Осінь-чарівниця

Урок з природознавства:

Осінь-чарівниця Мета. Розвивати зв’язне мовлення, сприймання відповідними іменнями, активізувати мовлення, мову. Сприяти інтелектуальному розвитку та творчості школяра. Виховувати почуття прекрасного, любов до природи, рідної мови.

Обладнання. Осіннє листя (справжня та паперове), ілюстрації до теми кінь", словники.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку.

Мова кожного народу Неповторна і своя В ній гримлять Громи в негоду.

В тиші трелі солов’я.

(О. Забужко) Сьогодні у нас урок-діалог. Діалог — це розмова. А розмова сьогодні о осінь. Тому тема «Осінь-чарівниця».

— Що потрібно взяти на озброєння з цього уроку? (Мову, мовлення).

— Прочитайте з дошки слова. Буду я навчатись мови золотої.

У трави-веснянки, У гори крутої…

• -.Поміркуйте над змістом.

Висновок. Джерело живого слова — ірода, життя).

— Від краси нашої природи — мо-наша яка?

(Барвінкова, калинова, солов'їна, інка тощо).

• -.Скажіть словами вірша про мову.

1-й учень.

Як прислів'я чудове, Йде від роду й до роду, Що народ — зодчий мови, Мова — зодчий народу.

2-й учень.

Ти постаєш в ясній обнові,.

Як пісня линеш, рідне слово.

Ти наше диво калинове, Кохана материнська мова.

Д.Білоус

3-й учень.

Розвивайся, звеселяйся, Моя рідна мова, У барвінки зодягайся, Моє щире слово.

Л.Забашта

Життя народу і природи пов’язане мовою. Пізнаючи себе і природу людина збагачує і вивчає мову — безсмертний скарб народу. Це і є завдання нашого уроку.

І. «Пізнай себе».

На дошці прикріплене дерево з листочками «осінніх» кольорів).

Учитель. Скромна краса пізньої осені. Зникли яскраві барви, затихли пташині голоси. Спохмурніло, насупилось небо. Потекли з нього ниточки осіннього дощу.

Спочатку осінь рахувала листя на деревах, відривала по одному. Потім вітер війнув дужче і дерева скинули із себе останнє вбрання…

I на нашому дереві залишилося всього кілька листочків. Прочитайте, які питання приготували для вас осінні листочки.

Доповніть речення своїми відпо­відями.

— Я найбільше люблю…

— Мені погано, коли…

— Я дуже хочу навчитися…

• -.Мені страшно, коли.

• -.Я радію, коли…

Щоб передати свої почуття, бажан­ня, стан душі потрібні слова, отже, треба знати мову, а щоб її знати, потрібно вивчати.

III. Робота за ілюстраціями.

Подивіться на ілюстрації.

— Скажіть, який настрій вони вик­ликають? Чому?

— Зверніть увагу, які відтінки фарб має листя? (Зелене, темно-коричневе, жовте, червоне тощо).

— Чим зумовлена така різно­барвність? (Тому, що осінь до різних дерев приходить у різний час. Тобто, не однакову кількість сонячного тепла одержують дерева).

• -.Чому осінь називають золотою?

1. Хвилинка поезії.

Учні читають 2−3 вірша про осінь, заздалегідь вивчені до цього уроку.

«Проба пера».

Гарні вірші прочитали, діти. Спро­буйте самі скласти віршик.

Вчитель. Мов казкові пташки, ле­тять і поволі падають на землю лис­точки в останньому місяці осені. То­му і ліс, і сад, і парк такі красиві, чер­вонясті, жовті, сиві.

Вправа на складання вірша за по­даними римами:

листок, осінь, пташок, промінь.

2. Словникова робота.

Сьогодні на уроці словом — «магнітом» буде слово «осінь».

— Які слова воно «притягує» до себе?

(Складання тематичного словника). Діти записують слова на кленових листочках, вирізаних з паперу.

3. Самостійне складання оповідан­ня «Осіннє листя».

(Робота в зошитах. За опорними словами та зачином діти складають твір).

Зачин.

Листя на деревах стало дивним. Ледь торкнешся — відривається, кружляє в дивному танку, тихо лягає на землю…

(Діти читають твори, які вони склали).

Висновок вчителя. Якби люди на­вчились бачити красу навколо себе, значно багатшими і красивішими стали б їхні душі.

— Знаєте, діти, як краса врятувала берези?

Вчитель. Одного разу посадили ве­ликий, повний ліс. Деревця ростуть повільно, а бур’яни швидко. Що ж робити?

Старий лісник порадив посадити між деревами берізки: «Вони ростуть швидко, бур’яни залишать без сонця. Ліс збережено!» — сказав він.

Через кілька років бур’янів не було. Берізки підросли. Тепер вони затіня­ли дерева, заважали рости і вирішили люди їх вирубати.

Але… Зупинилися лісоруби, зав­мерли від краси. Берізки з білими стовбурами, золотистим листячком на тлі яскраво-синього неба такі гарні восени. Кожен листочок вибли­скує, наче грає на сонці.

Недаремно кажуть: «Золота осінь!».

IV. Підсумок уроку.

Завжди і скрізь природа — голо­вний учитель, бо у природи своя мова. Учень.

Оберігай же повсюди Шлях і стежиночку в гаї.

Все то окрасою буде Нашого рідного краю.

V. Домашнє завдання.

На вирізаних з паперу «осінніх» ли­сточках записати:

1) вірш про осінь;

2) оповідання «Осіннє листя» (пе­реписати з робочого зошита);

3) «осінній словник».

Скріпити листочки так, щоб вийш­ла книжечка під назвою «Осінь-чарівниця».