Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Підвищення ефективності лізингових операцій

ДипломнаДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Оскільки не всі елементи лізингових платежів являються по своїй суті рентою (відсотки по кредиту і податки на майно), тому вони не повинні складати оподатковану базу для ПДВ. Нарахований на ці суми ПДВ являє собою додатковий податок, який не лише прирівнює лізинг з кредитною формою фінансування покупки актива, але й ставить його у зовнішньо гірші процедурні умови, оскільки відсотки за звичайні… Читати ще >

Підвищення ефективності лізингових операцій (реферат, курсова, диплом, контрольна)

http://www..ru/

http://www..ru/

Реферат

В роботі розглянуті питання ефективності проведення лізингових операцій на підприємстві, а також розвиток лізингу та напрямки підвищення ефективності його використання. З метою проведення аналізу використані дані ТОВ «Дружба».

Результати проведених розрахунків підтвердили що лізинг є більш привабливим фінансовим механізмом для здобуття основних засобів, ніж оренда та кредит.

До пропозицій по підвищенню ефективності використання лізингових операцій відносяться: створення спеціальних фондів підтримки лізингу й організація міжнародних конференцій по лізингу; встановлення податкових пільг, що звільняють лізингові компанії від податку на прибуток, одержуваний від реалізації лізингових договорів з терміном дії більше трьох років, необхідно створювати умови, що гарантують стійкий розвиток малого і середнього бізнесу, які мають більшу гнучкість для реагування на зміни кон’юнктури ринку, варто активно розвивати холдингову систему, і необхідно створювати умови вільної конкуренції, щоб вижити на ринку.

Вирішення задач пов’язаних із розрахунком лізингових платежів та показників ефективності проведено на ЕОМ.

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ

1.1 Лізингові операції та ефективність їх проведення

1.2 Методика розрахунку лізингових платежів

1.3 Розрахунок показників проведення лізингових операцій

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ В ТОВ «ДРУЖБА»

2.1 Аналіз динаміки лізингових операцій ТОВ «Дружба»

2.2 Управління лізинговими платежами ТОВ «Дружба»

2.3 Розрахунок ризиків лізингових операцій ТОВ «Дружба»

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ ТОВ «ДРУЖБА»

3.1 Оцінка ефективності використання лізингу

3.2 Методи зниження ризику при проведенні лізингових операцій

3.3 Напрями підвищення використання лізингових операцій

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

лізинговий платіж ризик

ВСТУП

Актуальність теми. Лізинг в Україні, ще дуже молодий вид економічної діяльності, тому не має юридичного оформлення у законодавчих актах, як спеціальна форма господарювання. Зважаючи на те, що лізинг дуже прибуткова. діяльність, він заслуговує на увагу.

Лізингова операція, як економічна форма діяльності, побудована на розподілі права власності на актив і права використання цього активу, і несе в себе елементи кредиту, оренди й інвестицій. Вважається, що лізинг має ряд переваг у порівнянні з іншими формами фінансування. Переваги лізингу, що перелічуються в літературі багато в чому спірні і тому вимагають докладних пояснень з метою їхнього обґрунтування [58, с. 36 ].

Лізингові угоди, як це розуміють на Заході, на Україні не дуже поширені. Найчастіше лізинг плутають із звичайною орендою майна виробничого призначення. Але лізинг значно складніша форма економічної діяльності. За економічної кризи більшість підприємств України неспроможна власними коштами здійснювати технічне оновлення виробництва. Відтак виникає об'єктивна необхідність розвитку лізингу, що уможливлює залучення приватних інвестицій для фінансової підтримки підприємств, особливо у сфері малого та середнього бізнесу. Термін «лізинг» походить від англійського дієслова «to lease», що означає «брати в оренду» [ 22, с.81].

Мета роботи. з’ясувати переваги лізингу перед іншими формами фінансування підприємств, при здобутті ними обладнання, а саме, довести ефективність використання лізингових операцій порівняно із кредитуванням та орендою. Для досягнення цієї мети було обрано підприємство, яке працює і надає послуги у сфері землевлаштування.

Даний вид діяльності має переваги для всіх суб'єктів лізингових відносин. Зокрема для орендарів лізинг припускає 100-процентне фінансування і не вимагає швидкого повернення всієї суми боргу. Це особливо вигідно дрібним позичальникам, для яких просто неможливо настільки зручне і гнучке фінансування за допомогою чи позички поновлюваного кредиту, яке одержують більш солідні компанії.

Державна політика, як правило, спрямована на заохочення і розширення лізингових операцій, тому що лізинг довгий час служить засобом реалізації продукції виробництва.

Лізинг — відносно новий вид фінансування для нашої країни, що сприяє організаціям для здійснення реорганізації виробництва не відволікаючи при цьому великих грошових ресурсів з оборотних коштів, і досягаючи більш високої ступіні ліквідності кредитного портфеля

Лізинг направляє фінансові ресурси безпосередньо на придбання матеріальних активів, тим самим, знімаючи проблему нецільового використання кредитних засобів, а інвестиції у виробниче устаткування за допомогою лізингу гарантує генерування доходу, що покриває зобов’язання по лізингу. Усе перераховане вище характеризує лізинг як ефективну форму інвестицій.

Розвиток малого бізнесу в Україні дуже важлива проблема. А лізинг — це передусім інвестиції у виробництво. І саме малий бізнес гостро потребує таких інвестицій.Це яскравий приклад, як приватна ініціатива і сучасні методи господарювання роблять діяльність таких організацій дуже прибутковою і привабливою для інвесторів.

Об'єктом дослідження є ТОВ «Дружба», як одна зі сторін лізингових відносин (лізингоотримувач), яка здобуває обладнання, для використання в своїй діяльності.

Предметом дослідження є дороговартістне обладнання яке необхідне для прискорення та поліпшення умов роботи на ТОВ «Дружба», а саме, прилад для вимірювання і проектування земельних ділянок — тахеометр.

Щоб розкрити мету, треба виконати декілька завдань:

— Перше — розглянути загальні поняття, з’ясувати умови ефективності проведення лізингу, ознайомитися з методами розрахунку лізингових платежів і економічної ефективності лізингу.

— Друге — розрахувати основні показники лізингових операцій для ТОВ «Дружба» впроваджуючи різні види лізингу, та проаналізувати ці розрахунки з метою визначення найбільш ефективної форми лізингу для даного підприємства.

— Третє - оцінити ефективність використання лізингу на ТОВ ружба", проаналізувавши відмінності фінансових результатів даного підприємства, у випадку придбання обладнання в кредит та при лізингу. А також визначити напрями вдосконалення шляхів впровадження лізингових операцій, та підвищення ефективності їх використання.

Для виконання завдань роботи і розкриття теми використовувались наступні методи дослідження.

Збір первинної інформації за допомогою офіційних джерел. Також широко використовувались методи фінансового аналізу, для вивчення власне фінансового стану підприємства, і визначення економічного ефекту в разі використання лізингу. Інформація зібрана за допомогою цих методів не може вважатися абсолютно вірною, але це реальна інформація і її правдивість була перевірена теоретичним шляхом. Для розрахунку основних економічних, показників використовувались загальноприйняті методи економічного аналізу.

Для обчислення розмірів платежів при лізингових угодах були застосовані методи розрахунку запропоновані західними економістами.

На основі емпіричного методу дослідження були розраховані деякі похибки, допущені в попередніх розрахунках. На основі цього методу були розроблені деякі прогнози стосовно розвитку лізингу в Україні.

Структура роботи. Виходячи з мети і задач дослідження структура роботи включає три розділи. Перший розділ присвячено вивченню показників ефективності лізингових операцій для підприємства, а також надається методика розрахунків тих показників, що будуть використані в наступних розділах. Приводяться приклади структури і результати розрахунків лізингових платежів. Другий розділ присвячено аналізу динаміки різних видів лізингових операцій, досліджуються питання пов’язані з умовами та механізмами їх проведення. В третьому розділі містяться пропозиції і рекомендації щодо підвищення рівня розвитку та ефективності лізингу на підприємстві. Такі пропозиції обґрунтовуються відповідними розрахунками.

Характеристика об'єкту дослідження. Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба» — підприємство, яке займається наданням послуг населенню та організаціям у сфері землевлаштування: поділ та приватизація земель. Фінансовий стан підприємства є стабільним. До задач дослідження відноситься розробка пропозицій щодо використання лізингу при здобутті підприємством необхідного, але дорого вартісного устаткування. А саме, ефективність цієї форми фінансування порівняно з орендою та банківським кредитом.

Огляд джерел що використані в роботі. В роботі використані нормативні документи України, наукові розробки та навчальні посібники, періодична література, а також матеріали, що відображають фінансову діяльність об'єкту дослідження.

РОЗДІЛ 1. ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ

1.1 Лізингові операції та ефективність їх проведення Лізинг, як особлива форма господарювання відкриває комплексний вплив на основні елементи виробничого процесу, на ступінь використання техніки і робочої сили. Лізинг ефективен при оперативному використанні досягнень науково-технічного пргресу, збільшенні масштабів діяльності, зменшенні питомих витрат та інтенсифікації всього виробничого процесу. В загальнім, методологічнім відношенні власний ефект лізингу має, не менш як три властивості.

Перша — властивість мультиплікативності. Виникає в результаті використання новійшої техніки і перетворення працівника в самостійного підприємця — власника на момент цільової діяльності, ефект розповсюджується по ланцюжку на всі стадії відтворення і збільшується і примножується по мірі переходу до розподілу, обміну і споживанню.

Друга — емерджентність ефекту лізингової діяльності, в силу чого його величина значно перебільшує арифметичну суму результата звичайних підприємців без залучення додаткових інвестицій і технічних засобів. Він являється інтегративним ефектом, і досягається не лише в локальних межах, але й збільшує виробничу силу всієї виробничої системи.

Третя — отримуємий ефект виявляється не лише в процесі виробництва, але й в соціальній сфері життя і діяльності людей., тобто він має як економічні крітерії, так і соціальні цінності, що виражаються у збільшенні змістовності труда, зростанні особистих доходів і незалежності.

У сукупності всі ці три аспекти розкривають власний ефект лізингу, що дає імпульс до розвитку всіх ланок підприємницької діяльності. При цьому лізингову діяльність можна важати ефективною: з точки зору власних інтересів — якщо вона поліпшує можлиівості задовільнення матеріальних і духовних потреб, з позицій сумісних інтересів — якщо забезпечує умови для розширеного виробництва; з боку суспільства — якщо насичуеться ринок необхідними товарами та послугами і зростають надходження в бюджет від збільшення масштабів виробництва[16,с.62].

Джерелом ефективного розвитку лізингу являються закладені в ньому потенційні переваги і широкі можливості для кожного учасника угоди. Виробник знаходить в лізингу перш за все додатковий канал сбуту обладнання, та дозволяє збільшити обсяг його продажу для споживачів, які не мають достатньо коштів для їх покупки.

Для лізингодателя це вигідний спосіб вкладення капіталу, що дозволяє ефективно використовувати свої грошові активи.

Для лізингоотримувача лізинг є засобом фінасування необхідного майна для підприємницької діяльності і реалізації свого творчого потенціалу (табл.1.1)

Існує розповсюджений підхід до оцінки ефективності всіх учасників лізингових операцій, на основі перерозподілу податкових пільг, які лежать на поверхні і розкривають його як джерело збільшення загальної доходності лізингу, і призводять до висновків про зниження податкових надходжень до бюджету порівняно із традиційним кредитним фінансуванням капітальних вкладень. При такому розумінні соціально-економічної ролі лізингу, логічно слідують висновки про те, що:

взаємна користь учасників лізингу виникає виключно за рахунок держави;

будь-яке збільшення податкових пільг учасникам лізингу супроводжується аналогічним зниженням податкових надходжень в бюджет, і навпаки;

загальна ефективність лізингу дорівнює нулю, незалежно від рівня податкових пільг;

перерозподіл створеної лізингоотримувачем вартості не має прямого відношення до самого процесу виробництва;

лізингові платежі за своєю природою являються рентою і на всю їх суму повинен нараховуватися податок на додану вартість;[21,с.146]

Лізинг суттево і позитивно впливає на активізацію всіх його учасників, і перш за все на виробничу ефективність лізингоотримувача, який поступається інвестиційними податковими пільгами лізингодателю в обмін на більш доступне і дешеве фінансування самого процесу виробництва, де і створюється нова вартість. Виникає мультиплікативний ефект перерозподілу податкових пільг — предоставлені державою виробничому сектору, вони переміщуються і до лізингодавця, постачальника і кредитора та вертаються в бюджет у збільшеному розмірі за рахунок активізації економічної діяльності. Це приносить користь не лише його учасникам, але й дозволяє успішно вирішувати соціально-економічні проблеми суспільства[30,с.51].

Оскільки не всі елементи лізингових платежів являються по своїй суті рентою (відсотки по кредиту і податки на майно), тому вони не повинні складати оподатковану базу для ПДВ. Нарахований на ці суми ПДВ являє собою додатковий податок, який не лише прирівнює лізинг з кредитною формою фінансування покупки актива, але й ставить його у зовнішньо гірші процедурні умови, оскільки відсотки за звичайні банківські кредити податком на додану вартість не оподатковуються і у лізингоотримувача створюється уявлення, хоча воно і не вірне, що краще взяти кредит на покупку необхідного обладнання, ніж звернутися у лізингову компанію. Відповідно це може привести до стримання розвитку ринку лізингових послуг і зниженню податкових надходжень до бюджету. Тому введені обмеження на розмір відсотків по кредитам, які організація може віднести на зменшення податкової бази Крім того, лізингові операції. порівняно з орендними та кредитними відносинами, мають цілий ряд суттевих переваг які безпесередньо і відображають ефективність використання лізингу, як форми фінансової оренди з елементами кредиту.

Порівняно з орендними операціями, в лізингу при складанні угоди лізингоотримувач має не лише певні обов язки, але й права, наприклад передбачається опціон викупу обєкта, або переход його у власність лізингоотримувача, після сплати всіх платежів. По-друге, лізингові платежі відносятся на витрати виробництва і оббігу, і мають досить сприятливий графік виплати. Суттева перевага при лізингу в тому, що у користування передається нове, спеціально придбане для цього обладнання [17,с.29].

Таблиця 1.1 Основні переваги лізингових операцій для лізингоотримувача

Вид переваги

Якісна характеристика (зміст)

Зниження потреби у власному стартовому капіталі

Угода повністю фінансується лізингодателем. Не вимагається одночасно оплачувати необхідне обладнання, що звільнює ліквідні кошти користувача і збільшує оборотний капітал для розширення виробництва.

Доступність коштів

Лізинг може бути єдиним джерелом коштів, для фірм, що не мають достатньо активів для забезпечення застави. Мінімальні початкові грошові кошти.

Гнучкість системи платежів

Адаптація платежів до можливого руху грошових коштів користувача. Можлива відстрочка першого платежу, поступове збільшення або зменшення виплат з авансом і т.д. Здійснення виплат з прибутку, у формі товарів та послуг, тобто обладнання наче «саме себе викупає»

Прискорена амортизація об'єкту лізингу, виходячи зі строку контракту

Розширюється можливість оперативного оновлення застарілого обладнання та технічного переозброєння виробництва. Зниження оподаткованого прибутку. Прискорення використання досягнень науково-технічного прогресу

Фактор часу

Термін лізингу може бути значно більший терміну кредиту. Нерівноцінність різночасних витрат і надходжень грошових коштів

Податкові пільги державна підтримка лізингу

Зменшення оподаткованого прибутку за рахунок віднесення лізингових платежів, включаючи відсотки по фінансуванню, на витрати продукції, що одночасно забезпечує більш повне і швидке їх повернення, на відміну від списання на витрати лише амортизації при простій купівлі майна, коли відсотки по фінансуванню платять з чистого прибутку. Звільнення від оплати податку на прибуто, отриманий:

а)лізингодавцем за угодами строком більше 3 років б) банками по кредитах більше 3 років Зниження таможеного мита і податку за операціями міжнародного лізингу

Зниження ризику старіння обладнання у товаровиробника

Ризик морального та фізичного зношення переноситься на лізингодавця. Користувач може взяти в оренду інше нове обладнання

Збільшення виробничого потенціалу

Однаковий стартовий капітал, дозволяє при лізингу задіяти значно більше виробничої міці, ніж при купівлі в кредит з відсотками. Можливість одразу почати користування обладнанням, до його повної оплати

Розширення економічної свободи підриємця

Існує можливість вибору: викупити об'єкт лізингу, подовжити угоду чи залучити нове сучасне обладнання

Надійність використання об'єкту лізингу

Можливе гарантійне та наступне сервісне обслуговання обладнання лізингодавцем, або постачальником

Фінансова користь

Зберігається кредитна лінія підприємства в банку (якщо є). Зменшується залежність від звичних джерел фінансування. Знижуються податкові платежі. Забезпечується фінансування бізнесу при недоліку капітала. Контракт по лізингу укласти легше ніж отримати позику, особливо якщо неможливо забезпечити її залогом. Хеджирування інфляції де-якою мірою.

Зниження ризику при освоєнні нової продукції.

На випадок недостатнього попиту, є можливість повернути взяте в оренду майно

Порівняно з кредитним фінансуванням при лізингових операціях гарантії кредитора забезпечуються в основному об'єктом лізингу, або знижуються на вартість об єкту. Погашення кредиту можливе не тільки в грошовій формі, але і компенсаційними послугами, продукцією.Тривалість контракту можлива не тільки на короткі і середні періоди, а також і на довгі строки. Джерелом погашення кредиту являються амортизаційні та інші відрахування, що включаються у собівартість продукції, або послуг. При лізингу гарантується контроль за цільовим використанням коштів. І також майно враховується на балансі лізингодателя, що забезпечує звільнення лізингоотримувача від певного оподаткування [55,с.43].

Таким чином, лізинг створює більш надійні фінансові умови, для підприємства яке отримує обладнання в оренду і розраховується з кредитором-банком за рахунок амортизаційних відрахувань, а не за рахунок прибутку.

На основі тісних зв’язків між виробниками та споживачами продукції виникають та розвиваються принципово нові джерела Їх фінансування та кредитування. Одним із таких нових джерел став лізинг.

У світовій практиці термін «лізинг» використовується для позначення угод різного роду, що засновані на оренді товарів тривалого користування. Залежно від терміну, на який укладається договір оренди, розрізняють три види орендних операцій:

1. Короткотермінова оренда (рейтинг) — на термін від одного дня до одного року;

2. Середньотермінова оренда (хайринг) — від одного до трьох років;

3. Довготермінова оренда (лізинг) — від трьох до двадцяти років та більше.

Тому під лізингом розуміють довготермінову оренду машин та обладнання, що куплені орендодавцем для орендатора з метою їх виробничого використання за умови збереження права власності на них орендодавцем на весь термін договору. Крім того, лізинг можна розглядати як специфічну форму фінансування вкладень в основні фонди при посередництві спеціалізованої (лізингової) компанії, що займається придбанням для третьої особи майна і віддає їй його в оренду на довготерміновий період. Таким чином, лізингова компанія фактично кредитує орендатора. Тому лізинг іноді має назву «кредит-оренда». На відміну від договору купівлі-продажу, за яким право власності на товар переходить від продавця до покупця, при лізингу власність на предмет оренди зберігається за орендодавцем, а лізингоодержувач отримує його лише у тимчасове використання. Після закінчення терміну лізингового договору лізингоодержувач може придбати об'єкт угоди за узгодженою ціною, продовжити лізинговий договір або повернути обладнання власникові [51,с.47].

Лізинг, загалом являється організаційною формою підприємницької діяльності, яка виражає стосунки власності та інвестування, особливу систему господарювання, однак як і будь-яке самостійне явище, як економічна категорія, має свій власний зміст і різні форми прояву, які можна уявити з різним ступенем конкретності. (рис. 1.1)

Поняття Функції

Інвестиції

Принципи, Види Форми Постачання Фінансування Перетворення власності

Орендатори Лізингодавці

Посередники Постачальники Кредитори Лізингоотримувачі

Нерухомість Рухомі неспоживчі предмети Речі з приналежністю

Зміст

Суб'єкти

Об'єкти

ЛІЗИНГ

Процедури

Правове регулювання

Лізингові платежі

Конкурс на прво лізинга Експертиза проектів Ціна об'єкта лізинга Відсоткові ставки Угоди Оцінка ризиків

Нормативні акти Договірні відносини Статус партнерів Мотивація

Інформаційне забезпечення

Склад Розмір Види і форми Графік платежів Закриття угоди Порядок викупу майна

Рис. 1.1. Зміст та форми лізингу Лізинг — це система підприємницької діяльності, що включає в собі, як мінімум, три види організаційно-економічних відносин: орендні, інвестиційні і торгові, зміст яких повністю не вичерпує сутності специфічних власно-фінансових лізингових операцій [50,с.34].

Виділяють 4 загальні функції лізингу:

Фінансова — виражається у звільнені товаровиробника (лізингоотримувача) від єдиноразової оплати повної вартості необхідних засобів виробництва і наданні йому нібито довгострокового кредиту у матеріально-грошовій формі.

Виробнича функція лізингу заключається в оперативнім рішенні виробничих задач. шляхом тимчасового використання. а не купівлі дороговартісних і морально-старіючих машин. Це ефективний засіб матеріально-технічного постачання виробництва і доступа до новішої техніки, НТП. При повносервісному лізингу передача майна може супроводжуватися широким сервісом: технічне обслуговування, страхування, забезпечення сировиною і т.д.

Функція сбуту — розширення кола споживачів і завоювання нових ринків сбуту. Залучення в сферу лізинга тих, хто не може одразу купити те чи інше майно.

Функція отримання податкових і амортизаційних льгот має такі особливості:

Майно, яке взяте по лізингу, може не відбиватись на балансі користувача, оскільки право власності зберігається за лізингодателем.

Лізингові платежі відносяться на собівартість виробляємої продукції, що знижує оподаткування прибутку.

Застосування прискореної амортизації, що вираховується не на базі нормативного строку служби об єкту, а виходячи зі строку контракту, це знижує оподаткований прибуток і оновлення майна [62,с.164].

Лізингова форма діяльності базується на системі принципів, що виходять із положень і правил, які визначають єдність і зв язки загальних властивостей і зовнішніх проявів, які необхідно враховувати в практичній діяльності.

По загальних правилах всі основні засоби розподілені на три групи:

будівлі і споруди — 5% річних від залишкової вартості;

транспортні засоби — 25% річних від залишкової вартості;

виробничі машини і обладнання — 15% річних від залишкової вартості[2,с.27].

Предмет лізингу в Україні амортизується по загальним правилам. Лізинг ніяких пільг та прискорюючих коефіцієнтів не має. Для цілей оподаткування прийнятий остаточний метод визначення амортизаційних відрахувань (нелінійний метод). При таких методах амортизації строк лізингу дорівнює 6 — 8 років.

З економічної точки зору лізинг має схожість з кредитом, що надається на купівлю обладнання. При кредиті в основні фонди боржник вносить у встановлені терміни плату за рахунок покриття боргу: при цьому банк, для забезпечення повернення кредиту, зберігає за собою право власності на кредитований об'єкт до повного покриття позики. При лізингу орендар стає власником одержаного в оренду майна тільки після закінчення терміну договору та сплати ним повної вартості орендованого майна. Однак така схожість характерна лише для фінансового лізингу. Для іншого виду лізингу — оперативного — спостерігається більша схожість з класичною орендою обладнання. За своєю юридичною формою лізингова угода є своєрідним видом довготермінової оренди інвестиційних цінностей[35,с.46].

Об'єктом лізингової угоди може бути будь-який вид матеріальних цінностей, якщо він не знищується у процесі виробництва. За природою об'єкта, що надається в оренду, розрізняють лізинг рухомого та нерухомого майна. До прямих учасників лізингової угоди належать:

* лізингові фірми та компанії (лізингодавці або орендодавці);

* виробничі (промислові та господарські), торговельні і транспортні підприємства та населення (лізингоодержувачі або орендатори);

* постачальники об'єктів договору — виробничі та торговельні компанії. 8, с37]

Непрямими учасниками лізингової угоди є комерційні та інвестиційні банки, що кредитують лізингодавця і виступають гарантами угод, страхові компанії, брокерські та інші посередницькі фірми.

При укладанні лізингового договору враховується:

* термін служби обладнання. Термін лізингового контракту не може перевищувати термін можливого використання обладнання. Він може встановлюватися законодавче. Наприклад, в Австрії нижня його межа складає 40%, а верхня 90% від терміну, прийнятого для нарахування амортизації;

* період амортизації обладнання, що встановлюється урядом. При фінансовому лізингу термін договору збігається з періодом амортизації;

* цикл появи більш продуктивного чи дешевшого предмета угоди. Особливо важливий цей фактор у галузях, що здійснюють оновлення продукції, що виробляється, у короткі терміни;

* динаміку інфляційних процесів. Для лізингодавця не вигідно укладати договір при швидкій інфляції на довгий термін із фіксованими орендними виплатами і навпаки, при тенденції цін до зниження, лізингодавець прагне до більш продовженого терміну угоди;

* кон’юнктуру ринку позикових коштів і тенденції його розвитку, оскільки лізингові компанії широко використовують банківські кредити[61,с.23].

Сучасний ринок лізингових послуг характеризується різнорідністю лізингових контрактів і юридичних норм, що регулюють лізингові операції. Існуючі форми лізингу можна об'єднати у два види — оперативний та фінансовий лізинги.

Оперативний лізинг — це орендні відносини, за яких витрати лізингодавця, пов’язані з придбанням та утриманням предметів оренди, не покриваються лізинговими виплатами протягом одного лізингового контракту.

Розрізняють такі основні види лізингу:

Для оперативного лізингу характерні такі ознаки:

— лізингодавець не розраховує відновити усі свої витрати за рахунок надходження лізингових виплат від одного лізингоодержувача;

— лізинговий договір укладається, як правило, на 2−5 років, що значно менше, ніж терміни фізичного зносу обладнання, і може бути розірваний лізингоодержувачем у будь-який час;

— ризик псування або втрати об'єкта лежить в основному на лізингодавцеві. Певна відповідальність лізингоодержувача передбачається за псування майна, що надане йому в користування, але її розмір значно менший від початкової вартості майна;

— ставка лізингових виплат, як правило, вища, ніж при фінансовому лізингу. Це пов’язано з тим, що лізингодавець не має повної гарантії окупності витрат і змушений враховувати різні комерційні ризики (ризик не знайти орендатора на повний обсяг обладнання, що є в наявності, ризик поломки об'єкта угоди, ризик розірвання договору) шляхом підвищення ціни на свої послуги[56,с.362].

Після закінчення терміну лізингового договору лізингоодержувач має право:

— продовжити термін договору на більш вигідних умовах;

— повернути обладнання лізингодавцю;

— купити обладнання у лізингодавця при наявності відповідної угоди (опціону) на купівлю за реальною ринковою ціною. Оскільки при укладанні угоди неможливо достатньо точно визначити остаточну ринкову вартість об'єкта угоди, то це положення потребує від лізингових фірм гарного знання кон’юнктури ринку обладнання, що було в користуванні [59,с.33].

Лізингоодержувач за допомогою оперативного лізингу прагне уникнути ризиків, пов’язаних із володінням майном, його моральним старінням, зниженням попиту на продукцію, що виробляється, поломкою обладнання, збільшенням витрат, викликаних ремонтами та простоями обладнання та ін. Тому лізингоодержувач надає перевагу оперативному лізингу у випадках, коли:

— очікувані доходи від використання орендованого обладнання не окупають його початкової вартості;

— обладнання потрібно на невеликий термін (сезонні роботи або разове обслуговування);

— для обладнання необхідне спеціальне технічне обслуговування;

— об'єктом угоди виступає нове, неперевірене обладнання .

Особливості оперативного лізингу, що перелічені, визначили його розповсюдження у таких галузях, як сільське господарство, транспорт, будівництво, електронна обробка інформації. [62,с.93].

Фінансовий лізинг — це угода, що передбачає протягом своєї дії сплату лізингових виплат, що покривають повну вартість амортизації обладнання або більшої його частини, додаткові видатки і прибуток лізингодавця.

Фінансовий лізинг характеризується такими основними рисами:

— участь третьої сторони (виробника чи постачальника об'єкта угоди);

— неможливість розірвання угоди протягом так званого основного терміну оренди, тобто терміну, що необхідний для покриття витрат орендодавця. Однак на практиці це іноді трапляється, що оговорюється у лізинговій угоді, але в цьому випадку вартість операції значно збільшується;

— більш тривалим періодом лізингової угоди (у більшості випадків близьким до терміну служби об'єкта угоди

— об'єкти угод при фінансовому лізингу, як правило, відрізняються високою вартістю[40,с.258].

Після завершення терміну контракту, як і при оперативному лізингу, лізингоодержувач може:

— купити об'єкт угоди за залишковою вартістю;

— укласти новий договір на менший термін і за пільговою ставкою;

повернути об'єкт угоди лізинговій компанії.

Про свій вибір Лізингоодержувач сповіщає лізингодавця заздалегідь, наприклад, за 6 місяців до закінчення терміну договору. Якщо в договорі передбачається згода (опціон) на купівлю предмета угоди, тоді сторони заздалегідь визначають залишкову вартість об'єкта. Як правило, вона складає від 1 до 10% початкової вартості, що дає право лізингодавцю нараховувати амортизацію на всю вартість обладнання.

Оскільки фінансовий лізинг за економічними ознаками подібний до довготермінового банківського кредитування капітальних вкладень, то особливе місце на ринку фінансового лізингу займають банки та фінансові компанії, що тісно пов’язані з банками. У ряді країн банкам дозволяється займатися тільки фінансовим лізингом [32,с.225].

Інші види лізингу.

У міжнародній практиці також розповсюджені такі форми лізингових угод:

— лізинг «стандарт» — при цій формі постачальник продає об'єкт угоди товариству, яке через свої лізингові компанії здає його в оренду споживачам;

— повернений лізинг (lеаsе-bаск) — власник обладнання продає його лізинговій фірмі і одночасно бере це обладнання в оренду. Внаслідок такої операції продавець стає орендарем. Використовується вона у випадках, коли власник об'єкта угоди відчуває гостру потребу у коштах;

— компенсаційний лізинг — орендні виплати здійснюються поставками продукції, яка виготовлена на обладнанні, що є об'єктом лізингової угоди;

— відновлюваний лізинг — передбачається періодична заміна обладнання за вимогою орендаря на більш досконалі зразки;

— лізинг із залученням коштів — передбачається одержання лізингодавцем довготермінової позики в одного чи де-кількох орендарів на суму до 80% орендованих активів. Кредиторами у таких угодах є великі комерційні та інвестиційні банки, що користуються значними ресурсами, які залучені на довготерміновій основі[56,с.274].

Фінансування лізингових угод банками здійснюється двома способами:

а) позика — банк кредитує лізингодавця з наданням. йому кредиту на одну лізингову операцію або, як буває частіше, на цілий пакет лізингових угод;

б) придбання зобов’язань — банк купує у лізингодавця зобов’язання його клієнтів без права на регрес (зворотної вимоги), враховуючи при цьому репутацію лізингоодержувачів і ефективність проекту;

— контрактове наймання — це спеціалізована форма лізингу, при якій лізингоодержувачу надаються в оренду колективні парки машин, сільськогосподарської, дорожньо-будівної техніки, тракторів, автотранспортних засобів.

— генеральний лізинг — право лізингоодержувача доповнювати перелік обладнання, що орендується, без укладання нових контрактів[57,с.268].

Вище були перелічені найбільш розповсюджені форми лізингових контрактів. На практиці використовується і злучання різних форм контрактів Відповідно до результатів вишукувань Стенфордського дослідницького інституту росту лізингових операцій сприяють загальні тенденції економічного розвитку: скорочення об'єму ліквідних засобів через постійно виникаючих на грошових ринках труднощів; загострення конкуренції, що потребує оптимізації інвестицій; зменшення прибутку підприємств, що обмежують їхні можливості виділення достатніх засобів для бажаного розширення виробництва[45,с.69]. .

Сприяння розвитку лізингових операцій із боку урядових органів і фінансового світу в цілому в інтересах стимулювання економічного росту і, зокрема, росту інвестицій.

Крім основних учасників, у лізинговому бізнесі беруть участь посередники, тобто особи, що репрезентують економічні інтереси як продавців, так і покупців об'єктів лізингу. До таких належать:

* страхові компанії;

* брокерсько-дилерські фірми;

* сервісні центри з обслуговування машин та устаткування;

Залучення посередників у лізинговий бізнес приводить до скорочення терміну оборотності капіталу, унаслідок чого підвищується дохідність виробництва. [32,с.215].

Взаємодію між учасниками лізингового бізнесу показано на рис. 1.2. Для кожного із учасників лізингової діяльності цей вид підприємницької діяльності має певні переваги.

Рис. 1.2 Взаємодія між учасниками лізингового проекту

1. Ініціація отримання замовлення на лізинг. 2. Заявка на лізинг. 3. Розгляд заявки. 4. Заявка на проведения маркетингового дослідження основних постачальників обладнання. 5. Вибір найвигіднішого постачальника. 6. Пакет документів на вимогу лізінгодавця. 7. Оцінка найвигіднішого стану клієнта та ефективності лізингового проекту. 8. Замовлення-наряд на устаткування. 9. Вибір банку-кредитора. 10. Вибір страхової компанії. 11. Домовленість щодо продажу майна за залишковою вартістю [42,с.93].

Для продавця майна лізинг є зручним засобом вирішення не тільки виробничо-технічних, а й фінансових проблем. Тобто, скорочується можливість «заморожування» капіталу підприємства у вигляді залишку готової продукції на складі. Більше того, підприємство-постачальник позбавлене необхідності використовувати комерційний кредит.

Підприємство — лізингоодержувач також здобуває дуже суттєві переваги:

* лізинг дає змогу на 100% фінансувати придбання основних фондів на відміну від банківського кредиту, де фінансовими ресурсами забезпечується тільки 60−70% їхньої вартості;

* підприємству простіше отримати майно в лізинг, ніж позику на його придбання; лізингове майно виступає як застава, право власності на нього належить лізингодавцю;

* лізинг дає підприємству більше можливостей для маневрування під час виплати лізингових платежів, оскільки останні здійснюються підприємством, як правило, після отримання виручки від реалізації продукції, що її вироблено на обладнанні, узятому в лізинг;

* зменшується ризик морального старіння обладнання, тому що підприємство бере його не у власність, а в оренду: відтак розширюються можливості оперативного оновлення застарілої техніки без залучення власного капіталу на його фінансування;

* лізингове майно не зараховується на баланс підприємства, що підвищує ліквідність суб'єкта господарювання та його можливість отримати банківський кредит;

* лізингові платежі включають до складу валових витрат, що зменшує оподатковуваний прибуток підприємства-лізингоотримувача;

* зменшується ризик виробництва нової продукції, оскільки за недостатнього попиту на неї підприємство може повернути об'єкт лізингу безпосередньо лізингодавцю;

* досягається ефект фінансового стимулювання, оскільки щорічні фінансові вигоди перевищують розмір відсотків за банківський кредит. Поряд з перевагами лізинг має певні недоліки:

* вартість лізингу для лізингоодержувача вища на суму лізингової маржі, ніж вартість звичайної позики;

* складання лізингової угоди потребує тривалого часу та складнішої організації, ніж складання угоди про звичайну банківську позику;

* лізингодавець бере на себе ризик можливого морального старіння основних фондів та неповного і несвоєчасного отримання лізингових платежів. [38,с.216].

Підприємство, що прагне отримати основні фонди на умовах кредиту-оренди, має пройти лізинговий процес, який складається з таких етапів:

* підготовка та обгрунтування лізингового проекту;

* юридичне оформлення лізингової угоди;

* виплата лізингових платежів;

* повернення об'єкта лізингу або викуп його за залишковою вартістю.

Лізинг-кредит сприяє активізація інвестицій приватного капіталу у сферу виробництва, поліпшенню фінансового стану товаровиробників, а також підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних підприємств [43,с.3].

1.2 Методика розрахунку лізингових платежів Під лізинговими платежами розуміється загальна сума, виплачувана лизингополучателем лизингодавцю за надане йому право користування майном-предметом договору.

У лізингові платежі включаються: амортизація лізингового майна за весь термін дії договору лізингу, компенсація плати лізингодавця за використані їм позикові засоби, комісійну винагороду, плату за додаткові послуги лизингодателя, передбачені договором лізингу, а також вартість майна, що викуповується, якщо договором передбачені викуп і порядок виплат зазначеної вартості у вигляді частки в складі лізингових платежів. Лізингові платежі сплачуються у виді окремих внесків При укладенні договору сторони встановлюють загальну суму лізингових платежів, форму, метод нарахування, періодичність сплати внесків, а також способи їхньої сплати. Платежі можуть здійснюватися в грошовій формі, компенсаційній формі(чи продукцією послугами лизингополучателя), а також у змішаній формі .При цьому ціна продукції чи послуг лизингоотримувача установлюється відповідно до чинного законодавства [33,с.72]

По методу нарахування лізингових платежів сторони можуть вибрати:

метод" з фіксованою загальною сумою", коли загальна сума платежів нараховується рівними частками протягом усього терміну договору відповідно з погодженою сторонами періодичністю;

метод «з авансом», коли лізингодавець при укладенні договору виплачує лизингодателю аванс у погодженому сторонами розмірі, а інша частина загальної суми лізингових платежів (за мінусом авансу) нараховується і сплачується протягом терміну дії договору, як і при нарахуванні платежів з фіксованою загальною сумою;

метод «мінімальних платежів», коли в загальну суму платежів включаються сума амортизації лізингового майна за весь термін дії договору, плата за використані лізингодавцем позикові засоби, комісійна винагорода і плата за додаткові послуги лизингодателя, передбачені договором, а також вартість лізингового майна, що викуповується, якщо викуп передбачений договором [48,с.116].

Періодичність виплат. У договорі лізингу сторони встановлюють періодичність виплат (щорічно, щокварталу, щомісяця, щотижня), а також терміни внесення плати по числах місяця.

Способи сплати. За згодою сторін внески можуть здійснюватися рівними частками, у зменшуваних чи розмірах, що збільшуються.

В даний час у відповідності зі сформованою практикою застосовуються наступні основні форми розрахунків: «документарний акредитив»; «інкасо»; «банківське переведення»; «відкритий рахунок»; «авансовий платіж», крім того, здійснюються розрахунки з використанням векселів і чеків [21,с.187].

Акредитив — це угода, у силу якої банк зобов’язується на прохання клієнта зробити оплату документів третьому обличчю.

Інкасо — банківська операція, за допомогою якої банк із доручення клієнта одержує платіж від третьої особи за зроблені послуги, зараховуючи ці кошти на рахунок клієнта в банку.

Банківське переведення являє собою доручення (на прохання клієнта) одного банку іншому виплатити переказоотримувачу визначену суму.

Авансовий платіж — оплата товарів і послуг до відвантаження і до надання цих послуг [19, с16].

Сутність розрахунків по відкритому рахунку полягає в періодичних платежах торгових партнерів. Сума поточної заборгованості враховується в їхніх книгах. Розрахунки по відкритому рахунку не виробляються, тому що періодичність платежів по лізингу відбита в лізинговому договорі. Розрахунок у формі авансу теоретично може мати місце при первинному платежі у випадку міжнародного договору по лізингу, коли лизингополучателем є українська компанія

Основними ж формами розрахунків по лізингу є акредитив і банківський переказ. Акредитив має місце найчастіше при первісному платежі. Лізингові платежі за договором здійснюються за допомогою банківського переказу.

Як правило, надані органами державної влади і керування пільги стосуються звільнення (повного чи часткового) лизингодавців, лизингоотримувачів, кредиторів лізингових операцій від оподатковування (прибутку, ПДВ, інших податків і зборів); митних платежів при імпортних, а в перспективі й експортних постачаннях устаткування, що здається в лізинг; застосування вигідного для сторін механізму амортизації й обліку лізингового майна [24,с.56].

Алгоритм розрахунку лізингових платежів. У зв’язку з тим, що зі зменшенням заборгованості за кредитом, отриманому лізингодавцем для придбання майна-предмета договору лізингу, зменшується і розмір плати за використовувані кредити, а також зменшується і розмір комісійної винагороди лізингодавцю, якщо ставка винагороди часто встановлюється сторонами у відсотках до непогашеної (незамортизированої) вартості майна, доцільно здійснювати розрахунок лізингових платежів у наступній послідовності:

1.Розраховуються розміри лізингових платежів по роках, охоплюваним договором лізингу.

2.Розраховується загальний розмір лізингових платежів за весь термін договору лізингу як сума платежів по роках.

3.Розраховуються розміри лізингових внесків відповідно з обраною сторонами періодичністю внесків, а також погодженими ними методами нарахування і способом сплати. При оперативному лізингу, коли термін договору менше одного року, розміри лізингових платежів визначаються по місяцях [37,с12].

Розрахунок загальної суми лізингових платежів здійснюється по формулі:

ЛП = АВ + ПК + КВ + ДП + ПДВ, де (1.1)

ЛП — загальна сума лізингових платежів;

АВ — величина амортизаційних відрахувань, що нараховуються лизингодавцю в поточному році;

ПК — плата за використовувані кредитні ресурси лізингодавцем на придбання майна — об'єкта договору лізингу;

КВ — комісійна винагорода лизингодавцю за надання майна за договором лізингу;

ДП — плата лізингодавцю за додаткові послуги лізингоотримувачу, передбачені договором лізингу;

ПДВ — податок на додану вартість, що сплачується лізингоотримувачем за послуги лізингодавця.

Якщо лізингоотримувач є малим підприємством, у загальну суму лізингових платежів податок на додану вартість не включається.

Амортизаційні відрахування АВ розраховуються по формулі:

АВ = БВ х На / 100, де (1.2)

БВ — балансова вартість майна — предмета договору лізингу, грн.;

На — норма амортизаційних відрахувань, відсотків.

Балансова вартість майна визначається в порядку, передбаченому діючими правилами бухгалтерського обліку.

Норма амортизаційних відрахувань приймається відповідно до «Єдиних норм амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів народного господарства», затвердженими Постановою від 22.10.90. [5, с. 4 ]

У відповідності з законом «Про лізинг», сторони договору лізингу за взаємною згодою вправі застосувати механізм прискореної амортизації з коефіцієнтом не вище 3 [3,с.12].

Плата за використовувані лизингодавцем кредитні ресурси на придбання майна — предмета договору розраховується по формулі:

ПК = КР х СтК / 100, де (1.3)

ПК — плата за використовувані кредитні ресурси, грн.;

СтК — ставка за кредит, відсотків річних.

При цьому мається на увазі, що в кожнім розрахунковім році плата за використовувані кредитні ресурси співвідноситься із середньорічною сумою непогашеного кредиту цього року чи з середньорічною залишковою вартістю майна — предмета договору:

Крt = Q х (ЗВп + ЗВк) / 2, де (1.4)

Крt — кредитні ресурси, використовувані на придбання майна, плата за які здійснюється в розрахунковім році, грн.;

ЗВп і ЗВк — розрахункова залишкова вартість майна відповідно на початок і кінець року, грн.;

Q — коефіцієнт, що враховує частку позикових коштів у загальній вартості майна, що здобувається. Якщо для придбання майна використовуються тільки позикові кошти, коефіцієнт Q = 1.

Розрахунок комісійної винагороди лізингодавцю. Комісійна винагорода може встановлюватися за згодою сторін у відсотках:

Від балансової вартості майна — предмета договору;

Від середньорічної залишкової вартості майна.

Відповідно до цього розрахунок комісійної винагороди здійснюється по формулі (1.5):

Квt = p х БВ, де (1.5)

P — ставка комісійної винагороди, відсотків річних від балансової вартості майна;

БВ — теж, що й у формулі (1.2); чи по формулі (1.5):

Квt = (ЗВп +ЗВк) х СтВ / (2×100), де (1.6)

ЗВп і ЗВк — теж, що й у формулі (1.4);

СтВ — ставка комісійної винагороди, встановлювана у відсотках від середньорічної залишкової вартості майна — предмета договору.

Розрахунок плати за додаткові послуги лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Плата за додаткові послуги в розрахунковому році розраховується по формулі:

ДПт = (P1 + P2 + … Pn) / T, де (1.7)

ДПт — плата за додаткові послуги в розрахунковому році, грн.;

Р1, Р2 … Рn — витрата лізингодавця на кожну передбачену договором послугу, грн.;

Т — термін договору, років.

Розрахунок розміру податку на додану вартість, що сплачується лизингодавцем за послуги договору лізингу.

Розмір податку на додану вартість визначається по формулі:

ПДВ = Bt х CTn / 100, де (1.8)

ПДВt — величина податку, що підлягає сплаті в розрахунковому році, грн.;

Вt — виторг від угоди за договором лізингу в розрахунковім році, грн.;

Стn — ставка податку на додану вартість, відсотків.

У суму виторгу включаються: амортизаційні відрахування, плата за використані кредитні ресурси (ПК), сума винагороди лізингодавцю (КВ) і плата за додаткові послуги лізингодавця, передбачені договором (ДП):

Вт = Авt + Пкt + Квt + Дпt (1.9)

Примітка. Складові при визначенні виторгу визначається законодавством про податок на додану вартість і інструкціями з визначення оподатковуваної бази.

Розрахунок розміру щорічного лізингового внеску, якщо договором передбачена щорічна виплата, здійснюється по формулі:

ЛВР = ЛП / Т, де (1.10)

ЛВР — розмір щорічного внеску, грн.;

ЛП — загальна сума лізингових платежів, грн.;

Т — термін договору лізингу, років.

Розрахунок розміру щоквартального лізингового внеску, якщо договором лізингу передбачена щоквартальна виплата, здійснюється по формулі:

ЛВК = ЛП / (Т х 4), де (1.11)

ЛВК — розмір щоквартального лізингового внеску, грн.;

ЛП і Т — теж, що й у формулі (1.10).

Розрахунок розміру щомісячного лізингового внеску, якщо договором передбачена щомісячна виплата, здійснюється по формулі:

ЛВМ = ЛП / (Т х 12), де (1.12)

ЛВМ — розмір щомісячного лізингового внеску, грн.;

ЛП і Т теж, що й у формулі (1.10) [23,с72 ]

Таким чином, використовуючи вищенаведену методику розрахунку лізингових платежів, розглянемо її застосування на прикладі нашого підприємства (ТОВ «Дружба»), у випадку, якщо воно скористується лізинговими послугами при придбанні обладнання. Розрахунки проводяться на основі таких даних:

Вартість обладнання — 120 000 грн., балансова вартість — 100 000 грн, сума ПДВ — 20 000 грн., норма амортизації - 11,1%; кредитні ресурси — 100 000грн.; ставка по кредиту — 12%; відсоток комісійної винагороди — 4%; термін амортизації - 9 років; термін лізингової угоди — 9 років;

Відповідно до умов лізингової угоди розраховуємо такі показники:

АВ = 100 000? 11,1 / 100 = 11 100 (грн.)

ПК = 10 000-? 12 / 100 = 12 000 (грн) КПt = 100 000 + 88 900 / 2 = 94 450 (грн.)

КВt =4? 100 000 = 4000 (грн.)

КВ t = (100 000+ 88 900)? 4 / 2? 100 = 3778 (грн.)

ПДВt = 27 100? 20 / 100 =5420 (грн.)

Вt = 11 100 + 12 000 = 4000 +5420 = 32 520 (грн.)

ЛВг = 32 520 / 9 = 3613 (грн.)

ЛВк == 32 520 / 9? 4 = 903 (грн.)

ЛВм = 32 520 / 9? 12 = 301 (грн.)

Всі показники щорічної виплати лізингових платежів, зведені у табл. 1.2.

Якщо, угодою передбачено щокватальну виплату, то графік виплати лізингових платежів матиме вигляд (табл. 1.3).

І відповідно, якщо виплати здійснюватимуться щомісячно, то графік їх сплати матиме наступний вигляд (табл. 1.4).

Таким чином, за допомогою таких графіків лізингоотримувач можерозглянути структуру лізингових платежів, визначити загальну суму витрат, та оцінити найбільш зручний для себе спосіб періодичних виплат.

1.3 Розрахунок показників ефективнрсті проведення лізингових операцій Відновлення основного капіталу є однією з найважливіших проблем для економіки України. Статистика свідчить, що в більшості підприємств використовується застаріле обладнання. Основні фонди, що експлуатуються більше 20 років, складають 40% від загальної його кількості, від 10 до 20 років — 28%.

Таблиця 1.2 Графік щорічної виплати лізингових платежів

Рік

Сума лізингового платежу

АВ

КВ

ПК

ПДВ

Залишкова вартість

Середньо-річна вартість

Су-ма

;

;

;

;

;

;

Таблиця 1.3 Графік поквартальної виплати лізингових платежів

Квартал

Сума лізингового платежу

АВ

КВ

ПК

ПДВ

Залишкова вартість

Середньоквартальна вартість

7975,2

986,5

2959,5

1329,2

7845,6

959,5

2878,5

1307,6

7716,0

932,5

2797,5

1286,0

7586,4

905,5

2716,5

1264,4

7456,8

878,5

2635,5

1242,8

7327,2

851,5

2554,5

1221,2

7197,6

824,5

2473,5

1199,6

7068,0

797,5

2392,5

1178,0

І т. д …

;

;

;

;

;

;

;

3439,2

68,5

124,5

573,2

Сума

;

;

;

;

;

;

Таблиця 1.4 Графік щомісячнрї виплати лізингових платежів

Місяць

Сума лізингового платежу

АВ

КВ

ПК

ПДВ

Залишкова вартість

Середньомісячна вартість

2698,5

328,4

995,4

449,7

99 537,5

2683,8

325,5

986,1

447,3

98 612,5

2668,9

322,3

976,8

444,8

97 687,5

2654,2

319,3

967,6

442,3

96 762,5

2639,5

316,2

958,3

439,9

95 837,5

2624,7

313,2

949,1

437,4

94 912,5

2610,0

310,1

939,8

435,0

93 987,5

2595,2

307,1

930,6

432,5

93 062,5

2580,4

304,0

921,3

430,0

92 137,5

2565,7

301,0

912,1

427,6

91 212,5

2550,9

297,9

902,8

425,2

90 287,5

2536,2

294,8

893,6

422,7

89 362,5

Сума

;

;

;

;

;

;

Рівень зносу основних фондів складає 43%, а в промисловості і капітальному будівництві відповідно — 48 і 62%. На де-яких підприємствах знос фондів досягає 80%, що обумовлює підвищена витрата сировини, енергії і як наслідок — ріст собівартості продукції. Для того щоб змінити сформовану ситуацію, необхідні великі капітальні вкладення. За де-якими прогнозами об'єм інвестицій повинен складати біля 40 млрд долл. Через непродуману амортизаційну політику держави, постійних змін у законодавстві і невідрегульваності системи ринкових відносин підприємства не в змозі самостійно забезпечити [51,с.62].

Одним із шляхів вирішення даної проблеми може бути лізинг. Прийнятий Закон України «Про лізинг» відчиняє великі перспективи як для відновлення основного капіталу, так і для реалізації продукції. Як відомо, лізинг — це особлива форма оренди, зв’язана з передачею в користування машин, устаткування, інших матеріальних засобів і майна. Іншими словами, застосування лізингу дозволяє підприємцям здійснювати розширення і модернізацію виробництва, не затрачуючи коштів для інвестицій у власний основний капітал, а оплачувати лише лізингові платежі. Це також дозволить уникнути залучення кредитів, а отже, і виплати значних відсотків по ним [9,с.216].

Ще одна важлива риса лізингу є можливість навіть дрібним підприємствам використовувати нові види техніки, особливо тій, що характеризується швидким моральним старінням. Це дозволяє вчасно обновляти основний капітал, але з меншими витратами. Для того щоб реалізувати продукцію через лізингові операції, великим підприємствам доцільно створювати лізингові центри, що забезпечували б лізингоодержувача необхідною інформацією, здійснювали контроль за експлуатацією об'єкта лізингу, його сервісне обслуговування і ремонт (якщо це передбачено договором) [10,с.5 ].

Прийнятий Закон України «Про лізинг» багато в чому вирішив проблеми юридичного характеру. Однак виникає безліч питань при визначенні розмірів лізингових платежів, способів їхнього розрахунку, особливо за об'єктами, що були в експлуатації, частка котрих значно перевищує частку нових засобів виробництва, що поставляються по лізингу в Украину Ще однією важливою проблемою є визначення ефективності лізингових проектів, особливо на етапі вибору того або іншого варіанта. Один із підходів до визначення ефективності проекту лізингу запропонований начальником відділу Фінансово-лізингового будинку банку «Україна» Б. Мариниченко (Вісник НБУ. лютий, 1997 р.).

де (1.13)

Сліз — вартість об'єкту лізингу;

ЧПі — чистий прибуток 1-го періоду;

Кn ліз — лізинговий коефіціент; n — срок лізингу; і - період лізингового договору (і=1, 2, … n).

Чистий прибуток при цьому визначається на основі балансу грошових надходжень і витрат, що розробляється в складі бізнес-плану при підготовці лізингового проекту. Якщо значення Кn ліз перевищує нерівність (граничну ефективність проекту) необхідно враховувати ступінь ризику реалізації проекту.

Ще одним показником, що характеризує ефективність лізингової операції, є показник інтегрального економічного ефекту, розроблений Г. Холодним і Ю. Коронатовой (Бізнес-інформ, 1997 р., № 7).

де (1.14)

Пл — загальна сума лізингових платежів за період дії лізингового договору, приведена до першого року лізингу;

— одноразові витрати лізингодавця в році t, грн.;

— поточні витрати лізингодавця в році t, грн.;

Нt — податки, виплачувані лізингодавцем у році t, грн.;

Вt — виторг від реалізації майна, що повертається лізингодавцю в році t, грн.;

аt — коефіцієнт дисконтування (чинник часу), що представляє собою очікувану норму прибутку від капітальних вкладень у лізингову операцію в році t:

at = 1/(1+i)t, де (1.15)

i — розрахунковий розмір ставки дисконту.

Однак, це достиь складний метод визначення ефективності лізингових операцій, який вимагає наявності незавжди досяжної інформації, тому існує більш простий спосіб вирахування цього показника:

Е = (Пл? Тл) + Цзаг) — Цпоч, де (1.16)

Пл — сума платежу;

Тл — термін лізингу, період ;

Цзал. — залишкова вартість;

Цпоч — початкова вартість .

Цей показник дозволяє вирахувати і оцінити економічний ефект лізингової операції (Е)

Дані методики, незважаючи на ретельне пророблення, мають односторонній характер, тому що визначають економічний ефект тільки для лізингодавця. Економічний ефект для лізингоодержувача можна представити як наступну нерівність:

(1.17)

де Со.в.ф. — вартість об'єкта основних виробничих фондів;

К (%) — відсоток по кредиту;

Слік — вартість ліквідації об'єкта основних виробничих фондів;

Пліз — загальна сума лізингових платежів Д (%) — відсоток по депозиту (або можливий прибуток від використання засобів, що визволилися внаслідок застосування лізингу);

Рліз — вартість ремонту об'єкта лізингу (якщо він здійснюється за рахунок лізингодавця);

Т — термін реалізації лізингового проекту.

Знак «>» свідчить, що проект ефективний, «<» — неефективний, «=» — необхідний більш ретельний аналіз, спрямований на визначення позитивних і негативних чинників (який носять не явно виражений характер) [27,с.346].

Однак якщо лізингодавець буде включати в плату за лізинг відсоток по кредиту, то лізинг буде неефективний. Їм зможуть займатися тільки банки й інші організації, що мають досить вільних засобів і не потребують кредити, а також підприємства-виробники.

Дана формула передбачається для визначення ефективності лізингу нового обладнання. При лізингу таких об'єктів необхідно враховувати більш високі експлуатаційні витрати (якщо за договором їх не несе лізингодавець), невисоку продуктивність, а також оцінювати вартість об'єкта виходячи з його технічного стана і цін, що склалися на ринку лізингу подібної техніки.

У випадку проведення лізингових операцій для нашого підприємства ТОВ «Дружба», розрахуємо показники ефективності їх проведення, як для компанії лізингодавця, так і для нашого лізингоотримувача. Для цього, за вихідні показники, візьмемо розрахунки за умовами проведення лізингу з прискореню амортизацією.

Приймемо наступні вихідні дані для розрахунку:

Вартість устаткування, що здобувається: 100 000, ПДВ по устаткуванню, що здобувається: 20 000, сума кредиту на 3 роки: 120 000, кредитна ставка: 12% річних, маржа лізингової компанії 4% річних, виторг від надання послуг на новому обладнанні складає 200 000 у рік., ПДВ від реалізації 40 000 у рік, склад і співвідношення витрат у структурі собівартості прийняті емпірично і відповідають даним, приведеним у таблицях нижче, норма амортизації 11,1% у рік, розрахована лінійним методом. При лізингу устаткування враховується на балансі Лізингодавця.

При лізингу застосовується коефіцієнт прискореної амортизації - до 3.

У розрахунках по поверненню кредиту, виплаті відсотків і лізингових платежів прийняте щомісячне погашення боргу по аннуітетній схемі, що передбачає рівномірність щомісячних виплат.

У табл. 1.5 приведені допоміжні розрахунки амортизації і податку на майно для випадку придбання устаткування в лізинг.

Таблиця 1.5 Розрахунок залишкової вартості майна

Річний коефіцієнт амортизації

3*11,10%

Середньорічна вартість майна

Податок на майно графа 3? 2%

Залишкова вартість 1-й рік

66 700.00

83 350.00

1667.00

Залишкова вартість 2-й рік

33 400.00

50 050.00

1001.00

Залишкова вартість 3-й рік

100.00

16 750.00

335.00

Усього за 3 роки

3003.00

Для визначення фінансових результатів від експлуатації устаткування в табл. 1.7 приведений кошторис виторгу і витрат, розрахованих виходячи з приведених вище умов і розрахунків.

Таким чином економічний ефект для компанії лізингодавця, за вищенаведеними формулами розраховується, та має такий результат:

Е = (43 616,3? 3) — 100 000 = 30 849 грн.

Ефективність лізингової угоди для підприємства-лізингоодержувача (ТОВ «Дружба») розраховується і становить:

Е = 100 000 + 20 566,0 130 849 — 200 000

Е = 120 566, 0 грн. 69 151,0 грн Отриманий результат, може характеризувати запланований проект як достатньо ефективним для його проведення, як для лізингової компанії, так і для нашого підприємства (ТОВ «Дружба »). Прибуток для лізингової компанії формується за рахунок відсотків по кредиту, наданих послуг по монтуванню та обслуговуванню устаткування, та за рахунок комісійної винагороди. Разом це складає 30 849, грн. за три роки.

Таблица 1.6 Склад лізингових платежів

Період

Виплата вмісяць

ПДВ

Всього виплата

Маржа

Відсотковий платіж

Платіж

Борг за кредитом

платежу

в місяць з ПДВ

за боргом

(для справки)

4338.2

867.60

5205.90

600.00

1200.00

2538.28

120 000.00

4338.2

867.60

5205.90

587.30

1174.61

2576.36

117 461.71

4338.2

867.60

5205.90

574.42

1148.85

2615.00

114 885.35

4338.2

867.60

5205.90

561.35

1122.70

22 654.23

112 270.34

3546.7

709.30

4256.09

448.08

896.16

2202.50

89 616.11

3546.7

709.30

4256.09

437.06

874.13

2235.54

87 413.60

3546.7

709.30

4256.09

425.89

851.78

2269.07

85 178.06

3546.7

709.30

4256.09

414.54

829.09

2303.11

82 908.99

3546.7

709.30

4256.09

403.02

806.05

2337.65

80 605.88

3546.7

709.30

4256.09

391.34

782.68

2372.72

78 268.22

3546.7

709.30

4256.09

379.47

758.95

2408.31

75 895.50

3546.7

709.30

4256.09

367.43

734.87

2444.43

73 487.18

3546.7

709.30

4256.09

355.21

710.42

2481.10

71 042.75

3546.7

709.30

4256.09

342.80

685.61

2518.32

68 561.64

3546.7

709.30

4256.09

330.21

660.43

2556.09

66 043.32

3546.7

709.30

4256.09

317.43

634.87

2594.43

63 487.23

3546.7

709.30

4256.09

304.46

608.92

2633.35

60 892.79

3546.7

709.30

4256.09

291.29

582.59

2672.85

58 259.43

3546.7

709.30

4256.09

277.93

555.86

2712. 94

55 586.58

3546.7

709.30

4256.09

264.36

528.73

2753.64

52 873.63

3546.7

709.30

4256.09

250.60

501.20

2794.94

50 119.99

3546.7

709.30

4256.09

236.62

473.25

2836.87

47 325.05

3546.7

709.30

4256.09

222.41

444.88

2879.42

44 488.18

3546.7

709.30

4256.09

208.04

416.08

2922.61

41 608.75

3546.7

709.30

4256.09

193.43

386.86

2966.45

38 686.14

3546.7

709.30

4256.09

178.58

357.19

3010.95

35 719.69

3546.7

709.30

4256.09

163.54

327.08

3056.11

32 708.74

3546.7

709.30

4256.09

148.26

296.52

3101.95

29 652.62

3546.7

709.30

4256.09

132.75

265.50

3148.48

26 550.67

3546.7

709.30

4256.09

117.01

234.02

3195.71

23 402.18

3546.7

709.30

4256.09

101.03

202.06

3243.64

20 206.47

3546.7

709.30

4256.09

84.81

169.62

3292.30

16 962.82

3546.7

709.30

4256.09

68.35

136.70

3341.68

13 670.52

3546.7

709.30

4256.09

51.64

103.28

3391.81

10 328.83

3546.7

709.30

4256.09

34.68

69.37

3442.69

6937.02

3546.7

709.30

4256.09

17.47

34.94

3494.33

3494.33

Всего

130 849.00

26 169.80

157 018.80

10 283.00

20 566.00

120 000.00

0.00

Таблиця 1.7 Кошторис виторгу і витрат

№п/п

Показник

Лізинг

1 рік

2 рік

3 рік

За три роки

Виторг

1.1

Виторг від реалізації

1.2

ПДВ від реалізації

Витрати

2.1

ЗП із нарахуваннями

2.2

Амортизація

2.3

Матеріальні витрати

2.4

Накладні витрати

2.5

Лізингові платежі з урахуванням заліку ПДВ, сплаченого постачальнику

45 727,1

42 560,9

42 560,9

130 849,0

2.7

Податки, що включаються в собівартість (1,5% від виторгу)

2.8

Платежі по відсотках по кредиту

2.9

Усього витрат

144 727,1

141 560,9

141 560,9

427 849,0

ПДВ до пред’явлення в бюджет

3.1

ПДВ на матеріальні витрати

3.2

ПДВ на накладні витрати

3.3

ПДВ на лізингові платежі

9145,4

8512,2

8512,2

26 169,8

3.4

Усього ПДВ, пропонований бюджету

21 145,4

20 512,2

20 512,2

62 169,8

Прибуток

4.1

Валовий прибуток

55 272,9

58 439,1

58 439,1

172 151,0

4.2

Платежі в бюджет із прибутку (податок на майно)

168.5

85,3

1920,8

4.5

Оподатковуваний прибуток (п. 4.1 — п. 4.2 — п. 4.4)

53 605,9

58 270,6

58 353,8

166 499,7

4.6

Податок на прибуток

12 865,4

13 984,9

14 004,9

40 855,3

4.7

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства

42 407,5

44 454,1

44 434,1

131 295,7

4.8

Податок на майно за весь термін, що залишився, до повної амортизації

ПДВ, що сплачується в бюджет

18 854,6

19 487,8

19 487,8

57 830,2

Для ТОВ «Дружба» проект також вважається ефективним, за умови високої продуктивності використання орендованого обладнання, при його відмінному технічному стані і при наявності високого попиту на ринку послуг, які здійснюються даним підприємством.

Тобто враховуючи даний фінансовий стан підприємства, та плануємий прибуток, який за розрахунками економістів підприємства має бути отриманий при виконанні роботи на здобутому устаткуванні, можна стверджувати що впровадження фінансової оренди є більш вигідним та ефективним варіантом (з фінансової точки зору), ніж варіант оренди чи банківського кредиту.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ В ТОВ «ДРУЖБА»

2.1 Аналіз динаміки лізингових операцій ТОВ «Дружба»

Наше підприємство ТОВ «Дружба», яке прагне отримати основні фонди на умовах кредиту-оренди, має пройти лізинговий процес, який складається з таких етапів:

* підготовка та обгрунтування лізингового проекту;

* юридичне оформлення лізингової угоди;

* виплата лізингових платежів;

* повернення об'єкта лізингу або викуп його за залишковою вартістю.

Механізм укладання та реалізації лізингової угоди зображено на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Механізм укладання та реалізації лізингової угоди

1. Надходження замовлення на лізинг обладнання. 2. Аналіз замовлення, замовника (як потенційного лізингоотримувача). 3. Вивчення та обговорення умов постачання обладнання. 4. Прийняття рішення щодо участі в угоді. 5. Укладання лізингової угоди. 6. Укладання кредитної угоди, отримання кредиту для виплати авансу та сплати митних зборів. 7. Укладання кредитної угоди, отримання кредиту для придбання обладнання. 8. Укладання договору купівлі-продажу, оплата вартості майна. 9. Постачання обладнання 10. Укладання приймально-передавального акта щодо обладнання. 11. Страхування майна на користь лізингодавця за рахунок лізингоодержувача. 12. Сплата лізингових платежів 13. Погашення кредиту лізинго-одержувачем. 14. Погашення кредиту лізингодавцем [32,с.240].

ТОВ «Дружба», (лізингоодержувач) подає до лізингової компанії чи банку: заяву, економічне обгрунтування лізингової угоди (бізнес-план), нотаріально засвідчені копії установчих документів, бухгалтерський баланс за останній рік або квартал та інші документи на вимогу лізингодавця. Лізингодавець, в нашому випадку це лізингова компанія «Укрлізинг», здійснює оцінку платоспроможності підприємства (лізингоодержувача) за схемою, що її прийнято для аналізу банком кредитоспроможності своїх клієнтів. У зв’язку з тим, що лізингова операція має довгостроковий характер, лізингодавця цікавить, насамперед, не поточний, а перспективний фінансовий стан підприємства-лізингоодержувача. Після позитивного висновку щодо платоспроможності лізингоодержувача й ефективності лізингового проекту лізингодавець направляє постачальнику замовлення-наряд на придбання об'єкта лізингу. Між підприємством-постачальником та лізинговою компанією укладається договір купівлі-продажу основних фондів, які передаються в лізинг підприємству-лізингоодержувачу. Ці операції оформлюються такими документами:

1. Акт приймання-передачі об'єкта лізингу в експлуатацію.

2. Лізинговий договір між лізингодавцем та лізингоодержувачем.

3. Договір на технічне обслуговування майна, що передається в лізинг, коли обслуговування здійснюватиме лізингодавець [64,с.65].

Майно передається в лізинг тільки після укладання ТОВ «Дружба» (лізингоодержувачем) договору страхування об'єкта лізингу на користь лізингодавця (компанії «Укрлізинг»).

Лізингоодержувач зобов’язаний забезпечити підтримування в належному стані лізингового майна, а також здійснювати виплати відповідних лізингових платежів.

До складу лізингових платежів включають:

* суму відшкодування вартості об'єкта лізингу, що амортизується, на строк, за який вноситься лізинговий платіж;

* суму, що сплачується лізингодавцю як відсоток для придбання майна згідно з договором лізингу;

* платіж-винагорода лізингодавцю за отримане в лізинг майно;

* відшкодування страхових платежів за договором страхування об'єкта лізингу, якщо об'єкт застрахований лізингодавцем;

* інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу [62,с.217].

Звичайно перед початком угоди виробляється ретельний аналіз підприємства-лізингоодержувача, у який входить:

" оцінка клієнта по його здатності і виплатити орендні платежі і по його попередніх доходах від використання орендованого устаткування;

" оцінка товарів (попит на них з погляду можливого перепродажу).

При лізингу з додатковим залученням коштів особливо гостро встають питання заставного права, страхування, різного роду гарантій. В нашій угоді, поручителем за виконання всіх обов’язків з боку ТОВ «Дружба», погоджується виступити ДП «Херсонський науково-дослідний та проектний Інститут землеустрою» Важливі також питання надання технічних гарантій виробником.

Існують три варіанти придбання устаткування при лізингу:

" орендодавець платить постачальнику і передає орендарю право користування;

" орендар може домовитися про постачання устаткування і відразу продати його орендодавцю (але постачальнику платить орендар) ;

" орендодавець призначає орендаря своїм агентом за замовленням товару в постачальника.

У першому варіанті орендодавці часто нехочуть, щоб постачальник був доведений до відома про переуступку, тому що вони побоюють ся, що це може позначитися на їхніх взаєминах. В другому варіанті орендодавець повинний бути упевнений, що покупка зроблена правильно, тобто що товар ніде не закладений. У третьому випадку треба враховувати, що якщо орендар діє як агент, то він буде відповідати у випадку банкрутства орендодавця.

Орендодавець повинний бути упевнений, що як тільки постачальник поставить товар, орендар буде готовий прийняти його, стежити за ним і платити за нього оренду. Протягом усього контракту лізингова компанія здійснює контроль за правильним використанням устаткування.

У лізингу дуже важлива гарантія того, що до кінця контракту устаткування буде мати визначену залишкову вартість. Для цього існує система страхування залишкової вартості.

Погашення лізингових зобов’язань може відбуватися як у грошовій, так і в іншій формі. Необхідно відзначити, що в області лізингу рухомого майна були вироблені, стандартні типи контрактів, у той час як в області лізингу нерухомого майна окремі пункти контрактів складаються, як правило, в індивідуальному порядку. Однак практично будь-який лізинговий контракт повинний містити в собі наступні елементи: об'єкт; термін постачання; термін оренди; право власності орендодавця; ризики, відповідальність, техгарантії; використання устаткування, ремонт і модифікації; збитки, нещасливі випадки; страхування; орендні платежі, комісії; пені за прострочення платежів; можливість покупки; умови розірвання договору; повернення устаткування; податки, мита; поява нових обставин; додаткові права сторін; улагоджування спорів; затримуючі умови (контракт набирає сили лише після одержання гарантій і т.д.); зобов’язання надати необхідну інформацію (наприклад, баланс); підпис у сторіні тих, хто згодом буде правонаступником; адреса перебування сторін; гарантія залишкової вартості; гарантія банку [22,с.284].

Важливим заходом є страхування. Страхування ризику лизингодателя на випадок неможливості повернення свого майна і страхування ризику дефолта лізингоотримувачаці вимоги стають звичайною практикою при лізинговому фінансуванні. Відповідно до закону «Про лізинг» лізингоотримувач несе усі витрати по утриманню лізингового майна, його страхуванню, включаючи страхування своєї відповідальності перед лізингодателем, якщо інше не передбачено договором лізингу [13,с.120].

В випадку нашого дослідження, ми маємо класичний договір фінансової оренди, який пов’язує трьох сторін: продавця (виготовлювача) майна, його набувача (орендодавця компанію «Укрлізинг») і орендаря (ТОВ «Дружба». .Як правило, орендар, а не орендодавець, здійснює вибір продавця і узгоджує всі умови договору купівлі-продажу. Орендар (Компанія «Укрлізинг») домовляється про предмет договору купівлі-продажу — тахіометр (в кількості 3 шт.), його ціну — 33 000 гривень, місце і термінах постачання.

У лізинговій угоді взаємини між суб'єктами лізингу будуються за наступною схемою: потенційний лізингоотримувач (ТОВ «Дружба»), зацікавлений в одержанні конкретного і визначеного виду устаткування, самостійно на основі наявної в нього інформації, досвіду, рекомендацій, результатів попередньо укладених угод підбирає привабливого цим майном постачальника. У силу недостатностіі власних коштів і обмеженого доступу до кредитних ресурсів для придбання майна у власність, лізингоотримувач звертається до потенційного (майбутнього) лизингодателя — компанії «Укрлізинг», що має необхідні кошти, і з проханням про участь його в угоді. Ця участь лизингодавця виражається в наступному:

" лізингова компанія перевіряє відповідність ціни, що вказав лізингоотримувач, чи відповідає вона ринковому рівню;

" лизингодатель купує необхідне майно в постачальника виробника на основі договору купівлі-продажу у власність лізингової компанії;

" передача купленого майна лізингоотримувачу в тимчасове користування на обговорених у договорі лізингу умовах [11,с.54 ].

Таким чином, компанія «Укрлізинг» є лізингодавцем, який за законом «Про лізинг» — є юридичною особою, що здійснює лізингову діяльність, тобто передачу в лізинг за договором спеціально придбаного для цього майна. Це комерційна організація, створена у формі акціонерного товариства, на організаійно-правових формах, що виконує відповідно до установчих документів і ліцензій функції лизингодавця.

Наше підприємство лізингоотримувач ТОВ «Дружба» -це також юридична особа, що здійснює підприємницьку діяльність. Постачальник об'єкту угоди — продавець лізингового майна-підприємство — виготовлювач устаткування інша юридична особа.

Непрямим учасником лізингової угоди є комерційний банк «Прем'єр — банк» Гарантами угод, виступають страхові компанії. Фінансування придбання лізингового майна здійснюється лизингодавцем (лізинговою компанією) за рахунок позикових коштів.

Лізинг можна розглядати, як майнові відносини на основі надання кредиту лізинговою компанією лізингоотримувачу на умовах терміновості, зворотності, платності. Однак, це тільки одна з характеристик лізингу. Інша основна характеристика базується на відносинах власності. При лізингу власність на предмет оренди зберігається за лізингодавцем, а лізингоотримувач здобуває його лише в тимчасове користування, тобто право користування майном відокремлюється від права володіння їм. За володіння цим правом лізингоотримувач платить лізинговій компанії відповідні суми (лізингові платежі), розмір, вид і графік перерахування яких визначається умовами двостороннього лізингового договору [13,с.120].

Особливістю договору фінансової оренди є можливість пред’явлення орендарем вимог про якість і комплектність майна, що складає предмет договору лізингу, термінах його постачання, інших вимог, що випливають з договору купівлі-продажу. При цьому, у випадку не належного виконання умов договору, орендар наділяється правами і несе обов’язки, як наче він був покупцем у договорі: відмовитися від усього переданого майна; забажати замінити майно, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, за винятком обов’язку оплатити придбане майно.

При організації лізингової операції лізингоотримувач приймає на себе наступні обов’язки:

" зробити прийняття об'єкта угоди безпосередньо при його постачанні, забезпечити всі необхідні технічні і правові умови приймання;

" здійснити монтаж і введення об'єкта в експлуатацію, якщо це не входить в обов’язки постачальника;

" підтвердити комплектність постачання, якість роботи устаткування і досягнення проектної потужності;

" при виявленні недоліків їхній перелік вказати в протоколі приймання і повідомити лізингодавцю. Лізингоотримувач зобов’язаний також надати лізингодавцю необхідні гарантії, перелік яких вказується в договорі фінансової оренди [ 21, с.175].

Для ТОВ «Дружба» було проведено ряд розрахунків по різним видам лізингових операцій, які можуть бути запропоновані лізинговою компанією «Укрлізинг», даному підприємству.

Оскільки метою дослідження є визначення ефективності використання лізингу для ТОВ «Дружба», порівняно з іншими видами фінансування й оренди, то в першу чергу виникає необхідність визначити, який з багатьох можливих видів лізингу є зручним і вигідним, а значить і ефективним для даного підприємства. Різноманітність лізингових операцій заключається у відмінності умов при їх проведенні, що визначається лізинговою угодою.

Таким чином, ТОВ «Дружба» необхідно придбати устаткування на загальну суму 100 000 гривень. Лізингова компанія пропонує підприємству лізинг цього обладнання і висуває певні умови. Оскільки в залежності від виду лізингу (звичайний, чи прискорений), та періоду його проведення змінюються такі умови як: рівень відсоткової ставки по кредиту і ставка комісійної винагороди, то відповідно і рівень фінансової вигоди, що буде відображатися в загальній сумі лізингових платежів, також буде різним.

Для розрахунків беруться умови запропоновані компанією «Укрлізинг «.

Розглянемо приклади розрахунку лізингових платежів за наявності таких умов:

1. Розрахунок лізингових платежів за угодою оперативного лізингу.

Умови угоди:

— вартість майна — 100 000 грн. ;

— період угоди — 3 роки ;

— норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення — 11,1%

— відсоткова ставка по кредиту, що використовується лізингодавцем на придбання майна — 12% річних;

— розмір використаних кредитних ресурсів — 100 000 грн. ;

— процент комісійної винагороди лізинговій компанії - 10% річних;

— додаткові послуги лізингової компанії, що передбачені угодою, всього — 3000 грн., в тому числі надання консалтингових послуг по використанню — 500 грн., командировочні витрати — 500грн., вивчення персоналу -2000 грн.

— Ставка НДС — 20%;

— Лізингові внески здійснюються рівними частками щоквартально першого числа першого місяця кожного кварталу.

Розрахунок загальної суми лізингових платежів по роках:

1-й рік:

АВ = 100 000?11, 1: 100 =11 100 грн ;

ПК = 94 450? 12: 100 = 11 334 грн.;

КВ = 94 450? 15: 100 = 14 167, 5 грн.;

ДУ = (500 + 500 + 2000): 3 = 1000 грн.;

В = 11 100 +11 334 +14 167,5 +1000 = 37 601,5 грн.;

ПДВ = 37 601,5? 20: 100 = 7520,3 грн.;

ЛП 1 = 11 100 +11 334 +14 167,5 + 1000 +7520,3 = 45 121,8 грн.

2-й рік АВ = 100 000?11, 1: 100 =11 100 грн ;

ПК = 83 350? 12: 100 = 10 002 грн.;

КВ = 83 350? 15: 100 = 12 502,5 грн.;

ДУ = (500 + 500 + 2000): 3 = 1000 грн.;

В = 11 100 +10 002 +12 502,5 +1000 = 34 604,5 грн.;

ПДВ = 34 604,5? 20: 100 = 6920,9 грн.;

ЛП 2 = 11 100 + 10 002 +12 502,5 + 1000 +6920,9 = 41 525,4 грн.

3-й рік АВ = 100 000?11, 1: 100 =11 100 грн ;

ПК = 72 250? 12: 100 = 8670 грн.;

КВ = 72 250? 15: 100 = 10 837,5 грн.;

ДУ = (500 + 500 + 2000): 3 = 1000 грн.;

В = 11 100 +8670 +10 837,5 +1000 = 31 607,5 грн.;

ПДВ = 31 607,5? 20: 100 = 6321,5 грн.;

ЛП 3 = 11 100 + 8670 +10 837,5 + 1000 +6321,5 = 37 929 грн.

Показники середньорічної вартості, а також складові лізингових платежів розраховані і відображені у табл. 2.1 і 2.2 .

Таблиця 2.1 Розрахунок середньорічної вартості устаткування

Рік

Вартість майна на початок року (грн.)

Вартість майна на кнець року (грн.)

Сума амортизаційних відрахувань (грн.)

Середньорічна вартість майна (грн.)

Таблиця 2.2 Склад витрат лізингоотримувача (ТОВ «Дружба «)

Показники

Сума (грн.)

Відсотки

1.Амортизаційні відрахування (поновлення вартості майна)

26,39

2. Оплата відсотків за кредит

27,38

3. Комісійна винагорода

22,8

4.Оплата додаткових послуг

2,73

5. НДС

16,6

Загалом

Таблиця 2.3 Графік виплати лізингових внесків

ДАТА

СУМА (грн.)

1 квартал (січень)

2 квартал (квітень)

3 квартал (липень)

4 квартал (жовтень)

і т.д. … до 12 кварталу

10 381,35

10 381,35

10 381,35

10 381,35

10 381,35

Загальна сума лізингових платежів:

ЛП 1 + ЛП 2 + ЛП 3 = 45 121,8 + 41 525,4 + 37 929 =124 576 грн.

Розмір лізингових внесків:

124 576: 3: 4 = 10 381, 35 грн.

— Графік лізингових внесків, являє собою поквартальні виплати першого числа першого місяця кожного кварталу (табл 2.3).

2. Розрахунок лізингових платежів за угодою фінансового лізинга з повною амортизацією.

Умови угоди:

— вартість майна — 100 000 гривень;

— період договору — 9 років ;

— норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення- 11,1%;

— відсоткова ставка по кредиту, — 12% річних;

— величина кредитних ресурсів — 100 000 гривень;

— відсоток комісійної винагороди — 4% річних;

— ставка НДС 20% ;

— лізингові внески здійснюються щорічно, рівними частками починаючи з першого року (табл.2.4).

Таблиця 2.4 Розрахунок середньорічної вартості устаткування (грн.)

Рік

Вартість майна на початок року (грн.)

Вартість майна на кнець року (грн.)

Сума амортизаційних відрахувань (грн.)

Середньорічна вартість майна (грн.)

всього

Розрахунок загальної суми лізингових платежів по роках:

1-й рік:

АВ = 100 000?11, 1: 100 =11 100 грн ;

ПК = 94 450? 12: 100 = 11 334 грн.;

КВ = 94 450? 4: 100 = 3778 грн.;

В = 11 100 +11 334 + 3778 = 26 212 грн.;

ПДВ = 26 212? 20: 100 = 5242,4 грн.;

ЛП 1 = 11 100 +11 334 +3778 + 5242,4 = 31 454,4 грн.

2-й рік АВ = 100 000?11, 1: 100 =11 100 грн ;

ПК = 83 350? 12: 100 = 10 002 грн.;

КВ = 83 350? 4: 100 = 3334 грн.;

В = 11 100 +10 002 + 3334 = 24 436 грн.;

ПДВ = 24 436? 20: 100 = 4887,2 грн.;

ЛП 2 = 11 100 + 10 002 +3334 + 4887,2 = 29 323,2 грн.

В такій же послідовності виконані розрахунки за 3-й — …9-й роки. Результати розрахунків зведені в табл.2.5.

Таблиця 2.5 Розрахунок лізингових платежів

Рік

Сума лізингового платежу

АВ

КВ

ПК

ПДВ

Сума

;

;

;

;

Відповідно розмір лізингових внесків кожного року становить:

206 360: 9 = 22 928,8 грн.

Таблиця 2.6 Графік виплати лізингових платежів

ДАТА

СУМА (грн.)

1 липня 2010 р.

1 липня 2008 р.

1 липня 2009 р.

1 липня 2010 р.

І т.д. … до 2015 р.

22 928,8

22 928,8

22 928,8

22 928,8

22 928,8

3. Розрахунок лізингових платежів за угодою фінансового лізингу з виплатою аванса при укладанні угоди і засьосуванні механізму прискореної амортизації.

Умови договору:

— вартість устаткування 100 000 гривень;

— період угоди — 3 роки;

— норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення- 11,1%;

— застосовується механізм прискореної амортизації з коефіцієнтом 3;

— лізингова компанія отримала кредит на суму 100 000 грн. під 12% річних;

— відсоток комісійної винагороди — 4% річних;

— лізингоотримувач (ТОВ «Дружба») при укладанні угоди виплачує лізинговій компанії аванс в сумі 30 000 гривень ;

— лізингові внески здійснюються рівними частками щомісячно, першого числа; Розрахунок загальної суми лізингових платежів по роках:

1-й рік АВ = 100 000?11, 1? 3: 100 =33 300 грн ;

ПК = 83 350? 12: 100 = 10 002 грн.;

КВ = 83 350? 4: 100 = 3334 грн.;

В = 33 300 +10 002 +3334 = 46 636 грн.;

ПДВ = 46 636? 20: 100 = 9327,2 грн.;

ЛП 2 = 33 300 + 10 002 +3334 + 9327,2 = 55 963,2 грн.

Аналогічно проводимо розрахунки для 2-го і 3-го років. Розрахунок остаточної вартості, і та розрахунки по лізинговим платежам зведені в табл. 2.7.

Загальна сума лізингових платежів:

ЛП 1 + ЛП 2 + ЛП 3 = 55 963,2 + 49 569,6 + 43 176,0 = 148 708,8 грн.

Загальний розмір лізингового платежу за відліком авансу:

ЛП = 148 708,8 — 30 000 =118 708,8 грн.

Відповідно розмір лізингового платежу в місяць:

ЛП міс = 118 708,8: 3: 12 = 3297,4 грн.

Таблиця 2.7 Розрахунок середньорічної вартості устаткування

Рік

Вартість майна на початок року (грн.)

Вартість майна на кнець року (грн.)

Сума амортизаційних відрахувань (грн.) 3 ?11.1%

Середньорічна вартість майна (грн.)

Таблиця 2.8 Розрахунок лізингових платежів

Рік

Сума лізингового платежу

АВ

КВ

ПК

ПДВ

55 963,2

9327,2

49 569,6

8261,6

43 176,0

7196,0

Всього

148 708,8

Таблиця 2.9 Графік виплати лізингових платежів

ДАТА

СУМА (грн.)

1 січня 2010 р. — аванс

3297,4

1 лютого 2010 р.

3297,4

1 березня 2010 р.

3297,4

і т. д. до 1 грудня 2009 р.

…3297,4

4. Розрахунок лізингових платежів за угодою фінансового лізингу, що надає лізингоотримувачу (ТОВ «Дружба») права викупу майна — предмету угоди за залишковою вартістю.

Умови договору:

— вартість устаткування 100 000 гривень;

— період угоди — 5 років ;

— норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення- 11,1%;

— відсоткова ставка по кредиту — 12%річних;

— відсоток комісійної винагороди — 8% річних;

— додаткові послуги лізингової компанії, загалом -2000 грн.;

— лізингоотримувач (ТОВ «Дружба») має право викупити майно по закінченню періоду угоди за залишковою вартістю.

Лізингові внески здійснюються щоквартально рівними частками починаючи з першого кварталу (табл.2.10).

Відповідно залишкова вартість майна складатиме:

ЗВ = БВ — АВ = 100 000 — 11 100? 5 = 44 500 грн.

Розрахунок загального розміру лізингового платежу здійснюється в такій же послідовності, як і в попередніх прикладах. Результати розрахунків зведені в табл. 2.12.

Загальна сума лізингових платежів — 155 712 гривень.

Розмір лізингових внесків кожного кварталу:

155 712: 5: 4 = 7 785,6 грн. (за рік — 31 142 грн.)

Таблиця 2.10 Графік виплати лізингових платежів

ДАТА

СУМА (грн.)

1 квартал 2010 р.

7785,6

2 квартал 2010 р.

7785,6

3 квартал 2010 р.

7785,6

і т. д. до 4 кварталу 2008 р.

…7785,6

Розрахунки по табл. 2.11 проводились за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Excell.

Таблиця 2.11. Розрахунок середньорічної вартості устаткування

Рік

Вартість майна на початок року (грн.)

Вартість майна на кнець року (грн.)

Сума амортизаційних відрахувань (грн.)

Середньорічна вартість майна (грн.)

1 рік

2 рік

3 рік

4 рік

5 рік

Розрахунки по табл. 2.12 проводились за допомогою комп’ютерної програми Microsoft Excell.

Крім того угодою може бути передбачений викуп майна, за залишковою вартістю з оформленням договору купівлі-продажу.

Таблиця 2.12 Розрахунок лізингових платежів

Рік

Сума лізингового платежу

АВ

КВ

ПК

ПДВ

ДП

Всього

Застосовуються також і інші методи розрахунків суми лізингових платежів з урахуванням вартості об'єкту лізингу, строку контракту, відсоткової ставки, періодичності та порядку виплат та інфляційних процесів.

Наприклад, розмір лізингових платежів визначається як множення вартості контракту на поправочні коефіцієнти:

ЛП = С? К1? К2? К3? … КN, (2.1)

де С — вартість контракту (ціна купівлі об'єкту лізингу), К1,2,… N — коефіцієнти, що виражають взаємозв'язок умов лізингової угоди (їх кількість залежить від умов угоди).

При лінійному графіку внесення базовий коефіцієнт, що використовується у всіх розрахунках, визначається за формулою ;

К = Пс: Т? 1 — 1: (1 + Пс: Т)? (2.2)

де П — відсоткова ставка фінансування, Т — кількість платежів на рік (1, 2, 4, 12); n — загальна кількість платежів протягом всього строку дії лізингової угоди:

n = Т? Тл, де (2.3)

Тл — строк лізингу у роках.

Для визначення лізингового платежу з урахуванням залишкової вартості об'єкту лізингу розраховується коефіцієнт за формулою:

К ос = 1: [ 1 + С о? 1: (1 + Пс: Т) ?] (2.4)

де С о — залишкова вартість об'єкту у відсотках від початкової вартості.

Якщо застосовується платіж з авансом, на момент підписання лізингової угоди, то розмір лізингових платежів корегується на коефіцієнт К а, що визначається таким чином:

К, а = 1? (1 + Пс: Т) (2.5)

Відповідно, якщо застосувати вищезазначені коефіцієнти до умов лізингової угоди нашого підприємства, то формула розрахунку лізингових платежів матиме такий вигляд:

ЛП = 0,12: 4? 1 — 1 (1 + 0,12: 4) 4*5? 1? (1 + 0,12: 4)? 1? 1 + 0,12? 100 000 = 0,06? 1,24? 0,97? 100 000 = 8660,1 грн.

Розрахована величина означає, що сума поквартальних лізингових платежів повинна складати 8660,1 грн. Така сума, може точно гарантувати лізинговій компанії компенсацію можливих інфляційних процесів.

5. Розрахунок лізингових платежів по фінансовому лізингуз авансом та виплатами, що зменшуються при прискореній амортизації обладнання що орендується, загальноприйнятим методом.

Умови лізингової угоди:

— вартість об'єкту лізингу — 100 000 грн.;

— норма амортизації - 11,1% річних;

— коефіцієнт прискореної амортизації - 3, відповідно 3? 11,1%;

— період лізингу — 3 роки;

— відсоткова ставка по залученому кредиту — 12% річних з щорічним збільшенням на 2 пункти ;

— комісійна винагорода — 4% в рік ;

— лізингові платежі здійснюються дегресивним методом з авансом 30 000 грн.;

Технічні розрахунки проводяться в наступній послідовності (табл.2.13; 2.14).

Таблиця 2.13 Розрахунок середньорічної вартості устаткування

Рік

Вартість майна на початок року (грн.)

Вартість майна на кнець року (грн.)

Сума амортизаційних відрахувань (грн.) 3 ?11.1%

Середньорічна вартість майна (грн.)

Таблиця 2.14 Розрахунок лізингових платежів по їх структурним елементам

Рік

Сума лізингового платежу

АВ

КВ

ПК

ПДВ

55 963,2

9327,2

50 770,8

8461,8

43 980,0

7330,0

Всього

150 714,0

25 119,0

Таблиця 2.15 Графік виплати лізингових внесків при дегресивному, пропорційному та прогресивному способах виплати

Дата

Лізингові внески (грн.)

з авансом дегресивно

рівномірно

прогресивно

Аванс 1.01.2010р Лізингові внески

1.01.2008р.

1.01.2009р.

1.01.2010р.

;

;

Загалом

120 714

120 714

120 714

Загальний розмір лізингового платежа за мінусом авансу становить.

(150 714 — 30 000 = 120 714 грн.).

При рівномірних виплатах щорічний платіж буде становити:

120 714: 3 = 40 238 грн.

Відповідно до проведених розрахунків можна скласти графік виплати лізингових внесків (табл 2.15).

Всі вище проведені розрахунки можна проаналізувати і звести, до єдиної таблиці, яка буде відображати спільність умов та відмінність результатів у розглянутих видах лізингу (табл. 2.16).

Дану таблицю можна проаналізувати і зробити висновки про те, що кожен запропонований варіант представляє собою певні переваги для даного підприємства, але де-які з них можна визначити як більш суттєві, а інші, як недостатньо значимі для фінансової користі ТОВ «Дружба».

В першу чергу, ТОВ «Дружба» цікавлять лише ті варіанти лізингу, при яких об'єкт угоди залишається у власності підприємства.Тобто актуальними залишаються варіанти фінансового лізингу: з повною амортизацією, з правом викупу майна по залишковій вартості, та з прискореною амортизацією.

Наступний критерій, за яким визначаємо ефективність запропонованого способу лізингу — це загальна сума лізингових внесків за весь період лізингу. Таким чином фінансовий лізинг з повною амортизацією є для підприємства досить дорогим і відповідно не ефективним (206 360 грн.), тому для розгляду залишаються варіанти з прискореною амортизацією (118 708 грн і 120 714 грн.) та з правом викупу майна за залишковою вартістю (155 712 грн.).

Враховуючи загальну суму лізингових платежів (155 712 грн.), а також термін дії лізингу (5 років), виявляється неконкурентним і неефективним вид лізингових операцій з правом викупу майна по залишковії вартості.

Відповідно залишаються види лізингу з застосуванням механізму прискореної амортизації, так як сума лізингових внесків є найменшою, а значить економічно та фінансово найпривабливішою (118 708 грн і + 30 000 авансу, та 120 714 грн. + 30 000 грн. авансу) і крім того період дії лізингової угоди триває лише три роки, що також є досить зручним для економії часу, і вигідним для фінансового обліку орендуємих основних засобів на даному підприємстві.

Останнім критерієм у визначенні ефективності стає економічна вигода певного виду лізингу для ТОВ «Дружба» на період його проведення. Тобто постає питання: обрати вид лізингу з меншою загальною сумою платежів (118 708 грн.) та рівними сумами внесків, чи вид лізингу з більшою загальною сумою (120 714 грн.), але з дегресивними виплатами (які поступово зменшуються). Відповідно економічна вигода визначається з огляду на показники фінансового положення ТОВ «Дружба» на даний період, і перспектив їх можливих змін, а також у відповідності з економічною стратегією підприємства, згідно якої і працює ТОВ «Дружба».

Таблиця 2.16 Характеристика і результати різних видів лізингу

Вид лізингу

Змінні умови в лізинговій угоді

Загальна сума лізингового платежу

Норма амортизації

ставка за кредит

Ствка КВ

Додаткові послуги

Строк лізингу

періодичність внесків

Оперативний лізинг

11,1%

12%

10%

3 роки

квар-тал

124 576,0

Фінансовий лізинг з повною амортизацією

11,1%

12%

4%

;

9 років

квартал

206 360,0

Фінансовий лізинг з виплатою авансу та використанням механізму прискореної амортитизації.

33,3%

12%

4%

;

3 роки

мі-сяць

118 708,8

Фінансовий лізинг з правом викупу майна за залишковою вартістю

11,1%

12%

8%

5 років

квартал

155 712,0

Фінансовий лізинг з авансом та виплатами, що зменшуються при застосуванні прискореної амортизації.

33,3%

12% +4%

4%

;

3 роки

квартал

120 714,0

Враховуючи все вищезазначене, можна безсумнівно визначити, що ефективним для даного підприємства є використання саме фінансового лізингу з дегресивними виплатами, при якому загальна сума лізингових витрат ТОВ «Дружба» становитиме 118 708 грн., термін дії триває три роки, лізингові внески поступово зменшуються, та при якому після завершення дії лізингової угоди право власності на устаткування переходить до ТОВ «Дружба».

2.2 Управління лізинговими платежами ТОВ «Дружба»

Сутністю управління платежами, що здійснюються при проведенні лізингових операцій на ТОВ «Дружба» є визначення їх розміру, та контроль і регулювання їх виплати потягом терміну лізингу. А саме це — обов’язки як лізингодавця, так і лізингоотримувача щодо терміну, місця і періодичності сплати зазначеною угодою орендної плати. Таким чином розмір та всі умови виплати платежів визначаються при заключенні лізингової угоди, та погоджуються обома сторонами, і мають бути виконані своєчасно. Впротилежному випадку одна з незадовільне них сторін може звернутися до суду, з метою фінансової компенсації [40,с.204].

Що до терміну виплати розрізняють регулярні та нерегулярні платежі. Регулярні платежі проводяться через рівні інтервали часу (щомісячно, щоквартально, щорічно), в кінці чи на початку періоду. В цьому випадку виплати здійснюються таким чином:

— визначається сума лізингових платежів в цілому, і далі розподіляється на відсоткові платежі та суми погашення боргу;

— або розраховуються розміри відсоткових платежів і суми погашеня боргу (амортизація боргу), а потім визначається загальна величина лізингових платежів.

Сума цих платежів може змінюватися протягом погашення заборгованості з постійним темпом (збільшення або зменшення платежів).

Нерегулярні платежі - це лізингові платежі, що проводяться по узгодженому з лізингодавцем графіку, що вміщує суми платежів та їх строки: задається графік лізингових платежів, що погашують суму основного боргу.

В нашому дослідженні лізинговою угодою передбачені регулярні постійні платежі, величина яких була розрахована за слідуючою схемою. Для цього використані наступні позначення [63,с.128]:

К — вартість майна (ціна плюс втирати на оформлення лізингу) -100 000 грн.

R — розмір платежу;

n — строк лізингу — 9 років, або 36 кварталів;

iвідсоткова ставка за лізинговий період — 12% в рік, або 3% на квартал;

a — коефіцієнт розстрочки платежів (при їх виплаті в кінці періодів), що визначає долю вартості обладнання, яке погашується при кожній виплаті - 0, 263 797

s — залишкова вартість обладнання.

Коефіцієнт розстрочки для регулярних постійних платежі вираховується за формулою:

a = i? 1 — (1 + I) — n (2.6)

Крім того значення за певними показниками можна взяти, також із спеціальних таблиць коефіцієнтів розстрочки. В нашому випадку табличне значення коефіцієнту дорівнює 0, 263 797.

Розмір лізингових платежів визначається шляхом помноження вартості майна на коефіцієнт розстрочки:

R = K a (2.7)

R = K a? 1 + i (2.8)

Формула (2.8) застосовується при платежах в кінці періодів, формула (2.7) — при платежах на початку періодів. Платежі що проводятьс яв кінці періодів більші ніж. на початку періодів в 1? (1 + i) раз.

За умови, якщо лізингова угода передбачає викуп майна (не в нашому випадку) по залишковій вартості, доля якої в вартості майна дорівнює s, то застосовуються такі формули:

R = K (1 — s н n) a; (2.9)

R = K (1 — s н n) a? 1 + i; (2.10)

де н n = 1? (1 + i) n дисконтний миножник за ставкою i.

Поділ суми платежу по лізингу на суму амортизації боргу і виплату відсотків проводиться поступово. Сума, що йде на погашення основного боргу, знаходиться як різниця лізингового платежу і відсотків на залишок заборгованості:

а) платежі в кінці періодів

d t = R — D t — 1i (2.11)

де Dt — сума погашення основного боргу в періоді t = 1, …, n

Dt — 1 залишок боргу на кінець періоду t — 1, D0 = K

В першому періоді

d 1 = R — K i (2.12)

Залишок заборгованості поступово визначається, як

D t = D t — 1 - d t (2.13)

б) платежі на початку періодів

d 1 = R

d 2 = R — K i

d t = R — D t — 1 i

Таким чином використовуючи дані з лізингової угоди нашого дослідження проводимо наступні розрахунки:

K = 100 000 грн., i = 12%, n = 9 років, платежі в кінці періоду, повне погашення вартості обладнання, відповідно s = 0. По формулі отримуємо:

R = 100 000 [ 0, 12? 1 — (1 + 0, 12) — 9 ] = 100 000 ?0, 1638 = 16 380 грн.

Якби контракт передбачав платежі на початку кожного періоду, то згідно формули:

R =100 000 ?[ 0,12? 1 — (1 + 0,12)— 9 ]? 1? 1 + 0,12 = 14 625 грн.

Графік погашення заборгованості в кінці кожного періоду приведений нижче (табл. 2.17)

Таблиця 2.17 Графік погашення заборгованості

Рік

Залишок боргу на кінець періоду

Відсоткові платежі

Погашення боргу

Лізингові платежі

12 000,00

6800,00

11 184,00

7616,00

10 270,00

8529,90

9246,48

9553,51

67 500,48

8100,05

10 699,94

56 800,53

6816,06

11 983,93

44 816,59

5377,99

13 422,00

31 394,58

3767,34

15 032,65

16 462,92

1975,44

16 824,56

Суми, що передбачені для погашення основного боргу, збільшуються, в той час, як відсоткові платежі скорочуються.

Як вже було зазначено вище, всі умови по виплаті платежів, зазначаються в лізинговій угоді, та обговорюються і фіксуються в ряді документів. Одним із таких є «Рахунок до угоди про лізинг»:

Крім того існує ще цілий перелік документів, які супроводжують укладення лізингової угоди. Це: «Підтвердження на оплату», «Заявка на представлення устаткування в лізинг», «Паспорт підприємства (лізингоотримувача)», «Протокол прийняття об'єкту лізингу» і т.д. [32,с.260]

Облік операцій по оперативній оренді. Передача і повернення об'єкта оренди оформляється актом приймання-передачі. Орендар (ТОВ «Дружба») прийняте в оренду устаткування зараховує його на забалансовий рахунок 01 «Орендовані необоротні активи» за балансовою вартістю орендодавця, зазначеною у договорі оренди, із збереженням інвентарних номерів орендодавця. Регістрами аналітичного обліку служить копія інвентарної картки орендодавця (або виписка з інвентарної книги), що додається до акта приймання-передачі [46,с.17].

По переданих в оперативну оренду основних засобах орендодавець («Укрлізинг») протягом строку оренди щомісячно нараховує амортизацію з відображенням на дебеті рахунка 23 «Виробництво» (окремий субрахунок для обліку витрат по орендних послугах) у кореспонденції з кредитом рахунка 131 «Знос основних засобів».

Орендна плата (лізингові платежі), як зазначалося вище включає: амортизаційні відрахування на повне відновлення орендованого майна, частку прибутку (орендний процент), який одержує орендодавець за передане в оперативну оренду майно, і податок на додану вартість.

Відповідно до п. 3 Методики в орендну плату не входять оплата послуг, які згідно з договором зобов’язується надати орендодавець, а також витрати на утримання орендованого майна і витрати, пов’язані з відшкодуванням витрат орендодавця по сплаті податку на землю [6,с.21−29].

Орендна плата, сплачена орендарем у рахунок наступних звітних періодів (місяця, кварталу, року), відображається по дебету рахунка 39 «Витрати майбутніх періодів» І кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках». У міру настання відповідних періодів, яких стосується сплачена наперед орендна плата, рахунок 39 кредитується в кореспонденції з дебетом рахунків по обліку витрат виробництва або обігу (91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати».

Якщо за умовами договору на оперативну оренду основних засобів передбачено добудову, дообладнання, реконструкцію або модернізацію об'єкта оренди орендарем, то такі витрати обліковуються як капітальні інвестиції І після закінчення робіт зараховуються до складу власних основних засобів Облік операцій по фінансовій оренді. Передача у фінансову оренду об'єкту основних засобів на підставі акта передачі-приймання в бухгалтерському обліку підприємства-орендодавця (компанії «Укрлізинг») відображається записом по дебету рахунка 161 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду» і кредиту рахунка 10 «Основні засоби». Орендар (ТОВ «Дружба») вартість взятого у фінансову оренду устаткування за оцінкою, погодженою з орендодавцем (компанією «Укрлізинг»). приймає на облік записом по дебету рахунка 10 «Основні засоби» (відповідний субрахунок обліку основних засобів), і кредиту рахунка 531 «Зобов'язання з фінансової оренди». Аналітичний облік по даному субрахунку ведеться по кожному орендодавцю. Орендодавцем («Укрлізинг») належна до погашення частка вартості фінансової оренди щомісячно відображається записом:

Д-т рах. 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»,

К-т рах. 161 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду».

Витрати копанії «Укрлізинг» по сплаті відсотків за кредит при придбанні об'єкта лізингу і його страхуванню до затрат, пов’язаних з фінансовою орендою, не включаються, а відображаються записом:

Д-т рах. 373 «Розрахунки за нарахованими доходами»

К-т рах. 732 «Відсотки одержані».

ТОВ «Дружба» суму амортизації, нараховану по взятих у фінансову оренду основних засобах, відображають по кредиту рахунка 131 «Знос основних засобів» у кореспонденції з дебетом відповідних рахунків обліку витрат виробництва або обігу (23 «Виробництво», 91 «Загальновнробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» та Ін.).

Сума орендної плати (лізингові платежі), яка підлягає перерахуванню орендодавцеві (компанії «Укрлізинг»), відображається по кредиту рахунка 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» і дебету рахунка 531 «Зобов'язання з фінансової оренди».

На суму нарахованих відсотків по операціях, пов’язаних з фінансовою орендою, роблять запис:

Д-т рах. 952 «Інші фінансові затрати»

К-т рах. 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками».

Погашення заборгованості по фінансовій оренді відображається записом по кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках» і дебету рахунків: 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» (на суму поточної частки заборгованості по фінансовій оренді), 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» (на суму сплачених відсотків по фінансовій оренді).в разі переходу основних засобів, взятих у фінансову оренду, у власність орендаря (ТОВ «Дружба») в бухгалтерському обліку роблять записи по дебету рахунка 10 «Основні засоби» (відповідний субрахунок обліку власних основних засобів) і кредиту рахунка 10 «Основні засоби» (відповідний субрахунок орендованих основних засобів). Одночасно сума нарахованого за час фінансової оренди зносу об'єктів відображається по дебету рахунка 131 «Знос основних засобів» (відповідний субрахунок обліку зносу орендованих основних засобів) і кредиту рахунка 131 «Знос основних засобів» (відповідний субрахунок обліку зносу).

Якщо після закінчення строку фінансової оренди об'єкт оренди викуповується орендарем (ТОВ «Дружба») за залишковою вартістю, то таку вартість орендодавець (компанія «Укрлізинг») на підставі документів про оплату відображає по дебету рахунка 377 «Розрахунки з Іншими дебіторами» і кредиту рахунка 161 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду».

ТОВ «Дружба», як орендар на підставі цих документів робить запис по дебету рахунка 531 «Зобов'язання з фінансової оренди» в кореспонденції з кредитом рахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» [49,с.37−45].

2.3 Розрахунок ризиків лізингових операцій Більшість лізингових угод виникає через особливі трактування існуючих податкових, грошово-кредитних або заставних умов. Вони дарують не лише вигоди кожній із сторін лізингової угоди, а й несуть ризики для обох сторін.

Лізингові операції мають підвищений ступінь ризику — майновий і фінансовий, хоча останній для лізингоотримувача подібний до ризику, пов’язаного з утворенням будь-якого боргу, все ж він істотно менший внаслідок існування безпосереднього зв’язку між кредитом і активами, що фінансуються. Якщо немає інших гарантій щодо фінансування, тоді ризик для лізингоотримувача обмежений ризиком втрати права використання певного активу.

У Законі «Про лізинг» введено нову норму, що захищає лізингодавця. Вона передбачає у випадку несплати платежів лізингоотримувачем повну передачу лізингодавачу взаємної угоди, скріпленої підписом нотаріуса. Оскільки ця процедура ще не врегульована, породжується ціла низка фінансових проблем, які слід вирішувати тільки з нотаріатом.

Крім того, з точки зору розвитку лізингових відносин, важливого значення набуває використання вторинного устаткування. Оскільки в Україні відсутній ринок вторинного устаткування, виникає проблема викупу майна лізингоотримувачем.

При здійсненні лізингової діяльності за об'єктивними та суб'єктивними причинами учасники цих операцій піддаються впливу різного роду ризиків, мінімізація яких являється найважливішою функцією ефективного інвестиційного менеджменту. В економічному змісті ризик — подія, яка може виникнути або ні. Якщо така подія виникне, то у операторів лізингових угод можливі три економічні результати:

— негативнийвтрата частини ресурсів, недоотримання доходів чи поява додаткових витрат;

— позитивний — збільшення прибутку, скорочення витрат або отримання користі;

— нулевий — не здійснює впливу на фінансово-господарські результати.

В лізинговій діяльності можуть бути як загальні (чисті), так і специфічні .

Чисті ризики — природні, економічні, політичні, транспортні та деякі комерційні (майнові, виробничі, торгові) — призводять до від'ємного або нулевого господарського результату.

Політичні і юридичні ризики тісно пов’язані між собою і виявляються при здійсненні міжнародних лізингових операцій. Політичний — це небезпека фінансових втрат, пов’язаних зі зміною політичної ситуації в країні та економічної політики. Юридичний ризик пов’язаний з втратами, що виникають в результаті змін законодавчих актів .

Специфічні (приватні) ризики в сфері лізингу — це загалом фінансові ризики (кредитні, процентні, валютні, втраченої вигоди, інфляційні), які означають отримання як від'ємних, так і позитивних економічних результатів. Вони є наслідком неефективних керівничих рішень на різних етапах лізингових угод.

Комерційний ризик є відбиттям ненадійності доходів властивої цілим галузям промисловості. Це виражається у відсоткових ставках, що встановлюються кредиторами в цих галузях.

Виробничий ризик подібне до комерційного за виключенням того, що він характерний скоріш для рівня компанії, ніж для галузі вцілому. Це пов’язано зі здатністю підприємства реагувати на зміни (особливо спади) у попиті на свої послуги. Тобто чим вищий у фірми по їх рентабельності (вищі ії постійні витрати), тим менше вона здатна реагувати на зміни в економічному оточенні, і тим вищою буде страхова премія, що вимагається кредиторами.

Фінансовий ризик виникає внаслідок керівничих рішень, пов’язаних з фінансуванням активів. Нездатність заплатити у срок передписані платежі може привести до банкрутства, тому по мірі зростання частки боргу в структурі капіталу, зростає і страхова премія, на яку розраховує інвестор [ 27, с.289].

Виділяють також інвестиційні ризики, які пов’язані з можливим обесціненням інвестиційно-фінансового портфелю, складеного як із власних коштів, так і з залучених коштів і ринковий ризик, пов’язаний із можливим коливанням ринкових відсоткових ставок .

Основні специфічні ризики, що пов’язані з діяльністю лізингоотримувача, від якого багато в чому залежить успіх всього проекту, представлені в таблиці 2 .18.

Маркетингові ризики — ризик не знайти орендатора на все обладнання, що мається. Він властивий в основному оперативному лізингу. Засобом страхування є збільшення ризикової премії в лізинговому платежі, використання для угод найбільш популярних видів обладнання; продаж об'єкту угоди по закінченню лізингового договору з урахуванням кон’юктури ринку.

Ризик прискореного морального старіння об'єкта угоди оскільки він «піддається впливу науково-технічного прогресу». Основним способом його мінімізації є встановлення безвідкличного періоду, протягом якого угода може бути розірвана.

Ціновий ризик — це ризик потенційної втрати прибутку, пов’язаний зі зміною ціни об'єкта лізингової угоди протягом сроку ії дії. Лізингоотримувач несе збитки при падінні цін на орендоване по старим цінам обладнання. Мінімізація цього ризику здійснюється шляхом встановлення фіксованої суми кожного лізингового платежа протягом всього періоду лізингу. Ризик загибелі або неможливості подальшої експлуатації мінімізується шляхом страхування об'єкта угоди [10,с.5].

Ризик незбалансованої ліквідності, можливості фінансових втрат, які виникають, коли лізингодавець невзмозі рефінансувати свої активні операції, сроки платежів по яким не настали, за рахунок залучення кредитних коштів. Мінімізація досягається шляхом ув’язання потоків грошових коштів у часі; створення резервного фонду; диверсифікації пасивних операцій.

Ризик неплатежу. Мінімізація заснована на аналізі фінансового положення лізингоотримувача; лімітуванні суми одної лізингової угоди; отримання гарантій від третіх осіб; страхування ризику неплатежу.

Таблиця 2.18 Характеристика і способи мінімізації ризиків

Вид ризику

Основні причини

Способи мінімізації ризику

Виробничий

Зниження плануємого обсягу виробництва; зростання матеріальних і трудових витрат; низька якість продукції, послуг

Аналіз угод по залученню ресурсів та сировини; дослідження аналогічних проектів.

Маркетингові

Невдалий вибір сфери діяльності; похибки в ціноутворенні; недооцінка конкурентів.

Вивчення угод збуту продукції; проведення оцінки сегменту ринку; розробка маркетингової стратегії;

Недофінансування

Невиконання фінансовими учасниками проекту своїх обов’язків; потреба в інвестиціях визначена невірно.

Розрахунок потреби в інвестиціях; оцінка кредитної організації; повишення долі участі клієнту в проекті.

Ризики пов’язані з учасниками проекту

Зміна інтересів учасника в процесі угоди; невиконання своїх обов’язків.

Передбачити в угоді невигідність, невиконання обов’язків учасниками

Кредитний

Невиплата підприємством основного боргу та відсотків.

Оцінка платоспроможності; забезпечення і зменшення суми кредиту;

Відсотковий ризикнебезпека втрати, яка виникає в результаті збільшення відсоткових ставок, що виплачуються лізинговій компанії по банківським кредитам, над ставками, передбаченими лізинговою угодою. Зниження здійснюється шляхом куплі - продажу фінансових ф’ючерсів або укладення угоди «відсотковий своп».

Валютний ризик — можливість втрат в результаті коливання валютних курсів. Мінімізуються подібно відсотковому ризику [ 12, с.12].

Ефективність (віддача) інвестицій для підприємства охоплює два компоненти — ставку, звільнену від ризику, та страхову премію.

Процес керування ризиками складається з ряду етапів: визначення мети, виявленя ризику, аналіз ризику, вибор методу управління ризиком, застосування вибраного результату [9,с.256].

Саме за таким планом ми проаналізуємо застосування лізингового проекту на ТОВ «Дружба», визначивши перлік ризиків, які можуть бути очікувані протягом лізингового періоду, або власне внаслідок проведення лізингових операцій.

Мета визначається як:

— забезпечення стійкого розвитку підприємства і оптимізації внутрішньої середи в умовах зміни зовнішніх факторів прямого і побічного впливу;

— мінімізація фінансово-економічних втрат від можливих ризиків при участі в даннім проекті.

Виявлення ризиків відбувається шляхом збору та вивчення різної інформації на основі наданої фінансової звітності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про структуру капітала), а також за статистичними результатами маркетингових досліджень.

Аналіз ризику з метою прийняття рішення про доречність участі в проекті і випрацюванні мір по захисту від можливих економічних втрат відбувається у натступній послідовності:

1. Виявляються внутрішні і зовнішні фактори збільшення або зменшення певного виду ризику.

2. Аналізуються виявлені фактори .

3. Дається оцінка виду ризику з точки зору ліквідності проекту (фінансової здатності) і ефективності вкладень інвестицій.

4. Встановлюється досягнутий рівень ризику у співвідношенні з максимально можливою сумою збитку і власних фінансових ресурсів інвестора в межах від 0 до 25%.

5. Проводиться аналіз окремих операцій по обраному рівню ризику.

6. Розробляється система мір позниженню втрат від ризику на випадок прийняття рішення про участь в данім проекті [63,с.133].

Аналіз ризику базується на критеріях, запропонованих відомим американським експертом Б. Берлімером:

— втрати від ризику незалежні одне від одного;

— втрати за одним направленням «з портфелю ризиків» не обов’язково збільшують ймовірність втрати по іншому.

— максимально можливий збиток не повинен привищувати фінансових можливостей учасника.

Загалом виділяють два основні види ризику: динамічний та статистичний. Динамічний пов’язаний з непередбаченими змінами вартості основного капіталу, що викликається зміною ринкових або політичних умов реалізації проекту. Це може привести як, до втрат, так і до додаткових доходів. Статистичний ризик — це ризик втрат реальних активів внаслідок нанесення збитку власності, або доходу [46,с.17].

Жодні інвестиції не характеризуються одним і тим самим рівнем ризику. Однак більша частина інвестицій може бути розподілена по категоріям, в середині яких рівні ризику близькі між собою.

Всі фактори, що впливають на зміну ступеню ризику проекту, можно умовно розділити на дві групи. До об'єктивних відносяться фактори, що не залежать безпосередньо від самого підприємства (інфляція, конкуренція, політичні та економічні киризи, наявність податкових льгот). До суб'єктивних відносяться фактори, що мають безпосереднє відношення до данного підприємства і напряму залежать від ефективності його керування та організації (виробничий потенціал, технічне оздоблення) [18,с.49]

Таблиця 2.19 Розподіл рівней ризиків по категоріям інвестицій

Категорії інвестицій

Рівнеь ризику порівняно із загальним ризиком підприємства

обов’язкові інвестиції

не враховується

проекти зниження собівартості товару, послуги

нижче середнього

проекти розширення підприємства

середній

нові товари або ринки

вище середнього

дослідження та розроботки

високий

Чисельне вираження ризику компанії отримуємо комбінацією середнього значення вартості капіталу підприємства і вартості боргу. Результатом буде величина, що називається взвішаною середньою вартістю капітала. Вона вираховується таким чином:

1. Гранична вартість боргу після відняття податків помножується на частку боргу в структурі капіталу.

2. Вартість акціонерного капіталу помножується на частку в структурі капіталу підприємства.

3. Оба результати складаються. Використовуються граничні вартості боргу, оскільки передбачається, що інвестиції вимагають «нового» капіталу.Податки віднімаються від вартості борга, оскільки вони з боргу не знімаються [20,с.3].

В загальнім вигляді аналіз ризиків поділяється на два види: кількісний та якісний. Якісний може бути порівняно простим, з метою — визначити фактори ризику, встановити потенційні області ризику і ідентифікувати всі можливі ризики.

Кількісний аналіз ризику, тобто чисельне визначення розмірів окремого ризику проекту вцілому проводиться з використанням різних методів. Найбільш розповсюдженими є статистичний, аналітичний, метод експертних оцінок, аналіз доречності витрат і метод використання аналогів [37,с.20].

За умови тих даних, які нам доступні, і є необхідними для розрахунку, ми будемо визначати область ризику, для інвестування в ТОВ «Дружба» (з метою лізингового фінансування), використовуючи метод «Аналізу доречності витрат»

Метою аналіза є визначення потенційних зон ризику. Збільшення первинно запланованих витрат може бути зумовлене наступними основними причинами:

* первинна недооцінка необхідних витрат;

* зміною меж проектування;

* відмінностями у виробництві;

* збільшенням первинної вартості об'єкту.

В якості показників ступеню ризику можна використовувати три основних показники фінансової стійкості підприємства. Такими показниками є:

— надлишок (+) або недолік (-) власних коштів (±Ес);

— надлишок (+) або недолік (-) власних, середньострокових і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (±Ет);

— надлишок (+) або недолік (-) загальної величини основних джерел для формування запасів і витрат (±Ен) [62,с.213].

Ці показники відповідають показникам забезпеченості запасів і витрат джерелами їх формування. Балансова модель стійкості фінансового стану підприємства ТОВ «Дружба» має наступний вигляд:

F + Z + Ra = Ис + Кт + Kt + Rp, (2.13)

55 017 + 20 472 + 12 042 = 70 142 + 1493 + 16 618

8753 =8753

де F — основні кошти і вкладення; Z — запаси і витрати; Ra — грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення, дебіторська заборгованість; Ис — Джерело власних коштів; Кт — середньострокові та довгострокові кредити, та позикові кошти; Kt — короткострокові кредити; Rp — кредиторська заборгованість та позикові кошти.

Для аналізу коштів, що піддаються ризику, загальний фінансовий стан підприємства слід розділити на 5 областей:

Область абсолютної стійкості, коли мінімальна величина запасів і витрат відповідає без ризикової області;

Область нормальної стійкості, відповідає області мінімального ризику, коли мається нормальна величина запасів і витрат;

Область нестійкого стану, відповідає області збільшеного ризику, коли мається надлишкова величина запасів і витрат;

Область критичного стану відповідає області критичного ризику, коли присутній надлишок пропозиції послуги, і має місце низький на неї попит;

Область кризисного стану відповідає області недопустимого ризику, коли маються надлишкові запаси продукції, а фірма знаходиться на грані банкрутства.

Вирахування трьох згаданих показників фінансової стійкості, дозволяє визначити ступінь їх стійкості для кожної фінансової області.

Нарахування власних оббігових коштів визначається як різниця величини джерел власних коштів і основних коштів і вкладень:

Ес = Ис — F; (2.14)

Ес = 70 142 — 55 017 = 15 125 грн. ;

а надлишок (+), чи недолік (-) власних коштів визначається наступним чином:

±Ес = Ис — F — Z; (2.15)

±Ес = 70 142 — 55 017 — 20 472 = - 5347 грн.;

Надлишок (+), чи недолік (-) власних коштів у сукупності зі середньостроковими та довгостроковими джерелами формування запасів і витрат визначається наступним чином:

±Ет = (Ес + Кт) — Z; (2.16)

±Ет = (15 125 + 1493) — 20 472 = - 3854 грн.;

Надлишок (+), чи недолік (-) загальної величини основних коштів для формування запасів і витрат дорівнює:

±Ен = (Ес + Кт + Kt) — Z; (2.17)

±Ен = (15 125 + 1493 + 16 618) — 20 472 = + 12 764 грн;

При ідентифікації області фінансової ситуації використовується наступний трьохкомпонентний показник:

{S (±Ес), (±Ет), S (±Ен)}

де функція визначається таким чином:

S (x) = 1, якщо x? 0

S (x) = 0, якщо x? 0

Виходячи з вищевказаного слідує, що:

1) Абсолютна стійкість фінансового стану задається умовами:

±Ес? 0

±Ет? 0 S заг. = (1.1.1)

±Ен? 0

2) Нормальна стійкість задається умовами

±Ес? 0

±Ет? 0 S заг. = (1.1.1)

±Ен? 0

3) Нестійкий фінансовий стан, що дозволяє поновити рівновагу платежездатності підприємства:

±Ес < 0

±Ет? 0 S заг. = (0.1.1)

±Ен? 0

4) Критичний фінансовий стан, що задається умовами:

±Ес < 0

±Ет < 0 S заг. = (0.0.1)

±Ен? 0

5) Кризисний фінансовий стан задається умовами,

±Ес < 0

±Ет < 0 S заг. = (0.0.0)

±Ен < 0

Дослідження фінансової стійкості ТОВ «Дружба» проводимо на основі побудови балансу платежездатності (табл. 2.20).

Таблиця 2.20 Аналіз фінансової стійкості ТОВ «Дружба»

Показник

На початок періоду (грн.)

На кінець періоду (грн.)

Зміни за період

Джерела власних засобів за відліком іммобілізації по статтях розділу 3 активу (Р520- ІМ)

+ 1055

Основні кошти і вкладення (ф090)

+ 233

Наявність власних обігових коштів

(стр. 1 — стр.2)

+ 822

Довгострокові, середньострокові і позикові кошти

(п610+ п 620+ п 650)

— 112

Наявність власних середньострокових ідовгострокових позикових коштів формування запасів івитрат (стр. 3 — стр.4)

+710

Короткострокові кредити і позикові кошти

— 2171

Загальна величина основних джерел формування запасів і витрат (стр. 5 — стр.6)

— 1461

Загальна величина запасів і витрат (а170)

+529

Надлишок (+), або недолік (-) власних і обігових коштів (стр. 3 — стр.8)

— 5347

— 5064

+282

Надлишок (+), або недолік (-) власних, довгострокових, середньострокових позикових джерел формування запасів і витрат (стр. 5 — стр.8)

— 3854

— 3693

+ 170

Надлишок (+), або недолік (-) загальної величини основних джерел формування запасів і витрат (стр. 7 — стр.8)

+ 8188

+ 6186

— 2001

Трьохкомпонентний показник типу фінансової ситуації

S=(S стр.9)

S = стр.10

S = стр.11

(0, 0, 1)

(0, 0, 1)

По аналізу фінансової стійкості ТОВ «Дружба» за визначений період, можна зробити наступні висновки: підприємство знаходиться в області критичного фінансування, що відповідає області критичного ризику. Це виникає внаслідок того, що в цій області спостерігається прострочена заборгованість по ссудах банку, і по розрахунковим документам з причини недоліку власних обігових коштів, понад планових запасів товарно матеріальних цінностей, несплачених рахунків клієнтів та ін. Але, тем не менш, при такому становищі ще зберігається можливість встановлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів, кредитів банку (під заставу майна), та інших позикових коштів.

Таким чином, при реалізації лізингового проекту на ТОВ «Дружба», можливе виникнення наступних ризиків:

1) Комерційні ризики:

· ризик пов’язаний із попитом на пропонуємі послуги;

· ризик пов’язаний із зміною ціни на пропонуємі послуги;

· ризик пов’язаний з відмовою замовника на оплату роботи;

2) Технічні ризики:

· ризик втрати чи ушкодження об'єкту лізингу;

· ризик низької ліквідності об'єкту лізингу.

3) Юридичні ризики:

· пов’язаний зі зміною законодавства, відносно припинення виконання робіт по приватизації земльних ділянок.

Відповідно джерелами виникнення ризиків є:

· недостатня інформація про попит на данний вид послуг;

· недостатній аналіз ринку ;

· недооцінка своїх конкурентів;

· падіння попиту на даний вид робіт.

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ ТОВ «ДРУЖБА»

3.1 Оцінка ефективності використання лізингу В попередніх розділах було розглянуто ефективність лізингових операцій безпосередньо у порівнянні їх різних видів між собою, в наслідок чого ми дійшли висновку, що найбільш вигідним і економічно та фінансово привабливим для ТОВ «Дружба», на даний період часу є фінансовий лізингз використанням механізму прискореної амортизації. Його фінансову ефективність і переваги перед іншими видами лізингу було розглянуто у розділі 2.

Так як метою роботи є визначення взагалі ефективності впровадження і використання лізингових операцій для ТОВ «Дружба», тоді крім того, пропонується розглянути фінансові переваги лізингу у порівнянні з дещо аналогічними операціями оренди та кредиту. Разом з тим між банківським кредитом та лізингом є певні відмінності (табл. 3.1).

Як вже зазначалося лізинг має певні схожості з орендою та кредитом, разом з тим лізинг є самостійним видом договірних стосунків, і володіє цілим рядом характерних особливостей.

Лізинг, являє собою поєднання особливого виду фінансових послуг зі специфічною формою підприємництва, і має великі шанси для розвитку у сучасній економічній ситуації в державі, коли у сфері надання послуг все більше поглиблюється спеціалізація, а накопичення кредитних ресурсів проходить дуже нерівномірно [11,с.54].

Розглянемо порівняльний аналіз ефективності лізингу і кредиту при придбанні ТОВ «Дружба» основних засобів.

В даннім аналізі враховуються не тільки фінансові і розрахункові (числові) аспекти лізингу і кредиту, але і податкові, юридичні й інші практичні аспекти, що виникають у практиці інвестування засобів для розвитку діяльності підприємства.

Таблиця 3.1 Порівняльна характеристика банківського та лізингового кредиту

Ознаки

Банківський кредит

Лізинг

Ступінь фінансування основних фондів

Фінансує 60−70% вартості придбаних основних фондів

Фінансує 100% придбаних основних фондів

Забезпечення

Кредитор вимагає ліквідної застави вартістю не менше ніж 130−140% вартості кредиту

Заставою є сам об'єкт лізингу. За умови, що лізингова компанія отримує банківський кредит на придбання об'єкта лізингу, потрібна застава в розмірі лише 30−50% суми кредиту

Право власності кредитора на об'єкт лізингу

Зберігає за собою заставне майно до повного погашення позики

Лізингоодержувач стає власником узятого в оренду майна тільки після закінчення строку договору та повної оплати лізингових платежів

Форма надання

У грошовій формі

У товарній або товарно-грошовій: за зворотнього лізингу, наприклад, підприємство продає лізинговій компанії основні фонди і отримує кошти, одночасно укладаючи договір про їх оренду

Спосіб погашення боргу

У грошовій формі

У грошовій, товарній або змішаній формах

Розмір плати

Відсотки за кредит плюс сума основного боргу

Плата за банківський кредит плюс вартість основних фондів плюс лізингова маржа (прибуток лізингової компанії)

Результатом такого підходу є те, що ТОВ «Дружба» розглядається як підприємство, що по своїх характеристиках (фінансово-економічним показникам) відповідає вимогам регламенту Банку-кредитора і може реально претендувати на кредитування, а саме, воно має достатні обороти по рахунку, власне майно, внесене в забезпечення кредиту, сформоване виробництво, що має визначену структуру доходів і витрат.

У даному аналізі будуть розглянуті переваги і недоліки лізингу і кредиту, що виникають в основних суб'єктів кредитних відносин: у Банку, у лізингової компанії, у лізингоотримувача.

Приведемо розрахунки кошторису виторгу і витрат і руху коштів для ТОВ «Дружба», яке вирішило придбати устаткування (основні засоби) для двох можливих способів:

шляхом залучення банківського кредиту;

шляхом довгострокового фінансового лізингу.

Приймемо наступні вихідні дані для розрахунку:

Вартість устаткування, що здобувається: 100 000 грн.

ПДВ по устаткуванню, що здобувається: 20 000 грн.

Сума кредиту на 3 роки: 120 000грн.

Кредитна ставка: 12% річних.

Маржа лізингової компанії - 4% річних,

Виторг від реалізації послуг на новому обладнанні складає 200 000 у рік.

ПДВ від реалізації 40 000 у рік.

Склад і співвідношення витрат у структурі собівартості прийняті емпірично і відповідають даним, приведеним у таблицях нижче.

Норма амортизації 11,1% у рік, розрахована лінійним методом.

При лізингу устаткування враховується на балансі компанії «Укрлізинг».

При лізингу застосовується коефіцієнт прискореної амортизації - до 3.

У розрахунках по поверненню кредиту, виплаті відсотків і лізингових платежів прийняте щомісячне погашення боргу по ануїтетній схемі, що передбачає рівномірність щомісячних виплат.

В обох випадках прийняте припущення, що ПДВ, сплачений постачальнику за устаткування повертається з бюджету після третього місяця після сплати за предмет лізингу (що відповідає мінімально можливому терміну повернення ПДВ із бюджету), і направляється на погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до вихідних даних у табл. 3.2 приведений графік погашення кредиту і виплати відсотків.

У табл. 3.3 приведений графік і склад лізингових платежів, що розраховані за методикою наведеною у розділі 2. Відповідно до регламенту банку, видача кредиту має бути забезпечена заставою, у якому заставна вартість майна повинна складати суму кредиту і відсотків за рік, а саме:

— 139 794,63 у випадку кредиту;

— 140 333,51 у випадку лізингу.

Однак у випадку лізингу, устаткування що здобувається передається в заставу банку і заставна сумі нового обладнання складає до 70% вартості майна, а саме 84 000. Таким чином, необхідна величина застави при лізингу складає 56 333,51, що істотно знижує вимоги до активів підприємства (ТОВ «Дружба») і підвищує його шанси на здійснення планів розвитку підприємства.

У табл. 3.4 приведені допоміжні розрахунки амортизації і податку на майно для випадку придбання устаткування з кредиту.

У табл. 3.5 приведені допоміжні розрахунки амортизації і податку на майно для випадку придбання устаткування в лізинг.

Таким чином, при аналізі даних з табл. 3.4 і 3.5, можна зробити висновок, що податок на майно сплачений платником податків (ТОВ «Дружба») при лізингу за перші три роки буде більш ніж у 2.5 рази менше, ніж сплачений при кредиті. Також необхідно пам’ятати, що при кредиті платник податків продовжує платити податок на майно ще шість років (приблизно 4000 грн.)

Для визначення фінансових результатів від експлуатації устаткування в табл. 3.6 приведений кошторис виторгу і витрат, розрахованих виходячи з приведених вище умов і розрахунків.

Результати розрахунків, приведених у таблицях дозволяють зробити наступні висновки:

1. Розрахунковий прибуток підприємства у випадку кредитування придбання устаткування, істотно вище варіанта лізингу (рядок 4.1 табл. 3.6), що приводить до збільшення податку на прибуток, що сплачується в бюджет (рядок 4.6 табл. 3.6).

2. Сума податку на додану вартість (ПДВ), що сплачується в бюджет (рядок 5 табл. 3.6) у випадку кредитування істотно вище варіанта лізингу.

3. Також необхідно відзначити, що в перші три роки при погашенні кредиту, амортизації не вистачає для формування джерела погашення кредиту і погашення кредиту відбувається за рахунок частини чистого прибутку .

2. Крім того, прибуток після оподатковування при кредиті начебто б більше, ніж при лізингу (рядок 4.7, табл.3.6), але якщо врахувати вищесказане, то можна зробити висновок при кредиті ТОВ «Дружба» необхідно заплатити податок на прибуток для погашення кредиту, а потім ще сплатити частину прибутку.

При лізингу у лізингоотримувача (ТОВ «Дружба») на першому етапі утвориться невеликий чистий прибуток, але зате даний прибуток не буде використовуватися в погашенні боргу. Обслуговування боргу відбувається тільки за рахунок витрат підприємства, (усі лізингові платежі відносяться на витрати), і ТОВ «Дружба» не потрібно відтягати частину чистого прибутку, попередньо сплативши податок на прибуток.

5. Зазначені вище обставини приводять до того, що витрата коштів підприємством, істотно збільшується у випадку кредитування в порівнянні з лізингом, що, знижує залишок коштів підприємства, і, у свою чергу, знижує стійкість проекту у випадку кредитування і підвищує ризики банку по поверненню кредитних засобів.

Таблица 3.2 Графік погашення кредиту і виплати відсотків

Період платежу

Виплата на місяць

Процентний платіж

Платіж по боргу

Борг по кредиту

3985,71

1200.00

2785,71

12 000,00

3985,71

1172,14

2813,57

11 721,42

3985,71

1144,07

2841,71

11 440,07

23 985,71

1115,59

22 870,12

11 155,89

3252,29

886,88

2365,41

8868,88

3252,29

863,23

2389,06

86 323,46

3252,29

839,34

2412,95

83 934,39

3252,29

815,21

2437,08

81 521,44

3252,29

790,84

2461,45

79 084,35

3252,29

766,22

2486,07

76 622,89

3252,29

741,36

2510,93

74 136,82

3252,29

716,25

2536,04

71 625,89

3252,29

690,89

2561,40

69 089,85

3252,29

665,28

2587,01

66 528,45

3252,29

639,41

2612,88

63 941,44

3252,29

613,28

2639,01

61 328,55

3252,29

586,89

2665,40

58 689,54

3252,29

560,24

2692,05

56 024,13

3252,29

533,32

2718,97

53 332,08

3252,29

506,13

2746,16

50 613,10

3252,29

478,66

2773,63

47 866,93

3252,29

450,93

2801,36

45 093,30

3252,29

422,91

2829,38

42 291,93

3252,29

394,66

2857,67

39 462,55

3252,29

366,04

2886,25

36 604,88

3252,29

337,18

2915,11

33 718,63

3252,29

308,03

2944,26

30 803,51

3252,29

278,59

2973,70

27 859,25

3252,29

248,85

3003,44

24 885,54

3252,29

218,82

3033,47

21 882,10

3252,29

188,48

3063,81

18 848,62

3252,29

157,84

3094,45

15 784,81

3252,29

126,90

3125,39

12 690,36

3252,29

95,65

3156,65

9564,96

3252,29

64,08

3188,21

6408,31

3252,29

32,20

3220,09

3220.0

Всього

140 016,45

20 016,45

120 000,00

0.00

Таблица 3.3 Графік і склад лізингових платежів

Період

Виплата на місяць.

ПДВ

Усього виплата

Маржа

Процентний

Платіж

Борг по кредиту

платежу

на місяць із ПДВ

платіж

по боргу

(для довідки)

4338,28

867,65

5205,94

600,00

1200,00

2538,28

12 000,00

4338,28

867,65

5205,94

587,30

1174,61

2576,36

117 461,17

4338,28

867,65

5205,94

574,42

1148,85

2615,00

114 885,51

4338,28

867,65

5205,94

561,35

1122,70

22 654,23

112 270,34

3546,74

709,34

4256,09

448,08

896,16

2202,50

89 616,11

3546,74

709,34

4256,09

437,06

874,13

2235,54

87 413,60

3546,74

709,34

4256,09

425,89

851,78

2269,07

85 178,06

3546,74

709,34

4256,09

414,56

829,09

2303,11

82 908,99

3546,74

709,34

4256,09

403,02

806,05

2337,65

80 605,88

3546,74

709,34

4256,09

391,34

782,68

2372,72

78 268,22

3546,74

709,34

4256,09

379,47

758,95

2408,31

75 895,50

3546,74

709,34

4256,09

367,43

734,87

2444,43

73 487,18

3546,74

709,34

4256,09

355,21

710,42

2481,10

71 042,75

3546,74

709,34

4256,09

342,80

685,61

2518,32

68 561,64

3546,74

709,34

4256,09

330,21

660,43

2556,09

66 043,32

3546,74

709,34

4256,09

317,43

634,87

2594,43

63 487,23

3546,74

709,34

4256,09

304,46

608,92

2633,35

60 892,79

3546,74

709,34

4256,09

291,29

582,59

2672,85

58 259,43

3546,74

709,34

4256,09

277,93

555,86

2712,94

55 586,58

3546,74

709,34

4256,09

264,36

528,73

2753,64

52 873,63

3546,74

709,34

4256,09

250,60

501,20

2794,94

50 119,99

3546,74

709,34

4256,09

236,62

473,25

2836,87

47 325,05

3546,74

709,34

4256,09

222,44

444,88

2879,42

44 488,18

3546,74

709,34

4256,09

208,04

416,08

2922,61

41 608,75

3546,74

709,34

4256,09

193,43

386,86

2966,45

38 686,14

3546,74

709,34

4256,09

178,59

357,19

3010,95

35 719,69

3546,74

709,34

4256,09

163,54

327,08

3056,11

32 708,74

3546,74

709,34

4256,09

148,26

296,52

3101,95

29 652,62

3546,74

709,34

4256,09

132,75

265,50

3148,48

26 550,67

3546,74

709,34

4256,09

117,01

234,02

3195,71

23 402,18

3546,74

709,34

4256,09

101,03

202,06

3243,64

20 206,47

3546,74

709,34

4256,09

84,81

169,62

3292,30

16 962,82

3546,74

709,34

4256,09

68,35

136,70

3341,68

13 670,52

3546,74

709,34

4256,09

51,64

103,28

3391,81

10 328,83

3546,74

709,34

4256,09

34,68

69,37

3442,69

6937,021

3546,74

709,34

4256,09

17,47

34,94

3494,33

3494,33

Всього

130 849,00

26 169,80

157 018,80

10 283,00

20 566,00

120 000,00

0.00

Таблица 3.4 Розрахунки амортизації і податку на майно у випадку придбання обладнання в кредит

Річний коефіцієнт амортизації

11,10%

Середньорічна вартість майна

Податок на майно

Залишкова вартість 1-й рік

88 900,00

94 450,00

1889,00

Залишкова вартість 2-й рік

77 800,00

83 350,00

1667,00

Залишкова вартість 3-й рік

66 700,00

72 250,00

1445,00

Усього за 3 роки

5001,00

Залишкова вартість 4 рік

55 600,00

61 150,00

1223,00

Залишкова вартість 5 рік

44 500,00

50 050,00

1001,00

Залишкова вартість 6 рік

33 400,00

38 950,00

779,00

Залишкова вартість 7 рік

22 300,00

27 850,00

557,00

Залишкова вартість 8 рік

11 200,00

16 750,00

335,00

Залишкова вартість 9 рік

100,00

5650,00

113,00

Усього за 9 років

9009,0,00

Таблица 3.5 Розрахунки амортизації і податку на майно для випадку придбання устаткування в лізинг

Річний коефіцієнт амортизації

3*11,10%

Середньорічна вартість майна

Податок на майно

Залишкова вартість 1-й рік

66 700,00

83 350,00

1667,00

Залишкова вартість 2-й рік

33 400,00

8425,00

168,50

Залишкова вартість 3-й рік

100,00

4262,50

85,25

Усього за 3 роки

1920,75

Таблица 3.6. Кошторис виторгу і витрат

№ п/п

Показник

Кредит

Лізинг

1 рік

2 рік

3 рік

За три роки

1 рік

2 рік

3 рік

За три роки

Виторг

1.1

Виторг від реалізації

1.2

ПДВ від реалізації

Витрати

2.1

ЗП із нарахуваннями

2.2

Амортизація

2.3

Матеріальні витрати

2.4

Накладні витрати

2.5

Лізингові платежі з урахуванням заліку ПДВ, сплаченого постачальнику

45 727,1

42 560,9

42 560,9

130 849,0

2.7

Податки, що включаються в собівартість (1,5% від виторгу)

2.8

Платежі по відсотках по кредиту

11 051,1

6542,6

2422,7

20 016,5

2.9

Усього витрат

121 151,1

116 642,6

112 522,7

350 316,5

144 727,1

141 560,9

141 560,9

427 849,0

ПДВ до пред’явлення в бюджет

3.1

ПДВ на матеріальні витрати

3.2

ПДВ на накладні витрати

3.3

ПДВ на лізингові платежі

9145,4

8512,2

8512,2

26 169,8

3.4

Усього ПДВ, пропонований бюджету

21 145,4

20 512,2

20 512,2

62 169,8

4.1

Валовий прибуток

78 848,9

83 357,4

87 477,3

249 683,5

55 272,9

58 439,1

58 439,1

172 151,0

4.2

Платежі в бюджет із прибутку (податок на майно)

1607,1

1571,4

1285,7

4464,3

168.5

85,3

1920,8

4.5

Оподатковуваний прибуток (п. 4.1 — п. 4.2 — п. 4.4)

77 241,7

81 786,0

86 191,6

245 219,3

53 605,9

58 270,6

58 353,8

166 499,7

4.6

Податок на прибуток

18 538,0

19 628,6

20 686,0

58 852,6

12 865,4

13 984,9

14 004,9

40 855,3

4.7

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства

60 310,9

63 728,8

66 791,3

190 830,9

42 407,5

44 454,1

44 434,1

131 295,7

4.8

Податок на майно за весь термін, що залишився, до повної амортизації

4008,0

ПДВ, що сплачується в бюджет

18 854,6

19 487,8

19 487,8

57 830,2

Таким чином, розрахунки підтверджують безсумнівну економічну вигоду лізингу для ТОВ «Дружба», у зв’язку з економією коштів, що залишаються в його розпорядженні і, як наслідок, підвищенням фінансової стійкості інвестиційного проекту.

3.2 Способи зниження ризику при проведенні лізингових операцій

Під уникненням розуміється просто ухилення від заходу, пов’язанного з ризиком. Однак уникнення ризику для підприємства загалом означає відмову від отримання прибутку.

Розподіл ризику між учасниками проекту. (передача частини ризику партнерам) Страхування ризику.

Зниження ступіню ризику (скорочення ймовірності і обсягу втрат, шляхом резервування коштів. При виборі конкретного способу зниження ризику інвестор має виходити з наступних принципів:

— не можна ризикувати більше ніж це може дозволити власний капітал;

— необхідно думати про наслідки ризику;

— неможна ризикувати багато-чим заради малого;

Реалізація першого принципу означає, що перш ніж викладати капітал інвестор має:

1. Визначити максимально можливий обсяг збитків по даному ризику

2. Порівняти його з обсягом вкладуємого капіталу;

3. Порівняти його з усіма фінансовими ресурсами і визначити, чи не приведе втрата цього капіталу до банкрутства інвестора.

Обсяг збитків від вкладення капіталу може бути рівен обсягу данного капіталу, бути менше або більше його. Зокрема обсяг збитків при прямих інвестиціях, як правило дорівнює обсягу венчурного капіталу з урахуванням інфляційного фактора.

Реалізація другого принципу вимагає, щоб інвестор знаючи максимально можливу величину збитку, визачив би можливі наслідки, величину ймовірності ризику, і прийняв би рішення про методи зниження ризику, включаючи можливу відмову від участі в данім заході.

Дія третього принципу зумовлює необхідність відмови від ризику, в тому випадку, коли розмір збитків відносно великий.

Розподіл ризику між учасниками проекту Відповідно до правил розподілу ризику відповідальним за ризик повинний бути той учасник проекту, що у стані краще усіх може розрахувати і контролювати ризик. Однак часто складається така ситуація, коли саме цей партнер має недостатньо стійке фінансове становище для того, щоб перебороти наслідки від дії різних категорій ризику [16,с.176].

Більшість підприємств мають обмежені засоби для компенсації ризику, які вони можуть використовувати, не піддаючи небезпеці своє існування. Розподіл ризику реалізується при розробці фінансового плану проекту і контрактних документів. Як і аналіз ризику, його розподіл між учасниками проекту може бути якісним і кількісним.

Якісний розподіл ризику має на увазі, що учасники проекту приймають ряд рішень, що або розширюють, або звужують діапазон потенційних інвесторів. Чим більший ступінь ризику учасники мають намір покласти на інвесторів, тим складніше залучити досвідчених інвесторів до фінансування проекту.

Тому учасникам проекту доводиться при веденні переговорів виявляти максимальну гнучкість щодо того, яку частку ризику вони згодні на себе прийняти. Бажання обговорити питання про прийняття учасниками проекту на себе більшої частки ризику може переконати інвесторів знизити свої вимоги [64,с.61−68 ].

Що стосується інтересів інвесторів, то очевидно, що вони також зацікавлені в максимально можливому зниженні ризику своєї участі в проекті. Однак при цьому необхідно враховувати, що цілком уникнути ризику можна тільки у випадку відмовлення від участі в проекті. Інвестор може знизити свій ризик шляхом розподілу ризику з іншими учасниками проекту включаючи інших інвесторів і кредитні організації.

Крім того, інвестор іноді приймає рішення в ситуації, коли результати невизначені і засновані на обмеженій інформації. Не викликає сумнівів, що, якби в інвестора була більш повна інформація, він міг би зробити кращий прогноз і тим самим знизити ризик. Тому часто інвесторові буває вигідно вкласти додаткові засоби в одержання необхідної для ухвалення рішення інформації.

Ще одним способом зниження ризику для інвестора служить диверсифікованість інвестуємих коштів. Диверсифікованість являє собою процес розподілу вкладених коштів між різними об'єктами вкладення, що не зв’язані між собою. Так, вкладення засобів інвестора в 5 різних проектах замість одного збільшує імовірність одержання їм середнього доходу в 5 разів і відповідно в 5 разів знижує ступінь ризику.

Багато інвестиційних і кредитних організацій використовують як метод зниження ризику лімітування. Лімітування — це встановлення ліміту, тобто граничних сум витрат, продажу, кредиту і т.п.

Для кількісного розподілу ризику в проектах може бути використана так звана концептуальна модель. Ця модель базується на стандартних методах рішень, основою яких є дерево «імовірностей і рішень», використовуване для встановлення послідовності рішень.

Послідовність рішень на вибір того або іншого проекту визначається на стадії формування портфеля інвестицій. Ця проблема є досить складною, оскільки в будь-якому інвестиційному проекті бере участь не менш двох сторін (замовник і виконавець). При цьому замовник прагне по можливості зменшити вартість контракту зі збереженням усіх вимог до термінів, якості виконання робіт, а виконавець прагне максимізувати свій прибуток. Якщо в проекті бере участь ще один інвестор або кредитор, то його інтереси багато в чому збігаються з інтересами тих учасників проекту, яких він фінансує[9,с.294].

Отриманий в результаті реалізації проекту прибуток можна визначити по формулі:

Profіt = (K + Y1) х (K + Y1) х… х (ДО + Yn) P (Yn), (3.1)

Де Profіt — прибуток фірми з урахуванням невизначеності;

К — первісний капітал фірми;

Yі - можливий прибуток фірми;

і = 1 — n; (3.2)

n — число можливих наслідків подій при виконанні проекту; Р (Yі) — імовірність кожного результату.

Ріст розмірів і збільшення тривалості проектів, розмаїтість і складність, упровадження нових методів і технологій у процесі їхньої реалізації, висока динамічність зовнішнього середовища будь-якої форми й інші негативні фактори приводять до росту ступеня ризику в процесі здійснення проекту [28,с.119].

Страхування ризику Страхування ризику є, власне кажучи, передача визначених ризиків страхової компанії. Суть страхування виражається в тім, що інвестор готовий відмовитися від частини доходів для того, щоб уникнути ризику, тобто він готовий заплатити за зниження ступеня ризику до нуля. Фактично, якщо вартість страховки дорівнює можливому збиткові (тобто страховий поліс з очікуваним збитком 2 тис.грн. буде коштувати 2 тис.грн.), те інвестор, не схильний до ризику, захоче застрахуватися так, щоб забезпечити собі повне відшкодування будь-яких фінансових втрат, що він може понести. Страхування фінансових ризиків є одним з найбільш розповсюджених способів зниження його ступеня.

Страхування — це особливі економічні відносини, для яких обов’язкове наявність двох сторін: страховика і страхувальника. Страховик при цьому створює за рахунок платежів страхувальника спеціальний грошовий фонд (страховий або резервний фонд), що є цільовим, тому що його витрата можлива лише на покриття втрат (надання допомоги) у заздалегідь обговорених випадках. Відносини, що виникають у процесі страхування, мають вероятностный характер, тому що заздалегідь невідомо, коли наступить відповідна подія, яка буде його сила і кого зі страхувальників воно торкнеться. У процесі страхування відбувається перерозподіл засобів між учасниками створення страхового фонду: відшкодування збитку одному або декільком страхувальникам здійснюється шляхом розподілу втрат на усіх: при цьому число страхувальників, внесших платежі протягом того або іншого періоду, більше числа получающих відшкодування.

У залежності від особливостей конкретного проекту можуть застосовуватися різні види страхування. Крім страхування фінансових ризиків, може використовуватися страхування устаткування, страхування вантажів, страхування ризику підрядного будівництва й ін. [33,с.57].

Резервування засобів на покриттянепередбачених витрат Створення резерву засобів на покриття непередбачених витрат є ще одним способом зниження ризику, що передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, що впливають на вартість проекту, і розміром витрат, необхідним для подолання збоїв у виконанні проекту.

Основною проблемою при створенні резерву на покриття непередбачених витрат є оцінка потенційних наслідків ризиків. Для визначення первісних сум на покриття непередбачених витрат, їхньої переоцінки в процесі роботи над проектом і уточнення сум резерву майбутніх проектів на основі фактичних даних можуть використовуватися всі описані вище методи якісного і кількісного аналізу ризику.

При визначенні суми резерву на покриття непередбачених витрат необхідно враховувати точність первісної оцінки вартості проекту і його елементів у залежності від етапу проекту, на якому вироблялася ця оцінка. Точність оцінки вартості проекту впливає на розмір резерву на покриття непередбачених витрат. Визначення структури резерву на покриття непередбачених витрат може вироблятися на базі одного з двох підходів. При першому підході резерв поділяється на двох частин6 на загальний і спеціальний. Загальний резерв повинний покривати зміни в кошторисі, добавки до загальної суми контракту й інші аналогічні елементи. Спеціальний резерв містить у собі надбавки на покриття росту цін, збільшення витрат по окремих позиціях, а також на оплату позовів по контрактах.

Багато практиків вважають, що надбавки на покриття росту цін повинні враховуватися окремо від непередбачених витрат. Це особливо важливо, якщо контракти передбачають зміни умов платежу або перегляд умов контрактів відповідно до рівня інфляції.

Другий підхід до створення структури резерву припускає визначення непередбачених витрат по видах витрат, наприклад, на заробітну плату, матеріали, субконтракти. Така диференціація дозволяє визначити ступінь ризику, зв’язаного з кожною категорією витрат, що потім можна поширити на окремі етапи проекту. Подальше уточнення розмірів непередбачених витрат вимагає установлення взаємозв'язку з елементами структури поділу робіт на різних рівнях цього розподілу, у тому числі на рівні комплектів робіт [ 15, с.68].

3.3 Напрями підвищення ефективності використання лізингових операцій За економічної кризи більшість підприємств (зокрема і ТОВ «Дружба») неспроможні власними коштами здійснювати технічне оновлення виробництва. Відтак виникає об'єктивна необхідність розвитку лізингового бізнесу, що робить можливим залучення приватних інвестицій для фінансової підтримки підприємств, особливо в сфері малого та середнього бізнесу.

Зміни, що прискорили розвиток лізингу в Україні, насамперед, зв’язані з поліпшенням макроекономічної і політичної ситуації. Якийсь час назад українські промисловці і банкіри були захоплені створенням фінансово-промислових імперій і одержанням надзвичайних доходів по державних облігаціях. Тепер вони виявляють все більший інтерес до інвестицій у засоби виробництва української індустрії. [18,с.48]

Фірми змушені упорядковувати свою бухгалтерську систему, зіштовхуючись із жорсткістю фіскального тиску і з необхідністю надавати потенційним вітчизняним і іноземним інвесторам фінансові звіти, що пройшли аудиторську перевірку.

Податкові пільги для лізингових платежів і забалансовий облік фінансування є основними двома принципами, які є привабливими для лізингового фінансування в усьому світі, тому й в Україні їм надають великого значення [53,с.57].

Основними причинами, що стримують подальший розвиток лізингу, експерти називають наступні нормативно-правові і макроекономічні проблеми:

" митні бар'єри (обсяг митних податків, додаткове оподатковування за відстрочку, обмежений термін тимчасового ввозові);

" бар'єри законодавства про валютне регулювання і валютний контроль (вимога ліцензування відстрочки платежів на термін понад 180 днів);

" недосконалість принципів бухгалтерського обліку (відсутність трактування лізингу як довгострокового фінансового вкладення для лізингодавця і довгострокового боргового зобов’язання для лізингоотримувача);

" нерозвиненість арбітражного процесуального Кодексу у відношенні норм захисту прав власності (практична неможливість вилучення лізингового майна при порушенні зобов’язань лізингоотримувачем);

" штучне вирівнювання лізингу в правах з іншими видами угод у податковому законодавстві, що приводити до його недостатньої ефективності;

" погіршення умов для окупності інвестиційних проектів (скорочення прибутку і фондів амортизації підприємств-головних джерел лізингових платежів);

" слабка державна підтримка лізингу (укази Президента і постанови Уряду, а також закон про держбюджет, що передбачає виділення бюджетові розвитку, у багатьох відносинах невиповнюються) [9,с.216].

Крім перерахованих, до найбільш серйозних обмежень ведення лізингової діяльності можна віднести проблеми з визначенням кредитоспроможності партнерів із адекватністю фінансового забезпечення лізингових угод, а також недолік дешевих фінансових ресурсів у де-яких лізингових компаній.

В основі поняття ефективності використання лізингових операцій, узагалі, полягає співвідношення переліку переваг та недоліків вищезазначеного процесу для всіх його учасників. Відповідно, якщо кількість і якість переваг лізингу значно домінує над їх недоліками, тоді безперечно можна говорити про ефективність впровадження та використання лізингових операцій [27,с.315].

На даний момент часу, визначають такий перелік переваг використання лізингу:

Переваги лізингу для лизингоотримувача (ТОВ «Дружба») обумовлені двома основними факторами: законодавчо — податковими перевагами, і перевагами співробітництва з лізинговою компанією.

Основні переваги лізингу для підприємств — лизингоотримувачів визначені законом «Про фінансову оренду (лізингу)» від 29.10.1998 р. № 164 у редакції державного закону від 29.01.02 № 10 і полягають у наступному:

а) Дозволяється лизингооримувачу (ТОВ «Дружба») відносити лізингові платежі до витрат, пов’язаних з виробництвом і (або) реалізацією. Тобто підприємство, зменшує отримані доходи на суму зроблених витрат, за винятком витрат, зазначених у статті 270 НК [44,с.103]:

— витрати по придбанню і (або) створенню амортизиуємого майна;

Закон «Про фінансову оренду (лізингу)» розширює перелік витрат, що включаються у витрати, пов’язані з виробництвом і (або) реалізацією, тому що під лізинговими платежами, розуміється загальна сума платежів за договором лізингу

З порівняння законодавчо-податкової бази кредиту і лізингу можна зробити наступні висновки:

1. Придбання основних засобів у лізинг дозволяє підприємствам усіх галузей зменшити податок на прибуток і податок на майно.

2. Застосування схеми лізингу в порівнянні з усіма іншими схемами придбання основних засобів (кредит, придбання з власних засобів) заощаджує фінансові засоби лизингоотримувача (ТОВ «Дружба»).

Переваги для ТОВ «Дружба» у співробітництві з лізинговою компанією полягають у тому, що лізингова компанія є професійним покупцем основних засобів, а також посередником серед усіх суб'єктів — учасників лізингової угоди: Банком, Продавцем предмета лізингу, перевізником, митними органами, страховими компаніями, а також є професійним експертом у відносинах з податковими органами [38,с.217].

Результатом роботи лізингової компанії для підприємства є виключення перерахованих вище ризиків, а також додаткове скорочення витрат і збитків, зокрема:

1. Лізингова компанія, як правило, домагається від Продавця найбільших знижок — це є загальносвітовою практикою.

2. При закупівлі устаткування лізингова компанія використовує 100% надійні фінансові схеми (акредитиви, зустрічні гарантії), що виключають ризики несумлінності продавця і перевізника.

3. Лізингова компанія оптимальним образом страхує основні засоби, крім, звичайних ризиків, і домагаючись від страхових компаній найкращих умов — це загальносвітова практика.

4. Лізингова компанія захищає інтереси лізингоодержувача в даному випадку ТОВ «Дружба» перед усіма суб'єктами ринку, включаючи і державу.

Зокрема, лізингова компанія, маючи досвід спорів та арбітражів з податковою інспекцією, обов’язково повертає з бюджету ПДВ, сплачений постачальникові або на митниці. Рядове підприємство далеко не завжди ризикує вплутуватися в суперечки і позови з податковою інспекцією [16,с.213] .

З метою підвищення фінансової привабливості, та ефективності лізингових операцій була прийнята постанова від 20 листопаду 1995 р. № 1133 «Про внесення доповнень у Положення про склад витрат по виробництву і реалізації продукції і послуг), що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг), і про порядок формування фінансових результатів, що враховуються при оподаткуванні прибутку». Відповідно до даної постанови відсотки по отриманим суб'єктами лізингу позиковим коштам для здійснення лізингових операцій, а також лізингові платежі включаються до складу витрат по виробництву і реалізації продукції (робіт, послуг). Таким чином, кредитно-фінансові установи, що виступають у ролі лизингодавців, одержали можливість зменшувати оподатковувану базу на величину коштів, наданих для здійснення лізингових угод. У свою чергу, лизингоотримувачам було надане право відносити лізингові платежі на виробничі витрати.

Ефективність лізингу прямо залежить від гнучкості державної амортизаційної політики, тому в рамках загального курсу підвищення ролі амортизаційних відрахувань як одного з основних джерел формування інвестицій була прийнята постанова від 27 червня 1996 р. № 752 «Про державну підтримку розвитку лізингової діяльності в Україні.» Був установлений порядок, по якому до усіх видів орендованого лізингового майна, що відноситься до активної частини основних фондів, може застосовуватися відповідно до умов договору лізингу механізм прискореної амортизації з коефіцієнтом 3 [59,с.32].

Таким чином, до основних переваг, що визначають ефективний результат проведення лізингових операцій варто віднести наступне:

достатня свобода договірних відносин;

прискорена амортизація лізингового устаткування, включення витрат на здійснення лізингової угоди в собівартість продукції;

установлення митних пільг для лізингових компаній;

зниження деяких податків для лізингових компаній;

Для подальшого розвитку, і підвищення эфективности використання лізингових операцій на підприємстві можна запропонувати наступні рекомендації:

спеціально вивчати можливості лізингу в залученні інвестицій при проведенні конверсії підприємств ;

oстворювати спеціальні фонди підтримки лізингу й організовувати міжнародні конференції по лізингу ;

установлювати податкові пільги, що звільняють лізингові компанії від податку на прибуток, одержувану від реалізації лізингових договорів з терміном дії більш трьох років. Це звільнення повинне поширюватися і на доход по банківських кредитах, наданим лізинговим компаніям більш ніж на три роки;

звільняти лізингові компанії від податку на додану вартість (ПДВ) по де-яких видах устаткування;

частково звільняти від мита, податків і акцизних зборів, стягнутих при ввезенні устаткування в режимі тимчасового ввезення за лізинговим договором;

використовувати досвід Європейської асоціації лізингових компаній, а також розглядати питання про приєднання до Конвенції УНИДРУА про міжнародний фінансовий лізинг (Оттава, 1988р.).

Усі ці вимоги в більшій своїй частині орієнтовані на мікрорегулювання діяльності лізингових компаній і є особливо важливими для розвитку ефективності лізингу в нашій країні.

Закон однозначно визначає лізинг як вид інвестиційної діяльності і установлює своїми цілями розвиток різних форм інвестицій у засоби виробництва на основі операцій лізингу. А саме: захист прав власності, прав учасників інвестиційного процесу, забезпечення ефективності інвестування [27,с.324]

Українські лізингові компанії стурбовані ще одною проблемоюлегкістю, з якою окремі реєстраційні органи видають ліцензії на лізингові операції, тому варто переглянути вимоги, щодо отримання ліцензії, та удосконалити роботу контролюючих органів.

Для ефективного розвитку лізингу в Україні потрібне прийняття ряду мір, таких як, спрощення ліцензування в Національному банку операцій лізингу, і мір, що запобігають подвійне оподатковування, лізингу.

Необхідною умовою, що забезпечує розвиток лізингу і прояву його позитивної макроекономічної ролі, є режим прискореної аммортизации. Лізинг має економічний сенс тільки тоді, коли він економічно вигідний і для лизинодавця, і для лизингоотримувача. Якщо лизингоотримувач завжди одержує податковий виграш від застосування лізингу, тому що він дозволяє віднести всю суму лізингових платежів на собівартість продукції, то можливості лизингодавця віднести витрати від проведення лізингових операцій на виробничі витрати обмежені діючими нормами Українського законодавства. Регулюючи ці норми, а також шляхом введення в дію режиму прискореної аммортизации, держава може досить ефективно регулювати інвестиції і лізинг[51,с.64].

На даний момент лізингова діяльність є ефективним і перспективним видом бізнесу з таких причин:

1) Тому що на частку лізингу серед нових інвестицій в устаткування приходиться 15−20%.

2) Лізинг є одним з основних джерел активізації інвестиційної діяльності, що так важливо для нашої економіки.

3) Банки з ринку цінних паперів переорієнтуються на інвестиції у виробництво. При цьому лізинг являтся більш привабливим фінансовим механізмом, ніж кредит, тому що використовується винятково для покупки устаткування, яке до того ж виступає забезпеченням угоди.

4) Знижені ставки на ринку позикового капіталу і як наслідок — вартість лізингової угоди стала більш дешовою.

5) Існує великий потенційний попит на лізингові послуги, пов’язаний з потребою підприємств у відновленні основних фондів і можливістю їх здійснити без відчутних первісних витрат.

Що стосується умов, які будуть сприяти подальшому розвиткові, і підвищенню рівня ефективности використання лізингових операцій, то слід зазначити такі вимоги:

1) Необхідно створити умови, що гарантують стійкий розвиток малого і середнього бізнесу. Малий і середній бізнес здатні спожити більшу кількість лізингових послуг, тому що, по-перше, він не володіє великими фінансовими можливостями і, по-друге, завдяки нечисленності персоналу, має більшу гнучкість для реагування на зміни кон’юнктури ринку.

2) Варто провести інтеграцію банківський і промисловий сектори економіки. Тобто зацікавити банки в розвитку не тільки торговельного, але і промислового капіталу. Варто активно розвивати холдингову систему.

3) Необхідно створити умови вільної конкуренції, при якій виробники змушені шукати нові способи збуту виробленої дорогої продукції, щоб вижити на ринку.

Практичне здійснення цих мір, вимагає якнайшвидшого рішення. Не дуже відчувається підтримка лізингового бізнесу з боку держави, уряд, очолюваний нашим президентом, дотепер не затурбувався проблемами довгострокової перспективи української економіки.

Звичайно, інвестиційні лізингові проекти вкрай складні. Вони припускають розробку спеціальних схем фінансування, забезпечення, надання гарантій, участі банків, страхових компаній. Разом з тим висока результативність лізингових операцій у багатьох країнах світу не може не підтвердитися і на українському ринку, якщо його, судячи з заяв Уряду, мають намір інтегрувати у світовий ринок [15,с.49].

Лізинг дозволяє самим вигідним чином погоджувати інтереси виробників і споживачів, банків і лізингових компаній.

Кілька десятків реально діючих лізингових компаній на українському ринку із середньорічними обсягами укладених договорів у 100−120 млн. грн. кожна — це серйозна заявка на вагоме місце лізингу в технічному озброєнні і переозброєнні вітчизняних підприємств, у створенні нових робочих місць, а виходить, у прискореному розширенні бази оподатковування, поповненні дохідної частини бюджету, збільшенні прибутку підприємств, тобто в справі відновлення нашої економіки.

Незважаючи на цілий комплекс проблем лізинг успішно розвивається, накопичує досвід, і готується внести свій внесок в активацію інвестиційної діяльності.

ВИСНОВКИ Відповідно проведеного дослідження, слід зазначити, що лізинг збільшує конкуренцію між джерелами фінансування і підвищує загальний рівень капіталовкладень. Він направляє фінансові ресурси безпосередньо на придбання матеріальних активів, тим самим, знімаючи проблему нецільового використання кредитних засобів, а інвестиції у виробниче устаткування за допомогою лізингу гарантують генерування доходу, що покриває зобов’язання по лізингу. Усе перераховане вище характеризує лізинг як ефективну форму інвестицій Будь-яка лізингова операція має фінансовий (кредитний) характер, оскільки власник майна (лізингодавець — компанія «Укрлізинг») надає користувачу (лізингоодержувачу — ТОВ «Дружба») фінансову послугу: він купує майно у власність і за рахунок періодичних внесків лізингоодержувача покриває його повну вартість та отримує певний прибуток у вигляді лізингової маржі.

З економічного погляду, лізинг має певну схожість з банківським кредитом, що надається на придбання основних фондів. Тому лізингові, як і кредитні відносини між позичальником (ТОВ «Дружба») та кредитором (лізинговою компанією) будуються на умовах терміновості, платності, повернення і матеріального забезпечення (застави).

Крім того використання лізингу є привабливим з огляду на те, що більшість підприємств стикається з труднощами у при здобутті основних засобів, і це пов’язане із непрофесійністю його працівників у таких питаннях. Тому можуть виникати ризики втрат та збитків, пов’язаних з недобросовістністю продавця, перевізника, монтажної організації, а також звичайні страхові ризики.

В свою чергу лізингова компанія є професійним покупцем основних засобів, а також посередником серед усіх суб'єктів — учасників лізингової угоди: Банком, Продавцем предмета лізингу, перевізником, страховими компаніями, а також є професійним експертом у відносинах з податковими органами.

Результатом роботи лізингової компанії, і показником ефективності застосування лізингових операцій для підприємства — є виключення перерахованих вище ризиків, а також додаткове скорочення його витрат і збитків.

Таким чином лізингова угода розробляється з урахуванням специфічних особливостей орендаря (ТОВ «Дружба»), і дозволяє переборювати його фінансові обмеження, сприяючи тим самим, його більшій мобільності при інвестиційному і фінансовому плануванні.

Лізинг, як форма придбання активів, виконує «золоте правило фінансування», відповідно до якого фінансування повинне здійснюватися протягом усього терміну використання активу, у той час як при кредиті потрібно більш швидке погашення позички, чим термін експлуатації активу.

Лізинг підвищує гнучкість підприємства-лізингоодержувача в прийнятті рішень, тому що з лізингових контрактів з різними умовами може вибрати той, котрий найбільш точно відповідає його потребам і можливостям.

В нашій роботі для ТОВ «Дружба «, шляхом розрахунків фінансової ефективності даного підприємства, був обраний вид прискореного фінансового лізингу з дегресивними виплатами, при якому загальна сума лізингових витрат ТОВ «Дружба» становитиме 118 708 грн., термін дії триватиме три роки, лізингові внески — щомісячні, і за умовами лізингового контракту вони поступово зменшуються. Після завершення дії угоди право власності на устаткування переходить до ТОВ «Дружба».

У лізингові платежі включаються: амортизація лізингового майна за весь термін дії договору лізингу, компенсація плати лизингодателя за використані їм позикові засоби, комісійну винагороду, плату за додаткові послуги лизингодателя, передбачені договором лізингу. Лізингові платежі сплачуються у виді окремих внесків, або можуть здійснюватися в компенсаційній формі (послугами лізингоотримувача — ТОВ «Дружба»), а також у змішаній формі.

На основі проведених розрахунків можемо зробити висновки про те, що при лізингу, ТОВ «Дружба», як орендар, може використовувати більше виробничих потужностей, ніж при покупці того ж активу, тому що тимчасово вивільнені фінансові ресурси підприємство може використовувати на інші цілі.

Крім перерахованого, ТОВ «Дружба» має ряд переваг в обліку орендованого майна. Тобто кошти на сплату лізингових платежів формуються до утворення оподатковуваного прибутку, і лізинг не збільшує борг в балансі орендаря і не торкається співвідношень власних і позикових засобів, тому що облік і амортизація лізингового майна виробляється на балансі лізингодавця.

Якщо відзначити ефективність проведення лізингових операцій для лізингової компанії, то серед переваг можна зазначити істотні податкові пільги на передане в лізинг майно, яке лизингодавець може використовувати в невиробничих цілях, досить великий прибуток від використання прискореної амортизації предмета лізингу, після повернення його ліквідаційної вартості. Зокрема інвестиції у формі майна, на відміну від грошового кредиту, знижують ризик неповернення засобів, тому що лизингодавець зберігає право власності на передане в лізинг майно.

Переваги лізингу для продавця лізингового майна полягають в одержанні додаткових можливостей збуту своєї продукції, і гарантії зниження ризика, тому що лизингодавець бере на себе ризик повернення вартості майна через лізингові платежі.

Податкові пільги для лізингових платежів і забалансовий облік фінансування є основними двома принципами, які є привабливими для лізингового фінансування на нашім підприємстві і взагалі в усьому світі, тому їм надають великого значення.

Для визначення напрямів та способів підвищення ефективності використання лізингових операцій на підприємстві, необхідно перш за все зазначити причини та недоліки, за наявності яких гальмується цей розвиток. Такими причинами є: недосконалість принципів бухгалтерського обліку (відсутність трактування лізингу як довгострокового фінансового вкладення для лізингодавця і довгострокового боргового зобов’язання для лізингоотримувача); нерозвиненість арбітражного процесуального Кодексу у відношенні норм захисту прав власності; штучне вирівнювання лізингу в правах з іншими видами угод у податковому законодавстві, що приводить до його недостатньої ефективності; погіршення умов для окупності інвестиційних проектів (скорочення прибутку і фондів амортизації підприємств-головних джерел лізингових платежів); слабка державна підтримка лізингу

Відповідно до мети нашої роботи, узагальнюючи все вищезазначене, можна сформулювати наступні висновки і надати такі рекомендації, щодо перспективи подальшого розвитку і підвищенню эфективности використання лізингових операцій на підприємстві:

— необхідно спеціально вивчати можливості лізингу в залученні інвестицій при проведенні конверсії підприємств ;

— створювати спеціальні фонди підтримки лізингу й організовувати міжнародні конференції по лізингу ;

— встановлювати податкові пільги, що звільняють лізингові компанії від податку на прибуток, одержуваний від реалізації лізингових договорів з терміном дії більш трьох років;

— звільняти лізингові компанії від податку на додану вартість (ПДВ) по деяких видах устаткування; використовувати досвід Європейської асоціації лізингових компаній.

Що стосується умов, які будуть сприяти подальшому розвиткові, і підвищенню рівня ефективности лізингових операцій на макроекономічному рівні, то слід зазначити такі вимоги:

1) Необхідно створити умови, що гарантують стійкий розвиток малого і середнього бізнесу. Малий і середній бізнес здатні спожити більшу кількість лізингових послуг, тому що, по-перше, він не володіє великими фінансовими можливостями і, по-друге, завдяки нечисленності персоналу, має більшу гнучкість для реагування на зміни кон’юнктури ринку.

2) Варто провести інтеграцію банківський і промисловий сектори економіки. Тобто зацікавити банки в розвитку не тільки торговельного, але і промислового капіталу. Варто активно розвивати холдингову систему.

3) Необхідно створити умови вільної конкуренції, при якій виробники змушені шукати нові способи збуту виробленої дорогої продукції, щоб вижити на ринку.

Лізинг має економічний сенс тільки тоді, коли він економічно вигідний і для лизинодавця, і для лизингоотримувача. Регулюючи ці стосунки, а також шляхом введення в дію режиму прискореної аммортизации, держава може досить ефективно регулювати інвестиції і лізинг.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Закон України «Про лізинг» від 16.12.97 р.

Закон України «Про оренду Державного і комунального майна» .- Галицькі контракти, № 15, 1998. 21−29 с.

Постановление от 19 августа 1994 г. N 967 «Об использовании механизма ускоренной амортизации и переоценке основных фондов» (с изм. и доп. от 1 мая 1996 г.)

Письмо МФ от 10 декабря 1990 г. N 136 «О единых нормах амортизационных отчислений на полное восстановление основных фондов народного хозяйства «

Положение «О порядке начисления амортизационных отчислений по основным фондам в народном хозяйстве» Утв. Минфином Украины, Госкомстатом от 29 декабря 1990 г. N ВГ-21-Д/144/17−24/4−73)

Волков Н. Г. Комментарий к закону от 29 октября 2000 г. № 164-ФЗ «О лизинге» / Главбух 2000 г.- № 22, с. 21−29.

" Аспекты лизинга: бухгалтерский, валютный и инвестиционный" , — М.: ИСТ-Сервис, 1998 г. — 64с.

8. Балабанов И. Т. «Основы финансового менеджмента». — М.: Финансы и статистика. 1994 г. — с.37−49.

9. Беренс В., Хавранек П. М. Руководство по оценке эффективности инвестиций. М.: «Инфра-М», 1995 г. -с.326.

10. Балтус Л., Майджер Б. Школа европейского лизинга // Лизинг-ревю, 1999 г, май, № 1., с. 5.

11. Бочаров В. В. Финансово-кредитные методы регулирования рынка инвестиций. — М.: Финансы и статистика, 1997 г. — с. 54.

12. Бородулин В. Лизинг в современной экономике. Экономическое процветание напрокат // Коммерсает-DAILY, 1998, 24 апреля, № 79, с. 12.

13. Букато В. И., Лапидус М.X. Финансово-кредитный механизм и банковские операции. -М.: Финансы, 1991 г. — 120 с.

14. Бенедиктова В. И. Посреднические услуги коммерческих банков. -М.: 1996, с.117−120.

15. Быкова С., Проблемы развития лизинговых операций коммерческих банков / Финансовая газета, 2000 г., № 24, с 28.

16. Васильев Н. М., Катырин С. Н., Лепе Л. Н. «Лизинг как механизм развития инвестиций и предпринимательства»,-Киев: Центр международного частного предпринимательства CIPE, 2001 г.- 228с.

17. Вилкова Н. Международный финансовый лизинг // Экономика и жизнь, 1999, № 20, с. 42.

18. Газман В. Лизинг нуждается в поддержке государства // Финансовые известия, 1999, II июля, № 70, с. 44−51.

19. Газман В. Д. Лизинг. Теория, практика, комментарии. Москва. Правовая культура. 1999 г.- с. 22.

20. Голощапов В. Лизинг обречен на успех, но мешают налоговые проблемы // Экономика и жизнь, 1999, № 8, с. 3.

21. Газман В. Д. «Рынок лизинговых услуг», — Москва: Фонд «Правовая культура», 2001 г. — 376 с.

22. В. А. Горемыкин «Лизинг: Практическое учебно-справочное пособие», — М.: Инфра-М, 1999 г. — 241с.

23. Гехт Л. И. Практика лизинга. — М., 1996 г. — с. 71−175.

24. Грідчина М.В. Фінанси. Навчальний посібник. К.: Уфімб, 1999 г. — 64 с.

25. Загородній А.Г. та ін. Фінансовий словник (А.Г.Загородній, Г. Л., Вознюк Т. С., Смовженко за вид. випр. та доп. — К.: Знання, 2000 г. — 587 с.

26. Золотогоров В. Г. Энциклопедический словарь по экономике. Мн.: Полымя. -1997 г. -с.508.

27. Индрисов А. Б., Карышев С. В., Постников А. В. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций. М.: «Филинь» — 1996 г. -с. 415.

28. Карп М. Финансовый лизинг на предприятии. М.: ЮНИТИ, 1998 г. — 119 с.

29. Ковалев В. Курс финансовых вичислений. М.: ФиС, 1999 г. — 328 с.

30. Кравченко В. Місцеві фінанси України. Навчальний посібник. К.: 1999 г.-с.76−80.

31. Кузина Е. Финансовые результаты предприятия. М.: Приор, 1999 г.- 64с.

32. Кибатова Е. В. Лизинг: понятие, правовое регулирование, международная унификация.-М.: Наука, 1991 г. -с. 215−270.

33. Комаров В. Ф. Аренда. Лизинг. Фирменный сервис. — М., 1991 г. — с.41−86.

34. Кулешов А. Существует ли в Украине" финансовый лизинг"? // Экономика и жизнь (Киевский выпуск). 1999, № 10, с. 12.

35. Ларіонова Л. Лізинг і ринкові умови в Україні // Фінанси України — № 7 — 1998 г. -с.45−66.

36. Лизинг на малых предприятиях. Под ред. В. Штерна, Ю. Гладикова. — М.: Украинская ассоциация развития малого предпринимательства. Украинская лизинговая компания, 1999 г.-с. 7.

37. Методика оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди. // Галицькі контракти. — 1994. — № 2. — с.8−20.

38. Малышенко К. Проблемы эффективности лизинга в Украине // Хозяйственное право — № 5. — 1998 г.- с.200−221.

39. Нікбахт Е., Гроппеллі Н. Фінанси. — К.: «ВИК», «Глобус», 1993 г.- 365 с.

40. Общая теория финансов / Под ред. Дробозина Л. А. м.: ЮНИТИ, 1995 г.- 294с.

41. Овчаренко Е. Финансово-экономические расчеты в Excel. М.: Филинь. 1990 г. — 328 с.

42. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія). К.: 1999 р. — 179 с.

43. О развитии финансового лизинга в инвестиционной деятельности: Указ Президента // Укр. газ. — 1998 г.- 21 сент.

44. Огородников И." Налогообложение прибыли при осуществлении лизинговых операций // Навигатор бухгалтера — № 33. — 1998 г.- с.103−107.

45. Овчаров Д. А. «Развитие лизинга в рыночной Экономике» , — М.: МГУ им. Ломоносова, Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук, 1998 г. — 134 с.

46. «О порядке отражения в бухгалтерском учете и отчетности операций, связанных с применением механизма ускоренной амортизации и переоценкой основных средств по состоянию на 1 января 1995 года» — М., 1994 г.- с. 17.

47. Павлова Л. Финансы предприятий. Учебник. М.: ЮНИТИ, 1998 г. — 639 с.

48. Пискулов Д. Ю. Теория и практика валютного лизинга: Прикладное пособие. — М.: Инфра — М.: 1995 г. — 208 с. (1 экз.).

49. Палий В. Ф. «Бухгалтерский учет основных средств» // Бухгалтер. — № 12. — 1995 г.- с. 37 -45.

50. Прилуцкий Л. Лизинг. Правовые основы лизинговой деятельности вУкраине. -К.: Изд-во «Ось-89», 1999 г.-с. 32−37.

51. Русол В. В. «Экономическая эффективность лизинга «, — Москва: АО «Экос», 2000 г., 100с.

52. Сабатини Б. Теория финансов. Учебное пособие. М.: Менеджер, 1998 г.- 166 с.

53. Серегин В. П., Халевинская Е. Д. «Организация, учет и налогообложение лизинговых операций», — Москва: «Юрист», 2001 г.- 176с.

54. Ткаченко Н. Покупка в кредит без займа у банка //Украинская газета. 1999, 12 марта. — с.25.

55. Факториальные операции: бухгалтерский учет и налогообложение, Киев, 1998 г.- с. 85−89.

56. Финансы: Учебник /Под ред. Радионовой В. М. — М.: Финансы и статистика, 1995 г. — 430 с.

57. Финансы предприятий /ред. Колчина/. М.: ЮНИТИ, 1998 г. — 413 с.

58. Харви М. Лизинг: игра стоит свеч / Экономика и жизнь, 2000 г.- № 26, с. 34−41.

59. Чекмарева Е. Н. «Лизинговый бизнес», — М.: Экономика, 1998 г.- 302с.

60. Чекмарева Е. Н. Правовое обеспечение лизинга // Хоз-во и право. — 1998. -N 6.-с.10.

61. Чекмарева Е. Н. Экономическая сущность лизинга: в условиях рыночной экономики // Хоз-во и право. — 1998 г.- с.22−25.

62. Шеремет А. Д., Сайфулін Р. С. Методика фінансового анализа. — М., 1995 г. — 176 с.

ДОДАТОК 1

РАХУНОК ДО УГОДИ ПРО ЛІЗИНГ

По вищевказаній лізинговій угоді, до нас поступило юридично оформлена іпідписана Вами заява про отримання об'єкту лізингу (підтвердження про прийняття) На основі цього ми без обмежень оплатимо рахунок Постачальника.

Об'єкт лізингу — зовсім нове обладнання. Вартість покупки — 100 000 гивень.

Цей лізинговий рахунок вступає в силу — 2000; року, замість нашого лізингового рахунку від —— 2000; року на залишившийся час дії угоди. Початок дії Угоди та строк першого платежу—— 2000; року. Всі наступні платежі відповідно —— (дата). Оплата вперд 15 числа кожного місяця.

Узгоджену суму взносу по лізингу ми списуємо з Вашого рахунку № —— (Будь ласка ніякої оплати чеками, або по довгостроковому дорученню, на здійснення фінансових операцій) .

Даний лист є рахунком у відповідності, з п. 14 Закону «Про податок з оббігу» на весь час дії Угоди, і його слід обов’язково зберігати як підтвердження.

Лізингоотримувач, таким чином, посвідчує, що по контракту з постачальником № ———————————— оформлюється присутніми та вказаними в кінці наступного тексту особами справжній Акт прийняття №——

1. Лізингоотримувач приймає права і обов’язки, що передає йому лізингодавець згідно угоди стосовно Постачальника, включаючи перевірку бездоганного стану устаткування, обов’язки рекламації, виконання Контракту і гарантію, в тому також можливі претензії з причини затримки постачання, відмовлюючись від пред’явлення рекламації безпосередньо до лізингодавця.

2. Лізингодавець зобов’язується надавати лізингоотримувачу будьяку підтримку при пред’явленні можливих претензій до Постачальника.

3. Лізингоотримувач визнає дійсність всіх домовленостей, що вказані в Контракті по лізингу № - .

4. Лізингоотримувач підтверджує належне постачання вищезгаданого об'єкта лізингової угоди у відповідності з погодженими ним в свій час умовами постачання. Крім того, лізингоотримувач підтверджує, що об'єкт лізингової угоди вже експлуатується починаючи з—— 2000; року. Введення в експлуатацію показало, що завданні показники для обговореної роботи досягаються і всі функції устаткування повністю відповідають вимогам.

5. Лізингоотримувач відправляє підтвердження комплектності поставки, монтажу і функціонування, обговорюючи такі недоліки:

1)———————————;

Одночасно лізингоотримувач стверджує, що приведені недоліки не викликають суттєвого порушення функціонування об'єкту лізингової угоди, і що повністю зберігається його обов’язок виплатити лізингові внески.

Постачальник зобов’язується перед лізингоотримувачем здолати вказані недоліки не пізніше —— 2000; року

Н основі діючого Протоколу про прийняття виплата першого лізингового внеску у відповідності з домовленістю проводиться —— 2000; року.

————— —————— —————;

Постачальник Лізингодавець Лізингоотримувач

Дата—————;

ДОДАТОК 2

КОМП’ЮТЕРНА ПРОГРАМА

Початкові дані для розрахунку лізингових платежів, для ТОВ «Дружба», за угодою фінансового лізингу, з правом викупу майна — предмету угоди за залишковою вартістю (табл. 1).

Таблиця 1. Розрахунок середньорічної вартості устаткування

Рік

Вартість майна на початок року (грн.)

Вартість майна на кнець року (грн.)

Сума амортизаційних відрахувань (грн.)

Середньорічна вартість майна (грн.)

1 рік

;

;

2 рік

;

;

;

3 рік

;

;

;

4 рік

;

;

;

5 рік

;

;

;

Алгоритм розрахунку лізингових платежів, для ТОВ «Дружба», за угодою фінансового лізингу, з правом викупу майна — предмету угоди за залишковою вартістю (табл. 2).

Таблиця 2. Розрахунок середньорічної вартості устаткування

A

B

C

D

= A1 — C1

= A1 + B1 / 2

= A1 — C1

= A2 — C2

= A2+ B2 / 2

= A2 — C2

= A3 — C3

= A3 + B3 / 2

= A3 — C3

= A4 — C4

= A4 + B4 / 2

= A4 — C4

= A5 — C5

= A5 + B5 / 2

Результати розрахунку лізингових платежів, для ТОВ «Дружба», за угодою фінансового лізингу, з правом викупу майна — предмету угоди за залишковою вартістю (табл. 3).

Таблиця 3 Розрахунок середньорічної вартості устаткування

Рік

Вартість майна на початок року (грн.)

Вартість майна на кнець року (грн.)

Сума амортизаційних відрахувань (грн.)

Середньорічна вартість майна (грн.)

1 рік

2 рік

3 рік

4 рік

5 рік

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою