Молочна продуктивність вівцематок асканійської тонкорунної породи

МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ВІВЦЕМАТОК АСКАНІЙСЬКОЇ ТОНКОРУННОЇ ПОРОДИ

Досліджено молочну продуктивність вівцематок асканійської тонкорунної породи в залежності від рівня вовнової продуктивності: М~ - відносно низький; М0 — середній; М+ - високий настриг вовни. Встановлено, що тварини класу М+ переважали інші дві групи за молочною продуктивністю як за добу так і за 21 день лактації, коефіцієнт мінливості становив 23,25%. В групах з низьким та середнім рівнем вовнової продуктивності цей показник знаходився на відносно високому рівні і становив 37,47 та 31,56% відповідно.

Корелятивний зв’язок між настригом митої вовни та молочністю вівцематок в групах з середнім та низьким настригом був позитивним, а в групі М+ негативним. Тобто, зі збільшенням настригу вовни кореляція між ними стає від'ємною.

Молочна продуктивністю дочок, отриманих від вівцематок з різним рівнем продуктивності, як за добу так і за 21 день лактації була вищою ніж у матерів, але також різнилася між собою — найнижчий показник був у тварин, отриманих від матерів з низьким настригом (1,127 кг), найвищий — у тварин групи М+ (1,334 кг). Коефіцієнт мінливості цієї ознаки у дочок був нижчим ніж у матерів, але теж на досить високому рівні і коливався від 19,81% (матки з низьким настригом) до 27,86% (з високим настригом).

Коефіцієнт успадковуваності ознаки молочної продуктивності в популяції мериносових овець асканійської селекції відносно низький і знаходиться на рівні 0,001.

При вдосконаленні продуктивних якостей тонкорунних овець потрібно враховувати не тільки вовнову та м’ясну продуктивність, а й молочність вівцематок. Матки, які мають високу молочність, забезпечують кращий ріст та розвиток ягнят у підсисний період [1].

Овече молоко — цінний харчовий продукт, який містить усі необхідні для організму ягняти поживні речовини. Воно є незамінним джерелом енергії в перші години і дні життя, сприяє виробленню імунітету до багатьох захворювань. Споживання достатньої кількості молозива підвищує життєздатність ягнят та забезпечує їх високу збереженість [2].

Вовнова і молочна продуктивність пов’язані і зумовлені загальною спадковою основою, морфологічною структурою і фізіологічними функціями одного і того ж організму. Вони являють собою кінцевий біологічний продукт взаємовідносин організму з умовами середовища та головним чином з годівлею [3].

Деякі фахівці вважають, що ці дві продуктивності конкурують у розподілі корму, внаслідок чого одна розвивається за рахунок іншої. Якщо це припущення вірне, то кореляція між молочністю та настригом вовни повинна бути негативною [5, 4]. Це і спонукало провести дослідження даного питання у овець асканійської тонкорунної породи.

Матеріал і методика досліджень. Робота виконана в умовах племзаводу «Асканія-Нова» на поголів'ї овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи, які були розподілені за рівнем вовнової продуктивності на три групи: М- - з низьким (2,4 кг, n=60), М0 — з середнім (3,0 кг, n=60) та М+ - з високим (3,6 кг, n=60) настригом чистої вовни.

Для характеристики усіх трьох груп вівцематок на 21 -й день лактації визначили живу масу молодняку шляхом зважування до 0,1 кг і через цей показник рівень молочної продуктивності за одну добу і за період від народження до зважування.

Отримані матеріали оброблено методами варіаційної статистики за М. А. Плохинським [6].

Результати досліджень. В таблиці 1 наведено рівень молочної продуктивності вівцематок з різним настригом вовни. Встановлено, що за одну добу лактації більшу кількість молока продукували вівцематки ІІІ групи — 1,219 кг, показники І і ІІ груп складали відповідно 1,173 та 1,089 кг. В цілому спостерігається тенденція до підвищення молочності маток зі збільшенням настригу вовни. При цьому, середньоквадратичне відхилення показника було майже однаковим в усіх трьох групах і становило: в групі М- - 0,44, М0 — 0,34 і М+ - 0,28 кг. Коефіцієнт мінливості був найвищим в групі М- - 37,47% та найнижчим в групі з найбільшою молочністю — 23,26%.

За 21 день лактації більшу кількість молока мали також вівцематки ІІІ групи — 25,6 кг, найменшу — тварини ІІ групи — 22,9 кг, а середньоквадратичне відхилення виявилося найвищим в І групі - 9,23 кг, як і коефіцієнт мінливості - 37,47%, хоча в цілому в усіх трьох групах коефіцієнт мінливості був на доволі високому рівні, що свідчить про високу варіабельність цієї ознаки. Достовірна різниця була лише в групі М+.

молочний продуктивність вівцематка асканійський При цьому слід зазначити, що з підвищенням молочності маток коефіцієнт мінливості ознаки у визначених групах знижується від 37,47 до 23,25%.

Молочна продуктивність дочок, отриманих від вівцематок з різним рівнем настригу митої вовни, дещо відрізнялася від материнської в бік підвищення молочності (табл. 2). Так, показник за одну добу ІІ групи становив 1,236 кг проти 1,089 кг у їх матерів, ІІІ - 1,334 кг проти 1,219 кг відповідно.

За одну добу середньоквадратичне відхилення показника у дочок, як і у матерів, був майже на однаковому рівні і становив: в І групі - 0,31; ІІ - 0,24; ІІІ - 0,34. Коефіцієнт мінливості в І та ІІ групах був на досить високому рівні і становив 27,86 та 25,24% відповідно, в той час як в другій групі він був дещо нижчим — 19,81%.

Як і вівцематки ІІІ групи, їх дочки мали найвищий показник молочності за 21 день лактації - 28,0 кг. А різниця між матерями та їх нащадками полягає в тому, що найнижчим показник був у дочок І групи (23,7 кг), а у матерів — другої групі (22,9 кг). Коефіцієнт мінливості як за одну добу, так і за 21 день лактації був найнижчим у маток другої групи (19,81%) і найвищим в першій (27,86%). Тобто нащадки, отримані від матерів з низьким та високим настригами митої вовни, відрізняються більшою мінливістю цього показника, ніж матері з середнім настригом вовни (19,81%). Достовірність показників була в групах у вівцематок з високим та середнім настригом митої вовни.

Коефіцієнт кореляції між настригом чистої вовни та молочністю вівцематок за добу становив: у І групі - +0,288, ІІ - +0,221, у ІІІ - 0,163. Отже, зі зростанням молочності і вовнової продуктивності мериносових овець величина коефіцієнту кореляції між ними знижується і в третій групі стає негативною.

Коефіцієнт кореляції між настригом чистої вовни та молочністю у нащадків становив: в І групі - +0,258; ІІ - -0,135; ІІІ - -0,665. Тобто підтверджується вище вказане, що з підвищенням настригу митої вовни кореляційний зв’язок між вовновою та молочною продуктивність стає негативним.

Коефіцієнт успадковуваності молочної продуктивності дочок, отриманих від вівцематок з різним рівнем вовнової продуктивності, був в усіх трьох групах на доволі низькому рівні (0,001).

Висновки. Вівцематки з різним настригом чистої вовни та їх потомки мають доволі високі показники молочної продуктивності. Встановлено, що з підвищенням настригу чистої вовни вектор коефіцієнту кореляції з молочною продуктивністю спрямований у негативний бік. Коефіцієнт успадкованості цієї ознаки відносно низький і знаходиться на рівні 0,001.

Список використаної літератури

• 1. Г алатов. А. Н. Влияние скрещивания на качество молока тонкорунных овец / А. Н. Галатов // Зоотехния. — 1991. — № 10. — С. 28−31.
• 2. Молочная продуктивность маток с одинцовым и двойневым приплодом / Н. И. Владимиров, Д. А. Быков, С. Г. Катаманов и др.// Овцы, козы, шерстяное дело. — 2009. — № 3. — С. 29−30.
• 3. Груев. В. Корреляция между молочность, шерстностью и живым весом овец / В. Груев // Международный сельскохозяйственный журнал. — 1959. — № 2. С. 109−119.
• 4. Шарипов А. Я. Продуктивные и некоторые биологические качества овец породы ромни-марш с разным уровнем настрига шерсти: автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. сельскохозяйственных наук / А. Я. Шарипов. — Дубровицы, 1990.
• 5. Атаев Д. А. Влияние молочности овец на шерстную продуктивность / Д. А. Атаев // Сборник научно-исследовательских работ аспирантов. — Ста-врополь, 1968. — Вип. 1. — С. 62−68.
• 6. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников / Н. А. Плохинский. — М.: Колос, 1969. — 247 с.