Закрепи у дітей раннього віку
Вид дієтичного харчування, яке потрібно обрати вашому малюку, залежить від тонусу товстого кишечника. Якщо він знижений, в меню включають продукти, багаті на рослинну клітковину: моркву, буряк, кабачки, хліб із жита і пшениці грубого помелу, дієтичний хліб із висівками, каші з пшеничної, вівсяної, гречаної, перлової круп, фруктові й овочеві соки, некислі яблука, інжир, курагу, чорнослив… Читати ще >
Закрепи у дітей раннього віку (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реферат на тему:
Закрепи у дітей раннього віку Ця проблема є частим явищем у дітей різного віку, в тому числі й перших трьох років життя. Багато хто думає, що в закрепах нічого страшного немає. Однак, як стверджують досвідчені гастроентерологи, саме закрепи формують закомплексовану особистість дитини, а постійна інтоксикація порушує стан її здоров’я.
Закрепом вважається хронічна затримка вивільнення кишечника, що триває більше двох діб. Вона супроводжується затрудненими, іноді болючими випорожненнями, що викликають дискомфорт, з відходженням невеликої кількості твердого калу.
Закрепи аліментарного походження зумовлені порушенням принципу збалансованості харчування, тобто вікового співвідношення між білками, вуглеводами, жирами, мінеральними речовинами, вітамінами і водою. Часте годування дитини, збої в ритмі харчування, вживання продуктів, які не сприяють руховій активності кишечника (білий хліб, рисові рідкі каші, міцний чай, киселі, какао), обмеження вживання овочів — все це, зрештою, призводить до затримки вивільнення кишечника.
Хронічні закрепи органічного походження виникають внаслідок порушення анатомічної будови різних відділів товстого кишечника і прямої кишки. До них належать зміни в розмірах цих органів, аномалії прямої кишки тощо. Звичайно, такого виду закрепи зустрічаються в 3−4 рази рідше, ніж інші види, але більшість із них потребують тільки хірургічного лікування.
Затримка вивільнення кишечника може бути одним із симптомів загального захворювання малюка. В дітей перших трьох років життя такими хворобами є рахіт, гіпотрофія (зниження кількості споживання їжі), анемія. Всі ці недуги супроводжуються слабістю і зниженням тонусу м’язів організму, в тому числі й м’язів травного тракту.
Дітям із деякими спадковими захворюваннями, наприклад, гіпотирозом (зниження функції щитоподібної залози), хворобою Дауна, завжди властива м’язова слабкість, а отже, і закрепи. Крім того, цілий ряд ліків своєю побічною дією має сповільнення рухової активності кишок (спазмолітики тощо) або ж зміну нормальної кишкової мікрофлори. Тоді виникає стан дисбактеріозу — порушення нормального співвідношення між складовими мікрофлори кишок. Одним із його проявів також є закрепи.
Як бачите, причин для виникнення такого неприємного явища багато. Від цього залежатиме і лікування дитини. Тому тільки досвідчений педіатр-гастроентеролог зможе допомогти вам у виборі методу лікування.
Основні прояви закрепу Перш за все, це нерегулярне вивільнення кишечника. Затримка дефекації внаслідок спастичних розладів його діяльності супроводжується болем у животі, з максимальною локалізацією в лівій здухвинній ділянці, метеоризмом (накопиченням газів), відчуттям розпирання у верхніх відділах живота, нудотою, печією. Кал при цьому буває фрагментованим, у вигляді щільних грудочок («козячий»). Періодично закрепи можуть чергуватися з проносами.
Якщо ж у дитини має місце, навпаки, гіпомоторна дискінезія кишечника, тобто відбувається зниження його моторики, то це проявиться різким зменшенням кількості випорожнень, тобто, раз на 4−7 днів, з виділенням сухого, олівцеподібного калу. Біль у животі, метеоризм слабо виражені або відсутні.
Затримці випорожнень характерне самоотруєння організму, що проявляється в’ялістю, слабкістю, головним болем. Шкіра стає блідою, із сіруватим відтінком, жовтушною, сухою, лущиться, на ній виникають вугрі, гнійничкові захворювання. Ці процеси розвиваються внаслідок всмоктування у кров токсинів, які утворюються в кишках.
За наявності тривалих закрепів організм дитини може навіть передчасно старіти. Це відбувається тому, що продукти гниття надходять у кров із кишок внаслідок порушення функцій двох бар'єрів, які затримують шкідливі продукти життєдіяльності мікробів, — слизової оболонки кишечника та печінки. Існує такий термін як «хронічна калова інтоксикація». Ця недуга може призводити до значних змін у кишечнику, печінці та інших органах.
Від затримки калу в кишках накопичується значна кількість різних мікроорганізмів, розвивається дисбактеріоз.Однак це стає причиною порушення функції мікрофлори кишок, веде до зниження місцевого і загального імунітету (опірності) організму.
Часто причиною порушень просування калу в кишечнику стає підвищення температури тіла або взагалі наявність будь-якого гострого захворювання. Однак це явище тимчасове, триває 1−2 дні.
Важливою проблемою раннього віку є психологічний закреп. Він зустрічається переважно в дітей від півтора до трьох років. Якщо у малюка в цьому періоді хоча б один раз був болючий акт дефекації від закрепу, пов’язаного з харчуванням, або тріщинки заднього проходу, то після цього дитя може затримувати випорожнення тижнями через страх, що біль повториться. Ще однією причиною появи психологічного закрепу в цьому віці стають велика захопленість грою, відчуття сором’язливості від перебування в чужому помешканні, а ще — відстоювання своєї «незалежності» «на зло» спробам матері привчити до горщика.
Якщо закрепи виникають в дитини раннього віку, обов’язково потрібно впевнитися в першопричині їх появи і постаратися швидше нормалізувати дефекацію. Інакше в малюка може сформуватися хронічний або «звичний» закреп.
Лікування цієї недуги в дітей включає в себе дієтичне харчування, мінеральні води, вживання медикаментів, бактерійних препаратів, ентеросорбентів, лікарських трав.
Вид дієтичного харчування, яке потрібно обрати вашому малюку, залежить від тонусу товстого кишечника. Якщо він знижений, в меню включають продукти, багаті на рослинну клітковину: моркву, буряк, кабачки, хліб із жита і пшениці грубого помелу, дієтичний хліб із висівками, каші з пшеничної, вівсяної, гречаної, перлової круп, фруктові й овочеві соки, некислі яблука, інжир, курагу, чорнослив. Необхідно вживати також молочнокислі продукти: кефір, простоквашу, йогурт, ацидофілін.
Виключаються з їжі хліб з вищих сортів борошна, тістечка, жирні сорти м’яса, копчені продукти, консерви, шоколад, кава, редька, редиска, часник, цибуля. Не рекомендуються каші з манної, рисової круп, обмежується вживання вермішелі, макарон, картоплі.
Дітям із спастичними закрепами дієтичне лікування треба починати з введення до раціону жирів (переважно рослинних), варених овочів з поступовим додаванням сирих. Ефективно діють пшеничні висівки в чистому вигляді або розведені в кип’яченій воді, кефірі. Попередньо їх необхідно підсушувати. Починають вживати по 1 чайній ложці 3 рази на день, далі, за необхідності, дозу можна збільшити до 3 або 6 столових ложок на день.
Застосовуючи мінеральні води, необхідно пам’ятати, що малюкам із закрепами, що виникають внаслідок зниження тонусу кишок, треба пити більш мінералізовану холодну воду. За підвищеного тонусу товстого кишечника вживають маломінералізовані води в теплому вигляді. Пам’ятайте, що дітям мінеральну воду призначають з розрахунку 3 мл на 1 кг маси тіла на один прийом, тричі на день.
Медикаментозне лікування також залежить від стану моторики кишок. Дітям із зниженим тонусом товстого кишечника рекомендують медикаменти для його підсилення, хворим із спастичними закрепами — середники, які зменшують тонус кишок.
Лікування не буде мати ефекту без корекції дисбактеріозу кишечника. Вибір препарату залежить від віку дитини, тривалості та ступеня тяжкості закрепів. Крім того, для боротьби із цією недугою призначають і проносні препарати. Їх за механізмом дії можна поділити на чотири групи. До них належать середники, що:
икликають хімічне подразнення рецепторів кишок: препарати сенни, жостеру, ревеню, бісакодил, гуталакс, рицинова олія;
ають осмотичні властивості: магнію сульфат, натрію сульфат, сіль карловарська тощо;
більшують об'єм кишечника: висівки, морська капуста, метилцелюлоза;
прияють розм’якшенню калових мас і їх кращому просуванню кишечником: вазелінова олія.
Тривале застосування проносних небажане, оскільки розвивається звичка до них, можуть виникати алергічні прояви, побічні впливи на органи і системи.
Таким чином, різне походження закрепів, складний механізм їх розвитку, необхідність певних методів діагностики і призначення в кожному конкретному випадку індивідуального лікування зумовлюють те, що із такою проблемою обов’язково потрібно звертатися до лікаря. Тільки фахівець може розібратися в причинах виникнення, на перший погляд, простого, а насправді - складного за своїм перебігом явища — «закреп», і допомогти якнайшвидше його подолати.