Шляхи покращення обліку поточних зобов"язань

ВСТУП

Зобов’язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобов’язання — це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша сторона зобов’язана виконувати вимоги щодо предмету зобов’язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду — сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

Підходи до визначення зобов’язань різні, їх розглядають як борг, як суму витрат, як залучений капітал, як розрахункові відносини та як частину вартості майна.

На сьогоднішньому етапі розвитку підприємницької діяльності роль бухгалтера не зводиться тільки до чіткого виконання інструкцій і вказівок. Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтеру надається широке поле для професійної творчості, розвитку його професійної думки.

Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що бухгалтер веде облік операцій що відбуваються на підприємстві, одною з найважливіших частин обліку є облік поточних зобов’язань, тому що неможливе існування підприємства в якого не було б поточних зобов’язань і бухгалтер обов’язково повинен вміти вести їх облік.

На будь-якому підприємстві незалежно від напрямку діяльності існують зобов’язання підприємства перед постачальниками та підрядниками, працівниками, короткостроковими кредитами, учасниками та ін. — всі ці зобов’язання є поточними.

Об'єктом дослідження є поточні зобов’язання ЗАТ «Криворіжаглобуд».

Предметом дослідження є операції з обліку поточних зобов’язань підприємства.

Метою курсової роботи є визначення шляхів покращення обліку поточних зобов’язань.

Відповідно до мети курсової роботи було поставлено наступні завдання:

визначити економічну сутність поточних зобов’язань;

оглянути нормативно-правову базу, що регламентує облік поточних зобов’язань;

зробити критичну оцінку нормативно-правової бази та обліку поточних зобов’язань;

надати характеристику та оцінити техніко-економічні показники досліджуваного підприємства;

розглянути первинний, аналітичний та синтетичний облік поточних зобов’язань;

розглянути порядок відображення поточних зобов’язань у фінансовій звітності підприємства;

визначити шляхи вдосконалення обліку поточних зобов’язань.

При написанні роботи було використано законодавчі акти та нормативні документи Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів, Міністерства статистики, а також праці провідних вчених-економістів таких як, Білуха М.Т., Бутинець Ф. Ф., Овсійчук М.Ф., Рудницький В. С. та інші.

РОЗДІЛ 1. ПОТОЧНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЯК ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ

1.1 Економічна природа поточних зобов’язань, їх роль і місце в діяльності підприємства

Зобов’язання — заборгованість підприємства, що виникає внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.

Зобов’язання визнають, якщо його оцінку можна достовірно визначити та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Відповідно до П (С)БО 11 «Зобов'язання» до поточних зобов’язань включають:

короткострокові кредити банків;

поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;

короткострокові векселі видані;

кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків;

інші поточні зобов’язання.

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено:

Кредит — це грошові й матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на певний термін й під відсоток.

Кредит поділяється на фінансовий, товарний, інвестиційний податковий кредит й кредит під цінні папери, що підтверджує відношення позики.

Фінансовий кредит — грошові кошти, які надаються банком у позику юридичній або фізичній особі на певний строк, для цільового використання й під відсоток.

Товарний кредит — це товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичній або фізичній особі на умовах згоди, що передбачає відстрочення остаточного розрахунку на певний строк і під відсоток.

Інвестиційний податковий кредит — це відстрочення плати податку на прибуток, що надається суб'єкту підприємницької діяльності на певний термін з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, та з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальний ріст прибутку, який буде отриманий у результаті реалізації інноваційних програм.

В умовах ринкової економіки основним джерелом позик є комерційні банки. Як правило, банки вимагають документального підтвердження забезпеченості запрошуваних кредитів товарно-матеріальними цінностями позичальника. Альтернативний варіант полягає у продажу підприємством частини своєї дебіторської заборгованості фінансовій установі з наданням йому можливості діставати гроші за борговим зобов’язанням. Отже, одні підприємства можуть вирішувати свої проблеми короткострокового фінансування шляхом застави наявних в них поточних активів, інші - за рахунок часткового їх продажу.

Запозичений капітал характеризується наступними позитивними особливостями:

Досить широкими можливостями залучення, особливо за високого кредитного рейтингу підприємства, наявності застави або гарантії (поручителя).

Забезпечення зростання фінансового потенціалу підприємства при необхідності суттєвого розширення його активів і зростання темпів росту об'єму його господарської діяльності.

Більш низькою вартістю в порівнянні з власним капіталом за рахунок забезпечення ефекту «податкового щита».

Здатністю генерувати приріст фінансової рентабельності.

В той же час використання запозиченого капіталу має наступні недоліки:

Використання цього капіталу генерує найбільш небезпечні фінансові ризики у господарській діяльності підприємства — ризик зниження фінансової стійкості і втрати платоспроможності.

Активи, які сформовані за рахунок запозиченого капіталу, генерують меншу (за інших рівних умов) норму прибутку, яка знижується на суму виплачуваного позикового відсотка у всіх його формах.

Велика залежність вартості запозиченого капіталу від коливання кон’юнктури фінансового ринку.

Складність процедури залучення (особливо у великих розмірах), тому що надання позикових коштів залежить від інших господарюючих суб'єктів (кредиторів), вимагає у ряді випадків відповідних сторонніх гарантій або застави.

Таким чином, підприємство, яке використовує запозичений капітал, має більш високий фінансовий потенціал свого розвитку і можливості приросту фінансової рентабельності діяльності, однак в більшій мірі генерує фінансовий ризик і загрозу банкрутства.

Поточні зобов’язання відображаються в балансі за сумою погашення.

Погашення зобов’язання можна здійснювати шляхом: сплати кредиторові грошових коштів; відвантаження готової продукції, товарів або надання послуг у рахунок отриманого авансу від покупця або в порядку заліку заборгованості; переведення зобов’язань у корпоративні права, які належать кредитору (елементи капіталу) тощо.

У кожному разі погашення зобов’язання пов’язано з вибуттям активів, а отже, зі зменшенням майбутніх економічних вигод у результаті вибуття ресурсів підприємства.

Іноді погашення одного зобов’язання призводить до виникнення іншого. Наприклад: постачальникові, перед яким виникла кредиторська заборгованість, виписують вексель. У цьому разі одне зобов’язання (кредиторська заборгованість) замінюється іншим (зобов'язанням за виданим векселем). Однак остаточне погашення зобов’язання пов’язано з вибуттям у майбутньому ресурсів (активів) підприємств, тобто зі зменшенням майбутніх економічних вигод.

Значна частина зобов’язань підприємства виникає під час нарахування витрат. Підприємство нараховує витрати і у відповідних сумах одночасно повинно визнати зобов’язання. Зобов’язання за рахунками зі сплати податків, обов’язкових платежів, заробітної плати — все це є типові приклади визнання зобов’язань разом із нарахуванням витрат. У разі нарахування фінансових витрат, що належать до звітного періоду та підлягають сплаті у наступних періодах, виникає зобов’язання щодо нарахованих відсотків.

Відсутність на дату складання фінансової звітності достатніх умов для визнання тих зобов’язань, які обліковувалися раніше на балансі підприємства, означає необхідність їх списання з одночасним визнанням доходів звітного періоду (тобто зобов’язання не підлягає погашенню).

Для правильної організації обліку зобов’язань важливим є:

визначення моменту виникнення зобов’язання;

дотримання умов визнання своїх зобов’язань.

У визначенні моменту виникнення зобов’язання загальним правилом є те, що зобов’язання реєструються в обліку тільки тоді, коли здійснена господарська операція, у зв’язку з якою виникає заборгованість. Зобов’язання щодо операцій, які ще не здійснилися та підлягають виконанню у майбутньому, не є заборгованістю і не відображаються в обліку. Наприклад, підписання договору на поставку товарів і послуг у майбутньому є фактом господарського життя, але при цьому дій зі сплати чи поставки не відбувається, і в бухгалтерському обліку такий факт відображення не знаходить. При переході права власності на товар покупцеві за договором в обліку відображаються зобов’язання зі сплати за товар. Невиконання умов договору може призвести до штрафних санкцій, заборгованість за якими вже повинна буде відображатися у бухгалтерському обліку [Баланс 2002].

Умови визнання зобов’язань підприємства перед іншими суб'єктами господарювання є єдиними як для міжнародної, так і для вітчизняної практики. Основні з них полягають у такому:

зобов’язання повинен мати місце тепер і бути наслідком минулих фактів господарського життя;

зобов’язання пов’язане з необхідністю майбутніх платежів з метою збереження господарських зв’язків чи відповідно до нормальної підприємницької діяльності;

має бути виконаним неминуче;

має визначений строк виконання, хоча точна дата може бути невідомою;

суб'єкт, щодо якого виникло зобов’язання, повинен бути ідентифікований як окрема особа чи група осіб, якщо не в момент прийняття зобов’язання, то в момент його виконання.

В обліку і звітності зобов’язання відображається тільки тоді, коли його оцінка може бути достовірно визначена, а також у разі, якщо існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому при погашенні зобов’язання.

Для бухгалтерського обліку зобов’язання поділяють на:

— довгострокові зобов’язання;

— поточні зобов’язання;

— забезпечення;

— непередбачені зобов’язання;

— доходи майбутніх періодів.

Довгострокові зобов’язання — зобов’язання, які повинні бути погашені впродовж більш як дванадцять місяців або впродовж періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як дванадцять місяців. До довгострокових зобов’язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов’язання; відстрочені податкові зобов’язання; інші довгострокові зобов’язання.

Довгострокові зобов’язання, на які нараховують відсотки, відображають у Балансі за їхньою теперішньою вартістю.

Поточні зобов’язання — зобов’язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

До поточних зобов’язань належать: короткострокові кредити банків; поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями; короткострокові векселі видані; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточна заборгованість за розрахунками (з отриманих авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, з внутрішніх розрахунків); інші поточні зобов’язання. Поточні зобов’язання відображають у Балансі за сумою погашення.

Особливим видом зобов’язань є забезпечення, які не мають чітко визначеного терміну та суми погашення на дату балансу. Оцінку забезпечень здійснюють на основі лише попередніх розрахунків. Період нарахування забезпечень зазвичай обмежують дванадцятьма місяцями. Наприкінці року невикористані забезпечення корегують шляхом донарахування.

Забезпечення створюють на відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов’язань; реструктуризацію; виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів тощо. Треба мати на увазі, що заборонено створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

Обтяжливий контракт — контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від нього.

Непередбачене зобов’язання — це:

— зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю;

або

— теперішнє зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов’язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють економічні вигоди, або оскільки суму зобов’язання не можна достовірно визначити.

Доходи майбутніх періодів — це доходи, отримані у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах. У поточному періоді такі доходи визнають як особливий вид зобов’язань.

До доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді отриманих авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв’язку тощо.

1.2 Огляд нормативно-законодавчих документів, що регламентують облік поточних зобов’язань

облік поточний зобов’язання Облік поточних зобов’язань регламентується наступною нормативно-правовими актами:

1. Господарським кодексом України, в розділі IV «Господарські зобов’язання» визначаються поняття та підстави виникнення господарських зобов’язань, визначаються майново-господарські зобов’язання, а також організаційно-господарські зобов’язання.

2. Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV із змінами та доповненнями від 11.05.00 № 1707-ІІІ, від 08.06.00 № 1807-ІІІ та від 22.06.00 № 1829-ІІІ. Цим законодавчим актом закріпляється перехід України з 2000р. на систему бух. обліку та звітності на підставі національних Положень бух. обліку, які не суперечать міжнародним стандартам. Закон визначає правові принципи регулювання, організації, ведення б/о і складання фінансової звітності на Україні.

3. Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (з наступними змінами і доповненнями) визначаються основні терміни, об'єкти та суб'єкти оподаткування, ставка оподаткування, пільги, терміни сплати та подання фінансової звітності.

4. Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР наведено визначення таким поняттям, як кредит, фінансовий кредит та товарний кредит.

5. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 20.12.2000р. № 2181-ІІІ.

6. П (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Цим положенням визначені загальні положення, мета фінансової звітності, склад та елементи фінансової звітності, звітний період, якісні характеристики фінансової звітності, розкриття інформації у фінансовій звітності. Також цим П (С)БО дається загальне поняття про зобов’язання.

7. П (С)БО 2 «Баланс» визначаються загальні положення, визнання статей балансу та їх зміст, а також зазначено, що зобов’язання класифікуються на довгострокові і поточні. Визначаються умови їх відображення в балансі. Розкривається зміст статей IV-го розділу пасиву балансу «Поточні зобов’язання».

8. П (С)БО 11 «Зобов'язання» розкриваються методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та її відображення у фінансовій звітності, наводиться склад поточних зобов’язань.

9. Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.95 року N 88. Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій.

10. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджено наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, схвалений Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Мінфіні України, веде облік активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій.

11. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.99 р. № 291. Дана Інструкція встановлює призначення та порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та про факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (окрім банків та бюджетних установ) незалежно від форми власності, організаційно-правових форм та видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філіалів, відділень та інших відокремлених підрозділів юридичних осіб. Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування метода подвійного запису).

12. Наказом Міністерства статистики від 29.12.95 р. № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку» встановлено і затверджено форми первинного обліку.

1.3 Критична оцінка проблемних питань обліку поточних зобов’язань

Формування системи ринкових взаємовідносин в Україні зумовлює необхідність реформування української промисловості. Перехід від падіння до зростання українського промислового виробництва потребує вироблення стратегії після кризового розвитку виробництва, спрямованої на забезпечення глибоких якісних зрушень у системі економічних відносин. Серед пріоритетних напрямків даної стратегії українські фахівці з економічних питань відзначають фінансове оздоровлення підприємств, і, насамперед, подолання затяжної і глибокої кризи неплатежів. Фінансова незалежність та участь вітчизняних господарюючих суб'єктів у міжнародних економічних відносинах зумовлюють необхідність безперервного забезпечення виробничого циклу оборотними засобами. Розвиток принципово нового підходу до проблем платіжно-розрахункових відносин між суб'єктами ринку зумовлює необхідність досліджувати похідну уповільнення даних відносин — кредиторську заборгованість.

Як свідчать проведені фахівцями з обліку та аналізу теоретичні та практичні дослідження, питанням організації обліку поточних зобов’язань (кредиторської заборгованості) приділяється недостатня увага, внаслідок чого ускладнюється дотримання основних методичних принципів ведення обліку, спотворюється інформація про фінансовий стан підприємства, стан розрахунків, знижується ефективність прийняття управлінських рішень.

Разом з цим, багатоаспектність проблеми зумовлена складністю і різноманітністю суб'єктів та об'єктів розрахунково-платіжних відносин, що вплинуло на суперечливий характер нормативних документів, а також на рівень розробок окремих теоретичних і практичних аспектів методології бухгалтерського обліку поточних зобов’язань.

Застосовувати в наших умовах традиційні за кордоном методики аналізу кредиторської заборгованості не завжди доцільно через відсутність необхідного обсягу вірогідної і доступної інформації щодо розрахунків з кредиторами.

Зобов’язання визначають як можливі майбутні пожертвування економічними вигодами.

Зобов’язання виникають через існуючі обов’язки підприємства щодо передачі певних активів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому. Як правило, підприємство має кілька видів зобов’язань і значну кількість кредиторів. Отже користувачам фінансової звітності необхідно мати можливість визначати величину кредиторської заборгованості із фінансових звітів. Перевірка фінансових звітів незалежними аудиторами є достатнім для того, щоб користувачі були впевнені у тому, що всі зобов’язання належним чином визначені, оцінені і включені до фінансових звітів відповідно до вимог чинного законодавства та П (С)БО. Щоб задовольнити ці вимоги, поточні зобов’язання повинні бути визначені та класифіковані належним чином.

Отже, в даному розділі було розкрито економічну сутність поточних зобов’язань; оглянуто нормативно-правову базу, якою регламентується облік поточних зобов’язань; надано критичну оцінку проблемних питань обліку поточних зобов’язань.

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ПОТОЧНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ НА ЗАТ «КРИВОРІЖАГЛОБУД»

2.1 Характеристика ЗАТ «Криворіжаглобуд» та показників господарської діяльності

Трест «Криворіжаглобуд» заснований 01 квітня 1947 року, в 1995 році перетворений у закрите акціонерне товариство. За цей період часу підприємством було побудовано і введено в експлуатацію близько 80% будівель соціального, культурного і побутового призначення нашого міста.

Основними замовниками будівництва, реконструкцій, капітальних і поточних ремонтів, перепланування, є УКС УГиА міськвиконкому, УР і УКС ОАО «Арселлор Міттал Кривий Ріг», до складу якого входять Шахтоуправління, Коксохімічне виробництво и НКГЗК; ДОГКП облводоканал, ВАТ «ІнГЗК», ТЭЦ, Криворіжські «Тепломережі», та інші.

ЗАТ «Криворіжаглобуд» — генпідрядна організація, основна діяльність якої: будівництво і реконструкція, ремонти об'єктів будь-якої складності, у тому числі внутрішні сантехнічні системи будівель з сучасних матеріалів.

До складу «Криворіжаглобуду» входять чотири структурні підрозділи: три загальнобудівельних підрозділів, які займаються зведенням будівель і споруд з монолітного і збірного залізобетону, проводять монтаж промислових корпусів складаються з металоконструкцій, а також виконують весь спектр будівельно-монтажних робіт відкритих ліцензією на будівельну діяльність, і один спеціалізований підрозділ, який має великий досвід по будівництву автодоріг, інженерних сітей (каналізація, водопровід, теплотраса) впорядкування територій, пристрій дренажів і ізоляція зовнішніх трубопроводів.

Розвиваючи нові напрями в будівництві, і вивчаючи досвід роботи по відновленню залізобетонних конструкцій, по зміцненню і фарбуванню фасадів, по антикорозійному захисту металів і гідроізоляції будь-якого ступеня складності, ЗАТ «Криворіжаглобуд», почало співпрацю з ТОВ НДІ «Адгезив» м. Дніпропетровськ, і ТОВ «Композит» м. Київ, які є розробниками технологій і виробниками широкого спектру вітчизняних матеріалів на полімерній основі.

Розроблені нестандартні інженерні рішення дозволяють застосовувати ці матеріали при виробництві ремонтно-відновних робіт (гідроізоляція, герметизація, антикорозійний і хімічний захист, відновлення і зміцнення бетонних і залізобетонних поверхонь).

ЗАТ «Криворіжаглобуд» має ліцензію на виконання вищеперелічених робіт та має право виконувати обстеження об'єктів будь-якого підприємства і визначити найбільш оптимальне рішення з урахуванням експлуатації і ступеня зносу ремонтованого об'єкту.

Всі матеріали сертифіковано, на всі матеріали є технічні умови і висновки санітарно-гігієнічної експертизи України.

Всі перераховані роботи виконуються якісно і в обумовлені терміни. ЗАТ «Криворіжаглобуд» має в своєму складі структурні підрозділи, де працюють висококваліфіковані робочі всіх будівельних професій. Роботи виконуються під контролем лабораторії, що має атестат акредитації, яка окрім контролю за якістю робіт виконує випробування матеріалів і дає висновок про їх відповідність ДСТУ, СНіП, ДБН. Всі матеріали, вживані нашим підприємством, в обов’язковому порядку мають паспорти і сертифікати.

Підприємство в своїй роботі керується «Законом України про охорону праці» і СУОП (Система управління охорони праці).

ЗАТ «Криворіжаглобуд» для визначення вартості виконуваних робіт керується щорічними рекомендаціями Держбуду України, злагодженими з Міністерством економіки, щодо обґрунтованого рівня середньомісячної заробітної платні в будівництві, які розраховуються виходячи з даних статистичної звітності в цілому по будівництву, прогнозованого рівня споживацьких цін і розрахункових даних будівельних організацій.

На балансі даного підприємства є будівельна техніка.

Далі було проведено аналіз діяльності підприємства та оцінка його фінансового стану на підставі фінансової звітності підприємства (див. дод. А, А1, А2, Б, Б1, Б2).

З даних таблиці 2.1 видно, що підприємство працює майже стабільно та отримує прибутки.

Таблиця 2.1

Основні техніко-економічні показники ЗАТ «Криворіжаглобуд»

за 2005;2007 рр.

З даних таблиці 2.1 видно, що підприємство працює майже стабільно та отримує прибутки.

Майже всі показники мають позитивне збільшення, як то фонд оплати праці, який збільшився як у 2006р. на 32,8 тис. грн. або на 2,32%, так і у 2007р. на 204,7 тис. грн. або на 14,12%, трохи більше ніж в 6 разів у порівнянні з 2005 роком. Також збільшилася і зарплата працюючих — у 2006р. на 51,8 грн. або на 13,65% і у 2006р. на 28,1 грн. або на 6,51%, хоча таке збільшення скоріше має формальний характер, ніж ефективний.

Збільшується дохід від реалізації у 2006р. на 321,9 тис. грн. або на 9,5%, у 2007р. на 711,0 тис. грн. або на 19,17%. Одночасно з ним зростають витрати на виробництво — у 2006р. на 319,4 тис. грн. або на 13,76%, у 2007р. на 379,8 тис. грн. або на 14,39%. Позитивним в цьому зростанні є зменшення матеріальних витрат у 2007 р. на 34,7 тис. грн. або на 4,28% і збільшення амортизації на 236,7 тис. грн. або у 2,3 рази, що у 62 рази більше ніж у 2006 р. Наряду із зростанням собівартості продукції (робіт, послуг) головний показник фінансової діяльності підприємства — прибуток, зменшується. У 2007 р. він склав 250,2 тис. грн., що на 68,7 тис. грн. менше, ніж у 2005р.

Позитивним моментом у діяльності підприємства є збільшення власного капіталу, у 2006р. на 395,0 тис. грн. або на 21,5%, а у 2007 р. на 222,7 тис. грн. або на 9,98%.

Негативним моментом в діяльності підприємства є збільшення залученого капіталу у 2006 р. на 219,8 тис. грн. або на 11,69% і у 2007 р. на 458,0 тис. грн. або на 21,8% у порівнянні із повільним зростанням власного капіталу, тобто власний капітал збільшується куди повільніше ніж залучений.

Середньооблікова чисельність працівників підприємства зменшується у 2006 р. на 31 особу у порівнянні з 2005 р., а у 2007 р. — зростає на 20 осіб (або на 7,14%). Зменшення кількості працівників трохи скоротило витрати на оплату праці, але можливо це вплинуло на результат від діяльності підприємства, тобто наявність цієї кількості працівників могло б дати ще більший дохід від реалізації.

2.2 Особливості облікової політики підприємства

Наказом про облікову політику (див. дод. В) передбачена суцільна та безперервна реєстрація у документах даних про всі господарські операції, що здійснюються в ЗАТ «Криворіжаглобуд», є важливим засобом контролю за об'єктами господарської діяльності, та, зокрема правильним і раціональним використанням запасів підприємства. Значну роль при цьому відіграє принцип превалювання сутності над формою, який передбачає, що всі господарські операції, пов’язані з наявністю та рухом запасів, обліковується відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство:

— самостійно обирає форму організації бухгалтерського обліку;

— визначає облікову політику підприємства;

— має право виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення реєстрації фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження опрацьованих документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник або уповноважений ним орган (посадова особа), який керує підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. В даному випадку цією посадовою особою є директор ЗАТ «Криворіжаглобуд» Куценко М. М.

Керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання первинних документів. Керівник не може делегувати свою відповідальність будь-якій іншій особі, за винятком випадків, коли він більше місяця самостійно не може виконувати свої обов’язки через хворобу, відпустку, тривале відрядження, ділову поїздку тощо. На період відсутності вся відповідальність покладається на його заступника, який має право першого підпису, незалежно від того, було це відображено в спеціальному акті чи ні.

Відповідно до закону про бухгалтерський облік на ЗАТ «Криворіжаглобуд"створено бухгалтерську службу підприємства, тобто бухгалтерію. Вона є самостійним структурним підрозділом підприємства і очолюється головним бухгалтером.

Безпосередньо керівнику ЗАТ «Криворіжаглобуд» підпорядковується головний бухгалтер Семенова О. П., яка несе відповідальність за формування облікової політики, ведення бухгалтерського обліку, своєчасне подання повної і достовірної звітності, за відповідність законодавству господарських операцій, які здійснюються на підприємстві.

Наказ про облікову політику є одним з перших документів, які використовуються податковою інспекцією, аудиторськими фірмами та іншими відповідними службами при перевірці діяльності підприємства.

Згідно Наказу № 572 від 20 січня 2009 р. про облікову політику, оцінка та облік основних фондів проводиться згідно П (С)БО 1. Згідно П (С)БО 1 ведення бухгалтерського обліку та складання фінансових звітів (за винятком звіту про рух грошових коштів) здійснювати за принципом нарахування та відповідності доходів і витрат згідно з яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, здійснюваними для отримання цих доходів. Забезпечити ведення бухгалтерського обліку та складання фінансових звітів у відповідності з наступними якісними характеристиками:

— дохідливість і однозначність тлумачення;

— доречність;

— достовірність;

— порівнянність даних.

Основними засобами вважати матеріальні активи, утримувані з метою їх використання у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року.

Ліквідаційної вартістю об'єктів основних засобів вважати суму коштів або вартість інших активів (запасних частин, придатних до подальшого використання), яку очікується отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією). Ліквідаційну вартість та очікуваний термін експлуатації вказувати в актах приймання-передачі основних засобів. До актів приймання-передачі основних засобів докладати розрахунок ліквідаційної вартості, підписаний комісією з прийняття даного об'єкту в експлуатацію.

Амортизацію основних засобів та інших необоротних матеріальних активів нараховувати за прямолінійним методом. Амортизацію малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів нараховувати в першому місяці використання об'єкта в розмірі 100 відсотків його вартості.

Запаси товарно-матеріальних цінностей підприємства оцінюються згідно П (С)БО 9. Переоцінку запасів проводити на 31 грудня або на дату реалізації в разі їх продажу. Запаси, які признаються інвентаризаційною комісією неприродними для господарської діяльності підприємства признаються неліквідними і списуються з балансу.

При обліку дебіторської заборгованості поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю, яка дорівнює сумі дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів.

Зобов`язання відображати в балансі тільки у разі отримання активу або укладення безвідмовного угоди про придбання активу.

Доходи підприємства приймаються і обліковуються у відповідності з П (С)БО 15. До складу доходів майбутніх періодів включати суми доходів, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які відносяться до наступних звітних періодів. Доходи і витрати включати до складу звіту про фінансові результати на підставі принципів нарахування відповідності та відображати в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони належать.

Розрахунок відстрочених податкових активів або зобов’язань здійснювати при складанні річного звіту до проміжної фінансової звітності відстрочені податкові активи та зобов’язання наводити у балансі в сумі, визначеній на 31 грудня попереднього року, без їх обчислення на дату проміжної фінансової звітності. Здійснювати податковий облік відповідно до чинного законодавства України.

Згідно Наказу про облікову політику № 572 від 20 січня 2009 р. потрібно організувати ведення бухгалтерського обліку та складання звітності на підприємстві відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

2.3 Первинний, аналітичний та синтетичний облік поточних зобов’язань

Первинний облік поточних зобов’язань здійснюється на підставі документів первинного обліку (товарно-транспортні накладні, податкові накладні, платіжні доручення, акти виконаних робіт), які є підставою для відображення в обліку виниклих поточних зобов’язань.

Синтетичний облік — облік, що дає узагальнені показники в грошовому еквіваленті. Дані синтетичного обліку деталізовані в аналітичному обліку.

Для узагальнення інформації про поточні зобов’язання Планом рахунків передбачено використання таких рахунків, як:

o рах. 60 «Короткострокові позики»

o рах. 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими кредитами»

o рах. 62 «Короткострокові векселі видані»

o рах. 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

o рах. 64 «Розрахунки за податками й платежами»

o рах. 65 «Розрахунки за страхуванням»

o рах. 66 «Розрахунки з оплати праці»

o рах. 67 «Розрахунки з учасниками»

o 68 «Розрахунки за іншими операціями».

До більшості рахунків обліку поточних зобов’язань Планом рахунків передбачено відкриття субрахунків, що деталізують об'єкти обліку.

Аналітичний облік припускає застосування наступних регістрів бухгалтерського обліку: Журнали 2, 3, 5 (5А) та аналітичні відомості до них У ЗАТ «Криворіжаглобуд» бухгалтерський облік ведеться за такими видами поточних зобов’язань:

— поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;

— кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

— поточні зобов’язання за розрахунками: з одержаних авансів, з бюджетом, з оплати праці, зі страхування;

— інші поточні зобов’язання.

Для узагальнення інформації про стан розрахунків за поточними зобов’язаннями, переведеними зі складу довгострокових, при настанні строку погашення протягом дванадцяти місяців з дати балансу призначено рахунок 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями». Підставою для цього є довідки бухгалтерії, складені на основі договорів, актів приймання-передачі векселів та інші документи. В яких зазначено погашення довгострокової кредиторської заборгованості.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій з погашення поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями розглянемо на конкретній ситуації. ЗАТ «Криворіжаглобуд» отримало довгостроковий кредит модернізацію основних засобів на суму 100 000 грн. строком на три роки під 25% річних. Відсотки виплачуються щорічно. Сума кредиту повертається в кінці строку використання. В бухгалтерському обліку підприємства ця операція буде відображена наступним чином (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Журнал реєстрації господарських операцій

В кінці 1-го та 2-го років сума позики відображається у розділі ІІІ «Довгострокові зобов’язання» пасиву Балансу. На початку 3-го року, так як до погашення залишається менше 12 місяців, ця сума переходить до статті «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями! Розділу ІV пасиву Балансу.

Облік кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги ведеться на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Схема обліку за цим рахунком така: постачання товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт і послуг для підприємства ЗАТ «Криворіжаглобуд» здійснюється на підставі договорів.

Потім бухгалтер видає матеріально-відповідній особі даного підприємства довіреність на право отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника. Ця довіреність є документом суворого обліку, вона реєструється в Журналі обліку довіреностей і видається під розписку одержувачу. Видана довіреність підлягає контролю використання. Вона дійсна впродовж 10 днів. На протязі цього терміну матеріально-відповідна особа повинна надати до бухгалтерії документи, що підтверджують використання довіреності, або здати невикористану довіреність. Після цього бухгалтер робить запис у відповідній графі в Журналі обліку довіреностей або номер, дату та зміст документа, або запис про невикористання довіреності. Невикористані довіреності знищують в кінці кожного кварталу відповідним актом, що підписаний головним бухгалтером та керівником підприємства.

На підставі довіреностей на отримання матеріалів постачальники виписують накладні, в яких вказують номер довіреності, на кого вона була виписана, найменування товарно-матеріальних цінностей, їх кількість чи масу, ціну, вартість, суму ПДВ. На виконані роботи і наданні послуги підрядники складають акти виконаних робіт. При цьому довіреностей тут не використовують, а оформлюють акти на фактично виконані роботи чи послуги на основі умов попередньо укладених договорів.

Оплату постачальникам і підрядникам проводять платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, чеками, акредитивами, векселями на підставі виписаних рахунків (додаток З), рахунків-фактур або актів виконаних робіт. Данні первинних документів записують у «Журналі обліку господарських операцій» та Відомості 3.3 обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками.

Аналітичні рахунки відкривають окремо на кожного постачальника чи підрядника у Відомості 3.3.

За журнально-ордерною формою всі операції за кредитом синтетичного рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» відображаються в розділі І Журналу 3 у кореспонденції з дебетом рахунків, вказаних у графі 2. таким чином, якщо.

У Відомості 3.3 наводиться інформація про розрахунки з постачальниками та підрядниками в розрізі кожного первинного документу та постачальника: сальдо відповідних рахунків на початок місяця із зазначенням дати виникнення заборгованості, кореспонденції рахунків та оборотів за звітний період та сальдо на кінець місяця (див. додаток К).

Треба мати на увазі, що Відомість 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками відкривається на місяць. На наступний місяць відкривають нову відомість, у якій за тими постачальниками (підрядниками), де розрахунки у поточному місяці виявились незакритими, доводиться відкривати сальдо шляхом перенесення його з відповідної графи попередньої відомості у відповідну графу нової Відомості 3.3. Якщо враховувати, що, як правило, розрахунки з постачальниками (підрядниками) здійснюються досить часто, тут присутній високий динамізм зміни заборгованості, до того ж у протилежних значеннях — з кредиторської на дебіторську, а потім навпаки навіть протягом одного дня, а кількість постачальників та підрядників буває досить значна, то треба визнати недосконалість такої побудови Відомості 3.3. Адже постійне переписування назв постачальників (підрядників), сальдо їхньої заборгованості зумовлює значне збільшення обсягу рутинної непродуктивної роботи, пов’язаної з аналітичним обліком розрахунків.

За правилами бухгалтерського обліку розрахунки за авансами виданими, тобто якщо продукція постачальником була сплачена раніше ніж відвантажена повністю або частково, то виникає дебіторська заборгованість, облік якої ведеться за допомогою Відомості 3.1. Ця Відомість заповнюється також як і Відомість 3.3. В ній зазначаються дебітори, сальдо на початок місяця, документи, по яких було отримано товарно-матеріальні цінності, дату виникнення заборгованості, кореспондуючі рахунки, тобто операції впродовж місяця. В кінці визначається сальдо на кінець місяця, яке переноситься до нової Відомості наступного місяця.

Операції щодо розрахунків з постачальниками та підрядниками у ЗАТ «Криворіжаглобуд» відображаються на рахунках бухгалтерського обліку за допомогою наступних бухгалтерських проводок (табл. 2.3):

Таблиця 2.3

Журнал реєстрації господарських операцій

Для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету підприємство використовує рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами».

По кредиту рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» відображаються нараховані платежі до бюджету, по дебету — належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами» має такі субрахунки:

— 641 «Розрахунки за податками»;

— 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами»;

— 643 «Податкові зобов’язання»;

— 644 «Податковий кредит».

На субрахунку № 641 «Розрахунки за податками» ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства України (податок на прибуток, податок на додану вартість, інші податки).

На субрахунку № 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами» ведеться облік розрахунків за зборами (обов'язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства України та облік яких не ведеться на рахунку № 65 «Розрахунки за страхуванням».

На субрахунку № 643 «Податкові зобов’язання» ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку № 644 «Податковий кредит» ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов’язання, Аналітичний облік на рахунку № 64 «Розрахунки за податками й платежами» здійснюють за видами платежів до бюджету. Це дає можливість перевірити правильність розрахунків за кожним видом платежу. Відображення операцій з обліку поточних зобов’язань з розрахунків у ЗАТ «Криворіжаглобуд» наведено у табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Журнал реєстрації господарських операцій

Відповідно П (С)БО 2 «Баланс"у статті «Інші поточні зобов’язання» відображаються суми зобов’язань, які не можуть бути включеними до інших статей, наведених у розділі «Поточні зобов’язання».

2.4 Відображення поточних зобов’язань у формах звітності

Відповідно до П (С)БО 2 «Баланс» своє відображення поточні зобов’язання знайшли у таких статтях IV-го розділу пасиву балансу:

У статті «Короткострокові кредити банків» відображається сума поточних зобов’язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками. (ряд. 500). В цій статті акумулюються дані наступних субрахунків:

рах. 601 «Короткострокові кредити банків в національній валюті»

рах. 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті»

рах. 603 «Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті»

рах. 604 «Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті»

рах. 605 «Прострочені позики в національній валюті»

рах. 606 «Прострочені позики в іноземній валюті»

У статті «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» показується сума довгострокових зобов’язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу (ряд. 510). В даній статті відображаються:

рах. 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті»

рах. 612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в іноземній валюті»

У статті «Векселі видані» показується сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядчиків та інших кредиторів (ряд. 520). В цій статті акумулюються дані наступних субрахунків:

рах. 621 «Короткострокові векселі, видані в національній валюті»

рах. 622 «Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті»

У статті «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги» показується сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями) (ряд. 530). У цій статті знайшли своє відображення наступні субрахунки:

631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»

632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»

633 «Розрахунки з учасниками промислово-фінансових груп У статті «Поточні зобов’язання за одержаними авансами» відображається сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг) (ряд. 540).

У статті «Поточні зобов’язання із розрахунків з бюджетом» показується заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства (ряд. 550). В цій статті відображаються дані наступних субрахунків:

рах. 641 «Розрахунки за податками»

рах. 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами»

рах. 643 «Податкові зобов’язання»

рах. 644 «Податковий кредит»

У статті «Поточні зобов’язання з позабюджетних платежів» показується заборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством (ряд. 560).

У статті «Поточні зобов’язання зі страхування» відображається сума заборгованості за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників (ряд. 570). В цій статті відображаються дані таких субрахунків:

рах. 651 «Розрахунки за пенсійним забезпеченням»

рах. 652 «Розрахунки за соціальним страхуванням»

рах. 653 «Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття»

рах. 654. «Розрахунки за індивідуальним страхуванням»

655 «Розрахунки за страхуванням майна»

У статті «Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці» відображається заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату (ряд. 580). У даній статті знайшли своє відображення: