Технологія й організація рубок з метою догляду за лісом

Державне агентство лісових ресурсів України Шацький лісовий коледж ім. В.В.Сулька

Курсова робота

з лісівництва

тема: Технологія й організація рубок з метою догляду за лісом

Шацьк — 2011 н. р.

Вступ

В Основах лісового законодавства записано, що з метою поліпшення якісного складу лісів повинні проводитися рубки догляду за лісом, санітарні рубки і рубки, зв’язані з реконструкцією малоцінних лісових насаджень, здійснюватися заходи щодо поліпшення вікового складу лісів, у тому числі по запобіганню нагромадження перестійних насаджень, а також по підвищенню родючості ґрунтів і інші роботи, що сприяють підвищенню продуктивності лісів.

Посадити ліс або забезпечити благонадійне природне поновлення під наметом материнського деревостану ще не значить виростити цільовий деревостан. Його формують на основі науково обґрунтованих методів добору кращих дерев. При цьому з насадження видаляють гірші і дерева, що заважають, не порушуючи структури екосистеми. Така сутність догляду за лісом. Крім того, догляд за лісом включає вирубку насінних дерев, що виконали своє призначення, недорубів і дерев, заселених шкідливими комахами і заражених грибними хворобами, обрізку сучків, часткову або повну вирубку підліску 2-го ярусу або, навпаки, проведення комплексу мір для їхнього інтенсивного зростання. До мір догляду за лісом відносяться також меліорація зайво зволожених лісових площ, внесення добрив, підсівання ґрунтопокращуючих трав і інше.

Рубки догляду за лісом — це добір кращих дерев і створення для них сприятливих умов росту шляхом періодичного видалення з насадження дерев менш коштовних порід або відсталих у рості. Головна лісівнича мета рубок догляду — формування чистих високопродуктивних і змішаних насаджень з тих деревних порід, що відповідають даним умовам виростання і до моменту головної рубки утворять максимальний запас високоякісної деревини.

У насадженнях, де не проводять догляд, відбувається природне зрідження, або природний відпад. З моменту утворення лісу до його стиглості у відпад переходить до 30% і більше деревини. Систематичні рубки дозволяють, по-перше, додатково одержувати деревину, по-друге, підвищити її якість за рахунок поліпшення умов росту дерев. Досвід показує, що від рубок догляду в господарствах за період росту лісу одержують додатково деревини до 30%: у хвойних лісах до 180 м³, у листяних до 100 м³ з 1 га.

У зв’язку з тим, що в процесі формування лісу з моменту його утворення до віку головної рубки періодично вирубують з насадження окремі дерева і використовують їх для потреб народного господарства, рубки догляду відносять до рубок проміжного користування лісом.

Головна задача рубок за лісом — формування високопродуктивних деревостанів з тих деревних порід, чистих по складу або змішаних з іншими, котрі відповідають умовам середовища і цілям господарства.

Задачами рубок догляду є також вирощування кращої деревини, необхідної для головних жнив, прискорення природного добору, при якому залишаються на корені найбільш кращі форми дерев і поліпшується якість деревостану. Крім того, шляхом рубок догляду поліпшується санітарний стан лісу, підсилюються водоохоронні, водорегулювальні, ґрунтозахисні властивості лісу, збільшується розмір лісокористування, і поліпшуються умови плодоношення дерев у наметі. Рубки догляду також мають свої конкретні задачі в полезахисних лісосмугах, у зелених зонах, лісопаркових лісах і інших категоріях лісів.

У молодому лісі часто утворяться загущені і перегущені насадження, у яких крони дерев розвиваються на тонких, нестійких стовбурцях. У результаті природного зрідження відбувається масове відмирання дерев, що особливо виявляється в чистих насадженнях. У практиці лісовирощування лісівники давно керують цим процесом, вчасно вирубуючи гірші дерева.

У змішаних молодих насадженнях лісівники направляють зусилля, насамперед на поліпшення складу лісу і ліквідацію шкідливого впливу другорядних деревних порід на ріст головних. Так, осика, що виконувала раніше роль «няньки» ялини, часто затінює і без того перегущений ялиновий молодняк. У результаті періодичного видалення з насадження дерев осики в ньому створюються сприятливі умови для росту ялини.

Рубками догляду вирішуються й інші задачі. При формуванні лісонасіннєвих ділянок головною метою є вже не вирощування деревини високої якості, а створення умов для більш раннього і рясного плодоношення дерев.

Рубки догляду проводять у всіх групах лісів: у чистих насадженнях — для регулювання густоти і підвищення якості деревостою; у змішаних і складних — для поліпшення складу насадження, запобігання небажаної зміни порід, переводу порослевого господарства в насіннєве, а також переводу насаджень у більш високу категорію цінності. Рубки догляду — це і метод масової селекції, заходу щодо догляду не тільки за окремими деревами, а за лісом у цілому. Тому по кожному конкретному насадженню визначають головну мету — що саме потрібно досягти до віку спілості.

Біологічними передумовами рубок догляду за лісом є: збільшення кількості світлової, більш продуктивної частини листя на деревах, що складають лісовий намет; створення оптимального продуктивного лісового намету, при якому досягається максимальне використання фізіологічно активної радіації; своєчасне збільшення площі вуглецевого і мінерального живлення дерев у міру їхнього розростання; поліпшення умов місцеперебування корисних лісу фауни, мікроорганізмів і бактерій, що прискорюють біологічний кругообіг речовин; регулювання природного добору, внутрішньовидових відносин у чистих і міжвидових у змішаних насадженнях; розміщення дерев на площі відповідно до їхніх біологічних властивостей і умов місцезростання. Економічними передумовами рубок догляду є: одержання додаткової деревини для потреб народного господарства; скорочення термінів вирощування технічно стиглої деревини і підвищення якості спілого лісу; більш раціональне використання покритої лісом площі; можливість одержання додаткової сировини для хвойно-вітамінного борошна й інших продуктів від зрубаних дерев.

Курсова робота має на меті закріпити студентам необхідні теоретичні знання і практичні навички з питань лісознавства і лісівництва. При виконанні курсової роботи студенти повинні підготуватись до самостійної роботи на виробництві і вміти вирішувати питання покращення якісного складу лісів, догляду за ними, підвищення їх продуктивності, раціонального користування ними, своєчасного і якісного їх поновлення.

Курсова робота є логічним завершенням вивчення предмету і дієвою формою підготовки майбутнього спеціаліста до роботи на виробництві.

Під час виконання курсової роботи розширюються, поглиблюються і систематизуються отримані знання, вдосконалюються та закріплюються навики користування літературою, постановами, інструкціями по проведенню рубок догляду, відпрацьовуються основні вміння і набуваються навички, необхідні студентам для успішного оволодіння професією та подальшою роботою по спеціальності.

1. Природно — історичні умови району місцезнаходження лісництва

1.1 Місцезнаходження лісництва

Поліське лісництво розміщене в північно-західній частині Волинської області на території Шацького адміністративного району. Загальна площа лісництва становить 6382 га, а в процентах від загальної площі Шацького ДЛГ становить — 31,13.

1.2 Лісорослинна зона

Поліське лісництво розміщене в західній частині Волинського Полісся. Територія лісництва розміщена в Західноєвропейському кліматичному районі в смузі так званої Атлантично-континентальної області.

Клімат помірний, що характеризується порівняно невеликим коливанням температур, достатньою кількістю опадів, основна частина яких приходиться на літні місяці. Протяжність вегетаційного періоду рівна в середньому 190 днів.

Найтеплішим місяцем в році є липень з середньомісячною температурою +17,8єС. В цьому місяці спостерігається і максимальна температура +36єС.

Найхолодніший місяць — січень, середньомісячна температура -7,4єС. Абсолютний мінімум температур відмічений у лютому -39єС. Загально річна кількість опадів 596 мм — 40% припадає на літні місяці. Найменше опадів зимою. Середня відносна вологість повітря становить 78%. Переважаючі вітри західних напрямків. По всій сумарній кількості факторів, що дозволяє вирощувати більшість деревних лісогосподарських порід помірного поясу і для ведення лісового господарства являється цілком сприятливим.

Ґрунти В основі головної будови території лежать дуже глибокі ґрунти, на яких залягають мергелі i в фізичному відношенні мергелі представляють собою слабо пористу, вологоємку, в’язку породу.

В лісництві в основному утворились піщані ґрунти з різною кількістю глинистих часток, що класифікують ці ґрунти від бідних піщаних до середньо багатих супісків.

Ґрунти переважно підзолисті, на пониженнях переважають дерновоглеєвi, торфяноглеєвi та торф’янисті ґрунти.

Характеристика лісового фонду Лісовий фонд поліського лісництва складається з лісів I та II групи.

В склад лісів I групи входять захисні смуги вздовж шосейних доріг обласного значення шириною 250 м від осі доріг.

В склад II групи віднесені експлуатаційні ліси. По віку переважають молодняки i середньовікові насадження з середньою повнотою 0.7 — 0.8. На покриті лісом землі приходиться 5861 га, з них 2269 га — лісові культури, 521 га відноситься до не покритих лісом площ та 109,26 га — нелісові землі.

Природоохоронні об'єкти З метою уникнення виникнення пожежі в лісництві прокладають мiнералiзованi смуги i за ними проводиться догляд. Ведеться прокладання доріг протипожежного значення. Проводяться попереджувальні міроприємства, вивішують плакати, таблиці відповідного значення. Ведеться робота по збереженню мисливської фауни, встановлюються годівниці, солонці, обладнані водойми.

Таблиця 1. Таксаційна характеристика насадження

2. Проектування рубок пов’язаних з веденням лісового господарства

2.1 Мета та значення рубок

Головним завданням рубок пов’язаних з веденням лісового господарства за лісом є догляд за насадженням та їх структурою.

Основним завданням освітлення є створення оптимального складу мішаних деревостанів, в чистих запобігання переплетінню крон та покращення росту дерев головної породи. При освітленні проходить видалення другорядних порід і підліску, який заглушує головну породу.

Основним завданням прочищення покращення умов росту і рівномірне розміщення дерев головної породи по площі. В першу чергу прочищення проводять в змішаних молодняках або в чистих насадженнях з підліском із чагарникових, а також деревних порід. Проводять в чистих молодняках у випадку зайвої подовженості стовбурів і переплетення крон.

Основним завданням прорідження є створення сприятливих умов для правильного формування форми стовбура і крони дерев. Прорідження проводять в середньовікових насадженнях, коли починається період найбільшого приросту дерев по висоті, розвитку і розділення крон по розмірах.

Головним завданням прохідної рубки є створення сприятливих умов для збільшення світлового приросту кращих дерев з метою скорочення строків вирощування і покращення якості технічно стиглої деревини.

2.2 Вид, повторюваність і вік рубки догляду

В залежності від віку деревостану і господарської мети розрізняють слідуючи види рубок пов’язаних з веденням лісового господарства: освітлення, прочищення, прорідження, прохідна рубка.

Всі види рубок догляду проводиться в певному віці. Вік рубки догляду залежить від деревостану, віку рубки головного користування. Освітлення проводять в молодняках після зімкнення крон до 10 років, прочищення у віці 11−20 років, прорідження проводиться в насадженнях віком 21−40 років, а прохідна рубка починається від 41 року і закінчується за 10−20 років до рубки головного користування.

Повторюваність — це період часу в роках, через який повторюється певний вид рубки догляду: освітлення повторюють через 3−5 років, прочищення 3−5 років, прорідження 5−10 років і прохідну рубку повторюють через 10−15 років.

2.3 Метод і спосіб рубок

Під час проектування і проведення рубок велике значення має вибір методу рубки, так як він говорить про доцільність залишення чи вирубки дерев в залежності від значення їх деревостану.

Існують наступні методи рубок догляду:

Низовий метод який регулює природний процес зрідження. Суть його полягає в тому, що на площі вирубують дерева, відсталі в рості, пригнічені з нижньої частини деревного намету, які і без рубки догляду приречені на відмирання. Застосовується при освітленні в чистих, перегущених насадженнях хвойних порід.

Верховий метод це активний метод, так як при цьому з верхнього намету вирубуються дерева другорядних порід сильного росту і розвитку. Це покращує умови росту господарсько цінних порід. Без втручання людини головна порода не змогла б вийти у верхній ярус. Застосовується в основному при освітленні в тому випадку, коли головна порода заглушується малоцінними породами.

Комбінований метод суміщає в собі принципи низового і верхового методів. При цьому методі підлягають рубці дерева, які сповільнюють ріст кращих дерев головної породи, а саме: малоцінні породи, суховершинні, відсталі в рості, буреломні, механічно пошкоджені, заражені хворобами і шкідниками, викривленні, дерева типу «Вовк» і інші. Залишають на площі кращі дерева головних порід і дерева допоміжних порід, які сприяють формуванню і очищенню стовбура кращих дерев від нижніх гілок, виконують ґрунтопокращуючу і ґрунтозахисну роль і т.д. Цей метод застосовується найчастіше при проведенні різних видів рубок догляду за лісом.

Способи рубок догляду:

Способи відбору дерев у рубку можуть бути рівномірними і нерівномірними по площі. Частіше застосовують рівномірне зрідження при проведенні різних видів рубок догляду.

Нерівномірне може бути наступне і застосовуватись при освітленні і прочищенні в таких насадженнях:

а) коридорний спосіб в культурах які створені коридорами (для дуба). По мірі заростання коридорів малоцінними породами їх вирубують, а також по мірі росту культур розширюють коридори шляхом суцільної вирубки порослі вздовж рядків посадки на 2 м в смузі (по 1 м з двох сторін рядка культур).

б) лінійний спосіб застосовується в густих культурах хвойних порід при віддалі між рядами 1−2м. При цьому дерева вирубуються суцільними рядами (на практиці використовують різні схеми вирубки рядів).

в) куртинний спосіб застосовується при груповому розміщенні головної породи по площі - в лісних культурах, створених площадками або в молодняках природного походження, де приріст зберігся групами.

2.4 Інтенсивність зрідження

Інтенсивність рубки — це степінь зрідження деревостану у відсотках від запасу деревини за один прийом. Вона залежить від складу, віку, форми насадження, типу лісу, бонітету головної породи та господарської мети.

«Настановленнями по рубках догляду в лісах України» розрізняються наступні ступені інтенсивності:

слабка — вирубують до 15% від запасу насадження, помірна — вирубується 16−25%, сильна — вирубується 26−35%, дуже сильна — вирубують більше 36%.

Відповідно зменшується повнота насадження при слабкий інтенсивності - на 0,1, помірній — на 0,2, сильній — на 0,3 і дуже сильній — на 0,4 і більше.

При проектуванні інтенсивності рубки необхідно враховувати наступне:

в змішаних і складних (2−3 ярусних) і високопродуктивних насадженнях інтенсивність рубки повинна бути вища. Найбільша інтенсивність рубки можлива в молодняках, менша в середньовікових і найменша в пристигаючих насадженнях. В чистих молодняках зімкнутість намету допускається не менше 0,7; в змішаних складних при заглушенні головної породи другорядними — 0,5.

При проріджені і прохідних рубках в чистих і простих (одноярусних) змішаних деревостанах повнота допускається 0,7 — 0,8. ступінь інтенсивності рубок догляду сама низька в чистих деревостанах, середня в змішаних і сильна в складних.

2.5 Розрахунок річної лісосіки

Річна лісосіка визначається за формулами:

По площі Лп = П/Р По масі Лм = М/Р П — площа всіх ділянок, які підлягають даному виду рубок догляду, М — маса, яку планують вирубати з даних ділянок, (м3).

Р — повторюваність рубок догляду (років), яка прийнята в лісництві.

2.6 Черговість проведення рубок

В першу чергу слід назначити рубки догляду в насадженнях:

По складу — в змішаних;

По віку — у змішаних молодняках, в чистих середньовікових і пристигаючих, а при великій густоті і в чистих молодняках;

По повноті - в насадження з високою повнотою;

По густоті - в перегущених насадженнях;

По чистоті - в перегущених насадженнях;

По продуктивності - в насадження високих бонітетів;

По стану — в насадженнях з значною кількістю хворих, фаутних і пошкоджених дерев.

В насадженнях V бонітету всіх порід рубки догляду не плануються і не проводяться.

Планувати всі види рубок на рік необхідно в одному кварталі або в суміжних кварталах, що значно зменшує затрати на відведення і розробку лісосік, покращується якість виконання лісосічних робіт і організація праці.

Розміщення рубок по видах і роках необхідно показати схематично. На схемі наноситься квартальна сітка і границі виділів намічених в рубку. В залежності від виду рубок та року її проведення ділянки на схемі зафарбовується різними кольорами і заштриховується.

Ттаблиця 4. Розрахунок річної лісосіки

Таблиця 5. Проект проведення рубок догляду за лісом по роках.

3. Технологія і організація робіт на рубках догляду

лісовий рубка зрідження природоохоронний Перед розробкою лісосіки складається технологічна карта. Вона містить технологічну схему розробки лісосіки, її характеристику, лісівничі вказівки по проведенню рубок, способи та послідовність виконання лісосічних операцій, організація праці, розпорядження по техніці безпеки.

Організація лісосіки включає наступні елементи: влаштування верхнього складу (навантажувальної площадки), намітка пасік, прокладання магістральних та трелювальних волоків, технологічних коридорів і визирив, підготовка зони безпеки.

Площа під технологічні коридори і магістральні волоки повинна бути мінімальною (не більше 10% площі лісосіки). Ширина технологічного візира приймається 1 м, технологічного коридору (технологічного волоку) 2−4 м, магістрального волоку (коридору) 5 м.

Ширина пасік залежить від прийнятої технології і може бути широко пасічна — ширина пасіки 80−100 м, середньо пасічна — ширина пасіки 30−50 м і вузько пасічна — ширина пасіки 10−20 м.

Пасіка розробляється стрічками шириною на освітленні і прочистці 15−20 м, при проріджені 25−30 м, при прохідних рубках 30−40 м. Ширина стрічки обмежується технологічними візирами.

Напрямок валки — вершиною на технологічний коридор, як правило приймається під гострим кутом не більше 40−45є, це дає змогу запобігти розвороту дерева при формуванні пачки та запобігти пошкодженню підросту та насадження в цілому.

Трелювання за комель допускається тільки при розрубі волоків. Трелювання з пасік плануємо тільки вершиною вперед, щоб менше пошкоджувався підріст.

При розробці лісосік слід дотримуватись основних лісівничих вимог:

— на волоках і на верхньому складі дерева зрізуються на рівні із землею;

— на пасіках при діаметрі пня до 30 см його висота повинна бути не більше 10 см;

— при діаметрі пня більше 30 см його висота повинна бути не більше 1/3 діаметра пня;

— освітлення і прочистку в змішаних насадженнях слід проводити в літній період (коли є листя на деревах);

— у місцях масового гніздування птахів проводити рубки після виведення пташенят;

— у насадженнях заражених кореневою губкою і раком — у осінньо-зимовий період.

Виходячи з вищесказаного проектуємо конкретно на кожен вид рубки: ширину магістральних трелювальних волоків і ширину технологічних коридорів; ширину пасік; машини і пристосування для розробки лісосіки.

На ділянку прорідження або прохідну рубку розробляємо схему організації і розробки лісосіки.

Форму організації праці на рубках проектуємо бригадну — 3−5 чоловік, на освітленні і прочистці, при ручній розробці лісосік можлива ланкова форма по 2−3 чоловіки.

Перед початком роботи робітників ознайомлюють з технологічною картою, їм проводиться інструктаж по техніці безпеки під розписку, видають наряд завдання.

Бригада здійснює весь цикл робіт закінчуючи очисткою лісосіки від порубочних решток. Спосіб очистки лісосік встановлюємо в залежності від лісорослинних умов з урахуванням технології лісозаготівельних та лісовідновлюючих робіт. У лісодефіцитних районах збирають порубочні рештки в стоси для подальшого їх використання в якості палива або для переробки. У хвойних та листяних насадженнях на сирих і мокрих ґрунтах в довго мохових та сфагнових типах лісу порубочні рештки збирають в стоси та залишають на місті для перегнивання. Взимку та восени на свіжих та вологих ґрунтах порубочні рештки збирають в стоси та спалюють. На піщаних та кам’янистих ґрунтах, а також на крутих схилах порубочні рештки подрібнюють та розкидають по лісосіці. На сирих ґрунтах, де трактор не однократно рухається по трелювальному волоку, вминає ґрунт внаслідок чого зменшується продуктивність порубочні рештки вкладають на трелювальні волоки.

Форма оплати праці відрядно-преміальна. Оплата проводиться після приймання і атестації виконаних робіт. Атестація рубок догляду проводиться атестаційною комісією затвердженою наказом директора по ДЛГ.

Таблиця 6. Вихід сортиментів при проведенні рубок догляду за лісом

4. Охорона праці

Безпека виробничого процесу залежить від комплексу практичних і організаційних міроприємств, вибору технологічних процесів, робочих операцій, надійної організації робочого місця, умілого використання засобів індивідуального і колективного захисту.

Технологія виконання роботи та умови праці на рубках догляду складні, тому всі роботи організовуються і виконуються з суворим дотриманням правил техніки безпеки.

В місцях приходу людей та проїзду транспорту на дорогах, стежках, просіках встановлюються заборонні знаки на віддалі не менше 50 м від місця валки.

Всі працюють в захисних касках, спецодязі, а при проведенні рубки в молодняках в захисній касці з прозорим щитком, що захищає лице від ударів гілками.

Рубки догляду припиняють під час грози, туману, сильного дощу та снігопаду, тобто коли видимість менше 50 м і швидкість вітру більша 11 м/с в рівнинній місцевості.

Вальщику лісу забороняється валити дерева без помічника. В забезпеченні безпеки при валці вирішальну роль відіграє підготовлення робочого місця навколо дерева, підготовка відходу, правильно виконаний підпил, зріз дерева та залишений недопил.

Підготовка робочого місця:

Навколо дерева на відстані 0,5−1 м потрібно вирубати підлісок, підріст, очистити від снігу, намітити доріжки відходу 4 м. Відрізати кореневі лапи.

Спилювання:

Підпил, глибина для прямостоячого дерева ¼ діаметра, нахиленого 1/3 діаметра. Підпил роблять одним зрізом, який перпендикулярний при діаметрі дерева 16−18 см, при більшому діаметрі підпил роблять двома різами, клиновидний під кутом 25−35°, при діаметрі більшому 1 м підпил здійснюють двома паралельними різами.

Недопил залишають різний по величині, залежно від діаметра стовбура, якщо діаметр до 40 см — недопил 2 см, 41−60 см недопил — 3 см, 61 см і більше недопил — 4 см.

Використана література

1. В.В.Грінченко А. П. Самсонов «Проведение рубок ухода за лесом», М. «Лесная промышленность» 1982 р.

2. В.Р.Атрохін, Г. В.Кузнєцов «Лесоводство» М. «Лесная промышленность» 1989 р.

3. Ю. В. Попов «Охрана труда в лесном хозяйстве», М.В.О. «Агропромиздат» 1989 р.

4. В. М. Иванюта и др. «Экономика лесного хозяйства». М. «Лесная промышленность» 1988 г.

5. П. С. Пастернак «Справочник лесовода», Киев «Урожай», 1990 г.

6. Л. А. Ларинов и др. «Технология и организация лесопользования». М. «Лесная промышленность» 1990 г.