Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Податковий облік в банках

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Доходи та витрати банку впродовж року обліковуються методом накопичення, тобто записи за рахунками шостого і сьомого класів ведуться наростаючим підсумком із початку року. В останній робочий день року рахунки доходів і витрат закриваються на рахунок обліку фінансового результату діяльності банку. Формування показників проміжної звітності про результати діяльності банку, а також щоденного балансу… Читати ще >

Податковий облік в банках (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Реферат З дисципліни Облік і аудит в банках На тему: <<�Податковий облік в банках >>

Виконала роботу:

Перевірила:

Київ 2011р.

Зміст

  • Вступ
  • 1. Доходи і витрати банку як об'єкти обліку
  • 2. Облік доходів і витрат
  • 3. Облік фінансового результату діяльності банку
  • 4. Особливості оподаткування банків
  • Висновок
  • Список використаних джерел

Вступ

Податковий облік — це складова системи обліку Банку, який ведеться з метою накопичення і систематизації даних про доходи, витрати та амортизаційні відрахування, визначення податкового прибутку і податкового зобов’язання.

Існуюче податкове законодавство України складається з Конституції України, Податкового кодексу України, Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною радою, і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом. (ст. 3.1 ПКУ)

Податковий кодекс України не регулює питання погашення податкових зобов’язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України «Про банки і банківську діяльність», та погашення зобов’язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. (ст. 1.3 ПКУ)

Система оподаткування грунтується на таких принципах:

1. Загальність оподаткування;

2. Рівність усіх платників перед законом;

3. Невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

4. Презумпція правомірності рішень платника податку;

5. Фіскальна достатність;

6. Соціальна справедливість;

7. Економічність оподаткування;

8. Нейтральність оподаткування;

9. Стабільність;

10. Рівномірність та зручність сплати;

11. Єдиний підхід до встановлення податків і зборів.

1. Доходи і витрати банку як об'єкти обліку

Доходи — це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) зоні, так і за її межами. Структура і перелік видів валових доходів регламентується Податковим кодексом України.

Витрати — сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Види витрат регламентуються зазначеним вище законом.

Збиток — це зменшення власного капіталу у результаті фінансово-господарської діяльності, крім вилучень частки засновників із капіталу.

Доходи і витрати, визнані банком, розглядають як такі, що отримані в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Операційна, або звичайна, діяльність — це будь-яка основна діяльність, а також операції, що забезпечують основну діяльність або виникають унаслідок неї. У складі звичайної діяльності виділяють основну діяльність (наприклад, проведення кредитних, депозитних операцій) та інші операції (купівля-продаж основних засобів, товарно-матеріальних цінностей тощо). У складі звичайної діяльності виділяють діяльність, що триває, та діяльність, що припиняється. Надзвичайними подіями є операції, які не трапляються регулярно і відрізняються від звичайної діяльності.

У результаті операційної діяльності банку виникають такі доходи і витрати:

1. Процентні доходи і витрати (відповідно 60 і 70 розділи Плану рахунків).

Комісійні доходи і витрати (відповідно 61 і 71 розділи Плану рахунків).

Результат від торговельних операцій (62 розділ Плану рахунків).

Інші операційні доходи і витрати (відповідно 63 і 73 розділи Плану рахунків).

Загальні адміністративні витрати (74 розділ Плану рахунків).

Відрахування в резерви (77 розділ Плану рахунків).

Повернення списаних активів (67 розділ Плану рахунків).

8. Непередбачені доходи і витрати (відповідно 68 і 78 розділи Плану рахунків).

9. Податок на прибуток (79 розділ Плану рахунків).

Процентними називають доходи (витрати), які розраховуються пропорційно до часу і суми активу чи зобов’язання.

Розрізняють такі види процентних доходів (витрат):

Доходи (виграти) за операціями з коштами, розміщеними в інших банках (залученими від інших банків).

Доходи (витрати) за кредитами і депозитами, наданими (отриманими) юридичним та фізичним особам та за іншими процентними фінансовими інструментами, у тому числі за борговими цінними паперами.

Доходи (виграти) у вигляді амортизації дисконту (премії) за борговими цінними паперами.

Комісійні доходи і витрати — це доходи, які банк отримує, або витрати, які банк несе за всіма наданими (отриманими) послугами.

До комісійний доходів і витрат належать: суми грошових коштів, які одержані чи виплачені банками за розрахунково-касове обслуговування, послуги кредитного характеру, а саме: видача й одержання гарантій, поручительств, відкриття кредитних ліній, акцептні операції; комісії, одержані і сплачені за операції з конвертації - обслуговування валютних рахунків, купівлі-продажу інвалюти, виконання трастових операцій і деякі інші.

Чистий комісійний дохід визначають відніманням від комісійних доходів комісійних витрат.

Прибутки (збитки) від торговельних операцій — результат (прибуток чи збитки) від операцій з купівлі-продажу різних фінансових інструментів (за операціями з цінними паперами, за операціями з іноземною валютою та банківськими металами). Банк визнає торговельний результат:

" від реалізації фінансових інвестицій;

від змін в оцінці (переоцінці) інвестицій до справедливої вартості;

від переоцінки активів і зобов’язань в іноземній валюті та банківських металах у разі зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют (банківських металів).

Так, наприклад, продаючи цінні папери за ціною, що перевищує їх балансову вартість, банк одержує прибуток, і навпаки, якщо ціна продажу нижча балансової вартості, у банку утворюється збиток. Сума збитку зменшується на суму резерву під знецінення цінних паперів, якщо такий резерв нараховано за конкретним видом цінних паперів. Одержаний результат від торговельної операції у вигляді прибутку збільшує суму доходів банку, а у вигляді збитку — зараховується на зменшення доходів від торговельних операцій. Аналогічно визначається результат від інших торговельних операцій банку.

До інших операційних доходів і витрат відносять доходи і витрати від операцій, не пов’язаних з інвестиційною і фінансовою діяльністю: дивідендний дохід, штрафи, пені, отримані (сплачені) за банківськими операціями, доходи (витрати) від наданих (отриманих) консультаційних послуг фінансового характеру, доходи (витрати) від оперативного лізингу тощо.

Загальні адміністративні витрати — це витрати, що пов’язані із забезпеченням діяльності банківської установи. До них відносять: витрати на утримання персоналу (заробітна плата, премії); нарахування податків, зборів та інших обов’язкових платежів, крім податку на прибуток, витрати на утримання основних засобів та нематеріальних активів; на телекомунікації; експлуатаційні та господарські витрати; інші адміністративні витрати (на відрядження, представницькі, на маркетинг та рекламу, спонсорство та доброчинність) та деякі інші.

Сума прибутку від операцій розраховується як різниця між операційними доходами за вирахуванням операційних витрат.

До особливої групи витрат належать витрати на формування резервів для покриття збитків від активних операцій. Це резерви під знецінення цінних паперів, на покриття можливих втрат від кредитних операцій, покриття збитків за сумнівною дебіторською заборгованістю, а також резервів під заборгованість за нарахованими доходами. Особливість цієї групи витрат полягає в тому, що це — негрошові витрати. Суми сформованих резервів відображають оцінку якості активів з боку керівництва банку.

Розрахунок прибутку до оподаткування проводиться з урахуванням витрат за сумнівними і безнадійними боргами.

До наступної групи відносять непередбачені доходи і витрати. Непередбачені доходи і витрати не повторюються по суті. До непередбачених належать, наприклад, доходи (витрати), поява яких пов’язана зі змінами правил бухгалтерського обліку активів і пасивів, збитки від стихійного лиха.

Визнані банком доходи і витрати групуються за їх характером за відповідними статтями у фінансовій звітності «Звіт про фінансові результати» .

2. Облік доходів і витрат

У процесі обліку доходів і витрат банку керуються такими правилами.

Правило перше. При класифікації витрат за елементами і цільовим призначенням розрізняють капітальні затрати і поточні витрати.

Капітальні витрати виникають у процесі придбання, удосконалення та доведення основних засобів (необоротних активів) до стану, придатного до експлуатації, тобто вони розраховані на тривалий час. Такі витрати виникають під час капітального ремонту, модернізації і реконструкції власних основних засобів або взятих в оренду; вони утворюються під час будівництва нових приміщень, придбання комп’ютерної техніки та у разі виконання інших операцій, пов’язаних з розширенням банківського бізнесу. Джерелом покриття капітальних витрат служить накопичений нерозподілений прибуток минулих років і прибуток, одержаний у поточному році. Капітальні витрати відображаються в активі балансу.

Поточні витрати виникають у процесі здійснення банківських операцій, а також під час нарахування заробітної плати і премій співробітникам банку; до складу поточних витрат включають витрати на експлуатацію приміщень, на виплату орендної плати, сплату аудиторських послуг тощо, тобто на те, що приносить користь протягом короткого часу (з фінансового погляду). Джерелом покриття поточних витрат є операційний дохід. Поточні витрати списуються відразу або розглядаються як витрати майбутнього періоду, якщо вигода від їх здійснення виявиться в наступному звітному періоді.

Якщо капітальні витрати помилково зараховуються до складу поточних витрат, прибуток буде заниженим. Це призводить також до заниження вартості активів у балансі.

Правило друге. Наслідки операції можуть поширюватись на два або більше облікові періоди.

Правило третє. Облік доходів і витрат здійснюється наростаючим підсумком з початку року. Залишки за рахунками доходів і витрат закриваються підсумковим проведенням в останній день звітного року.

3. Облік фінансового результату діяльності банку

Доходи та витрати банку впродовж року обліковуються методом накопичення, тобто записи за рахунками шостого і сьомого класів ведуться наростаючим підсумком із початку року. В останній робочий день року рахунки доходів і витрат закриваються на рахунок обліку фінансового результату діяльності банку. Формування показників проміжної звітності про результати діяльності банку, а також щоденного балансу відбувається на технічному рахунку 5999. Техніка записів за цим рахунком полягає в тому, що наприкінці кожного дня доходи порівнюються з витратами, при цьому рахунки доходів і витрат не закриваються. Залишок на рахунку 5999 подається у звітності, але фактичні проведення за цим рахунком не виконуються. Механізм визначення поточного (проміжного) фінансового результату є таким самим, як і при визначенні результату за рік. Зрозуміло, що в тому разі, коли потрібно уточнити записи, які стосуються звітного періоду, роблять коригувальні проведення з метою забезпечення реальності відображення фінансового результату діяльності банку.

Після закінчення кожного фінансового року правління банку подає звіт про свою діяльність для затвердження на загальних зборах акціонерів, а також свої пропозиції щодо розподілу отриманого прибутку, включаючи пропозиції про збільшення капіталу банку.

Порядок розподілу прибутку повинен відповідати чинному законодавству України та засновницьким документам банку.

Прибуток, що підлягає розподілу, розраховується так: чистий прибуток після оподаткування за звітний рік збільшується на розмір нерозподіленого і невикористаного прибутку за результатами попереднього фінансового року і зменшується на розмір відрахувань в офіційні резерви, які формуються згідно з чинним законодавством. До офіційних резервів належать: резервний фонд; загальний резерв.

податковий облік банк витрата Резервний фонд створюється згідно з чинним законодавством у розмірі не менше 25% від суми сплаченого акціонерного (статутного) капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду становить не менше, ніж 5% від суми чистого прибутку після оподаткування. Після досягнення встановленого розміру резервного фонду відрахування можуть здійснюватися на підставі відповідного рішення акціонерів (засновників). Кошти резервного фонду призначені для покриття можливих збитків від банківської діяльності, а також як спосіб реалізації зобов’язань банку за неможливості забезпечити їх виконання за рахунок інших джерел. Кошти резервного фонду обліковуються на рахунку 5021 «резервні фонди» .

Загальні резерви під певні ризики банку створюються згідно з чинним законодавством і відповідно до нормативних документів Національного банку України, а також якщо це передбачено статутом банку або ж регламентоване спеціальними постановами загальних зборів акціонерів. Ці резерви обліковуються на рахунку 5020 «Загальні резерви» .

На рівні аналітичного обліку в системі фінансового обліку банк на свій розсуд може відкривати окремі рахунки за видами активів, які забезпечуються повністю або частково власними коштами. Наприклад, це може бути фонд надання позик своїм працівникам тощо.

4. Особливості оподаткування банків

Податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового кодексу України. В Україні запроваджені такі податки, як податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств і організацій, податок з власників транспортних засобів, податок з реклами, комунальний податок тощо.

Збором (платою, внеском) є обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Важливого значення у формуванні інформації про податки та їх сплату набуває бухгалтерський облік.

Зміни порядку ведення податкового обліку не впливають на правила ведення бухгалтерського обліку. Зміни в порядку ведення бухгалтерського обліку не впливають на правила ведення податкового обліку.

Податковий облік у системі Банку ведеться, в основному, на рахунках бухгалтерського обліку (3, 6, 7 та 9 класів Плану рахунків). Облік операцій, пов’язаних з оподаткуванням, які не знаходять відображення в бухгалтерському обліку або операцій, результат яких у бухгалтерському обліку відрізняється від результату в податковому, ведеться на рахунках 8 класу «Управлінський облік» .

Підставою для ведення податкового обліку є первинні та первинні облікові документи, на підставі яких операції Банку відображаються в бухгалтерському обліку.

На основі податкового обліку складається податкова звітність, зокрема декларація про прибуток, форма, правила, порядок і терміни подання якої визначаються Державною податковою адміністрацією України. Складання декларації про прибуток автоматизовано забезпечується шляхом введення до параметрів аналітичного обліку спеціального додаткового параметру, який надає змогу систематизувати операції, відображені на аналітичних рахунках, за відповідними статтями податкової декларації та додатками до неї.

Головним завданням такого обліку є:

1) точне визначення видів обов’язкових платежів і термінів їх сплати юридичними та фізичними особами (юридичні та фізичні особи сплачують обов’язкові платежі, виходячи зі специфіки та обсягів своєї підприємницької діяльності);

2) правильне та своєчасне визначення бази для оподаткування і проведення розрахунків обов’язкових платежів. Приступаючи до визначення бази для оподаткування, необхідно грунтовно вивчити методику розрахунку податку і, перш за все, які суми підлягають оподаткуванню, а які не підлягають. Суму обов’язкового платежу визначають на основі бази оподаткування, ставки податку та встановлених пільг;

3) забезпечення у визначені терміни перерахувань грошових коштів, пов’язаних з обов’язковими платежами, на рахунки Державного і місцевих бюджетів, фондів та позабюджетні рахунки. Важливо, щоб не було запізнень при перерахуванні грошових сум, бо за кожен день прострочки платежів передбачені фінансові санкції;

4) дотримання термінів подачі звітності в державну податкову інспекцію та представництва державних фондів на місцях. Найчастіше звітність подають із запізненням або взагалі не подають підприємства, які офіційно зареєстровані, але з тих чи інших причин не виконують статутних функцій.

Таким чином, кожне із визначених вище завдань обліку актуальне і за його дотриманням має стежити безпосередньо головний (старший) бухгалтер з обліку податків.

До прямих податків банків відносять податок на прибуток підприємств і організацій, плату за землю, податок із власників транспортних засобів, прибутковий податок з громадян.

Об'єктом оподаткування банківської діяльності є прибуток із джерелом походження в Україні та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135−137 Податкового кодексу України на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138−143 Податкового кодексу України, з джерелом походження з України.

Банки України, як платники податку на прибуток, ведуть окремий від фінансового податковий облік доходів і витрат.

Порядок ведення податкового обліку визначається банком самостійно.

Податковий облік може здійснюватись:

позасистемно;

на рахунках управлінського обліку за восьмим класом;

на балансових рахунках.

У разі позасистемного ведення обліку валових доходів і валових витрат установа банку здійснює окремий від бухгалтерського податковий облік. При виконанні будь-якої операції, яка згідно з чинним законодавством відноситься до валових доходів або валових витрат, крім проведення за відповідними рахунками бухгалтерського обліку, необхідно одночасно відобразити її зміст у системі податкового обліку.

При веденні обліку валових доходів і валових витрат на рахунках управлінського обліку установа банку здійснює податковий облік на окремих рахунках, які відкриваються банком самостійно й до фінансової звітності не включаються. Рахунки для ведення податкового обліку зручніше відкрити у розрізі статей податкової декларації та додатків до неї.

Установа банку може також поєднати бухгалтерський облік із податковим. Для цього достатньо:

відкрити нові балансові рахунки (номери рахунків визначаються банком самостійно), які не включаються до фінансової звітності; вести аналітичні рахунки доходів і витрат у розрізі оподатковуваних і неоподатковуваних сум.

Для відображення щоденної облікової інформації в податковому обліку встановлюється відповідність аналітичних рахунків фінансового обліку рахункам податкового обліку. Прибуток до оподаткування визначається щомісячно для сплати авансових платежів, а в кінці податкового періоду (квартал, рік) за необхідності здійснюються коригування. В аналітичному обліку ведуться окремі субрахунки до рахунка 7900 для відображення сплаченого та відстроченого податку на прибуток.

У кінці року на рахунку 7900 відображається реальний податок на прибуток.

Прибуток від банківської діяльності оподатковується за ставкою 23% до об'єкта оподаткування. Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, з поданням не пізніше 25 числа місяця до податкового органу декларації про прибуток за звітний квартал з розрахунками наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року.

Контроль за дотриманням підприємствами і громадянами податкового законодавства здійснює державна податкова служба, створена при Кабінеті Міністрів України у складі Головної державної податкової адміністрації України та державних податкових адміністрацій в областях, районах, містах і районах у містах. Головним завданням державної податкової адміністрації є забезпечення дотримання законодавства про податки, повний облік усіх платників та інших обов’язкових платежів у бюджет, здійснення контролю і досягнення правильності обчислення та сплати цих платежів.

Висновок

Активізація ринкових економічних відносин в Україні вимагає серйозної роботи щодо вдосконалення методологічних засад функціонування системи бухгалтерського обліку як важливого засобу реалізації ефективних управлінських рішень. Це стосується формування та запровадження в облікову практику сучасного методологічного інструментарію, адекватного потребам управління.

Результативність облікового процесу в банку залежить від чіткості постановки оперативних, тактичних і стратегічних управлінських завдань, а отримана інформація позитивно впливає на обґрунтування напрямів і варіантів їх розв’язання. Використання сукупності ефективних способів ведення обліку, нових облікових інструментів забезпечує активність контролю за рівнем ризикованості діяльності, її прибутковістю та рентабельністю.

Протягом останніх років банківська система України перетворилася на одну з провідних сфер підприємницької діяльності. Утім практика висуває все складніші завдання, розв’язання яких потребує великого обсягу інформації системного характеру, переважна частина якої формується завдяки процедурі бухгалтерського обліку. Сукупність ефективних способів і методів ведення й організації обліку дає можливість уникнути надмірного ризику за здійснення банківського бізнесу та об'єктивно оцінити ефективність та результативність діяльності банку. Сформована бухгалтерська інформація виконує важливу функцію в системі захисту комерційного банку від банкрутства, підвищуючи якість керування банком та активно впливаючи на зміну характеру управлінських рішень відповідно до умов конкуренції, нестабільності фінансових ринків, які негативно позначаються на рівні ризикованості банківської діяльності. За таких обставин важливо спрямувати процеси вдосконалення бухгалтерського обліку на формування економічної інформації, що характеризує результати фінансово-господарської діяльності комерційних банків на підставі реальних показників стану активів, зобов’язань, власного капіталу з огляду на вимоги міжнародних стандартів бухгалтерського, податкового обліку та фінансової звітності.

В даній роботі були розглянуті питання організації обліку податків, зборів і внесків до державних та недержавних цільових фондів комерційними банками.

Дана проблема є актуальною для українського сьогодення, яке визначається перехідним станом економіки в цілому, та формуванням банківської та податкових систем зокрема.

Проблема вірного обліку оподаткування в банківській установі є однією з головних, оскільки від правильності обліку іноді залежить саме питання існування установи. В українській практиці відомі випадки, коли неузгодженість даного питання приводила до фінансового краху комерційного банку.

Тема не є закритою оскільки на сьогоднішньому проміжку часу Верховною Радою України затверджений проект нового Податкового кодексу України.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про Банки та банківську діяльність в Україні» від 07.12.2000 № 2112-III

2. Податковий кодекс України (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 2856-VI від 23.12.2010

3. Вісник податкової служби України № 46 грудень 2010 р.

4. Герасимович А. М. «Облік і аудит в банках» — К.: КНЕУ, 2006 р.

5. Кіндратська В.В. «Фінансовий та управлінський облік в банках «- К.: КНЕУ, 2008р.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою