Визначення ефективності виховної роботи класного керівника

Визначити ефективність роботи класного керівника неможливо без вивчення результатів його діяльності, так як ефективність визначається співвідношенням поставлених цілей, тобто прогнозованого результату та реально досягнутого.

Під результатами процесу розуміють ті зміни, що відбулися з учасниками педагогічного процесу і у взаємовідносинах між ними. В даному випадку це можуть бути зміни:

• — в учнів класу, тобто в їх вихованості, професійній зорієнтованості;
• — у колективі класу, тобто у відносинах між дітьми, в рівні розвитку самоврядування;
• — у взаємодії між класним керівником та батьками, батьками і дітьми, класним керівником і учнями класу, педагогами школи;
• — у професіоналізмі, педагогічній майстерності класного керівника.

Ці зміни для оцінки ефективності роботи класного керівника не рівнозначні. Так, вихованість учнів, їх розвиток в цілому визначається багатьма факторами. Вклад педагога в цей результат зафіксувати дуже складно. І навпаки, зміни, які відбуваються в дитячому колективі, у відносинах між класним керівником і учнями багато в чому залежать від його діяльності, що дозволяє досить об'єктивно характеризувати ефективність роботи. Для повного і об'єктивного аналізу вивчати результати необхідно з урахуванням усіх цих змін.

Високий результат може бути досягнутий різними зусиллями. Тому під ефективністю роботи класного керівника розуміють відповідність між досягненням запланованого результату та педагогічними зусиллями і засобами, що були затрачені.

Вивчення результатів та ефективності роботи виконує аналітичну, контрольно-корекційну та прогностичну функції. При цьому педагогом вирішуються такі задачі:

• — виявити реальний стан процесу за допомогою педагогічного зрізу, в ході якого вивчається стан та результативність роботи з урахуванням поставлених задач, конкретних критеріїв та показників;
• — аналіз змін, які відбулися в педагогічному процесі; вивчення впливу різних умов і засобів на результати роботи, їх ефективності і педагогічної діяльності;
• — виявлення можливостей розвитку педагогічного процесу; вивчення його початкового стану та динаміки є основою для пошуку шляхів та засобів подальшого удосконалення;
• — визначення ефективності впливу роботи класного керівника на розвиток особистості учня і педагога, взаємовідносин у колективі.

Вивчення результатів і ефективності роботи класного керівника — одне із складних питань педагогічної теорії і практики. Складність обумовлена перш за все, тим, що на стан, результати і ефективність його роботи впливають не тільки умови самої школи, але і зовнішнє середовище.

Для оцінки ефективності роботи класного керівника необхідно визначити відповідні критерії та показники. Проте показники не можуть бути єдиними для всіх. Вони уточнюються самими учасниками педагогічного процесу з урахуванням конкретних цілей та задач і служать інструментом для самоаналізу та самооцінки класного керівника, дітей, вчителів, батьків. Вони повинні бути досить конкретними, доступними для вимірювання, зрозумілими для дітей і дорослих.

Під час вивчення ефективності роботи класного керівника, слід мати на увазі, що динаміка показників може бути неоднаковою. Крім того, деякі з них можуть майже не змінюватися, а іноді можуть бути навіть гіршими, ніж на попередньому етапі. Загальний висновок робиться на основі співставлення всіх отриманих даних, які характеризують педагогічний процес.

Оцінювання ефективності роботи класного керівника здійснюється з однієї сторони постійно, якщо мова йде про спостереження або методики дослідження, які органічно вписуються в педагогічний процес, а з іншої - періодично, за допомогою спеціально організованих «зрізових» досліджень. Наприклад, проводиться анкетне опитування учнів і батьків, а через певні проміжки часу створюються спеціальні педагогічні ситуації. Тому говорять про поточні, періодичні, підсумкові, віддалені в часі результати.

Для більш глибокого вивчення ефективності роботи класного керівника доцільно враховувати та аналізувати інформацію, яка отримана в різні періоди і різними методами.

Ефективність роботи класного керівника в певній мірі визначається вихованістю школярів, підготовленістю їх до свідомого вибору професії, здатністю адаптуватися до сучасних умов життя. Варто зазначити, що встановлення рівня вихованості школярів дозволяє виявити міру відповідальності учня особистості учня запланованому виховному результату та ступінь реалізації цілей і задач роботи класного керівника.

До показників вихованості школярів відносять:

1). Показник соціальної спрямованості учнів, яка виражається у поглядах, переконаннях, ціннісних орієнтаціях особистості. Спрямованість школярів проявляється через провідні стійкі мотиви діяльності, через інтерес до певних видів соціальної активності, через ставлення до оточуючого світу.

Виділяють три основні види спрямованості: «на себе», «на об'єкт», «на інших людей» .

Можливий і інший підхід до характеристики спрямованості особистості: позитивна, тобто спрямована на добро, творення та негативна, тобто спрямована на зло, руйнування.

2). Наявність соціально значимих якостей.

За рівнем їх сформованості дається загальна оцінка вихованості школярів. Якості особистості розглядаються як поєднання специфічного для даної якості мотиву та форм, способів поведінки.

В даний час немає єдиної програми, комплексу якостей, які можуть виступати показником вихованості. Кожний колектив має право визначати образ школяра, на формування якого й буде спрямована педагогічна робота. Орієнтиром можна обрати ставлення до вищих людських якостей: до людини, праці, школи, прекрасного, природи, до самого себе.

Для вивчення результатів і ефективності роботи класного керівника найбільш ефективними і реально вимірними показниками є провідні мотиви поведінки дітей, моральні цінності та орієнтації, вчинки учнів. Для дослідження вихованості учнів можуть використовуватись різноманітні методики.

Одним з головних критеріїв, що дозволяють визначати ефективність роботи класного керівника, є рівень розвитку колективу і відносин учасників педагогічного процесу. В психології та педагогіці розроблені показники і методики, за допомогою яких це можна зробити. Важливою характеристикою розвитку колективу є соціально-педагогічний клімат в ньому, вивчення якого здійснюється за такими показниками:

• — задоволеність членів колективу взаємостосунками, процесом організації діяльності, керівником;
• — настрій, що переважає;
• — взаєморозуміння керівників і підлеглих, старших і молодших, дорослих і дітей;
• — ступінь участі членів колективу в керівництві, рівень розвитку самоврядування;
• — згуртованість, продуктивність спільної діяльності;
• — почуття власної гідності у кожного члена колективу, гордості за свій колектив;
• — захищеність всіх членів колективу.

Основною характеристикою розвитку колективу є стан взаємодії його членів. Вивчення його може проводитися на декількох рівнях: учитель-учень, учень-учень, педагог-педагог, старший-молодший, батьки-педагог, батьки-учень, батьки-батьки. Показники взаємодії учасників педагогічного процесу можуть бути охарактеризовані таким чином:

• — взаємопізнання (об'єктивність знань особистісних особливостей, кращі сторони один одного, інтересів, захоплень; прагнення краще пізнати один одного, спільний інтерес);
• — взаєморозуміння (розуміння спільної мети взаємодії, спільність та єдність задач, які стоять перед педагогами і школярами; розуміння, прийняття труднощів і турбот один одного; розуміння мотивів поведінки в різних ситуаціях; адекватність оцінок і самооцінок; співпадання установок на спільну діяльність);
• — взаємостосунки (прояв такту, увага до думки і пропозицій один одного; емоційна готовність до спільної діяльності, задоволеність її результатами; повага позицій один одного, співпереживання, співчуття; прагнення до офіційного і неофіційному спілкування; творчий характер відносин, що стимулює ініціативу та самостійність дітей);
• — взаємні дії (здійснення постійних контактів, активність участі у спільній діяльності; ініціатива у встановленні різних контактів, що іде від обох сторін; спрацьованість (кількість, якість, швидкість виконаної роботи), координація дій на основі взаємної співдії, узгодженість, підстраховка, допомога, підтримка один одного);
• — взаємовплив (здатність приходити до згоди із спірних питань; врахування думки кожного при організації роботи).

Про розвиток взаємодії учасників педагогічного процесу можна судии із збагачення змісту їх спільної діяльності та спілкування, способів і форм взаємодії, розширенню внутрішніх і зовнішніх зв’язків класного колективу. [11].

Таким чином, ефективність педагогічної роботи класного керівника полягає в отриманні даних досліджень учнів та коригуванні педагогічного процесу, передбачення та прогнозування змін у розвитку учнів у майбутньому та виборі оптимальних виховних впливів, з метою оптимізувати та удосконалити навчальний та виховний процес.