Касові операції в банківських установах (на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк»)

Дипломна робота

на тему: «Касові операції в банківських установах (на прикладі ПАТ КБ „Приватбанк“)»

ВСТУП

Актуальність теми дипломної роботи полягає в тому, що особливої значимості касові операції набувають у сучасних умовах, коли традиційно прибуткові для банків операції з облігаціями внутрішньої державної позики, кредитні операції, операції з іноземною валютою втратили значний рівень власної прибутковості. Тому на сьогодні є економічно доцільним розглядати касове обслуговування як один із пріоритетних напрямків банківської діяльності з точки зору збільшення її дохідності, що передбачає подальше удосконалення механізму касових операцій та контролю здійснення цих операцій.

Проблемам розрахунково-касових операцій в комерційних банках присвячені праці таких авторів, як: Б. П. Адамик, М.Д. Алексеєнко, Л. Г. Батракова, М. П. Березина, О. В. Васюренко, Н. М. Внукова, В. М. Жуков, Т. Г. Ковальчук, Л.М. Кіндрацька, В. Н. Кочетков, О. А. Лаврушин, А. М. Мороз, Л. О. Примостка, М.Ф. Пудовкіна, І.В. Сало, Л. С. Ситник, В. Е. Черкасов, В. М. Шелудько, А. Д. Шеремет, О. В. Яворенко та інші. В той же час стрімкий розвиток сучасних електронних технологій та поява «електронних грошей» розкривають новий недосліджений сегмент в розрахунково-касових операціях сучасного автоматизованого банку.

Предмет дослідження — касові операції комерційного банку.

Суб'єкт дослідження — комерційний банк ПАТ КБ «Приватбанк».

Мета дослідження — пошук та обґрунтування основних напрямків підвищення ефективності касової роботи в комерційному банку за рахунок впровадження автоматичних і автоматизованих технологій та пристроїв самообслуговування клієнтів в цілодобовому режимі касових операцій з готівкою.

Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання:

— проаналізувати сутність та структуру касових операцій комерційних банків;

— узагальнити законодавчі та нормативні акти, що регулюють проведення касових операцій комерційними банками України;

— дослідити обсяги та сутність статистичної звітності банків перед НБУ про проведені касові операції;

— узагальнити основні характеристики діяльності ПАТ КБ «Приватбанк»;

— провести аналіз здійснення касових операцій ПАТ КБ «Приватбанк» в національній та іноземній валютах;

— обґрунтувати пропозиції щодо основних напрямків підвищення ефективності касових операцій в ПАТ КБ «Приватбанк».

В роботі використано наступні методи дослідження: методи динамічного та структурного аналізу і синтезу, методи горизонтальних та вертикальних розрізів балансів та звітів про фінансові результати діяльності банків.

Інформаційною базою дипломної роботи є звітність ПАТ КБ «Приватбанк» за 2004 -2011 рр., аналітичні матеріали по характеристикам банківської системи України, наведені на офіційних Інтернет-сайтах Національного банку України та Асоціації комерційних банків України, наукові монографії та статті з періодичних аналітичних видань стосовно діяльності банківської системи України.

Методологічною базою дипломної роботи є законодавчі та нормативні акти України з питань діяльності банківської системи, постанови та інструкції Національного банку України.

Практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягають в обґрунтуванні підвищення ефективності касових операцій в комерційних банках при впровадженні цілодобових автоматичних пристроїв та технологій самообслуговування клієнтів — «електронний касир» з рециркуляцією потоків готівки, «депозитний банкомат» з рециркуляцією потоків готівки, «електронна готівка» на базі пластикових безконтактних процесорних смарт-карток типу «електронний гаманець» з поповненням.

РОЗДІЛ 1. КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ

1.1 Сутність та структура касових операцій комерційних банків

Касові операції банків — це операції з прийняття, видачі та обміну готівкових грошей у вигляді банкнот і монет, їх перерахування, упакування, зберігання та обліку. Касові операції банків складаються з [26]:

Банківських операцій з касового обслуговування клієнтів;

Внутрішньобанківських технологічних операцій обробки та підготовки до банківських операцій готівки і касових цінностей:

а) Операцій з обробки та збереження в сховищах отриманої від клієнтів, інших банків, Національного банку України, інкасованої в банкоматах і терміналах та інкасованої в торгових об'єктах клієнтів готівкової маси національної валюти та іноземної валюти;

б) Операції з обробки та збереження отриманих від клієнтів, інших банків, іноземних банків банківських металів та дорожніх чеків в іноземній валюті (еквіваленті готівки).

Банківські касові операції за класами обслуговуємих клієнтів розподіляються на наступні сегменти (рис. 1.1 — 1.5, табл.1.1 — 1.5) [3]:

— міжбанківські касові операції з купівлі/продажу готівкових коштів за безготівкові кошти з використанням кореспондентських міжбанківських рахунків в Національному банку України, банках резидентах та нерезидентах України;

— касові операції з клієнтами — юридичними особами (резидентами України та представництвами нерезидентів України);

— касові операції з клієнтами — фізичними особами (резидентами та нерезидентами України);

— касові операції по поповненню та інкасації програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС);

— обмінно-розмінні касові операції.

Рис. 1.1 — Структура операцій сегменту «Міжбанківські операції купівлі / продажу готівки за безготівкові кошти» по касовому обслуговуванню клієнтів в комерційних банках України Таблиця 1.1 — Міжбанківські операції купівлі / продажу готівки за безготівкові кошти

Рис. 1.2 — Структура операцій сегменту «Касові операції банка з юридичними особами» по касовому обслуговуванню клієнтів в комерційних банках України

готівковий обіг касовий термінал банк

Таблиця 1.2 — Касові операції банка з юридичними особами

Рис. 1.3 — Структура операцій сегменту «Касові операції банка з фізичними особами» по касовому обслуговуванню клієнтів в комерційних банках України Таблиця 1.3 — Касові операції банка з фізичними особами

Рис. 1.4 — Структура операцій сегменту «Касові операції програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС)» по автоматичному касовому обслуговуванню клієнтів в комерційних банках України Таблиця 1.4 — Касові операції прибутку/витрат готівки при інкасації/загрузці грошових касет для програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС) по прийманню/видачі готівки фізичним та юридичним особам

Рис. 1.5 — Структура операцій сегменту «Обмінно — розмінні операції банка з фізичними особами (з комісійними доходами банку в готівці від здійснення операцій)» по касовому обслуговуванню клієнтів в комерційних банках України Таблиця 1.5 — Обмінно — розмінні операції банка з фізичними особами (з комісійними доходами банку в готівці від здійснення операцій)

Касові операції комерційного банку за технологією виконання та документальним оформленням, згідно методології Національного банку України [31], можуть бути структуровані на наступні технологічні сегменти:

1. Приймання через касу банку готівки національної та іноземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку (філії, відділення);

2. Видача готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх рахунків через касу банку;

3. Приймання від фізичних та юридичних осіб готівки національної та іноземної валюти для переказу і виплати отримувачу суми переказу в готівковій формі через операційну касу;

4. Отримання банком (філією, відділенням) у територіальному управлінні підкріплення готівкою та здавання надлишків, у тому числі пачок банкнот у касетах;

5. Вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет) та надсилання їх на дослідження;

6. Обмін клієнтам не придатних до обігу та вилучених з обігу банкнот (монет) національної валюти на придатні, монет на банкноти, банкнот на монети, банкнот (монет) одних номіналів на банкноти (монети) інших номіналів;

7. Конверсія готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої держави з наданням відповідних квитанцій або касових ордерів.

8. Купівля у фізичних осіб — резидентів та нерезидентів готівкової іноземної валюти та банківських металів, продаж фізичним особам — резидентам готівкової іноземної валюти та банківських металів за готівкові кошти у грошовій одиниці України.

9. Купівля та продаж готівкової іноземної валюти та банківських металів для юридичних осіб з наданням відповідних касових ордерів. 10. Зворотний обмін готівкових коштів у грошовій одиниці України на іноземну валюту фізичним особам-нерезидентам.

11. Купівля та продаж платіжних документів в іноземній валюті за готівкові кошти в грошовій одиниці України, а також купівля та продаж платіжних документів в іноземній валюті за готівкову іноземну валюту з наданням відповідних квитанцій або касових ордерів.

12. Обмін банкнот національної валюти одного номіналу на банкноти іншого номіналу, а також банкнот національної валюти на розмінну монету та зворотний обмін.

13. Вкладні (депозитні) операції (приймання та видача готівки за вкладами (депозитами), переказ вкладів (депозитів)).

14. Операцій з касового обслуговування поповнення чи спустошення «електронних гаманців» при переведенні готівки в «електронні гроші», або «електронних грошей» в готівку.

Організація касової роботи в установах банків України проводиться згідно 3-х основних нормативних документів Національного банку України:

Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України [10];

— Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні [31];

— Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України.

Згідно «Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України» касові операції з готівковими коштами, дорожніми чеками (еквівалент готівки як обмін-но-борговий засіб) та банківськими металами (еквівалент готівки як засіб накопичення багатства) в комерційних банках розподіляються на наступні види:

Операції з банкнотами та монетами в касі банку (балансовий рахунок 1001 — призначення рахунку: облік готівки в національній та іноземній валюті в операційній касі банку (філії));

Операції з банкнотами та монетами в касі відділень банку (балансовий рахунок 1002 — призначення рахунку: облік готівки в національній та іноземній валюті в операційній касі відділень банку);.

Операції з банкнотами та монетами в обмінних пунктах банку (балансовий рахунок 1003 — призначення рахунку: облік готівки в національній та іноземній валюті, яка перебуває в обмінних пунктах банку (філій));

Операції з банкнотами та монетами в програмно-технічних комплексах банку та відділень банку (балансовий рахунок 1004 — призначення рахунку: облік готівки в національній та іноземній валюті в програмно-технічних комплексах самообслуговування банку (філії, відділення));

Операції з Банкноти та монети, інкасовані до перерахування (балансовий рахунок 1005 — призначення рахунку: облік інкасованої грошової виручки, яка підлягає зарахуванню на рахунки клієнтів);

Операції з банкнотами та монетами в дорозі(балансовий рахунок 1007 — призначення рахунку: облік готівки в національній та іноземній валюті, яка відправлена банком (філією, відділенням));

Касові Операції банків з дорожніми чеками (балансовий рахунок 101- призначення рахунку: облік дорожніх чеків у касі банку (філії), крім тих дорожніх чеків, які отримані на консигнацію).

Касові операції банків з куплі-продажу банківських металів (балансовий рахунок 110 — призначення рахунку: облік банківських металів, що перебувають у касі банку (філії).

«Інструкція про ведення касових операцій банками в Україні» встановлює порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій у національній та іноземній валюті, регулює взаємовідносини банків (філій, відділень) з Операційним, територіальними управліннями Національного банку України (далі - територіальні управління), іншими банками (філіями, відділеннями) та клієнтами з цих питань.

Предметом регулювання цієї Інструкції є такі касові операції:

1. Приймання через касу банку готівки національної та іноземної валюти від клієнтів для зарахування на власні рахунки та рахунки інших юридичних і фізичних осіб або на відповідний рахунок банку (філії, відділення);

2. Видача готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх рахунків через касу банку;

3. Приймання від фізичних та юридичних осіб готівки національної та іноземної валюти для переказу і виплати отримувачу суми переказу в готівковій формі через операційну касу;

4. Отримання банком (філією, відділенням) у територіальному управлінні підкріплення готівкою та здавання надлишків, у тому числі пачок банкнот у касетах;

5. Вилучення з обігу сумнівних банкнот (монет) та надсилання їх на дослідження;

6. Обмін клієнтам не придатних до обігу та вилучених з обігу банкнот (монет) національної валюти на придатні, монет на банкноти, банкнот на монети, банкнот (монет) одних номіналів на банкноти (монети) інших номіналів;

7. Оброблення готівки.

Вимоги Інструкції щодо оформлення касових документів та оброблення банкнот (монет), а також порядку здавання та отримання банками готівки національної валюти в територіальних управліннях, порядку видачі (приймання) банкнот у касетах поширюються на територіальні управління та Центральне сховище Національного банку України (далі - Центральне сховище).

Вимоги цієї Інструкції в частині здійснення операцій з переказу готівки в національній валюті, у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), та оформлення касових документів поширюються на небанківські фінансові установи.

Основні терміни в касових операціях банків вживаються в такому значенні:

— автоматична касова машина (далі - АТМ) — машина, що обслуговує клієнтів в автоматичному або частково автоматичному режимі. До АТМ належать ПТКС, депозитні системи, пристрої з видачі/приймання готівки та інших цінностей;

— бандероль — паперова стрічка (кільце) з установленими характеристиками, яка (яке) використовується для пакування корінців банкнот або пачки (в упаковці Банкнотно-монетного двору);

— банкноти — паперові грошові знаки;

— відповідальні особи сховища цінностей — посадові особи, на яких покладено обов’язки щодо зберігання готівки та інших цінностей у сховищі цінностей;

— готівка — грошові знаки у вигляді банкнот і монет;

— ідентифікаційний номер індикаторної пломби — унікальна чисельна, та/або чисельно-літерна, та/або штрихкодова комбінація, яка використовується для обліку та ідентифікації індикаторних пломб;

— індикаторна пломба — пристрій разового використання, який забезпечує опломбування і контроль за захищеністю об'єкта шляхом індикації несанкціонованого доступу та обліковування і відповідає вимогам ДСТУ 4551;

— каса банку — сукупність операційних кас банку, його філій, відділень, пунктів обміну іноземної валюти, а також ПТКС;

— касове обслуговування — надання послуг з приймання, видачі та обміну готівки;

— касовий документ — документ, який оформляється для здійснення касової операції;

— корінець банкнот — 100 (сто) банкнот одного номіналу, які упаковані бандероллю;

— обігові монети — монети національної валюти номіналом від 1 гривні, що виконують функцію законного платіжного засобу;

— обладнання для автоматизованого оброблення банкнот — обладнання для роботи з готівкою, яке незалежно від кількості виконуваних функцій забезпечує в автоматичному режимі (без втручання оператора) перераховування банкнот, ідентифікацію захисних ознак банкнот, установлених у цій Інструкції, та фізичне відокремлення (сортування) банкнот на придатні до обігу, не придатні до обігу, сумнівні банкноти;

— оброблення готівки — комплекс операцій, що включає визначення справжності та платіжності банкнот (монет), сортування, перераховування, формування та пакування відповідно до вимог нормативно-правових актів;

— операційна каса — касовий вузол банку (філії, відділення), у якому здійснюються касові операції;

— пачка банкнот — 1000 банкнот одного номіналу і зразка, що складається з 10 корінців банкнот по 100 банкнот (менше 10 корінців — неповна пачка);

— післяопераційний час — частина робочого дня банку (філії, відділення) після закінчення операційного часу, уключаючи роботу у вихідні та святкові дні, протягом якої здійснюються касові операції з їх відображенням у бухгалтерському обліку не пізніше наступного операційного дня;

— розмінні монети — монети національної валюти номіналом 1 коп., 2 коп., 5 коп., 10 коп., 25 коп. та 50 коп., які виконують функції розміну банкнот і обігових монет та законного платіжного засобу;

— сховище цінностей — спеціально обладнане приміщення банку (філії, відділення), сейф, депозитна система та АТМ-сейфи, що використовуються для зберігання готівки та інших цінностей, технічний стан яких відповідає нормативно-правовим актам;

— технічні засоби для роботи з готівкою — машини, пристрої, прилади для оброблення банкнот (монет), за допомогою яких виконуються кілька або окремі операції з перераховування банкнот (монет), контролю захисних ознак банкнот (монет), обандеролювання корінців банкнот, упаковування банкнот (монет);

— цінності - готівка національної та іноземної валюти, сумнівні (уключаючи підроблені) банкноти, зразки банкнот, пам’ятні та інвестиційні монети, сувенірна продукція, банківські метали, дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, цінні папери та інші цінності, які мають вартість.

Банк (філія, відділення) при виконанні касових операцій зобов’язаний виконувати наступний перелік дій [31]:

— здійснювати касове обслуговування клієнтів на підставі договору через касу банку;

— забезпечувати оброблення готівки в операційній касі;

— забезпечувати контроль за платіжністю і справжністю банкнот (монет) під час приймання та оброблення готівки з використанням відповідного обладнання (приладів);

— визначати платіжність банкнот (монет) відповідно до вимог нормативно-правових актів та з використанням довідкової інформації, що надається Національним банком України, банками-емітентами або іншими уповноваженими установами;

— здійснювати операції лише з тими видами і номіналами банкнот іноземної валюти, які перебувають в обігу в країнах-емітентах або підлягають обміну в порядку, установленому банком-емітентом.

Банк (філія, відділення) організовує роботу операційної каси з касового обслуговування клієнтів протягом операційного часу та в післяопераційний час відповідно до внутрішніх положень (інструкцій) банку:

— за рішенням керівника банку в операційній касі застосовується АТМ;

— робоче місце з приймання готівки має бути обладнане таким чином, щоб клієнт міг спостерігати за перерахуванням готівки;

— банк (філія, відділення) зобов’язаний протягом операційного часу (у післяопераційний час) без будь-яких обмежень безкоштовно обмінювати фізичним та юридичним особам вилучені з обігу, не придатні до обігу, платіжні банкноти та монети національної валюти на придатні;

— банк (філія, відділення) зобов’язаний також здійснювати на вимогу клієнта обмін банкнот на монети, монет на банкноти, банкнот (монет) одних номіналів на банкноти (монети) інших номіналів. Такий обмін, якщо справжність та платіжність банкнот (монет) не викликає сумніву, банк (філія, відділення) здійснює безпосередньо під час приймання готівки без відображення в бухгалтерському обліку.

Банк під час здійснення касових операцій має забезпечувати:

— визначення справжності та платіжності банкнот (монет) національної та іноземної валюти;

— обов'язкове приймання банкнот і монет на вимогу клієнта, у тому числі таких, що вилучаються з обігу Національним банком;

— своєчасне повне оприбутковування готівки національної та іноземної валюти, що надійшла до каси банку, та її зарахування на зазначені клієнтами рахунки згідно з вимогами нормативно-правових актів;

— своєчасну видачу клієнтам придатних до обігу банкнот (монет) національної та іноземної валюти, у тому числі під час здійснення сплати платежів;

— документальне оформлення руху готівки національної та іноземної валюти в касі банку;

— своєчасне відображення касових операцій у бухгалтерському обліку;

— належний внутрішній контроль за касовими операціями;

— здавання готівки національної валюти до територіальних управлінь відповідно до встановлених відповідним договором умов;

— створення безпечних умов роботи з готівкою та її зберігання;

— задоволення потреб своїх клієнтів у готівці насамперед за рахунок власних надходжень, перерозподілу готівки у власній мережі, а в разі її недостатності - отримання підкріплення готівкою в територіальному управлінні, придбання її в інших банках;

— систематичний аналіз стану надходжень і видачі готівки в національній та іноземній валюті;

— ідентифікацію клієнтів відповідно до вимог законодавства України.

Банк на підставі Інструкції та з урахуванням переліку касових операцій зобов’язаний розробити і затвердити внутрішні положення (інструкції) про організацію роботи щодо здійснення касових операцій, у яких слід визначити порядок:

роботи операційної каси в операційний та в післяопераційний час;

— приймання, видачі, зберігання готівки та інших цінностей в операційній касі, у тому числі із застосуванням АТМ;

— внутрішнього переміщення готівки і цінностей між працівниками банку (філії, відділення);

— роботи каси перерахування;

— зведення залишків готівки в операційній касі;

— підкріплення готівкою власних філій (відділень) і приймання від них готівки;

— роботи із застосуванням спеціальних платіжних засобів через операційну касу;

— роботи з ПТКС;

— контролю за касовими операціями;

— організації роботи відповідальних осіб сховища цінностей (їх кількість та посади);

— надання в оренду та зберігання цінностей клієнтів банку (філій, відділень) в індивідуальних сейфах, приймання від клієнтів цінностей на відповідальне зберігання;

— відкривання і закривання сховищ цінностей;

— роботи депозитної системи, здавання під охорону та прийняття з-під охорони сховищ цінностей і депозитних систем, а також зберігання ключів (дублікатів ключів) до них та здійснення ревізії цінностей;

— урегулювання спорів між банком (філією, відділенням) і клієнтом з питань касового обслуговування, у тому числі через ПТКС.

Банк (філія, відділення) зобов’язаний зберігати готівку та цінності у власних сховищах цінностей. Банк (філія, відділення) встановлює ПТКС як у приміщенні банку (філії, відділення), так і за його межами на території адміністративно-територіальних одиниць України. Банк наказом призначає відповідальними особами сховища цінностей, на яких покладаються обов’язки щодо зберігання цінностей у сховищі цінностей банку або філії, посадових осіб (не менше двох), стаж роботи яких у банківській системі становить не менше ніж один рік.

Інструкцією обумовлені вимоги до послідовності та технології виконання касових операцій на наступних етапах роботи банків з готівковим обігом:

1. Порядок забезпечення банків готівкою:

— Порядок здавання та отримання банками підкріплень готівкою національної валюти через територіальні управління;

— Забезпечення банків (філій, відділень) зразками банкнот національної валюти та їх зберігання;

— Порядок передавання готівки банками своїм філіям (відділенням), а також іншим банкам;

— Вимоги щодо порядку оброблення банкнот (монет) національної валюти.

2. Порядок видачі (приймання) територіальними управліннями банкам, їх філіям та відділенням (від банків, їх філій та відділень) банкнот у касетах:

— Організація роботи з касетами;

— Порядок пакування пачок банкнот у касети;

— Порядок видачі банкам (філіям, відділенням) підкріплень пачок банкнот у касетах та приймання касет від банків (філій, відділень);

3. Касові операції банків (філій, відділень) з клієнтами:

— Загальні вимоги до оформлення касових документів;

— Приймання готівки;

— Порядок видачі готівки;

— Порядок вилучення з обігу та передавання для дослідження сумнівних банкнот (монет).

«Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України» встановлює для уповноважених банків та уповноважених фінансових установ порядок відкриття та організації роботи пунктів обміну іноземної валюти на території України, здійснення валютно-обмінних операцій з іноземною валютою і платіжними документами, що виражені в іноземній валюті.

Терміни, що застосовуються в цій Інструкції, мають таке значення:

— іноземна валюта — це іноземні грошові знаки у формі банкнот, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу;

— операція сторно — операція з повернення клієнту відповідної суми коштів у національній або іноземній валюті в разі його звернення з відмовою від валютно-обмінної операції не пізніше 15 хвилин після проведення такої операції;

— платіжні документи, що виражені в іноземній валюті, — іменні чеки, що виражені в іноземній валюті (далі - іменні чеки), дорожні чеки, що виражені в іноземній валюті (далі - дорожні чеки);

— крос-курс — співвідношення між двома валютами, яке визначається на підставі їх курсу щодо третьої валюти.

До валютно-обмінних операцій з іноземною валютою і дорожніми та іменними чеками (далі - валютно-обмінні операції) належать:

— купівля у фізичних осіб — резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

— продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкову гривню;

— зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

— купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;

— конвертація (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;

— прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків.

Банк (фінансова установа) має право здійснювати операції в сумі, що не дорівнює і не перевищує 150 000 гривень, за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує її резидентність. Працівник банку (фінансової установи) зобов’язаний зазначити у довідках та квитанціях, передбачених у главі 5 цієї Інструкції, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка здійснює валютно-обмінну операцію, серію та номер паспорта (іншого документа, що посвідчує особу), дату видачі та орган, що його видав. Працівник банку (фінансової установи) зобов’язаний забезпечити зберігання копій сторінок документа, що посвідчує особу та підтверджує її резидентність, які містять дані, на підставі яких здійснено ідентифікацію особи, у документах дня. Ці копії засвідчуються відбитком штампа каси банку (фінансової установи), пункту обміну валюти.

Операції з продажу готівкової іноземної валюти одній особі в один операційний (робочий) день у сумі, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 150 000 гривень, забороняються.

Голова правління банку (фінансової установи) до початку робочого дня встановлює єдиний курс купівлі та продажу іноземних валют за гривні згідно з наказом (розпорядженням) банку (фінансової установи). Інші керівники не мають права встановлювати курси купівлі та продажу іноземних валют за гривні.

Банк (фінансова установа) не має права змінювати значення курсу купівлі та продажу іноземних валют протягом операційного (робочого) дня. Організація роботи, пов’язаної з проведенням валютно-обмінних операцій: 1. Валютно-обмінні операції для фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) здійснюються касами банків (фінансових установ) і пунктами обміну валюти згідно з порядком, установленим цією Інструкцією.

2. Комісійна винагорода за здійснення операцій з купівлі-продажу дорожніх чеків, конвертації готівкової іноземної валюти, прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків стягується виключно в гривнях. Забороняється стягнення комісійної винагороди за здійснення операцій з купівлі-продажу іноземних валют за гривні.

3. Каси банків (фінансових установ) можуть здійснювати всі або деякі валютно-обмінні операції. Банк має право через банкомати здійснювати операції з купівлі у фізичних осіб готівкової іноземної валюти за готівкові гривні.

4. Касир банку (фінансової установи) під час здійснення валютно-обмінних операцій має перевіряти справжність і наявність ознак платіжності пред’явлених банкнот іноземних держав та дорожніх чеків.

Робочі місця касирів, які здійснюють валютно-обмінні операції, мають бути обладнані приладами для контролю за справжністю та для визначення ознак платіжності банкнот іноземної валюти і дорожніх чеків, відповідними нормативно-правовими актами, довідниками та інформацією щодо банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, основних елементів їх захисту, про терміни обміну банкнот іноземної валюти, що вилучаються з обігу банками-емітентами.

5. Банкам (фінансовим установам) забороняється встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, з якою здійснюються валютно-обмінні операції, крім тих, що встановлюються Національним банком України.

Касири банків (фінансових установ) зобов’язані приймати платіжні банкноти іноземної валюти з незначними ознаками зношення. Банкноти іноземної валюти, що не відповідають цим ознакам зношеності, та банкноти іноземної валюти, що вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, приймаються банками (фінансовими установами) на інкасо.

Банкноти іноземної валюти, що викликали сумнів касира щодо їх справжності, уключаючи банкноти з ознаками підроблення, банки вилучають і передають на дослідження.

Під час здійснення валютно-обмінних операцій використовуються такі бланки [11]:

довідка-certificate за формою N 377;

квитанція за формою N 377-А;

квитанція за формою N 377-і ;

квитанція за формою N 377-І ;

квитанція за формою N 377-К;

чек банкомата.

Довідка за формою N 377 видається касою банку фізичній особі-нерезиденту як підтвердження проведення операції з купівлі в неї готівкової іноземної валюти і дорожніх чеків за готівкові гривні. Ця довідка дійсна протягом 6 місяців з дати її видачі і надає право здійснення зворотного обміну невикористаних гривень на іноземну валюту.

Квитанція за формою N 377-і видається касою банку як підтвердження проведення операції з прийняття на інкасо банкнот іноземних держав. Квитанція за формою N 377-І видається касою банку як підтвердження проведення операції з прийняття на інкасо іменних чеків.

Квитанція за формою N 377-К видається касою банку фізичним особам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій в банкоматі. Чек банкомата видається під час здійснення через банкомат операції з купівлі готівкової іноземної валюти за готівкові гривні.

1.2 Законодавчо-нормативне регулювання готівкового обігу та касових операцій комерційних банків України

Діяльність дворівневої банківської системи України здійснюється відповідно:

Закону України «Про банки і банківську діяльність» [28];

Закону України «Про Національний банк України».

Згідно статті 7 Закону України «Про Національний банк України» організація готівкового грошового обігу в Україні є однією з функцій Національного банку України, який:

1) монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг;

2) встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

3) визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

4) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;

5) організує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей;

Згідно розділу 5 «Управління грошовим обігом» Закону України «Про Національний банк України» Національний банк організовує та регулює наступні питання грошового обігу:

1. Грошова одиниця

Грошовою одиницею України є гривня, що дорівнює 100 копійкам.

Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.

Офіційне співвідношення між гривнею та золотом або іншими дорогоцінними металами не встановлюється.

2. Повноваження Національного банку щодо організації готівкового грошового обігу

Для забезпечення організації готівкового грошового обігу Національний банк здійснює:

1) виготовлення та зберігання банкнот і монет;

2) створення резервних фондів банкнот і монет;

3) встановлення номіналів, систем захисту, платіжних ознак та дизайну грошових знаків;

4) встановлення порядку заміни пошкоджених банкнот і монет;

5) встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки;

6) визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій;

7) визначення вимог стосовно технічного стану і організації охорони приміщень банківських установ.

3. Емісія

Виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу належить Національному банку.

Готівка знаходиться в обігу у вигляді грошових знаків — банкнот (паперових) і монет (металевих). Загальна сума введених в обіг банкнот і монет зазначається в рахунках Національного банку як його пасив.

Банкноти і монети є безумовними зобов’язаннями Національного банку і забезпечуються всіма його активами.

4. Обіг банкнот і монет

Гривня (банкноти і монети) як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

5. Курс гривні

Національний банк встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його.

Для регулювання курсу гривні щодо іноземних валют Національний банк використовує золотовалютний резерв, купує і продає цінні папери, встановлює і змінює ставку рефінансування та застосовує інші інструменти регулювання грошової маси в обігу.

6. Конвертованість гривні

Умови та порядок конвертації (обміну) гривні на іноземну валюту встановлюються Національним банком відповідно до законодавства України про валютне регулювання.

Національний банк не може обмежувати права суб'єктів валютного ринку на здійснення операцій з іноземною валютою, гарантовані їм законом.

7. Порядок заміни зношених і пошкоджених банкнот і монет

Зношені і пошкоджені грошові знаки України приймаються й обмінюються безоплатно на нові грошові знаки Національним банком та банками України без обмежень щодо сум та строків такої заміни.

Особливості і порядок визначення платіжності грошових знаків, а також порядок обміну зношених і пошкоджених грошових знаків встановлюються Національним банком.

8. Вилучення з обігу банкнот і монет

Національний банк, банки України зобов’язані вилучати фальшиві, підроблені або такі, що не мають необхідних ознак платіжності, грошові знаки (банкноти, монети). Порядок вилучення таких грошових знаків встановлюється Національним банком і регулюється відповідними нормативними актами.

Національний банк та банки не зобов’язані відшкодовувати знищені, загублені, фальшиві, підроблені, а також такі, що стали недійсними, банкноти та монети.

Національний банк офіційно повідомляє через засоби масової інформації про вилучення з обігу грошових знаків України (банкнот, монет).

Національний банк України здійснює аналіз стану, структури та динаміки готівкового обігу і розробляє заходи щодо його вдосконалення. Основні об'єкти аналізу:

показники готівкового обігу в ув’язці з показниками, що характеризують економічний стан країни та тенденції її економічного розвитку;

джерела надходження готівки у каси банків і цільова спрямованість їх видач з кас банків;

швидкість повернення готівки у каси банків (рівень осідання готівки в обороті);

чинники, що визначають зміну обсягів готівки у позабанківській сфері;

територіальне розміщення готівки та її вилучення з обороту;

рівень інкасації готівкової виручки;

стан і розвиток безготівкових розрахунків між підприємствами і громадянами тощо.

Зміст емісійно-касової роботи центрального банку полягає у безперебійному забезпеченні готівкою (з оптимальним купюрним складом банкнот і монет) комерційних банків, а через них й усіх суб'єктів економіки. Діяльність центрального банку щодо проведення готівкової емісії і його касова робота тісно пов’язані між собою. Емісію готівки центральний банк здійснює шляхом продажу її комерційним банкам у процесі їх касового обслуговування. У свою чергу, комерційні банки, продаючи готівку своїм клієнтам у процесі їх касового обслуговування, випускають готівку в обіг.

Згідно статті 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» комерційні банки на основі банківської ліцензії мають право надавати наступні банківські фінансові послуги:

1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;

3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Комерційні банки задовольняють потреби своїх клієнтів у готівці насамперед за рахунок залишку грошей у касі банку і поточних надходжень готівки до каси банку з різних джерел (торговельна виручка, виручка підприємств, що надають платні послуги населенню, вклади громадян тощо). Повсякденно банки випускають готівку в обіг і вилучають її з обігу. Проте у зв’язку з нерівномірністю щоденних надходжень і видач грошей у деяких банках створюється надлишок готівки в касі, а в інших виникає потреба поповнити касу. Для поповнення (підкріплення) каси готівкою комерційні банки можуть обрати один із двох шляхів:

купити готівку на міжбанківському ринку в інших комерційних банків. Купівля-продаж готівки, тобто передавання готівки одним банком іншому, здійснюється на підставі укладеного між ними договору і відображається на кореспондентських рахунках комерційних банків у центральному банку. У результаті проведеної операції збільшуються безготівкові резерви банку, котрий продав готівку, і зменшуються резерви банку, котрий її купив. Переміщення готівки між банками не змінює готівкової маси в обігу;

купити готівку в центральному банку. Як і комерційні банки, центральний банк задовольняє потреби своїх клієнтів у готівці, зокрема комерційних банків, насамперед за рахунок залишку грошей у оборотній касі і поточних надходжень готівки в касу від банків та інших клієнтів. Якщо ж цих надходжень недостатньо, то центральний банк здійснює емісію готівки, тобто забезпечує банки готівкою понад суми готівки, що були вилучені з обігу. Комерційні банки, у свою чергу, випускають цю готівку в обіг, що веде до збільшення готівкової грошової маси.

Територіальні управління НБУ здійснюють касове обслуговування комерційних банків на підставі укладених між ними договорів. Договір регламентує порядок підкріплення операційної каси банку готівкою з оборотної каси територіального управління, порядок здавання банком готівки до оборотної каси та оплату послуг касового обслуговування. Для підкріплення готівкою та здавання готівки банк надсилає завчасно до територіального управління відповідну заявку з розподілом суми у розрізі номіналів. Форма, строк і час подання заявок, а також спосіб перевезення готівки визначаються в договорі на касове обслуговування.

Національний банк України як емісійний центр країни прогнозує готівковий обіг з метою повного і своєчасного забезпечення потреб економіки в готівкових коштах. Ураховуючи безперервний рух готівки через каси комерційних банків, прогнозування готівкового обігу здійснюється шляхом складання прогнозів касових оборотів банків. Прогнози по регіонах складаються територіальними управліннями Національного банку, а в цілому по країні - Департаментом готівково-грошового обігу НБУ. На підставі прогнозу касових оборотів банків у цілому по країні Департамент визначає обсяг замовлення Банкнотно-монетному двору на виробництво банкнот і монет.

У прогнозі розрахунку касових оборотів банків визначаються джерела і розміри надходження готівки до кас банків, цільове спрямування і сума видач грошей з цих кас в обіг, а також обсяг випуску готівки або вилучення її з обігу. Прогнозний розрахунок складається у формі балансу оборотів готівки усіма установами НБУ за єдиною схемою.

Основою для складання прогнозу касових оборотів є прогнозні та звітні показники економічного і соціального розвитку країни, у тому числі балансу грошових доходів і видатків населення, та державного бюджету. До таких показників відносять обсяги роздрібного товарообороту і платних послуг, фонд оплати праці, видатки на виплату пенсій і допомоги та ін. Вони служать базою, початковою економічною інформацією для прогнозування касових оборотів банків.

1.3 Статистична звітність комерційних банків перед НБУ по касовим операціям

Для аналізу ефективності та планування касових операцій в комерційних банках України в банківській системі України побудована система статистичної звітності комерційних банків перед Національним банком України [34], метою підготовки якої є:

— виконання вимог Законів України «Про Національний банк України» [29], «Про банки і банківську діяльність» та «Про державну статистику» щодо складання грошової і банківської статистики, статистики платіжного балансу, з міжнародної інвестиційної позиції,

— а також для забезпечення виконання Національним банком України регулятивних та наглядових функцій.

Для здійснення вищеозначених функцій Національний банк України зобов’язав надавати комерційні банки наступні форми статистичної звітності [34]:

— Форма N 747 (декадна) «Звіт про касові обороти банку за _______________ 20__ року», Подається електронною поштою: банками — юридичними особами в обласному розрізі територіальним управлінням Національного банку через Центральну розрахункову палату Департаменту готівково-грошового обігу 2, 12, 22 числа до 10 години

— Форма N 748 (місячна) «Звіт про касові обороти банку за _______________ 20__ року», Подається електронною поштою: банками — юридичними особами в обласному розрізі територіальним управлінням Національного банку України через Центральну розрахункову палату Департаменту готівково-грошового обігу 10 числа після звітного періоду до 16 години.

— Форма N 401 (квартальна) «Дані про операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток, емітованих для клієнтів банку». Подається електронною поштою банками — юридичними особами в обласному розрізі* через Центральну розрахункову палату Національного банку України Департаменту платіжних систем до 10 числа після звітного періоду;

— Форма N 402 (квартальна) «Дані про операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток через власну інфраструктуру банку». Подається електронною поштою банками — юридичними особами в обласному розрізі через Центральну розрахункову палату Національного банку України Департаменту платіжних систем до 10 числа після звітного періоду.

— Форма N 406 (квартальна) «Звіт про кількість програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС), що належать банку на праві власності або інших речових правах, та обсяги переказів коштів, які здійснюються за їх допомогою». Подається електронною поштою: банками — юридичними особами в обласному розрізі через Центральну розрахункову палату Національного банку України Департаменту платіжних систем до 15 числа після звітного періоду;

— Форма N 407 (квартальна) «Звіт про кількість програмно-технічних комплексів самообслуговування (ПТКС), що належать суб'єктам господарювання, які уклали агентські договори з банком, та обсяги переказів коштів, що здійснюються за їх допомогою», Подається електронною поштою: банками — юридичними особами в обласному розрізі через Центральну розрахункову палату Національного банку України Департаменту платіжних систем до 15 числа після звітного періоду ;

— Форма N 521 (щоденна) «Інформація про курс та обсяги операцій з готівковою іноземною валютою за ___________ 20_ року», Подається електронною поштою: * уповноваженими банками — юридичними особами, в обласному розрізі територіальним управлінням Національного банку України Департаменту аналізу та прогнозування грошово-кредитного ринку до 15 години наступного робочого дня;