Висновки. 
Історія розвитку спеціальної освіти в Україні

Аналізуючи еволюцію ставлення суспільства до осіб з обмеженими можливостями, досвід розвитку та діяльності системи спеціальної освіти, можна зробити певні висновки:

• 1. Аналіз наукових джерел засвідчив, що більшість науковців виділяють три історичних етапи розвитку спеціальної освіти, кожному з котрих відповідала певна педагогічна модель навчання. Кожна з освітніх моделей була покликана на подолання освітніх проблем осіб з обмеженими можливостями. Отже, проблема навчання та соціалізації осіб з обмеженими можливостями була актуальною упродовж всього історичного розвитку суспільства та донині є однією з найважливіших, що постає перед спеціальною освітою сьогодення.
• 2. Дослідження виявило, що спеціально організоване навчання й виховання осіб обмеженими можливостями в Україні має тривалу історію. Сучасні науковці виділяють п’ять основних періодів розвитку спеціальної освіти в Україні, а саме: період церковної благодійності (до Х ст.); монастирський період (Х — середина ХVIII ст.); медичний (XVIII — XIX ст.) лікувально-педагогічний (XX ст.) сучасний період.
• 3. Відповідно до кожного з вищезазначених періодів наголосимо, що звичаї українського народу, гуманне відношення наших предків до осіб, що мають відхилення та потребують допомоги суспільства і держави, мають важливий вплив на становлення сучасної системи освіти осіб з обмеженими можливостями.
• 4. На основі ґрунтовного аналізу наукової літератури ми дійшли висновку, що розвиток теорії і практики навчання та виховання осіб з обмеженими можливостями проходив у тісному зв’язку з тими змінами, які відбувалися в загальній системі народної освіти і безпосереднім чином впливали й на особливості навчання вищезазначених осіб в Україні. Зазначимо, що в минулому діючий устрій освіти та виховання осіб з обмеженими можливостями свідчить про його неспроможність щодо створення ефективних умов включення даної категорії дітей в суспільне життя. Наголосимо, що суттєвого поступу набув окремий напрям здобуття освіти осіб з обмеженими можливостями — інклюзивне навчання. Повноцінна інтеграція осіб з обмеженими можливостями сьогодні можлива лише за умови впровадження безперервного інклюзивного навчання та виховання.
• 5. З’ясовано, що спеціальна освіта в Україні як і освіта взагалі перебуває у стані постійного пошуку, оновлення й удосконалення. Успіх цього процесу визначальною мірою залежить від розуміння кінцевої мети, спільних зусиль практичних працівників, науковців, усієї педагогічної громадськості.
• 6. Курсова робота не претендує на повне вирішення численних проблем щодо дослідження історичного розвитку спеціальної освіти в Україні, лише частково розглядає певні аспекти і потребує подальшого наукового дослідження.