Система превентивної роботи на основі гуманізації сучасної школи

Реферат на тему:

Система превентивної роботи на основі гуманізації сучасної школи.

ПЛАН

1. Особливості виховання учнів у сучасній школі.

2. Педагогічна діагностика відхилень у поведінці школяра.

3. Подолання неуспішності учнів як засіб профілактики правопорушень.

4. Профілактична робота з колективом класу.

5. Взаємодія школи з батьками.

1. Особливості виховання учнів у сучасній школі.

Державною національною програмою «Освіта» визначено, що розбудова системи освіти, її докорінне реформування мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, національного відродження, становлення державності та демократизації суспільства в Україні. Це передбачає:

— забезпечення у кожному навчально-виховному закладі відповідних умов для розвитку і виховання учнів;

— забезпечення гуманістичної основи навчання і виховання;

— національне виховання, формування національної свідомості;

— впровадження нових підходів, виховних систем, форм і методів виховання;

— забезпечення позанавчального виховного процесу;

— пріоритет захисту дитини, створення умов для розвитку;

— сприяння соціальній адаптації підростаючого покоління;

— формування здатності особистості до самоорганізації;

— здійснення індивідуального підходу;

— формування в учнів комунікативної культури;

— самоусвідомлення та самоаналіз.

2. Педагогічна діагностика відхилень у поведінці школяра.

Велику роль у навчально-виховному процесі відіграє вміння вихователя зорієнтуватися у складнощах і особливостях впливу на учнів у сучасний період. Специфіка професійного завдання вихователя у педагогічній профілактиці асоціальних відхилень поведінки визнається необхідністю корекції соціально-педагогічної ситуації розвитку життєдіяльності підлітків, глибокого аналізу деструктивних факторів, які спричинюють таку поведінку неповнолітніх. Тому однією з провідних функцій превентивної роботи є її діагностична спрямованість. Це та першооснова, без якої немислима грамотна корекційна робота.

Алгоритм діагностики (за Оржеховською В.М.): інтериорізація цінностей особистістю через призму інформації - кримінологічна статистика — провокуючий, потураючий, стримуючий стан мікросередовища — емпіричний вибір об'єктів діагностики — розробка діагностичної процедури.

Етапи діагностики:

— 1-ий етап — урахування ролі соціального мікросередовища, визначення сезонної, добової та іншої часової активності правопорушень та правопорушників;

— 2-ий етап — діагностика на рівні школи;

— 3-ій етап — діагностика на рівні класу.

Діагностичні процедури мають свої закономірності і проводяться методами статистичної обробки кримінологічної і соціально-психологічної інформації на основі:

— матеріалів реєстрації затриманих неповнолітніх-учнів шкіл за вживання алкоголю, наркотичних речовин, вчинення правопорушень та злочинів, взятих у правоохоронних органів;

— реєстрації в «журналі обліку поведінки» фактів порушення учнями норм поведінки;

— даних педагогічних спостережень і бесід служб справах неповнолітніх.

Спрямування педагогічної діагностики в роботі з важковиховуваними підлітками полягає:

— по-перше, у виявленні факторів негативного впливу на учнів;

— по-друге, у пошуках стратегії позитивної соціальної адаптації підлітків на основі їх захисту, допомоги у визначенні соціально ціннісних орієнтацій;

— по-третє, на прогнозування можливих ситуацій ризику.

3. Подолання неуспішності учнів як засіб профілактики правопорушень.

Неуспішність учнів — проблема соціально-педагогічна. Втрата інтересу до навчання — першопричина відхилень у поведінці. Результати досліджень показують, що на межі 10−12 років у школярів з уповільненим темпом сприйняття і мислення поступово зникає інтерес до навчання, заняття стають для них елементами примусу.

1. Для виправлення такої ситуації багато шкіл застосовують диференційований підхід до учнів, навчального процесу, колективів учнів у межах школи.

2. Поширення отримує організація класів педагогічної підтримки із зміненою технологією підбору дітей в класи, проведення уроку, оцінювання, індивідуального темпу навчання.

3. У м. Вінниці, м. Тернополі для невстигаючих учнів організовано навчання у вечірній школі в денний час.

Варіантів подолання відчуження від навчання, від школи багато. Потрібна ініціатива педагогів, інноваційні підходи.

4. Профілактична робота з колективом класу.

Великий вплив на індивіда має колектив, в якому він перебуває. Виховна сила колективу в тому, що він:

— по-перше, має великі можливості систематично, а не від випадку до випадку впливати на своїх членів;

— по-друге, в ньому швидко і всебічно пізнається вихованець, що дає можливість швидкого реагування;

— по-третє, в колективі неповнолітні постійно знаходяться в певній залежності одне від одного.

Становище важковиховуваного підлітка в колективі визначається передусім його ставленням до колективу. Значна частина «важких» учнів замислюється над своїми відносинами з членами колективу, намагається змінити їх на краще. Але шляхи для цього вибирають різні: одні прагнуть заслужити визнання хорошою поведінкою, інші - утвердитися, демонструючи фізичну силу й негативний життєвий досвід, треті - грають роль блазнів, привертаючи увагу до себе.

У практиці роботи школи спостерігаються різні типи ставлення колективу до важковиховуваного учня. В одному випадку підліток тільки формально вважається членом колективу, а насправді він ізольований від ньогоу другому — колектив ставиться до підлітка іронічно, не сприймає його серйознов третьому — з глибокою неприязнюу четвертому — засуджує його поведінку, але водночас співчуває йомув п’ятому — намагається вплинути на важковиховуваного. Кожний з розглянутих випадків потребує свого підходу для встановлення правильних взаємовідносин між підлітком і колективом.

Учнівський колектив у наш час має ряд особливостей:

— зниження рівня здорового морально-психологічного клімату;

— несформованість колективу як такого;

— зміна суспільно значимих орієнтацій;

— конфліктність, ускладнення взаємостосунків між учнями та педагогами.

Вище викладене потребує посиленої виховної роботи педагога по згуртуванню учнівського колективу, а відтак і покращення його позитивного впливу на неповнолітніх, які характеризуються відхиленнями від поведінки.

Формування учнівського колективу, який би функціонував повною мірою забезпечується:

— усуненням частих конфліктів;

— визначенням лідерів (формальних і неформальних);

— відповідністю стиля керівництва;

— постановкою цілей і завдань, перспектив;

— врахуванням змін;

— інтенсивністю діяльності;

— налагодженням взаємостосунків з педагогами, іншими колективами;

— зменшення впливу чи ліквідація неформальних об'єднань негативного спрямування в межах колективу.

5. Взаємодія школи з батьками.

Соціально-педагогічна робота цього напряму здійснюється у випадках:

а) послаблення чи відсутність нагляду й контролю за неповнолітніми з боку батьків;

б) відсутність належної уваги й зусиль для усунення причин, що заваджають їх вихованню;

в) упущення в залученні неповнолітнього до навчання чи праці;

г) ведення батьками антигромадського чи аморального способу життя. Батьками не завжди забезпечуються умови, необхідні для нормальної життєдіяльності та розвитку неповнолітніх.

Вибір форми роботи з батьками залежить від того, якими є недоліки сімейного виховання. Одні батьки потребують поради, інші - конкретної допомоги, треті - роз’яснювально-профілактичної роботи, четверті - застосування заходів примусового впливу. Організація індивідуальної роботи соціального педагога з неповнолітнім, його сім'єю з метою запобігти й усунути негативний вплив неформальних зв’язків здійснюється у двох напрямах:

1. Соціально-організаційний напрям соціально-педагогічної роботи. Соціально-правовий захист неповнолітніх здійснюється задля забезпечення нормальних умов проживання й виховання, навчання та отримання спеціальності, захист від морального і фізичного насильства. Формами й методами соціально-організаційного напряму забезпечується активізація діяльності самих батьків. Можна назвати наступні форми роботи.

— поради, рекомендації, консультації;

— відвідування сім'ї за місцем проживання;

— індивідуальні бесіди з батьками за місцем проживання;

— сприяння у залученні неповнолітнього до навчання чи праці, організації життєдіяльності у різних сферах.

2. Психолого-педагогічний вплив. Робота в цьому напрямі здійснюється з метою організації морально-психологічного впливу на батьків неповнолітнього. Вибір форм і методів обумовлений необхідністю надання соціально-організаційної чи соціально-психологічної допомоги та типом сім'ї, в якій він виховується: налагодження взаєморозуміння між батьками і неповнолітнімподолання вад стилю взаємовідносиндопомога у виборі методів впливу на дітейорганізація самостійної роботи батьків з питань виховання неповнолітніхпосилення відповідальності батьків за поведінку дітей шляхом контролю й наглядузалучення до організації виховання неповнолітніх у сім'ї працівників органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядуванняізоляція неповнолітнього від батьків шляхом направлення його в інтернат, влаштування на проживання в гуртожиток професійно-технічного закладувстановлення опіки над неповнолітніми іншими членами родини, які утримують їх, допомагають ізолювати від негативного впливу батьківсім'ю неповнолітнього ставлять на облік у службі у справах неповнолітніх як неблагополучну і застосовують до батьків заходи виховно-примусового характеру.

До батьків неповнолітніх, які не виконують належним чином обов’язків з виховання дітей, застосовують примусові заходи впливу. Індивідуальна робота з батьками здійснюється у випадках порушення основних прав і законних інтересів дітей. Вона спрямована на нормалізацію стосунків між батьками і дітьми, сімейного виховання дітей.

Література:

1. 1.Зайцева З. Г. Школа та важковиховувані підлітки: Книга для вчителя.-К.: Рад. школа, 1991.-78с.

2. 2.Оржеховська В. М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх. Навчально-методичний посібник.- К.:ВіАн, 1996. 352с.

3. 3.Оржеховська В. М. Формування соціальної відповідальності учнів у сучасній школі // Педагогіка і психологія.- 1996 — № 4. -С.25−31.

4. 4.Раевская З. Д. Преодоления девиантного поведения школьников совместными усилиями школы и семьи // Дисциплина и предупреждение педагогической запущенности школьников.- Кишинев: Штиинца, 1991.-С.153−159.