Огляд літератури. 
Породи великої рогатої худоби, що розводяться в Україні

Особливості екстер'єру, інтер'єру та конституції худоби різних напрямів продуктивності

Екстер'єр — це вчення про зовнішні форми тварин у зв’язку з їхньою конституціональною міцністю і господарською цінністю. Екстер'єр худоби різних напрямів продуктивності має свої особливості. Вираженість тих чи інших статей у тварин залежить від їхньої статі та продуктивності. Так, голова у корів легша і дещо довша, ніж у бугаїв. У тварин молочних порід вона порівняно легша, ніж у представників порід подвійної продуктивності. У м’ясної худоби голова невелика, широка й трохи вкорочена в Лицевій частині черепа. Надмірно вузьку і довгу голову звичайно спостерігають у перерозвинених тварин ніжної конституції.

Шия у бугаїв порівняно коротка з дуже розвиненими м’язами. У М лочної худоби вона довша, ніж у тварин порід подвійної продуктивно особливо м’ясних. Довга і вузька шия з вирізом у верхній частині свідчить про перерозвиненість тварин, а тому вважається небажаною. Складки шкіри внизу шиї (підгруддя) добре розвинені в тварин порід подвійної продуктивності.

Холка може бути високою і низькою, короткою і довгою, вульї широкою. Бажано, щоб у тварин молочних порід та порід подвійної продуктивності вона була широкою, довгою й рівною. У м’ясної худоби хол ка низька і широка, іноді роздвоєна. Висока гостра холка є показником слабкого розвитку переднього пояса тварин.

Груди характеризуються за довжиною, шириною, глибиною ки перевищує 50%, груди вважаються глибокими; при меншому відношенні - вони неглибокі.

Спипа в тварин усіх порід має бути відносно широкою й рівною. Вирівняна спина свідчить про міцність опорно-сухожильного апарату, а провисла (особливо в молодих тварин) — про слабкість конституції.

Поперек, як і спина, повинен бути широким і рівним.

Крижі (круп) утворюється крижовою кісткою, кістками таза та першими хвостовими хребцями. У худоби розрізняють крижі: прямі, трохи підняті та звислі; довгі й короткі; вузькі та широкі; округлі, дахоподібні. Бажано, щоб у худоби всіх порід вони були довгі, прямі й широкі. Особливу увагу важливо звертати на ширину тулуба тварини в кульшових суглобах, оскільки широкий таз позитивно корелює з високою молочною продуктивністю. Крім того, якщо таз широкий, то створюються сприятливі умови для проходження плода через родові шляхи матері.

Черево є складовою середньої третини тулуба, розвиток якої пов’язаний з травленням у тварин. Розрізняють черево добре і погано розвинене; підтягнуте й занадто відвисле, або «сінне», причому як підтягнуте, так і відвисле черево небажане. Середня третина в м’ясної худоби значно коротша, ніж у тварин подвійної продуктивності, а особливо молочних.

Кінцівки повинні бути правильно й широко поставлені. Вузька і слонова їхня постава, а також шаблистість небажані для будь-якої тварини. Тварин із слоновою поставою кінцівок, особливо бугаїв, не можна використовувати для племінних цілей, оскільки це може бути пов’язане з успадкуванням захворювання під назвою спастичний (або спазматичний) Ііврсз. яке передається потомству. Такі тварини, особливо бугаї, рано ви-йувиють із племінного використання, бо в них атрофуються задні кінцівки. При цьому тваринам важко підніматись й рухатися. Слабкість кінцівок тижди свідчить про те, що скелет тварини слабкий.

Статеві органи мають бути добре розвинені, що є показником нор-мальної відтворної функції і функції ендокринної системи.

Вим 'я оцінюють за його об'ємом, співвідношенням чвертей, розвит-ком дійок та прикріпленням до тулуба. Форма і будова вим’я значно виймати технологічні особливості використання молочних корів. За формою розрізняють вим’я ванноподібне, чашоподібне, округле, козине й примітивне. Найбажаніша ваннота чашоподібна форма. Вим’я такої форми щільно прилягає до тіла, з великим запасом, рівномірно розвиненими частиними, з оптимально і широко розставленими дійками. Козине характеризуе гься недорозвиненням передніх часток.

Ю.Ф. Лиску розглядав інтер'єр як мікроекстер'єр тварин.

Серед численних показників інтер'єрної оцінки практичне значення Мають: пульс, дихання, кров, розвиток і функції окремих органів і тканин. Частота пульсу (частота скорочень серця за 1 хв) у корови — 50−70 разів. Частота серцебиття залежить від стану організму, положення тіла, періоду травлення, стану нервової системи. Тваринам властиві свої оптимальні межі частоти дихання за одиницю часу. Середня кількість дихальних рухів за І хв у великої рогатої худоби — 3 0−30. Частота дихання залежить від інтенсивності обміну речовин — вона збільшується від підвищення навколишньої температури. Молоді тварини дихають частіше.

Важливий інтер'ерний показник — кров. Найчастіше визначають вміст у ній формених елементів — еритроцитів і лейкоцитів, гемоглобіну, лужного резерву, глютатіону, білка й білкових фракцій, ліпідів, цукру, кальцію та ін. Встановлюють також групи крові. У результаті реакцій сритроцитарних антигенів з антитілами сироватки крові інших тварин було встановлено систему груп крові у великої рогатої худоби. Кількість груп крові в системі пов’язана з кількістю антигенних факторів, які формують систему. Нині виявлено 12 систем груп крові. Знання груп крові використовують у практиці для встановлення походження тварин, ранньої діагностики плодючості телиць із двійнят різної статі та для виявлення /деяких хвороб молодняку.

Конституція — це сукупність найважливіших морфологічних і фізіо-огічних особливостей організму як цілого, зумовлених спадковістю, мовами розвитку, характером продуктивності та здатністю організму ідповідним чином реагувати на зовнішні подразники.

У 1874 р. П. М. Кулешов вивчаючи розвиток шкіри, підшкірної спо-/чної (жировий шар) і м’язової тканин, кістяка та внутрішніх органів у іорин молочного, м’ясного і робочого напрямів продуктивності встано-і", що для тварин молочного типу характерні тонкі шкіра й скелет, слабо розвинені підшкірна сполучна тканина й м’язи та добре розвинені утрішні органи (органи травлення, легені, серце тощо). У тварин мясного типу шар власне шкіри тонкий, підшкірна сполучна тканина й мязи розвинені добре, скелет тонкий. Проте органи травлення розвинені значно слабше, ніж у тварин молочного й робочого типів.

На основі цих досліджень П. М. Кулешов виділив чотири типи конституції:

• — грубий,
• -ніжний,
• -щільний,
• — рихлий.

У тварин грубої конституції дуже добре розвинена шкіра, скелет грубий, масивний; мускулатура досить об'ємна, але слабко пронизана сполучною й жировою тканинами; жировий шар розвинений слабко. Тварини грубого типу конституції погано пристосовані для виробництва молока й повільно відгодовуються. Груба конституція сприяє розвитку робочої продуктивності. Грубий тип конституції характерний для сірої української худоби та тварин деяких аборигенних порід і відрідь.

Ніжна конституція протилежна грубій. Тварини цього конституціонального типу мають: тонку, складчасту', покриту коротким, ніжним, рідким волосом шкіру, яка легко відтягується; тонкий скелет; легку невелику голову; тонкі кінцівки й хвіст. Ніжна конституція характерна для худоби спеціалізованих молочних, рідше — м’ясних порід. Проте ніжність не повинна переходити в ослабленість (перерозвитість).

Щільна (суха) конституція проявляється в недостатньому розвитку сполучної тканини та жирових відкладень під шкірою і на внутрішніх органах; у щільних, сухих м’язах; чітко окреслених суглобах; компактному, збитому тулубі. Щільна конституція сприятлива для діяльності молочної залози. Тварини цього конституціонального типу добре пристосовуються до різних умов навколишнього середовища. До них відносять худоба симентальської, швіцької та інших порід комбінованого напряму продук-тивності.

Рихла (сира) конституція — протилежна щільній. Вона проявляється у доброму розвитку підшкірної і жирової тканин, значних жирових відкладеннях між м’язами та на внутрішніх органах, масивному широкому тулубі. Такі тварини відзначаються високими відгодіЬельними якостями й скороспілістю. Рихла конституція властива здебільшого великій рогатій худобі спеціалізованих м’ясних порід.

М.Ф. Іванов доповнив поняття про типи конституції П. М. Кулешова типом міцної конституції, близьким за своєю характеристикою до щільного. Тварини цього конституціонального тилу не мають ознак ніжності й рихлості і водночас не мають чітко виражених ознак грубості. У них міцний, сильний (але не грубий) скелет середньої тонкості, цупка шкіра, помірно розвинена підшкірна й жирова тканина; вони відзначаються бадьорим, здоровим виглядом і здатністю добре протистояти хворобам. Міцна конституція, яка зумовлює звичайно добрий стан здоров’я і витривалість особини, бажана для всіх племінних тварин.