Управління навчальним закладом

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

Кафедра ППСУ ЗВІТ З ПРАКТИКИ за темою кваліфікаційної роботи магістра спеціальності 8.9 «Управління навчальним закладом»

Львів — 2014

ЗМІСТ ВСТУП Розділ 1. База практики

1.1 Загальні відомості про навчальний заклад

1.2 Матеріально-технічна та навчально-методична база

1.3 Організація навчально — виховного процесу

1.4 Характеристика педагогічних кадрів

1.5 Методична робота Розділ 2. Дослідження гендерного впливу в управлінні навчальним закладом ВИСНОВОК СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТОК ВСТУП Під час проходження практики на базі середньої загальноосвітньої школи № 97 м. Львова я збільшив свої теоретичні знання, а також збільшив свій практичний досвід в управлінні навчальним закладом. А також ознайомився:

історією навчального закладу;

структурою навчального закладу (особливостями керівництва навчально-виховним процесом:

· основними ланками (компонентами) процесу управління навчальним процесом школи

· основними ланками (компонентами) управління виховним процесом школи

· орієнтовним переліком основних наказів (розпоряджень) керівника навчального закладу;

· обов’язками адміністративно-управлінського персоналу навчального закладу;

· особливостями діагностики соціально-психологічного клімату педагогічного колективу;

· особливостями стилю управління керівника навчального закладу;

4) плануванням роботи навчальним закладом:

— плануванням роботи навчального закладу (його підрозділу) (види планів);

· методикою складання навчального розкладу;

способами виявлення, вивчення й впровадження передового педагогічного досвіду:

контролюючою діяльністю адміністрації навчального закладу;

основними формами взаємодії навчального закладу з громадськістю та родинами учнів (студентів);

основними видами документації навчального закладу Розділ 1. База практики

1.1 Загальні відомості про навчальний заклад Середня загальноосвітня школа № 97 I-III ступенів м. Львова була створена в 1991 році. На території школи є пам’ятник героям України. Перший випускний екзамен — червень 1993 року. З 1995;2002 рік функціонував спеціалізований клас «Футбол». З 1998 року запроваджено спортивний захід «Козацькі змагання». А з 2004 року функціонує клас філологічного профілю (Українська філологія).

Юридична адреса: 79 000, Львів, вул. Миколайчука 18, тел. 94−37−22.

У своїй діяльності СЗШ № 97 керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, власним статутом.

1.2 Матеріально-технічна база закладу СЗШ № 97 має таку матеріально-технічну базу:

— 32 кабінети

— 2 комп’ютерних класи

— 2 спортивних зала

— басейн і тренажерний зал

— спортивний майданчик

— актовий зал

— 3 майстерні

— бібліотека

— їдальня Територія школи частково огороджена, зелена зона складає 5% території Під'їздні шляхи та прилягаючі до школи території викладена плитами. Частину території школи займає спортивний майданчик, обладнання якого пофарбоване і має гарний вигляд.

З метою забезпечення безпечного проведення навчально-виховного процесу адміністрацією школи проводиться ряд комплексних заходів відповідно до річної циклограми з охорони праці:

Оформлення акту підготовки школи до нового навчального року;

Видання наказу «Про призначення відповідальних осіб за роботу з охорони праці та безпеку життєдіяльності»;

Проведення вступного інструктажу з учнями та новоприбулими працівниками;

Видання наказів «Про організацію роботи з охорони праці в поточному навчальному році», «Про посилення протипожежного захисту в осінньо-зимовий період», «Про дотримання пожежної безпеки під час новорічних свят»;

Наказ «Про заходи щодо запобігання дитячого та виробничого травматизму»;

Перевірка захисного заземлення й опору ізоляції електромереж;

Контроль за проведенням конкурсів знавців пожежної справи та правил дорожнього руху;

Підсумки роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності за навчальний рік;

Звіт комісії з охорони праці на зборах трудового колективу.

Рис. 1.1 Бібліотечний фонд школи

1.3 Організація навчально-виховного процесу Основним документом, що регулює навчально-виховний процес, є робочий навчальний план, що складається на основі типових навчальних планів для. Робочий навчальний план школи погоджується затверджується управлінням освіти.

У вигляді додатків до робочого навчального плану додаються розклад уроків (щоденний, тижневий) та режим роботи (щоденний, річний). Школа здійснює навчально-виховний процес за денною формою навчання, 5-денним робочим тижнем.

Учасниками навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі є:

Учні - 730:

Директор — 1:

Заступники — 1;

Педагогічні працівники — 63;

Педагоги сумісники — 5;

Психологи, бібліотекарі - 2.

Школа обирає форми, засоби і методи навчання і виховання у межах, визначених Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» та власним Статутом.

Прийом учнiв до класів з поглибленим вивченням окремих предметів, проводиться на пiдставi заяви батьків або осіб, які їх замінюють, на конкурсній основi.

Зарахування учнiв до школи здійснюється, як правило, до початку навчального року за наказом директора, що видається на підставі особистої заяви (для неповнолітніх — заяви батьків або осiб, якi їх замiнюють) або направлень органів управління освітою, а також свідоцтва про народження (копії), медичної довідки встановленого зразка, документа про наявний рівень освіти (крім дітей, які вступають до першого класу), довідок про місце роботи батьків та склад сім'ї. До першого класу зараховуються, як правило, діти з 6 років.

Поділ класів на групи на уроках з окремих предметів у школі здійснюється згiдно з нормативами, встановленими Міністерством освіти і науки. Навчально-виховний процес здійснюється за різними формами: у вигляді уроків, лекцій, лабораторно-практичних та семінарських занять, заліків, диспутів, навчально-виробничих екскурсій тощо.

Навчальний рік у школі починається 1 вересня. Навчальні заняття розпочинаються лише за наявності акта, що підтверджує підготовку приміщення загальноосвітнього навчального закладу для роботи у новому навчальному році. Тривалість навчального року обумовлюється виконанням навчальних програм з усiх предметів.

Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.

Тривалість уроків у загальноосвітньому навчальному закладі становить: у перших класах — одиннадцятих — 45 хвилин.

Тривалiсть перерв між уроками встановлюється з урахуванням потреб в організації активного відпочинку i харчування учнів, але не менш як 10 хвилин.

Розклад урокiв складається відповідно до робочого навчального плану з дотриманням педагогічних та санітарно-гігієнічних вимог і затверджується директором школи.

Зміст, обсяг і характер домашніх завдань визначаються вчителем відповідно до педагогічних і санітарно-гігієнічних вимог з урахуванням індивідуальних особливостей учнів.

У школі здійснюється тематичний облік знань, умінь і навичок учнів (вихованців). Система оцінювання навчальної праці учнів (вихованців) повинна бути стимулюючою. Оцінки за чверть або півріччя (семестр), річні, екзаменаційні i підсумкові виставляються обов’язково.

Щотижня, учням 1−11-х класів класними керівниками виставляються оцінки з поведінки. Оцінка з поведінки є зразкова, добра, задовільна, незадовільна. У документі про освіту (свідоцтво, атестат) оцінка з поведінки не виставляється.

Навчання у випускних 9 i 11 класах школи завершується державною підсумковою атестацією. Зміст, форма і порядок державної підсумкової атестації, а також переведення й випуску учнів школи встановлюються Міністерством освіти і науки. За результатами навчання учням (випускникам) видається відповідний документ (табель, свідоцтво, атестат, довідка).

За успіхи у навчанні для учнів встановлюються такі форми морального заохочення Похвальні листи;

Свідоцтво про базову загальну середню освіту «з відзнакою»;

Атестати про повну загальну середню освіту;

Золота медаль «За високі досягнення у навчанні»;

Срібна медаль «За досягнення у навчанні»;

Рівень навчальних досягнень учнів за результатами річного оцінювання В середній загальноосвітній щколі № 97 велику увагу приділяють навчально-виховній роботі. А саме щорічно в свято Святої Богородиці проводиться спортивний захід «Козацькі змагання», на базі стадіону школи, серед навколишніх шкіл між учнями 10−11 класів. Учні метають булаву, перетягують канат, піднімають бочку, підтягуються на перекладені, а також армреслінг. Також у школі функціонує багато гуртків, спортивних секцій, художніх колективів.

Гуртки:

Фізика повсюди Математика — цариця наук Наука — чарівниця До зірок Наш друг — ПК Декор Дизайн Вишиванка Спортивні секції:

— Настільний теніс

— Футбол

— Баскетбол

— Карате

— Плавання Художні колективи:

· Вокальний ансамбль «Ясочка»

· Дует «Калина»

· Дівочий співочий ансамбль «Мрія»

· Вокальна студія «СОЛО»

1.4 Характеристика педагогічних кадрів Педагоги уже на протязі великого проміжку часу працюють майже незмінюючи колектив. В загальному в школі такий розподіл педагогічних працівників за кваліфікаційними категоріями Рис. 2. Розподіл педагогічних працівників за кваліфікаційними категоріями Рис. 3. Розподіл педагогічних працівників за стажем роботи

1.5 Методична робота У школі методична робота здійснюється за такими напрямами:

1) поглиблення філософсько-педагогічних знань, спрямованих на відродження й розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії, методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета і методики його викладання;

2) вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи; збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури; вивчення теорії та досягнень науки з викладання предметів, володіння сучасними науковими методами; вивчення й практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей;

3) освоєння методики викладання додаткових предметів; випереджувальний розгляд питань методики вивчення складних розділів навчальних програм з проведенням відкритих уроків, використанням наочних посібників, ТЗН, дидактичних матеріалів;

4) освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики, методики і принципів активізації навчальної діяльності учнів, формування у них наукового світогляду з урахуванням вимог етнопедагогіки;

5) систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації щодо змісту й методики навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів;

6) упровадження досягнень етнопедагогіки, психології та окремих методик і передового педагогічного досвіду із зверненням особливої уваги на використання в діяльності педагогічних колективів зразків національної культури і традицій.

Основні напрямки методичної роботи:

ь ознайомлення та вивчення нормативних документів МОН України;

ь надання реальної і конкретної допомоги педагогам у підвищенні їх професійної майстерності, органічне поєднання професійних знань з практичними уміннями та навичками, які поряд з високими моральними якостями необхідні сучасному вчителю;

ь пошук оптимальних шляхів підвищення результативності уроків;

ь покращення роботи з обдарованими дітьми;

ь вивчення та впровадження нових освітніх технологій у навчально ­ виховний процес.

Підвищенню фахової підготовки педагогічних кадрів у школах сприяє спеціальна методична робота, яка збагачує їх педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям оволодівати педагогічною майстерністю, підтримує в педагогічному колективі дух творчості, прагнення до пошуку. Методична робота спонукає вчителя до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик їх викладання, вивчення і впровадження передового педагогічного досвіду, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи. Вона забезпечує надання вчителю кваліфікованої допомоги з теорії та практичної діяльності.

навчальний виховний гендерний школа Розділ 2. Дослідження гендерного впливу в управлінні навчальним закладом Методика «Маскулінності-фемінності» Сандри Бем Порівняння показників одного і того ж індивідуума за шкалами М/Ф дозволяє обчислити ступінь його психологічної андрогінності (андрогінними вважаються індивіди з вираженими маскулінними та фемінними рисами, що дає їм можливість менш жорстко притримуватись статеворольових норм і вільніше переходити від традиційних жіночих занять до чоловічих і, навпаки). Так, в опитувальнику С. Бем зв’язок між цими параметрами знаходиться в межах нуля. Теорія статеворольових типів С. Бем знайшла підтвердження як у вітчизняних, так і в зарубіжних дослідженнях. В даних дослідженнях вказується, що андрогінний тип є найбільш розповсюджений і найпристосованіший до життя. С. Бем вважає, що статеворольові типи активно формуються в дитинстві, збагачуються й ускладнюються і завершують процес становлення в юнацькому віці.

Методика «маскулінності-фемінності» була запропонована Сандрою Бем в 1974 р. для діагностики психологічної статі і визначає ступінь андрогінності, маскулінності та фемінності особистості. Опитувальник містить 60 тверджень (якостей), на кожне з яких досліджуваний відповідає «так» або «ні», оцінюючи тим самим наявність або відсутність у себе названих якостей. Опитувальник може застосовуватися і у формі експертного рейтингу. В такому випадку оцінка досліджуваного по даним якостям здійснюється компетентними суддями — людьми, які знають добре знають досліджуваного (чоловік, дружина, батьки).

Отже, за допомогою методики «маскулінності-фемінності» С. Бем ми можемо визначити психологічну стать досліджуваного, прояви андрогінності, маскулінності або фемінності. В ході роботи роздаються бланки з методикою, яка містить інструкцію та 60 тверджень.

Інструкція: Вам пропонується ряд тверджень (якостей), кожне із яких відповідає або не відповідає якимось Вашим особливостям (якостям). Якщо Ви вважаєте, що така відповідність має місце, то дайте відповідь «так», в протилежному випадку — відповідь «ні».

Інтерпретація. Після проведення тестування, отримані дані обраховуються за допомогою ключів до тесту:

Маскулінність: відповіді «так» на пункти №№ 1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58.

Фемінність: відповіді «так» на пункти №№ 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29,32, 35, 38, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59.

Всі інші пункти — нейтральні.

За кожне співпадіння відповіді з ключем нараховується 1 бал. Потім визначаються показники фемінності (F) і маскулинності (M) у відповідності із наступними формулами.

F= (сума балів по фемінності): 20;

M= (сума балів по маскулінності): 20.

Основний індекс IS визначається як:

IS = (F-M): 2,322.

Якщо величина індексу IS знаходиться в межах від -1 до +1, то робиться висновок про андрогінність. Якщо індекс менше -1(IS<-1), то робиться висновок про маскулінність, а якщо індекс більше +1 (IS>1) — про фемінність.

У випадку, коли IS<-2,025 говорять про яскраво виражену маскулінність, а якщо IS > + 2,025 — говорять про яскраво виражену фемінність.

Маскулінність і фемінність — дві основні категорії гендерних досліджень, які узагальнюють нормативні уявлення та установки, якими мають бути і чим повинні займатися чоловіки та жінки у даному суспільстві й у дану епоху, а також виражають гендерну ідентичність людини. Є соціальними, а не біологічними категоріями, котрі відображають те, якими мають бути особистісні характеристики, зовнішність, поведінка, одяг, захоплення, інтереси, професійні заняття, освітні спеціальності, сексуальні та міжособистісні стосунки чоловіків і жінок. Існує велике різноманіття традиційних моделей маскулінності і фемінності, котрі залежать від етнічних та релігійно-філософських позицій, однак абсолютна більшість з них базуються на опозиції: суб'єкт — об'єкт, сила — слабкість, активність — пасивність, жорсткість — м’якість. Андрогінність (грец. Ьндсбт — чоловік і гхнЮ — жінка) — одночасна присутність в однієї людини стереотипних для даного суспільства ознак чоловіка і жінки (необов'язково у рівній мірі). Розрізняють психологічну андрогінність, яка проявляється у поведінці та виявляється у високих показниках одночасно за шкалами маскулінності і фемінності; яка є поєднанням у зовнішньому вигляді чоловічих і жіночих рис.

Найзагальніша класифікація більшості живих організмів, — розподілення їх на самців та самок, чоловіків та жінок, проте вона не дає можливості розібратися у факторах дійсності. Цією бісексуальною будовою всякого зародку, що належить навіть до категорії вищих організмів, пояснюється той факт, що ознаки іншої статі завжди залишаються і ніколи повністю не зникають, хоча б навіть у одностатевого індивідуума, — рослинного, тваринного чи людського. Статеве диференціювання ніколи не буває повністю закінченим. Всі особливості жіночої статі, бодай у слабкому, розвинутому стані, можна знайти і в чоловічій статі, і навпаки, всі статеві ознаки чоловіка в своїй сукупності наявні і в жінці, проте в дуже неоформленому вигляді. Існують численні перехідні ступені між чоловіком і жінкою, так звані «перехідні статеві форми». Ця модель представлена в класичній роботі Отто Вейнінгера. Автор вважає, що ідеальні чоловіки нульовою фемінністю, та ідеальні жінки з нульовою маскулінність, в дійсності не існують. Отже існують в людині і чоловічі і жіночі елементи, проте їхнє спільне існування в людині нам не слід розуміти в сенсі повної або приблизної одночасності і того, і другого елементу. Автор відстоює принцип «проміжних форм». Цей принцип орієнтує дослідження на пошук різних варіантів співвідношень чоловічого та жіночого в психіці людини. Цими співвідношеннями пояснюється і характерологія, і девіація психосоціальної орієнтованості (гомосексуалізм), і вибір шлюбного партнера і т.д. така модель М/Ф визначається як континуально-альтернативна. В процесі статевої соціалізації і засвоєнні індивідом статевих ролей формується індивідуальний статеворольовий тип поведінки. В сучасній психології прийнято виділяти чотири основні статеворольові типи:

1) маскулінний тип — високий показник вираженості чоловічих рис і якостей (маскулінності) при мінімальній наявності жіночих (фемінних);

2) фемінний тип — високий показник жіночих (фемінних) характеристик при мінімальній представленості чоловічих (маскулінних) рис і якостей;

3) андрогінний тип — поєднання високих показників маскулінності і фемінності в одному індивіді;

4) недиференційований тип — поєднання низьких показників маскулінності й фемінності особі.

Така класифікація статеворольових типів була запропонована Сандрою Бем (S. Bem) як альтернатива традиційній системі поділу, в якій виділяли два типи — маскулінний і фемінний. Сучасні тести розглядають М/Ф вже не як альтернативи, полюси одного і того ж континууму, а як незалежні виміри. Порівняння показників одного і того ж індивідуума по шкалам М/Ф дозволяє обчислити степінь його психологічної андрогінності (андрогінними вважаються індивіди з вираженими маскулінними та фемінними рисами, що дає їм можливість менш жорстко притримуватись статеворольових норм і вільніше переходити від традиційних жіночих занять до чоловічих і навпаки). Так, в опитувальнику S. Bem зв’язок між цими параметрами знаходиться в межах нуля. За даними низки досліджень, на крайніх полюсах вираженності М/Ф показників між ними існують відносини взаємовиключення, а при їх середній вираженості - відносини взаємонезалежності. Отже, лише для полюсів параметрів М/Ф валідна континуально-альтернативна модель, а при їх середній вираженості - ортогональна, коли М і Ф взаємонезалежні. Теорія статеворольових типів S. Bem знайшла підтвердження як у вітчизняних, так і в зарубіжних дослідженнях де вказується, що андрогінний тип є найбільшрозповсюджений і найпристосованіший до життя.

Статеворольові типи активно формуються в дитинстві, збагачуються й ускладнюються і завершують процес становлення в юнацькому віці. Стосовно молодшого шкільного віку мова повинна йти не про статеворольовий тип, в його завершеному вигляді, а про статеворольову орієнтацію на маскулінні, фемінні та андрогінні цінності й поведінку.

В 1974 році S. Bem ввела поняття андрогінії для визначення поєднання високих показників маскулінності і фемінності. Так було покладено початок розвитку нової моделі статеворольової поведінки, яку назвали андрогінною (від лат. andro — чоловік та gyn — жінка). Андрогінність — це не протиставлення жіночості та мужності, а їхня інтеграція, їхня двоєдиність. Андрогінність стирає відмінності між чоловічим та жіночим, зумовлені їхніми соціокультурними моделями.

Третьою, загальновизнаною є континуально-ад'юнктивна статеворольова модель. Ця модель відображає незрілу структуру М/Ф — симптомокомплексу у дівчаток раннього пубертатного віку. В рамках цієї моделі маскулінність складає внутрішню єдність з фемінністю. Із досліджень психологів про кореляцію Мі Фпараметрів в різних групах жінок різного віку було встановлено, що в групі молодших підлітків жіночої статі зв’язок Мі Футворень показово позитивний, що не вписується ні в одну із попередніх моделей. Ці дані можна трактувати як присутність ще нерозщепленої єдності мужності та жіночності в структурі особистості молодших підлітків. Дослідження статеворольових стереотипів в цьому віці якраз і фіксують «розрихлення» кордонів між стереотипами чоловічої та жіночої поведінки. Разом з цим, така єдність є суперечливою: з одного боку, дівчатка критикують і негативно оцінюють свою стать, переоцінюючи в цей же час чоловічу; з другого, — вони солідарні з «жіночою моделлю» поведінки в той момент, коли мова йде про їхнє особисте майбутнє, про їхню реалізацію як майбутніх жінок. Починаючи з 10−11 років у дівчаток відбувається підготовка до розщеплення утворень М/Ф. До 15−16 років у дівчаток завершується процес розщеплення структур М/Ф. Ця модель може виступати як базова модель для дослідження маскулінності/фемінінності в різний віковий період розвитку підростаючої особистості. Дослідження можуть стосуватися не лише молодшого та старшого підліткового віку, а й ще раніших періодів розвитку особистості, зокрема молодшого шкільного віку. Оскільки молодший шкільний вік вважається «базстатевим», в значенні не проявлених, не виражених чітко статеворольових ознак, то саме така модель може констатувати можливість і виявлення ще нерозщеплених статевих ролей у структурі особистості молодшого школяра.

Результати дослідження ВИСНОВКИ Отже, аналізуючи результати дослідження визначено що, учні надають перевагу вчителю фізкультури чоловічої статі так як вважають що він має мати риси маскулінності. А вчителя музики навпаки бачать жінку, так я вони надали перевагу рисам фемінності. Вчитель інформатики чоловік, вчитель математики жінка, директор вважають повинен бути чоловік.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Статут СЗШ № 97 м. Львова

2. Офіційний сайт СЗШ № 97 м. Львова

3. Закон України «Про Освіту»

ДОДАТОК А

1. Вірю в себе.

2. Вмію поступатися.

3. Здатний (-а) допомогти.

4. Схильний (-а) захищати свої погляди.

5. Життєрадісний (-а).

6. Похмурий (-а).

7. Незалежний (-а)

8. Сором’язливий (-а).

9. Совістливий (-а).

10. Атлетичний (-а).

11. Ніжний (-а).

12. Театральний (-а).

13. Напористий (-а).

14. Лестивий (-а).

15. Вдячливий (-а).

16. Сильна особистість.

17. Вірний (-а).

18. Непередбачуваний (-а).

19. Сильний (-а).

20. Жіночний (-а).

21. Надійний (-а).

22. Аналітичний (-а).

23. Вмію співчувати.

24. Ревнивий (-а).

25. Здібний (-а) до лідерства.

26. Турбуюся про людей.

27. Прямий (-а), правдивий (-а).

28. Схильний (-а) до ризику.

29. Розумію інших.

30. Скритний (-а).

31. Швидкий (-а) в прийнятті рішень.

32. Співчутливий (-а).

33. Щирий (-а).

34. Покладаюся лише на себе (самодостатній (-а)).

35. Вмію втішити.

36. Марнославний (-а).

37. Власний (-а).

38. Маю тихий голос.

39. Привабливий (-а).

40. Мужній (-я).

41. Теплий (-а), сердечний (-а).

42. Святковий (-а), важливий (-а).

43. Маю особисту позицію.

44. М’який (-а).

45. Вмію товаришувати.

46. Агресивний (-а).

47. Довірливий (-а).

48. Малорезультативний (-а).

49. Здатний (-а) вести за собою.

50. Інфантильний (-а).

51. Адаптивний (-а), пристосовуюся.

52. Індивідуаліст (-ка).

53. Не люблю лайки.

54. Не систематичний (-а).

55. Маю дух змагання.

56. Люблю дітей.

57. Тактовний (-а).

58. Амбіційний (-а), честолюбний (-а).

59. Спокійний (-а).

60. Традиційний (-а), схильний (-а) до умовностей.