Лексичні труднощі перекладу художнього тексту з англійської мови на українську (на матеріалі роману Дена Брауна «Втрачений символ»)

Зміст Вступ Розділ І Особливості художнього перекладу

1.1 Художній переклад як особливий вид перекладацької діяльності

1.2 Особливості перекладу художнього тексту

1.3 Лексичні труднощі перекладу художнього тектсу Розділ ІІ Аналіз лексичних труднощів перекладу художнього тексту з англійської мови на українську (на матеріалі роману Дена Брауна «Втрачений символ»)

2.1 Характеристика лексичних трансформацій на матеріалі роману Дена Брауна «Втрачений символ»)

2.2 Переклад лексичних трансформацій Висновок Список використаних джерел Додаток 1

Додаток 2

Вступ Переклад художньої літератури кардинально відрізняється від інших видів. Адже головним принципом художнього перекладу є домінування поетичної комунікативної функції. Це означає, що окрім донесення до читача інформації, літературний переклад тексту несе естетичну функцію. Створений у творі художній образ (будь то образ героя або ж природи), покликаний вплинути на читача. Так що майстри літературного перекладу повинні враховувати таку особливість тексту. Саме поетична направленість в перекладі художніх текстів відрізняє даний вид перекладу від, скажімо, інформативного виду.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що на даний момент не існує комплесного дослідження та аналізу лексичних трансформацій у романі Дена Брауна «Втрачений символ», тому що можна вважати, що це сучасна література переклад якої ще не є досить вивченим.

Мета дослідження визначити та проаналізувати лексичні труднощі, які виникають при перекладі роману Дена Брауна «Втрачений символ».

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

1) особливості перекладу художнього тексту;

2) провести аналіз лексичних трансформацій, які були застосовані при перекладі роману Дена Брауна «Втрачений символ»;

3) прорахувати у відсотковому відношенні трансформації, які переважають при перекладі тексту.

Об'єктом дослідження є визначення та аналіз лексичних трансформацій у перекладеному романі Дена Брауна «Втрачений символ».

Предметом дослідження є лексичні труднощі, які виникли при перекладі роману Дена Брауна «Втрачений символ» та їх переклад відповідно до лексичних трансформацій.

Для вирішення поставлених завдань ми застосовували методику описового аналізу та порівняльного.

Новизна даної роботи полягає у тому, що на даному етапі ще немає великої кількості праць стосовно аналізу лексичних труднощів, які виникають при перекладі сучасної літератури.

Фактичним матеріалом дослідження послугували: Brown D. The Lost Symbol. Knopf Doubleday Publishing Group, 2009 та її переклад В. Горбатько 2010 р.

Практична цінність роботи визначається тим, що її результати можна застосовувати для розв’язання практичних проблем, пов’язаних з англо-українським та україно-англійським перекладом.

Логіка дослідження зумовила структуру роботи: вступ, два розділи, поділ на підрозділи, висновки, список використаних джерел 52. Загальний обсяг сторінок роботи 33.

художній переклад лексичний трансформація

Розділ І Особливості художнього перекладу

1.1 Художній переклад як особливий вид перекладацької діяльності

Становлення і відособлення науки про переклад відбувалося в процесі інтеграційного пошуку гуманітарного знання як такого, що стає дедалі ширшим та відкриває нові горизонти і нові можливості філології в цілому і кожній з окремих її дисциплін, зокрема — перекладознавству. З розвитком науки про переклад дослідники активно зверталися до нових аналітичних методик, відкриваючи конструктивні можливості міждисциплінарних перетинів цієї науки. Останнім часом почали активно говорити про культурологічні (Є. А. Первушина, Т. Г. Пшенкина), комунікативні (О. Каде, А. В. Попович), соціолінгвістичні (О. Д. Швейцер), психо-герменевтичні, психо-поетичні (Ю. І. Сорокін) та інші аспекти перекладу. Проте при всій складності відносин теорії перекладу з іншими науками, безперечним залишається те, що вона є філологічною дисципліною, що входить в співдружність гуманітарних дисциплін, об'єктом яких є мова і текст як «виразники духовної культури людини в суспільстві» за словами В. В. Виноградова [Виноградов В.С. 2001.-С.14]. Особливою мірою це стосується теорії художнього перекладу.

Переклад та перекладацька діяльність взагалі - це складне багатогранне явище, окремі аспекти якого можуть бути предметом дослідження різних наук. У рамках перекладознавства вивчаються психологічні, літературознавчі, етнографічні й інші сторони перекладацької діяльності, а також історія перекладацької діяльності в тій або іншій країні або країнах. Залежно від предмета дослідження, дослідники виділяють безліч напрямків перекладу, серед яких можна назвати такі, як психологічне перекладознавство (психологію перекладу), літературне перекладознавство (теорію художнього або літературного перекладу), етнографічне перекладознавство, історичне перекладознавство й т.п. [Корунець І.В. 2003. — С.57]. Окремі види перекладознавства доповнюють один одного, прагнучи до всебічного опису перекладацької діяльності. Художній переклад в цій системі займає особливу ланку. Він являє собою один з видів перекладацької діяльності, який, проте, не тільки передбачає знання й володіння іншими видами перекладу, але й перебуває в тісному зв’язку з іншими напрямками в теорії перекладу.

Через багатовимірність перекладацького процесу, у визначеннях суті художнього перекладу, які приводяться різними авторами, спостерігаються серйозні розбіжності. Добре відомо, що позиція літературознавчого перекладознавства формувалася в умовах внутрішніх суперечок між прихильниками науково-академічного напряму, що розвивали ідеї «буквального» («формального») перекладу, і їх супротивниками, вірними пушкінській позиції перекладу «духу, а не букви» оригіналу, що затверджували принципи повноцінного та адекватного перекладу, який проголошується високим мистецтвом. Відомо і те, що жодна із сторін, що сперечалися, не дала достатньо задовільного наукового тлумачення проблеми адекватності художнього перекладу. Таким чином, художній переклад є предметом вивчення з одного боку дисциплін літературознавства, а з іншого — дисциплін лінгвістичних.

Художній переклад вимагає прояву особливого дарування або, як прийнято говорити, мистецтва: для процесу художнього перекладу характерна наявність образного мислення. У зв’язку із цим відомий грузинський теоретик перекладу Гіві Гачечіладзе писав, що «…ніякий словник не звільняє перекладача від урахування ролі контекстуальних факторів і особливостей індивідуального авторського стилю. Урахування цих особливостей — завдання перекладача. У цьому, власне кажучи, і проявляється його творчість» [Гачечиладзе Г. Р. 1980. — С.112]. Таким чином, з літературознавчої точки зору художній переклад тяжіє скоріше до неформальної теорії перекладу, і в цьому його характерна риса. Однак це не означає, що до даного виду перекладу не застосовні загальні правила й закономірності теорії перекладу, основи якої заклали дослідники лінгвістичного, формального напрямку. Навпаки, як один з видів перекладу, одна зі складових частин науки про переклад, художній переклад підкоряється всім законам вивчення науки про мову. В. Матезіус (Vilem Mathesius) уже в 1913 році так сформулював функціональний підхід до художнього перекладу, а саме його різновиду — поетичного перекладу: «…У сутності поетичний переклад має здійснити на читача такий же вплив, який здійснює оригінал, нехай навіть іншими художніми засобами, ніж в оригіналі… часто ті ж, або приблизно ті ж, засоби впливають по-різному» [Влахов С.И., Флорин С. П., 1980. -С. 145].

Розгляд проблематики художнього перекладу як особливого виду перекладацької діяльності з позицій літературознавства збагатив знання про художній переклад концепцією так званої «літератури мовою перекладу». Достатньо давно намітилося головне питання, що визначає проблемний характер вказаного явища. Це питання про національну прив’язаність літератури мовою перекладу.

З одного боку дослідниками висловлювалася думка, яка дуже довго представлялася аксіоматичною: твір мови перекладу повинен розглядатися в контексті літератури оригінальної, оскільки оригінал відносно його перекладу незмінно зберігає первинність авторської і національної приналежності. Проте відносно текстів художньої літератури справедливо і зауваження про те, що переклад також носить індивідуально-авторський характер. Таким чином, реально існуючий перекладний твір вилучався і з середовища літератури мови оригіналу, і з середовища літератури мови перекладу. Виникла думка про те, що художній переклад в просторі міжкультурних комунікацій займає особливу наднаціональну нішу, про що пише Р. Р. Чайковський: «…із виникненням художнього перекладу починають існувати дві літератури: національна література мови оригіналу і література мови перекладу. Перекладна література, таким чином, предстає у вигляді якоїсь третьої літератури"[Чайковский Р.Р., 1997. -С. 45].

1.2 Особливості перекладу художнього тексту Як відомо, основною ознакою літературно-художнього стилю є підпорядкованість усіх його мовних засобів завданню створення художнього образу. Образність є основою художнього тексту, а конкретний спосіб її вияву відрізняє один текст від іншого. У зв’язку з тим постає питання: що саме є «одиницею перекладу»: слово, словосполучення, речення чи, можливо, художній образ?

Однозначної відповіді на це питання нема і не може бути: надто велика різноманітність відзначає тексти художньої літератури. Залежно від багатьох обставин конкретний зміст одиниці перекладу може мати різноманітне наповнення. Назвемо одиницю перекладу «транслятемою». Отже, у реалістичній драмі чи комедії транслятема включатиме в себе обмін репліками між персонажами, у ліричному вірші вона дорівнюватиме порівнянню чи метафорі, а в тексті повісті чи оповідання розтягнеться до абзацу. Транслятема щоразу виступає як певний «атом змісту», який не можна поділити без руйнування цього змісту.

Перекладач щоразу ставить перед собою питання: чому транслятема охоплює саме такі слова, саме таку ритміку для побудови художнього образу. Давши відповідь на це питання, він прагне віднайти у своїй мові відповідні засоби, які допомогли б йому з найбільшою повнотою, правдивістю, природністю й переконливістю виразити художній задум автора оригіналу [Пиввуева Ю.В., 2004 — С.28].

Художній переклад — це специфічне явище, водночас естетичне за своєю природою і лінгвістичне — за засобами вираження суті літературного твору [Дюришин Д., 1993 — с.248].

1.3 Лексичні труднощі перекладу художнього тектсу

Як відомо, основною ознакою літературно-художнього стилю є підпорядкованість усіх його мовних засобів завданню створення художнього образу. Образність є основою художнього тексту, а конкретний спосіб її вияву відрізняє один текст від іншого. У зв’язку з тим постає питання: що саме є «одиницею перекладу»: слово, словосполучення, речення чи, можливо, художній образ?

Однозначної відповіді на це питання нема і не може бути: надто велика різноманітність відзначає тексти художньої літератури. Залежно від багатьох обставин конкретний зміст одиниці перекладу може мати різноманітне наповнення. Назвемо одиницю перекладу «транслятемою». Отже, у реалістичній драмі чи комедії транслятема включатиме в себе обмін репліками між персонажами, у ліричному вірші вона дорівнюватиме порівнянню чи метафорі, а в тексті повісті чи оповідання розтягнеться до абзацу. Транслятема щоразу виступає як певний «атом змісту», який не можна поділити без руйнування цього змісту.

Перекладач щоразу ставить перед собою питання: чому транслятема охоплює саме такі слова, саме таку ритміку для побудови художнього образу. Давши відповідь на це питання, він прагне віднайти у своїй мові відповідні засоби, які допомогли б йому з найбільшою повнотою, правдивістю, природністю й переконливістю виразити художній задум автора оригіналу [Рецкер Я.И., 1974. -С.28].

Художній переклад — це специфічне явище, водночас естетичне за своєю природою і лінгвістичне — за засобами вираження суті літературного твору[Федоров А.В. 1963 — С.248].

У теперішній час існує лише невелика кількість систематизованого теоретичного матеріалу щодо перекладу суспільно-політичної літератури з англійської мови на українську та навпаки. У громаді зростає інтерес до суспільно-політичної тематики у звґязку з надзвичайно динамічним характером розвитку суспільно-політичного життя у сучасному світі, підвищенням вимог до рівня освіченості та культури населення, процесами глобалізації у світі, розвитком інформаційних технологій та ін. Оскільки суспільно-політичний переклад займає одну з центральних позицій серед тематичних розділів перекладацької діяльності, то комплексний підхід до аналізу лексичних особливостей перекладу є досить актуальним за сучасних умов.

Під час перекладу такої літератури слід зважати на те, що тексти художньої спрямованості поєднують у собі різні функціональні стилі та жанри. Цій літературі притаманна наявність великої кількості неологізмів та різного роду синтаксичних конструкцій. Також однією з основних причин існування лексичних труднощів перекладу є розбіжності у картинах світу мов. Тому дуже часто доводиться звертатися до засобів перекладу, за яких зміст оригіналу залишається незмінним, а змінюються лише лексичні форми його вираження (прийоми транскодування, калькування, контекстуальної заміни, смислового розвитку, антонімічного та описового перекладів).

Лексичні труднощі перекладу художніх текстів характеру є найбільш поширеними і, головним чином, пов’язані з передачею безеквівалентної лексики, назв, багатозначних слів, абревіатур, неологізмів, термінів, образної фразеології.

Елементи денотативної системи вихідної мови можна умовно поділити на декілька груп. Перш за все, це ті, що вже мають повні відповідники, тобто «перекладацькі еквіваленти» у цільовій мові. Це стосується власних імен, географічних назв, назв місяців, днів тижня, числівників, частини загальнолітературних слів. Існують також однозначні англійські слова, що мають декілька українських відповідників. Вибір варіативного відповідника для перекладу таких слів залежить від сполучення цих слів з іншими або від більш широкого контексту. Окремо треба виділити багатозначні англійські слова, які складають значну частину англійської лексики. Останню групу складають слова, які не мають готових відповідників у цільовій мові [Бархударов Л.С. 1975 — С. 132.].

Треба зазначити важливість структурних і лексико-семантичних розходжень між англійською та українською мовами, які вимагають під час перекладу перебудови синтаксичної структури речення або лексичних змін, і називаються лексико-граматичними трансформаціями. Ці трансформації застосовують тоді, коли словникові відповідники того чи іншого слова мови оригіналу не можуть бути використані у перекладі з причин невідповідності з точки зору значення і контексту.

Найбільш поширеними є наступні види трансформацій.

Важливим способом вибору контекстуального відповідника слова є перекладацька трансформація конкретизації значення, що зумовлена розбіжностями у функціональних характеристиках словникових відповідників лексичних елементів оригіналу та традиціях мовлення [Швейцер А.Д. 1988. — С.126]

Конкретизація значення — це лексична трансформація, внаслідок якої слово ширшої семантики в оригіналі замінюється словом більш вузької семантики.

Слід мати на увазі, що застосування конкретизації у перекладі лексики вимагає творчого підходу з боку перекладача.

Генералізація значення слова — протилежна за напрямком трансформації конкретизації, внаслідок якої слово з вужчим значенням в оригіналі замінюється словом із ширшим значенням.

Оскільки застосування генералізації може призвести до певної втрати інформації, використовувати її рекомендується тільки тоді, коли вживання у перекладі відповідника слова, що перекладається, може призвести до порушення граматичних або стилістичних норм мови перекладу.

Вилучення — граматична або лексична трансформація, внаслідок якої у перекладі вилучається плеонастичний або тавтологічний елемент, який за нормами мови перекладу є частиною імпліцитного смислу тексту.

Ця трансформація не є поширеною під час перекладу наукових текстів. Застосовуючи її, слід стежити за тим, щоб у перекладі не було зменшено обсяг оригінальної трансформації.

Додавання — граматична або лексична трансформація, внаслідок якої в перекладі збільшується кількість слів, словоформ або членів речення з метою правильної передачі смислу оригіналу, та або дотримання мовленнєвих норм, що існують у культурі мови перекладу [Корунець І.В. 2003. — С.249].

Заміна однієї частини мови на слово іншої частини мови — граматична трансформація, внаслідок якої змінюються граматичні ознаки словоформ через різного роду лексичні та граматичні особливості мов оригіналу та перекладу. Така трансформація може застосовуватися до слів майже усіх частин мови, проте найчастіше це спостерігається у випадку з такими частинами мови, як іменник, дієслово, прикметник та прислівник.

Трансформація заміни застосовується у тих випадках, коли збереження частиномовної характеристики слова, що перекладається, призводить до порушення граматичних норм мови перекладу та норм слововживання.

Перестановка (її також називають пермутацією) — граматична трансформація, наслідком якої є зміна у порядку слів у словосполученні або реченні. Як правило, це має місце у випадку перекладу словосполучень або фраз [Латишев Л.К. 1981.-С.133].

Переклад художніх текстів вимагає від перекладача однозначності та чіткості під час перекладу. Перекладач має бути дуже обережним, тому що існує ціла низка слів, які не мають еквівалента в українській мові і перекладати їх треба залежно від контексту, іноді описово. Такі тексти містять велику кількість «фальшивих друзів» перекладача та багатозначних англійських слів, що ускладнює переклад.

Отже, перекладачу слід зважати на лексико-граматичні трансформації, тобто на структурні та лексико-семантичні розходження між англійською та українською мовами, які вимагають під час перекладу перебудови синтаксичної структури речення або лексичних змін. Оскільки лексика тісно пов’язана з граматикою, то дуже часто внаслідок трансформацій одночасно відбуваються лексичні та граматичні зміни.

Розділ ІІ Аналіз лексичних труднощів перекладу художнього тексту з англійської мови на українську (на матеріалі роману Дена Брауна «Втрачений символ»)

2.1 Лексичні трансформації перекладу художнього тексту Як відомо, лексико-семантичні системи мов, що контактують при перекладі, суттєво відрізняються за обсягом, мотивацією вживання певних слів та картинами світу, що формують синтагматичні та парадигматичні відносини слів між собою. В процесі перекладу часто стає неможливим використати буквальний словарний відповідник, і перекладач вдається до перетворення внутрішньої форми слова чи словосполучення або ж його повної заміни, тобто до перекладацької трансформації. При лексичних перекладацьких трансформаціях робиться заміна окремих лексичних одиниць мови-джерела такими лексичними одиницями мови перекладу, які не є їх словарними еквівалентами, але саме вони забезпечують адекватне розуміння перекладу.

Лексичні перекладацькі трансформації необхідні, тому що обсяг значень лексичних одиниць мови-джерела і мови-перекладу рідко співпадає у всьому об'ємі значень. Так, російське слово «час» співпадає з українським у значеннях виміру великих часових відрізків: час Пушкіна, літній / вільний час, тощо, але не співпадає з позначенням відрізку часу у 60 хвилин. В цьому випадку треба вжити слово «година». Англійське слово «flat» співпадає з українським значенням «квартира», але зовсім не має відповідника для такого свого значення, як «нависаюча над чимось частина будь якого предмету». Вміння замінити слово синонімічним елементом важливе як у мові, на яку перекладається, так і в рідній мові.

За визначенням А. В. Федорова існують три найбільш характерних причини лексичних трансформацій [Федоров А.В. 1963. -С.59]:

В мові перекладу немає словарного відповідника тому чи іншому слову оригіналу — взагалі чи в данному його значенні. Наприклад: у деяких африканських мовах відсутні слова, які позначають назви пір року. Замість цього вживають вислів: «Час, коли тепло» і «Час, коли холодно». Тому перекласти слово «весна» на ці мови є просто неможливим. В мові папуасів племені асмат є слово з таким значенням: «пливучи на каное, пристати до берега, щоб лягти на ньому спати». У мові ескімосів є 15 назв моржів: «морж, сплячий з головою під водою», «морж, сплячий у воді, у якого видно тільки ніс», «морж, плаваючий з місця на місце», «морж, який от-от має уплисти», «морж, пливучий без визначеного напрямку», «морж, пливучий на північ» (а також в напрямку всіх інших частин світу), і так далі. Англійське дієслово «fetch» потребує аж два українських дієслова для перекладу «піти і принести».

Відсутність слова у мові називається лакуною. Вияв і фіксація лакун є важливою справою для Теорії перекладу, тому що важко уявити, що в мові перекладу відсутнє слово, яке існує в рідній мові, і що шукати його в словнику — марна справа.

Співпадання є неповним, лише частково покриваючи значення слова мови-джерела. Так, при перекладі українського слова «палець» на англійську треба бути впевненим, про яку частину тіла йдеться, тому що «палець руки» буде перекладатися — «finger», а «палець ноги» — «toe». Знайоме сьогодні багатьом англійське слово «weekend» також не має повного відповідника в українській мові, бо воно в оригінальному значенні має на увазі «вечір п’ятниці, суботу і неділю разом», а в нас є тільки поняття «вихідні», до яких п’ятниця не входить. Вирази «перейти міст» і «переїхати міст» в англійській мові будуть перекладатися «cross the bridge», а отже не дають уяви про засіб пересування через міст.

Різним значенням багатозначного слова оригіналу відповідають різні слова у мові перекладу, в тій чи іншій мірі передаючи ці значення. Наприклад: маючи на меті перекласти слово «вал (фортеці)», перекладач зіткнеться з варіантами перекладу: bank, rampart, shaft, breaker, і тільки вивчивши різницю у значеннях цих слів, він відбере слово «rampart».

Типи лексичних трансформацій У своїй роботі В.Н.Коміссаров [Комиссаров В.Н. 2001. -С.256] виділяє такі типи лексичних трансформацій, що застосовуються у процесі перекладу:

Транскрибування і транслітерація;

Калькування;

Лексико-семантичні заміни: генералізація, конкретизація, модуляція, експлікація, адаптація, компенсація, ампліфікація.

Антонімічний переклад.

Транскрибування і транслітерація — способи перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом відтворення її форми за допомогою букв мови перекладу. При транскрибуванні відтворюється звукова форма іншомовного слова, а при транслітерації - його графічна форма (буквений склад). Ведучим способом у сучасній перекладацькій практиці є транскрипція зі збереженням деяких елементів транслітерації. Найчастіше такий спосіб перекладу застосовується для передачі власних назв і імен, що не змінюють своєї форми при переносі в іншомовний текст.

Оскільки фонетичні і графічні системи мов суттєво відрізняються, передача форми слова мови-джерела на мові перекладу, як правило, завжди трохи умовна і приблизна. Restaurants — ресторанів Калькування — переклад лексичної одиниці шляхом заміни її складових частин — морфем чи слів — їх лексичними відповідниками у мові перекладу; при цьому нове слово копіює структуру лексичної одиниці мови-джерела. Так, до англійського словнику ввійшли кальки українських слів «словосполучення» — Of all the places in the New World… — З усіх місцин Нового Світу…

Генералізація — це заміна мовної одиниці оригіналу, яка має більш вузьке значення, одиницею перекладу з більш широким значенням. Генералізація застосовується в тих випадках, коли:

а) конкретне найменування якогось предмету нічого не говорить адресату перекладу;

Наприклад: «I hope he’s okay» — «Дай Боже, щоб все було гаразд».

б) є зайвим в умовах данного контексту;

Наприклад, …although only twelve years Langdon’s senior… — …незважаючи на дванадцятирічну різницю у віці…

в) загальне значення є більш прийнятним зі стилістичних причин.

Наприклад: He currently served as the head of the Smithsonian Institution —. Нині він обіймав посаду голови Смітсонівського інституту.

Конкретизація — це процес, протилежний генералізації - заміна слова або словосполучення з широким предметно-логічним значенням на одиницю мови перекладу з більш вузьким значенням. В результаті одиниця мови-джерела виражає родове поняття, а одиниця мови-перекладу — більш вузьке видове поняття, яке входить до складу данного роду. В багатьох випадках застосування конкретизації пов’язане з тим, що у мові перекладу відсутнє слово з таким же широким значенням. Так, слово thing має дуже абстрактне значення і при перекладі на українську має конкретизуватися через звуження значення: предмет, факт, випадок, створіння, і т. ін.

Модуляцією, або смисловим узгодженням називається заміна слова / словосполучення мови-джерела одиницею мови перекладу, значення якої впізнається не на базі словарних відповідностей, а логічно виводиться із контексту.

His offer was so unusual. I had to think over once more.

Його пропозиція була такою незвичайною. Я повинен був ще раз подумати над нею.

to get inside — перебігти до будівлі музею Експлікація (описовий переклад) — коли лексична одиниця мови оригіналу замінюється словосполученням, яке дає пояснення чи визначення цього значення. Часто застосовується для пояснення термінів або екзотизмів.

Недоліком цього виду трансформацій є багатослівність, тому треба намагатись дати найкоротше пояснення.

Адаптація — заміна невідомого відомим, незвичного звичним. Часто застосовується при перекладі фразеологізмів, сленгу, усталених фраз, які передбачає суспільна традиція.

All Greek to me, Langdon thought, amused to recall Katherine’s — «Для мене це як китайська грамота», — подумав Ленґдон і посміхнувся

Компенсація — елементи смислу, об'єктивно втрачені при перекладі із за різниці культур, які передаються іншими лексичними одиницями, при чому необов’язково у тому ж самому місці тексту, що і в оригіналі. Таким чином компенсуються іронія, гумор, каламбури, або емоційні висловлювання:

«Exactly! As you know, Mr. Solomon is a Mason…» — — Так! Саме так! Наскільки вам відомо, містер Соломон є масоном…

Ампліфікація — заміна скороченої назви якоїсь організації чи місця мови-джерела на повну назву мови перекладу. Прийом вимагає добрих краєзнавчих знань.

The best room in all of D. C., Langdon thought — «Найкраще приміщення в усьому окрузі Колумбія», — відзначив Ленґдон.

Антонімічний переклад — заміна стверджувальної форми в оригіналі на заперечну в перекладі чи навпаки. В рамках антонімічного перекладу одиниця мови оригіналу може замінюватись не тільки прямо протилежною одиницею мови перекладу, але й другими словами і словосполученнями, виражаючими протилежну думку. Антонімічний переклад не є обов’язковим і вибір його застосування залежить від бажання перекладача, але бувають ситуації, де антонімічний переклад звучатиме більш природно:

In this case, Nuсez’s instincts sensed nothing that caused him any fear. — У цьому ж випадку інтуїція Нуньєса не підказала нічого, що могло викликати в нього страх.

…she had little memory of him. — …тому вона його майже не пам’ятала.

В процесі перекладу інформації перекладач відшукує потрібне значення слова серед всіх можливих, якщо це слово полісемантичне. Зміст слова не автономний; він залежить від контексту, тому перекладач повинен вміти аналізувати контекст. Часом перекладачу достатньо аналізу самого слова, щоб відібрати потрібне значення, часом треба вийти на рівень словосполучення чи речення, а часом знадобиться прочитати весь текст, щоб зрозуміти всі нюанси значень незнайомих слів. Отже, перекладацька праця потребує терпіння, мовної догадки та широкої освіти.

2.2 Переклад лексичних трансформацій Транскодування

Solomon — Соломон

Peter — Пітер

Mal’akh was moving through the corridors — Малах ішов коридором

There was a long pause. — Довга пауза.

Restaurants — ресторанів

taking a moment in the foyer — на хвилину зупинився в фойє

Our untapped potential is truly shocking — Наш нерозвіданий потенціал просто вражає.

The guard motioned toward the escalators. — Охоронець кивнув на ескалатори

bronze statue — бронзову статую

There are nine million pounds of ironwork in that dome. — Купол цієї споруди має залізну арматуру вагою дев’ять мільйонів фунтів

of artifacts — артефактів

from physics, to history, to philosophy, to religion. — від фізики та історії до філософії та релігії

of tourists — туристів

Christopher Abaddon. — Кристофер Абадон

Director Inoue Sato. — директора Інуе Сато.

Adam and Eve — Адам і Єва

Emanual, Massiach, Yod, He, Vaud — Емануїл, Месія, Йод, Хе, Bay

" Isaac Newton, «Galloway said — Ісак Ньютон, — зауважив Геловей При перекладі поданих слів автором було застосовано прийом транскодування, в який вміщено транслітерарацію та транскрипцію, тому що подані слова мають таке ж звучання та значення і мові-перекладачі, тобто це пристосування до відтворення відповідних фонем та звучання у перекладацькій мові.

Калькування

the Capitol Building. — будівлі Капітолію.

parked on First Street — на Першій вулиці

«Mickey Mouse?» — — Мікі-Маус?

the Statue of Freedom — статуя Свободи

" Every spring I teach a course called Occult Symbols — Щовесни я читаю курс про окультні символи

the National Statuary Hall — до Національного залу статуй

The symbolism in Melencolia — Символізм «Меланхолії»

Betrayal of Christ — Зрада Христа

National Gallery of Art — Національна мистецька галерея Калькування не дуже поширено застосовує перекладач, адже українська культура, традиції, архітектура та інші визначення відсутні у перекладацькій мові, тому при перекладі інших слів вживаються інші трансформації.

Антонімічний переклад

Sometimes a legend that endures for centuries. .. Endures for a reason. — Інколи трапляється, що легенда, яка живе сторіччями, живе не просто так…

…his loafers offering almost no tractionon the wet cement. — …тому професор побіг підтюпцем, ковзаючи мокасинами по мокрому бетону

A childhood accident had left him stranded at thebottom of a deep well overnight. — Колись у дитинстві з ним трапився нещасний випадок: йому довелося мало не добу просидіти на дні глибокого колодязя.

…wishing she had worn more thanjeans and a cashmere sweater. — …шкодуючи, що не вдягнула нічого теплішого за джинси з кашеміровим светром.

Where is that being held? — Ви не в курсі, де заплановано проведення цієї урочистості?

" Do you see it yet? Lookfor the number 1514. «- Ще не побачила? Пошукай число тисяча п’ятсот чотирнадцять.

Часто при перекладі синтаксичних конструкцій застосовано анатомічний переклад, який дозволяє вмістити думку висловлювання у більш природні рамки, а також застосувати інші слова абао словосполучення для поширення або звуження значення.

Генералізація

as though they were just kids. — наче вона була маленькою дівчинкою.

Relax, he told himself — «Розслабся і заспокойся, — сказав він собі

a Capitol secret that seldom made the syllabi of high school history classes. — Ця таємниця Капітолію рідко потрапляла в підручники з історії для середніх шкіл.

" Awesome!" somebody shouted. — — Фантастика! — вигукнув хтось.

Is Solomon playing some kind of joke? — «Це що — Соломон отак пожартував?»

" Sir, «the guard said — — Пане, — знову мовив охоронець

A figure was waiting — Там його чекала постать

«This is some kind of meditation room? — — Схоже на усипальницю, — озвався Андерсон

" Not a particularly encouraging message, «- — Не дуже оптимістична ідея.

Генералізація у поданих вище конструкціях була застосована для того, щоб донести до читача саме те значення, яке було закладено у мові-носії, тому що вужче значення мови-оригіналу перекладене буквально може не відповідати думці, яка закладена у контексті в цілому.

Конкретизація

Noetic Science a topic of mainstream conversation aroundthe world. — …зробити ноетичну науку популярною темою розмов серед широкого загалу в усьому світі.

«Fun, «Langdon said — — Цікаво, — зауважив Ленґдон

In a basement office deep inside CIA — У підвальному приміщенні штаб-квартири ЦРУ.

Широке значення мови-носія не завжди відповідає великій кількості перекладів у відповідній мові, тому перекладач застосовує конкретизацію, щоб вирізнити, про що саме зазначає автор у контексті.

Модуляція

The Capitol Visitor Cente — Гостьовий центр Капітолію

SMITHSONIAN MUSEUM SUPPORT CENTER — Центр технічної підтримки Смітсонівського музею

" Peter?" Langdon stared in shock. — — Пітере? — отетеріло дивився на нього Ленґдон.

At 357 Kingston Drive in Washington?" - «Що ж це, в біса, за адреса така?»

Last Supper — Таємна вечеря

And so shall I. — «Я теж стану Малахом».

Подана трансформація була застосована через те, що дослівний переклад знищує тлумачення авторського контексту з мові-оригіналу, тому перекладач орієнтувався не на словники, а на спільну думку контексту.

Компенсація

Okay, I’m impressed. -«Що ж, і справді вражаюче».

" Oh. «The kid slumped — — А, зрозуміло, — хлопець знову розчаровано опустив плечі.

" Who the hell are you?" — Хто ви, в біса, такий?

«Essentially, yes. — «Та отож».

Компенсацію було застосовано для передачі емоційної лексики, адже різниця у культурах може вплинути на переклад конструкцій, які описують почуття людини.

Ампліфікація

She checked the caller ID — Кетрін глянула на номер абонента

it was already 6:50 — що вже за десять хвилин сьома

a young Hispanic — з молодим охоронцем-латиноамериканцем

the X-ray machine — під сканер

«U. S. Capitol!» — — Капітолій Сполучених Штатів!

Dr. — Лікар Ця трансформація застосована для повного перекладу певних абревіатур з мови-оригіналу.

Отже, з певністю можна зазначити, що перекладач найбільше користується такою лексичною трансформацією як транскодування, особливо для відтворення власних назв. Не останнє місце посідає прийом антонімічного перекладу, який надає змогу розширити переклад та ввести нові слова та словосполучення, які нададуть змогу більш широкого розуміння контексту. Трансформація калькування застосовується тоді, коли у мові перекладача є відповідні предмети чи особи, які несуть те ж саме значення. Генералізація та конкретизація надає змогу зрозуміти, що саме вкладає автор у значення тої чи іншої конструкції.

Висновки Художній текст (текст художнього твору) — це текст, основною функцією якого є естетична дія на читача або на слухача.

Художній переклад передає думки оригіналу у формі правильної літературної мови, і викликає найбільшу кількість розбіжностей в науковому середовищі - багато дослідників вважають, що кращі переклади повинні виконуватися не стільки за допомогою лексичних і синтаксичних відповідностей, скільки творчими дослідженнями художніх співвідношень, по відношенню до яких мовні відповідності грають підпорядковану роль. Інші вчені, наприклад, загалом, визначають кожен переклад, у тому числі і художній, як відтворення твору, створеного на одній мові засобами іншої мови. В зв’язку з цим виникає питання точності, повноцінності або адекватності художнього перекладу.

При виконанні роботи було виконано поставленні завдання:

визначено основні проблеми перекладу художніх текстів;

проведено аналіз лексичних трансформацій, які використовуються при перекладі художніх текстів;

виведено відсоткове відношення застосування лексичних прийомів при перекладі художніх текстів.

Перекладачеві необхідно прочитати художній твір, вникнути в його суть, зрозуміти, що хотів донести до читачів автор, а потім вже починати перекладати. Перекладачам художніх творів, як і письменникам, необхідний багатобічний життєвий досвід, знання проблем художнього перекладу, а саме: співвідношення контексту автора і контексту перекладача, проблема точності і вірності, збереження національного забарвлення, проблема передачі історичного колориту твору, проблема дотримання індивідуальної своєрідності оригіналу, проблема передачі часової дистанції, проблема передачі рис літературного напряму та ін.; а також вирішення цих проблем.

За відсотковим відношенням переклад роману Дена Брауна «Втрачений символ» було здійснено за допомогою таких лексичних трансформацій як: транскодування, калькування, антонімічний переклад, генералізація, конкретизація, модуляція, компенсація та ампліфікація.

Можна з певністю зазначити, що у більшості своїй перекладач використав транскодування та калькування, адже в тексті наяна велика кількість власних назв, а також поняття, які є спорідненими для обох мов. Антономічний переклад, модуляція та ампліфікація мають однакове значення при перекладі даного роману. Дуже часто перекладач звертається до трансформації генералізації для того, щоб більш широко пояснити те значення, яка закладено у контексті автором.

У відсотковому відношенні: транскодування — 31%, калькування — 15%, антонімічний переклад — 10%, генералізація — 12%, конкретизація — 5%, модуляція — 10%, компенсація — 7%, ампліфікація — 10%.

Отже, переклад художнього тексту є досить важким, адже перекладач повинен вправно володіти усіма лексичними трансформаціями, що дозволить йому доцільно та повно передати зміст контексту з мови-носія.

Список використаної літератури

1. Алексеев А. Я. Художественный образ и перевод — Вісник СДУ. — 2006. — Том 1, № 11 (95). — С. 126−130.

2.Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. — Харків, 1987. — 210с.

3.Алимов В. В. Теория перевода. Перевод в сфере профессиональной коммуникации: Учебное пособие. Издательство 3-е. — М., 2005. — 225с.

4.Баран Я. А. Фразеологія: знакові величини / Я. А. Баран, М. І. Зимомря, О. М. Білоус, І. М. Зимомря. — Вінниця: Нова кн., 2008. — 256 с.

5.Бархударов Л. С. О поверхностной и глубинной структуре предложения //Вопросы языкознания. — 1973. — № 3 — с. 50−61

6.Бархударов Л. С. Язык и перевод. М.: Международные отношения, 1975 — 190с.

7.Брандес М. П., Провоторов В. И. Предпереводческий анализ текста [для институтов и факультетов иностранных языков]: Учебное пособие, — 3-е изд., стереотип. — М.: НВИ-ТЕЗАУРУС, 2001. — 224 с.

8.Браун Д. Втрачений символ: пер. з англ. В.Горбатька. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2011. — 608 с.

9.Будагов Р. А. Филология и культура. — М.: Изд-во МГУ, 1980. — 303 с.

10. Виноградов В. В. Лексикология и лексикография. — М., 1977. — 254с.

11.Виноградов В. С.

Введение

в переводоведение (Общие и лексические вопросы) — М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001. — 224 с.

12.Влахов С. И., Флорин С. П. Непереводимое в переводе. — М.: Международные отношения, 1980. -342 с.

13.Гальперин И. Р. Очерки по стилистике английского языка: опыт систематизации выразительных средств (2-е издание). М., 2012. 376 с.

14.Гарбовский Н. К. Теория перевода [Учебник для студентов высших учебных заведений] - М.: Издательство Московского университета, 2004. — 542 с.

15.Гачечиладзе Г. Р. Художественный перевод и литературные взаимосвязи / Гачечиладзе Г. Р. — М.: Сов. писатель, 1980. — 254 с.

16.Денисова Г. В. Границы перевода / Денисова Г. В. — М.: МГУ, 1998. — 80 с.

17.Дюришин Д. Художественный перевод в межлитературном процессе [Проблемы особых межлитературный общностей] - М.: Час, 1993. — 456 с.

18.Жуков В. П. Семантика фразеологических оборотов.- М.: Просвещение, 1990. — 160с.

19.Захарова М. А. Стратегія мовного використання образних фразеологізмів англійської. — М.: Инфра-М, 1999, 151 с.

20.Казакова Т. А. Теория перевода (лингвистические аспекты) — СПб.: Издательство Союз, 2003. — 296 с.

21.Казакова Т. А. Практические основы перевода. // Серия: Изучаем иностранные языки. — СПб.: Издательство Союз, 2000. — 320 с.

22.Коломієць Л. В. В. Підмогильний — перекладач А. Франса (структурно-стилістичні особливості пере-кладу) / Коломієць Л. В. // Теорія і практика перекладу: укр. наук. зб. / Київ. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. — К.: Вища шк., 1994. — Вип. 20.

23.Комиссаров В. Н. Современное переводоведение. — М., 2001. -256 с.

24.Комиссаров В. Н. Лингвистика перевода — М.: Международные отношения — 1980 — 167с.

25.Константинова, А. А. Пословицы и поговорки в современной англо-американской прессе. Авторское использование традиционных паремий/ А. А. Константинова. — М., 2008.

26.Коптілов В.В. Актуальні питання українського художнього перекладу — К.: Видавництво Київського університету, 1971. — 131 с.

27.Корунець І.В. Порівняльна типологія англійської та української мов. Навч. посібник. — Вінниця: Нова книга, 2003. — 458с.

28. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу. — Вінниця: Нова книга, 2003. — 448с.

29. Кунін А.В. Англійська фразеологія. Теоретичний курс. — М., 1981.

30.Кунин А. В. Курс фразеологии современного английского языка. — M.: Высшая школа, 1986. — С. 3- 10,128−139.

31.Латишев Л. К. Курс перекладу (еквівалентність перекладу та способи її досягнення) / Л. К. Латишев. — М., 1981.-247 с

32.Литвинов П. П. Фразеология. — М.:Примстрой — М, 2001, 182 с.

Миньяр-Белоручев Р. К. Теория и методы перевода. — М.: Московский лицей, 1996. — 208 с.

33.Мокиенко В. М. Славянская фразеология. — М., 1989. — 486 с.

34.Пиввуева Ю. В., Двойнина Е. В. Пособие по теории перевода. — М.: Филоматис, 2004. — 304 с.

35.Попович А. Проблемы художественного перевода — М.: Высшая школа, 1980. — 199 с.

36. Прокольева С. М. Механизмы создания фразеологической образности. — М., 2006. — 402 с.

37.Радчук В. Д. Концепция функционально-эстетического равнодействия / 38. Радчук В. Д. // Теорія і прак-тика перекладу: Укр. наук. зб. / Київ. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. — К.: Вища шк., 1979. — Вип. 1. — С. 42−60.

39.Рецкер Я. И. Теория перевода и переводческая практика. — М.: Международные отношения, — 1974. — 216с.

40.Солодуб Ю. П., Альбрехт Ф. Б., Кузнецов А. Ю. Теория и практика художественного перевода: учебное пособие для вузов — М.: Издательский центр «Академия», 2005. — 296 с.

41.Смирницкий А. И. Лексикология английского языка. — М., 1996. — 314 с.

42. Смит Л. Фразеология английского языка, (с. 158) — М., 1989. — 456 с.

43.Федоров А. В.

Введение

в теорию перевода. — М., 1963. -330 с.

44.ЧайковскийР.Р.Реальности поэтического перевода (типологические и социологическиеа пекты).- Магадан: Кордис, 1997. — 104 с.

45.Чередниченко О. І. Про мову і переклад / Чередниченко О. І. — К.: Либідь, 2007. — 248 с.

46.Чередниченко О. І. Український переклад: з минулого у сьогодення / Черидниченко О. І. // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. пр. — К.: ВПЦ «Київський університет», 2004. — Вип. 15. — С. 8.

47.Швейцер А. Д. Теория перевода. Статус, проблемы, аспекты — М.: Наука. 1988. — 215с.

48. Brown D. The Lost Symbol. Knopf Doubleday Publishing Group, 2009. — 528 p.

49.Oxford Dictionary of Current Idiomatic English, vol. 2. — Oxford University Press, 1988.

50. Longman Dictionary of English Idioms. L., 1981.

51.Електроний ресурс доступу: http://www.vsesvit-journal.com/apps/pbcs.dll/index.php?option=com_content&task=view&id=131&Itemid=41

52. Електроний ресурс доступу: http://lib.rus.ec/b/281 459/read

Додаток 1

Restaurants — ресторанів

— Of all the places in the New World… — З усіх місцин Нового Світу…

«I hope he’s okay» — «Дай Боже, щоб все було гаразд».

…although only twelve years Langdon’s senior… — …незважаючи на дванадцятирічну різницю у віці…

He currently served as the head of the Smithsonian Institution —. Нині він обіймав посаду голови Смітсонівського інституту.

His offer was so unusual. I had to think over once more.- Його пропозиція була такою незвичайною. Я повинен був ще раз подумати над нею.

to get inside — перебігти до будівлі музею

All Greek to me, Langdon thought, amused to recall Katherine’s — «Для мене це як китайська грамота», — подумав Ленґдон і посміхнувся

«Exactly! As you know, Mr. Solomon is a Mason…» — — Так! Саме так! Наскільки вам відомо, містер Соломон є масоном…

The best room in all of D. C., Langdon thought — «Найкраще приміщення в усьому окрузі Колумбія», — відзначив Ленґдон.

In this case, Nuсez’s instincts sensed nothing that caused him any fear. — У цьому ж випадку інтуїція Нуньєса не підказала нічого, що могло викликати в нього страх.

…she had little memory of him. — …тому вона його майже не пам’ятала.

Solomon — Соломон

Peter — Пітер

Mal’akh was moving through the corridors — Малах ішов коридором

There was a long pause. — Довга пауза.

Restaurants — ресторанів

taking a moment in the foyer — на хвилину зупинився в фойє

Our untapped potential is truly shocking — Наш нерозвіданий потенціал просто вражає.

The guard motioned toward the escalators. — Охоронець кивнув на ескалатори

bronze statue — бронзову статую

There are nine million pounds of ironwork in that dome. — Купол цієї споруди має залізну арматуру вагою дев’ять мільйонів фунтів

of artifacts — артефактів

from physics, to history, to philosophy, to religion. — від фізики та історії до філософії та релігії

of tourists — туристів

Christopher Abaddon. — Кристофер Абадон

Director Inoue Sato. — директора Інуе Сато.

Adam and Eve — Адам і Єва

Emanual, Massiach, Yod, He, Vaud — Емануїл, Месія, Йод, Хе, Bay

" Isaac Newton, «Galloway said — Ісак Ньютон, — зауважив Геловей

the Capitol Building. — будівлі Капітолію.

parked on First Street — на Першій вулиці

«Mickey Mouse?» — — Мікі-Маус?

the Statue of Freedom — статуя Свободи

" Every spring I teach a course called Occult Symbols — Щовесни я читаю курс про окультні символи

the National Statuary Hall — до Національного залу статуй

The symbolism in Melencolia — Символізм «Меланхолії»

Betrayal of Christ — Зрада Христа

National Gallery of Art — Національна мистецька галерея

Sometimes a legend that endures for centuries. .. Endures for a reason. — Інколи трапляється, що легенда, яка живе сторіччями, живе не просто так…

…his loafers offering almost no tractionon the wet cement. — …тому професор побіг підтюпцем, ковзаючи мокасинами по мокрому бетону

A childhood accident had left him stranded at thebottom of a deep well overnight. — Колись у дитинстві з ним трапився нещасний випадок: йому довелося мало не добу просидіти на дні глибокого колодязя.

…wishing she had worn more thanjeans and a cashmere sweater. — …шкодуючи, що не вдягнула нічого теплішого за джинси з кашеміровим светром.

Where is that being held? — Ви не в курсі, де заплановано проведення цієї урочистості?

" Do you see it yet? Lookfor the number 1514. «- Ще не побачила? Пошукай число тисяча п’ятсот чотирнадцять.

as though they were just kids. — наче вона була маленькою дівчинкою.

Relax, he told himself — «Розслабся і заспокойся, — сказав він собі

a Capitol secret that seldom made the syllabi of high school history classes. — Ця таємниця Капітолію рідко потрапляла в підручники з історії для середніх шкіл.

" Awesome!" somebody shouted. — — Фантастика! — вигукнув хтось.

Is Solomon playing some kind of joke? — «Це що — Соломон отак пожартував?»

" Sir, «the guard said — — Пане, — знову мовив охоронець

A figure was waiting — Там його чекала постать

«This is some kind of meditation room? — — Схоже на усипальницю, — озвався Андерсон

" Not a particularly encouraging message, «- — Не дуже оптимістична ідея.

Noetic Science a topic of mainstream conversation aroundthe world. — …зробити ноетичну науку популярною темою розмов серед широкого загалу в усьому світі.

«Fun, «Langdon said — — Цікаво, — зауважив Ленґдон

In a basement office deep inside CIA — У підвальному приміщенні штаб-квартири ЦРУ.

The Capitol Visitor Cente — Гостьовий центр Капітолію

SMITHSONIAN MUSEUM SUPPORT CENTER — Центр технічної підтримки Смітсонівського музею

" Peter?" Langdon stared in shock. — — Пітере? — отетеріло дивився на нього Ленґдон.

At 357 Kingston Drive in Washington?" - «Що ж це, в біса, за адреса така?»

Last Supper — Таємна вечеря

And so shall I. — «Я теж стану Малахом».

Okay, I’m impressed. -«Що ж, і справді вражаюче».

" Oh. «The kid slumped — — А, зрозуміло, — хлопець знову розчаровано опустив плечі.

" Who the hell are you?" — Хто ви, в біса, такий?

«Essentially, yes. — «Та отож».

She checked the caller ID — Кетрін глянула на номер абонента

it was already 6:50 — що вже за десять хвилин сьома

a young Hispanic — з молодим охоронцем-латиноамериканцем

the X-ray machine — під сканер

«U. S. Capitol!» — — Капітолій Сполучених Штатів!

Dr. — Лікар

Додаток 2

Малюнок 1 Діаграма трансформацій

Додаток 3

Усього проаналізовано 59 реалій із роману Дена Брауна «Втрачений символ»