Вивчення напрямків діяльності та організації роботи Комерційного банку «Стандарт»

Зміст Вступ

1. Економічне середовище, в умовах якого банк здійснює свою діяльність

2. Принципи облікової політики

3.Основи оцінки складання фінансової звітності

4. Кредити та заборгованість клієнтів

5. Цінні папери в портфелі банку на продаж

6. Статутний капітал та емісійний дохід

7. Основні облікові оцінки та судження, що використовуються під час застосування принципів облікової політики

8. Структура корпоративного управління Висновок Додаток, А Додаток Б

Вступ Місце проходження практики — Публiчне акцiонерне товариство Комерцiйний банк «Стандарт», яке знаходиться за адресою м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, 3/5.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Стандарт» є потужною фiнансово-кредитною установою. Завдяки професiйним дiям керiвників ПАТ КБ «Стандарт», який швидко i адекватно реагує на коливання ринку через оновлення банкiвських продуктiв i послуг, новi пiдходи до якостi обслуговування клiєнтiв, проведення капiтальних видаткiв на впровадження нових iнформацiйних технологiй, Банку вдалося зберегти своє мiсце серед провiдних банкiв України.

Банк зареєстрований Нацiональним банком України 19 травня 1993 року за № 172, як Комерцiйний банк сприяння розвитку пiдприємництва «Згода» i створений вiдповiдно рiшення Установчих зборiв (протокол № 1 вiд 04.01.1993) у формi Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю. У 1998 роцi назву було змiнено на Комерцiйний банк сприяння розвитку мiського господарства та пiдприємництва «Стандарт». у 2001 роцi ТОВ КБ «Стандарт» перетворене у ВАТ КБ «Стандарт».

Загальними зборами акцiонерiв 25 березня 2010 року (протокол № 1 вiд 25.03.2010) прийнято рiшення щодо приведення дiяльностi Банку у вiдповiднiсть до вимог Закону України «Про акцiонернi товариства», у зв`язку з чим змiнено найменування ВАТ КБ «Стандарт» на Публiчне акцiонерне товариство Комерцiйний банк «Стандарт» (далi ПАТ КБ «Стандарт»), затверджено Статут та iншi корпоративнi документи. Нацiональний банк України 30 квiтня 2010 року погодив Статут ПАТ КБ «Стандарт», який 12 травня 2010 року зареєстровано в Шевченкiвськiй районнiй державнiй адмiнiстрацiї м. Києва.

Банк входить до єдиної банкiвської системи України i у своїй дiяльностi керується Конституцiєю України, Законами України «Про банки i банківську дiяльнiсть», «Про акцiонернi товариства», iншими законами та нормативноправовими актами України, мiжнародними договорами, згода на обов’язковiсть яких надана Верховною Радою України, та Статутом ПАТ КБ «Стандарт».

Банк є унiверсальною кредитною установою, яка дiє на всiй територiї України i здiйснює комплексне обслуговування клiєнтiв — резидентiв i нерезидентiв України з метою отримання прибутку.

Мета Банку — створення великого системного, надiйного, прибуткового, унiверсального банку, спроможного надавати послуги найвищої якостi та надiйностi, шляхом створення гнучкої, адекватної вiдповiдно до економiчних умов системи управління Банком. Одним iз завдань на найближчу перспективу.

Метою практики є вивчення напрямків діяльності та організації роботи установи, де проходить практика: закріплення. поглиблення і розширення знань з теоретичних дисциплін та їх застосування до розв’язання актуальних проблем; одержання навиків проведення конкретних розрахунків, проведення чисельного експерименту; підготовка до майбутньої роботи за спеціальністю.

Завданням практики є вивчення структури та організації діяльності установ за місцем проходження практики: ознайомлення з питаннями наукової організації праці; засвоєння методів чисельного дослідження задач, спрямованих на розв’язування конкретних виробничих проблем; вивчення технічної документації та ознайомлення з вимогами до її оформлення; поглиблення навиків роботи з обчислювальною технікою набуття практичних навиків на робочих місцях.

1. Економічне середовище, в умовах якого банк здійснює свою діяльність Банк в своїй діяльності керується Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про господарські товариства», Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», нормативно-правовими актами Національного банку України, а також іншими актами чинного законодавства України.

Крім того, Банк керується Статутом, внутрішніми Положеннями, Інструкціями, Регламентами, Технологічними картами та організаційно-розпорядчими документами.

Банк усвідомлює, що на процес рішення поставлених завдань будуть впливати фактори зовнішнього та внутрішнього середовища, які будуть стримувати або стимулювати його розвиток. Банк вважає за доцільне окреслити коло таких найбільш впливових зовнішніх та внутрішніх факторів.

Фактори зовнішнього середовища:

— Темпи росту ВВП;

— Інфляційні процеси;

— Монетарна політика НБУ;

— Тенденції на світових ринках;

— Обсяг та структура зовнішнього та внутрішнього боргу, якість його обслуговування;

— Рівень грошових доходів населення, величина та динаміка заборгованості по виплаті заробітної плати, пенсій;

— Платіжна дисципліна;

— Законодавча база (в т.ч. податкове законодавство та законодавство, що регулює банківську діяльність), її стабільність і прозорість;

— Кредитоспроможність та платоспроможність клієнтів банку та партнерів;

— Ступінь розвитку фондового ринку;

— Інвестиції та приватизаційні процеси;

— Розвиненість відносин з інститутами держави та суспільства;

— Тенденції розвитку банківської системи, ступінь розвитку жорстокої конкуренції в центрі та регіонах.

Внутрішні фактори:

— Рівень професійних знань, вмінь та навичок персоналу;

— Технологічна ефективність;

— Гнучкість системи управління банком та її адекватність завданням, які стоять перед банком;

— Розвиненість мережі (її гнучкість, ефективність), наближеність до клієнта;

— Конкурентоспроможність банку в різних сегментах ринку;

— Рівень кредитного ризику по операціях з клієнтами;

— Структура, строковість, стабільність та вартість ресурсів;

— Рівень розвитку інформаційної системи банку, її спроможність забезпечувати підтримку прийняття управлінських рішень своєчасною та адекватною інформацією;

— Розвиненість відносин з клієнтами, спектр послуг і продуктовий ряд банку, якість і вартість банківських продуктів.

Існуючий стан економіки країни та тенденції її розвитку дозволяють зробити найбільш точним лише короткочасний прогноз зовнішнього середовища, в якому він буде діяти, в залежності від змін якого необхідно буде вносити корективи у перелік поставлених завдань та комплексу заходів по їх реалізації.

Оцінка впливу основних факторів зовнішнього середовища на фінансовий стан та результати діяльності.

Фінансово-економічні фактори:

Наслідки для банку:

— згортання бізнесу окремих клієнтів;

— падіння загального залишку коштів на поточних та депозитних рахунках;

— продовження відтоку коштів з депозитних рахунків фізичних осіб;

— несприятливі зміни курсів іноземних валют;

— загострення конкуренції на банківському ринку;

— втрата стратегічних клієнтів банку;

— дорожчання ресурсів і внаслідок цього зростання витрат;

— погіршення якості активів та зменшення унаслідок цього доходів банку, збільшення витрат на формування резервів під активні операції.

Можливості для банку:

— вихід з ринку деяких фінансових установ-конкурентів банку та розширення клієнтської бази за рахунок таких фінансових установ;

— розвиток банківського продуктового ряду;

— активізація у користуванні послугами банку, який є більш стабільним та керованим, ніж великі системні банки;

— збільшення доходів внаслідок залучення нових клієнтів на обслуговування та за рахунок розширення продуктової лінійки.

Соціальні фактори:

Наслідки для банку:

— відтік коштів з депозитів фізичних осіб;

— згортання програм кредитування населення та зменшення у зв’язку з цим доходів від кредитування фізичних осіб;

— зростання неплатежів та негативно класифікованої заборгованості; зростання витрат на формування резервів.

Можливості для банку:

— залучення нових потенційних клієнтів — фізичних осіб на депозитне та кредитне обслуговування з нестабільних банків;

— введення нових послуг та збільшення комісійних доходів банку.

Політичні фактори:

Наслідки для банку:

— Посилення законодавчих вимог (резервні вимоги НБУ, вимоги по капіталу), позиціонування банку як недостатньо капіталізованого, неспроможність виконувати нові вимоги щодо нормативів, необхідність збільшення капіталу банку.

Можливості для банку:

— Можливе збільшення статутного капіталу, що закріпить банківські позиції і дасть змогу конкурувати серед банків відповідної групи.

Керівництво банку усвідомлює, що не може передбачити всі тенденції, які можуть впливати на банківський сектор та інші галузі економіки, а також те, який вплив (за наявності такого) вони можуть мати на майбутній фінансовий стан Банку. Керівництво впевнене, що воно вживає усіх необхідних заходів для забезпечення стабільної діяльності та розвитку Банку.

2. Принципи облікової політики Облікова політика ПАТ КБ «СТАНДАРТ» базується на чинному законодавстві України, нормативно-правових актах Національного банку України, Міжнародних стандартах фінансової звітності та Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність в банку ґрунтується на таких принципах:

— повне висвітлення — усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій банку, яка може впливати на рішення, що приймаються згідно з нею;

— превалювання сутності над формою — операції обліковуються та розкриваються у звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх юридичною формою;

— автономність — активи та зобов’язання банку мають бути відокремлені від активів і зобов’язань власників банку та інших банків (підприємств). Особисте майно та зобов’язання власників не мають відображатися у фінансовій звітності банку. Активи — ресурси, що виникли в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому. Зобов’язання — заборгованість, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди;

— обачність — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, відповідно до яких активи та/або дохід не завищуються, а зобов’язання та/або витрати — не занижуються;

— безперервність — оцінка активів банку здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься в неосяжному майбутньому;

— нарахування та відповідність доходів і витрат — для визначення фінансового результату звітного періоду порівнюються доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. Доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Доходи — це збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або зменшення зобов’язань, результатом чого є збільшення капіталу, за винятком його збільшення, пов’язаного з внесками акціонерів. Витрати — це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або виникнення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу і не є розподіленням між акціонерами. Власний капітал — це залишкова частина в активах банку після вирахування всіх зобов’язань;

— послідовність — постійне (із року в рік) застосування банком обраної облікової політики. Зміна методів обліку можлива лише у випадках, передбачених Міжнародними стандартами фінансової звітності та Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах;

— історична (фактична) собівартість — активи і пасиви обліковуються пріоритетно за вартістю їх придбання чи виникнення. Активи та зобов’язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, переоцінюються кожного разу під час зміни офіційного валютного курсу.

3. Основи оцінки складання фінансової звітності

Фінансові інструменти відображаються за справедливою вартістю, первісною вартістю або амортизованою вартістю залежно від їх класифікації.

Справедлива вартість — це сума, на яку можна обміняти актив або за допомогою якої можна врегулювати зобов’язання під час здійснення угоди на загальних умовах між добре обізнаними непов’язаними сторонами, що діють на добровільних засадах. Справедлива вартість являє собою поточну ціну пропозиції для фінансових активів та ціну попиту для фінансових зобов’язань, що котируються на активному ринку.

Фінансовий інструмент вважається таким, що котирується на активному ринку, якщо котирування цього фінансового інструменту є вільно та регулярно доступними на фондовій біржі чи в іншій організації та якщо ці котирування відображають фактичні та регулярні ринкові операції, що здійснюються на загальних умовах.

Для визначення справедливої вартості певних фінансових інструментів, щодо яких відсутня інформація про ринкові ціни із зовнішніх джерел, використовуються такі методики оцінки, як модель дисконтування грошових потоків, оціночні моделі, що базуються на даних про останні угоди, здійснені між непов’язаними сторонами, та аналіз фінансової інформації про об'єкти інвестування. Застосування методик оцінки може вимагати припущень, що не підкріплені ринковими даними.

Витрати на проведення операції - це притаманні витрати, що безпосередньо пов’язані із придбанням, випуском або вибуттям фінансового інструмента. Притаманні витрати — це витрати, що не були б понесені, якби операція не здійснювалась. Витрати на проведення операції включають виплати та комісійні, сплачені агентам, консультантам, брокерам та дилерам, збори, які сплачуються регулюючим органам та фондовим біржам, а також податки та збори, що стягуються при перереєстрації права власності.

Амортизована вартість — це вартість фінансового активу або фінансового зобов’язання під час первісного визнання за вирахуванням отриманих або сплачених коштів (основної суми боргу, процентних доходів (витрат) або інших платежів, що пов’язані з ініціюванням фінансового активу або фінансового зобов’язання), яка збільшена або зменшена на величину накопиченої амортизації різниці між первісно визнаною сумою та сумою погашення фінансового інструменту, а також зменшена на величину визнаного зменшення корисності фінансового активу;

Метод ефективної процентної ставкице метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов’язання та розподілу доходів у вигляді процентів чи витрат на виплату процентів протягом відповідного періоду часу Ефективна процентна ставка — це процентна ставка, за якою розрахункові майбутні грошові виплати або надходження (без урахування майбутніх кредитних збитків) точно дисконтуються протягом очікуваного терміну дії фінансового інструмента або, у відповідних випадках, протягом коротшого терміну до чистої балансової вартості фінансового інструмента.

Ефективна ставка використовується для розподілу доходів та витрат (які складаються із процентів та дисконту чи премії), але не для нарахування самих процентів. Ефективна ставка відсотка застосовується для обчислення величини амортизації дисконту чи премії за бухгалтерський період та оцінки зменшення корисності через розрахунок суми очікуваного відшкодування для фінансових інструментів, що облікуються за амортизованою собівартістю.

Доходи і витрати визнаються Банком у разі визнання реальної заборгованості за активами та зобов’язаннями та якщо фінансовий результат операції, пов’язаної з наданням або отриманням послуг, може бути точно визначений. Доходи і витрати, які визнані Банком, від здійснення операцій для відображення їх у фінансовій звітності розподіляються на доходи і витрати, отримані в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності Банку.

Процентні доходи та витрати визнаються за методом нарахування, з використанням методу ефективної ставки процента.

4. Кредити та заборгованість клієнтів Кредити є непохідними фінансовим інструментами з фіксованими або визначеними платежами, що не котируються на активному ринку. Кредити обліковуються, коли Банк надає грошові кошти з метою придбання або створення дебіторської заборгованості клієнта. Заборгованість має бути погашена на встановлену чи визначену дату, при цьому Банк не має наміру здійснювати торгові операції з цією дебіторською заборгованістю.

Кредити первісно оцінюються за справедливою вартістю, до якої включаються комісійні та інші доходи/витрати, які безпосередньо пов’язані з виникненням кредиту та є невід'ємною частиною його доходу. Справедливою вартістю фінансового інструменту під час первісного визнання є ціна операції. Надалі надані кредити враховуються за амортизованою вартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час нарахування процентів та амортизації дисконту (премії). Амортизована вартість основана на справедливій вартості суми виданого кредиту, розрахованої з врахуванням ринкових процентних ставок за аналогічними кредитами, що діють на дату надання кредиту.

У фінансовій звітності надані кредити та заборгованість клієнтів відображаються за вирахуванням резервів на покриття збитків від їх знецінення.

5. Цінні папери в портфелі банку на продаж Фінансові активи, наявні для продажуце непохідні фінансові активи у виглядіцінних паперів, які керівництво має намір утримувати протягом невизначеного періоду часу, які можуть бути продані залежно від вимог ліквідності або зміни процентних ставок, обмінних курсів або цін на цінні папери. Керівництво Банку класифікує цінні папери у відповідну категорію в момент їхнього придбання. Придбані цінні папери у портфелі Банку на продаж первісно оцінюються за справедливою вартістю, що дорівнює вартості придбання таких цінних паперів.

Подальша оцінка цінних паперів в портфелі Банку на продаж здійснюється:

* за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у капіталі Банку;

* за собівартістю з урахуванням зменшення корисності - акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, справедливу вартість яких достовірно визначити не можливо та які не мають ринкових котирувань.

Справедлива вартість розраховується на основі котирувань на покупку. Цінні папери, по яких немає котирувань із зовнішніх незалежних джерел, можуть оцінюватися Банком за справедливою вартістю, що основана на результатах недавнього продажу аналогічних фінансових активів незв’язаним третім сторонам, на аналізі іншої інформації, такої, як дисконтовані грошові потоки та фінансова інформація про об'єкт інвестицій, а також на застосуванні інших методик оцінки.

Цінні папери в портфелі на продаж, які обліковуються за справедливою вартістю, підлягають переоцінці. На дату балансу результат переоцінки відображається в капіталі Банку на суму різниці між справедливою вартістю цінного папера і його балансовою вартістю, визначеною на дату переоцінки.

Усі цінні папери в портфелі банку на продаж на дату балансу переглядаються на зменшення корисності. При цьому здійснюється перегляд усієї доступної інформації про цінний папір та його емітента з метою виявлення ризику цінного папера та робиться відповідний висновок про наявність чи відсутність ризику. За відсутності ризику цінного папера резерв не формується.

Сума втрат від зменшення корисності за цінними паперами визнається витратами звітного періоду шляхом формування резерву на різницю між балансовою вартістю та очікуваною сумою відшкодування.

При визнанні зменшення корисності цінних паперів, що обліковуються за справедливою вартістю, накопичена сума переоцінки вилучається з капіталу шляхом сторнування з одночасним формуванням резерву на відповідну суму.

Банк визнає процентні доходи за борговими цінними паперами, у тому числі від амортизації дисконту/премії, які включаються до статті «Чистий процентний дохід/чисті процентні витрати» Звіту про фінансові результати.

Дисконт або премія за борговими цінними паперами в портфелі на продаж амортизується протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка. Амортизація дисконту або премії здійснюється одночасно з нарахуванням процентів.

6. Статутний капітал та емісійний дохід Статутний капітал ПАТ КБ «СТАНДАРТ» на звітну дату складає 125 000 тис.грн. Статутний капітал сформовано за рахунок власних коштів акціонерів Банку шляхом здійснення оплати ними акцій виключно у грошовій формі та в розмірі 100% номінальної вартості акцій. Підчас розміщення акцій емісійний дохід не виникав.

Протягом звітного періоду загальними зборами акціонерів рішення про викуп власних акцій ПАТ КБ «СТАНДАРТ» не приймалося. Станом на кінець дня 31.12.2012р. Банк не мав власних викуплених акцій та не планує протягом 2013 року здійснювати їх викуп.

7. Основні облікові оцінки та судження, що використовуються під час застосування принципів облікової політики.

Банк використовує оцінки та припущення, які впливають на суми, що визнаються у фінансовій звітності, та на балансову вартість активів і зобов’язань протягом наступного фінансового року. Розрахунки та судження постійно оцінюються та базуються на попередньому досвіді керівництва та інших факторах, у тому числі на очікуваннях щодо майбутніх подій, які вважаються обґрунтованими за існуючих обставин. Крім суджень, які передбачають облікові оцінки, керівництво Банку також використовує професійні судження при застосуванні облікової політики. Професійні судження, які чинять найбільш суттєвий вплив на суми, що відображаються у фінансовій звітності, та оцінки, результатом яких можуть бути значні коригування балансової вартості активів та зобов’язань протягом наступного фінансового року.

Збитки від знецінення кредитів та авансів. Управління ризик-менеджменту Банку щомісяця аналізує прострочену заборгованість за всіма кредитами корпоративним, банківським та роздрібним клієнтам для визначення суми збитків від знецінення, які визнаються шляхом створення резервів.

Збитки від знецінення окремих кредитів визначені на підставі оцінки дисконтованих майбутніх грошових потоків від окремих кредитів з урахуванням їх погашення та реалізації будь-яких активів, наданих у заставу як забезпечення кредитів.

Визнаний відстрочений податковий актив у звіті про фінансовий стан являє собою переважно суму понесених податкових збитків, які можуть бути відшкодовані за рахунок майбутніх вирахувань з оподатковуваного прибутку. Відстрочені активи з податку на прибуток визнаються лише тією мірою, в якій існує імовірність використання відповідного податкового кредиту згідно із законодавством, чинним станом на кінець звітного періоду.

Відстрочені зобов’язання з податку на прибуток визнаються з тимчасових різниць, які в межах податкового законодавства підлягають оподаткуванню в наступних податкових періодах.

Ставка оподаткування, використана для визнання відстроченого податкового активу та зобов’язання, становить 19% і відображає очікування керівництва щодо відшкодування та прогнозів використання перенесених податкових збитків та щодо сплати відстрочених податкових зобов’язань протягом 2013 року.

Розрахунок резерву під заборгованість за кредитами станом на 01.01.2011р. на 01.01.2012 р. проведено згідно чинних на минулі звітні дати положень, постанови Правління НБУ № 279 від 06.07.2000 р.; станом на 31.12.2013 р.-згідно облікових оцінок, що передбачені Положенням про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого Постановою Правління НБУ № 23 від 25.01.2012 р.

Застосовуючи вимоги Постанови Правління НБУ № 23 від 25.01.2012 р. за кредитним портфелем станом на 01.01.2011 р. та на 01.01.2012 р. в тестовому режимі Банк розрахунковим шляхом, виявив неістотну різницю між результатами розрахунків резервів (отримав позитивний результат тестування резервів на зворотній основі) та вважає за недоцільне здійснення коригування у зв"язку із незначним впливом відхилень на фінансовий стан (Баланс) банку.

Розрахунок резерву під заборгованість за кредитами станом на 01.01.2011 р., на 31.12.2011р. проведено згідно чинних на минулі звітні дати положень, постанови Правління НБУ № 279 від 06.07.2000р. Попередня облікова політика передбачала, що для розрахунку резервів використовувалися свідчення та наявна на той час інформація (попередня оцінка, наміри та судження управлінського персоналу станом на 01.01.2012 року та на 31.12.2011 року), доступність якої станом на поточний день являється практично неможливою.

Станом на 31.12.2012 р. розрахунок резервів проведено згідно облікових оцінок, що передбачені «Положенням про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями», затвердженого Постановою Правління НБУ № 23 від 25.01.2012р., яке ґрунтується на основних вимогах міжнародних стандартів фінансової звітності.

Застосовуючи вимоги Постанови Правління НБУ № 23 від 25.01.2012 р. за кредитним портфелем станом на 01.01.2011 р. та на 31.12.2011 р. в тестовому режимі Банк розрахунковим шляхом, виявив несуттєву різницю між результатами розрахунків резервів (отримав позитивний результат тестування резервів на зворотній основі) та вважає за недоцільне здійснення коригування у зв’язку із незначним впливом відхилень на фінансовий стан (Баланс) Банку.

8. Структура корпоративного управління Корпоративне управління Банком — це система відносин між акціонерами Банку, Спостережною радою, Правлінням, а також іншими зацікавленими особами. Ці відносини засновані на управлінні та підпорядкованості, контролі та відповідальності. Розподіл повноважень між органами управління забезпечує розмежування загального керівництва та керівництва поточною діяльністю Банку.

Вищим органом управління Банку є Загальні збори. Спостережна рада і Правління здійснюють, з різним ступенем деталізації, управління поточною діяльністю Банку.

Членами Спостережної ради є :

— Таран Віталій Владиславович — Голова Спостережної ради,

— Данілова Олена Володимирівна — Заступник Голови Спостережної ради,

— Войт Дмитро Сергійович — Член Спостережної ради.

Членами Правління є :

— Мірошник Микола Олександрович — Голова Правління,

— Таран Владислав Віталійович — Заступник Голови Правління — Член Правління,

— Шевченко Олександр Володимирович — Член Правління — заступник Голови Правління,

— Шостак Ігор Іванович — Заступник Голови Правління з бізнесуЧлен Правління,

— Асеєва Ольга Михайлівна — Заступник Голови Правління з фінансів — Член Правління,

— Павленко Марина Іванівна — Член Правління — начальник управління фінансового моніторингу.

банк фінансовий кредит корпоративний

Висновок

· Вивчила структуру та організацію діяльності установ за місцем проходження практики, а саме в ПАТ КБ «Стандарт».

· Ознайомилася з питаннями наукової організації праці;

· Засвоїла методи чисельного дослідження задач, спрямованих на розв’язування конкретних виробничих проблем;

· Вивчила технічну документацію та ознайомився з вимогами до її оформлення;

· Поглибила навики роботи з обчислювальною технікою та здобула необхідні практичні навики на робочому місці.

Додаток, А ПАТ КБ «СТАНДАРТ»

Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати) за 1 квартал 2013 року, (тис.грн).

Затверджено до випуску та підписано

15 квітня 2013 року Голова Правління М.О.Мірошник Головний бухгалтер В. О. Троценко Вик. Нагаївська В.Б.

Додаток Б