Проблеми організації дистанційного навчання фахівців у галузі страхування

Проблеми організації дистанційного навчання фахівців у галузі страхування На порозі наступного тисячоліття людство знаходиться на етапі переходу до нового стану, ініційованого шоковим впливом інформації, інтеграцією світової економіки, розвитком наукової і технічної цивілізації.

Ринкові принципи перетворюються в пануючий універсальний механізм економічного розвитку в усьому світі. Розширюється інтернаціоналізація праці, професій і вільної конкуренції в зайнятості кваліфікованих фахівців. Національні економіки щораз більше відкриваються до глобальної освіти, лібералізованих трудових ринків та інвестицій у постійне навчання. В політиці з питань персоналу в галузі страхування пріоритет віддається гнучким фахівцям, які вміють швидко реагувати на змінні економічні умови у контексті стійкого розвиткуволодіють конвертованою, експортно-оріентованою кваліфікацією, котра забезпечує вільний доступ до глобального ринку робочої силиознайомлені зі змінами ролі праці, інформацією і знанням про економічне зростаннямають доступ до світових духовних цінностей, інформаційних ресурсів, високих технологій та Інтернету.

Відповідною глобальній економіці і страхуванню є нова парадигма вищої освіти: ефективна професійна реалізація через високу якість підготовки кожної людини протягом усього її життя.

Місія сучасного університету — стати генератором знання і кваліфікації, культури і вільного людського духу, котрий шукає істину про професіоналізм в одній універсальній і безмежній перспективі. Створена в ньому модель спеціаліста в галузі страхування повинна відображати сучасний, змінний світ. Вона повинна відображати очікування майбутніх змін як у локальному, так і в транснаціональному просторі. Соціолог Ральф Дарендорф образно висловився, що завдяки навчанню «підтримується і розвивається конкурентноздатність у джунглях глобальної економіки» .

Провідним акцентом в академічній політиці університету продовжує залишатися гуманітарна і культурно-краєзнавча місія особистості, яка забезпечує доступ до високої кваліфікації.

Майбутній профіль спеціаліста з економіки страхування іманентний «гнучкій людині», притаманний інформаційній моделі зайнятості. Його ключові компоненти визначаються симбіозом «освіта-глобалізація-стійкий розвиток» і включають:

— високий професіоналізм і економічну компетентність, яка поєднується з умінням критично-аналітичного мислення і політичного дискутування, котрі стверджують наукові досягнення та демократичні цінності;

— позитивну мотивацію для мобільності, лояльності, діловитості, підприємливості, партнерства, вільного оперування глобальним ринком для адаптації в різних робочих «командах», обгрунтування економічних пріоритетів та випереджуючих рішень;

— спроможність до іноземного спілкування і мультимедійного діалогу, інтегрування в інформаційні і комунікаційні технології, до поглибленого вивчення культур та регуляторних механізмів ринку;

— уміння вести наукові дослідження, синтезувати й давати економічну оцінку в мультикультурному середовищі інформаційних технологій;

— нові культурні умови для переходу від «матеріальних» до «матеріалістичних» цінностей;

— ціннісну поведінку в професії економіста в галузі страхування, орієнтовану на стійкий розвиток;

— духовність, загальну культуру і глобальну етику в спілкуванні зі світом і загальнолюдськими ринковими цінностями.

Ці компоненти є індикатором майбутньої успішної реалізації середніх і високих поверхів у зайнятості, викликом і шансом для розвитку бізнесу і підприємливості в галузі страхування. Їх інтеграція в одну структурну модель можлива завдяки механізму відкриття знання, академічного навчання і надання можливостей для професійного росту. Для досягнення цієї мети позитивним є перехід до нового типу навчання «навчання-дослідження», яке очищує пам’ять від «великопанельного» знання, зайвого фактажу до нового типу освітніх технологій — дистанційного навчання фахівців в галузі страхування.

Дистанційне навчання є навчально-методичною технологією для застосування сучасних освітніх інновацій в вищій освіті. Його ствердження як університетського стандарту пов’язане з розвитком інформаційного суспільства, з необхідністю так званого безперервного і випереджаючого навчання, з необхідністю появи нових ніш на ринку освітніх послуг.

Особливості науки і практики страхування роблять його застосовним в організації навчального процесу згідно програм для бакалаврів та магістрів.

У контексті університетських навчальних технологій дистанційне навчання за спеціальністю «Страхування» базується на:

• -.лекціях в університетських умовах;

• -.навчанні нечисленної групи;

• -.навчанні по телефону;

• -.відеолекціях (відеокасетах, компакт-дисках, слайдах, фільмах та ін.);

• -.аудіопрограмах (радіо, касетах, пасивних контактах та ін.);

• -.опублікованих друкарських матеріалах;

• -.текстах (на папері) для навчання;

• -.комп'ютерно організованих лекціях та аплікаціях;

• -.відправленні й одержанні інформації електронним способом;

• -.телевізійному сигналі;

• -.інтерактивних засобах зв’язку.

В сучасному університетському середовищі дистанційне навчання може застосовуватися за схемою змішаного навчання. Мається на увазі надійне поєднання класичної універсальної університетської освіти з дистанційною в умовах лібералізації навчального процесу, тобто при гнучкому режимі сесій, перерв у навчанні (оформлення академічних відпусток), відновлення, вертикальна і горизонтальна мобільність студентів.

Найбільш суттєвим акцентом у дистанційному навчанні є розробка відповідних навчальних матеріалів. Їхня структура повинна спрямовувати й активізувати студентів при самостійній роботі, створити реальні уявлення, що вони повинні знати і вміти після закінчення навчання.

Правила і стандарти, яких дотримуються при підготовці навчальних матеріалів з дисциплін спеціальності «Страхування», такі:

— вибір способу викладу у відповідності з характером навчальної аудиторії і методами навчання;

— чітка і логічна послідовність тематичного змісту матеріалу;

— достатність і реальна доступність дисципліни студентам;

— закінченість і вичерпність кожної теми;

— використання різноманітних наочних засобів — графіків, таблиць, формул, ілюстрацій, імітацій та ін.;

— багатофункційність та універсальність навчального посібника з можливістю використовувати його як для самопідготовки, так і для повторення матеріалу;

— порівняно «короткі» одиниці навчального матеріалу з чіткою структурою й акцентом для самопідготовки і самоконтролю.

Окремо від навчального посібника виготовляються додаткові методичні матеріали, які передбачають:

— конспекти у вигляді запитань, підготовлені за темами курсу з кількістю не більше 3−5 по кожній з них;

— зразкові й екзаменаційні тести в рівноцінних комбінаціях (щонайменше в 4-х варіантах) по 30 питань, які охоплюють весь навчальний зміст. Бажано, щоб стандартизовані критерії оцінки за чотирьома варіантами були дефіновані;

— зразки задач з реальними ситуаціями для дисциплін, тісно пов’язаних зі страхуванням;

— комп'ютерні посібники.

Форми оцінки знань студентів повинні виробляти уміння спілкування, організованості та самодисципліни в навчанні. Найчастіше використовуються розробки «на папері» (тести і ситуації), софтвер (software — програмне забезпечення) відео, мультимедія, перевірка знань з використанням комп’ютерної техніки, екзамени в безперервному режимі («On Line»).

Контроль якості навчального процесу здійснюється шляхом підготовки студентами самостійних робіт, інтерв'ю «обличчя в обличчя» і за допомогою телефону, групових дискусій, тестів, ділових ігор, комп’ютерного аналізу, обробки проектів, лабораторних занять під час вивчення дисципліни.

Індивідуалізація наукового керівництва здійснюється на підставі прямого контакту викладача зі студентами за допомогою технічних засобів та іншого.

Вибір конкретної технології для здійснення дистанційних занять зі страхування відбувається на підставі відповідей на питання:

— З чого будемо навчати?

— Кого будемо навчати?

— Як будемо навчати?

— В якій мірі ми самі добре підготовлені навчати?

— Яка мета і результати навчання?

В трьох основних взаємозалежних формах організації навчання (кейс-технології, локально-мережні технології та глобально-мережні технології), дистанційне навчання зі страхування може успішно використовуватися при будь-яких навчальних формах — очній, заочній, очно-заочній і всіх типах навчальних закладів — коледжах, вузах, академіях, на курсах, навчальних центрах і т.д.

Як якісно новий щабель організації освітнього процесу різні форми дистанційного навчання повинні застосовуватися в поєднанні, тому що кожна з них має свої переваги і недоліки.

Студенти отримують можливість для засвоєння додаткової освітньої програми в режимі «on line» першої та другої спеціальності для розширення спектра послуг в галузі додаткової освіти і кваліфікації, для формування інформаційної культури спеціаліста зі страхування.

Поряд з традиційними фінансово-економічними завданнями страховиків страховим компаніям доводиться вирішувати завдання оцінки ризиків, оцінки вартості об'єктів страхування, збирати і нагромаджувати статистичну звітність, визначати розміри страхового фонду, планувати ефективне розміщення страхових резервів. Використання знань з інформаційних технологій в сфері страхування сприяє ефективному наданню страхових послуг і зниженню витрат компаній з продажу страхових продуктів, дозволяє швидко і точно здійснювати складні математичні розрахунки в галузі формування страхових резервів і актуарних розрахунків.

У цьому контексті індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності можлива за рахунок програмованості та динамічного адаптування автоматизованих навчальних програм, при оснащенні навчальних закладів комп’ютерною технікою і телекомунікаційною інфраструктурою, реальними професійними програмними продуктами, дистанційними навчальними курсами в режимі викладання «он-лайн», сканерними технологіями.