Дослідження сучасних інформаційних технологій, що використовуються в менеджменті
Туризм є багатовекторною та мультигалузевою сферою і тому складною для запровадження радикальних інновацій. У структурі сфери послуг є галузі, інноваційність яких не викликає сумнівів, тому що вони мають власну базу досліджень і розробок і пропонують ринку нові високі технології. Наприклад, сфера інформаційно-комп'ютерних технологій (ІКТ), має за меті віртуалізацію частини виробничих… Читати ще >
Дослідження сучасних інформаційних технологій, що використовуються в менеджменті (реферат, курсова, диплом, контрольна)
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В МЕНЕДЖМЕНТІ
1.1 ІТ: сутність та основні етапи розвитку
1.2 Види інформаційних технологій
1.3 Роль інформаційних технологій в управлінні підприємством Висновки до першого розділу РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В МЕНЕДЖМЕНТІ (НА ПРИКЛАДІ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ)
2.1 Застосування інформаційних технологій на робочому місці менеджера
2.2 Інтернет-технології в діяльності туристичних підприємств
2.3 Використання сучасних інформаційних технологій в туристичній галузі Автономної Республіки Крим Висновки до другого розділу РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В МЕНЕДЖМЕНТІ
3.1 Застосування інформаційних технологій в управлінні розвитком інноваційного потенціалу туристичного підприємства
3.2 Проблеми і перспективи використання інформаційних технологій в туристичній галузі Автономної республіки Крим Висновки до третього розділу ВИСНОВКИ ДОДАТКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП Актуальність теми дослідження. На даному етапі розвитку інформаційні технології почали активно впливати на повсякденну діяльність будь-якої організації і стали невід'ємною складовою частиною інформаційної інфраструктури цієї організації.
Інформаційні технології дозволяють досліджувати та взаємопов'язувати складові ділянки діяльності організації між собою. Вони розвивається надзвичайно швидкими темпами і захоплюють все ширші сфери діяльності таким чином, що будь-яка конкурентноспроможна діяльність в майбутньому не може бути сформована без детального аналізу можливостей застосування інформаційних технологій. Звідси і випливає, що одним з важливих компонентів будь-якої управлінської діяльності повинна стати інформаційна інфраструктура, яка підтримується сукупністю інформаційних ресурсів та програмно-апаратних засобів обчислювальної техніки та зв’язку. Будь-яка сучасна інформаційна система функціонує саме на базі певних інформаційних та предметних технологій.
На сьогоднішній день використання суто комп’ютерних технологій дозволяє лише відтворювати тим чи іншим способом дані, відомості і не дає можливості ефективно та безпосередньо взаємодіяти з інформаційним об'єктом, що створюється або демонструється. Це вирішують за допомогою сучасних інформаційних технологій.
Важливо розуміти, що інформаційні технології безпосередньо підтримують практично всі аспекти менеджменту в таких функціональних областях, як бухгалтерський облік, фінанси, управління трудовими ресурсами, маркетинг і управління виробництвом.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аспекти розвитку та впровадження інформаційних технологій в сучасності досліджувалися у працях таких вчених, як В. О. Шамрай [24], В. И. Кривенко [13], С. В. Мельниченко [16], а в працях В. О. Матюхіна та І. В. Огірко[15] відображено побудову інформаційні системи і технології у сфері туризму, В. И. Назаров [11], С.В. Глівенко [5], М. М. Скопець [19], Н. В. Краснокуцька [12], розглядали цілі та перспективи подальшого розвитку інформаційних технологій.
Мета курсової роботи: комплексне теоретичне та практичне дослідження сучасних інформаційних технологій, що використовуються в менеджменті.
Для досягнення поставленої мети потрібно виконати такі завдання:
— розглянути сутність та етапи розвитку інформаційних технологій;
— вивчити види інформаційних технологій;
— проаналізувати роль інформаційних технологій в управлінні підприємством;
— дослідити застосування інформаційних технологій на робочому місці менеджера;
— вивчити інтернет-технології в діяльності туристичних підприємств;
— розглянути використання сучасних інформаційних технологій в туристичній галузі Автономної Республіки Крим;
— охарактеризувати застосування інформаційних технологій в управлінні розвитком інноваційного потенціалу туристичного підприємства;
— проаналізуватипроблеми і перспективи використання інформаційних технологій в туристичній галузі Автономної республіки Крим.
Об'єкт дослідження: інформаційні технології.
Предмет дослідження: автоматизація та особливості розвитку інформаційних технологій в менеджменті.
Методи дослідження:У роботі було використано ряд загальнонаукових і спеціальних методів, а саме логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, визначено сутність та особливості інформаційних технологій, застосування системно-структурного та системно-функціонального методів дозволило дослідити динаміку розвитку інформаційних технологій та систем; методи експериментально-теоретичного рівня, а саме аналіз і синтез, історичний та логічний методи допомогли нам визначити та вивчити ті чи інші достовірні факти, їх накопичити, при цьому виконуючи їх теоретичну обробку.
Ключові терміни: управлінська діяльність, інформаційні технології, менеджмент, інформаційні системи, системи планування ресурсів, технологічні засоби.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, кожен з яких поділяється на підрозділи для більш детального розкриття теми дослідження, висновків до кожного розділу, списку використаних джерел (25 позицій)та трьохдодатків.
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В МЕНЕДЖМЕНТІ
інформаційний технологія туризм
1.1 ІТ: сутність та основні етапи розвитку Технологія — це комплекс наукових і інженерних знань, реалізованих у прийомах праці, наборах матеріальних, технічних, енергетичних, трудових факторів виробництва, способах їх з'єднання для створення продукту або послуги, що відповідають певним вимогам. Тому технологія нерозривно пов’язана з машинізацією виробничого або невиробничого, насамперед, управлінського процесу. Управлінські технології грунтуються на застосуванні комп’ютерів і телекомунікаційної техніки.
Згідно з визначенням, інформаційна технологія — це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою і зберіганням інформації; обчислювальну техніку і методи організації і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, їх практичні додатки, а також зв’язані з усім цим соціальні, економічні та культурні проблеми. Самі інформаційні технології вимагають складної підготовки, великих первісних витрат і наукомісткої техніки. Їх введення повинно починатися зі створення математичного забезпечення, формування інформаційних потоків у системах підготовки фахівців [12, c.34−35].
Існує кілька точок зору на розвиток інформаційних технологій з використанням комп’ютерів, визначених різними ознаками поділу.
Загальним для усіх викладених нижче підходів є те, що з появою персонального комп’ютера почався новий етап розвитку сучасних інформаційних технологій. Основною метою стає задоволення персональних інформаційних потреб людини, як для професійної сфери, так і для побутової.
Основні ознаки розподілу інформаційних технологій:
· По виду завдань і процесів обробки інформації:
1-й етап (60 — 70-і рр.) — Опрацювання даних в обчислювальних центрах у режимі колективного користування. Основним напрямком розвитку інформаційної технології була автоматизація рутинних дій людини.
2-й етап (з 80-х рр.) — Створення інформаційних технологій, спрямованих на вирішення стратегічних завдань.
По проблемам, що стоять на шляху інформатизації:
1-й етап (до кінця 60-х рр.) — Характеризується проблемою опрацювання великих обсягів даних в умовах обмежених можливостей апаратних засобів.
2-й етап (до кінця 70-х рр.) — Пов’язаний з поширенням ЕОМ серії IВМ/360. Проблема цього етапу — відставання програмного забезпечення від рівня розвитку апаратних засобів.
3-й етап (з початку 80-х рр.) — Комп’ютер стає інструментом непрофесійного користувача, а інформаційні системи — засобом підтримки прийняття його рішень. Проблеми — максимальне задоволення потреб користувача і створення відповідного інтерфейсу для роботи в комп’ютерному середовищі.
4-й етап (з початку 90-х рр.) — Створення сучасних інформаційних технологій міжорганізаційних зв’язків та інформаційних систем. Проблеми цього етапу дуже численні [12, c.79 ].
Найбільш істотними з них є:
— угод і встановлення стандартів, протоколів для комп’ютерного зв’язку;
— організація доступу до стратегічної інформації;
— організація захисту і безпеки інформації.
По перевазі, яку надає комп’ютерна технологія:
1-й етап (з початку 60-х рр.) — Характеризується досить ефективним опрацюванням інформації при виконанні рутинних операцій з орієнтацією на централізоване колективне використання ресурсів обчислювальних центрів. Основним критерієм оцінки ефективності інформаційних систем була різниця між витраченими на розробку і зекономленими в результаті впровадження коштами. Основна проблема на цьому етапі була психологічна — погана взаємодія користувачів, для яких створювалися інформаційні системи, і розробників через розходження їхніх поглядів і розуміння розв’язуваних проблем. Як наслідок цієї проблеми, створювалися системи, які користувачі погано сприймали і, незважаючи на їх достатньо великі можливості, не використовували повною мірою.
2-й етап (з середини 70-х рр.) — Пов’язаний з появою персональних комп’ютерів. Змінився підхід до створення інформаційних систем — орієнтація зміщається убік індивідуального користувача для підтримки прийнятих ним рішень. Користувач зацікавлений у проведеній розробці, налагоджується контакт із розроблювачем, виникає порозуміння обох груп фахівців. На цьому етапі використовується як централізоване опрацювання даних, характерне для першого етапу, так і децентралізоване, що базується на розв’язанні локальних задач і роботі з локальними базами даних на робочому місці користувача.
3-й етап (з початку 90-х рр.) — Пов’язаний з поняттям аналізу стратегічних переваг у бізнесі і заснований на досягненнях телекомунікаційної технології розподіленої обробки інформації. Інформаційні системи мають своєю метою не просто збільшення ефективності опрацювання даних і допомога керівнику. Відповідні інформаційні технології повинні допомогти організації вистояти в конкурентній боротьбі й одержати перевагу [11, c. 22].
1.2 Види інформаційних технологій При організації збору і реєстрації даних по принципу послідовних рішень застосовуються різні види інформаційних технологій: збір і реєстрація даних безпосередньо в процесі виробництва у формі єдиного документа і використання центральної ЕОМ для їх агрегирування; обробка даних в режимі діалогу для розрахунків показників на терміналі; одержання вільного документа, використання машинолічильного носія інформації, обробка даних на комп’ютерах.
Вирішення питань впровадження нових технологій вимагає комплексного підходу, в тому числі їх вплив на положення працюючих у виробничому процесі. В цьому плані доцільним є аналіз трудових функцій працюючого, його дії, навички, здібності, умови праці. Складність представляє оцінка трудових і соціально-економічних факторів.
Характерними рисами нових технологій є: інтегрованість інформації, яка передбачає єдину уніфіковану форму надання, зберігання, пошуку, відображення і захисту даних; гнучкість (можливість адаптованої швидкої перебудови форми способу представлення інформації в процесі вирішення задачі); інтерактивність (діалоговий режим вирішення задач з широкими можливостями для користувача) [5, c. 100−101].
Система ведення записів розробляється на основі спеціальних програм, направлених на полегшення доступу до необхідної інформації і використання нею.
До важливих видів записів відноситься:
технологічна документація, креслення, інженерно-конструкторські розрахунки;
наукова документація, дослідно-конструкторські розробки, патенти та інша інтелектуальна власність;
дані обліку і фінансової звітності, фінансова документація;
розрахунки заробітної плати працюючих;
тексти контрактів і супроводжувальної документації;
річні звіти і протоколи загальних зборів колективів і акціонерів;
звітні дані для здійснення багатоваріантних розрахунків в рамках програм маркетингу по продукту і господарському підрозділу; дані для розробки планів та їх показники [7, c. 73].
Носії інформації мають визначену форму, яка містить інформацію про організацію в цілому і окремо по кожному підрозділу. Кожна форма має свій перелік статистичних даних і факторологічної інформації, яка дозволяє провести детальний економічний аналіз стану і розвитку господарської діяльності організації, розробити і прийняти необхідні управлінські рішення.
Розрізняють такі види форм: для зберігання інформації, реєстрації даних, статистичної (фінансової) звітності, обстежень.
Оскільки потреби в інформації та її змісті змінюються в залежності від внутрішніх умов, виникає необхідність в постійному уточненні і переробці форм, які містять первинні дані.
Інформаційні бази даних включають весь комплекс статистичних показників господарської діяльності організації в цілому та її виробничо-збутових підрозділів, а також факторологічний матеріал відносно всіх факторів, які впливають на стан і тенденції розвитку організації. Звичайно при формуванні бази даних вирішується питання про систему її зберігання і оновлення, а також обґрунтованій ув’язці, взаємній узгодженості, можливості проведення порівнянь і співставлення даних. Це має істотне значення при об'єднанні первинних даних в укрупненні групи (файли) зі своїми реквізитами. Бази даних безперервно оновлюються на певній системній основні з урахуванням основних користувачів — менеджерів [18, c. 12−13].
Створення пакетів прикладних програм Розробкою пакетів прикладних програм займаються як великі, так і невеликі спеціалізовані організації. Вони орієнтовані на розробку програм для персональних комп’ютерів одного виду, інші - на розробку пакетів програм для різних видів персональних ЕОМ. Розробкою пакетів прикладних програм займаються також спеціалісти державних закладів, університетів на основі конкретних заказів і контрактів.
Ефективність сучасної інформаційної технології в значній мірі залежить від обраної стратегії її впровадження. Існують дві стратегії впровадження сучасних інформаційних технологій: нова інформаційна технологія, яка пристосовується до діючої системи управління; нова інформаційна технологія впроваджується у модернізовану систему управління.
1.3 Роль інформаційних технологій в управлінні підприємством Сучасні інформаційні технології, які базуються на професійному використанні інформаційного ресурсу, дають змогу менеджерам ефективно діяти, мінімізуючи ризик [6, c. 19−20].
Залежно від поставлених управлінських завдань можуть застосовуватися такі види інформаційно-управлінських технологій:
* зберігаючі (економлять витрати, матеріали й фінансові ресурси, але не впливають суттєво на зміну стану й рівня функціонування підприємства) — передають інформацію від відправника до адресата, не відповідаючи за суть інформації, що передається, та її використання адресатом;
* раціоналізуючі — відповідають за використання інформації;
* творчі — «виробляють» нові знання, їх передають, використовують для вдосконалення ланки управління. Вимога до спеціалістів, що готують інформацію для керівників: фундаментальна підготовка з теорії і практики управління, розуміння суті функціонального навантаження відповідних керівників, знання механізму прийняття управлінських рішень;
* професійні — мають навички з підготовки інформації. Керівники повинні дотримуватись таких принципів систематизації інформаційних потоків:
* забезпечення повноти й достовірності обліку всіх сторін господарської діяльності;
* мінімізація інформаційного шуму та обмеження інформаційного надлишку тільки вимогами надійності;
* забезпечення безперервного зв’язку між зовнішньою і внутрішньою інформацією та прийняття рішень на всіх рівнях ієрархії управління.
На сьогодні відомі такі проблеми впровадження інформаційних технологій (ІТ) у практику вітчизняних підприємств:
* безперервне збільшення обсягу технологічних пропозицій, що потребують великих інвестицій, і, відповідно, — посилення залежності від зовнішніх послуг (наприклад постачальників програмного забезпечення);
* зміна ролі ІТ у господарській діяльності багатьох підприємств; під час виконання внутрішньофірмових процесів функція ІТ перестала бути допоміжною, а перетворилась у важливу складову продукту чи виробничих потужностей;
* зростання витрат у сфері ІТ.
Вирізняють шість заінтересованих груп, від яких залежить прийняття рішень у сфері ІТ:
* вище керівництво, яке повинне управляти ІТ як стратегічним потенціалом підприємства. Керівництво фірми на сьогодні має визначитися з таких питань: який вклад зобов’язана внести ІТ у процес виробництва товарів і послуг. На увагу заслуговують передусім найважливіші аспекти: ІТ як функція забезпечення виробничого процесу; ІТ як інтегральна складова продукту; ІТ як організаційний інструмент для створення віртуальних форм підприємства; хто повинен виконувати перелічені та інші функції. На передній план висувається питання про координаційний механізм для окремих видів інформаційно-технологічних послуг.
* спеціалісти, основним обов’язком яких є пошук системних рішень для оптимізації функціональних спеціальних завдань. Вони через обмеженість своєї сфери діяльності не завжди мають можливість конкретно уявляти процес виробництва товарів і послуг;
* менеджери окремих функціональних підрозділів, які мають використовувати ІТ з огляду на логіку своєї господарської діяльності і приділяти увагу аналізові можливих наслідків рішень, що приймаються, а також потенційним ризикам.
* менеджери бухгалтерсько-фінансових служб, які відповідають за чіткість і зрозумілість щодо очікувань клієнтів та користувачів, пов’язаних з інформаційно-технологічними послугами;
* постачальники ІТ, що повинні пропонувати послуги відповідно до проблемних установок своїх споживачів, виробивши стратегію, яка базується на орієнтації на клієнта, довгострокових зв’язках з клієнтурою на засадах взаємної довіри, гнучкості й готовності до ризику.
* власний інформаційно-технологічний підрозділ. На співробітників цього підрозділу покладається вирішення технологічних завдань у своїй сфері та соціальних проблем, пов’язаних із упровадженням та експлуатацією ІТ; координувати роботу з групами осіб та організаціями, заінтересованими у використанні потенціалу й визначенні проблематики ІТ. [16, c.17−21].
Висновки до першого розділу
1. Розглянули сутність та етапи розвитку інформаційних технологій.
Отже, інформаційна технологія — це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою і зберіганням інформації.
Основні ознаки розподілу інформаційних технологій пройшли тернистий шлях, розвитку інформаційних технологій, почався з етапу появи персонального комп’ютера. Загалом ІТ складаються з трьох основних завдань, які в свою чергу поділяються на етапи розвитку.
2. Вивчили види інформаційних технологій.
При організації збору і реєстрації даних по принципу послідовних рішень застосовуються різні види інформаційних технологій:
· збір і реєстрація даних;
· одержання вільного документа;
· інформаційні бази даних;
· пакетів прикладних програм;
· записи інформації на носіях;
· носії інформації.
3. Проаналізували роль інформаційних технологій в управлінні підприємством.
Очевидно, що успіх підприємств у майбутньому залежатиме від правильного розуміння понять «інформація» і «знання», їх взаємозв'язку та ролі дляуправлінської діяльності. В сучасних умовах надзвичайно динамічного середовища інформаційні технології відіграють все більш важливу роль як ресурс, і як товар, стають все більшрелевантними у якості вхідного фактору виробництва.
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЇ В МЕНЕДЖМЕНТІ (НА ПРИКЛАДІ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ)
2.1 Застосування інформаційних технологій на робочому місці менеджера Сучасні інформаційні технології дозволяють створити єдине інформаційне середовище, фізичною основою якого є інтегровані комп’ютерні мережі та системи зв’язку, яке дозволяє супроводжувати та координувати як технологічні процеси, так і ділову діяльність будь-якої організації. Зокрема, такий підхід передбачає технічну, організаційну та методологічну інтеграцію таких базових напрямків управлінської діяльності, як виробничий, організаційний, маркетинговий, фінансовий, бухгалтерський, кадровий та проектно-конструкторський. Інформаційні продукти розміщаються в розподілених базах даних. Доступ до інформаційних продуктів відбувається через комп’ютерну мережу і регламентується правилами та нормативами даної організації. Крім цього, інформаційні технології забезпечують динамічну координацію дій за рахунок використання сучасних засобів зв’язку та програмних засобів комп’ютерних мереж. Інформаційна комп’ютерна мережа організації може органічно під'єднуватися до всесвітньої комп’ютерної мережі INTERNET. Під'єднання може проводитися через відповідні шлюзи з регламентованим доступом до внутрішньої інформації. Таким чином організація отримує прямий доступ до різноманітної інформації з широким спектром по змісту: від законодавчих актів до відомостей про стан на ринках сировини та готової продукції [15, c.32].
Як бачимо, сучасні розробки інформаційних систем менеджменту, технологій систем та комунікацій просуваються вперед досить успішно, використовуючи останні досягнення в галузі технологій інформаційних систем та комунікацій. Завдяки цьому інформаційні системи менеджменту стали задовольняти зростаючі вимоги менеджерів до забезпечення інформацією. Головними критеріями в оцінці інформаційних систем стали достовірність, своєчасність, повнота, корисність інформації для прийняття рішень.
П’ятикратне збільшення продуктивності від останніх нововведень в електронному обладнанні і програмному забезпеченні, а також скорочення витрат на їх придбання сприяють швидкому розвитку експертних систем і систем штучного інтелекту завдяки розповсюдженню телекомунікацій не тільки в організації, але і серед клієнтів. Все це сприяє перетворенням, які перетворюють чисто технічні прикладні програми в конкурентноспроможний механізм, яким можна ефективно керувати [5, c. 22−23].
В наш час найбільша частина технологічних розробок в галузі інформаційних технологій застосовується для вирішення оперативних управлінських задач. Новітні розробки свідчать про зростання можливостей вдосконалення інформаційних технологій в таких ключових напрямках:
Ё значне підвищення показників ефективності технології;
Ё спрощення доступу і розширення потенційних можливостей засобів програмного забезпечення і широкого застосування «відкритих технологій»;
Ё створення дружнього інтерфейсу для користувача;
Ё істотне покращання якості і функцій інформаційних технологій та зниження їх вартості.
Використання електронних таблиць, наприклад, особливо корисне у питаннях фінансового контролю. Експертні системи створюють сприятливі умови для автоматизації рейтингу кредиту, а також процесу навчання у сфері фінансів. Телеконференції полегшують спілкування менеджерів, які можуть бути віддалені географічно, таким чином, економляться витрати і прискорюються прийняття рішень. Системи демонстраційних залів, які оснащені базами даних і відеозв'язком, сприяють плануванню і контролю: затрати на інвестиції в нові технології дуже високі, навіть беручи до уваги великі потенційні можливості останніх досягнень. Підприємства можуть витрачати 5−10% своїх прибутків від реалізації на розвиток технологій [20, c. 12−14].
Важливе значення в автоматизації менеджменту має передача інформаційних масивів. Передача великих інформаційних потоків на значні відстані здійснюється з допомогою кабельних радіорелейних і супутникових ліній зв’язку. Створюються нові можливості для ефективної співпраці, оскільки з одного боку забезпечуються можливості на якісно вищих рівнях представляти чи передавати інформацію (відеоінформацію, гіпертексти, мультимедіа), а з другого зникають бар'єри віддалі, так, як зникають проблеми з'єднання і передачі інформації без спотворень.
2.2 Інтернет-технології в діяльності туристичних підприємств Для туристичних підприємств Інтернет у сучасних умовах є дуже важливим каналом, який дає змогу репрезентувати пропозицію широкому колу потенційних клієнтів. На електронній платформі підприємства може відбуватися процес презентації пропозицій, їх добір, приймання і оформлення замовлень, укладення угод та їх обслуговування. Висока ефективність комунікативних властивостей Інтернету забезпечує можливість скорочення часу на пошук партнерів, прийняття рішень, здійснення угод, розроблення нових туристичних продуктів. Інформація та послуги в Інтернеті доступні цілодобово. Крім того, його комунікативні характеристики володіють високою гнучкістю, що допомагає легко оновлювати інформацію і, тим самим, підтримувати її актуальність без тимчасової затримки та витрат на розповсюдження.
Названі ефекти також сприяють значному скороченню транс-акційних витрат, тобто витрат, пов’язаних з налагодженням та підтриманням взаємодії між компанією, її замовниками та постачальниками. При цьому вартість комунікацій, порівняно з традиційними засобами, стає мінімальною, а їх функціональність і масштабність значно зростають.
Інтернет у туристичному бізнесі застосовується за кількома напрямами. Один із них — використання віртуального простору для просування на ринку своїх послуг. Реклама в Інтернеті набуває дедалі більшої популярності, великі туроператори і невеликі турагентства активно використовують веб-сторінки і власні сервери. Інформацію про далекі країни, екзотичні подорожі та ціни на туристичні послуги легко знайти через будь-яку пошукову систему. Інтернет приваблює турфірми не тільки як рекламний засіб, а й як унікальний засіб організації взаємодії філій та агентств. Підприємства туристичної індустрії, особливо авіакомпанії і готелі, дуже швидко зуміли оцінити переваги маркетингу і продажу свого продукту через інтернет [10, c. 21].
Інтернет надає їм ідеальні засоби для продажу глобального продукту далеко за межами своїх країн, оскільки вартість його послуг на глобальному та місцевому ринках є однаковою. Якщо бюджети традиційних маркетингових операцій зростають прямо пропорційно до географічного охоплення (за рахунок збільшення вартості друку і поширення), то для Інтернету географічні фактори не мають значення: вартість його послуг не залежить від того" де і скільки осіб відвідали веб-сторінки.
Інтернет-системи забезпечують ще одну нову можливість менеджменту — просування продукту електронною поштою на адресу споживачів, які з великою ймовірністю захочуть купити тур у цьому туристичному напрямку. Такі системи запам’ятовують і зберігають у пам’яті велику за обсягом інформацію про минулі заявки і клієнтів, на підставі якої можна визначити найкращі напрями просування продукту з урахуванням демографічних факторів, інтересів, кращих засобів розміщення тощо. Інформація про клієнтів може бути зібрана з різних джерел: телефонних розмов, Інтернету, інформаційно-довідкових кіосків, туристичних інформаційних відділів — і збережена в єдиній базі даних. Створювані в Інтернеті веб-сторінки дають змогу споживачам швидко і легко переходити від планування подорожі до його бронювання. Створення ефективної веб-сторінки — тільки перший крок у використанні Інтернету. Дуже важливо забезпечити його просування традиційними й електронними каналами, а потім через усі можливі традиційні канали організувати цілеспрямовані рекламні кампанії з використанням агресивних маркетингових технологій «проштовхування» [11, c. 56].
2.3 Використання сучасних інформаційних технологій в туристичній галузі Автономної Республіки Крим Сучасне суспільство характеризується швидким розповсюдженням нових інформаційних технологій і радикальними змінами соціально-економічного життя під впливом цих процесів. Останнє десятиріччя ознаменувалися стійкою тенденцією розвитку інформатизації процесів управління підприємствами туристичної сфери.
Туризм у Криму — одна з найперспективніших індустрій. Зупиняючим фактором для бурного та якісного розвитку туризму у Криму є низка інформаційна грамотність та слабкі коммунікації. Саме тому питання розвитку інформаційних технологій у туризмі дуже актуально для кримських туристичних фірм в умовах глобалізації економіки [8, c. 4−6].
Зростання рівня життя, особистого доходу, рівня освіти підвищує інтерес людини до подорожей та можливостей здійснювати їх як у своєї країни, та за її межами, а висока якість туристичного продукту робить туризм привабливим для багатьох людей.
Глобалізація — один з основних напрямків в індустрії міжнародного турізму, який супроводжується концентрацією долі ринку та впливу в руках крупних компаній. Ці компанії, крім економії у великих масштабах, мають можливості розподіляти ризик між різними ринками, застосовувати сучасні маркетингові схеми доступу на міжнародний ринок труда, а також виграють від активного використання нових технологій.
У розвинених країнах світу водночас, доповнюючи одна одну, відбуваються зміни в інформаційних технологіях і в турістичному бізнесі, на відміну від Криму, де такі перетворення характеризуються відсутністю злагодженості. У зв’язку з цим процес впровадження інформаційних технологій у діяльність суб'єктів господарювання у сферу туризму Криму стикається з рядом проблем[4, c.12−14].
Одним з головних факторів ефективної роботи кримських туроператорських і турагентських компаній є кількість і якість продаж. Вплинути на продажі, покращити їх якість, максимально підвищити ефективність роботи можливо шляхом застосування систем бронювання і резервування в діяльності підприємств туристичного бізнесу Криму.
Резервування — це аренда (запас) частки місць оптом у готелях, санаторіях, транспортних засобах, тощо промiжним продавцем (турагентом, туроператором) для подальшої їх роздрiбної реалізації клієнтам (туристам та бiзнесменам). Фактори часу та умови повинні бути відображені у договорі.
Бронювання — поняття дещо вужче. Це закріплення за клієнтом (туристом) конкретного місця у готелях, санаторіях, транспортних засобах, яке вiдбувається за допомогою iнтернету, телефону, тощо з частковою чи повною передоплатою[Додаток В].
До глобальних відносять чотири основні системи бронювання: Amadeus, Galileo, Sabre та Worldspan (табл. 2). Разом ці системи нараховують приблизно 500 000 терміналів, встановленних у готелях по всьому світу, що составляє біль 90% ринку, невипадково їх називають «золотою четвіркою». 10% займають регіональні системи резервування та системи, які знаходяться у стадії злияння з однією з вищеперерахованих. Кожна GDS, хоча й є глобальною, має свій арсенал росповсюдження. Для Amadeus та Galileo — це передусім Європа, для Sabre та Worldspan — Америка. Цікаво, що система Galileo використовується у 116 країнах світу, біль ніж 45 тисячами агенств. По ітогам 2008 року Galileo має найбільш прочні позиції у Великобританії, Італії, Греції, Швейцарії, Португалії. В цілом, частка цієї системи на ринку Європи — 29,8% (друге місце). Таких результатів Galileo досягло за три роки праці на світовому ринку. Система Galileo дозволяє забезпечувати туриста та туагента інформацією про туристичні продукти і послуги, автоматизувати процес бронювання авіаквітків, прямий обмін повідомленнями та замовлення додаткових послуг. На сьогодні цією системою активно користується 89 агенств в Росії та Азербайджані, але не користуються в Криму [10, c.56−57].
Не менш відома у світі система бронювання Sabre, яка надає туристу інформацію про наання послуг перекладачів, оренди автомобілів, бронювання місць у готелях, організацію екскурсій, прогноз погоди, курси валют, забезпечує демонстрацію географічних карт, відеота фото з місць відпочинку та багато ін. Використання даної системи у туристичних фірмах Криму дозволило б упровадити систему з досупом до широкого спектра туристичних послуг, здійснювати продаж туристичних продуктів, дистрибуцію і розробку технологічних рішень для туристичної сфери Криму.
Комп’ютерна система бронювання Worldspan здійснює резервування місць на авіатранспорті, в театрах та інших закладах культури, номерів у готелях, екскурсій, компаіях по сдачі в аренду автомобілів, надає додаткову інформацію, пов’язану з туризмом. На початку XXI ст. Worldspan активно просуває туристичні Інтернет-технології у сфері електронної комерції. Програма Dates&Destinations дозволяє створити Інтернет Booking Engine — систему бронювання через Worldspan на сайті туристичного агенства в Інтернет. Впровадження цієї системи у діяльність кримських туристичних компаній дозволило б клієнтам самостійно обирати авіарейс, готель і здійснювати їх бронювання.
З вищеперерахованих систем бронювання на туристичних фірмах Криму користуються лише системою Amadeus. Останнім часом система Amadeus активно виходить на український ринок туристичних послуг і є однією із комп’ютерних систем бронювання, які динамічно розвиваються в Україні та Криму[9, c.12−13].
Висновки до другого розділу
1. Дослідили застосування інформаційних технологій на робочому місці менеджера.
Відзначимо основні переваги для організацій, які їм надає використання передових інформаційних технологій в управлінні. Так, застосування сучасних засобів зв’язку та обробки інформації у повсякденній роботі менеджерів дозволяє значно скоротити витрати на рутинну та малоефективну роботу і підвищити результативність ділових переговорів. Застосування інформаційних систем менеджменту надає можливість розглядати проблеми управління організацією у взаємопов'язаному комплексі і підняти ефективність праці менеджерів на якісно новий рівень.
2. Вивчили інтернет-технології в діяльності туристичних підприємств.
Отже, Інтернет-технології надають можливості туристичним підприємствам доносити інформацію і пропозицію продукту до великої кількості людей у всьому світі за порівняно невелику ціну; надавати інформацію вищої якості, ніж з традиційних друкованих джерел; забезпечувати споживачам легший і простіший спосіб бронювання продукту.
3. Розглянули використання сучасних інформаційних технологій в туристичній галузі Автономної Республіки Крим.
Стало відомо, що у сучасних умовах неможливо забезпечити якісне ведення туристичного бізнесу без впровадження й застосування новітніх інформаційних технологій. Саме їх використання на практиці забезпечує дотримання суб'єктами туристичної діяльності комплексу взаємодіючих і взаємодоповнюючих вимог, що формують якість туристичних послуг. Запропоноване впровадження систем бронювання GDS у туристичну галузь Криму дозволить туристичним підприємствам суттєво скоротити час на обслуговування клієнтів, забезпечити резервування в режимі он-лайн, знизити собівартість послуг, оптимізувати формування маршруту туристів за ціною, часом польоту та іншими параметрами та значно підвищити якість туристичних послуг.
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В МЕНЕДЖМЕНТІ
3.1 Застосування інформаційних технологій в управлінні розвитком інноваційного потенціалу туристичного підприємства Туристичні підприємства, на сьогодні - це глобальнийкомпьютерізований бізнес, у якому приймають участь крупні авіакомпаніі, готелі та туристичні корпораціі всього світу. Активне впровадження сучасних інформаційних технологій у діяльність туристичних підприємств є необхідною умовою їх успішної роботи, оскільки точність, надійність, оператівність і висока швидкість обробки та передачі інформації визначає ефективність управлінських рішень у цій сфері. Великі капитальні вкладення у нові технології приведуть до вертикальної, горизонтальної та діагональної інтеграції турістичних підприємств. Інформаційні технологіі забеспечують значний рост продуктивності у сфері послуг, а також у туризмі.
Інформаційно-технологічний потенціал туристичних підприємств — наявні та такі, що можуть бути мобілізовані обсяги інформаційних ресурсів, інформаційної техніки і технологій для створення власних і збирання, накопичення, обробки й використання різноманітних форм інформації для задоволення відповідних потреб суспільства [16, c.10].
Інноваційні процеси — невід'ємна умова розвитку туризму. Управління інновацілннимі процесами, впровадження їх на практиці з цельюн розвитку туризму є одним з найбільш важливих питань у галузі економіки туризму. Інновації класифікуються за такими ознаками, як першоджерело (потреби споживачів туристичних послуг, нововведення, новаторські ідеї), область застосування інновацій (туристичний продукт, туристична інфраструктура, управління процесами в туризмі, рекламна підтримка туризму), ступінь революційності інновацій (вдосконалення або ж створення чогото принципово нового), масштаби застосування (міжнародні, місцеві, регіональні), ступінь їх дорожнечу (витратні, малобюджетні). Інновації в сфері туризму можна визначити як заходи, що володіють принциповою новизною і провідні до позитивних змін у галузі в цілому. У туризмі як ніде ще важливо синергетичне взаємодію різних структур — місцевих органів влади, керівництва країни, туристичних компаній, туристичних операторів, власників готелів і курортів. Тільки комплексні скоординовані дії здатні дати відчутний позитивний ефект для розвитку туризму [7, c.32−33].
Туризм є багатовекторною та мультигалузевою сферою і тому складною для запровадження радикальних інновацій. У структурі сфери послуг є галузі, інноваційність яких не викликає сумнівів, тому що вони мають власну базу досліджень і розробок і пропонують ринку нові високі технології. Наприклад, сфера інформаційно-комп'ютерних технологій (ІКТ), має за меті віртуалізацію частини виробничих та торговельних операцій, управління економічними процесами від мега до мікрорівня, широке застосування різновиду прикладних програм для ефективного управління й адміністрування підприємством. Іншого сектору в українській економіці, що зростав би так само швидко, як ІТ, просто немає. І хоч туристичний бізнес переживає бум інформатизації, враховуючи широкий інформаційний сектор, потужність та масовість інформаційних повідомлень та віртуальний сектор подорожей в глобальних мережах, фахівці-туризмознавці зауважують, що туризм є більше «споживачем інформаційних інновацій», аніж продуцентом.
В світовій практиці в туризмі широко розповсюджуються новації, спрямовані на підвищення якості отриманого сервісу, створенні нової потреби у комфортному відпочинку, здатному дивувати передбачливістю та комплексністю. Популяризуються інновації на транспорті (літак з прозорим корпусом), в готельному бізнес і (готель і комплекси на намивних островах), застосування енергота ресурсозберігаючих технологій, що здатні подовжити життєвий цикл туристичного продукту або знизити вартість послуг[3, c.10−11].
Часто туристам демонструють об'єкти, спочатку створені для інших цілей, але що стали визначною пам’яткою даного району (об'єкти військового, екстримального, екзотичного туризму: плаваючі острови, підводні галереї, верхні поверхи високих новобудов міста, звідки відкривається широкий панорамний вид, тощо) або створені нетипові для місцевості відпочинку атракції (лижні комплекси в пустелі Sky Pass Dubai, поля для міні-гольфу на круїзному судні ін.).
Завдяки своєму курортно-рекреаційному потенціалу Україна привертає і залучає до співпраці і участі в різних інвестиційних проектах представників багатьох країн світу. Наша держава активно проголошує туризм одним з трьох видів експортнозамінної діяльності та пропонує привабливі інвестиційні проекти.Інвестиційні проекти у сфері розвитку курортно-рекреаційного комплексу АР Крим реалізуються ще на 3-х територіях пріоритетного розвитку, а саме в дестинаціях: «Велика Ялта», «Судак», «Алушта"[Додаток А].
На сьогодні привабливими для інвестування є проекти щодо будівництва туристичної і спортивної інфраструктури курортів та дестинацій (гірськолижних трас, канатних доріг, спортивно-оздоровчих комплексів) [5, c. 79−80].
Зважаючи на рівень розвитку підприємств, серед яких тотальна більшість мікроабо малі туристичні підприємства, та окреслені в ЗУ «Про інноваційну діяльність» об'єкти інноваційної діяльності, — в українській практиці слід виділити наступні види інновацій:
— інноваційні програми і проекти;
— нові знання та інтелектуальні продукти;
— виробниче обладнання та процеси;
— інфраструктура виробництва і підприємництва;
— механізми формування споживчого ринку і збуту турпродукту;
— організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва, обслуговування і (або) соціальної сфери;
— сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки (для виробничих підприємств туристичної сфери: заклади розміщення, ресторанного і курортного бізнесу та ін.;
— туристичний продукт на національному, регіональному рівні, на рівні дестинації, на рівні туристичного підприємства.
На державницькому рівні світові інтеграційні процеси змушують національні економіки витрачати зусилля на постійний розвиток конкурентоздатного продукту сектору туризму. Програми, які заохочують внутрішню і міжнародну торгівлю туристичними послугами, спонукають до винайдення шляхів подолання перешкод в розвитку туризму, створення системи управління знаннями, дослідження і навчання щодо просування та імплементації нововведень. Ці програми привертають і підтримують доступ туристичних підприємств до використання ресурсів ефективніше та інноваційно, щоб просувати власну продукцію на національному та світовому ринку; підтримувати сталі показники приросту попиту на туристичні мандрівки, які стали необхідною складовою в структурі потреб споживачів [24, c.44].
3.2 Проблеми і перспективи використання інформаційних технологій в туристичній галузі Автономної Республіки Крим Дослідження основних проблем туристичних фірм у Криму дають наступні результати:
1. Слабкі комунікації. Більшість сайтів туристичних підприємств використовуються як інформаційно-рекламний канал, який надає актуальну інформацію, що постійно оновлюється. Але, проведені дослідження довели, що в середньому тільки 12,3% туристичних фірм Криму мають власний сайт. В інших він взагалі відсутний або з моменту створення не оновлювался і утримує застарілу інформацію. Крім того, сайти кримських турістичних фірм утримують у собі обмежений обсяг інформаціі, є однотипними та характеризуються відсутністю явної спрямованості на розвиток комплекса в цілом. Видно, що лише 17% турістичних фірм України мають свій власний сайт, що свідчить про недосконалість механизму інформаційного обміну суб'єктів господарювання у сфері туризму і зовнішнього середовища за допомогою мережі Інтернет.
2. Недостатній рівень підготовки менеджерів з інформаційних технологій та низка інформаційна грамотність. Основною проблемою при установці програмного забезпечення на кримських турістичних підприємствах, крім техничних питань, є недостатня кваліфікованність персоналу. Переважна кількість робітників туристичної галузі має гумунітарну освіту, що викликає певні труднощі в роботі з комп’ютером та Інтернетом. Навчання співробітників або найм професіоналів потребує додаткових фінансових коштів та далеко не всі туристичні підприємства Криму можуть дозволити собі утримувати у штаті фахівців з інформаційних технологій.
3. Більшість кримських туристичних фірм дають далеко не повну інформацію кліентам на своїх сайтах щодо місця расположення готелю або пансіонату (дуже часто відсутня інформація що до місцязнаходження об'єктів від морю), також інформація про вартість пропозіціоних послуг нерідко буває застарілою та неточною.
4. Значні недоліки у системі бронування та резервування готельних номерів. Найбільше росповсюдження отримала система резервування номерів, коли турист придбає номер у готелі (чотирьох, трьох чи п’яти зірковому — як вказано у прайсі), але не знає назви цього готелю до самого приїзду. Така система назвається у різних операторів по-різному: ROULETTE, TEZ-EXPRESS та інші. Багато хто віддає перевагу такий системі, тому що вона дозволяє значно заощаджувати бюджет на поїздку та, якщо пощастить, попасти у гарний готель. Найчастіше, результат не віправдовує сподівань туриста.
5. Відсутність державної електороної системи забезпечення суб'єктів туристичної діяльності оперативною інформацією про попит, пропозицію, ціни, тарифи та ін [19, c.17−18].
Враховуючи специфічність туристичного продукту, як товару та особливість виробництва туристичних послуг слід зважити на:
— недостатньо виражену схильність туристичного продукту до структурних інноваційних змін;
— низький рівень наукоємності у процесах обслуговування, де головним критерієм є експлуатація туристичних ресурсів, якість наданих сталих пакетних послуг (розміщення, харчування, транспортування та ін.);
— суттєву складову незмінних цінностей у складі турпродукту, таких як:
— кроскультурні особливості гостинності та доброзичливості у прийомі й обслуговуванні іноземних туристів;
— унікальний історичний, культурний спадок, що є джерелом туристичної атрактивності;
— етичність та самосвідомість у використанні туристичних ресурсів, гармонійний розвиток туристичних дестинацій тощо;
— подекуди низький рівень продуктивності праці працівників, задіяних в туристичному обслуговуванні, що інколи має соціальний ефект, аніж матеріальний[Додаток Б].
Виходячи з проблем малої наявністі сайтів у туристичних компаній Криму (зі 108 туристичних фірм лише 14 мають власний сайт) можна запропонувати напрямки по вдосконаленню системи інформування:
— розширення переліку та обсягу інформації;
— зміна дізайну сайтів регіонального та національного призначення;
— стимулювання приватних підприємств (суб'єктів туристичної діяльності) для створення сайтів регіонального призначення;
— здійснення контролю за об'єктивністю інформації;
— включення у бюджет витрат на використання комп’ютерних технологій з метою розвитку туризму у Криму.
Конкуренція на кримському ринку туристичних послуг також обумовлює підвищені вимоги до професійних якостей керівників та спеціалістів, що, насамперед, передбачає оволодіння фундаментальними знаннями теорії і практики управління з урахуванням галузевої специфіки, а також умінням активно використовувати інформаційні технології у своїй професійній діяльності.
Саме тому, активне впровадження сучасних інформаційних технологій у діяльність кримських туристичних підприємств є необхідною умовою їх успішної роботи, оскільки точність, надійність, оперативність і висока швидкість обробки та передачі інформації визначає ефективність управлінських рішень у цій сфері [19, c.1−2].
Висновки до третього розділу
1. Охарактеризували застосування інформаційних технологій в управлінні розвитком інноваційного потенціалу туристичного підприємства.
Успішні інноватори туризму своїм досвідом доводять, що створення і впровадження нового — не просто бажано, але і необхідно в конкурентній боротьбі, а в період економічної нестабільності, — це повинно сприйматися як умова виживання. Зміна економічних пріоритетів, бізнес-середовища функціонування, високу ступінь невизначеності та коливання попиту на ринку, важкопрогнозованості наслідків криз та інших негативних факторів впливу спонукають туристичні підприємства до винайдення шляхів подальшого розвитку, які лежать в площині інноваційних перетворень як підприємницької складової ринкових змін, так і розвитку нових форм і методів управління.
2. Проаналізувалипроблеми і перспективи використання інформаційних технологій в туристичній галузі Автономної республіки Крим.
Виявлення основних проблем туристичних фірм у Криму вказує на доцільність розробки цільової програми розвитку інформаційних технологій у діяльності підприємств туристичної сфери, яка, в свою чергу, дасть певний потенціал і можливість урахувати комплекс заходів щодо поліпщення діючої системи використання різноманітних видів інформаційних технологій та сприяти розвитку нових механизмів державного регулювання у цій сфері. Для кримських туристичних компаній існує багато шляхів підвищення ефективності діяльності.
ВИСНОВКИ Отже, сучасні інформаційні технології міцно увійшли в наше життя. Застосування ЕОМ стало буденною справою, хоча ще зовсім недавно робоче місце, обладнане комп’ютером, було великою рідкістю. Інформаційні технології відкрили нові можливості для роботи і відпочинку, дозволили багато в чому полегшити працю людини.
З розвитком сучасних інформаційних технологій зростає прозорість світу, швидкість і обсяги передачі інформації між елементами світової системи, з’являється ще один інтегруючий світової фактор. Це означає, що роль місцевих традицій, що сприяють самодостатньому інерційному розвитку окремих елементів, слабшає. Одночасно посилюється реакція елементів на сигнали з позитивним зворотним зв’язком. Інтеграцію можна було б тільки вітати, якби її наслідком не ставало розмивання регіональних і культурно-історичних особливостей розвитку.
Останнє десятиріччя ознаменувалися стійкою тенденцією розвитку інформатизації процесів управління підприємствами туристичної сфери. Туризм сьогодні - це глобальний компьютерізований бізнес, у якому приймають участь крупні авіакомпаніі, готелі та туристичні корпораціі всього світу. Активне впровадження сучасних інформаційних технологій у діяльність туристичних підприємств є необхідною умовою їх успішної роботи, оскільки точність, надійність, оператівність і висока швидкість обробки та передачі інформації визначає ефективність управлінських рішень у цій сфері. Крупні капитальні вкладення у нові технології приведуть до вертикальної, горизонтальної та діагональної інтеграції турістичних підприємств.
Інформаційні технологіі забеспечують значний ріст продуктивності у сфері послуг, а також у туризмі. Туризм у Криму — одна з найперспективніших індустрій. Зупиняючим фактором для бурного та якісного розвитку туризму у Криму є низка інформаційна грамотність та слабкі коммунікації. Саме тому питання розвитку інформаційних технологій у туризмі дуже актуально для кримських туристичних фірм в умовах глобалізації економіки.
1. Проаналізовано роль інформаційних технологій в управлінні підприємством.
Існує кілька точок зору на розвиток інформаційних технологій з використанням комп’ютерів, визначених різними ознаками поділу.Отже, інформаційна технологія — це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою і зберіганням інформації.
2. Вивчено види інформаційних технологій.
При організації збору і реєстрації даних по принципу послідовних рішень застосовуються різні види інформаційних технологій: збір і реєстрація даних безпосередньо в процесі виробництва у формі єдиного документа і використання центральної ЕОМ для їх агрегирування; обробка даних в режимі діалогу для розрахунків показників на терміналі; одержання вільного документа, використання машинолічильного носія інформації, обробка даних на комп’ютерах.