Аналіз фінансового стану підприємства

ВСТУП Фінансовий аналіз є одною із найважливіших функцій управління. Він дає змогу визначити конкурентоспроможність суб'єкта господарювання в ринковій економіці.

Суб'єкт господарювання здійснює свою виробничо-торговельну діяльність на ринку самостійно, але в умовах конкуренції. Ринкові регулятори разом із конкуренцією створюють єдиний механізм господарювання, що примушує виробника враховувати інтереси і попит споживача. Господарюючі суб'єкти вступають між собою в конкурентні відносини. Той, хто програє, стає банкрутом. Щоб цього не сталося, господарюючий суб'єкт повинен завжди постійно слідкувати за ситуацією на ринку, забезпечувати собі високу конкурентоспроможність.

Особливістю формування ринкової економіки, крім посилення впливу жорсткої конкурентної боротьби, є зміни технології виробництва, комп’ютеризація обробки економічної інформації, нескінченні нововведення у податковому законодавстві, постійні зміни процентних ставок і курсів валют на тлі тривалої інфляції.

За цих умов перед керівництвом підприємств постає багато проблемних питань. Серед них:

— якою повинна бути стратегія підприємства для успішного його функціонування?

— якою повинна бути тактика підприємства для досягнення стратегічної мети?

— як підвищити ефективність управління матеріальними, трудовими і особливо фінансовими ресурсами, щоб раціонально організувати прибуткову діяльність підприємства?

— що треба робити для того, щоб у підприємства були стійке фінансове становище, висока платоспроможність і ліквідність?

— як досягти фінансової стабільності та фінансової стійкості підприємства?

— як зробити підприємство конкурентоспроможним в умовах ринку, панування конкуренції?

На ці та інші життєво важливі питання може дати відповідь об'єктивний фінансовий аналіз, який є одним з інструментів дослідження ринку і забезпечення конкурентоспроможності підприємства, за допомогою якого відбувається раціональний розподіл матеріальних, трудових, фінансових ресурсів.

Основним джерелом інформації для фінансового аналізу є бухгалтерська (фінансова) звітність підприємства за останні календарні роки та останній звітний період.

Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів :

— оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни ;

— аналіз фінансових результатів діяльності підприємства ;

— аналіз ліквідності ;

— аналіз ділової активності ;

— аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) ;

— аналіз рентабельності.

Правильна оцінка фінансових результатів діяльності та фінансового стану підприємства (організації) за сучасних умов господарювання конче потрібна як для його (її) керівництва і власників, так і для інвесторів, партнерів, кредиторів, державних органів. Фінансовий стан підприємства (організації) цікавить і його (її) конкурентів, але вже в іншому аспекті — негативному; вони заінтересовані в ослабленні позицій конкурентів на ринку.

Для оцінки фінансового стану підприємства (організації) необхідна відповідна інформаційна база. Такою можуть бути звіт про фінансові результати діяльності і баланс — підсумковий синтетичний документ про склад засобів діяльності підприємства (організації) та джерела їхнього формування в грошовій формі на певну дату (кінець кварталу, року). З 1 січня 2000 року в Україні введено в дію нову форму балансу підприємства, що відповідає міжнародним стандартам здійснення бухгалтерського обліку суб'єктами господарювання.

Метою даної курсової роботи є закріплення знань щодо оцінки фінансового стану підприємства, одержаних на лекціях, практичних заняттях та в результаті самостійного вивчення курсу на прикладі виробничого підприємства, а також залучення до науково-дослідницької роботи.

Предметом дослідження є фінансові ресурси та джерела їх утворення, а підприємстві ПАТ «НВО Київський завод автоматики ім. Г. І. Петровського» за 2013 рік. В ході курсової роботи мають бути виконані наступні завдання: охарактеризувати майновий стан підприємства та джерела його формування; оцінити фінансову стійкість; проаналізувати ліквідність; зробити факторний аналіз рентабельності підприємства; оцінити ділову активність; зробити висновки.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА МАЙНОВОГО СТАНУ ПАТ «НВО КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД АВТОМАТИКИ ІМ. Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО»

Фінансовий стан є важливою характеристикою фінансової діяльності підприємства. Він визначає конкурентоспроможність підприємства і його потенціал в діловому партнерстві, є гарантом ефективної реалізації економічних інтересів усіх учасників фінансових відносин: як самого підприємства, так і його партнерів.

Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності і доцільності вкладення фінансових ресурсів в активи, тому для його оцінки необхідно передусім вивчити структуру майна і джерела його утворення, причини зміни складових майна і джерел. Для характеристики майнового стану підприємства проведемо горизонтальний та вертикальний аналіз його балансу (таблиці 2.1). Для цього більш доцільним буде представити Форму № 1 у вигляді порівняльного аналітичного балансу, який будується шляхом об'єднання окремих його статей і доповнюється показниками структури.

Актив балансу містить інформацію про розміщення капіталу, який є у розпорядженні підприємства, тобто про вкладення його в конкретне майно і матеріальні цінності, про залишки вільної готівки. Підсумок балансу дає орієнтовану оцінку суми коштів, які знаходяться в розпорядженні підприємства.

Проаналізувавши баланс підприємства можна зробити такі висновки: актив підприємства на кінець року збільшився на 48 260 тис. грн. або на 56,52%, що є позитивно, однак це відбулося за рахунок зростання грошових коштів.

За результатами таблиці 1.1 видно, що найбільшу питому вагу всіх активів займають оборотні активи. В на кінець року вони займають 82,7% всіх активів. За 2013 році оборотні активи збільшились на 52 392 тис. грн. (90,12%). Це відбулося за рахунок зростання грошових коштів на 34 937 тис. грн. з 1323 тис. грн. до 36 260 тис. грн.

Негативним є те, що збільшилася інша поточна дебіторська заборгованість на 106 тис. грн. або на 80,92% (з 131 тис. грн. до 237 тис. грн.), а також збільшилася дебіторська заборгованість за рахунками з бюджетом на 3320 тис. грн. або на 25%.

Нематеріальні активи на кінець періоду зменшились на 21 тис. грн. Це відбулося за рахунок зменшення основних засобів на 1242 тис. грн. Причиною може бути переоцінка або оновлення основних засобів.

Також можна спостерігати, що підприємство має «легку» структуру активів. Що свідчить про мобільність підприємства, що сприяє прискоренню оборотності коштів.

Власний капітал підприємства збільшився на 1707 тис. грн. І складає 43,04% пасиву балансу. Це відбулося за рахунок збільшення резервного капіталу на 106,00 тис. грн. Зареєстрований капітал підприємства не змінився, залишився на рівні 25 916,00 тис. грн., також не змінився капітал у дооцінках і залишився на рівні 31 014,00 тис. грн.

Аналізуючи довгострокові зобов’язання слід зауважити, що на кінець року зросли інші довгострокові зобов’язання на 272,60 тис. грн. або на 44,33%. Позитивним є те, що підприємство розрахувалося з довгостроковими кредитами банків, сума яких складала 50,90 тис. грн.

Також ми можемо побачити, що зменшились відстрочені податкові зобов’язання з 1305 тис. грн. до 0 тобто на 1305 тис. грн.

Для завершення аналізу балансу підприємства слід охарактеризувати його поточні зобов’язання. Вони займають найбільшу питому вагу в пасиві - 56,97%. Поточні зобов’язання на кінець періоду збільшилися на 47 858 тис.грн. або на 23,85%. Це відбулося за рахунок зростання поточних зобов’язань за одержаними авансами, яка виросла на 56,79%.

Збільшилася зобов’язань за розрахунками з учасниками (на 15,52%), а зменшилися кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги (на 4,18%), розрахунки з бюджету (на 1,16%), розрахунки зі страхування (на 1,34%), розрахунки з оплати праці (на 3,27%).

Для наглядного відображення структури і динаміки фінансового стану підприємства можна використати стовпчикову діаграму, яка будується на основі порівняльного аналітичного балансу (рис. 1.1).

Рисунок 1.1 — Діаграма фінансового стану підприємства:

F — основні засоби та інші поза обігові кошти;

Z — запаси і витрати;

Ra — грошові кошти, розрахунки та інші активи;

Ис — джерела власних коштів;

КТдовгострокові активи;

Rp — кредиторська заборгованість та інші короткострокові пасиви.

Як видно з вищенаведеної діаграми протягом року у підприємства вартість основних засобів та інші поза обігові кошти зменшилася на 535тис. грн. — причиною даної зміни є зменшення основних засобів .

Також протягом року сума запасів і витрат підприємства збільшилися на 7978 тис. грн. — це відбулося за рахунок збільшення виробничих запасів на 1570 тис.грн.

Щодо грошових коштів і розрахунків підприємства то за звітній період вона збільшилися на 44 414 тис. грн., дана категорія можна пояснити збільшенням дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги на 6051 тис. грн., а також за рахунок збільшення дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом на 3320 тис. грн.

Джерела власних коштів протягом року зменшилися на 1707 тис. грн.

Також відбулося збільшення кредиторської заборгованості та інших короткострокових пасивів на 47 858 тис.грн. за рахунок збільшення розрахунківза отриманими авансами на 55 068 тис.грн.

Тепер оцінимо співвідношення темпів зростання активів, чистого доходу від реалізації товарів, робіт, послуг та чистого прибутку, тобто перевіримо виконання «золотого правила» економіки підприємства, яке має вид:

(1.1)

де tPN — темп росту чистого прибутку підприємства;

tS — темп росту чистого доходу від реалізації товарів, робіт, послуг;

tA — темп росту активів підприємства.

Таблиця 1.2 — Темпи росту економічних показників за 2013 рік

Оцінимо, чи виконується «золоте правило» економіки підприємства:

116,57>74.30<156.52>100

Перше співвідношення показує, що випередження темпу зростання прибутку в порівнянні з темпом зростання обсягу реалізації свідчить про зниження собівартості продукції, як основного чинника збільшення прибутку.

За даними таблиці 2.2 чистого прибутку — 116.57%, чистого доходу (виручки) від реалізації продукції — 74.30%, капіталу — 156,52%. Такі співвідношення темпів росту свідчать про неефективність використання активів. Стосовно темпів зростання прибутку і чистої виручки від реалізації продукції, то тут другий показник зростав повільніше у порівнянні з першим, тобто tS < tPN, що свідчить про інтенсивний шлях нарощування прибутку.

Для перевірки відповідності фінансування активів підприємства правилам фінансування побудуємо матричні баланси на початок 2013 року та на кінець, а також баланс відхилень (таблиця 1.3, таблиця 1.4).

Таблиця 1.3- Матричний баланс на початок року, тис. грн.

У даній таблиці ЗК — зареєстрований капітал;

НП — нерозподілений прибуток;

В та Н — виплачений та неоплачений капітал;

ВКР — власний капітал разом;

ДЗіЗ — довгострокові забов’язання і забезпечення;

КК та З — короткострокові кредити та забезпечення;

КЗ — кредиторська заборгованість;

ІЗ — інші забов’язання;

ПЗ разом — позиковий капітал разом;

НА — необоротні активи;

ДЗ — дебіторська заборгованість;

ПФІ - поточні фінансові інвестиції;

ГК — грошові кошти та їх еквіваленти;

ОБ разом — оборотні активи разом;

БП — баланс пасив.

З вищенаведеного балансу можна зробити висновки:

— необоротні активи підприємства повністю фінансуються власним капіталом — є позитивним фактором і це відповідає правилам фінансування;

— запаси підприємства сформувалися за рахунок зареєстрованого капіталу — це є позитивним фактором, і це відповідає правилам фінансування;

— дебіторська заборгованість фінансується за рахунок кредиторської заборгованості та зареєстрваними капіталом — це є негативним фактором, так як не виконується правило фінансування;

— грошові кошти та їх еквіваленти повністю сформувалися за рахунок зареєстрованого капіталу — це є негативним фактором так як порушується правило фінансування.

Таблиця 1.4 — Матричний баланс підприємства на кінець року, тис. грн.

У даній таблиці ЗК — зареєстрований капітал;

НП — нерозподілений прибуток;

В та Н — виплачений та неоплачений капітал;

ВКР — власний капітал разом;

ДЗіЗ — довгострокові забов’язання і забезпечення;

КК та З — короткострокові кредити та забезпечення;

КЗ — кредиторська заборгованість;

ІЗ — інші забов’язання;

ПЗ разом — позиковий капітал разом;

НА — необоротні активи;

ДЗ — дебіторська заборгованість;

ПФІ - поточні фінансові інвестиції;

ГК — грошові кошти та їх еквіваленти;

ОБ разом — оборотні активи разом;

БП — баланс пасив.

З вищенаведеного балансу можна зробити висновки:

— необоротні активи підприємства повністю фінансуються власним капіталом — є позитивним фактором і це відповідає правилам фінансування;

— запаси підприємства сформувалися за рахунок зареєстрованого капіталу — це є позитивним фактором, і це відповідає правилам фінансування;

— дебіторська заборгованість фінансується цільовим фінансуванням, кредиторською заборгованістю, — це є позитивним фактором, так як виконується правило фінансування.

— грошові кошти та їх еквіваленти формуються за рахунок кредиторської заборгованості та зареєстрованого капіталу — це є позитивним фактором і це виконується правило фінансування.

Тепер проведемо аналіз коефіцієнтів і структури активів.

Розрахуємо індекс постійності активів за формулою:

(1.2)

де НА — балансова вартість необоротних активів підприємства;

Б — сума балансу підприємства.

На початок періоду:

;

На кінець періоду:

Як на початок так і на кінець періоду у підприємства спостерігається легка структура активів.

Тепер розрахуємо індекс мобільності активів за формулою:

(1.3)

де ОА — балансова вартість оборотних активів підприємства;

На початок періоду:

На кінець періоду:

Як на початок так і на кінець періоду у підприємства спостерігається мобільна структура активів.

Також у аналізі майна підприємства необхідно звернути увагу на необоротні активи. Обсяг необоротних активів у загальному обсязі майна характеризує на скільки ефективно використовуються основні засоби, знос та їх рух (введення і вибуття) характеризують стан витрат підприємства, рівень виробничого потенціалу.

Тепер розглянемо структуру виробничого потенціалу підприємства (таблиця 1.6)

Таблиця 1.6 — Аналіз виробничого потенціалу фірми

В залежності від галузевої спрямованості, питома вага виробничого потенціалу підприємства може коливатися. В даному випадку незавершене виробництво складають значну частину в майні підприємства (49,46% на кінець періоду), це пов’язано з специфікою діяльності. Виробничий потенціал підприємства за звітний період значно змінився (темп 100%).

Збільшення обсягів незавершеного виробництва на 94,38% говорить про те, що підприємство зменшує виробництво.

Для більш повного аналізу майна необхідно також оцінити стан основних засобів, що використовуються, за допомогою наступних показників.

Для більш повного аналізу майна необхідно також оцінити стан основних засобів, що використовуються, за допомогою наступних показників.

Коефіцієнт зношування основних засобів () — характеризує частку вартості основних засобів, яка списана на витрати в попередніх періодах, в первісній вартості:

(1.4)

На початок періоду:

Кзн = 66 685/88635 = 0,75 (75%)

На кінець періоду:

Кз/н = 65 866/86574 = 0,76 (76%)

Цей показник є умовними, оскільки він залежить від методу нарахування амортизації. Таким чином коефіцієнт зносу не відображає фактичного зношення основних засобів, проте являється небажаною умова: Кзн. > 50%. Проте бачимо, що наше підприємство має знос оборотних засобів більш ніж у 50%, це говорить про те, що необхідно оновити основні засоби — купити нові, або модернізувати старі.

Знайдемо ресурсовіддачу підприємства і вплив її зміни на зміну чистого доходу від реалізації товарів, робіт, послуг.

Ресурсовіддача (RO) обраховується за формулою:

RO=SA (1.5)

де S — чиста виручка від реалізації товарів, робіт, послуг;

A — вартість активів підприємства.

На початок періоду:

RO=116 249/85386 = 1,36 (136%)

На кінець періоду:

RO= 86 378/133646 = 0,65 (65%)

Для розрахунку впливу зміни ресурсовіддачі на зміну чистої виручки від реалізації товарів, робіт, послуг побудуємо таблицю 1.7

Таблиця 1.7 — Дані для розрахунку впливу зміни ресурсовіддачі на зміну чистої виручки від реалізації товарів, робіт,

Перевірка:

Отже, зменшення вартості активів підприємства на тис. грн. тягне за собою зростання чистої виручки на 48 260 тис. грн., а зменшення ресурсовіддачі на 0,715 призводить до зменшення чистої виручки на 29 871 тис. грн.

2 ОЦІНКА ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПАТ «НВО КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД АВТОМАТИКИ ІМ. Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО»

Фінансова стійкість підприємства є однією з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства, вона пов’язана із загальною фінансовою структурою підприємства, зі ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів. Фінансова стійкість характеризує стабільність діяльності підприємства в довгостроковій перспективі.

Існує 2 підходи оцінки фінансової стійкості підприємства:

1. на основі аналізу структури пасиву балансу;

2. на основі аналізу структури пасиву балансу, але в поєднані зі структурою активів.

Другий підхід більш повний і економічно виправданий.

Для оцінки оптимальності співвідношення власного і залученого капіталу можна використовувати низку показників.

Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) (КА) — характеризує частку власного капіталу в загальній сумі капіталу, авансованого в діяльність підприємства.

КА = Власний капітал/Всього джерела коштів КА (п.п.) = 55 808/85386 = 0,64

КА (к.п.) = 57 515/133646 = 0,43

Таким чином частка власного капіталу в загальній сумі валюти балансу на початок періоду становила 0,64, а на кінець — 0,43, що свідчить про не стабільне фінансове положення підприємства і його залежність від зовнішніх кредиторів.

Коефіцієнт фінансової залежності (КФЗ) — характеризує частку залученого капіталу у власній його сумі.

Кфз = Всього джерела коштів/Власний капітал Кфз (п.п.) = 85 386/55808 = 1,53

Кфз (к.п.) = 133 646/57515 = 2,32

Збільшення цього показника в динаміці свідчить про зменшення фінансової незалежності підприємством.

Коефіцієнт фінансового ризику (КФР) — характеризує співвідношення залучених коштів і власного капіталу.

Кфр = Залучений капітал/Власний капітал Кфр (п.п.) = (1305+28 273)/55 808 = 0,53

Кфр (к.п.) = (1305+76 131)/57 515 = 1,37

Цей показник говорить про кількість залучених коштів в його власному капіталі, тобто свідчить про рівень залежності від кредиторів. За звітний період у підприємства зменшилась частка залучених коштів, що звісно вплинуло на значення цього показника. На кінець звітного періоду його значення становить 1,37.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу (КМ) — показує, яка частка власного капіталу знаходиться в мобільній формі, а яка капіталізована.

Км = Власні оборотні кошти/Власний капітал Км (п.п.) = (55 808 — 27 248 + 1305)/55 808 = 0,59

Км (к.п.) = (57 515 — 23 116 + 1305)/57 515 = 0,62

Цей показник свідчить про забезпечення гнучкості при використанні власних коштів підприємства. Чим більше його значення тим краще. В поточному періоді коефіцієнт зріс, що є позитивним для підприємства.

Для підприємства будь-яких типів виконується таке правило: кредитори віддають перевагу підприємствам з високою часткою власного капіталу, а власники підприємства віддають перевагу розумному зростанню в динаміці частки залучених коштів.

Фінансовий стан підприємства характеризується ступенем фінансової залежності від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

Коефіцієнт автономії на початок року становив 0,64 а на квнець року 0,43. А це свідчить про нестабільне фінансове положення підприємства і його залежність від зовнішніх кредиторів.

Дуже важливим показником при аналізі фінансової стійкості є коефіцієнт маневреності власного капіталу. Він показує, яка частка власного капіталу знаходиться в мобільній формі, а яка капіталізована. Іншими словами, цей коефіцієнт характеризує, яка частка оборотних коштів, що фінансуються за рахунок власних коштів, знаходиться у структурі власного капіталу підприємства. При нормативному значенні 0,5 на підприємстві він дорівнював 0,59 на початок року, а на кінець року він збільшився і склав — 0,62.

Важливим показником фінансової стійкості підприємства є вид джерел фінансування запасів і витрат (Z).

Для характеристики джерел фінансування запасів і витрат використовуються такі показники:

1) власні обігові кошти

Ec = Ис — F

Ес п. р= 55 808 — 27 248 = 28 560

Ес к. р = 57 515 — 23 116 = 34 399

2) власні обігові кошти і довгострокові залучені джерела (функціонуючий капітал) Ет = Ис — F + Кт = Ес + Кт Ет п. р= 28 560 — 1305 = 27 255

Етк.р =34 399 — 1305 = 33 094

3) загальна величина основних джерел формування запасів і витрат Е = Ес + Кт +Кt

Еп.р. = 28 560 + 1305 + 0 = 29 865

Ек.р = 34 399 + 1305 + 0 = 35 704

Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат відповідають три показники забезпеченості запасів і витрат джерела їх формування :

1. надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів

= Ec — Z

Z= А1100+А1110+А1170+А1190

Zна поч. періоду = 27 823+0+0+1507=29 330

Zна кінець періоду = 34 586+0+0+2722=37 308

сп.р = 28 560 — 29 330 = - 770

к.р = 34 399 — 37 308 = - 2909

2. надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів і довгострокових залучених джерел

= Ет — Z

к.р = 33 094 — 37 308 = - 4214

3. надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел

= Е — Z

п.р = 29 865 — 29 330 = 535

к.р. = 35 704 — 37 308 = - 1604

Отже, можемо визначити трьохкомпонентний тип фінансової стійкості підприємства:

— на початок року S = 0;0;1 — характеризується недостатністю у підприємства «нормальних» джерел для фінансування запасів. В цей ситуації ще існує можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, скорочення дебіторської заборгованості, прискорення обіговості запасів.

— на кінець року S = 0;0;0 — становище погіршилося і характеризує ситуацію при якій підприємство має кредити і позики, не погашені в строк, а також прострочену кредиторську заборгованість.

Результати розрахунків наведені в таблиці 2.2

платоспроможність прибуток ліквідність рентабельність Таблиця 2.2 — Визначення типу фінансової стійкості підприємства

Результат розрахунків можна представити графічно (рис. 2.1, рис2.2)

Рисунок 2.1 — Фінансова діаграма фінансового стану підприємства на початок року

Рисунок 2.2 — Фінансова діаграма фінансового стану підприємства на кінець року Підприємство характеризується тим, що всі запаси підприємства не покриваються власними коштами, тобто організація залежить від зовнішніх кредиторів, це свідчить про те, що керівництво підприємства використовує зовнішні джерела коштів для основної діяльності. Тож головною проблемою даного підприємства є вагома частка дебіторської заборгованості.

3 АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ ПАТ «НВО КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД АВТОМАТИКИ ІМ. Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО»

Для проведення аналізу ліквідності балансу необхідно:

1) статті активу згрупувати за ступенем їх ліквідності і розташувати в порядку зменшення ліквідності таким чином:

а) найбільш ліквідні активи (А1). До них відносять всі статті грошових коштів підприємства і поточні фінансові інвестиції:

А1 = А1160 + А1165. (3.1)

б) активи, що швидко реалізуються (А2). До цієї групи активів відносять активи, для обертання яких в грошову форму потребується більш тривалий час (наприклад: дебіторська заборгованість яка буде погашена за умовами договорів, векселя отримані тощо):

А2 = А1103 + А1104 +А1120 + А1130 +…+ А1155.+ А1200. (3.2)

в) активи, що реалізуються повільно (А3). До цієї групи активів відносять записи, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, а також оборотні активи, що не ввійшли в групи А1 та А2:

А3 = А1101 + А1102 + А1110 + А1170 + А1190 (3.3)

г) активи, що реалізуються важко (Л4). До цієї групи відносять необоротні активи підприємства, вартість яких відображена в першому розділі активу балансу:

А4 = А1095 (3.4)

2) статті пасиву згрупувати по строкам їх погашення і розташувати в порядку збільшення цих строків таким чином:

а) найбільш строкові зобов`язання (П1). До них прийнято відносити поточну кредиторську заборгованість бюджету, по придбаним товарам, роботам, послугам, наприклад:

П1 = П1615.+П1620 +П1625 (3.5)

б) короткострокові пасиви (П2). До цієї групи відносять короткострокові кредити, поточну кредиторську заборгованість і інші позикові кошти, що підлягають погашенню протягом 12 місяців, в тому числі статті четвертого розділу пасиву балансу з урахуванням означених вище обмежень, наприклад:

П2 = П1695 — (П1615.+П1620 +П1625)+ П1700 (3.6)

в) довгострокові пасиви (П3). Ця група пасивів представлена довгостроковими зобов`язаннями і забезпеченнями підприємства, наприклад:

П3 = П1595 (3.7)

г) постійні (стійки) пасиви (П4) — це статті першого розділу пасиву балансу.

П4 = П1495 (3.8)

Згрупований баланс для оцінки ліквідності зведемо в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1 — Аналіз ліквідності балансу, тис. грн.

Баланс вважається ліквідним, якщо виконуються наступні умови:

А1П1;

А2П2;

А3П3;

А4П4.

Отже:

Початок періоду Кінець періоду А1П1; А1П1;

А2П2; А2П2;

А3П3; А3П3;

А4П4. А4П4.

Як бачимо з чотирьох умов, як на початок так і на кінець періоду виконуються тільки три: на початок періоду друга, третя та четверта, а на кінець періоду перша, третя та четверта, тобто ліквідність балансу в більшої або меншої ступені відрізняється від абсолютної.

При співставленні А1 та П1 — показує співвідношення поточних платежів та надходжень, А3 і П3 та А4 і П4 відображають відношення платежів та надходжень у відносно віддаленому майбутньому.

Більш детальний аналіз ліквідності підприємства проводиться на основі фінансових коефіцієнтів. Слід відмітити, що назви коефіцієнтів в різних джерелах не співпадають. Тому важливо звертати увагу на якісний склад таких показників:

1. Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл) — характеризує достатність обігових активів для задоволення поточних зобов’язань. Відповідно до загально прийнятних стандартів, вважається, що цей показник повинен знаходитися в межах від одиниці до двох:

(3.9)

Кпл (п.п.) = 58 138/28273 = 2,06

Кпл (к.п.) = 110 530/76131 = 1,45

Відповідно до загальноприйнятних стандартів, вважається, що цей показник повинен знаходитися в межах від 1,5 до 2, можна зробити висновок, що у підприємства немає можливості своєчасно розраховуватись за зобов’язаннями, використовуючи не тільки кошти, отримані після розрахунків з дебіторами, але й кошти від реалізації інших матеріальних оборотних коштів.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) — характеризує можливість погашення фірмою короткострокових зобов`язань поточними активами за відрахуванням запасів. Вважається, що цей показник повинен знаходитися в межах 0,7−0,8.

(3.10)

Кшл (пп) = (58 138 - (27 823 + 0)) /28 273 = 1,07

Кшл (кп) = (110 530 — (34 586 + 0)) /76 131 = 1,00

Значення цього показника говорить про незадовільну очікувану платоспроможність підприємства за період. Він повинен бути у межах 0,7−0,8, ми бачимо, що наш показник на початку року дорівнював 1,07 і зменшився до 1,00. Це говорить про те, що на початок року підприємство на одну гривню заборгованості мало 1 гривню 1 копійки ліквідних активів, а на кінець — 1 гривню.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) — показує, яка частка поточних зобов`язань може бути погашена миттєво. Теоретичне значення повинне бути не менш 0,2−0,25.

(3.11)

Кал (п.п.) = 1323/28 273 = 0,05

Кал (к.п.) = 36 260/76131 = 0,48

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (0,2−0,25) на кінець року збільшився на 0,43 і більший за граничне значення — це свідчить про збільшення частини поточних зобов’язань, що може бути погашена миттєво.

Чистий робочий капітал (Рк) — це величина оборотних коштів, що залишається в обігу підприємства після повного погашення поточних зобов’язань і забезпечень:

Рк = оборотні активи — поточні зобов’язання і забезпечення (3.12)

Рк (п.п) = 58 138 — 28 273 = 29 865

Рк (к.п.) = 110 530 — 76 131 = 34 399

Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити короткострокові зобов’язання, але й має фінансові ресурси для розширення діяльності і здійснення інвестицій.

Рисунок 3.1 — Динаміка коефіцієнтів ліквідності

Як бачимо, коефіцієнт поточної ліквідності та коефіцієнт швидкої ліквідності на кінець періоду зменшилися, а коефіцієнт абсолютної ліквідності зросли.

Виходячи зі значень, отриманих при розрахунку коефіцієнта абсолютної ліквідності, можна зробити висновок, що підприємство не в змозі погасити найближчим часом свої короткострокові зобов’язання. Про це свідчить наявність засобів на розрахункових рахунках.

4 ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ ПРИБУТКУ І РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПАТ «НВО КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД АВТОМАТИКИ ІМ. Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО»

Прибуток — це сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати; збиток — перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати.

Оціночні показники прибутку:

а) валовий прибуток:

Ф2090 = Ф2000 — Ф2050 (4.1)

б) операційний прибуток:

Ф2190 = Ф2090 + Ф2120 — Ф2130 — Ф2150 — Ф2180 (4.2)

в) прибуток до оподаткування:

Ф2290 = Ф2190 + Ф2200 + Ф2220 + Ф2240 — Ф2250 — Ф2255 Ф2270(4.3)

г) чистий прибуток:

Ф2350 = Ф2290 ± Ф2300 ± Ф2305 (4.4)

Валовий прибуток = 116 249 — 86 368 = 29 863 тис. грн.;

Операційна діяльність = 19 863 + 11 091- 17 869 — 1655 — 3335 = 5449тис. грн.;

Прибуток до оподаткування = 5449 тис. грн.;

Чистий прибуток = 5447 — 4306 = 1141тис.грн.

Валовий прибуток = 86 378 — 72 149 = 14 229 тис.грн.;

Операційна діяльність = 14 229 + 11 091 — 18 111 — 764 — 3667 = 2778тис.грн.;

Прибуток від звичайної діяльності = 2778 тис.грн.;

Чистий прибуток = 2778 — 1448 = 1330 тис. грн.

Детальніше оцінити прибутковість підприємства нам допоможуть коефіцієнти рентабельності.

Рентабельність — це показник, що характеризує економічну ефективність.

Існує багато коефіцієнтів рентабельності, які використовуються в залежності від характеру оцінки ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства, що в свою чергу, визначає вибір оціночного показника (прибутку). Це може бути чотири різних показники:

валовий прибуток;

операційний прибуток;

прибуток до оподаткування;

чистий прибуток.

В залежності від того, з чим порівнюється обраний показник прибутку, розрізняють дві групи коефіцієнтів рентабельності:

рентабельність капіталу;

рентабельність продаж.

До першої групи відносять:

1. Рентабельність активів (Ra) — характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку.

(4.5)

Ra п.п. = 1141 / ((85 386+133646)/2) = 0,0104 (1,04%);

Ra з.п. = 1330 / ((85 386+133646)/2) = 0,0121 (1,21%);

Тобто, на 1 гривню активів приходиться на початок періоду 0,01 гривні прибутку, а на кінець — 0,01грн. Даний коефіцієнт важливий насамперед для інвесторів.

2. Рентабельність власного капіталу (RE) — характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує власний капітал.

(4.6)

RE п.п. = 1141 / ((55 808+57515)/2) = 0,0201 (2,01%);

RE з.п. = 1330 / ((55 808+57515)/2) = 0,0234 (2,34%);

Він свідчить, що на 1 гривню власного капіталу підприємства на початок періоду приходиться 0,02 гривні прибутку, на кінець — 0,02грн.

Цей показник важливий насамперед для власників.

До другої групи входять:

1. Валова рентабельність реалізованої продукції (RG) — характеризує ефективність виробничої діяльності, а також ефективність політики ціноутворення.

(4.7)

RG п.п. = 19 863 / 116 249 = 0,1709 (17,09%);

RG з.п. = 14 229 / 86 378 = 0,1647 (16,47%)

Рентабельність реалізованої продукції в звітному періоді зменшилася на 0,62%, що може свідчити про зміну цінової політики підприємства. У підприємства зменшилася виручка, прибуток також зменшився, але прибуток зменшився в більшій мірі, що призвело до зменшення показника.

2. Операційна рентабельність реалізованої продукції (Rо) — показує рентабельність підприємства після відрахування витрат на виробництво та збут товарів, тобто затрат, які не відносяться до операційної діяльності.

(4.8)

Ro п. п = 5449 / 116 249 = 0,0469 (4,69%);

Ro з.п.= 2778 / 86 378 = 0,0322 (3,22%);

Зменшення показника в динаміці на 1,47%, свідчить про збільшення виручки в більшому темпі ніж операційного прибутку, так як значно збільшились адміністративні та інші операційні витрати.

3. Чиста рентабельність реалізованої продукції (RN) — характеризує повний вплив структури капіталу і фінансування підприємства на його рентабельність.

Якщо операційна рентабельність не змінюється, а чиста рентабельність зменшується, це може свідчити про збільшення фінансових видатків, отримання збитків від участі в капіталі інших підприємств або про підвищення суми податкових платежів, що сплачує підприємство.

(4.9)

RN п.п.= 1141 / 116 249 = 0,0098 (0,98%);

RN з.п.= 1330 / 86 378 = 0,0154 (1,54%);

Чиста рентабельність реалізованої продукції за звітний період збільшилася на 0,56 — це свідчить про збільшення впливу капіталів і фінансування підприємства на його рентабельність.

Для оцінки рентабельності не існує абсолютних загальноприйнятих значень тому, що ці показники різко коливаються за галузями. Але ріст показників рентабельності в динаміці є не дуже позитивною тенденцією.

Для більш наглядного виду зобразимо зміну коефіцієнтів рентабельності в формі діаграми (дивись рис. 5.1).

Рисунок 4.1 — Показники рентабельності підприємства Факторний аналіз являє собою методику комплексного системного вивчення і виміру впливу факторів на величину результативних показників.

Факторний аналіз прибутку і рентабельності підприємства будемо здійснювати за наступною моделлю:

(4.10)

ROE (п.п.) = 0,0098 * 1,36 * 1,53 = 0,0204

ROE (к.п.) = 0,0154 * 0,65 * 2,32 = 0,0232

де RО — ресурсовіддача;

FD — коефіцієнт фінансової залежності.

(4.11)

RO (п.п) = 116 249 / 85 386 = 1,36

RO (к.п.) = 86 378 / 133 646 = 0,65

(4.12)

FD (п.п.) = 85 386 / 55 808 = 1,53

FD (к.п.) = 133 646 /57 515 = 2,32

Значимість даних показників пояснюється тим, що вони узагальнюють найважливіші сторони фінансово-господарської діяльності підприємства:

— положення підприємства на ринку;

— виробничу діяльність;

— фінансову діяльність.

Для проведення факторного аналізу можна використати різні засоби. Найбільш простий — це метод ланцюгових підстановок.

Загальну зміну рентабельності власного капіталу визначимо за формулою:

(4.13)

Вплив на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу зміни показника чистої рентабельності продажу:

(4.14)

Вплив на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу зміни показника ресурсовіддачі:

(4.15)

Вплив на зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу зміни коефіцієнта фінансової залежності:

(4.16)

Таким чином, загальна зміна рентабельності власного капіталу під впливом факторів:

(4.17)

Вплив факторних показників надамо у вигляді таблиці 5.2 ,

Таблиця 4.1 — Факторний аналіз прибутку

=(0,0154 — 0,0098)*1,36*1,53=0,012

=0,0154*(0,65−1,36)*1,53= - 0,167

=0,0154*0,65*(2,32 — 1,53)=0,0079

=

=0,012+(-0,167)+0,0079 = - 0,1471

Отже, при зменшенні чистої рентабельності реалізованої продукції на 0,0056 призвело до збільшення рентабельності власного капіталу на 0,012;збільшення ресурсовіддачі підприємства на 0,71 призвело до зменшення рентабельності капіталів на -0,167; зменшення коефіцієнту фінансової залежності на 0,79 призвело до збільшення рентабельності власного капіталу на 0,0079. У загальному всі ці зміни призвели до зменшення рентабельності власного капіталу на 0,1471.

5 ОЦІНКА ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ ПАТ «НВО КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД АВТОМАТИКИ ІМ. Г. І. ПЕТРОВСЬКОГО»

Ділова активність підприємства проявляється в динамічності його розвитку, досягненні поставлених цілей, ефективному використанні економічного потенціалу, розширенні ринків збуту.

Ділову активність можна оцінити на якісному і кількісному рівні.

Для оцінки рівня ефективності використання ресурсів підприємства, як правило, використовують різні показники обіговості. Ці показники мають важливе значення для оцінки фінансового положення підприємства, оскільки швидкість обігу засобів спричиняє безпосередній вплив на платоспроможність фірми, а також може відображати підвищення виробничо-технічного потенціалу фірми. Здійснимо оцінку ділової активності підприємства, розрахувавши наступні показники:

ѕ ресурсовіддача (RO) або коефіцієнт обіговості активів (коефіцієнт трансформації) — характеризує, наскільки ефективно використовуються активи підприємства незалежно від джерел їх формування:

(5.1)

На початок року даний коефіцієнт становить:

RO = 116 249 / 85 386 = 1,361

На кінець року даний показник становить:

RO = 86 378 / 133 646 = 0,646

Як бачимо рівень ресурсовіддачі на підприємстві є досить низьким і має тенденцію до зменшення, що дає змогу сказати про не ефективне використання наявних у підприємства активів.

Коефіцієнт трансформації показує скільки разів за звітний період здійснюється повний цикл виробництва і обертання, що приносить прибуток, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця активів.

— коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості () — характеризує, скільки в середньому разів за звітний період дебіторська заборгованість перетворюється в грошові кошти:

(5.2)

Для аналізу оборотності дебіторської заборгованості використовується також показник періоду оборотності дебіторської заборгованості (термін кредитування).

.= 365 / (5.3)

На початок року дані коефіцієнти становлять:

=116 249/14070=8,2622

=365/8,2622=44 днів На кінець року дані коефіцієнти становлять:

=86 378/20121=4,2929

=365/4,2929=85 днів Як бачимо з даних розрахунків строк дебіторської заборгованості на кінець року збільшився і становить 85 днів це є дуже негативним явищем, адже наші кошти затримуються у наших дебіторів, та не обертаються у власному виробництві,

— коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості () — показує, скільки в середньому разів за звітний період обертається кредиторська заборгованість:

(5.4)

Для аналізу обіговості кредиторської заборгованості використовується також показник періоду обіговості кредиторської заборгованості:

= 365/ (5.5)

На початок року дані показники становлять:

=96 386/4551=21,179

= 365/21,179= 17 днів На кінець року дані показники становлять:

=72 149/1532=47

= 365/47=8 днів Як бачимо строк кредиторської заборгованості на кінець періоду зменшились до 8 днів, це є досить позитивним, адже скорочується час по роз рахуванню з кредиторами.

— коефіцієнт обіговості запасів () — характеризує ефективність управління запасами:

(5.6)

Показник періоду обіговості запасів можна розрахувати:

Т= 365/ (5.7)

На початок року дані коефіцієнти становлять:

=96 386/27823=3,464

Т=365/3,464 = 105 днів На кінець року дані коефіцієнти становлять:

=72 149/34586 =2,086

Т=365/2,086 = 175 днів Значення коефіцієнту обіговості запасів свідчить що у підприємства повільне обертання запасів.

— коефіцієнт обіговості основних засобів (або фондовіддача) () характеризує ефективність використання основних засобів:

(5.8)

На початок року даний показник становить:

=116 249/21329=5,4503

На кінець року даний показник становить:

= 86 378/21329=4,0498

Як показують розрахунки фондовіддача зменшується протягом звітного періоду, що говорить про не ефективне використання ОЗ.

Динаміка показників ділової активності зображена на рис. 5.1

Рисунок 5.1 — Динаміка показників ділової активності

З діаграми видно, що на кінець періоду всі показники обіговості крім коефіцієнта обіговості кредитної заборгованості зменшуються. На кінець звітного періоду зростає коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості на 25,821, це є негативним явищем так як це означає що підприємство не може вчасно розраховуватися по кредитам. Це свідчить про скорочення виробництва.

Такий висновок підтверджує і зменшення обіговості запасів на 1,378 та зменшення обіговості основних засобів на 1,4005. Зменшення коефіцієнта обіговості дебіторської заборгованості на 3,9693 свідчить про збільшення кількості днів, за які покупці продукції розраховуються з підприємством. Також збільшується тривалість розрахунків підприємства з постачальниками. Такі зміни впливають на збільшення операційного та фінансового циклу підприємства.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Фінансовий аналіз. Методичні вказівки для проведення практичних робіт для студентів спеціальності 6.50 100 і 7.50 104 «Фінанси» всіх форм навчання / Укл.: Шевчук В.І., Шишкіна О.В. — Чернігів: ЧДТУ, 2004. — 58 с.

2. Фінансовий аналіз. Методичні вказівки для виконання курсової роботи для студентів спеціальності 6.50 100 і 7.50 104 «Фінанси» всіх форм навчання / Укл.: Шевчук В.І., Шишкіна О.В. — Чернігів: ЧДТУ, 2007. — 23 с.

3.Кононенко О. Аналіз фінансової звітності - Х.: Фактор, 2002. — 144 с.

4.Савицкая Г. В. Анализ хоз. деятельности предприятия — Мн.: НП «Эко-перспекпива»; «Новое знание», 1999 — 498 с.

5.Шеремет А. Д., Сайфулин Р. С. Методика финансового анализа — М.: Инфра М, 1996 — 176 с.

6.Івахненко В. М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник. — К.: Знання — Прес, 2000. 207 с.

7. Бандурака О. М., Коробов Н. Л., Орлов П.І., Петррова К. Л. Фінансова діяльність підприємства: Підручник. — К.: Либідь, 1998.

8.Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М., 1996.

9.Томас П., Кармен, Альберт Р. Анализ финансовых отчетов. — М., Инфра-М, 1998.

10.Абрютина М. С., Грачев А. В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учебно-практическое пособие. — М.: Издательство «Дело и Сервис», 1998. — 256с.

11.Балабонов И. Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта. М.: Финансы и статистика, 1998. — 112с.

12.Бернстайн Л. А. Анализ финансовой отчетности: теория, практика. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 624с.

ДОДАТКИ ДОДАТОК, А Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2013 р.

ДОДАТКИ Б Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2013 р.

ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

СУКУПНИЙ ДОХІД

ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

ДОДАТОК В Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом) за 2013 рік

.ur