Організація управління, оповіщення і зв'язку в районі надзвичайної ситуації

РЕФЕРАТ.

на тему:

Організація управління, оповіщення і зв’язку в районі надзвичайної ситуації

Управління діями органів управління і сил цивільної оборони суб'єкта господарської діяльності щодо запобігання виникнення та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, при­родного, соціально-політичного і екологічного характеру здійсню­ється з місць постійного розміщення, а у разі необхідності із запасних і рухомих пунктів управління.

Органи управління ЦО та з НС можуть працювати, залежно від обставин, у повному або скороченому складі в різних режимах і приводитися в готовність за рішенням НЦО суб'єкта госпо­дарської діяльності, територіальних або вищих органів управ­ління цивільної оборони.

Сили цивільної оборони приводяться в готовність відповідним рішенням НЦО об'єкта або вищих органів управління.

Забезпечення дій органів управління сил ЦО та з НС та виконання основних заходів ЦО в період загрози виникнення надзвичайних ситуацій виконується у наступному порядку:

• •.приводяться у готовність і переводяться на цілодобове спостереження пости РХС з доповіддю про інформацію: терміново у разі необхідностічерез 4 год.;

• •.штаб цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій об'єкта координує роботу управлінь, відділів і служб об'єкта щодо матеріально-технічного забезпечення сил та заходів цивільної оборони;

• •.приводяться у готовність всі наявні сховища, протирадіаційні укриття та підвальні приміщення для укриття працівників і службовців, у разі необхідності проводиться додатково їх герметизація;

• •.виконується прогноз можливої постановки і уточнюються рішення на проведення рятувальних та першочергових невідкладних відновлювальних робіт в можливих осередках ураження;

• •.проводиться у разі необхідності відселених (або евакуація) працівників і службовців суб'єкта господарської діяльності у разі попадання об'єкта в зони ураження, особливо із зон хімічного і радіоактивного зараження;

• •.здійснюється (у разі необхідності) висування додаткових сил у райони аварій, катастроф і стихійного лиха, виконуються інші заходи.

Організація забезпечення заходів та дій органів управління і сил ЦО виконується згідно з календарним планом за кожною групою можливих НС.

У період загрози виникнення надзвичайних ситуацій системи оповіщення приводяться у готовність для здійснення масового інформування працівників, а зв’язок здійснюється з використан­ням всіх його видів і засобів.

Особливо важливого значення набуває зв’язок в надзвичайних умовах мирного часу, коли виникають великі промислові аварії, катастрофи, стихійні лиха, коли в лічені хвилини необхідно від­дати розпорядження на рятування людей, на приведення в го­товність сил ЦО, організацію взаємодії та організувати опові­щення населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.

Зв’язок організовується згідно з рішенням начальника цивільної оборони, вказівками начальника управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (міста обласного підпорядкування, району) і розпорядженням вищого органу управління. Відповідальність за організацію зв’язку несуть начальники управлінь (відділів) з надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення, штабів ЦО та з НС, а за її підготовку і безперервну роботу — відповідні керівники об'єктів зв’язку.

• •.Система зв’язку — це організаційно технічне об'єднання, сил і засобів зв’язку, що використовуються для обміну інформаці­єю в системі органів управління і сил ЦО, яка будується за прин­ципом широкого використання державних і відомчих мереж зв’язку.

• •.Державна мережа — це опорна мережа зв’язку цивільної оборони, котра базується на загальнодержавному і обласному виробничо-технічному управлінні зв’язком.

За рахунок державної мережі зв’язку проводиться більш як 90−95% службових переговорів. Вона включає: телефонні і телеграфні мережімережі поштового зв’язкумережі радіо і радіорелейного зв’язку.

Відомча мережа зв’язку складає приблизно 30% від державної, і до неї можна віднести такі мережі зв’язку: Міненерго, Мінтрансу (управління авіації, автотранспорту, річного і морського флоту та Укрзалізниці), Мінагропром тощо.

Основу об'єктової системи зв’язку складає адміністративно-господарський зв’язок та технологічний зв’язок, які забезпечують обмін інформацією з адміністративно-господарського, техноло­гічного управління та управління цивільної оборони як у повсяк­денному житті, так і в умовах надзвичайних ситуацій (виробнича АТС, директорський, диспетчерський і технологічний зв’язок, телеграфний і радіомовний зв’язок, системи промислового телебачення для організації спостереження і контролю за технологічним процесом і безпекою у виробництві).

Провідний зв’язок у системі цивільної оборони здійснюється за загальнодержавною системою зв’язку, а також за допомогою засобів зв’язку управлінь (відділів) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення територій, штабів і сил ЦО та суб'єктів господарської діяльності.

Радіозасоби, які використовуються в системі цивільної оборони, поділяються на рухомі і стаціонарні.

До рухомих радіозасобів належать переносні радіостанції (Р-822, Р-105М, Р-108М, Р-1−9М, Р-107, Карат, Кактус, сучасні мобільні вітчизняні та імпортні) і радіостанції, які встановлюються на автомобілях, інженерних і спеціальних машинах, літаках і вертольотах, а також ті, які пристосовані для швидкого розгортання і транспортування будь-яким видом транспорту (Р-110М, Р-102М2, Р-118МЗ, Р-140, Р-104АМ, Р-105, Р-108, Р-109з БУМ, Р-111, Р-113, Р-123, Р-401М, Р-405, Граніт-АС).

Стаціонарні радіозасоби встановлюються для постійної роботи на спорудах і нерухомих об'єктах (ВЯЗ-М2, Р-641Д, Р-642БД, Р-644БД, Р-654Б, Р-831, Р-822, РСО-30, РСО-5, Граніт-ЦС і нового покоління).

Основні типи радіоприймачів: Р-311, Р-326, Р-250М, Р-310М, Р-254−2М, Р-155П та нового покоління.

Радіорелейні засоби поділяються на рухомі і стаціонарні. Вони дозволяють забезпечити високоякісний дуплексний багато­канальний телефонний і телеграфний зв’язок, який мало залежить від часу року, діб і атмосферних завад.

Оповіщення організовується у всіх ланках управління цивільної оборони з метою своєчасного приведення системи ЦО в різні ступені готовності і доведення до органів управління і всього населення розпоряджень і сигналів цивільної оборони. Системи оповіщення поділяються на загальнодержавну, територіальні та об'єктові.

У системах оповіщення цивільної оборони використовуються стаціонарні електросирени багатоцільового призначення з радіусом озвучення 3−5 км, електросирени типів «С-40», «С-28» та інші, а також спеціальна апаратура АДУ-ЦВ, П-160, ГТ-157, Р-413.

Електросирена «С-40» забезпечує озвучення території в радіусі 300−700 м. Радіус озвучення залежить від рівня вуличних шумів, характеру і висоти забудови, висоти встановлення електросирени над поверхнею землі. Вони встановлюються на найвищих будинках на рівні не менше як 2,5 м від верхньої точки даху в стороні від димових і вентиляційних труб, а також джерел сильних і постійних шумів.

Електросирена «С-28» встановлюються в шумних цехах промислових підприємств.

На сьогодні у системі цивільної оборони (органи управління і сил ЦО), захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру широкого вжитку набули сучасні системи супутникового радіозв'язку та пейджерні системи оповіщення.

У процесі роботи МИС з’явилася проблема оперативного і швидкого реагування на різні події, у зв’язку з чим у МИС було прийняте рішення про створення структурного органу Керування швидкого реагування.

Для оперативного реагування на виникаючі надзвичайні ситуації Керуванню швидкого реагування необхідні були мобільні технічні засоби, що дозволяють у мінімально короткий термін прибути на місце події, оцінити ситуацію і негайно передати документовану інформацію в кризовий центр (КЦ) МИС для оперативного ухвалення рішення про локалізацію виникаючої надзвичайної ситуації. Було прийняте рішення про створення оперативного мобільного пункту управління (МПУ) для групи швидкого реагування на базі автомобіля (рис. 5.1) та мобільного комплексу апаратно-програмних пристроїв (КАПП).

Основою цього комплексу є спеціально створювана для МИС комп’ютерна програма, інстальована в центральний комп’ютер, що дозволяє гнучко керувати бортовими апаратними засобами МГІУ.

При виході з ладу комп’ютера (що малоймовірно), кожна зі складових частин КАПП здатна виконати свої функції в ручному режимі. КАПП, розміщений на борту МНУ, дозволить групі фахівців, що прибулії на місце виникнення MC, здійснювати збір і передачу інформації за допомогою наступних апаратних засобів:

• •.використовуючи радіоустаткування КХ діапазону (1,5 30 МГц), оперативно забезпечити ТЛФ, ТЛГ, факсимільний зв’язок з аналогічними МПУ і КЦ МНС (м. Київ), здійснити передачу даних зі швидкістю 75/300 Бт/с як у ручному (не автоматичному), так і в автоматичному режимах, за допомогою системи;

• •.використовуючи мобільну (в кейсі) станцію супутникового зв’язку стандарту INMARSAT, здійснити двосторонній конфіденційний зв’язок (телефон, факс, передача даних) з будь-якою точкою планети зі швидкостями:

• •.голосовим каналом — 16 кБт/с;

• •.факсимільним каналом — 9600 Бт/с;

• •.каналом HSD — 64 кБпг/с HSD — апаратура високошвидкісної передачі даних, що дозволяє забезпечити прийом і передачу відеозображення в реальному часі (відеоконференція), а також забезпечує доступ у мережу ІБОН та ін.;

• •.здійснити УКХ-радіозв'язок (VHF/UHF) у зоні виникнення H С (у радіусі 15−25км) з радіоабонентами, що виконують роботи з її ліквідації (до 20 чол.) і які мають портативні радіостанції «Motorola», що входять у комплект бортової конвенціональної системи МПУ.

Радіоабоненти можуть бути (шляхом програмування радіостан­цій на місці) розбиті на розмовні групи згідно зі специфікою виконуваних ними робіт. При цьому забезпечується:

• •.висока експлуатаційна надійність і якість зв’язку;

• •.керування в режимі реального часу (час доступу до абонента — не більше 250 мс);

• •.індивідуальний, груповий і аварійний виклики;

• •.робота з ТЛФ мережею (вхід радіоабонентів у ТЛФ-сітку і вихід на кожний з них із ТЛФ сітки);

• •.здійснити голосовий радіозв'язок радіоабонента конвенціональної УКХ-радіомережі з КЦ МИС (м. Київ) через міні АТС, PC (комп'ютер), Кв радіостанцію і навпаки;

• •.передати повідомлення абонентам пейджингової системи (до 30 чол.), що беруть участь у заходах щодо ліквідації НС і що одержали пейджери з комплекті/ МПУ, або одержати повідомлення з КЦ МНС (м. Київ), використовуючи КАПП МПУ;

• •.забезпечити радіозв'язок з екіпажами літальних апаратів (вертольотів, літаків), задіяних на ліквідацію наслідків ЧС, за допомогою дводіапазонної VHF/UHF (115−175- 225−400 МГц) радіосистеми MVRC 83;

• •.здійснювати (при необхідності) радіопрослуховування робочих каналів МВС (ГАЙ), пожежної охорони, швидкої допомоги й інших відомств, виділених на ліквідацію наслідків ЧС, за допомогою функції сканування URC 200;

• •.одержати точні координати місця розташування МПУ (з відображенням на моніторі PC) за допомогою апаратури визначення місця розташування рухливого об'єкта, використовуючи приймач системи глобального позиціонування — GPS;

• •.здійснити телефонний (стільниковий) зв’язок аналогового стандарту NMT-450i з будь-яким абонентом телефонної мережі загального доступу, знаходячись у зоні радіопокриття системи UMC, завдяки великій вихідній потужності (15Вт) апарата Motorola AS­SOCIATE 2000 і високоефективній антені.

Будь-якому фахівцю чи добровольцю, задіяному на ліквідації наслідків НС і що стали радіоабонентом МПУ, бортовий КАПП дозволить:

• •.здійснити УКВ радіозв'язок як із МПУ, так і між собою (до 16 розмовних груп), забезпечуючи індивідуальний, груповий і аварійний виклики, використовуючи до W ти рівнів пріоритету;

• •.здійснити оперативні переговори (доповіді) безпосередньо з КЦ МИС (м. Київ), використовуючи КАПП МПУ;

• •.здійснити радіозв'язок з екіпажами літальних апаратів (наприклад, при гасінні лісових пожеж) через конвенціональну радіосистему міні-АТС — радіосистему MVRC 83;

• •.здійснити вихід у телефонну мережу загального користування (при підключенні однієї з ліній АТС до міні АТС МПУ), а через станцію супутникового зв’язку чи КX радіозв'язок зв’язатися з КЦ МИС України. Слід зазначити, що за рахунок оригінального інженерного рішення у цьому проекті три радіосистеми мають можливість одночасної роботи на одну антену. Електроживлення КАПП МПУ здійснюється від спеціальної акумуляторної батареї і виносного (до 30 м) портативного бензоагрегату (Р вих.= 2,2 кВт) чи зовнішньої мережі 220 В, 50 Гц.

З особливою старанністю продумані питання життєзабез­печення фахівців МИС, що виїжджають на місце виникнення НС.

Однією з особливостей КАПП МПУ є наявність у його складі мобільної радіостанції «Motorola — GM300» (16 каналів, 25−40 Вт) з DTMF-мікрофоном, що установлюється в тимчасовому штабі МЧС для підтримки зв’язку з радіоабонентами, що беруть участь у ліквідації наслідків ЧС, а також з самим МПУ.

Комплекс МПУ дає можливість пересування в зоні H С (у радіусі 50−70 км), не втрачаючи при цьому контролю над обстановкою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГ ЛІТЕРАТУРИ.

1. 1.Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. — М.: Высшая школа, 1986.

2. 2.Владимиров В. А., Михеев О. С., Хмель С. И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. — М., 1989.

3. 3.Губський А. І. Цивільна оборона. — К., 1995.

4. 4.Демвденко Г. П., Кузьменко Э. П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. — К., 1989.

5. 5.Деміденко Г. П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. — К., 1996.

6. 6.Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. — Львів: Афіша, 2001.

7. 7.Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. — К., 1997.

8. 8.Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах харчування (ДР-97). МОЗ України. — К., 1997.

9. 9.Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. — К.: НАНУ, 1995.

10. 10.Леігович Г. Г. Довідник з цивільної оборони. — К., 1999.

11. 11.Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте (РД 52.04.253−90): М.: Росгидромет, 1991.

12. 12.Мігович Г. Г., Рабчук О. Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.

13. 13.Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. — М., 1990.

14. 14.Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. — К., 1997.

15. 15.Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. — M.- Воеииздат, 1978.

16. 16.Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. — М., 1990.

17. 17.Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. — М.: Воениздат, 1986.

18. 18.Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.