Особливості обслуговування дітей та догляд за ними в інфекціонному стаціонарі

Вступ

Серед низки захворювань людини особливу групу складають інфекційні хвороби. Найважливіша особливість інфекційних хвороб та, що безпосередньою причиною їх виникнення є проникнення в організм шкідливого мікроорганізму, який розмножується в ньому, спричиняючи ті чи інші порушення, виділяється в навколишнє середовище, створюючи небезпеку зараження інших людей.

Група гострих дитячих інфекційних захворювань охоплює ті їх види, які майже виключно або переважно зустрічаються в дітей. Меншу кількість захворюваності дорослих на дитячі інфекції можна пояснити чинниками епідеміологічного характеру (хвороба, перенесена в дитячому віці, щеплення тощо) та біологічними особливостями організму (вікова несприйнятливість).

Проблема дитячих інфекційних хвороб тісно пов’язана з загальною проблемою дитинства. Інфекційні хвороби певним чином впливають на фізичний розвиток дітей. Ускладнення при дитячих інфекційних хворобах можуть стати причиною не тільки часткової, а й повної втрати функцій важливих органів чи систем організму. Вони дезорганізують роботу дитячих закладів, відривають жінку-матір від зайнятості на виробництві спорадично, а іноді надовго, і деякою мірою навіть можуть гальмувати виробниче життя.

Дитячим інфекційним хворобам властиві всі особливості інфекційних хвороб дорослої людини.

Висновок Діагностика інфекційної хвороби, особливо в ранній період її розвитку, є нелегким завданням. Тільки ретельне зіставлення всіх клінічних, епідеміологічних і лабораторних даних, а також результатів спеціальних досліджень дає змогу поставити правильний діагноз. При кожному захворюванні важливе значення має рання діагностика, своєчасно розпочате лікування дає кращі наслідки і забезпечує весь комплекс протиепідеміологічних заходів.

Головним методом діагностики залишається клінічний. До нього додаються лабораторні дослідження, епідеміологічний анамнез (дані про інфекційні захворювання в осіб, які контактують з хворим, про раніше перенесені інфекції, профілактичні щеплення). Наявність певної інфекції в осіб, які перебувають у контакті з хворим, підвищує можливість виникнення її в останнього. Відсутність цієї інфекції в дитини в минулому, відсутність щеплень посилюють можливість виникнення цієї інфекції. Дані про те, що дитина цю інфекцію вже перенесла, говорять про те, що виникнення її мало ймовірне. Слід особливо звернути увагу на анамнез хворого його скарги і найперші ознаки захворювання, помічені як самим хворим, так і особами, які його оточують.

Завданням лікаря є виявлення інфекційного захворювання за перших його ознак та будь-яких проявів. Труднощі в діагностиці виникають за недостатньої вираженості клінічних проявів, за наявності стертих і атипових форм захворювання. Вони виникають навіть при змішаних формах, коли одна інфекція нашаровується на іншу, що може міняти симптоматику. Утруднення можуть бути на самому початку чи, навпаки, наприкінці хвороби, коли симптоми захворювання ще не набули повного розвитку чи вже стали слабшати.

В усіх цих випадках мають значення окремі симптоми, характерні вираженими формами даної хвороби (елементи типовості). Основою діагностики є послідовність розвитку симптомів. Важливо своєчасно запідозрити інфекційну хворобу, вирішити питання про госпіталізацію, якомога раніше розпочати лікування, провести заходи щодо запобігання поширенню інфекції серед здорових дітей.