Методика й організація аудиту розрахунків по оплаті праці

Методика й організація аудиту розрахунків по оплаті праці

РЕФЕРАТ Мета роботи: засвоєння теоретичних знань, придбання практичних навичок з аудиту розрахунків по оплаті праці на підприємстві.

Предмет дослідження: методика й організація аудиту розрахунків по оплаті праці.

Об`єктом дослідження є: розрахунки по оплаті праці з працівниками.

Методи дослідження — описовий, аналітичний, статистичний, розрахунковий.

АУДИТ, ЗАРОБІТНА ПЛАТА, ПІДПРИЄМСТВО

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти організації аудиту розрахунків з оплати праці

1.1 Нормативно-правові засади щодо обліку і аудиту розрахунків з оплати праці

1.2 Аналіз основних понять з аудиту розрахунків з оплати праці

1.3 Планування і організація аудиторської перевірки розрахунків з оплати праці

1.4 Методика проведення аудиту нарахування і виплати заробітної плати

1.5 Методи збору аудиторських доказів

1.6 Можливі порушення при нарахуванні та виплаті заробітної плати РОЗДІЛ 2. Організація обліку та аудиту розрахунків з заробітної плати в ЗФ СК «ОРАНТА-СІЧ»

2.1 Загальна характеристика обліку нарахування оплати праці на підприємстві

2.2 Перевірка наявної системи документообігу щодо розрахунків із заробітної плати

2.3 Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці

2.4 Оформлення результатів аудиту та пропозиції щодо удосконалення системи оплати праці на підприємстві

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ

ВСТУП облік аудит оплата праця Аудит праці та її оплата — найскладніша і найважливіша ланка в діяльності будь-якого суб'єкта господарювання, що потребує оперативних даних та повноти інформації про витрати на оплату праці у зв’язку з чисельністю працівників і їх плинністю та використанням робочого часу і трудових ресурсів у цілому.

Аудиторська перевірка праці відображає: точність у розрахунку заробітної плати для кожного окремого працівника, проводить контроль за правильністю розрахунку і нарахування зарплати, регулює ефективність використання часу та трудових ресурсів, виявляє резерви продуктивності праці тощо.

Головною метою проведення аудиту оплати праці є незалежний та об'єктивний висновок аудитора, що покликаний відобразити реальність сум заборгованості на дату проведення перевірки та фінансовий стан суб'єкта господарської діяльності взагалі.

Методика процесу перевірки полягає у правильному оформленні первинних документів з виплат заробітної плати та відображення, на їх підставі, господарського стану рахунків бухгалтерського обліку. Недоцільним буде розпочати з обґрунтованості оцінки організації праці, введення аналітичного та синтетичного обліку бухгалтерського балансу, нарахування і виплат зарплати, якщо, першочергово, стадію перевірки не розпочати з умов дотримання Колективного договору, Положення про оплату праці, Положення про соціальний пакет.

В даному курсовому проекті повністю розкрито особливості проведення аудиту нарахування та використання заробітної плати у ЗФ СК «ОРАНТА-СІЧ» згідно з чинним законодавством та міжнародними стандартами аудиту. Отже, об'єктом дослідження є процес організації та методики проведення аудиту розрахунків із заробітної плати. Відповідно предметом дослідження є теоретичні засади та існуюча практика обліку і аудиту заробітної плати на підприємстві, її вдосконалення в умовах ринкових відносин.

Аудит проводиться з метою встановити дотримання філією страхової компанії чинного законодавства розрахунків із оплати праці та правильність відображення господарських операцій в обліку.

Завдання аудиту полягає в тому, щоб встановити ефективність внутрішнього контролю витрат на оплату праці; обґрунтованість виплат заробітної плати за трудовими угодами та достовірність відображення в обліку; обґрунтованість розмірів додаткової оплати та премій; дотримання встановленого порядку віднесення витрат на оплату праці на собівартість послуг; правильність визначення розміру сукупного доходу, що підлягає оподаткуванню; повноту й правильність проведених в кінці року перерахунків прибуткового податку, відповідних нарахувань чи утримань; своєчасність перерахувань до бюджету утриманих сум податків та обов’язкових платежів; резервування коштів для оплати відпусток; дотримання вказівок щодо організації бухгалтерського обліку заробітної плати в Україні тощо.

Курсовий проект складається з трьох розділів і додатків в яких наведені основні документи що заповнюються аудитором під час проведення аудиту нарахування та використання заробітної плати.

У першому розділі розглянуто теоретичні основи організації аудиторської перевірки, охарактеризовано об'єкт аудиту та проведено аналіз основних техніко-економічних показників досліджуваного підприємства. У другому і третьому розділі розкрито методику аудиторської перевірки, за результатами якої складено звіт та аудиторський висновок, в яких викладено пропозиції, спрямовані на удосконалення системи бухгалтерського обліку розрахунків із оплати праці, обґрунтовано доцільність та ефективність використання на практиці кожної з поданих у розділі пропозицій.

Об'єктом дослідження є розрахунки по заробітній платі.

При написанні даної роботи була використана спеціальна література, яка сприяла розкриттю теоретичної частини матеріалу. Крім того, велика увага була приділена нормативним документам, що регламентують порядок обліку праці і заробітної плати.

Розділ 1. Теоретичні аспекти організації аудиту розрахунків з оплати праці

1.1 Нормативно-правові засади щодо обліку і аудиту розрахунків з оплати праці

Трудові відносини в Україні регулюються численними законодавчими та нормативними актами. Основним законодавчим актом є Конституція України, на якій базується все законодавство, у тому числі і законодавство про працю. Облік розрахунків з оплати праці є досить складною ділянкою бухгалтерського обліку, яка вимагає досить ретельного організаційного забезпечення.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці визначені Законом України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР. Перелік виплат працівникам, що включаються до конкретних видів заробітної плати наведений в Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.

Питання розрахунків з оплати праці регулюються досить широким колом нормативних документів, основні з яких наведені в табл. 1.1. [6]

Таблиця 1.1 — Характеристика діючої нормативно-правової бази з обліку і аудиту заробітної плати

1.2 Аналіз основних понять з аудиту розрахунків з оплати праці

Аудиторська діяльність (аудит) — это підприємницька діяльність аудиторів (аудиторських фірм) по здійсненню незалежних позавідомчих перевірок бухгалтерської (фінансової) звітності, платіжно-розрахункової документації, податкових зобов’язань і вимог економічних суб'єктів, а також наданню інших аудиторських послуг Аудіт — незалежна експертиза фінансової звітності підприємства на основі перевірки дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку, відповідності господарських і фінансових операцій законодавству України, повноти і точності віддзеркалення у фінансовій звітності діяльності підприємства. Експертиза завершується складанням аудиторського висновку (Закон України «Про аудиторську діяльність"від 22.04.1993р.№ 3125-XIIст.4). [1]

Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Мета аудита — рішення конкретного завдання, яке визначається законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності, договірним зобов’язанням аудитора і клієнта.

Основною метою аудитора при перевірці оплати праці є визначення сильних сторін контролю, щоб переконатися, що істотні помилки відсутні.

Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб'єктами господарювання на його проведення.

Аудит може проводитися з ініціативи суб'єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом (обов'язковий аудит).

Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України. [11]

Аудиторська фірма — юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.

Право на здійснення аудиторської діяльності мають аудиторські фірми, включені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів.

При здійсненні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують відповідні стандарти аудиту.

Основними завданнями аудиту розрахунків з оплати праці є:

1. порядок та правильність нарахування зарплати;

2. перевірка правильності нарахувань та утримань із зарплати;

3. перевірка порядку і своєчасності виплати зарплати;

4. перевірка стану бухгалтерського обліку з обліку розрахунків з оплати праці.

Джерелами інформації для аудиту є:

* Колективний договір, Положення про оплату праці та інші документи, що регулюють оплату праці на даному підприємстві;

* розпорядчі документи (накази про прийом, звільнення, преміювання штатний розклад, трудові угоди, контракти тощо);

* розрахунково-платіжні, платіжні відомості;

* первинні документи з обліку виконання роботи (табелі обліку робочого часу, наряди на виконані роботи тощо);

* документи, що засвідчують право працівника на певні пільги, що стосуються оприбуткування його зарплати, нарахування лікарняних та відпускних (посвідчення, довідки тощо);

* розрахунки єдиного соціального внеску, розрахунок з 1 ДФ,;

* при виплаті зарплати через банкомати — договір з банком та угоди безпосередньо з кожним працівником. 9]

1.3 Планування і організація аудиторської перевірки розрахунків з оплати праці

Планування — це вироблення головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду, а також часу проведення аудиту.

Аудиторові слід розробити і документально оформити загальний план аудиту, визначити в ньому суттєвість помилок, а потім здійснити аудит за цим планом. Загальний план аудиту розробляється настільки детально, що аудитор має можливість завдяки йому підготувати програму аудиту. Під час розроблення загального плану аудитор здійснює аналіз таких питань, які визначені у нормативі № 9 «Планування аудиту». 7]

Для виконання плану аудитор повинен підготувати в письмовій формі програму аудиторської перевірки з визначенням в ній конкретних завдань і процедур для кожного об'єкту аудиту.

Програма аудиту — це детальний перелік змісту аудиторських процедур (додаток 1). Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та рядових учасників перевірки, який також є засобом контролю за якістю їх роботи. Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати її як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь у перевірці. У програмі аудиту види, зміст та час проведення процедур повинні співпадати з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Вона містить перелік об'єктів аудиту по його напрямкам, а також час, який необхідно витратити на кожен напрямок аудиту або аудиторських процедур.

Після проведення попередніх переговорів з обраним підприємством-клієнтом та укладення договору на проведення аудиту, який наведено, аудитор розпочинає процес планування майбутньої перевірки. Поряд з цим, як продовження договірної роботи, аудитор надсилає замовнику лист-зобов'язання, який можна вважати додатком до договору. У цьому листі аудитором документально підтверджується згода на проведення ним перевірки, зазначаються обсяг та основні завдання аудиту, відповідальність сторін, у тому числі і за планування аудиту, форма надання звіту та терміни перевірки. Перед початком проведення перевірки аудитором також розробляється завдання та план-графік на проведення аудиту.

Аудитор затверджує програму, визначаючи суттєвість по процедурах аудиту, об'єкт аудиту з кожного питання окремо та масштаб перевірки. [7]

З’ясувавши метод організації перевірки та кількість необхідних аудиторських процедур, які дадуть можливість встановити об'єктивну істину щодо інформації з питань дотримання трудового законодавства та розрахунків з оплати праці, виконавець аудиту складає робочу програму.

Робоча програма повинна охоплювати такі питання:

1) перевірка наявності внутрішніх нормативних документів, що регулюють трудові відносини на підприємстві;

2) відповідність встановлених державою гарантій і компенсацій щодо праці і оплати у внутрішніх нормативних документах чинному законодавству;

3) дотримання на підприємстві встановлених державою гарантій і компенсацій щодо праці і її оплати;

4) перевірка вхідних залишків у розрахунках з оплати праці;

5) перевірка реальності операцій по заробітній платі, відображених в обліку;

6) перевірка повноти відображення в обліку операцій по заробітній платі;

7) перевірка правильності нарахувань на заробітну плату та утримань із неї;

8) перевірка своєчасності видачі заробітної плати;

9) перевірка правильності бухгалтерського обліку заробітної плати.

1.4 Методика проведення аудиту нарахування і виплати заробітної плати Аудит дотримання трудового законодавства і розрахунків з оплати праці може проводитися суцільним способом, вибірковим або комбінованим. Як правило, така перевірка проводиться вибірковим способом, при якому перевіряється інформація менше ніж 100% генеральної сукупності. [8]

Загалом же схема проведення аудиту розрахунків з оплати праці представлена у вигляді выдображному на рисинку 1.1 [16]

Проведення аудиту доцільно проводити за наступними етапами (схема наведа на рис. 1.2) [16]:

Етап 1 «Перевірка дотримання положень законодавства про працю, стан внутрішнього обліку та контролю за трудовими відносинами»:

1.1 здійснюється оформлення співробітників при їх прийманні та звільнені;

1.2 який стан обліку робочого часу співробітників, особливість побудови системи оплати праці тощо;

1.3 перевіряє правильність оформлення працівників (приймання на роботу та звільнення) за наказами, контрактами, трудовими угодами.

Етап 2 «Перевірка організації табельного обліку» Тут основну увагу аудитор зосереджує на:

2.1 перевірці організації контролю за виходами на роботу адміністративно-управлінського і обслуговуючого персоналу;

Рис. 1.1 Типова послідовність аудиту розрахунків з оплати праці

Рис. 1.2 Етапи проведення методики аудиту розрахунків з оплати праці

2.2 організацію обліку відпрацьованого часу (оскільки допущені в ньому помилки чи перекручене призведуть до переплати, необґрунтованого витрачення фонду оплати праці);

2.3 дані табеля порівнює з розрахунково — платіжними відомостями, для того щоб переконатись, що у них включені ті особи, які зазначені в табелях. [16]

Етап 3 «Перевірка правильності оформлення первинної документації і нарахування заробітної плати» В рамках третього етапу:

3.1 В процесі такої перевірки аудитор встановлює, якими первинними документами на підприємстві оформляються операції пов’язані з оплатою праці (табель обліку використання робочого часу, подорожній лист вантажного автомобіля, розрахунково-платіжна відомість тощо).

3.2 При перевірці документів за формою встановлюється повнота і правильність наведених в них реквізитів. При цьому відсутність відповідних підписів, наявність підчисток та помарок і необумовлених виправлень свідчить про неналежну організацію обліку операцій з нарахування і виплат заробітної платні.

3.3 Аудитор звертає увагу на те, чи не нараховані кошти з оплати праці на вигаданих працівників, для чого звіряє склад працівників у розрахунково платіжній відомості з даними обліку спискового складу відділу кадрів. Аудитор також встановлює, чи немає повторного нарахування сум за раніше виплаченими первинними документами (табелями, разовими документами тощо). [16]

3.4 Аудитор приймає особливі заходи щодо встановлення фактів повноти та правильності включення до втрат за видами діяльності витрати з оплати праці працівників та нарахувань до соціальних фондів. Він також аналізує правильність утримання із заробітної плати податку з доходів фізичних осіб, внесків до Пенсійного фонду, інших страхових фондів, аліментів, а також обґрунтованість розрахунків з депонентами, шляхом перевірки платіжних відомостей, дати виникнення і суми депонентської заборгованості, кількості депонентів, звірки сум за розрахунками з депонентами.

3.5 Наступним кроком є перевірка обґрунтованості і правильності нарахування виплат за тимчасову непрацездатність, щорічних відпусток тощо. В процесі перевірки розрахунків по відпустках встановлює: повноту включення до розрахунку виплат при визначенні середнього заробітку, правильність визначення середньомісячної та середньоденної заробітної плати, суми оплати під час відпустки. [16]

Етап 4 «Перевірка розрахунково-платіжних відомостей і особових розрахунків» При перевірці платіжних відомостей на виплату заробітної плати, в рамках четвертого етапу аудитор використовує такий порядок дослідження:

4.1 встановлює відповідність платіжних відомостей розрахунковим відомостям;

4.2 визначає правильність підсумків і наявність підсумків прописом;

4.3 перевіряє наявність на відомостях підписів керівника, головного бухгалтера і особи, яка склала відомість;

4.4 перевіряє наявність підписів одержувачів грошей;

4.5 встановлює дотримання порядку депонованих сум.

Аналізуючи правильність платіжних операцій, аудитор перш за все звертає увагу на правильність оформлення розрахунково-платіжних відомостей (наявність підписів керівник, головного бухгалтера, відсутність дописок, необумовлених виправлень або повторення прізвища до цієї і тієї ж особи в платіжних відомостях).

Етап 5 «Перевірка правильності виплати грошових коштів згідно

з трудовими угодами" Така перевірка здійснюється за трудовими угодами (договорами), актами приймання виконаних робіт, відомостями на оплату праці найманих осіб видатковими ордерами тощо. [16]

5.1 При перевірці аудитор звертає увагу на операції з видачі коштів працівникам з каси, з розрахункового рахунку. Для спрощення процедури перевірки аудитор складає реєстр усіх виданих виплат стороннім працівникам і перевіряє наявність для них трудових договорів.

5.2 Особливу увагу аудитор звертає на правильність розрахунків з оплати праці з працівниками прийнятими на роботу за трудовими договорами. Тому аудитор встановлює, за яку роботу і який обсяг виконаної роботи нарахована заробітна плата, якими документами підтверджується обсяг виконаної роботи, розміри нарахованої заробітної плати. Також шляхом перерахунків аудитор визначає, чи є арифметичні помилки в первинних відомостях.

5.3 Якщо в процесі перевірки виявляються факти порушень за трудовими угодами, аудитор перевіряє, законність укладеної трудової угоди (ким і коли вона затверджена).

5.4 При документальній перевірці трудових угод аудитор враховує ознаки, які можуть свідчити про недоброякісність таких документів:

— виконання підписів від імені різних осіб одним і тим самим почерком, або від імені однієї й тієї самої особи різними почерками;

— зазначення різних номерів паспортів у трудових угодах, складених на ім'я однієї й тієї самої особи;

— виконання на підприємстві робіт, які не викликались виробничою необхідністю;

— оформлення на ім'я однієї й тієї самої особи великої кількості угод;

— дописування, виправлення на інші зміни в трудових угодах і розрахункових документах. [16]

5.5 Окрему увагу аудитор приділяє перевірці оплати праці працівникам, які працюють за сумісництвом, при цьому аудитор зіставляє час роботи сумісника на підприємстві з часом його роботи в інших підприємства, і встановлює, чи не працював він у різних підприємствах в один і той самий час. визначає кількість відпрацьованих годин.

Етап 6 «Перевірка стану аналітичного обліку розрахунків з оплати праці»:

6.1 порівнють залишок, показаний у головній книзі по рахунку 66 і в розроблювальній таблиці;

6.2 встановлють відповідність аналітичного обліку по заробітній платі синтетичну обліку по рахунку 66, для цього порівнює сальдо по рахунку 66 на дату початку перевірки з даними розроблювальної таблиці, а останні зіставляє з даними платіжних відомостей;

6.3 у випадку виявлення розбіжностей між аналітичним і синтетичним обліком встановлює їх причини. [16]

1.5 Методи збору аудиторських доказів Під час аудиту нарахування та використання заробітної плати використовуються різні методи й методичні прийоми збирання аудиторських доказів: спостереження за виконанням бухгалтерських операцій, усне опитування, перевірка документів клієнта, перевірка арифметичних розрахунків, зіставлення документів, проведення аналізу.

Використання способів і прийомів економічного аналізу в процесі аудиту є обов’язковим. Перш ніж приступити до перевірки документів по обліку заробітної плати, доцільно зробити попередній аналітичний огляд (аналітичне обстеження) підприємства. Суть такого обстеження полягає в тому, що аудитором порівнюються величини фонду оплати праці (основної та додаткової), середньорічної, середньомісячної та середньогодинної оплати праці одного працівника за кілька років та з’ясовуються причини їхньої зміни. [7]

Перевірка стану розрахунків з оплати праці розпочинається з зіставлення показників поточної та річної звітності з даними аналітичного і синтетичного обліку заробітної плати, а також даних бухгалтерського обліку з первинними документами (оклади, затверджені в штатному розписі, і фактичні нарахування, табель обліку робочого часу і розрахунок зарплати).

Перевіряються розрахунково-платіжні відомості, особові рахунки співробітників, а також первинні документи (табелі робочого часу, наряди тощо), на основі яких здійснюються нарахування заробітної плати. Потрібно звернути увагу на правильність заповнення цих документів, відповідність їх заповнення чинному законодавству та нормативним документам. Під час перевірки первинних документів установлюється повнота заповнення усіх реквізитів, наявність відповідних підписів уповноважених осіб, які відповідають за облік виконаних робіт, відсутність у документах виправлень. [11]

Аудитором з’ясовується обґрунтованість застосування тарифних ставок та дотримання умов контрактів, а також виконання кількісних та якісних показників, правильність використання норм та розцінок.

Аналізуючи наряди на відрядну роботу за датами їх видачі потрібно зіставити прізвища робітників у нарядах та в табелях обліку робочого часу з даними обліку особового складу. Методом арифметичного контролю встановлюються помилки в підрахунках у первинних документах або у розрахунково-платіжних відомостях.

Звертається увага на правильність оформлення та нарахування різних виплат робітникам. До них відносять виплати стимулюючого характеру (премії, винагороди за підсумками роботи за рік), виплати компенсаційного характеру (надбавки та доплати за роботу в нічний час, за сумісництво тощо), виплати за невідпрацьований час (оплата щорічних і додаткових відпусток, тимчасової непрацездатності тощо), оплата простоїв, браку. Аудитор повинен враховувати, що нарахування премій має бути затверджено наказом керівника.

Аудитор вивчає також своєчасність та повноту утримань з нарахованої заробітної плати. Основна увага приділяється прибутковому податку з фізичних осіб. Під час перевірки здійснюється арифметичний контроль сум утриманого податку. Підтверджується законність застосування пільг, які передбачені чинним законодавством. Установлюються випадки неутримань або часткових утримань прибуткового податку з сум матеріальної допомоги, подарунків та компенсаційних виплат. [8]

Далі встановлюється правильність указаної в облікових реєстрах кореспонденції рахунків і суми нарахованої заробітної плати та утримань з неї в обліковому періоді.

Досліджується відповідність аналітичного обліку по заробітній платі синтетичному обліку за рахунком 66 «Розрахунки з оплати праці». При цьому порівнюється залишок, який відображається в балансі за рахунком на перше число місяця, з даними розрахунково-платіжної відомості. На практиці мають місце випадки підроблення документів при виплатах заробітної плати робітникам.

Таким чином, аудитор повинен використати свідчення, які б дозволили забезпечити високу чіткість аудиторського висновку відносно передбаченого в договорі на проведення аудиту об'єкту контролю. [8]

1.6 Можливі порушеня при нарахуванні та виплаті заробітної плати Основні порушення — зловживання, розкрадання, помилки в області нарахування та використання заробітної плати на підприємстві можуть бути класифіковані в такий спосіб [10]:

1. Неправильне нарахування заробітної плати персоналу підприємства.

1.1. Нерегламентоване використання посадових окладів, годинних ставок, норм та розцінок за виконану роботу.

1.2. Недостовірне визначення середньої заробітної плати.

1.3. Необґрунтоване нарахування премій, доплат, надбавок та інших виплат компенсаційного характеру працівникам.

1.4. Незаконність нарахування відпускних та матеріальної допомоги працівникам.

1.5. Непроведення індексації заробітної плати.

1.6. Перевищення додаткової заробітної плати над основною.

2. Зловживання при здійсненні утримань із заробітної плати працівників.

2.1. Застосування завищених або занижених ставок утримань до фондів соціального страхування із заробітної плати працівників.

2.2. Неправильне обрахування податку з доходів фізичних осіб.

2.3. Незаконне застосування соціальної пільги при визначенні податку з доходів фізичних осіб.

2.4. Безпідставне або помилкове здійснення утримань за виконавчими листами, аліментів, профспілкових внесків.

3. Документальні порушення.

3.1. Відсутність типових форм первинного обліку нарахування та виплати заробітної плати.

3.2. Розбіжність сум по платіжних та розрахункових відомостях.

3.3. Відсутність у платіжних відомостях підписів осіб, що отримали заробітну плату, підробка підписів, наявність підчищань, перекручень тощо.

3.4. Невідповідність даних аналітичного та синтетичного обліку.

4. Розкрадання грошових коштів за рахунок заробітної плати.

4.1. Введення в розрахунково-платіжні відомості підставних осіб.

4.2. Дописування різних цифр до сум виплат в розрахунково-платіжних відомостях після підписів одержувачів заробітної плати.

4.3. Привласнення грошових коштів шляхом виправлення раніше виданої суми на нову, виправлену.

4.4. Нецільове використання коштів, призначених на оплату праці.

4.5. Порушення встановлених термінів виплати заробітної плати та виплата її не в повному обсязі. [10]

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ТА АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ в ЗФ СК «ОРАНТА-СІЧ»

2.1 Загальна характеристика обліку нарахування оплати праці на підприємстві

Об'єктом дослідження стану бухгалтерського обліку та аудиту ЗФ СК «ОРАНТА-СІЧ», що є Запорізьким філіалом страхової компанії ВАТ «ОРАНТА-СІЧ», який працює з 06.07.2004р.

Основний напрямок діяльності - страхова діяльність. Товариство створювалося у відповідності з чинним законодавством України, має Статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається Установчим Договором.

ЗФ СК «ОРАНТА-СІЧ» має самостійний баланс, круглу печатку, кутові то інші штампи, фірмові бланки зі своєю назвою, має право відкривати та закривати розрахункові, поточні, кредитні та інші рахунки в установах банків на свій власний вибір, здійснює облік і веде звітність за встановленою формою.

У філіалі працює 15 осіб. Нормальна тривалість робочого часу працівників становить сорок годин на тиждень, тобто на підприємстві встановлений п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

На підприємстві при нарахуванні заробітної плати працівникам застосовують погодинну систему оплати праці. Розрахунки розміру заробітку працівника засновані на принципі встановлення певного тарифу за відпрацьований працівником часовий проміжок. Таким проміжком на підприємстві є година або, як прийнято називати, часова тарифна ставка, яка залежить від окладу згідно штатного розкладу. Отже заробіток працівника залежить від окладу, що відповідає присвоєному працівникові тарифному розряду, який характеризує складність виконуваних робіт та рівень кваліфікації працівника, здатного виконувати роботу відповідної складності та відпрацьованого ним часу.

Щомісяця визначається фактичний обсяг заробітної плати по кожному окремому працівнику. Для обліку відпрацьованого часу працівниками на підприємстві ведеться «Табель обліку використання робочого часу», по кожному працівнику окремо Так як на підприємстві, що досліджується використовують розрахункову — відомість, то для обліку видачі заробітної плати із каси застосовують документ «Платіжна відомість» .

Преміювання є одним із найбільш ефективних способів мотивації й заохочення працівників базового підприємства. Преміювання персоналу здійснюється за підсумками роботи за місяць із фонду оплати праці при наявності коштів. Основою для нарахування премії являються дані оперативного обліку, виконання завдань. Премія нараховується за фактично відпрацьований час на тарифну ставку.

Згідно колективного договору максимальний розмір премії-30%.

Преміювання проводиться за кожним показником окремо, в тому числі за:

— виконання плану з заключення договорів страхування -10%;

— перевиконня плану з заключення договорів страхування -5%;

На базовому підприємстві лікарняні нараховуються згідно законодавства, з розрахунком середньомісячної заробітної плати за період шість місяців.

Заробітна плата виплачується згідно трудового законодавства два рази на місяць:

— перша частина до 22 числа місяця нарахування, за першу половину місяця, перші 15 календарні дні;

— друга частина заробітної плати виплачується до 07 числа наступного за місяцем нарахувань.

З оплати праці членів трудового колективу й осіб, які працюють на підприємстві за трудовими угодами, за сумісництвом, виконують разові та випадкові роботи, відбуваються різні утримання, вони поділяються на 2 групи: обов’язкові й утримання за ініціативою підприємства.

Обов’язковими утриманнями із заробітної плати є прибутковий податок з громадян і єдиний внесок до Пенсійного фонду.

До утримань за ініціативою підприємства відносяться: суми, утримані з членів трудового колективу за заподіяну матеріальну шкоду, своєчасно неповернуті суми, одержані у підзвіт, безвідсоткові позики, видані членам трудового колективу, за формений одяг.

Податок з доходів фізичних осіб — це обов’язковий платіж, що встановлюється державою для фізичних осіб, які отримують доходи. Суми прибуткового податку надходять до Державного бюджету.

На базовому підприємстві єдиний соціальний внесок, що сплачується із заробітної плати працівників до Пенсійного фонду складає 3,6%, від суми нарахованої заробітної плати. Єдиний внесок що нараховується на фонд оплати праці складає - 37,26% згідно класифікатора класів ризику.

Об'єктом обкладання для зазначених зборів є суми оплати праці (що включають основну й додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі), що підлягає оподаткуванню з громадян.

Загальний розмір утримань із заробітної плати не може перевищувати 20%, а в особливих випадках — 50% заробітної плати.

Податкова соціальна пільга (ПСП) застосовується тільки до заробітної плати й не застосовується до інших видів доходів.

На підприємстві податкова соціальна пільга застосовується у випадках якщо розмір нарахованої за місяць зарплати не перевищує суму місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого на 1 січня звітного податкового року, помноженого на коефіцієнт 1,4 й округлену до найближчих 10 грн.

На підприємстві заробітну плату кожному працівнику видається через касу підприємства. Виплата заробітної плати відображається такою бухгалтерською проводкою: Д-т 661 «Розрахунки за заробітною платою» К-т 301 «Каса в національній валюті» .

Таблиця 2.1 Кореспонденції нарахування і утримання із заробітної плати ЗФ СК «ОРАНТА — СІЧ»

Отже, нарахування, утримання та виплата заробітної плати на підприємстві здійснюється згідно законодавству. Підприємство при відображенні операцій в обліку користується затвердженим МФУ планом рахунків бухгалтерського обліку.

2.2 Перевірка наявної системи документообігу щодо розрахунків із заробітної плати В процесі проведення аудиту нарахування заробітної плати та її використання аудитор розглядає типові первинні документи, реєстри аналітичного та синтетичного обліку і звітності, що використовуються ЗФ СК «ОРАНТА-СІЧ» при обліку об'єкта аудиту.

Типові форми первинного обліку особового складу затверджено наказами Мінстату України від 19.10.1995 року № 253 та від 22.05.1996 року № 144. Сюди входять (табл. 2.5).

Для контролю за використанням трудових ресурсів ведеться поточний облік чисельності персоналу та затрат робочого часу. На ЗФ СК «ОРАНТА-СІЧ» ведеться оперативний облік особового складу працівників, який допомагає контролювати склад та рух чисельності робітників по підприємству. Для цього використовується єдина документація по прийому, звільненню та переміщенню робітників та уніфіковані регістри обліку особового складу.

Таблиця 2.1 Типові форми первинного обліку особового складу

Форма №П-1 «Наказ про прийом на роботу» застосовується для обліку прийнятих на роботу працівників, який заповнюється у бухгалтерії. Згода працівника з умовами праці, результати переговорів, в разі необхідності медичного огляду, відмітки про проходження інструктажу з техніки безпеки та інші відмітки проставляються на зворотній стороні форми.

На підставі підписаного наказу про прийом на роботу відділ кадрів заповнює документ первинного обліку «Особова картка» (форма № П-2), яка містить загальні відомості, такі, як ім'я, рік та місце народження, освіта, спеціальність та кваліфікація за дипломом, загальний та безперервний стаж роботи, останнє місце роботи, дата, причина звільнення, родинний стан, серія паспорту та його номер, домашня адреса та телефон. Також особова картка містить відомості про військовий облік. На зворотній стороні картки містяться відмітки про призначення, переведення робітника, надання відпустки, звільнення. Особові картки застосовуються для запису за кожний місяць протягом року всіх видів нарахувань та утримань із заробітної плати працівника. Інформація, представлена у особових картках, надалі використовується для розрахунку середньої заробітної плати, а також при представленні різного роду довідок.

Також на підставі підписаного наказу про прийом на роботу відділ кадрів присвоює кожному працівникові табельний номер, робить відповідні записи у трудовій книжці, бухгалтерія відкриває особовий рахунок чи аналогічний йому документ. Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють в заводоуправлінні понад п’ять днів. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформлюється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу. Записи в особовій картці мають відповідати записам, здійснюваним у трудовій книжці.

Форма № П-5 «Наказ про переведення на іншу роботу» застосовується при оформленні переведення працівника із одного цеху в інший. Наказ заповнюється працівником відділу кадрів у двох примірниках. Один примірник зберігається у відділі кадрів, другий передається до бухгалтерії.

При звільненні працівників на ЗФ СК «ОРАНТА-СІЧ» оформляється у двох примірниках на всіх працівників «Наказ про припинення трудового договору» (форма № П-8) .Наказ підписується керівником підприємства. У розділі «Довідка про нездані майново-матеріальні та інші цінності» робляться відмітки про нездані цінності, що рахуються за працівником. Вихідна допомога сплачується у розмірі не менше середньомісячного заробітку в разі призупинення трудового договору.

Проводиться кінцевий розрахунок як по зарплаті за відпрацьований час у звітному місяці, так і за час відпустки, котрий до звільнення не був використаний. На підставі наказу про припинення трудового договору бухгалтерія робить розрахунок із працівником.

Облік робочого часу і контроль за станом трудової дисципліни на підприємстві здійснюється табельним обліком. Сутність табельного обліку — в щоденній реєстрації явки працівників на роботу, виходу з роботи, спізнень і неявок із зазначенням причин, а також часу простоїв і надурочної роботи. Для цього використовують «Табель обліку використання робочого часу» (форми № П-14).

Тривалість роботи не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Перед вихідними та святковими днями тривалість робочого часу робітників скорочується на 1 годину.

За скороченої тривалості робочого часу оплату здійснюють як за повний робочий час.

Робітники, працюючі по сумісництву, отримують заробітну плату за фактично виконану працю. Оплата праці працівникам проводиться згідно з їхнім особистим трудовим внеском із урахуванням кінцевого результату роботи підприємства, її максимальний розмір не обмежується.

Форма № П-15 «Список осіб, які працювали в надурочний час» використовується для обліку часу, який відпрацьовано надурочно, та оплати роботи в надурочний час. Праця у святкові і вихідні дні оплачується у подвійному розмірі.

Нарахування заробітної плати здійснюється на підставі відповідних первинних та групових документів.

Для нарахування основної заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці на підприємстві використовують відомості про посадові оклади на підставі штатного розпису (додаток 3), який застосовується для оплати праці керівників, фахівців та службовців, а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період. «

Також типовими формами первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями є:

П-49 «Розрахунково-платіжна відомість»;

П-52 «Розрахунок заробітної плати»;

П-53 «Платіжна відомість»;

П-54, П-54а «Особовий рахунок».

Первинні документи по обліку виробітку та заробітної плати здаються для перевірки та наступних розрахунків за встановленим графіком у бухгалтерію.

Основним документом, який підлягає детальній перевірці і засвідчує суми нарахованої та виплаченої суми заробітної плати, є форма № П-52 «Розрахунково-платіжна відомість», яка складається в одному примірнику в розрізі працівників структурного підрозділу та класифікаційних характеристик установ, що обслуговуються централізованою бухгалтерією, за статтями: нараховано за видами оплат; утримано та вирахувано; сума до видачі.

Аудитор також перевіряє чи повідомляють кожному працівнику під час виплати заробітної плати такі дані стосовно оплачуваного періоду:

— загальна сум заробітної плати за видами виплат;

— розміри та підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;

— сума заробітної плати, що підлягає виплаті.

Наступним кроком аудиторської перевірки є зіставлення даних первинного обліку з даними синтетичного та аналітичного обліку. Аналітичний облік розрахунків із працівниками ведеться в розрахункових відомостях і являє собою облік розрахунків по заробітній платі по кожному працюючому окремо. Нараховані суми відображаються, крім того, в особових рахунках працівників. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (тобто по кожному працівнику ЗФ СК «ОРАНТА-СІЧ») дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» за звітний місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу, підприємству в цілому. Сума всіх відрахувань за аналітичними рахунками дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам». Сума в графі Розрахункової відомості «Сума, належна до виплати» аналітичних рахунків дорівнює кредитовому сальдо синтетичного рахунка 66 «Розрахунки за виплатами працівникам». Кредитове сальдо цього рахунка показує заборгованість підприємства робітникам і службовцям на перше число кожного за звітним місяця. Наказом про облікову політику передбачено ведення Головної книги, де відображаються обороти та залишки по рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» та Відомості № 8, в якій наводяться зведені дані по нарахованій та виплаченій заробітній платі.

Відображення затрат підприємства на оплату праці здійснюється за допомогою рахунків класів 9 «Витрати діяльності» .

Заборгованість підприємства по виплаті заробітної плати відображається у Балансі у рядку 580 «Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці» та у другому розділі Звіту про фінансові результати у рядку 240 «Витрати на оплату праці» .

На завершальному етапі перевірки документування операцій, пов’язаних з нарахуванням та використанням заробітної плати, аудитор перевіряє наявність та достовірність основних форм статистичної звітності, а саме: форму № 1 — ПВ «Звіт з праці», який складається з двох розділів: у першому зіставляється фонд оплати праці за звітний період і період з початку року та кількість працівників, а у другому — заборгованість перед працівниками по заробітній платі та допомозі із соціального страхування, форму № 3 — ПВ «Звіт з використання робочого часу», та форму № 4 — ПВ «Звіт про використання норм виробітку і стан нормування праці» .

2.3 Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці

Одним з основних етапів проведення аудиту розрахунків з оплати праці є перевірка даних синтетичного та аналітичного обліку розрахунків та звітності. Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за неодержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами) на ЗФ СК «ОРАНТА-СІЧ» здійснюється на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці». Детальна структура рахунку 66 відображена на рисунку 2.1. 17] Рахунок 66 «Розрахунки з робітниками по оплаті праці» — пасивний, балансовий, розрахунковий і має два субрахунки:

— 661 «Розрахунки за заробітною платою»,

— 662 «Розрахунки з депонентами».

По кредиту субрахунку 661 «Розрахунки з оплати праці» відображається нарахована заробітна плата всьому персоналу страхової компанії.

Кредитове сальдо по рахунку означає заборгованість підприємства перед персоналом по нарахованих: основній і додатковій заробітній платі, преміях, допомоги з тимчасової втрати працездатності, матеріальної допомоги, але не виданих ще працівникам.

По дебету субрахунку 661 «Розрахунки з оплати праці» відображається виплачена заробітна плата, премії, депонована заробітна плата, а також суми утримання податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань.

Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (тобто по кожному працівникові) дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунка 66 за звітній місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу та підприємству у цілому. Сума усіх утримань по аналітичних рахунках дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці». Залишок по кредиту рахунку 661 відображає суму невиплаченої працівникам заробітної плати.

Рис. 2.1 Детальна структура рахунку 66"Розрахунки з робітниками по оплаті праці"

Суми невиплаченої заробітної плати в бухгалтерії депонуються на субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами». Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений термін суми з оплати праці, відображають за дебетом субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» та кредиту субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами».

По дебету субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами» відображається видача депонованих сум. По кредиту субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами» відображаються суми своєчасно не виданої заробітної плати, премій, допомог та інше працівникам підприємства.

Аналітичний облік розрахунків з депонентами здійснюється у «Книзі обліку розрахунків з депонентами», яка відкривається у розрахунку на один календарний рік. Видача депонованої заробітної плати здійснюється лише за «Видатковим касовим ордером», який виписується окремо на кожного працівника для погашення однієї або декількох заборгованостей.

Сума заробітної плати, по якій закінчився строк позовної давності (3 роки), підлягає перерахуванню до бюджету, відображається записом по дебету рахунка 662 «Розрахунки з депонентами» і кредиту рахунка 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами».

Нарахування заробітної плати — це водночас її розподіл на відповідні рахунки витрат за статтями і об'єктами калькулювання. При нарахуванні заробітної плати кредит рахунка 661 «Розрахунки з оплати праці» кореспондує з рахунками відповідних витрат. ЗФ СК «ОРАНТА-СІЧ» використовує в обліку рахунки класу 9 «Витрати діяльності», то нарахування витрат на оплату праці і обов’язкових зборів відноситись в дебет рахунків: 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» (оплата праці апарату управління), 93 «Витрати на збут» (оплата праці персоналу відділу збуту), 94 «Інші витрати операційної діяльності». При такому варіанті ведення обліку витрати вкінці звітного періоду у повній сумі списуються на рахунок фінансових результатів, тобто з кредиту відповідного субрахунку 9 класу у дебет рахунка 791 «Результат основної діяльності».

Аналітичний облік нарахування й видачі заробітної плати в ЗФ СК «ОРАНТА-СІЧ» ведеться в розрізі кожного працівника, видів виплат і утримань. Аналітичний облік розрахунків зі службовцями по оплаті на даному підприємстві ведеться в картках — особових рахунках, які містять інформацію по нарахованих сумах, утриманнях, виплаті. Ця інформація використовується для наступних розрахунків середньої заробітної плати (при оплаті відпусток, нарахуваннях допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо), видачі різного виду довідок.

Після розрахункової обробки первинних документів, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахункові відомості, які узагальнюють статистичні дані по розрахунках з працівниками.

Наступним етапом розрахункової роботи бухгалтерів ЗФ СК «ОРАНТА-СІЧ» по розрахунках з робітниками та службовцями є формування даних синтетичного обліку розрахунків та звітності. Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» — пасивний, балансовій, розрахунковий і складається з наступних субрахунків: