Функціонування валютного ринку в Україні

Реферат на тему:

Функціонування валютного ринку в Україні.

Операції на міжбанківському валютному ринку України дозволено здійснювати тільки суб'єктам цього ринку, до яких належать Національний банк України, уповноважені банки та уповноважені кредитно-фінансові установи, а також валютні біржі.

Уповноваженими банками називають будь-які комерційні банки, офіційно зареєстровані на території України, що мають генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, а також здійснюють валютний контроль за операціями своїх клієнтів. Відповідно уповноваженими кредитно-фінансовими установами називають установи, що мають генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій і здійснюють контроль за валютними операціями клієнтів.

Генеральні ліцензії видаються Національним банком України комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам на весь період дії режиму валютного регулювання на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії.

Індивідуальні ліцензії Національний банк України видає на здійснення разових валютних операцій на період, необхідний для їх здійснення. Індивідуальних ліцензій потребують операції:

• вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей;

• надання й одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі;

• використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави;

• розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком відкриття:

• -.фізичними особами — резидентами рахунків у іноземній валюті на час їх перебування за кордоном;

• -.кореспондентських рахунків уповноваженими банками;

• -.рахунків у іноземній валюті філіями та представництвами підприємств і організацій України за кордоном, які не здійснюють підприємницької діяльності;

• здійснення інвестицій за кордон, у тому числі через придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами — резидентами як дарунок або у спадщину.

Вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей не завжди потребує ліцензування. Зокрема, не потребують індивідуальних ліцензій такі операції:

• здійснення платежів у іноземній валюті, що провадяться резидентами за межі України на виконання зобов’язань у валюті перед нерезидентами щодо оплати продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших майнових прав, за винятком оплати валютних цінностей;

• вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами — резидентами іноземної валюти на суму, що визначається Національним банком України;

• вивезення, переказування і пересилання за межі України фізичними особами — резидентами і нерезидентами іноземної валюти, яка була раніше ввезена ними в Україну на законних підставах;

• здійснення платежів за межі України в погашення кредитів, наданих в іноземній валюті;

• вивезення за межі України в іноземній валюті прибутку від іноземних інвестицій (репатріація прибутку);

• вивезення за межі України іноземної інвестиції в іноземній валюті, раніше здійсненої на території України, в разі припинення інвестиційної діяльності.

Торгівля іноземною валютою на території України резидентами і нерезидентами — юридичними особами здійснюється через уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи, що отримали ліцензію на торгівлю іноземною валютою Національного банку України, виключно на міжбанківському валютному ринку України. Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів, а також для власних потреб. Уповноважені банки зобов’язані купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів з метою забезпечення виконання ними зобов’язань перед нерезидентами. Усі поточні валютні операції здійснюються на умовах тод, том або спот.

Операції з купівлі-продажу іноземної валюти за іноземну валюту здійснюються уповноваженими банками та уповноваженими кредитно-фінансовими установами на міжнародних валютних ринках або на міжбанківському валютному ринку України.

Уповноважені банки та інші кредитно-фінансові установи мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб — резидентів і нерезидентів і продавати її фізичним особам — резидентам. Вони також можуть відкривати на території України пункти обміну іноземних валют, у тому числі на основі агентських угод з іншими юридичними особами — резидентами.

Пункти з обміну валют здійснюють конверсійні операції з готівковою іноземною валютою, що віднесена Національним банком України до групи вільно конвертованих валют. Обмінні пункти здійснюють обмін валют як для резидентів, так і для нерезидентів. Режим роботи пункту встановлюється банком або установою, яка відкрила пункт. При цьому в прикордонних зонах, морських та річкових вокзалах, аеропортах пункти обміну повинні працювати не менше 20 год на добу, в усіх інших місцях — не менш як 8 год.

Обмінні пункти ведуть облік купленої та проданої валюти за встановленою формою суворої звітності, надають квитанції про купівлю-продаж іноземної валюти і подають звіт уповноваженим банкам, а також є підзвітними НБУ. Як правило, один із працівників обмінного пункту зараховується до штату банку, оскільки обмінний пункт-агент здійснює операції не з власною валютою, а з валютою банку за його дорученням. Уповноважений банк забезпечує власні обмінні пункти авансом у національній та іноземній валютах, бланками суворої звітності, іншими матеріалами до початку робочого дня. Порядок забезпечення обмінних пунктів, які здійснюють свою діяльність на основі агентської угоди, обумовлюється самою угодою.

Протягом робочого дня уповноважені банки повинні забезпечувати безперебійну діяльність обмінних пунктів, підкріплювати національною та іноземними валютами, здійснювати оперативний контроль за їх діяльністю.

Сума комісії, що сплачується агенту з обміну валюти, не має перевищувати 2% від суми валюти, наданої для конверсії, і повинна сплачуватись у національній валюті за курсом НБУ валюти, наданої для конверсії.

На період до стабілізації ситуації на валютному ринку України 50% надходжень в іноземній валюті на користь резидентів — юридичних осіб підлягають обов’язковому продажу через уповноважені банки та уповноважені кредитно-фінансові установи на міжбанківському валютному ринку в порядку, встановленому Національним банком України, за винятком деяких випадків. Обов’язковому продажу не підлягають кошти в іноземній валюті:

• що надходять у вигляді кредитів, позик і фінансової допомоги від уповноважених банків, уповноважених кредитно-фінансових установ, нерезидентів і міжнародних фінансових організацій;

• суми надходжень в іноземній валюті, які повністю направляються резидентами на погашення заборгованості за кредитами, позиками, фінансовою допомогою та зобов’язаннями за договорами міжнародного лізингу;

• що перераховуються на територію України з метою здійснення інвестицій;

• які придбані на міжбанківських валютних біржах через уповноважені банки та кредитно-фінансові установи протягом терміну, встановленого валютним законодавством України для розрахунків з нерезидентами;

• що надійшли на користь резидентів-посередників за договорами консигнації або за агентськими угодами і які підлягають перерахуванню резидентам та нерезидентам (крім комісійної винагороди, яка підлягає обов’язковому продажу);

• що належать уповноваженим банкам та уповноваженим кредитно-фінансовим установам;

• депозити, розміщені резидентами в уповноважених банках та уповноважених кредитно-фінансових установах, включаючи проценти, нараховані за ними, а також інвестиції, здійснені резидентами за межі України, у разі їх повернення власнику;

• що надходять транспортним організаціям та підприємствам зв’язку від експорту власних послуг та направляються ними на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням їх транспортних засобів або наданням послуг зв’язку за межами України, а також що надходять риболовецьким суднам та направляються ними на експлуатаційні витрати, пов’язані з обслуговуванням цих суден за межами України;

• що надходять безплатно у вигляді добровільних пожертвувань;

• проценти, нараховані на залишки коштів в іноземній валюті на рахунках резидентів — юридичних осіб.

Розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту здійснюються через уповноважені банки в іноземній валюті. Розрахунки у валюті України допускаються тільки за умови отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Резиденти і нерезиденти — фізичні особи мають право продавати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим кредитно-фінансовим установам, які отримали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом іншим фізичним особам-резидентам. Крім того, фізичні особи-резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших кредитно-фінансових установах або за їх посередництвом у інших фізичних осіб — резидентів і нерезидентів.

Наймодавці-нерезиденти здійснюють оплату праці резидентів виключно у валюті України в готівковій або безготівковій формі.

Рекомендована література

1. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті. Закон України від 23 вересня 1994 р. № 185/94-ВР.

2. Про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України і Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про валютне регулювання. Закон України від 28 січня 1994 р. № 3890-ХІІ.

3. Про систему валютного регулювання і валютного контролю. Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. № 15−93.

4. Інструкція про переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів, платіжних документів, інших банківських документів і платіжних карток через митний кордон України. Затверджено постановою Правління НБУ від 12 липня 2000 р. № 283.

5. Правила здійснення переказів іноземої валюти за межі України за дорученням фізичних осіб та одержання фізичними особами в Україні переказаної їм із-за кордону іноземної валюти. Затверджено постановою Правління НБУ від 17 січня 2001 р. № 18.

6. Правила використання готівкової іноземної валюти на території України. Затверджено постановою Правління НБУ від 26 березня 1998 р. № 119.

7. Про введення обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь резидентів — юридичних осіб. Постанова Правління НБУ від 4 вересня 1998 р. № 349.

8. Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному рику України. Затверджено постановою Правління НБУ від 18 березня 1999 р. № 127.

9. Правила прийому в члени Української Міжбанківської Валютної Біржі. Затверджено Біржовим комітетом УМВБ 13 вересня 1993 p., протокол № 3.

10. Балабанов И. Т. Валютные операции. — М., 1993.

11. Пискулов Д. Ю. Теория и практика валютного дилинга. — М., 1995. 12. Платонова ИЛ. Валютный рынок и валютное регулирование. — М., 1996.