Поняття потенціалу проходження державної служби в органах ДПС України (реферат)

Реферат на тему:

Поняття потенціалу проходження державної служби в органах ДПС України Вивчення проблем проходження державної служби в органах ДПС поряд з простором про­ходження природно повинно передбачати також і можливість службовців цей простір по­долати. У даному випадку говориться про потенціал проходження державної служби пра­ців­ника органу ДПС. В юридичній науці це поняття відносно нове. Як і поняття «простір», во­но запозичене в науковий обіг юристів з фізики і відображає деяку можливість до якого-не­будь проявлення, дії, впливу, тиску, руху тощо.

У статті розглядається доведений у ході дослідження теоретичний та емпіричний факт, що вплив різних факторів подолання простору проходження державної служби в органах ДПС на працівника здійснює не безпосередньо, а опосередковано через організаційно-правовий і соціальний феномен, який являє собою сукупність, органічне поєднання різних факторів, який ми назвали «потенціалом проходження державної служби працівника ДПС» (далі - по­тенціал).

У такій сукупності проходить процес взаємодії, взаємозв'язку щодо інших. Цей процес і ви­­робляє сукупність виробничої і духовної сили як окремих працівників, так і колективів ДПС, яка реалізується в результатах їх праці, точніше кажучи, через яку реалізуються фактори ді­яльності органів ДПС, їх результатів праці. Те ж саме можна сказати і про проходження державної служби: цей процес виробляє і забезпечує реалізацію сили цього проходження.

" Потенціал" з тих понять, яке відображає явище, сформоване на основі загальної за­ко­но­мір­ності об'єктивного світу, яка носить назву загального взаємозв'язку і виражає твердження, що кожне явище пов’язане з іншими нескінченно (різноманітні переходи, зчеплення, від­но­сини) — і зміна кожного з цих явищ є результатом впливу на нього інших.

Потенціал у нашому розумінні виступає як безвідносне поняття, тобто при його аналізі до­слідник абстрагується від усього, що складає суть окремих явищ, сукупність яких він ві­до­бра­жає. Але поряд з цим потрібно розуміти, що таке абстрагування проводиться тільки в ана­літичних цілях. Насправді, у кожному явищі міститься своя суть. У даному контексті потенціал настільки широке поняття, що у визначеному змісті можна сказати, що він складає су­ть усіх явищ, відношень, процесів, властивостей. Так, однаково справедливо можна говорити про потенціал вулканічної активності або про податковий потенціал населення тощо.

Потенціал — явище реальне та об'єктивне, але в цілісному стані, як частина матеріального сві­ту, він не існує. Існують тільки його складові змінні. Проте для того, щоб сформувався сам потенціал, ці складові хтось повинен пов’язати аналітично або практично. Направленість працівника ДПС на проходження ним державної служби і є цим з'єднанням.

Прямий, безпосередній вплив об'єктивних і суб'єктивних факторів на процес проходження де­ржавної служби також можливий, але тривалість такого впливу, як правило, короткочасна, сформований потенціал забезпечує вплив цих факторів пропорційно рівню особистої ве­личини: чим вище потенціал, тим сильніший і триваліший його вплив на процес проходження державної служби.

Потенціал проходження державної служби належить до того класу властивостей об'єктів та явищ, які за своєю природою є інтегральними. І це дає можливість використовувати таку вла­стивість як інтегральний показник не тільки для проходження служби, але й результативних можливостей будь-якого органу ДПС і ДПС у цілому чи його окремих сторін, наприклад, еко­номічний, організаційний, соціальний, технічний та інші потенціали ДПС. Потенціал про­ход­ження служби — це тільки та частина загального потенціалу ДПС, яка вказує на поєднання зді­бностей працівників щодо проходження служби, організаційно-правових умов цього про­ход­ження та організаційно-правових умов втілення здібностей працівників щодо про­ход­жен­ня служби.

Варто зазначити, що, незважаючи на відносну новизну застосування, поняття «потенціал» у за­гальному науковому обіході знайшло досить широке розповсюдження саме дякуючи й­о­го фе­номенальній властивості відображати стан об'єкта в об'ємній інтегральній формі. Разом з тим серед відомих опублікованих наукових робіт це поняття використовується, як правило, в алегоричних потребах, як умовне, іншомовний вираз, стан будь-якого об'єкта за допомогою наглядного прикладу. За цим прикладом дійсно стоїть щось реальне, але воно досить рідко вивчається як операція і ще рідше розраховується і продається як математичний вираз. І таких робіт тільки за близькою до нас тематикою можна назвати немало.

Проблеми розвитку можливостей персоналу державної служби в Англії розглядаються в ста­ттях А. Лоутона, Е. Роуза «Розвиток кадрового потенціалу» [1]. Рекомендації з оцінки по­тенціалу розвитку здібностей керівника, критерії оцінки кандидатів у керівні органи, спо­соби стимулювання творчого потенціалу аналізуються в книзі «Як досягти успіху: практичні по­ради діловим людям» [2]. Потенціал людини у зв’язку зі структурою її потреб, факторів бла­гополуччя як передбачення реалізації трудового потенціалу, досліджується групою вчених під керівництвом відомого спеціаліста у сфері управління Б.М. Генкіна [3]. У статті В. М. Поповича [4 ] йдеться про збільшення криміногенного потенціалу. Автор застосовує такі поняття, як «причинно-детермінаційний потенціал», «причинно-мотиваційний потенціал», «потенціал латентності». Поняття «адаптаційний потенціал» аналізується в словнику-довіднику «Междисциплинарные исследования» [5]. Адаптаційний потенціал А. Ю. Мисливський трактує як рівень прихованих можливостей індивіда (особистості) послідовно включається в нові змінні умови навколишнього природного та соціального середовища. Розвиток філософії опо­даткування на основі визначення податкового потенціалу в статті такого ж найменування роз­глядають В. А. Ткаченко і С. В. Каламбет. У статистичному збірнику «Вищі навчальні заклади (1977;1998) «є спеціальний розділ, який називається «Потенціал мережі навчальних закладів», чи­сельність студентів визначається з розрахунку на 10 тис. населення України. Кримінальний по­тенціал грошової приватизації аналізує Г. Корнєєва [6].

Зі сказаного видно, що таке поняття, як «потенціал», стає повсякденним терміном наукової лі­тератури найрізноманітних напрямів. Усі наведені вище приклади застосовуються, в ос­но­в­ному, як алегорія. Під ним, як правило, більшість авторів розуміють здібності якого-небудь об'є­кта або предмета, тобто тільки один бік потенціалу, як можливості. Щоб можливість мо­гла перетворитись у дійсність, тобто в потенціал, одних тільки можливостей об'єкта, на на­шу думку, недостатньо. Очевидно, що для реалізації здібностей повинна бути наявна якась су­купність умов, що забезпечить цю реалізацію.

Наведений вище список робіт, в яких використовується поняття «потенціал», свідчить про йо­го універсальну значимість для різноманітних напрямів науки. У зв’язку з цим виділені на­йбільш загальні властивості, що характеризують потенціал проходження державної служби пра­цівниками ДПС України.

1. Потенціал — це така інтегральна властивість досліджуваного об'єкта, в якому найбільш по­­вно виявляється сукупність можливостей проходження державної служби працівниками ор­­ганів ДПС і найбільш точно відображається суть явища.

2. З позиції структурно-функціонального підходу, потенціал проходження державної слу­ж­­би працівником ДПС є системним вираженням сили зв’язку структури якостей і властивостей, яки­ми володіє працівник ДПС з тими функціями та завданнями, які повинен виконати цей пра­цівник. Простіше кажучи, чим вищий потенціал проходження, тим сильніша система залежно­сті між здібностями працівника і виконуваними ним завданнями та функціями. А це, в свою чергу, свідчить про можливість високої ефективності проходження служби.

3. Потенціал проходження державної служби — це синтез явищ, які, по суті, не є жодним з н­их, а являють собою тільки абстрактний момент переходу явища з одного стану в інший. Цей момент переходу не в самій дії - кінетиці, а тільки у можливості такої дії. Потенціал — це не ре­зультат дії, а лише деяка можливість отримати результат. На цій основі можна стверджувати, що саме в покращанні, в розвитку усіх структурних елементів потенціалу проходження служби в ДПС, у розвитку всіх структурних елементів потенціалу проходження служби, яка забезпечує це проходження, і полягає зміст вирішення проблем удосконалення діяльності ДПС.

Отже, на основі зазначеного вище можна визначити не тільки саме поняття потенціалу про­ходження державної служби, але і його структуру.

Спочатку дамо визначення поняття «потенціал» і його структури, передбачаючи можливі за­перечення. Для цього необхідно спиратись на метод конкретно-історичного аналізу будь-якого явища, в тому числі і такого логічного явища, яким є термін «потенціал». На нашу дум­ку, необхідно визначати будь-який потенціал залежно від впливу факторів розумової ді­яльності в конкретно-історичних умовах.

Проблема конкретно-історичного розвитку наукових понять в юридичній науці є однією з актуальних і складних. Починаючи з роботи Гегеля «Філософія права», принципове значення ці­єї проблеми виділили багато вчених в історії наукового знання. Визначення, яке буде наведено ни­жче, є результатом розвитку поняття «потенціал» від його застосування у фізиці, через ши­­рокий комплекс робіт у найрізноманітніших напрямах науки, в тому числі і в юридичній, і в той же час воно має самостійну направленість, особисту структуру і досконало оригінальний до­­даток до умов діяльності службовців в органах ДПС.

Потенціал проходження державної служби працівниками в органах ДПС — стійка сукупність мо­жливостей успішного проходження служби, яка визначається, по-перше, особистими здіб­но­стями, якостями, властивостями працівникапо-друге, умовами реалізації цих здібностей, яко­­стей і властивостей, по-третє, умовами їх втілення. Як бачимо, структура потенціалу як мо­жливості складається зі здібностей, умов їх реалізації і втілення. Це поняття принципово відрізняється від усього того, що щодо цього говориться в науковій літературі. Там, як уже зазначалось, під потенціалом розуміється, як правило, тільки будь-яка здібність до чого-не­будь. Все це потребує пояснення та доказів, тобто операціоналізації поняття те­о­ре­тичного й емпіричного його прив’язання до реальної дійсності.

Перше, що потрібно пояснити, це — що таке можливість. З погляду філософії, «можливість є те, що суттєво для дійсності, але вона суттєва таким чином, що разом з тим є тільки мо­жливістю» [7]. Беручи за основу можливість, ми розуміємо її як об'єктивний вираз тенденції дії, закладеної в явищах, процесах, відношеннях, властивостях речей та предметів, самих ре­чах і пре­дметах. Необхідно зазначити, що можливість — це об'єктивно діючий стан процесу про­хо­д­ження служби, яка визначає її схильність до визначеного успіху, готовність до появи суттєвих вла­стивостей у процесах проходження служби.

Можливістю можна вважати деяке очікування від об'єкта, який має визначеними вла­сти­востями задовольнити ці очікування. У дослідженні, яке було проведено в 2001;2002 рр., на запитання респондентів: «Чого ви очікуєте від роботи в органі ДПС», були дані на­ступні відповіді:

Діаграма.

Як бачимо з наведених даних, більше всього респондентів (32,1%) відповіли, що хотіли працювати за спеціальністю. Це говорить про те, що цілісний потенціал будь-якого органу ДПС створює можливість задовольнити потреби відповідної частини населення. Але ви­я­ви­лось, що ця можливість органу ДПС не для всіх респондентів важлива. 26,7% хотіли проявити се­бе у новому для суспільства полі діяльності. І дійсно, податкова система зі своїми завданнями і принципами, які при соціалізмі населення відчувало мало, активно увійшла в життя і для ба­гатьох стала перепоною правопорушенням у сфері бізнесу. У суспільному пізнанні по­да­т­кові органи стали швидко «обростати» чимось невідомим, втіленням справедливості та за­кон­ності. Тому не випадково вони зацікавили молодих спеціалістів. Із діаграми також ви­дно, що 18% респондентів хотіли мати відповідну своїм здібностям кар'єру, повністю ре­а­лі­зувати себе, 16% - хотіли отримати престижне місце роботи тощо.

Наскільки можливість органу ДПС розкрилась і стала основою задоволення очікувань на­ших респондентів, видно з таблиці 1.

Таблиця 1.

Розподіл респондентів за рівнем задоволення своїх очікувань при вступі в ДПС, %.

Незважаючи на те що індекс виправдання очікування, який виражає інтегральне значення від­­повідей на поставлене респондентам питання, не досить високий, для 46,9% респондентів очі­­­­­ку­­ва­н­­ня виправдались. Цей показник говорить про значні можливості, якими володіють органи ДПС.

Необхідно також пояснити, що розуміється під здібностями проходження державної слу­жби в органах ДПС. У науковій літературі, особливо в психології, є багато праць, в яких про­блема здібностей досконало вивчена. На нашу думку, здібності - це синтез властивостей пра­цівника, який відповідає вимогам роботи в органах ДПС і забезпечує необхідні результати в ній. Здібності працівника ДПС проявляються у:

— схильності до тих видів роботи, які відображають специфіку органів ДПС — відмежуванні від усіх інших галузей народного господарства;

— темпах виконання тих специфічних завдань та функцій, які характеризують особливості ро­боти органів ДПС;

— кількості, якості та своєчасності виконання завдань і функцій;

— оригінальності і творчості, які виявляє працівник у процесі виконання завдань.

Розвиток здібностей працівників органів ДПС забезпечує вільний вибір професійних занять і специфічних для галузі робочих операцій, які найбільше відповідають особистим мо­ж­ли­во­стя­м працівника, роблять більш продуктивною його працю, породжують почуття задоволення від результатів діяльності за покликанням, ніякі здібності та якості не проявляться, не розкри­­ються і залишаться в людині, якщо для їх реалізації не будуть створені відповідні умови. Мо­­жна навести чимало прикладів, коли найздібніші люди не досягли помітних успіхів у служ­бо­вій кар'єрі та діяльності тільки тому, що відповідних умов для реалізації їх здібностей і та­л­ан­тів створено не було. І навпаки, хтось починає свою діяльність, уже з першого дня маючи по­сади, звання та ранги, а з ними і відповідні блага, які інша людина не зможе здобути і до кін­­ця свого життя (якщо, звичайно, зможе) ціною тяжкої праці. «В деякому розумінні при на­­родженні людини доля дає їй в руки карти, щоб вона, вклавшись у зазначений йому жи­ттєвий термін зміг зіграти в преферанс. І від мистецтва гравця, від його вміння орієнтуватися в своїх можливостях і зіставляти їх з виникаючими обставинами залежить його виграш, до­сягнення життєвого успіху. Хтось зуміє і з поганими картами виграти, а хтось і з чотирма ту­зами опиниться в борговій ямі.» .

Під умовою реалізації здібностей та якостей працівників ДПС ми маємо на увазі стан се­редовища, обставини, виробничі обставини, сукупність відносин, які цими факторами виз­на­ча­ють можливість і необхідність проявлення тих чи інших здібностей працівників у процесі їх ді­яльності.

Хоча наукова література в даному випадку досить обмежена і пов’язана в основному з проблемами причинності, але про умови реалізації здібностей та якостей, якими володіють лю­ди, не варто багато говорити, наводячи приклади та статистичні дані. При проведенні експериментів ми отримали дані щодо умов реалізації здібностей та яко­стей працівників органів ДПС, обмежуючи їх кількість тим же способом, що й здібності з яко­стями. До цих умов було віднесено: зміст роботи, що виконується, організація праці, умови пра­ці, організаційно-технічна оснащеність праці, охорона праці і забезпечення безпеки діяльності, психологічна атмосфера в колективі. Це саме ті умови, яким при опитуваннях було дано найвищу оцінку значимості для виконання працівниками своїх функцій.

Із наведеного переліку умов може видатися, що психологічна атмосфера тут виявилася ви­­падково. Однак це не зовсім так. Наші дослідження довели, що там, де соціально-психологічна ат­­мосфера відображає ділове співробітництво, там справи йдуть краще, а працівники більш за­доволені як роботою, так і місцем роботи. І навпаки, в тих колективах, де психологічна ат­мосфера проникнена недовірою людей один до одного, підозрою, де відсутня здорова кри­ти­ка, працівники дуже обережно будують свої плани проходження державної служби, якщо на­­віть страждає загальна справа. Як правило, така ситуація складається в авторитарному се­­редовищі, де керівник не дуже зацікавлений в успішному проходженні служби своїми під­ле­глими.

Як показує життєва практика, для виникнення, росту та використання потенціалу про­ходження державної служби в органах ДПС здібностей, якостей та умов їх реалізації недостатньо, щоб підтримувати потенціал на належному рівні. За своєю природою цей по­тен­ціал не має звичайної тенденції щодо свого «зносу», «старіння», поступового зникнення, як­що не відновлюється, не поновлюється, не збільшується, одним словом, не реалізуються як самі здібності та якості працівників, так і умови їх реалізації. Тому для постійної дії по­тенціалу необхідні також і організаційно-правові умови їх реалізації. У сферу умов реалізації вхо­дить, на нашу думку, все те, що дозволяє повністю відновити і розвинути здібності, якості, умови їх реалізації з метою наступного використання потенціалу проходження державної слу­жби працівниками ДПС України.

Під реалізацією потенціалу ми розуміємо процес поновлення, обновлення і доповнення здіб­ностей, якостей працівників та умови їх реалізації, що означає постійне або періодичне під­вищення кваліфікації працівників, оновлення їх загальної та спеціальної освіти, а також ство­рення необхідних соціально-побутових умов, які забезпечують постійний процес реалізації фі­зичних, інтелектуальних і духовних здібностей працівників. У результаті проведених до­слід­жень можна зробити висновок, що між здібностями працівників щодо проходження державної служби та умовами їх реалізації і втілення існує зв’язок як між суб'єктивними, так і об'єктивними факторами одного і того ж процесу. Враховуючи цей зв’язок, можна перед­ба­чи­ти, що потенціал проходження державної служби працівниками ДПС досягне своєї ма­кси­маль­ної величини в тому випадку, якщо здібності та якості працівників щодо проходження слу­жби повністю реалізуються, а потім повністю втілюються. Теоретично може скластися така си­туація, при якій працівник, володіючи порівняно незначними можливостями проходження слу­жби, може досягти успіху, вміло використовуючи сприятливі умови реалізації та втілення цих здібностей, і навпаки.

Правильне використання в практиці роботи структурних елементів потенціалу проходження дер­жавної служби працівниками дає можливість не тільки постійно слідкувати за станом ор­ганізаційно-правового механізму проходження служби в цілому, але й визначити стан його ок­ремих частин та елементів. Наприклад, який рівень відповідності професійної кваліфікації пра­цівника виконуваній ним роботи. Можна стверджувати, що соціальний потенціал про­ходження державної служби в органах ДПС — це своєрідна панель управління, на якій десятки «при­ладів» показують робото-спроможність, самопочуття всієї системи на основі показників цих «приладів» .

На нашу думку, всі офіційні документи, які визначають організаційно-правові заходи про­ходження державної служби, встановлюють необхідні вимоги до наростання потенціалу цього про­ходження. Це стосується, в першу чергу, Закону України «Про державну службу України», «Про державну податкову службу України». Указом Президента України від 9 листопада 2000 р. зат­верджено комплексну Програму підготовки державних службовців, Кабінет Міністрів Ук­ра­їни постановою від 28 грудня 2000 р. затвердив Положення про проведення атестації дер­жав­них службовців та ін. У всіх цих документах викладені вимоги до державних службовців, на­мічаються умови реалізації цих вимог і умови втілення тих здібностей і якостей службовців, які необхідні для ефективного виконання основних завдань. У цілому можна стверджувати, що система працює, але мета даної статті полягала в тому, щоб пояснити її роботу з дещо но­вих позицій, які дозволяють в кінцевому результаті закріпити як теоретично, так і методично ті заходи, які застосовують державні структури, і цим посилити як розуміння, так і ефективність си­стеми проходження державної служби працівниками в органах ДПС.

Література:

1. Лоутон А., Роуз Е. Розвиток кадрового потенціалу // Державна служба: питання удо­сконалення роботи з кадрами. Зарубіжний досвід. — М., 1995. — С. 71−83.

2. Як досягти успіху: практичні поради діловим людям — М.: Вид-во політ. літ-ри, 1991.

3. Генкін Б.М., Кононова Г. А., Кочетков В.І. та ін. Основи управління персоналом / За редакцією Б.М. Генкіна: Підр. для вузів. — Вища школа, 1996.

4. Науковий вісник. — Ірпінь, 2000. — № 3. — С. 124.

5. Междисциплинарные исследования / Под ред. Г. В. Осипова. — М.: «Наука», 1991. — С.4.

6. Корнєєва Г. Кримінальний «потенціал» грошової приватизації // Закон і бізнес. — 1996. — № 30. — 24 липня.

7. Шинкарук В.І. Логіка, діалектика і теорія пізнання Гегеля. — К., 1964; Кедров Б. М. Развитие по­нятия от элемента Мендилеева до наших дней. — М., 1948; Арсеньев А. С. и др. Анализ ра­звивающегося понятия. — М., 1967; Мареев С. Н. Диалектика логического и исторического и конкретный историзм К.Маркса. — М., 1984.

8. Гегель Г. Соч. — Т.1. — М. — Л., 1929. — С. 240.

9. Ковалев А. С., Бодальов А. А. Психические способности человека. — Т. 2 — Изд-во ЛГУ, 1960; Крутецкий В. А. Психология математических способностей школьников. — М.: Просвищение, 1968; Петровский А. В. Способности и труд. — М.: Знание, 1966; Лейтес Н. С. Умственные способности и возраст. — М., 1971; Способности и склонности: Ко­мплексное исследование / Под. ред. Э. А. Голубевой. — М.: Педагогика, 1983.

10. Валентин Петрушин. Настольная книга карьериста. — С-Пбг: Питер, 2002. — С. 9.

11. Проблема причинности, в современной физике. — М., 1960; Бунге М. Причинность: Пер. с англ. — М., 1962.