Оцінка та облік готової продукції
У бухгалтерії на підставі здавальних накладних, актів приймання, приймально-здавальних або інших документів ведеться «Відомість випуску готової продукції за звітний місяць». В ній випущена із виробництва продукція групується за номенклатурними номерами та відображається як за обліковими цінами, так і за фактичною собівартістю. Такий підхід забезпечує контроль відхилень від планових (нормативних… Читати ще >
Оцінка та облік готової продукції (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Готова продукція — виріб або напівфабрикат, робота, послуга що пройшли всі стадії технологічної обробки на даному підприємстві та відповідають затвердженим стандартам або технічним умовам, договору, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад або замовникові-покупцеві відповідно до діючого порядку прийняття продукції.
При організації обліку продукції основним моментом є визначення її характеру. Згідно з цією ознакою продукцію групують за формою, ступенем готовності і технологічною складністю.
Групування готової продукції за формою необхідне не тільки для організації її обліку у натуральних одиницях, а також для здійснення бухгалтерських проведень. Зокрема, якщо собівартість уречевленої продукції з рахунку 23 «Виробництво» списується на рахунок 26 «Готова продукція», то результати виконаних робіт та наданих послуг згідно акту одразу передаються замовнику і рахунок 26 не використовується.
Супутня продукція — це продукція, отримана в одному технологічному циклі (процесі) одночасно з основною. За якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшої обробки або реалізації споживачам. Супутня продукція як вихідний елемент виробничого процесу має якісні та кількісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику.
Побічна продукція — це продукція, що утворюється 8 комплексних виробництвах паралельно з основною і на відміну відІ супутньої, її виробництво не потребує додаткових витрат.
Оцінка супутньої і побічної продукції, як правило, здійснюється за методиками, в основу яких покладено фізичні параметри основної, супутньої та побічної продукції або можливість розподілу витрат пропорційно ринковій ціні проданих продуктів.
Перший метод передбачає розподіл комплексних витрат пропорційно частці кожного продукту. Використання такого підходу на практиці може бути ускладнене, якщо основний і супутній (або побічний) продукти мають різні натуральні вимірники. Другий підхід є простішим, проте економічного необґрунтованим, оскільки не забезпечує достовірності показника собівартості основного продукту та фінансового результату від реалізації побічного продукту.
В бухгалтерському обліку готова продукція відповідно до П© БО 9 «Запаси» оцінюється за фактичною собівартістю, яка може бути визначена тільки після узагальнення інформації про виробничі витрати, розподілу загально виробничих витрат звітного періоду та калькулювання собівартості продукції.
Проте, часто виникає потреба в щоденному обліку наявності та руху готової продукції, визначенні її вартісних характеристик. Такий облік може здійснюватись за обліковими цінами (плановою або нормативною собівартістю). В цьому випадку для однорідних груп виробів відкриваються окремі аналітичні рахунки, на яких відображаються відхилення облікових цін від фактичної собівартості готової продукції, визначеної після закінчення звітного періоду.
У бухгалтерії на підставі здавальних накладних, актів приймання, приймально-здавальних або інших документів ведеться «Відомість випуску готової продукції за звітний місяць». В ній випущена із виробництва продукція групується за номенклатурними номерами та відображається як за обліковими цінами, так і за фактичною собівартістю. Такий підхід забезпечує контроль відхилень від планових (нормативних) показників.
Собівартість реалізованої готової продукції визначається за методами вибуття запасів.
Для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції використовується рахунок 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва». Відповідно до П© БО ЗО «Біологічні активи» гака продукція оцінюється за справедливою вартістю, зменшеною на суму очікуваних витрат на місці її продажу.
Облік реалізації готової продукції та порядок визнання доходу основної діяльності виробничого підприємства детально розглянуто у параграфі 10.1 навчального посібника.
Для узагальнення інформації про виробничі витрати та формування собівартості продукції використовують регістри: Журнал 5 (розділ І - за кредитом рахунків класу 9; розділ II — за кредитом з Журналів 1, 2, 3, 4, 6; розділ III — за кредитом рах. 20, 22, 23,24. 25, 26, 28. 39, 65, 66,91) або Журнал 5 А (розділ І - за кредитом рахунків класу 9; розділ II — за кредитом з Журналів 1, 2, 3, 4, 6; розділ III, А — за кредитом рах. 20, 22, 23, 24. 25, 26, 28, 39, 65, 66, 80, 81, 82, 83, 84, 91; розділ III Б — за кредитом рах. 20, 22, 39, 65, 66).