Особливості використання інтерактивних технологій у навчально — виховному процесі

Інтерактивні технології (ІТ) можна представити як різновид активних методів навчання. Але ми виділяємо їх в окремий розділ, щоб підкреслити важливу роль цих технологій у сучасній освіті.

Суть інтерактивних технологій полягає в тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Це співнавчання (колективне, кооперативне навчання, навчання у співпраці), в якому і вчитель, і учні є суб'єктами. Учитель виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів. ІТ найбільше відповідають особистісно зорієнтованому підходу до навчання. В процесі застосування інтерактивних технологій, як правило, моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного вирішення, застосовуються рольові ігри. Тому ІТ найбільше сприяють формуванню в учнів умінь і навичок, виробленню особистих цінностей, створюють атмосферу співробітництва, творчої взаємодії в навчанні.

• * Інтерактивні технології дають можливість забезпечити глибину вивчення змісту. Учні освоюють усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінку). При цьому відсоток учнів, які засвоїли знання, досить високий (понад 50).
• * Змінюється роль учнів. Вона активна: учні приймають важливі рішення щодо процесу навчання.
• * Змінюється основне джерело мотивації навчання. Воно стає внутрішнім, це інтерес самого учня.
• * Значно підвищується роль особистості педагога. Педагог більше розкривається перед учнями, виступає як лідер, організатор.

Зробити перший крок допоможе сам новий підхід до навчання та його мети, за якого викладач відверто може визнати себе не спеціалістом і отримати «право» не знати відповіді на ті або інші запитання (до того ж багато запитань з будь-якого предмета не мають однозначної або єдино правильної відповіді). З іншого боку, після декількох старанно підготовлених уроків викладач зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера в класі - і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.

Розглянемо застосування інтерактивних методів на уроках.

«Асоціативний кущ».

Серед інтерактивних методів навчання вчителі початкових класів віддають перевагу методу побудови «асоціативного куща».

Зупинімось детальніше на методі побудови «асоціативного куща». На початку роботи вчитель визначає одним словом тему, над якою проводитиметься робота, а учні згадують, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім — другорядні. Учитель фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається».

Цей метод універсальний, адже може використовуватися під час вивчення будь-якої навчальної дисципліни і на всіх етапах уроку.

На уроках читання побудова «асоціативного куща» може бути схемою, що поступово складається учнями під керівництвом учителя.

Під час вивчення теми «Грунт. Значення та охорона грунтів» учитель, пояснюючи, проводить досліди з метою визначення складу грунту. У підсумку будується «асоціативний кущ».

«Мікрофон».

Технологія «Мікрофон» надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи власну думку чи позицію.

Правила проведення:

• Ш Говорити має тільки той, у кого є «символічний» мікрофон;
• Ш подані відповіді не коментуються і не оцінюються;
• Ш коли хтось висловлюється, решта не має права перебивати, щось говорити, вигукувати з місця.

Робота в парах Роботу в парах можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують значної витрати часу. Серед них можна назвати такі:

• Ш обговорити текст, завдання;
• Ш узяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до будь-якої навчальної діяльності;
• Ш зробити аналіз чи редагування письмової роботи одне в одного;
• Ш проаналізувати разом проблему, вправу;
• Ш протестувати її оцінити одне одного;
• Ш дати відповіді на запитання вчителя;
• Ш порівняти записи, що зроблені в класі.

Робота в групах Робота в групах надає всім учасникам можливість діяти, практикувати навички співробітництва, міжособистісного спілкування (зокрема, відпрацювання прийомів активного слухання, прийняття спільного рішення, узгодження різних поглядів). Роботу в групах слід використовувати тоді, коли необхідно розв’язати проблему, з якою важко впоратись індивідуально та коли одним із очікуваних результатів є набуття навичок роботи в команді.

Під час створення груп рекомендується об'єднувати в одній групі учасників із різними рівнями підготовки та досвіду з питання, що розглядається, оскільки в різнорідних групах стимулюється творче мислення, інтенсивний обмін ідеями, проблема може бути розглянута з різних боків.

Методична література містить сформульовані на основі досвіду інтерактивного навчання загальні правила роботи в групах:

• Ш кожний учасник за бажанням має можливість висловитися;
• Ш усі учасники групи поважають цінності та погляди кожного, навіть якщо не згодні з ними;
• Ш обговорюються ідеї, а не люди, що їх висловили;
• Ш усі учасники роблять зауваження стисло й по суті;
• Ш усі конфлікти, що виникають, розв’язуються мирним шляхом із урахуванням інтересів учасників і правил роботи;
• Ш усі учасники прагнуть створити відкриту, ділову, дружню атмосферу;
• Ш після завершення групової роботи її результати повинні бути презентовані іншим групам.

Наприклад, на уроці «Моя Батьківщина — Україна» групову роботу можна організувати таким чином.

Учні об'єднані у З групи:

• 1 група — поети;
• 2 група — художники;
• 3 групаерудити.

Завдання:

• 1 група — скласти віршик про Україну;
• 2група — намалювати малюнок за темою «Моя Батьківщина»;

З група — розгадати кросворд.

Групування учнів класу.

Групування — це метод створення пар або підгруп для дискусій, «мозкового штурму», рольових ігор, розв’язання проблем або іншої подібної діяльності під керівництвом учителя. Групування може мати сенс у будь-який момент під час уроку. До того ж, ця діяльність допоможе отримати задоволення від роботи, створити дружні стосунки та додати учням енергії.

Привітання: запропонуйте кожному з учнів пригадати цифру — один, два, три, — яка кому подобається. Нехай не називають її решті.

Тепер нехай знайдуть своїх «нумерологічних „духовних“ братів і сестер»: нічого не кажучи, нехай потиснуть одне одному руки. («Якщо моє число один, я тисну вашу руку один раз» тощо.) Ті, у кого однакове число, об'єднуються і продовжують шукати інших людей із таким самим числом.

Нумерація: запропонуйте дітям перерахуватися, використовуючи стільки номерів, скільки груп ви хочете утворити. Це найшвидший спосіб об'єднання в групи.

Групування за ярликами: учитель роздає дітям заздалегідь підготовлені номери (набори двійок, трійок, четвірок та ін.). Учням пропонують знайти товариша або підгрупу з такими самими, як у нього (у неї) ярликами.

Відомі персонажі: перед заняттям учитель обирає відомі всім групи персонажів і записує імена відповідних героїв на картках, які навмання роздаються дітям. Тоді кожен учень шукає інших персонажів зі своєї групи.

Правила групової роботи:

• Ш Кожен учасник має можливість висловитися, якщо в нього є бажання.
• Ш Усі учасники групи поважають цінності та погляди кожного, навіть якщо не згодні з ними.
• Ш Обговорюються ідеї, пропозиції, а не люди, які їх висловили.
• Ш Усі учасники роблять суттєві зауваження коротко.
• Ш Кожен учасник, навіть, захищаючи свою точку зору, відкритий для сприйняття чужих ідей, думок та інтересів інших учасників.

Усі розбіжності, конфлікти, що виникають під час роботи, розв’язуються мирним шляхом, з урахуванням інтересів учасників і правил роботи.

Усі учасники намагаються створити відкриту, ділову, дружню атмосферу.

• Ш Під час роботи в малій групі з п’яти осіб учасники можуть виконувати такі ролі:
• Ш ведучий (посередник-організатор роботи групи);
• Ш секретар (записує результати роботи);
• Ш доповідач (представляє результати роботи групи решті груп);
• Ш спостерігач (аналізує індивідуальну поведінку членів групи, визначає, як члени групи можуть упоратися з проблемами, що виникають під час роботи);
• Ш хронометрист (стежить за часом, призначеним для групової роботи).

Правила роботи в групах:

• Ш Перед початком роботи розподілити ролі.
• Ш Уважно читати завдання-інструкцію (слухати).
• Ш Говорити по черзі, не перебивати одне одного.
• Ш Дотримуватися відведеного часу.
• Ш Презентувати роботу може командир групи.
• Ш Давати можливість презентувати дослідження всім членам групи.
• Ш Дотримуватися правила піднятої руки.
• Ш Працювати так, щоб не заважати іншим.

«Мозковий штурм».

«Мозковий штурм» є відмінним методом для використання досвіду учнів із метою розв’язання проблем та розробки ідей. Є, однак, дуже специфічні правила й основні принципи для «мозкового штурму», яких потрібно дотримуватись.

«Мозковий штурм» найкраще спрацьовує в групах у кількості 5−7 осіб.

Чітко визначте проблему або тему для «мозкового штурму». Працюйте в колі.

Оберіть лідера, який веде обговорення і заохочує появу нових ідей. Він повинен заохочувати кількість, а не якість ідей.

Щоб збільшити появу нових ідей, ви можете надати учням певний час на роздуми і після декількох хвилин розпочинати знову.

Правила «мозкового штурму».

• Ш Жодної критики!
• Ш Запозичення інших ідей є нормальним явищем.
• Ш Бажаною є велика кількість ідей.
• Ш Оцінювання відбувається згодом.

Щоб удосконалити якість ідей, надайте дітям час для того, щоб вони написали свої ідеї спочатку індивідуально.

Діліться ідеями циклічно, коли окремі учасники або групи розповідають про одну ідею по черзі та ідеї не повторюються.

«Мозковий штурм» може бути проведений у двох групах — тоді кожна група поширює список, який складається зважаючи на списки інших.

«Мозаїка».

Учням пропонується самостійно опрацювати матеріал (кожному різний) і законспектувати його в один із розділів таблиці за певний час. Після цього діти по черзі ознайомлюють свою групу з конспектом, а члени групи повинні за ним занотувати до таблиці ті самі нотатки. Наприкінці спілкування в усіх членів групи повинна бути заповнена таблиця.

Цей метод можна застосовувати під час вивчення теми «Корисні копалини» на уроці природознавства у З класі.

На одному уроці вивчаються такі корисні копалини, як граніт, вапняк, пісок, глина. На початку уроку дітям необхідно чітко поставити завдання про те, що вони повинні занотувати:

• Ш властивості корисної копалини;
• Ш де її видобувають і як;
• Ш як її використовують.

Разом слід накреслити таблицю, яку діти заповнюватимуть під час опрацювання своєї статті та обміну інформацією.

Кінцевий результат цього уроку — складена таблиця в кожної дитини.