Аудит розрахунків з бюджетом за податками і обов"язковими платежами

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОЛЬСТВА УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ННІ Аграрної Економіки Факультет обліку та аудиту Кафедра аудиту та державного контролю Курсова робота на тему «АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ ЗА ПОДАТКАМИ І ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ПЛАТЕЖАМИ»

Виконала: студентка групи 41 — ОА Середа Т.С.

Перевірив доцент Бралатан В.П.

Вінниця — 2011

ЗМІСТ

• ВСТУП
• РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА МЕТОДИКИ АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ ЗА ПОДАТКАМИ І ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ПЛАТЕЖАМИ
• 1.1 Огляд літературних джерел
• 1.2 Нормативно-правове забезпечення аудиту розрахунків з бюджетом за податками і обов’язковими платежами
• РОЗДІЛ 2. АУДИТОРСЬКА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ
• РОЗДІЛ 3. АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ ЗА ПОДАТКАМИ І ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ПЛАТЕЖАМИ
• 3.1 Мета, завдання та джерела аудиту розрахунків з бюджетом за податками і обов’язковими платежами
• 3.2 Планування та програма аудиту зобов’язань за податками і зборами
• 3.3 Аудит звітності з податку на прибуток і розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку
• 3.4 Аудит утримань нарахування та сплати ПДФО
• 3.5 Аудит інших податків і зборів
• 3.6 Ефективність податкового аудиту в Україні
• РОЗДІЛ 4. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ДОКУМЕНТУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ ЗА ПОДАТКАМИ І ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ПЛАТЕЖАМИ
• ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
• ДОДАТКИ

ВСТУП

В умовах активізації процесів інтеграції України у світову спільноту дедалі більша увага приділяється питанням забезпечення конкурентоспроможності та зміцнення фінансових позицій вітчизняних підприємств на міжнародних ринках, а також підвищення інвестиційної привабливості регіонів. Станом на 1 січня 2010 року обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну становив $ 40,0 млрд., причому найбільше їх надійшло з Кіпру ($ 8,6 млрд.), Німеччини ($ 6,6 млрд.) та Нідерландів ($ 4,0 млрд.). У цілому спостерігається позитивна тенденція до збільшення обсягу інвестицій порівняно з попереднім роком на 12%.

У таких умовах посилюється роль аудиту як основного інструменту підтвердження достовірності та прозорості фінансової звітності. У цьому зв’язку доцільно дослідити методику аудиту зобов’язань за податками і зборами, зокрема методику складання програми перевірки, оскільки від правильного її складання залежить ефективність організації аудиторського процесу на підприємстві.

Аудит податків набирає в Україні особливого значення і саме він здебільшого стає основним завданням ініціативного аудиту. Це викликано тим що зобов’язання по розрахунках з бюджетом мають відбуватись чітко та відповідно нормативам, а при існуванні великої кількості нормативів це завдання є важким до виконання.

Темою дослідження є розкриття питань аудиту податків та обов’язкових платежів до бюджету. Особливо гостро дані питання проявилися у зв’язку з прийняттям нового Податкового кодексу, який має у деяких аспектах значні відмінності з попередніми нормативними актами і потребує детальних роз’яснень.

Метою курсового дослідження є складання аудиторського висновку про те чи відповідає всім вимогам законодавства ведення обліку податків на підприємстві, чи правильно нараховуються та чи сплачуються у повному розмірі. Також ми маємо провести удосконалення методики складання програми аудиту зобов’язань за податками і зборами з метою підвищення якості та ефективності організації аудиторського процесу на вітчизняних підприємствах.

Для досягнення мети визначені такі завдання:

— дослідження методологічних засад аудиту розрахунків з бюджетом;

— обґрунтування основних принципів побудови програми аудиту заборгованості відповідно до вимог міжнародних стандартів;

— розробка детальної програми перевірки зобов’язань за податками і зборами з метою удосконалення процесу аудиту фінансової звітності на підприємствах різних видів економічної діяльності.

Під час виконання дослідження по обраній темі нами будуть використовуватись як джерела інформації книги, періодичні видання, але основним джерелом буде бухгалтерська звітність сільськогосподарського виробничого кооператив СВК «Надія».

Об'єктом дослідження стане фінансова та податкова звітність господарства. Проводити дослідження ми будемо за допомогою економічного аналізу показників звітності, документальної перевірки обліку податків, що включає арифметичну перевірку розрахунків, перевірку правильності заповнення реквізитів декларацій та накладних, та перевірку повноти відображення господарських операцій.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА МЕТОДИКИ АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ ЗА ПОДАТКАМИ І ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ПЛАТЕЖАМИ

1.1 Огляд літературних джерел

Вагомий вклад у дослідження проблем аудиту розрахунків за податками і зборами зробили такі іноземні вчені: Е. А. Аренс, С. М. Бичкова, Ф.Л. Дефліз, Г. Р. Дженік, ДжК. Лоббек, В.М. О’Реллі, М.Б. Хірш, А. Д Шеремет та ін. Серед вітчизняних фахівців з аудиту варто відзначити М.Т. Білуху. Ф. Ф. Бутинця, Н.І Дорош, IX. Дрозд О. А. Петрик, В. С, Рудницького, В. Я. Савченка, Б. Ф. Усача та ін.. Вони розробили методологію аудиту, підходи до оцінки ризику системи внутрішнього контролю, принципи організації аудиторського процесу, етапи аудиторської перевірки, методи одержання аудиторських доказів, теоретичні основи аудиту окремих об'єктів перевірки, зокрема розрахунків підприємств за податками і зборами, його інформаційне забезпечення та робочу документацію.

Таблиця 1.1 Огляд економічних джерел з приводу аудиту податків та обов’язкових платежів

Незважаючи на значний внесок вчених у розвиток науки та практики аудиту, залишається ще багато проблем методологічного та організаційно-практичного характеру, які потребують негайного вирішення. Постійні зміни в законодавчому забезпеченні бухгалтерського обліку операцій з оподаткування підприємств вимагають перегляду існуючих методик та принципів організації аудиторської перевірки. Зокрема, виникає необхідність у розробці програми аудиту заборгованості, яка б враховувала усі суттєві аспекти, містила повну та вичерпну інформацію щодо процедур та методів перевірки зобов’язань за податками і зборами. Необхідно також обґрунтувати концептуальні засади складання такої програми шляхом виокремлення основоположних принципів її побудови.

1.2 Нормативно-правове забезпечення аудиту розрахунків з бюджетом за податками і обов’язковими платежами

Нормативно правова база проведення аудиту може бути класифікована як внутрішня та зовнішня. Зовнішня нормативна база представлена у вигляді відповідних законів, постанов, наказів, інструкцій, положень, методичних матеріалів з обліку і звітності, матеріалів з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (табл.1.2).

Внутрішня нормативна база — облікова політика суб'єкта, різні методичні, інструкційні, розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності на конкретному підприємстві (накази, розпорядження, посадові інструкції тощо).

Таблиця 1.2 Нормативно-правове забезпечення обліку, нарахування та сплати податків на підприємстві та їх аудиту

Отже, для ефективного здійснення контролю необхідно володіти знати та використовувати нормативно-правову базу в процесі перевірки діяльності матеріально-відповідальних осіб, слідкувати за її змінами та доповненнями з метою запобігання порушення законодавства. В цілому, ефективність аудиту податків та обов’язкових платежів багато в чому залежить від методичної якості законів. Чим складніше, заплутаніше, суперечливіше буде законодавство, тим важче здійснювати контроль. У цьому плані прийняття законів прямої дії повинне сприяти підвищенню ефективності контролю.

РОЗДІЛ 2. АУДИТОРСЬКА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ

Об'єкт нашого дослідження є сільськогосподарським виробничим кооперативом. Сільськогосподарський виробничий кооператив (далі - СГВК) — одна з організаційно-правових форм підприємницької діяльності на селі.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Надія» є юридичною особою згідно українського законодавства. Кооператив діє на основі Статуту (додаток 1), Установчого договору, інших угод між засновниками та чинного законодавства України.

Скорочена назва кооперативу — СВК «Надія».

Кооператив створено у 1992 р. шляхом добровільного об'єднання громадян на засадах членства земельних та майнових внесків для участі у спільній сільськогосподарській діяльності з метою отримання прибутку.

Метою діяльності кооперативу є спільне виробництво, збереження, переробка, реалізація продукції сільського господарства, з обов’язковою трудовою участю в його діяльності всіх працездатних членів.

В СВК «Надія» середньооблікова чисельність всіх працівників — 169 чоловік. З них: працівники зайняті в с/г. виробництві - 140 чоловік, в т. ч. постійних робітників — 100 чоловік, сезонних і тимчасових робітників — 13 чоловіки, службовців 12 чоловік, з них 1 чол. — керівник і 11 спеціалістів. 2 працівника торгівлі та громадського харчування. На будівництві господарським способом зайняті 4 працівники. СВК «Надія» забезпечене трудовими ресурсами на 100%. Всього землі у власності 2756 га.

Досліджуване нами господарство СВК «Надія» знаходиться у Калинівському районі Вінницької області, с. Нова Гребля. Територіальне розміщення даного господарства є вигідним оскільки в даному районі є достатня кількість пунктів збуту, до них можна віднести Овечацький і Калинівський спиртовий завод, Іллінецький та Юзехо — Миколаївський цукровий завод та інші. У сфері матеріального — технічного забезпечення то дане господарство користується системою оперативного лізингу На території СВК «Надія» знаходиться головний будинок адміністрації, в якому розміщується бухгалтерія, кабінет голови правління, їдальня з кухнею і інші відділення санітарно-господарського призначення; капітальний зимній склад для зберігання зерна, насіння і мінеральних добрив; будівлі виробничого призначення, авто майстерні; авто гаражі; і інші господарські пристройки. З 2008 року відбулося злиття СВК «Надія» та СВК Мир с. Дружне Калинівського р — ну, Вінницької області. СВК Мир має спільні межі із досліджуваним господарством, оскільки в організаційно — правові форми господарств однакові то фактично у системі обліку ніяких змін не відбулося.

Основним правовим документом, що регулює діяльність сільськогосподарського виробничого кооперативу, є його статут. В ньому зазначається найменування кооперативу та місце його знаходження; предмет діяльності; порядок вступу до кооперативу та виходу з нього; права і обов’язки членів кооперативу; структура організації; органи самоврядування, порядок їх формування і компетенції; порядок формування пайового капіталу кооперативу та розподілу доходів; компетенції загальних зборів, голови і правління кооперативу, спостережної ради, виконавчої дирекції та ревізійної комісії; умови реорганізації та припинення діяльності кооперативу.

Бухгалтерський облік на даному господарстві ведеться згідно нормативів затверджених державою, також на підприємстві для чіткого ведення обліку затверджений Наказ «Про облікову політику підприємства». Він уточнює методи ведення обліку. Потрібно відзначити що хоча і дотримуються загальні державні вимоги але на господарстві не проводиться автоматизації обліку як такої. Програмне забезпечення обмежується простими системними програмами що дозволяють дещо спростити щоденну бухгалтерську роботу, але вони не можуть дозволити проведення аналізу з використанням новітніх методів, а це відповідно призведе до неповного використання ресурсів. Автоматизована система обліку також дозволяє проводити більш чіткий контроль над процесом руху і використання матеріалів.

Так на досліджуваному підприємстві наказ про облікову політику затверджено з 4 січня 2007р. Даний наказ затверджує ведення обліку за допомогою журнально-ордерної форми обліку, відпуск товарів здійснювати за методом середньозваженої собівартості, амортизацію нараховувати методом залишку і т.д.

Потрібно зазначити що в наказі не вказана періодичність визначення такої собівартості: за кожною операцією або в цілому за місяць що при виборі списання запасів за середньозваженою собівартістю.

Наказ повинен оптимально поєднувати в собі організаційні й програмні (унормовані законодавством) питання, які безпосередньо пов’язані з діяльністю підприємства, стати першим продуманих кроком до прибуткової діяльності.

Тепер ми можемо зробити оцінку фінансового стану за показниками фінансової річної звітності підприємства і дати йому загальну оцінку діяльності та ризику викривлення та шахрайства.

Таблиця 2.1 Показники майнового стану

Отже із проведеного аналізу майнового стану підприємства ми можемо констатувати що загалом показники підприємства знаходять в межах норм. Потрібно зазначити що коефіцієнт оновлення не відповідає відповідній тенденції змін, це викликано тим що на досліджуваному господарстві не відбувається оновлення основних засобів у тенденції зростання. Можна сказати що дана стаття бути мати характер коливання оскільки господарство проводить оновлення основних засобів відповідно до впливу зовнішніх непередбачуваних факторів.

Також коефіцієнт реальної вартості майна знаходить поза нормативними межами, це викликано різними причинами але він не викликає підстав для відмови від проведення аудиту.

Таблиця 2.2 Аналіз ліквідності підприємства

За розрахованими нами показниками ліквідності підприємства ми можемо зробити такі висновки:

1. Коефіцієнт покриття є досить високим що вказує на те що господарство використовує для виробництва власну сировину, а отже воно є незалежним від коливань на ринку постачальників і це підвищує рівень його надійності та платоспроможності;

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності також знаходиться на безпечному рівні що забезпечує підприємству можливість швидкої реакції в непередбачуваних умовах;

3. За допомогою коефіцієнта абсолютної ліквідності стає очевидним що досліджуване господарство диверсифікує свою виробничу діяльність у різних напрямах.

Таблиця 2.3 Аналіз фінансової стійкості

Отже після визначення аналізу фінансової стійкості потрібно зазначити що підприємство в більшості випадків відповідає визначеним нормативним значенням і має постійну тенденцію до їх покращення. Потрібно відзначити що коефіцієнт забезпечення запасів власними оборотними активами набагато перевищує нормативні дані. Це викликано тим що як зазначалось раніше господарство використовує власну сировину для подальшої діяльності, дана особливість є характерною для сільськогосподарських підприємств комплексного характеру тому особливих побоювань не викликає.

Також кооператив СВК «Надія» має високий коефіцієнт фінансової стабільності що вказує на незначну частку залучених додаткових коштів чи інвестицій.

Таблиця 2.4 Аналіз ділової активності підприємства

Після аналізу ділової активності за два останніх роки ми маємо сказати що господарство пришвидшило теми своєї діяльності, та ефективність використання активів. Це дозволяє об'єкту дослідження швидше оновлювати матеріальну базу та використовувати більш ефективні технології у виробництві.

Хоча потрібно відзначити що такий показник як період одного обороту запасів має негативну тенденцію в динаміці, а отже підприємство розвивається непропорційно, що має негативні наслідки у вигляді зниження ліквідності та платоспроможності.

Таблиця 2.5 Аналіз рентабельності підприємства

З показників рентабельності ми можемо зробити такі висновки: показники не мають направленої вираженої тенденції, також потрібно відзначити що рівень рентабельності діяльності підприємства не є досить високим, якщо урахувати що існують ще податкові зобов’язання до бюджету що мають бути сплачені то підприємство може перетнути межу неприбутковості.

Отже із проведеного нами економічного аналізу показників підприємства ми можемо зробити висновки що господарство має типовий стан для періоду депресії економіки. Загалом також спостерігаються і позитивні тенденції щодо підвищення активності діяльності підприємства, та високого рівня фінансової стійкості. Можна сказати що на попередньому етапі перевірки СВК «Надія» не виявлено підстав до недовіри даному господарству.

РОЗДІЛ 3. АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ ЗА ПОДАТКАМИ І ОБОВ’ЯЗКОВИМИ ПЛАТЕЖАМИ

3.1 Мета, завдання та джерела аудиту розрахунків з бюджетом за податками і обов’язковими платежами

Метою аудиту розрахунків із бюджетом є висловлення аудитором думки про те, чи відповідають ці розрахунки за всіма податками та зборами, в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок їх нарахування та сплати до відповідних рівнів бюджету.

Велика кількість податків та зборів, недосконалість податкового законодавства, великий податковий тиск на підприємства, необхідність різного відображення однієї і тієї ж операції в бухгалтерському і податковому обліку, що залежить від розбіжностей у законодавстві тощо, збільшують властивий ризик підприємства. А з урахуванням великих штрафів, які накладаються на підприємства, та пені, що стягується за прострочення платежів, аудиторський ризик збільшується.

Тому аудит розрахунків із бюджетом є одним із найтрудомісткіших, найскладніших і найвідповідальніших в аудиторській практиці.

Основне завдання аудиту розрахунків із бюджетом — ретельна перевірка правильності нарахування податків та зборів та своєчасності їх сплати до бюджету, підтвердження перевіреної інформації висновком.

Отже основними завданнями аудиту податкового обліку підприємств є перевірка [2, 325]:

1)виконання вимог щодо реєстрації підприємства, його філій, представництв та інших відокремлених підрозділів як платників податків;

2)дотримання вимог чинного законодавства щодо переліку, розміру і а термінів сплати обов’язкових податків, зборів (обов'язкових платежів);

3)стану податкового обліку, правильності документування господарських операцій, відповідності та ув’язки даних бухгалтерського і податкового обліку та звітності;

4)дотримання термінів подання податкової звітності та сплати обов’язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів;

5)правильності самостійного нарахування підприємством, якщо є потреба, штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов’язань, а також подання уточнених податкових декларацій та розрахунків;

6)стану та використання активів підприємства й своєчасності повернення надмірно сплачених коштів до бюджету або державних цільових фондів.

Джерелами аудиту податкового обліку підприємства є:

· первинні документи, якими оформлені фінансово-господарські операції, форма та зміст яких повинні відповідати вимогам пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ (із наступними змінами і доповненнями), Податковому кодексу [33];

· реєстри аналітичного бухгалтерського та податкового обліку підприємства, форму та зміст яких підприємство визначає самостійно;

· податкові декларації та розрахунки, якими підприємство узгодило суми своїх податкових зобов’язань згідно з вимогами статті Закону України;

· уточнені податкові декларації та розрахунки, а також податкові;

· повідомлення, за допомогою яких коригувалися узгоджені податкові;

· в’язання підприємства, що передбачені Законом;

· акти звірки розрахунків із державними контролюючими органами;

· про стан розрахунків підприємства за податками, зборами (обов'язковими платежами);

· акти перевірок, постанови, рішення контролюючих органів та інші документи, які пов’язані з нарахуванням та сплатою податків та зборів.

Основним серед конкретних завдань аудитора є підготовка аудиторських доказів за даним об'єктом. На підставі аналізу й узагальнення даних аудиторських доказів аудитор робить висновки про правильність ведення бухгалтерського обліку і достовірність бухгалтерської звітності. Для того щоб отримати узагальнений матеріал, який би характеризував правильність ведення обліку та складання звітності, аудитор під час проведення аудиторської перевірки відповідно до програми збирає за об'єктом необхідні докази.

Готуючи аудиторські докази, аудитор зазвичай не вивчає всієї існуючої в його розпорядженні інформації, визначає основоположні елементи, що характеризують об'єкт, який досліджується.

Аудиторські докази, як правило, відображають зміст частини інформації, що є на підставі про об'єкт. Оскільки інформація є базою для складання аудиторського висновку, то аудиторські докази повинні відповідати ряду вимог, які дають змогу зробити відповідні висновки. Це такі вимоги, як необхідність, обґрунтованість, повнота і правильність та достовірність.

Аудиторська перевірка здійснюється з метою підтвердження повноти та достовірності фінансової звітності, а також її відповідності чинному законодавству України. Процес аудиту зобов’язань за податками і зборами варто розглядати як перевірку даних бухгалтерського обліку операцій з оподаткування, показників податкової та фінансової звітності, дотримання облікової та податкової політики підприємства з метою висловлення аудитором незалежної, об'єктивної та обґрунтованої думки про те, що звітність складена в усіх суттєвих аспектах, є достовірною та відповідає вимогам податкового законодавства України [40, 20].

При здійсненні перевірки аудитору необхідно дослідити відповідність податкової та фінансової звітності нормативним і методологічним вимогам до її складання. До нормативно — правового забезпечення аудиту розрахунків з бюджетом належать: Конституція України, Податковий, Господарський та Цивільний кодекси, закони України «Про аудиторську діяльність», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,, інші нормативно-правові акти, що регулюють окремі види податків та зборів, Міжнародні стандарти аудиту [МСА], Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П (С)БО), інструктивні та методичні матеріали міністерств і відомств, внутрішні документи аудиторських фірм та підприємств.

Методологічні засади обліку та звітності зобов’язань за податками і зборами визначені у національних стандартах. Відповідно до П (С)БО 2 «Баланс» зобов’язання визначаються як «заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди». Таке визначення є доцільним та важливим, оскільки дозволяє виділити критерії визнання боргів підприємства перед бюджетом. До них належать: заборгованість виникає із системи розрахунків підприємства з іншими суб'єктами, вони належить до минулого періоду, спричиняє втрату фінансових ресурсів у майбутньому. Аудитору варто звернути увагу на те, що при визнанні заборгованості та її відображенні в бухгалтерському обліку зобов’язання мають відповідати усім трьом зазначеним вище критеріям. Розрахунки з бюджетом пов’язані з іншими обліковими об'єктами, тому їхню перевірку варто здійснювати в контексті комплексного аудиту фінансової звітності.

Аудитор має враховувати відмінності в оцінках різних видів зобов’язань. П (С)БО 11 «Зобов'язання» висуває такі вимоги до оцінки: поточна заборгованість підприємств оцінюється за сумою погашення, а довгострокова — за теперішньою вартістю, яка залежить від умов та виду боргів [2, 326]. Зобов’язання за податками і зборами, що виникли у підприємства у звітному періоді, відображаються в бухгалтерському обліку за сумою погашення, тобто не дисконтована сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яку підприємство сплатить для їх погашення. Крім того, необхідно враховувати, що зобов’язання з податку на прибуток в попередньому та поточному періодах визначаються відповідно до вимог податкового законодавства, а відстрочений податковий актив та відстрочене податкове зобов’язання — відповідно до діючих ставок оподаткування, При перевірці відображення в обліку заборгованості перед бюджетом необхідно керуватися податковими законами та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють окремі види податків та зборів, а також відповідними інструкціями та методичними рекомендаціями.

3.2 Планування та програма аудиту зобов’язань за податками і зборами

Планувати перевірку зобов’язань за податками і зборами, потрібно врахувавши всі зазначені вище та інші методичні основи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. В результаті етапу планування аудитор складає два документи — план і програму. План аудиту визначає лише строки, обсяг та порядок проведення аудиторської перевірки. На відміну від плану, програма містить повну сукупність аудиторських процедур, за допомогою яких визначається стратегія подальшого здійснення перевірки заборгованості підприємства перед бюджетом.

Програма аудиту заборгованості за податками і зборами носить всеохоплюючий характер. Проте варто враховувати неможливість проведення суцільної перевірки, тому виникає необхідність у виокремленні найбільш суттєвої інформації та застосування щодо неї доцільних методів отримання аудиторських доказів. Відповідно програма аудиту має включати основні елементи (див рис. 2.1) [31, 187].

Рис. 3.1 Складові програми аудиту зобов’язань за податками та платежами Крім того, вона має забезпечувати дотримання основних принципів, що пред’являються до результатів аудиту: незалежність, достовірність, повноту, об'єктивність та обґрунтованість. Відповідність інформації зазначеним вимогам забезпечить якість та ефективність аудиторського процесу на вітчизняних підприємствах. Принцип незалежності полягає в тому, що на процес перевірки не мають впливати інші зацікавлені особи, зокрема суб'єкт господарювання, що перевіряється, фінансові установи, податкові органи та інші підприємства-контрагенти [29, 55]. Аудиторський висновок має мітити тільки прозору та неупереджену інформацію, що забезпечується дотриманням принципу достовірності. Аудиторський процес має всеохоплюючий характер, тобто здійснюється з використанням таких методів та процедур, за допомогою яких можна охопити та перевірити усі господарські операції на підприємстві. Вони визначаються у програмі перевірки заборгованості завдяки дотриманню принципу повноти. Крім того, інформація має бути об'єктивною, що забезпечується відповідним принципом складання програми аудиту податків і зборів. Обґрунтованість полягає у забезпеченні робочою документацією та необхідними доказами, на основі яких має складатися висновок перевірки. Складання програми аудиту заборгованості перед бюджетом має супроводжуватись дотриманням усіх зазначених вище принципів.

У результаті аналізу наукових розробок, теоретико-методологічних засад та практичного досвіду аудиту було розроблено комплексну програму перевірки зобов’язань за податками і зборам. На нашу думку, вона має складатися з таких етапів [31, 98]:

— формулювання мети аудиту зобов’язань за податками і зборами;

— визначення на її основі завдань перевірки;

— аналіз синтетичних та аналітичних рахунків, на яких відображається інформація про податки і збори;

— розробка аудиторських процедур із зазначенням переліку робочих документів та аудиторів-виконавців.

Розглянемо детальніше основні складові аудиторської програми заборгованості. Мета аудиту зобов’язань за податками і зборами полягає у підтвердженні повноти, достовірності та обґрунтованості інформації щодо зобов’язань за податками і зборами у податковій та фінансовій звітності у всіх суттєвих аспектах, її відповідності вимогам законодавства України. На нашу думку, таке визначення мети охоплює всі важливі аспекти та повний комплекс процедур перевірки розрахунків підприємства перед бюджетом.

Аудитор при проведенні аудиту податків та обов’язкових платежів в обов’язковому порядку складає програму аудиту. Виділено такі завдання програми аудиту рис. 2.2.

Рисунок 3.2. Завдання аудитора (сформовано автором на підставі [31, 102]

1.При виконанні перевірки реальності існування зобов’язань по розрахунках із бюджетом аудитор має перевірити достовірність існування таких зобов’язань, які мають відображуватися у Балансі підприємства та Звіті про фінансові результати.

2.Підтвердження повноти відображення операцій з оподаткування в бухгалтерському обліку, податковій та фінансовій звітності. На даному етапі аудитор має підтвердити, що всі господарські операції, пов’язані з нарахуванням та сплатою податків і зборів, відображенні у бухгалтерському та податковому обліку, і що найважливіше враховані всі відмінності та особливості такого відображення. Тобто важливо врахувати вимоги до визначення порядку та дати визнання заборгованості перед бюджетом.

3.Віднесення заборгованості перед бюджетом до складу зобов’язань підприємства. Відповідно до нормативно-правових актів з оподаткування інформація про податки і збори має відображатися у складі зобов’язань підприємства. Тому аудитору необхідно перевірити правильність визнання заборгованості у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, зокрема у Балансі.

4.Завдання перевірки правильності оцінювання зобов’язань за податками і зборами відповідно до вимог податкового законодавства є найбільш трудомістким і головним завданням. Відповідно до П (С)БО 11 «Зобов'язання» поточна заборгованість, до якої належать податки і збори, оцінюється за сумою погашення. Існує ряд особливостей податкового обліку яким потрібно приділити особливу увагу, наприклад відображення тимчасових податкових різниць. Дана категорія відображає суми що мають вирахувані або нараховані до поточної заборгованості хоча факт їх виникнення відноситься до минулих періодів.