Система вищої освіти в Італії та Іспанії

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка Кафедра філософії та соціально-політичних дисциплін КУРСОВА РОБОТА на тему:

«Система вищої освіти в Італії та Іспанії»

Зміст

• Вступ
• 1.Загальна характеристика системи вищої освіти в Іспанії
• 1.1 Історичний розвиток університетів Іспанії
• 1.2 Вступ до іспанських університетів
• 1.3 Можливість отримання іспанського гранту для громадян України
• 1.4 Університетська вища освіта
• 2. Університет міста Саламанки — один з основних освітніх центрів Іспанії
• 3.Загальна характеристика системи вищої освіти в Італії
• 3.1 Історичний розвиток університетів Італії
• 3.2 Університетська вища освіта
• 4. Сап'єнца — один з найбільших університетів Європи
• Висновки
• Список використаної літератури

Вступ

Італія та Іспанія беруть участь у становленні Болонського процесу починаючи з першого його етапу — 2001;2002 рр. Незважаючи на те, що принципи Болонської декларації були схвалені багатьма країнами Європи, слід зазначити, що зараз існують суттєві відмінності у їх впровадженні в окремих країнах, в тому числі Італії і Іспанії. Це дає можливість Україні, спираючись на європейський досвід, обрати для себе найприйнятніший варіант, який враховуватиме наші освітні традиції і водночас наближатиме нас до єдиного європейського освітнього простору. Метою даної курсової роботи є аналіз систем вищої освіти Італії та Іспанії, а також їх порівняння з системою вищої освіти в Україні. Це дасть змогу виявити всі позитивні та негативні тенденції розвитку освітніх процесів як в нашій країні, так і в обраних для порівняння і, в свою чергу, визначити можливі шляхи їх подолання або доцільність впровадження. Особливу увагу приділено конкретизації порівняння на прикладі провідних університетів Іспанії та Італії (відповідно університет міста Саламанки та Сап'єнца).

1.Загальна характеристика системи вищої освіти в Іспанії

1.1 Історичний розвиток університетів Іспанії

Іспанські університети — чи не найстаріші у світі. Найперший з них був заснований у Саламанці в 1218 році. Історики вважають, що король Леона Альфонс IX заснував його у відповідь на створення університету в Пласенсії його кузеном і суперником Альфонсом VIII Кастильським. Саламанський університет швидко вбирав всі новітні напрямки в науці і вже через 30 років папа проголосив його одним із чотирьох кращих університетів світу. Саме тут Колумб уперше представив свій перший проект факультету теології. Там же викладала латинь перша у світі жінка-професор Беатрис де Галіндо. Вважається, що в Саламанці вчилися Сервантес і конкістадор Ернан Кортес. Дуже відомі у світі також університети в Барселоні й Гранаді. Барселонський університет з’явився в 1450 році, а Гранадський — в 1526 році. До найбільш престижних державних вузів країни відносять також більш «юні» університети — Мадридський, Севільський і Валенсіанський. Університети в Іспанії є основним типом вищих навчальних закладів, частка яких становить 95% від загального числа вузів. Всі вони відрізняються між собою не тільки по профілю дисциплін, що вивчаються, але й по числу ступенів, які можна освоїти. Усього ж в Іспанії налічується 47 державних і 10 приватних вищих навчальних закладів. За словами Терези Рівес Пальїсе, консультанта з питань освіти при посольстві Іспанії в Москві, на батьківщині Дон-Кіхота державні університети цінуються вище приватних.

Крім державних і приватних вищих навчальних закладів є й ще один рідкісний для всього світу різновид — духовні, ті, що перебувають під опікою церкви, які крім стандартного для всіх вищих навчальних закладів набору дисциплін, здатні по-справжньому поглибити ваші знання з такого предмету як «Історія релігії». У країні є також ряд інших вищих навчальних закладів, які звичайно готують фахівців у специфічних галузях, таких, наприклад, як мистецтво або військова справа.

1.2 Вступ до іспанських університетів

Державні університети виділяють усього 5% місць іноземцям із країн, що не входять до Європейського союзу. Приватні навчальні заклади більш гнучкі, орієнтовані на зміни попиту робочого ринку Європи. Вони пропонують також безліч післядипломних програм, що ввійшли в моду (на базі вищої освіти), у тому числі англійською мовою.

Для вступу до університету необхідно успішно здати вступний іспит Selectividad, покликаний офіційно підтвердити знання вступників. Щоб виявити загальний рівень освітньої підготовки абітурієнта передбачається два види випробувань: обов’язковий іспит з іспанської мови (кілька завдань) і другої або гуманітарної або технічної частини (залежно від напрямку навчання, обраного вступникам). В цьому аспекті простежується подібність до вступних випробувань в Україні, де також в більшості випадків необхідно здавати 2−3 екзамени: з української мови та профілюючих предметів (та). В процесі здачі «selectividad «до іноземців пред’являються ті ж вимоги, що й до іспанських абітурієнтів. І вимоги ці високі. Відомо, що деякі факультети або «Escuelas Tecnicas superiores» приймають тільки тих, хто здав «selectividad «на вищі оцінки. Іспити проводяться щорічно в липні й вересні, в Україні ж вступна кампанія розпочинається в червні і закінчується в липні-серпні. Здача іспиту можлива також і при посольстві.

Перед вступом потрібно пройти спеціальний підготовчий курс для вступників — «Curso de Orientacion universitaria» (COU). Він триває приблизно рік й покликаний підготувати абітурієнта до здачі вступного іспиту.

Попередньо перед вступом необхідно підтвердити шкільний атестат. Визначення еквівалентності іноземних дипломів перебуває у віданні іспанського Міністерства освіти. Для одержання допуску до здачі вступного іспиту в іспанські університети, необхідна позитивна відповідь із Міністерства освіти.

У випадку, якщо абітурієнт має диплом про здачу мовного іспиту DELE (Diploma de Espanol como Lengua Extranjera/іспанська мова як іноземна), то при вступі в університет він може бути звільнений від здачі мовного тесту.

Знання мови:

Навчання в переважній більшості іспанських університетів ведеться іспанською мовою. Тому знання мови є першою з необхідних умов для отримання освіти. У випадку з вступом в університети Міністерство освіти Іспанії надає для іноземців можливість здачі іспиту DELE, що визначає знання іспанської як іноземної мови, і одержання наступних свідоцтв:

· CIE — Certificado Inicial de Espanol como Lengua Extranjera (низький рівень)

· DBE — Diploma Basico de Espanol como Lengua Extranjera (середній рівень)

· DSE — Diploma Superior de Espanol como Lengua Extranjera (високий рівень)

Іспит DBE необхідний для продовження навчання в університеті Іспанії (за винятком тих випадків, коли мова йде про перевід до вузу). Час здачі іспитів: травень і листопад. Центри прийому іспитів розташовані не тільки в самій Іспанії, але й в 48 країнах світу (в 147 містах).

Для здачі іспиту потрібна наявність довідки про те, що претендент не є громадянином країни, де іспанська мова — офіційна, а також досягнення 16 років у випадку одержання диплома Superior (3-го рівня). Далі претендент одержує засвідчену копію реєстраційного аркуша й інформаційний аркуш із вказівкою місця, дати й часу проведення іспиту. Ці документи разом з паспортом необхідно принести на іспит.

Іспити DELE на всіх трьох рівнях включають 5 видів тестів і відповідних вправ. Для того, щоб здати іспит необхідно одержати «APTO» — тобто здано. Якщо хоча б по одному виду вправ або тестів було отримано «NO APTO» — не здане, то весь іспит уважається проваленим.

А для тих, хто спочатку усвідомлює, що рівень знання мови явно відкине його до аутсайдерів, в Іспанії створена велика кількість літніх шкіл, у тому числі й безпосередньо при університетах. При чому навчання в мовних школах передбачає не тільки вдосконалення мови, але й вивчення тієї області знань, по якій учень у майбутньому хотів би одержати вищу, університетську кваліфікацію.

Якщо відбувається перевід з українського в іспанський університет, то мовний тест у цьому випадку не здається; студентові досить підтвердити предмети по системі «creditos» .

Фінансові витрати:

Всупереч розхожій думці, рівень життя в Іспанії досить високий — особливо в Мадриді, містах Каталонії, Басконії. Відповідно, ціни на житло, харчування, розваги тут відносно високі. Вища освіта теж пербуває в списку «дорогих задоволень» .

Вартість навчання в державному університеті, залежно від обраної спеціальності, обходиться в 700−2000 євро в рік, у сумі - від 3000 до 10 000 євро в рік. Вартість магістратури — від 1000 до 7000 євро в рік. Одержати стипендії в Іспанії практично нереально, оскільки багато вузів просто не в змозі платити за навчання.

Вартість навчання, як правило, включає в себе заняття, користування університетською бібліотекою (за невеликі гроші зроблять читацький квиток), комп’ютерами, лінгафонними кабінетами, лабораторіями, підручниками й книгами. Додатково доводиться платити за словники і якщо необхідно за додаткові заняття по іспанській. Групові заняття дешевше індивідуальних. Вартість години індивідуального уроку приблизно 15−20 євро.

В Іспанії існує обов’язкова страховка для студентів, що ще не досягли 28-літнього віку. Вона звичайно включається в загальну суму оплати за навчання.

В Іспанії одержати житло від університету досить проблематично. Особливо у великих вузах. У Мадриді, Барселоні, Севільї - найдорожчих містах Іспанії - поширена форма спільного, пайового використання житлової площі декількома студентами. Для тих, кому цей варіант за якимись причинами не підходить, є можливість проживання в іспанській родині. В багатьох іспанських містах існують туристичні бази для молоді. Їхні адреси завжди можна знайти в довіднику «Red Espanola de Albergues Juveniles». Витрати на оплату житла звичайно в середньому становлять 240 євро на місяць, на харчування й транспорт — 150 євро на місяць. В Іспанії їжа недорога і якісна. За 7 — 12 євро можна перекусити в будь-якому ресторанчику середньої руки.

Підготовка до від'їзду:

Іспанське посольство вимагає, щоб всі документи подавав безпосередньо той, хто звертається за запитом про візу. Кількість документів і сам процес одержання візи залежить від терміну, на який вступник їде вчитися. Якщо строк менш 30 днів, то віза видається туристична із правом на навчання. Ця віза зобов’язує повернутися в Україну по закінченні терміну дії.

Короткострокова студентська віза видається у випадку, якщо строк перебування в Іспанії менше 90 днів; довгострокова студентська віза видається якщо плани на навчання в Іспанії набагато серйозніші. У кожному разі для одержання короткострокової студентської візи або довгострокової студентської візи обов’язково потрібне запрошення від навчального центра, складене за особливою формою, підтвердження про зарахування на курс, із вказівкою типу проживання й курсу. Якщо ж є бажання продовжити своє навчання в Іспанії, то крім основного пакета документів, необхідна також медична довідка, довідка про несудимість і документи про оплату курсу.

Спочатку Консульством видається віза на в'їзд в Іспанію, що дійсна 3 місяці. За цей час студентові необхідно подати документи на вид на проживання. У цьому випадку довідка на проживання продовжується на весь період заняття.

1.3 Можливість отримання іспанського гранту для громадян України

Обов`язковою умовою участі в конкурсі на отримання грантів Міністерства закордонних справ Іспанії є наявність вищої освіти. Громадяни України можуть брати участь в 5 конкурсах на отримання гранта. Їх основні характеристики наведено в таблиці 1.3.1 Конкурс проводиться по всьому світу, а не лише в Україні. Вся процедура подачі анкет відбувається в режимі онлайн на сайті www.becasmae. es. Зареєструвавшись на сайті, претендент отримує доступ до анкет, в які необхідно внести наступні відомості:

— особисті дані;

— дані по навчанню (вузё спеціальність, рівень освіти, сфера навчання, тема навчання, середній бал з розрахунком балів — наприклад 5 із 5-ти, максимум — 5, і загальне число балів);

— перелік наукових публікацій (якщо такі є), які необхідно перевести хоча б на англійську мову;

— підтвердження володіння іспанською мовою з вказанням рівня володіння;

— програму, на яку подається заявка;

— університет Іспанії, в якому хотів би навчатися/проводити дослідження претендент, тему, спеціальність, сферу досліджень, тривалість навчання, необхідність в продовженні гранта.

Також претендент повинен самостійно написати програму свого навчання/дослідження (так званий проект) на весь час гранта, яка повинна містити:

— назву теми;

— мотиваційний лист;

— опис планів по завершенні проекту і професійних цілей на майбутнє;

— два рекомендаційні листи;

— техніко-професійне представлення проекта;

У техніко професійному представленні необхідно вказувати методи, засоби, ресурси, поетапні задачі реалізації проекта.

Після того, як по інтернету буде відправлено всі необхідні дані, необхідно роздрукувати із сайту 3 документи, заповнити їх і разом з легалізованим дипломом надіслати по пошті до Іспанії відповідальному за відбір стипендіатів вибраного вуза. Один з документів — це вся інформація, яку було відправлено по інтернету, другий — фіскальні зобов`язання перед Іспанією, третій — заявка в університет на визначений факультет. Потім необхідно чекати підтвердження про те, що заявка відібрана і передана на остаточне затвердження. Якщо таке повідомлення отримано, то необхідно надати необхідні документи до посольства Іспанії в Україні. З нових документів — це лише легалізована медична довідка. Після надання документів необхідно чекати остаточного рішення.

До переваг іспанського гранту можна віднести те, що не є обов`язковим досконале володіння іспанською мовою, додаткових тестів немає, грошові витрати по отриманню відповіді зводяться до переводу диплома і відправці його до Іспанії, вся процедура подачі заявки відбувається по інтернету, що виключає паперові незручності. Цікаво, що у 2003 році українці в сумі отримали 19 грантів, а росіяни — 14.

Таблиця 1.3.1

1.4 Університетська вища освіта

Університетська освіта ділиться на цикли зі своїми специфічними освітніми цілями й академічною значимістю. По цій освітній моделі існує 4 типи навчання: перший цикл (короткий), подвійний (тривалий), що триває 5 або 6 років, навчання тільки на другому циклі (2 роки), третій цикл тривалістю від року до двох.

Університетська освіта має 5 напрямків: гуманітарні науки; експериментальні науки, охорона здоров’я, суспільствознавство і юриспруденція, технічна освіта. По кожному напрямку можуть бути: перший цикл, перший і другий цикли, тільки другі цикли, третій цикл — навчання на ступінь доктора.

Нижче наведені цикли й напрямки університетської освіти, дійсні до 2005/06 навчального року:

1 цикл:

· ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ НАУКИ: " Diplomado" по статистиці, «харчуванню й диєтології», оптиці й оптометрії.

· ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я: ''Diplomado'' по сестринській справі, фізіотерапії, логопедії, педикюру, трудотерапії.

· СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО І ЮРИСПРУДЕНЦІЯ: ''Diplomado'' по спеціальностях «бібліотечної справи» й діловодства", «бізнес», «соціологія», «державне управління», «трудові відносини», «суспільна робота», «туризм»; спеціальність «Maestro» по слуху й мові", «спеціальне навчання», «фізична культура», «Educaciуn Infantil», «музика», «початкова освіта й іноземна мова» .

· ТЕХНІЧНА ОСВІТА: технічний архітектор, ''Diplomado'' по судовому устаткуванню, навігації, навігаційній радіо-електроніці, технічний інженер в області вітряних двигунів, аеронавігація, аероплани, аеропорти, технічний інженер для роботи із цивільними будинками (спеціалізація «цивільне будівництво»), технічний інженер в області промислового дизайну (спеціальності «електрика», «промислова електроніка», «механіка», «промислова хімія», «текстиль»), технічний інженер у судноплавній справі (спеціальності «морські споруди», «суднові двигуни і їхнє обслуговування»), технічний інженер у сільському господарстві (спеціальності «сільське господарство й землеробство», «садівництво», «сільське господарство й харчова промисловість», «моторизація в сільській місцевості й будівництво); технічний інженер у лісовій справі (спеціальності «лісова справа» і «лісова промисловість»), технічний інженер в області керування комп’ютерними технологіями, технічний інженер у гірській промисловості (спеціальності «розробка родовищ», гірське устаткування, гірнича справа й металургія, енергетичні ресурси, паливо й вибухові речовини, пошук руд), технічний інженер у сфері телекомунікацій (спеціальності «телекомунікаційні системи, електронні системи, аудіовізуальне навчання, телематика), технічний інженер в області топографії.

Подвійний цикл:

· ГУМАНІТАРНІ НАУКИ: " Licenciado" в областях образотворчого мистецтва, німецької, арабської, класичної, французької, слов’янської, галісійської, єврейської, іспанської, англійської, італійської, португальської, румунської, баскської філології, філософії, географії, історії, історії мистецтва, гуманітарних наук, теології, перекладу й інтерпретації.

· ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ НАУКИ: ''Licenciado'' біології, біотехнологій, охорони навколишнього середовища, в області мореплавства, фізики, геології, математики й хімії.

· ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я: ''Licenciado'' фармакології, медицини, стоматології, ветеринарії.

· СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО І ЮРИСПРУДЕНЦІЯ: ''Licenciado'' ділового адміністрування, фізичної культури й спорту, політології, аудіовізуальних комунікацій, права, економіки, педагогіки, журналістики, психології, реклами, зв’язків із громадськістю, соціології.

· ТЕХНІЧНА ОСВІТА: архітектор, інженер аеронавтики, сільське господарство, суспільні роботи, геолог, комп’ютерні науки, промисловість, гірське, лісове господарство, мореплавство й океановедення, хімія й телекомунікації.

Тільки 2-й цикл:

· ГУМАНІТАРНІ НАУКИ: ''Licenciado'' соціальної й культурної антропології, східно-азіатський напрямок, історія й музика, лінгвістика, теорія літератури й порівняльна література.

· ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ НАУКИ: ''Licenciado'' біохімії, харчовій промисловості й харчовим технологіям, статистичні технології й виноробство.

· СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО І ЮРИСПРУДЕНЦІЯ: ''Licenciado'' діловодство й фінанси, робота, документоведення, дослідження ринку і його механізми, психопедагогика.

· ТЕХНІЧНА ОСВІТА: інженер в області автоматики й промислової електроніки, електроніка, землеустрій й картографія, організація піщаних робіт, інженер систем захисту, ''Licenciado'' у морському машинобудуванні, мистецтво мореплавства й морський транспорт, морська радіоелектроніка.

''Licenciados'' на інженера й архітектора, перераховані у вищезгаданих сферах, можуть бути зарахованими на третій цикл відповідної категорії й зайнятися спеціалізацією по одному науковому, художньому або технічному предмету, а потім одержати дозвіл на проведення дослідницьких робіт. По закінченні цього курсу випускники одержують сертифікат-диплом, що підтверджує досягнутий рівень і дозволяє захищати докторську дисертацію по раніше не дослідженій проблемі, щоб одержати докторський ступінь у певній сфері.

Щоб пристосувати систему університетської освіти в Іспанії до так званого «Болонского процесу», мета якого створити «Область європейської вищої освіти», Кабінет міністрів видав королівські укази, що регулюють структуру університетської освіти, включаючи дипломне дослідження й аспірантуру.

Про це говориться в Королівському указі від 21 січня 55/2005 про установи в університетській структурі освіти й дипломних досліджень і в Королівському указі від 21 січня 56/2005 про систему освіти в аспірантурі. Ці укази містять в основному інформацію про організації системи.

Після виходу у світ цих указів Рада по координації університетів, куди входять всі університети й установи, що надають вищу освіту, склала новий список для дипломної освіти, після чого, він був розглянутий і схвалений Міністерством освіти й науки. Це відбулося приблизно в середині 2005 року. А потім розпочалася розробка нових положень для кожного курсу навчання, що закінчиться до жовтня 2007 року. На основі цих положень університети будуть встановлювати навчальні програми, які повинні будуть схвалені Автономними областями й визнані Радою по університетській координації. А також університети можуть запропонувати нові програми навчання в аспірантурі. Процес реорганізації буде відбуватися до 2010 року.

Королівський указ від 21 січня 55/2005 про установи в університетській структурі освіти й положення про дипломну освіту закріплюють із одного боку, нову організацію університетської освіти (дипломна освіта й аспірантура), а з іншого боку, регулюють перший цикл дипломної освіти.

Відповідно до Королівського указу, університетська освіта, після якого видається диплом, дійсний на території всієї країни, становить дипломну освіту й аспірантуру, які становлять два цикли:

· Дипломна освіта: Це перший цикл навчання. Він містить у собі вивчення базових понять і одержання основних знань, які готують до здійснення професійної діяльності. Ступінь видається після успішного закінчення цього першого циклу. Щоб одержати кваліфікацію дипломної освіти, необхідно мати від 180 до 240 заліків. Університети Іспанії через угоди можуть організовувати об'єднані навчальні програми на один дипломний ступінь, де беруть участь два або більше університети. Крім того, можливе підписання угод із закордонними університетами для організації об'єднаних навчальних програм, які передбачають одержання єдиної або подвійної кваліфікації.

· Аспірантура: Другий цикл університетської освіти зосереджений на поглибленому, спеціалізованому або міждисциплінарному навчанні, ціль його — академічна або професійна спеціалізація або проведення дослідницьких робіт. Після успішного закінчення циклу студент одержує ступінь магістра.

Третій цикл університетської освіти націлений на навчання поглибленого рівня, де вивчаються техніки проведення дослідницьких робіт. Він складається з лекцій, семінарів і іншої діяльності, пов’язаної з дослідницькою діяльністю. Сюди входить підготовка й здача дисертації докторів філософії, що і є основною метою роботи. Після успішного закінчення циклу студент одержує ступінь доктора. Це найвищий рівень університетської освіти. Проходження навчання на цьому рівні підтверджує наявність найвищого академічного ступеня, що надає право викладати й здійснювати дослідницьку діяльність.

У королівський указ включені основні вимоги, засновані на загальних цілях області європейської вищої освіти. А уряд після розгляду пропозицій університетського співтовариства разом із професійними секторами, офіційними школами й профспілками, а також іншими громадськими організаціями затверджує ступені дипломної освіти, що діють на території всієї держави, а також вимоги до університетських навчальних програм. Цей королівський указ також містить у собі загальні положення, що регулюють присудження вчених ступенів, вартість державної університетської освіти, шкільну страховку, видання нового каталогу офіційних університетських ступенів і т.д.

З іншого боку, Королівський указ від 21 січня 56/2005 про врегулювання офіційної університетської освіти на рівні аспірантури, яку включено в другий і третій цикли діючої системи іспанської університетської освіти. Він був складений відповідно до мети області європейської вищої освіти. Таким чином, університети можуть мати досить гнучку, незалежну від автономної влади й держави, структуру. Вони повинні бути організовані так, щоб відповідати європейському рівню. Так, офіційний магістерський ступінь представлений в університетах Іспанії разом з докторським, за давньою традицією. А цим указом регулюються обидва ступені.

Мета навчання в аспірантурі - спеціалізація академічного, професійного або дослідницького вивчення. Це навчання складається із програм на магістерську й докторську ступені. Другий цикл університетської освіти веде до магістерського ступеня й становить у загальному від 60 до 120 заліків. З іншого боку, навчання на докторський ступінь залежить, за великим рахунком, від кожного окремого факультету, який досить вільний у виборі практичних принципів його здійснення. Воно становить один цикл і містить у собі лекції, семінари й будь-яку діяльність, спрямовану на вивчення досліджуваного питання. По закінченні навчання на цьому циклі студент повинен представити дисертацію доктора філософії, що є його власним дослідженням, і захистити її перед п’ятьма членами комісії. Ця комісія — лектори цього циклу.

Королівський указ також визначає правила проведення навчання, які будуть бути гарантією якості освіти.

Новий принцип в обох вищезгаданих указах — наділення університетів автономією високого ступеня, що у свою чергу є серйозним завданням для університетів. Тому що на них лягає серйозна відповідальність і за організацію навчання в аспірантурі.

2. Університет міста Саламанки — один з основних освітніх центрів Іспанії

Офіційною датою початку навчального року, на відміну від України, в Саламанському університеті вважається 19 вересня. При чому особливістю вступної кампанії до цього університету є те, що останні вступні випробування закінчуються 18 вересня, тобто тривають до початку навчального року. Тому 19 вересня багато абітурієнтів ще не знають чи вступили вони, чи ні. Під час навчального року із 180 тис. мешканців міста майже третину становлять студенти. В перший день, подібно до багатьох вузів України, ніхто не навчається, а відбувається лише святкова церемонія. В меморіальній аудиторії імені Ф. Салінаса збираються діячі всіх факультетів, на чолі з ректором, вони одягнені у святкові тоги, при чому для кожного факультету тоги мають різне забарвлення. В кожній аудиторії читають доповідь про підсумки минулого навчального року, а потім першу лекцію — певний аналог уроку світу в українських школах, при чому вести таку лекцію вважається великою честю.

Досить цікавим є ставлення іспанських студентів до книг. Бібліотека Саламанського університету знаходиться на третьому місці після Національної бібліотеки в Мадриді і Ескоріала, у ній знаходиться 2799 манускриптів і 484 першодруковані книги. Іспанські студенти вважають, що справжні знання можна отримати лише з перевіреної часом літератури. У нас же дуже часто більш-менш «вікові» книги списуються до книгосховищ, де просто припадають пилом.

В університеті діє 16 факультетів: мистецтв, біологічний, аграрний, природничих наук, хімії, соціології, юридичний, економічний, педагогічний, фармацевтичний, філологічний, філософський, історико-географічний, медичний, технологічний, перекладу і архівної справи, а також в 10 університетських центрах можна отримати 88 спеціальностей. Тобто тут ми маємо приклад універсалізації університетської вищої освіти. Найбільш знаменитим є філологічний факультет.

Яскравим доказом автономності Саламанського університету є те, що він має власну церкву, в якій відбуваються святкові меси на честь визначних для університетського життя подій. Вінчатися в цій церкві мають право лише ті, хто має безпосереднє відношення до університету.

Менталітет саламанських студентів — практично копія українського. Одне з найулюбленіших прислів`їв іспанських студентів: «Що природою не дано, того в Саламанці не отримаєш». Кожен свіжеспечений студент повинен взяти участь у «Новотаді» — посвяті в студенти. При цьому новачками одягають на голову пакети і вони мають бігати в них по місту. Потім їх заводять до університету і проводять імітацію работоргівлі - кожен старшокурсник отримує в своє розпорядження на оди-два тижні 3−4 новачки, які мають виконувати всі його дрібні забаганки (збігати за пивом і т.д.). При цьому вони мають знати гімн гуртожитку і відповідати на прізвисько. Але, на відміну від України, ці традиція має історичне коріння. Притаманне саламанським студентам і явище тотемізму. При цьому у якості тотема слугує маленька жаба, яка розташована в хащах старовинного фасаду центрального корпусу. На центральній площі міста Пласа-Майор студенти влаштовують хмільні гуляння і прогулюють пари. Цікаво, що кожний факультет має свій бар на території університету.

Найбільш поширена форма існування студентів — зняття квартири в оренду на кількох осіб. Ціна на кімнату становить 150 євро в місяць, що в 5−6 разів дешевше, ніж в університетському гуртожитку. Гуртожитки в Саламанському університеті поділяються на жіночі та чоловічі, в той же час в Україні в більшості вузах гуртожитки поділяються за факультативним принципом. Ціна окремої кімнати в гуртожитку університету становить 625, 65 євро, що навіть в світлі останнього подорожчання комунальних тарифів є значно вищим, ніж в Україні.

Також діє загальноконтинентальна система оплати академічних годин по тій чи іншій дисципліні. Курси іспанської мови, літератури і культури працюють цілий рік, в широкому часовому діапазоні. В Україні ж подібні курси діють переважно в межах підготовки абітурієнта до вступу. Приймаються слухачі від 17 років, можливий запис по інтернету. Рік навчання обходиться у 500−800 євро, залежно від факультету. Вартість 50 академічних годин — 395 євро, 250 — 1380 євро (3 місяці).

3.Загальна характеристика системи вищої освіти в Італії

3.1 Історичний розвиток університетів Італії

Італійські університети розмножувалися методом. брунькування. Перший університет у Європі був відкритий у Болоньї в 1088 році, за чотири сотні років до відкриття Колумбом Америки. Фактично він став прабатьком більшості італійських університетів, які були засновані як його відділення. В 1200 році від Болонского університету відокремилися університети в Падуї і Модені, за ними пішли університети Рима, Перуджі, Пізи, Флоренції і Неаполя, які стали окремими навчальними закладами до 1300 року. До 1400 року по цьому ж шляху пішли університети Турина, Парми і Катаньї, до 1500 року — Кальярі, Сассари й Мессіни, а до пам’ятного 1812 року — Палермо і Генуї.

Медицину найкраще вивчати в університеті Салерно, а Болонський університет славиться своїм факультетом права. Тим, хто хоче стати дизайнером, пряма дорога в Європейський інститут дизайну (Istituto Europeo di Design) у Мілані, один з найбільш авторитетних навчальних закладів у даній області.

Премудрості міжнародної економіки, фінансів і менеджменту найкраще осягати в приватній Європейській школі економіки (ESE) або в Школі менеджменту Scuola di Direzione Aziendale Bocconi. До речі, багато навчальних програм у приватних вузах викладають як на італійській, так і на англійській мовах, або тільки на англійській. У Римі є навіть американський університет ім. Джона Кебота, де англійська — основна мова.

3.2 Університетська вища освіта

Іноземні студенти їдуть до Італії доволі охоче. За аналітичними даними італійського держстату близько 35 тис. іноземних студентів навчаються у ВНЗ апенінського півострова і найбільша частка з них (46%) — громадяни європейських держав, що не входять до складу Європейського Союзу.

Система вищої освіти в Італії не відрізняється різноманітністю: абсолютна більшість студентів навчається в університетах. З монополії університетської системи змогли вирватися тільки академії образотворчих мистецтв, консерваторії й два інститути в Пізі, орієнтовані на дослідницьку роботу. В Італії 47 державних університетів і 9 незалежних, що мають державну ліцензію. У них навчається близько 1,5 мільйона студентів і викладають понад 60 000 професорів. У Римі зосереджено п’ять університетів, у найбільшому з яких — La Sapienza — навчається близько 200 тисяч студентів.

Через відсутність вступних іспитів у вузи надходить усе більше випускників ліцеїв і виникає проблема їхнього переповнення. У результаті, з 10 студентів, що вступають, тільки 3 одержують диплом.

Італія випускає в 3 рази менше дипломованих фахівців, ніж Англія або Німеччина, тому що в університетах не існує вступних випробувань, і середній рівень студентів невисокий.

Кожний італійський університет має власну систему тестування по мові. Тести звичайно складаються із граматичних питань, перекладу тексту й співбесіди з викладачем.

У приватних вузах багато навчальних програм викладаються як на італійській, так і англійській мовах, або тільки на англійській.

Донедавна для одержання 1-го диплома в Італії (Laurea) було потрібно не менш 4 років навчання. Недавно був уведений 3-річний курс.

П’ять років необхідно вивчати хімію, архітектуру й одонтологію, а медицину не менше 6 років.

Laurea відповідає рівню «бакалавр-магістр» в англо-саксонському вимірі. Успішно здавши Laurea одержують також «Dottore». Це чисто академічний ступінь, тому що щоб одержати роботу зі спеціальності необхідно здати кваліфікаційний іспит.

Навчання в аспірантурі триває 3 роки й завершується одержанням диплома Dottorto di ricerca. При вступі здаються іспити.

В університетах є курси підвищення кваліфікації (1 рік після Laurea) і спеціалізації (1−5 років після Laurea). По закінченні цих курсів дипломи не передбачені й не мають еквівалентів у системах освіти європейських країн.

Італійські академії образотворчих мистецтв спеціалізуються на чотирьох сферах — це живопис, скульптура, декор і сценічний декор. Програма по кожній дисципліні розрахована на 4 роки й розділена на два основних блоки — практичний і теоретичний. На відміну від вступу в університети при вступі в академії образотворчих мистецтв абітурієнти повинні успішно пройти вступні випробування. Навчальний рік в італійських академіях розділений на два семестри. 1 семестр починається в перших числах жовтня, другий — у перших числах березня. Іноземні студенти при вступі на перший університетський цикл не здають вступних іспитів, тому теоретично в італійський університет можна вступити, просто маючи атестат про середню освіту (рівносильний італійському diploma di maturita). Цікаво те, що майже всі вищі заклади Італії не мають обмеження по набору абітурієнтів.

Вартість року навчання в державному італійському університеті - 300−400 $ США, приватні вузи встановлюють ціни самі й вони майже завжди набагато вище (2000;8000 $ США). Стипендії для іноземних студентів розподіляються Міністерством закордонних справ, і їхнє число дуже обмежене.

У кожному італійському місті, навіть маленькому, є курси по вивченню італійської мови як іноземної з можливістю після їхнього завершення одержати сертифікат про закінчення. Щоб бути зарахованим на курси, найкраще звернутися до професіоналів — або безпосередньо в навчальні заклади або в агентства, що займаються цією сферою. У середньому тривалість вивчення італійської мови 9−11 тижнів, тому що за 2−4 тижні можна одержати лише початкові навики, а для їхнього закріплення необхідний більш тривалий період.

Також великою відмінністю італійської вищої освіти від української є те, що молоді люди не відразу йдуть до університету після школи, а часто кілька років працюють, заробляючи на освіту, оскільки навчання в університетах безкоштовне лише для тих, хто навчається на кращі оцінки.

До наших часів дійшли свято першокурсника (з обов’язковим посвяченням до братства) та свято випускника. Свято першокурсників відбувається у перший тиждень листопада, коли починається навчальний рік. За традицією, першокурсник до посвяти — це «бридка й нечиста тварина», яку перш ніж увести у пристойне студентське товариство, треба добре очистити. З цією метою бідолашним новачкам дають випити неймовірну кількість вина та сильного сольового розчину. Після неминучого «очищення» новачок стає справжнім студентом. Випуск з університету в Італії, на відміну від нашого звичаю, подія не колективна, а здебільшого індивідуальна, тому брати-студенти мають змогу добре підготувати свято нічого не підозрюючому випускникові. Перш за все вони мають зробити папірус, де у віршованій, іронічній, більш-менш непристойній манері розповідають життя випускника і малюють на нього велику карикатуру. Випускник має дуже уважно читати вголос цей римований витвір, тому що за кожну свою помилку має випити вина, дехто на останніх рядках ледве ворушить язиком. Після цього батьки бідолахи вінчають його лавровим вінком. Потім всі вирушають до ресторану, де випускник дає бенкет.

Пересуваються студенти переважно на велосипедах та моторолерах, оскільки одержати права в Італії може коштувати більше, ніж сам транспортний засіб, та й пробки на дорогах велосипедисту не заважають вчасно прибути на лекцію.

Спільною розвагою для всіх є пристрасть до спорту й танців, не дивлячись на те, що на перервах палять буквально всі (викладачі поряд із студентами на ганку факультета). При всіх університетах є студентські спортивні центри, де за помірну ціну можна записатись на курс фітнеса, баскетболу та ін. В останній час серед італійської молоді вирує бум на латиноамериканські танці.

Державна політика підтримки книговидавців зробила в Італії справжній вибух інтересу до літератури. Кінозали пропонують знижки на квитки для студентів.

Інша можливість відпочинку — студентський туризм. Туристичні агенції пропонують чартерні рейси, квиток на які може коштувати всього кілька євро, та пакет інших послуг, так що за чверть річної стипендії студент може побувати на кілька днів у іншій країні. Улюблені місця відпочинку — Іспанія та Португалія, можливо через подібність темпераменту їх мешканців.

До речі, при європейських університетах створені і програми по обміну студентами, так що студент (який за новою конституцією ЄС зобов’язаний знати 2 мови країн Союзу) може поїхати вчитися в іншу країну на рік чи семестр.

Зрозуміло, таке насичене студентське життя формує і специфічний світогляд. На відміну від нашого юнака, італійський студент не хоче «все й одразу»: диплома, вечірок, роботи, дружину, дітей, подорожей. Гнучкий академічний розклад дає змогу не тільки подорожувати, а й набиратися необхідного робочого досвіду.

Найбільшим попитом у перші роки після випуску користуються інженери (з електроніки та програмування), випускники факультетів економіки, міжнародних відносин, архітектури, промислової хімії. Випускники-медики (серед них найчастіше знаходять роботу фізіотерапевти, терапевти з післяопераційної реабілітації, стоматологи та медсестри) та юристи «наздоганяють» своїх колег з інших галузей на ринку праці через кілька років, адже на них чекають після випуску тривалі курси спеціалізації. На жаль, як і в нас, найбільше труднощів у пошуку роботи мають педагоги, випускники філологічних та соціологічних факультетів, але те, що й серед них близько 70% працює за фахом — факт красномовний.

Італійський держстат стверджує, що серед 25−29-річних випускників 20% безробітні, серед тих же кому більше 35-лише 1,6%. Тут можемо спостерігати певну аналогію з Україною, де в переважній більшості випадків однією з головних вимог при вступі на роботу є стаж по спеціальності, що унеможливлює отримання роботи свіжеспеченим випускником вузу.

4. Сап'єнца — один з найбільших університетів Європи

Назва римського університету La Sapienza перекладається як «мудрість». Він був заснований в 1303 році папою Боніфацієм VIII. Протягом перших семи століть існування університет користувався підтримкою папи римського. У часи Наполеона університет розширився. Імператор видав декрет про збільшення кількості факультетів до п’яти. Відповідно, студенти могли вибирати, що їм вивчати: теологію, право, філософію, медицину або філологію.

У наші дні Сап'єнца — це один із найбільших університетів у Європі. Сьогодні в ньому навчаються 166 тисяч чоловік, у тому числі й іноземних студентів. На 14 факультетах храму знань викладають 4200 чоловік, серед них кращі професори Італії. При університеті існують 69 спеціалізованих шкіл і 1604 курси підвищення кваліфікації. У цьому університеті можна вивчати архітектуру, економіку й бізнес, право, фармацевтику, інформатику, інженерні науки, іноземні мови й літературу, географію, філософію, фізику, соціологію й інші дисципліни. Як бачимо, і тут, на відміну від України, існує велике розмаїття спеціальностей.

Сьогодні університетське містечко насичене музеями, бібліотеками, читальними залами й. моторолерами. Суєта й штовханина панують на його поверхах, вулицях і перехрестях. Університету вже тісно в містечку, побудованому в 1935 році за наказом Муссоліні, тому деякі факультети витиснуті за його межі. Але вони аж ніяк від цього не страждають. Наприклад, інженерний факультет пишається своїм сусідством із собором святого Петра, де перебуває знаменита скульптура Мікеланджело «Мойсей». А факультету філософії й зовсім можна позаздрити: він розташувався на потопаючій у зелені віллі, що була побудована для коханої короля Італії Віктора Еммануїла II в 1874 році.

Вартість навчання

Університет уважається безкоштовним, але всі зобов’язані внести податок на навчання. Його розмір установлюється відповідно до доходів родини студента, довідку про які треба представити в університет. У противному випадку доведеться платити по максимуму. Мінімальний податок у Сап'єнца становить $ 500 у рік, максимальний — $ 3000. Якщо ж ви будете добре вчитися, то в державному університеті вас можуть звільнити від сплати податку. До речі, у приватних вузах порядок цін значно вище — там ця цифра може доходити до 8000 доларів у рік.

Наукові ступені

Для одержання першого диплома laurea (C.L.), що відповідає рівню «бакалавр» в англосаксонській системі, потрібно вчитися чотири-шість років. Зокрема, філологи можуть одержати цей ступінь через чотири роки, хіміки й архітектори — через п’ять років, а медики — через шість. Наступний ступінь, що відповідає магістерській, називається Diploma universitario (C.D.U.). Курс триває три роки. Існує також дворічний курс спеціалізації Scuole dirette a fini speciali, за підсумками якого можна одержати ступінь, аналогічну C.D.U.

За навчальний період студентові необхідно вивчити 19−20 дисциплін, включаючи факультативні. Відвідування занять обов’язково, і студенти навіть відзначають дні відвідування лекцій і семінарів у своїх заліковках. По завершенні курсу будь-якого рівня учні захищають дипломну роботу. «Основу» оцінки за неї становить середнє арифметичне результатів всіх зданих студентом іспитів. Залежно від виступу випробуваного на захисті комісія може понизити або підвищити кінцеву оцінку. Якщо ж ви не уклалися з іспитами й дипломом у строк, то можете вчитися ще стільки, скільки буде потрібно. Девіз студента: «Не здав — завжди перездаси». Звичайно ж, це зменшує нервування, але й помітно розхолоджує студентів. Як бачимо, тут вимоги набагато лояльніші. В Україні за невиконання навчального процесу просто відраховують з університету.

Навчальний процес

У Римському університеті La Sapienza навчальний рік починається 5 листопада й закінчується 31 травня. Протягом року буває три сесії, і кожний студент сам вирішує, коли і які іспити йому здавати (за винятком деяких обов’язкових на кожному факультеті), тому що студенти мають право на свій індивідуальний навчальний план. Дуже важлива відмінність від нашої системи — це відсутність екзаменаційних білетів.

Іспити бувають письмові й усні. Література, історія, лінгвістика, філологія звичайно здаються усно. Кожний іспит вимагає 99,9% самостійної підготовки, оскільки на лекціях дають лише невелику порцію того, що студент повинен знати про предмет. Справляються з іспитами далеко не всі: до диплома доходять лише три чоловіки з десяти що надійшли.

У кожного професора є певні години прийому, коли він може вас особисто вислухати й порадити, які книги вам будуть найбільш корисні. Тут простежується аналогія з нашими консультаціями. При бажанні студент може подати заявку, щоб мати «куратора» по одному з основних предметів. З ним студент завжди зможе порадитися із приводу навчального плану, іспитів, програм, книг і, звичайно ж, дипломної роботи (аналог нашого дипломного керівника). Ще одна можливість — зайти в консультаційний центр, що існує на кожному факультеті.

В італійських університетах збереглися багато середньовічних традицій. У свята студенти носять різнобарвні кепі в стилі Робін Гуда, а «новачки» проходять обряд присвяти в студенти (processo della matricola), у ході якого над ними всіляко знущаються студенти старших курсів.

Докторантура

Після трьох років практики за фахом випускник університету може надійти в докторантуру. Для цього потрібно пройти вступний тест. Успішно справились із ним виділяється стипендія в 6 мільйонів лір ($ 4800) у рік. Докторанти звичайно ведуть дослідницьку роботу в різних вузах, включаючи закордонні. Ті, що захистилися одержують ступінь доктора наук (Dottorato di ricerca).

Вступні вимоги

Випускник нашої школи перед надходженням в італійський університет повинен ще два роки відучитися у вітчизняному вузі. Заявки для надходження в університети треба пересилати через посольство Італії, куди до кінця лютого необхідно відіслати всі документи. Бути або не бути студентом, вирішує італійське Міністерство закордонних справ.

Вступних іспитів в університети Італії немає, від іноземця потрібно тільки здати іспит на знання мови. Кожний університет країни має свою систему тестування. Звичайно тест складається з питань на знання граматики, завдання на переклад тексту й усної частини (бесіди з викладачем). У ході бесіди вам, швидше за все, зададуть наступні питання: «Чому ви вирішили приїхати вчитися в Італію? Що ви збираєтеся вивчати? Як давно ви вчите італійську мову?»

Для надходження в аспірантуру треба звертатися прямо в обраний університет. Питання про визнання еквівалентності диплома буде вирішуватися там, оскільки двосторонньої угоди про визнання дипломів і академічних ступенів між нашими країнами до недавнього часу не існувало. При чому, якщо університет відмовив, домагатися перегляду цього рішення даремно.

Щоб одержати студентську візу, в італійське посольство потрібно надати завірені в італійському консульстві документи про проходження дворічного курсу навчань у вітчизняному вузі, лист, що підтверджує зарахування в навчальний заклад Італії, медичну страховку й документи про платоспроможність. Це може бути довідка про доходи, виписка з банківського рахунку, документи про спонсорство навчання компанією або одержанні стипендії. Витрати на проживання, харчування та інші витрати оцінюються в 2,5 мільйони лір ($ 1200) на місяць.

Висновки

1) В Іспанії на один приватний вуз припадає 4,7 державних вузів, в той час як в Україні спостерігається зворотня тенденція, хоча останнім часом Міністерство освіти України «оголосило війну» приватним вузам, які дають неякісну освіту;

2) Викладання в переважній більшості іспанських університетів ведеться іспанською мовою. В Україні лише останнім часом намітилась тенденція до повного переходу на викладання українською мовою;

3) В Україні, на відміну від Іспанії, немає відчутних проблем по наданню гуртожитків іноземним студентам;

4) Університетська освіта в Іспанії ділиться на 3 цикли: дипломна освіта, аспірантура, докторантура. По закінченні навчання студент повинен представити дисертацію доктора філософії, що є його власним дослідженням, і захистити її перед п’ятьма членами комісії;

5) В Італії на один приватний вуз припадає 5,22 державних вузів;

6) Характерною особливістю системи освіти Італії є відсутність вступних випробувань, що неодмінно веде до невисокого рівня знань середньостатистичного студента;

7) У приватних вузах багато навчальних програм викладається на англійській мові, що є нетиповим для вищої освіти в Україні;

8) Нещодавно в Італії введено новий 3-річний курс для одержання першого диплома, в Україні мінімальний срок для отримання першого диплома становить 4 роки;

9) Позитивною практикою в Італії є введення індивідуального навчального плану для кожного студента, що дозволяє набувати необхідного робочого досвіду;

10) Після трьох років практики за фахом випускник університету може надійти в докторантуру. Докторанти звичайно ведуть дослідницьку роботу в різних вузах, включаючи закордонні. Ті, що захистилися одержують ступінь доктора наук (Dottorato di ricerca).

Список використаної літератури

1. Васильев А. Университеты Италии. // «Квант», 2005, № 2. — с.10−11, c.18.

2. Гордієнко Т. Вища освіта по-італійськи. // «Куди піти навчатись», 2006, № 2. — c.80−81.

3. Кочкіна Н.Ю. Дослідження європейського ринку освітніх послуг в світлі Болонського процесу. // «Маркетинг в Україні», 2005, № 1. — с. 40−44.