Оцінка фінансового стану комерційного банку АКІБ «УкрСиббанк»

Курсова робота Оцінка фінансового стану комерційного банку АКІБ «УкрСиббанк»

ВСТУП Ринкова економіка передбачає забезпечення ефективного управління банківською діяльністю. Важлива роль у реалізації цієї задачі відводиться фінансовому менеджменту в банку. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку банку, обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності проведення активних і пасивних операцій, оцінюються результати діяльності банку, його окремих підрозділів.

Таким чином, успішний розвиток і надійність банківської системи України, в сформованих економічних умовах, багато в чому залежить від постановки в комерційних банках аналітичної роботи, що дозволяє давати реальну і всебічну оцінку досягнутим результатам діяльності банків, виявляти їхні сильні і слабкі сторони, визначати конкретні шляхи вирішення виникаючих проблем. Аналіз банківської діяльності є основою ефективного управління банком, вихідною базою прийняття управлінських рішень на всіх рівнях банківського менеджменту.

Аналіз фінансових результатів є однією із основних складових аналізу банківської діяльності. Завдання аналізу фінансових результатів діяльності комерційних банків визначаються роллю і значенням прибутку банків як джерела формування їх капіталу та його значенням для забезпечення стабільності їх фінансового стану.

Актуальність теми дослідження обумовлюється необхідністю проведення об'єктивного аналізу фінансових результатів комерційного банку для забезпечення стабільності функціонування та фінансового стану економіки в цілому. Фінансова стабільність банків стає питанням їх виживання, оскільки банкрутство в умовах ринку виступає вірогідним результатом діяльності нарівні з іншими можливостями. Надійність банків має значення не тільки для самих банків, а й для всієї країни в цілому, і, навпаки, банкрутство банків спричиняє збитки їх клієнтів (депонентів): підприємств і населення.

Предметом дослідження є аналіз фінансових результатів діяльності банку.

Об'єктом дослідження є фінансово-економічна діяльність АКІБ «УКРСИББАНК».

Викладення матеріалу у роботі спирається на нормативно-правову базу України, внутрішні нормативні документи і аналітичні матеріали АКІБ «УКРСИББАНК».

В ході дослідження застосовувались методи аналізу, синтезу, конкретизації, а також для наочності були застосовані графічні і табличні методи.

Розділ 1 Теоретичні аспекти аналізу фінансових результатів діяльності банку

1.1 Фінансові результати діяльності банку: сутність, значення, класифікація Фінансові результати діяльності банку включають наступні складові: доходи, витрати, прибуток (до сплати податку на прибуток і після сплати податку — чистий прибуток).

В умовах ринкової економіки отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності є необхідним чинником існування будь-якого суб'єкта підприємництва. Прибуток характеризує стійкість кредитної установи. Він необхідний для створення адекватних резервних фондів, стимулювання персоналу і керівництва до розширення та вдосконалення операцій, скорочення витрат і підвищення якості послуг, що надаються, і, зрештою, для успішного проведення наступних емісій і відповідно збільшення капіталу, який дає змогу розширити обсяги і поліпшувати якість наданих послуг.

Капітал — найважливіший індикатор фінансового стану банку. Але неможливо протягом тривалого часу підтримувати стабільний стан капіталу без адекватних доходів. Прибуток і капітал є взаємопов'язаними показниками. Стабільна прибутковість дає змогу збільшити капітал, оскільки банк може використовувати свій прибуток для поповнення капіталу У свою чергу, достатній рівень капіталу допомагає збільшити прибуток двома способами. По-перше, капітал є джерелом безпроцентних фінансових коштів для банку. Якщо банк збільшує свій капітал через випуск нових акцій і використовує прибуток для оплати своїх зобов’язань, його процентні витрати зменшуються. По-друге, кредитори бажають мати справу з добре капіталізованим банком. Отже, добре капіталізовані банки платять менші процентні ставки за своїми зобов’язаннями, тим самим зменшуючи свої процентні витрати. Добре капіталізовані банки можуть також працювати із менш ліквідними активами, оскільки можуть вільно отримувати кредитні ресурси, якщо це їм потрібно. Вони можуть розміщувати більше коштів у дохідних активах.

Збитки, з іншого боку, можуть швидко зменшити або знищити капітал банку. Тому дуже важливо здійснювати безперервний контроль за прибутковістю банків.

Значення банківського прибутку важко переоцінити. Він залежить від ряду чинників:

— від отриманих та сплачених процентів за банківськими операціями;

— від питомої ваги непроцентних доходів;

— від поточних витрат;

— від структури активів і пасивів.

Резерви зростання дохідності звичайно знаходять у підвищенні ефективності використання активів через збільшення питомої ваги дохідних активів та скорочення питомої ваги недохідних активів.

Не випадково концепція «високорентабельної банківської діяльності», яка доволі поширена в США, базується на трьох складових:

— максимізації доходів (від наданих кредитів та операцій із цінними паперами, а також підтримка гнучкої структури активів, яка пристосована до змін процентної ставки);

— мінімізації витрат (через оптимізацію структури пасивів, зменшення втрат від безнадійних позичок, жорсткий контроль за накладними витратами;

— грамотному й ефективному менеджменті.

Отже, отримання прибутку є однією зі стратегічних цілей управління та найважливішим об'єктом фінансового аналізу діяльності банку.

Разом із тим прибуток необхідно розглядати як економічний показник діяльності установи, а не як кошти. Розрізняють кілька видів банківського прибутку: економічний, балансовий, прибуток до оподаткування та чистий. Відповідно до економічної теорії економічний прибуток відрізняється від «бухгалтерського» прибутку (балансового) на суму «неявних» витрат (можливих, але упущених витрат).

На практиці в обліку та аналізі суб'єктів господарювання економічний прибуток не використовується. Він розраховується лише по банківській галузі і використовується для аналізу макроекономічних тенденцій. Балансовий прибуток — це різниця між доходами і витратами банку. Кінцевим фінансовим результатом діяльності банку є прибуток до оподаткування, який утворюється внаслідок руху грошових потоків, що характеризують доходи і витрати банку.

Доходи — це збільшення економічних вигод протягом звітного періоду в результаті реалізації продукту банку і проведення інших господарських операцій у формі припливу чи зростання активів або зменшення зобов’язань, що приводять до збільшення власного капіталу, крім збільшення, яке пов’язане з внесками акціонерів (або реалізацією додаткової кількості акцій).

Видатки — це зменшення економічної вигоди у звітному періоді внаслідок проведення банком фінансово-господарських операцій у формі відпливу чи зменшення активів або збільшення заборгованості, яка веде до зменшення власного капіталу, крім тих, що пов’язані з розподіленням частки доходу між власниками капіталу.

Усі операційні доходи і витрати діляться на банківські та небанківські.

До банківських належать доходи і витрати, безпосередньо пов’язані з основною банківською діяльністю, визначеною Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Банківські доходи (витрати) поділяються на:

— процентні;

— комісійні;

— торговельні;

— інші банківські операційні доходи (витрати).

Процентні доходи (витрати). До цієї категорії відносяться доходи (витрати), які обчислюються пропорційно в часі, впливають на фінансовий результат діяльності банку та є компенсацією банку за його кредитний ризик.

До них належать:

— доходи (витрати) за кредитами і депозитами та за іншими процентними фінансовими інструментами, у тому числі за борговими цінними паперами з фіксованим прибутком, що так чи інакше підраховані;

— доходи (витрати) у виді амортизації дисконту (премії) за цінними паперами;

— комісійні, подібні за природою до процентів. Наприклад, доходи (витрати) від розміщення коштів у вигляді позики або за зобов’язання її надати, які визначаються пропорційно часу або пропорційно сумі вимог (зобов'язання).

Комісійні доходи (витрати). Комісійні - це доходи (витрати) за всіма послугами, наданими (отриманими) контрагентом. [13]

До категорії комісійних включаються:

— комісійні за гарантії розміщення позик від імені інших кредиторів і за операції з цінними паперами;

— комісійні доходи (витрати) від операцій за розрахунково-касове обслуговування, обслуговування кредитних (депозитних) рахунків, за зберігання цінностей і здійснення операцій із цінними паперами;

— комісійні за проведення операцій з іноземною валютою та за продаж або купівлю монет і банківських металів для третіх сторін;

— інші комісійні доходи (витрати) за операції банку.

Торговельні прибутки (збитки). Торговельні прибутки (збитки) — це чисті прибутки (збитки) від торговельних операцій із різними фінансовими інструментами. До них належать:

— чисті прибутки (збитки) від діяльності на валютному ринку і ринку банківських металів;

— чисті прибутки (збитки) від операцій із цінними паперами, переданими для продажу;

— чисті прибутки (збитки) від торгівлі іншими фінансовими інструментами.

— Інші банківські операційні доходи (витрати) Доходи (витрати) від банківської діяльності, що не включені у вищеперелічені групи, визначені як «інші» доходи (витрати). До них належать:

— доходи від цінних паперів із непередбаченим доходом (дивіденди від акцій, що зберігаються як об'єкт торгівлі) та капіталовкладень;

— інші

Небанківські доходи і витрати можуть включати інші доходи і витрати, які не відносяться до основної діяльності банку, але забезпечують здійснення банківської діяльності.

Небанківські операційні доходи (витрати) діляться на такі групи:

— адміністративні витрати;

— інші небанківські операційні доходи (витрати).

Адміністративні витрати — це витрати, пов’язані із забезпеченням діяльності банківської установи.

Вони включають:

— витрати на утримання персоналу (заробітна плата, премії);

— сплата податків та інших обов’язкових платежів, крім податку на прибуток;

— витрати на утримання та експлуатацію основних засобів і нематеріальних активів;

— інші експлуатаційні витрати (роботи і послуги, що використовуються банком у процесі комерційної діяльності, SWIFT, винагорода посередникам, охорона тощо).

Інші небанківські операційні доходи (витрати) виникають у процесі здійснення небанківських операцій, які є складовою діяльності банку.

До них належать:

— доходи (витрати) від продажу основних засобів, від орендних операцій;

— доходи від продажу окремих небанківських послуг (аудиторські послуги, програмне забезпечення, консультації нефінансового характеру тощо) та інших операцій.

Створення резервів. Створення резервів — це мобілізація внутрішніх коштів банку шляхом зменшення прибутків для використання їх у разі необхідності на покриття ризикових активів.

Резерви формуються на покриття сумнівної заборгованості за кредитами, втрат від знецінення інвестиційних цінних паперів і відрахувань під іншу сумнівну дебіторську заборгованість, яка визначається у цей звітний період.

Непередбачені доходи і витрати. Доходи (витрати) вважаються непередбаченими, якщо вони відповідають таким ознакам:

— виникають у разі надзвичайних подій і мають одноразовий характер — прибуток (збиток) буде визначений тільки за фактом подій;

— не повторюються по суті;

— не підлягають контролю і не можуть бути прийняті до уваги для фінансової оцінки банку.

Отже, доходи і витрати банку є чинниками першого ряду щодо формування прибутку. В узагальненому вигляді прибуток є різницею між доходами, отриманими банком за відповідний період унаслідок своєї діяльності, та витратами, здійсненими за той самий період для забезпечення цієї діяльності. Чистий прибуток у банках визначається один раз на рік станом на 1 січня.

Аналіз прибутковості - це складне завдання з певних причин. По-перше, кожен аспект банківських операцій впливає на його прибутковість і має братися до уваги. По-друге, правила бухгалтерського обліку щодо визначення доходів і витрат складні, тому завжди залишається місце для довільних суджень та інтерпретацій.

За своєю структурою доходи, витрати і прибуток банку відповідають напрямам його діяльності. Для банку важливо знати не лише загальний результат діяльності за конкретний період, а й володіти інформацією про джерела даного результату. Останні визначаються через зіставлення окремих груп доходів і витрат у розрізі: конкретних рахунків, клієнтів, груп клієнтів, за операціями, послугами по підрозділах банків чи філіях.

Як наслідок, розрізняють фінансові результати від операційної та неопераційної діяльності банку, фінансові результати від здійснення кредитних операцій, операцій з цінними паперами, операцій з іноземною валютою тощо.

Дослідження фінансових результатів за джерелами їх формування дає змогу всебічно оцінити прибуток банку за його складовими та утворюючими факторами.

Прибуток до оподаткування банку складається з:

1) чистого процентного доходу, який визначається як різниця між процентними доходами і процентними витратами банку;

2) чистого комісійного доходу, який визначається як різниця між комісійними доходами і комісійними витратами. Він також може бути розподілений за видами банківських послуг, які є джерелами утворення відповідних доходів і напрямами витрачання коштів;

3) дивідендного доходу — доходу, отриманого від цінних паперів на продаж та інвестиційних цінних паперів;

4) чистого торговельного доходу, тобто прибутку або збитку від здійснення відповідних операцій з цінними паперами, іноземною валютою та іншими фінансовими інструментами;

5) прибутку/збитку від інвестиційних цінних паперів — прибутку/збитку від продажу цінних паперів на інвестиції, вкладень в асоційовані та дочірні компанії;

6) прибутку від довгострокових інвестицій в асоційовані компанії і дочірні установи та інших інвестицій;

7) іншого операційного доходу. Таким чином, операційний дохід банку є сумою перелічених вище видів прибутку;

8) прибуток від операцій — це різниця між операційним доходом банку та сумою загально-адміністративних витрат і витрат на персонал;

9) прибуток до оподаткування — різниця між прибутком від операцій та витратами на безнадійні та сумнівні борги;

10) прибуток після оподаткування — різниця між прибутком до оподаткування та сумою податку на прибуток;

11) чистий прибуток збиток банку — це прибуток після оподаткування, скоригований на суму непередбачених доходів/витрат.

Як зазначалось вище, прибуток банку являє собою перевищення доходів над витратами, його розрізняють на:

— прибуток до оподаткування (або валовий прибуток) — різниця між сумами доходів та витрат банківської установи до виплати нею обов’язкових та інших платежів до бюджету;

— прибуток після оподаткування (або чистий прибуток) — сума прибутку до оподаткування мінус сума обов’язкових та інших платежів до бюджету. У світовій практиці вважається, якщо сума чистого доходу до оподаткування становить не менш 2,0% від суми капіталу, то банк працює ефективно.

У свою чергу, чистий прибуток банку поділяється на:

— капіталізований, тобто спрямований на збільшення власних банківських фондів;

— прибуток, що розподіляється між акціонерами у вигляді дивідендів.

На рис. 1.1. наведена схема структури прибутку відповідно до класифікації доходів і витрат.

Рис. 1.1 — Складові балансового прибутку Результати аналізу доходів, витрат та прибутку банку дозволяють керівництву сформувати ефективну політику надання послуг, виявити «вузькі місця», розробити рекомендації щодо їх усунення. Необхідність забезпечення ефективності цього аналізу обумовлюється значенням прибутку не тільки для банку, а і для всіх учасників економічного процесу. Акціонери зацікавлені в прибутку, бо він являє собою доход на інвестиційний капітал. Прибуток приносить вигоди вкладникам, бо завдяки збільшенню резервів і підвищенню якості послуг складається більш стабільна, надійна й ефективна банківська система. Позичальники опосередковано зацікавлені в достатньому банківському прибутку в зв’язку з тим, що спроможність банку надавати позички залежить від розміру і структури його капіталу. Навіть інші фінансово-кредитні установи, які безпосередньо не вдаються до послуг комерційних банків, мають непряму вигоду від банківського прибутку, бо надійна банківська система означає безпеку вкладів і наявність джерел кредиту, від яких залежать фірми і споживачі.

1.2 Завдання аналізу та чинники формування доходів, витрат і прибутку банку Метою аналізу фінансового результату банку є виявлення основного центру прибутковості банку та факторів, які впливають на збільшення величини прибутку та підвищення рентабельності банку на основі ефективного управління доходами і витратами.

Завдання аналізу фінансових результатів діяльності комерційних банків визначаються роллю і значенням прибутку банків як джерела формування їх капіталу, який, у свою чергу, є однією із факторів нормального функціонування банків. Відповідно до мети визначають такі завдання аналізу фінансових результатів діяльності банку:

— оцінка виконання фінансового плану за показниками доходів, видатків, прибутків та їх динаміки;

— виявлення факторів і визначення їх впливу на зміну фінансових результатів;

— визначення резервів збільшення доходів, економії видатків і збільшення прибутку;

— розробка заходів щодо мобілізації резервів підвищення прибутковості діяльності банку.

Головною метою аналізу прибутку банку є виявлення невикористаних резервів його збільшення.

У процесі аналізу прибутку банку необхідно також розв’язати такі завдання:

— дати характеристику змін у сумі прибутку;

— визначити причини змін, що відбулися в сумі прибутку;

— розрахувати кількісний вплив чинників на розмір прибутку;

— дати характеристику заходів банку зі збільшення прибутку.

Після аналізу структури прибутку банку необхідно буде проаналізувати кожну складову прибутку.

У процесі аналізу рекомендується використовувати:

— економічно обґрунтовані групування статей доходів і видатків (відповідних балансових рахунків);

— вертикальний і горизонтальний аналізи доходів і видатків;

— динамічні рядки показників прибутку по кварталах і роках;

— факторний аналіз процентних доходів, видатків і прибутку.

Аналіз фінансових результатів діяльності банку починається аналізом доходів і видатків, завершується факторним аналізом прибутку. 6]

Прибутковість комерційного банку залежить від багатьох факторів як внутрішнього, так і зовнішнього характеру (див. рис. 1.2). Найважливішими внутрішніми факторами є обсяг і масштаби діяльності банку, стан та ефективність використання ресурсів, які є у розпорядженні банку, рівень доходів і витрат банку та їх співвідношення.

Рис. 1.2 — Фактори, що впливають на зміну банківського прибутку Відправною точкою для вирішення стратегічних завдань підвищення прибутку банку є побудова факторної моделі, яка описує залежність результативного показника від обраних факторів.

Чим більше факторів включено у факторну модель, тим глибший аналіз можна зробити. При цьому фактори мають перебувати в прямій функціональній залежності з результативним показником, тобто описуватись конкретною формулою. Чинники, що перебувають у стохастичній залежності з результативним показником, вивчаються за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Залежність прибутку від перелічених вище факторів можна описати такою формулою:

(1.1)

де P — абсолютний розмір прибутку банку;

і_а — відносна дохідність активних операцій банку;

Q — обсяг залучених ресурсів банку;

H — норма обов’язкового резервування;

K — капітал банку;

R — сума іммобілізації (вкладення в недохідні активи);

і_п — відносна витратність залучених ресурсів (пасивів);

В_у — умовно постійні витрати (управлінські).

При цьому відносна дохідність активних операцій може бути виражена у вигляді відсотка і розраховуватись за формулою:

(1.2)

де D — доходи банку (у вигляді як процентів, так і комісійних та інших доходів);

A_d — дохідні активи.

Відносна витратність залучених ресурсів банку (пасивів) буде визначатись аналогічно за формулою:

(1.3)

де B — витрати на залучення ресурсів;

Q — обсяг залучених ресурсів.

Як видно з наведеної моделі, основними факторами, що впливають на прибуток банку, є відносний рівень дохідності активних операцій банку, відносний рівень витратності за пасивними операціями, обсяг залучених ресурсів, рівень умовно-постійних витрат банку. Більшість з цих факторів залежить від зусиль банку лише частково, тобто більшою мірою вони обумовлені зовнішніми чинниками, що діють на ринку капіталів. Наприклад, середня дохідність активних операцій залежить від рівня інфляції, попиту та пропозиції на кредитні ресурси, конкуренції між банками, політики НБУ тощо.

Може виникнути ситуація, коли для прийняття оптимального варіанта з погляду дохідності банку недостатньо ресурсів або підняття відсоткової ставки за кредитами та зниження відсоткової ставки за депозитами обмежене певними екзогенними факторами, що діють у ринкових умовах та не залежать від банківської установи. Отже, у стратегічному аналізі великого значення набуває врахування обмежувальних факторів. При розробці стратегії розвитку економічної ситуації може бути як один обмежувальний фактор, так і кілька. Аналіз ситуації з двома і більше обмежувальними факторами передбачає використання методів лінійного програмування. Ситуаційний аналіз передбачає вибір певного рівня окремих факторів, що дають змогу отримати необхідний рівень прибутку або досягти точки беззбитковості.

Виходячи із загальної моделі, що описує вплив факторів на прибуток, можна обчислити значення окремих факторів, що забезпечують необхідний рівень прибутку.

Отже, основним показником, який узагальнює результати діяльності і свідчить про ефективність діяльності банку, є прибуток, який залежить переважно від співвідношення його доходів і видатків. Метою аналізу фінансового результату діяльності банку є збільшення абсолютної величини прибутку та підвищення рентабельності банку на основі ефективного управління доходами і витратами.

1.3 Системи та методи аналізу фінансових результатів. Інформаційне забезпечення аналізу Як нами було зазначено вище, фінансовий стан банку характеризується такими показниками, як доходи, витрати, прибуток (збиток) — різниця між доходами і витратами, чистий прибуток — після сплати податку. З метою виявлення резервів зростання прибутковості банківської діяльності як джерела формування банківського капіталу, що забезпечує стабільність фінансового стану банку, здійснюється комплексний аналіз його доходів і витрат.

Тому сьогодні актуальним є розроблення методів оцінки, зіставлення та відбору даних, що характеризують результативність діяльності банку, отриманих із різних джерел. Для інформаційного забезпечення аналізу доходів і витрат можна використовувати всі види директивної, нормативної, облікової, фінансової, статистичної, довідкової та методичної інформації. Але базовою інформацією для фінансового аналізу є дані звіту про фінансові результати, який відображає величину дохідних і витратних статей, згрупованих за їх характером та основними напрямами; балансу (з примітками), який розкриває наявність та напрями розміщення фінансових ресурсів банку на фіксований момент часу; фінансового плану, або бізнес-плану, комерційного банку щодо очікуваних доходів і витрат періоду, який аналізується.

Відповідно до законів України «Про Національний банк України» (1999) та «Про банки та банківську діяльність» (2000) фінансова звітність банків складається на підставі Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої Постановою НБУ від 28 серпня 2001 р. № 368 (зі змінами та доповненнями) та Інструкції про складання річного фінансового звіту банків України, затвердженої Постановою НБУ від 26 грудня 2001 р. № 545 (зі змінами та доповненнями). До складу банківської звітності належать: балансовий звіт, звіт про фінансові результати, а також ряд додатків до цих звітів, у яких наведена інформація про структуру активів, зобов’язань та власних коштів банку, ризики, якість кредитного портфеля, а також про інші показники, які є дуже важливими для характеристики фінансового стану банку. Наявність таких додатків дає змогу відобразити звітність українських банків на рівні міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності. Завдяки цьому фінансова звітність задовольняє вимоги користувачів інформації поза банком (акціонерів, клієнтів та партнерів банку, НБУ, фінансових органів тощо). Взаємозв'язок між балансом та звітом про фінансові результати проявляється в тому, що активи балансу генерують основну частину операційних доходів, а пасиви — операційних витрат, на аналізі яких ґрунтується оцінювання ефективності банківської діяльності. Для більш детального аналізу фінансових результатів діяльності банку (у тому числі доходів і витрат) як інформаційне джерело можуть бути використані дані звіту про рух грошових коштів та звіту про власний капітал банку, а також дані аналітичного і синтетичного обліку.

Згідно з вимогами нормативних актів НБУ призначенням фінансової звітності банків є створення бази даних, яка дасть змогу реально оцінити показники ліквідності, платоспроможності та дохідності банків і на цій основі визначити їх фінансовий стан — як комплексне поняття, що відображає різні напрями банківської діяльності.

Статті звіту про фінансові результати містять інформацію за такими напрямами:

— процентні доходи і витрати включають доходи за кредитами чи депозитами, за цінними паперами на продаж і за борговими цінними паперами та іншими процентними фінансовими інструментами або витрати, пов’язані з ними;

— комісійні доходи і витрати включають доходи від операцій, пов’язаних із веденням рахунків та касовим обслуговуванням, з іноземною валютою та банківськими металами, від інших наданих або отриманих послуг, або витрати, що стосуються зазначених операцій;

— дивідендний дохід від цінних паперів, які обліковуються в третьому класі Плану рахунків бухгалтерського обліку (цінні папери на продаж та інвестиційні цінні папери — аналітичний рахунок балансовий 6300);

— чистий торговельний дохід включає результат від торгівлі іноземною валютою та цінними паперами, враховуючи резерви під знецінення цінних паперів на продаж;

— загально адміністративні витрати містять витрати на утримання та експлуатацію основних засобів, нематеріальних активів, амортизацію, збиток від продажу основних засобів, операційний лізинг, витрати на охорону, сплату обов’язкових платежів (крім податку на прибуток) та ін.;

— витрати на персонал містять заробітну плату, витрати на соціальне забезпечення, обов’язкові нарахування премії, винагороди тощо; окремою статтею відображається середня кількість працівників банку протягом року;

— витрати на безнадійні та сумнівні борги включають відрахування до резервів на покриття ризикованих активів (за кредитами, цінними паперами, дебіторську заборгованість тощо);

— непередбачені доходи і витрати включають доходи або витрати, які виникли у зв’язку з подіями чи операціями, що відрізняються від звичайної діяльності банку і не є регулярними, включаючи прибутковий податок на них.

Найважливішим принципом міжнародних стандартів обліку та звітності є принцип відкритості (транспарентності). Відповідно до нормативних актів Національний банк України встановив порядок публікацій комерційними банками у засобах масової інформації звітності про свою діяльність та надання її до НБУ. Передбачається послідовне розширення складу даних, що оприлюднюються банками, та підвищення їх достовірності.

Для отримання більш ґрунтовної оцінки фінансового стану банку рекомендовано проаналізувати не тільки баланс та матеріали звітності самого банку, а й провести дослідження кон’юнктури ринку, оцінити конкурентів, здійснити аналіз фінансового стану позичальників та ін. Крім того, можливості фінансового аналізу ширші, коли вони базуються на побудові різного виду економіко-статистичних та математичних моделей зв’язку, а також узагальнюючих характеристик структури та динаміки. Що стосується кожного розділу балансу та звіту про фінансові результати, то мають бути розраховані:

1. відносні величини, які характеризують частку окремих статей у загальному обсязі групи напрямів, що аналізується;

2. показники динаміки (абсолютний приріст, темпи зростання, темпи приросту);

3. показники, які характеризують вплив зміни суми коштів за кожним напрямом на загальну зміну обсягу групи напрямів, що аналізуються; як зведену характеристику інтенсивності змін можна використовувати інтегральні показники структурних зрушень, зокрема квадратичний коефіцієнт абсолютних структурних зрушень та індекс відмінності.

Оцінка фінансового стану банку базується на аналізі доходів і витрат з використанням таких методів фінансового аналізу:

а) горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожного напряму доходів або витрат з попереднім періодом;

б) вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури окремих видів, груп або напрямів доходів і витрат з визначенням впливу кожного чинника на результат у цілому;

в) трендовий аналіз — порівняння кожної позиції доходів або витрат комерційного банку з сукупністю попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки обраного показника; аналіз здійснюється на основі фактичних даних за минулі роки, у закордонній практиці використовується період тривалістю не менше трьох років;

г) аналіз відносних коефіцієнтів — розрахунок співвідношення між окремими позиціями активів, пасивів, доходів та витрат або напрямами різних форм звітності з метою визначення взаємозв'язків між показниками.

Доцільно використовувати для аналізу доходів і витрат такі відносні показники:

— коефіцієнти розподілу, що визначають, яку частину від групи абсолютних показників становить той чи інший абсолютний показник фінансового стану;

— коефіцієнти кореляції, які визначають відношення між різними по суті абсолютними показниками фінансового стану або їх лінійними комбінаціями, що мають різну економічну значимість.

Сукупність таких прийомів аналізу дає змогу здійснити кількісне та якісне оцінювання фінансових результатів діяльності банку.

Отже, узагальнюючи вище наведене, робимо висновок, що значення аналізу фінансових результатів комерційного банку полягає в ефективному управлінні його дохідністю, тобто у виявленні резервів зростання прибутковості банківської діяльності та формуванні пропозицій щодо використання виявлених резервів, а інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів комерційного банку формується відповідно до завдань, які підлягають вирішенню, за своїм складом інформаційна база аналізу може не відрізнятися від інформаційної бази доходів та витрат банку. Вона складається з правової, планової та фактографічної (облікової і позаоблікової) інформації, до аналізу прибутку та рентабельності обов’язково залучається інформація, отримана внаслідок дослідження доходів і витрат банку.

Розділ 2 Оцінка фінансового стану комерційного банку

2.1 Загальна фінансово-економічна характеристика АКІБ «УкрСиббанк»

АКІБ «УкрСиббанк» є одним з найбільших банків в Україні, заснований в 1989р. З 2006 р. стратегічним інвестором «УкрСиббанку» є одна з найбільших банківських груп у світі BNP Paribas, якій належить 51% акцій банку. BNP Paribas є лідером на міжнародному ринку банківських і фінансових послуг та один з 4 найбільших банків у світі згідно даним міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor’s. Група представлена в більш ніж 85 країнах, кількість співробітників 161 000 людей, включаючи 125 000 у Європі. Група посідає провідні позиції у трьох основних сегментах: корпоративний і інвестиційний бізнес, управління активами та роздрібний бізнес. Присутня у Європі в усіх своїх напрямках діяльності, основними для банку двома внутрішніми ринками в роздрібному бізнесі є Франція та Італія. BNP Paribas посідає істотні позиції в США, а також найсильніші позиції в Азії та на ринках, які розвиваються.

За версією Global Finance (Нью-Йорк, США) — провідного міжнародного фінансового видання, «УкрСиббанк» визнано кращим банком в Україні в 2007 році.

На ринку іпотечного кредитування «УкрСиббанк» стоіть на першому місці, за даними Української національної іпотечної асоціації він займає 18,8% ринку. На фондовому ринку України «УкрСиббанк» визнано кращим інвестиційним банком. «УкрCиббанк» за версією «Ділового журналу» є кращим роботодавцем у банківській сфері України і отримав 1 місце в дослідженні якості обслуговування в банках. Аналітика банку за підсумками 2007 р. визнана кращою на ринку облігацій України. Журнал Euromoney визнав «УкрСиббанк» кращим банком в Україні в 2007 році. За розміром капіталу «УкрCиббанк» в рейтингу журналу The Banker «1000 найбільших банків світу» є першим в Україні.

АКIБ «УкрСиббанк» має органiзацiйно-правову форму — вiдкрите акцiонерне товариство, є юридичною особою, має вiдокремлене майно, може вiд свого iменi набувати майнових i особистих прав, у тому числi укладати договори (угоди, контракти), бути позивачем та вiдповiдачем в судах загальної юрисдикцiї.

АКIБ «УкрСиббанк» здiйснює свою дiяльнiсть на пiдставi отриманих Лiцензiй (дозволiв) вiдповiдно до вимог чинного законодавства України та може виконувати практично всі банкiвськi операції.

АКIБ «УкрСиббанк» належить до групи найбiльших банкiв України, здiйснює щоденну роботу над розширенням спектру фiнансових iнструментiв і пропонує повний перелiк банкiвських послуг, послiдовно реалiзуючи принцип iндивiдуального пiдходу в роботi з кожним клiєнтом.

Позицiї АКIБ «УкрСиббанк» на фiнансовому ринку щороку продовжують змiцнюватися і розвиватися в усiх сегментах дiяльностi.

За рейтингом Асоціації Українських банків «УкрСиббанку» на протязі останніх років практично по всіх показниках банк входить в п’ятірку великих банків України, про що свідчать дані з приведених таблиць у додатку А. В підтвердження всього вище сказаного для наочності нами побудовані графіки основних фінансових показників п’яти великих банків України, які приведено на рисунках Б1-Б6 в додатку Б.

Банк входить до числа лiдерiв вiтчизняного ринку за пропозицiями банкiвських технологiй, послуг та продуктiв для корпоративних клiєнтiв, серед найбiльших клiєнтiв Банку лiдери вiтчизняної промисловостi та провiднi українськi компанiї авiацiйної промисловостi, автомобiлебудування, гiрнiчовидобувної промисловостi, машинобудування, металургiї, харчової промисловостi, суднобудування, телекомунiкацiй, хiмiчної промисловостi.

Оцiнивши значнi перспективи розвитку малого та середнього бiзнесу в Українi, АКIБ «УкрСиббанк» реалiзує стратегiї активного проникнення на цей ринок, з максимальною ефективнiстю за доступними цiнами надаючи низку простих банкiвських продуктiв кожному суб'єкту господарської дiяльностi у будь-якому вiддiленнi банку. Банку вдалося iстотно наростити клiєнтську базу за рахунок залучення нових клiєнтiв-юридичних осiб. Високi темпи зростання клiєнтської бази досягнутi завдяки просуванню найбiльш популярних продуктiв, спрощенню тарифної полiтики, зниженню процентних ставок по кредитам, розширенню кiлькостi вiддiлень банку, що обслуговують пiдприємства малого та середнього бiзнесу.

АКIБ «УкрСиббанк» вийшов на мiжнароднi ринки капiталу, та залучив кошти шляхом випуску єврооблiгацiй, залученням синдикованого кредиту та довгострокових ресурсiв пiд гарантiї експортних агенств.

Перетворення АКIБ «УкрСиббанк» у фiнансову корпорацiю, що надає повний спектр банкiвських та iнвестицiйних продуктiв, послуг в сферi страхування, лiзингу та спiльного iнвестування здiйснюється за рахунок розширення спектру небанкiвських фiнансових сервiсiв. Окрему увагу менеджмент банку придiляє оптимiзацiї системи управлiння рiзними за своєю сутнiстю бiзнес-процесами, забезпеченню «безшовної» iнтеграцiї рiзних фiнансових продуктiв.

Торгова мережа АКІБ «УкрСиббанк» станом на 31.12.2007 року складає загальну кiлькiсть вiддiлень і становить 1004 безбалансових вiддiлень у 192 мiстах та селищах мiського типу України.

Впродовж 2007 року банкiвська система України продовжувала нарощувати темпи свого розвитку, що забезпечило загальний темп зростання нацiональної економiки. Велика робота проведена щодо залучення коштiв населення та пiдвищення iнформацiйної культури фiзичних осiб.

Бiльшiсть системних банкiв розвинули регiональну мережу до значних масштабiв, тому подальше розширення клiєнтської бази буде забезпечуватися за рахунок розвитку нових технологiй та iнновацiй, тобто банки в найближчiй час перетворяться у високотехнологiчнi установи, що сприятимуть максимально оперативному та зручному обслуговуванню клiєнтiв.

Основнi конкуренти: КБ «Приватбанк», ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» Ощадбанк, Укрексiмбанк, АКБ «Укрсоцбанк», Промiнвестбанк, КБ «Надра», Правекс — банк, ПУМБ, АБ «Брокбiзнесбанк».

Банкiвський ринок України має чiтко визначену структуру iз сталим цiновим рiвнем, перерозподiл сфер впливу може вiдбуватися за рахунок розвитку iнновацiйного напрямку бiзнесу. Тому банк постiйно працює над розширенням свого продуктового ряду, пропонує клiєнтам найбiльш ефективнi шляхи взаємних вiдносин i постiйно полiпшує якiсть своїх послуг.

АКIБ «УкрСиббанк» пропонує клiєнтам ряд конкурентоспроможних продуктiв: пакетне обслуговування, яке базується на реальних потребах рiзних сегментiв ринку, депозитнi лiнiї - продукт, що пропонується для ефективного управлiння вiльними короткота середньостроковими коштами.

Впродовж 2007 року банк проводив полiтику збiльшення долi на ринку традицiйних та нових банкiвських послуг України. Для задоволення зростаючого попиту клiєнтiв на банкiвськi послуги банком удосконалювались дiючи та впроваджувалися новi банкiвськi продукти як для фiзичних так i для юридичних осiб, що забезпечують клiєнтам Банку зручнiсть та мобiльнiсть в управлiннi власними коштами. Особливу увагу банк придiляв пiдтримцi iмiджу унiверсального та високотехнологiчного фiнансового iнституту, що в повному обсязi задовольняє потреби клiєнтiв. В полiтицi управлiння Банком суттєве мiсце посiдають питання фiнансової стiйкостi та удосконалення системи управлiння банкiвськими ризиками.

За даними балансу і звіту про фінансовий результат представленими в додатках В-Д, наведемо основні фінансові показники. Результати від банківських та інших операцій банку у 2007 році складають:

— чистий прибуток становить 198,621 млн. грн.

— операційний дохід складає 2047,128 млн. грн.

— чистий процентний дохід становить 1328,666 млн. грн.

— Процентний дохід має таку структуру:

— процентні доходи від операцій з банками — 3,4%

— процентні доходи від кредитування — 92,8%

— процентні доходи за ЦП в портфелі банку на продаж — 3,8%

Найбільшою складовою частиною в процентних доходах є доходи від кредитування клієнтів корпоративного та роздрібного сегментів ринку, це показує розвиток банку як міцного кредитного інституту, діяльність якого спрямована на сприяння розвитку вітчизняної економіки.

Процентні витрати мають наступну структуру:

— процентні витрати за операціями з банками — 38,7%

— процентні витрати за коштами, що отримані від клієнтів-46,7%

— процентні витрати за цінними паперами власного боргу — 9,0%

— інші - 5,6% .

Основними складовими процентних витрат є витрати по залученню коштів клієнтів — юридичних та фізичних осіб, як наслідок політики банку, спрямованої на збільшення його долі на ринку банківських послуг.

Розглянемо доходи банку структура яких на 01.01.2008 р. наведена на рис. 2.1.

Рис. 2.1 — Структура доходів АКІБ «УкрСиббанк» на 01.01.2008 р.

У 2007 році чистий комісійний дохід банку складає 551,804 млн. грн., чистий торгівельний дохід — 175,080 млн. грн., дохід у вигляді дивідендів — 0,323 млн. грн., інші доходи становлять — 8,745 млн. грн. Загальні адміністративні витрати і витрати на утримання персоналу банку за 2007 рік становлять 995,306 млн. грн. Інші витрати складають 209,952 млн. грн. Витрати з податку на прибуток за 2007 рік становлять 81,642 млн. грн.

На кінець 2007 року структура активів банку мала наступний вигляд:

— найбільша питома вага припадала на кредити, які надано клієнтам — суб'єктам господарської діяльності та фізичним особам — 29 664,962 млн. грн. (78,4% активів);

— вкладення в ЦП в портфелі банку на продаж — 777,888 млн. грн. (1,4%);

— кошти в інших банках на 01.01.08 склали 2 918 974 млн. грн. (7,3%);

— інвестиції в державні цінні папери дорівнювали 147,516 млн. грн. (1,4%).

— основні засоби та нематеріальні активи 1339,057 млн. грн. (5,2%)

Для наочності побудуємо діаграми структури активів і зобов’язань АКІБ «УкрСиббанк» на 01.01.08 р., які наведено на рис. 2.2−2.3.

Рис. 2.2 — Структура активів АКІБ «УкрСиббанк» на 01.01.2008 р В структурі зобов’язань банку найбільша питома вага припадає на кошти банків — 19 932,852 млн.грн. (54,3%), кошти клієнтів складають 11 553,680 млн. грн. (33,9%), боргові цінні папери, емітовані банком — 850,979 млн. грн. (6,6%).

Рисунок 2. 3 — Структура зобов’язань АКІБ «УкрСиббанк» на 01.01.08 р.

Той факт, що банк стабільно та прибутково функціонує, динамічно розвивається, не допускає порушень економічних нормативів, вказує на високу ефективність створеної системи управління ризиками. При плануванні та фактичному здійсненні активних операцій, що є ризиковими та впливають на фінансовий результат банку багато уваги приділяється саме показнику платоспроможності, його рівень протягом 2007 року зберігався на достатньому рівні, фактичне значення нормативу платоспроможності на кінець 2007 року становив 10,83%, при вимогах НБУ — 10%.

Таким чином, можна стверджувати, що комерційний банк АКІБ «УкрСиббанк» є великим, добре капіталізованим, платоспроможним і фінансово стійким банком, полiтика якого направлена на збiльшення долi на ринку традицiйних та нових банкiвських послуг України.

2.2 Оцінка ефективності діяльності банку Горизонтальний та вертикальний аналіз звіту про прибутки і збитки та оцінку комерційної ефективності (рентабельності) діяльності банку і

його окремих операцій будемо здійснювати в такій послідовності.

Аналіз розпочнемо з горизонтального аналізу зміни прибутків або збитків за допомогою стандартних показників динаміки:

Результати розрахунків наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 — Основні показники діяльності банку АКІБ «УкрСиббанк»

Статистичні дані, наведені в таблиці, дають змогу зробити висновки, що збільшення розмірів прибутку в 2006 та 2007 роках відбувалось за рахунок впливу однакових чинників, але інтенсивність впливу була різною.

Так процентні доходи в 2006 році порівняно з 2005 роком зросли на 0,8 млрд. грн., в 2007 році порівняно з 2006 роком — на 1,5 млрд. грн., але темпи зростання показника уповільнились з 195% в 2006 році до 189% в 2007 році, відповідно зменшились темпи приросту з 95% до 89%. В той же час процентні витрати зростали з постійними темпами зростання в 182% та темпами приросту в 82%. В цілому чистий процентний дохід за досліджуваний період зріс в 2006 році на 0,4 млрд. грн., в 2007 році на 0,7 млрд. грн., темпи зростання показника дещо знизились з 220% в 2006 році до 201% в 2007 році і відповідно темпи приросту — з 120% до 101%. Таким чином, менеджменту банку необхідно визначити причину уповільнення темпів зростання процентних доходів, щоб здійснити адекватні заходи.

Комісійні доходи в 2006 році порівняно з 2005 роком зросли на 0,20 млрд. грн., в 2007 році порівняно з 2006 роком — на 0,15 млрд. грн., але темпи зростання показника уповільнились з 188% в 2006 році до 136% в 2007 році, відповідно суттєво зменшились темпи приросту з 88% до 36%, що визначало негативну тенденцію в розвитку показника. В той же час процентні витрати теж зменшились, як в абсолютному розмірі, так і темпи зростання — з 159% до 118% та темпи приросту з 59% до 18%, що визначало позитивну тенденцію в розвитку показника. В цілому чистий комісійний дохід за досліджуваний період зріс в 2006 році на 0,19 млрд. грн., в 2007 році на 0,15 млрд. грн., темпи зростання показника дещо знизились з 190% в 2006 році до 137% в 2007 році і відповідно темпи приросту — з 90% до 37%. Таким чином, незважаючи на зменшення комісійних витрат, при збільшенні обсягів чистих комісійних доходів в досліджуваному періоді відбувалось суттєве уповільнення темпів зростання даного показника. Менеджменту банку необхідно визначити причину падіння темпів зростання чистих комісійних доходів, щоб здійснити адекватні заходи.

Торговельний доход банку в досліджуваному періоді здійснював значні коливання. Так в 2006 році в порівнянні з 2005 роком відбулось зменшення доходу на 34% з 183 млн. грн. до 120,8 млн. грн., в 2007 році в порівнянні з 2006 роком відбувався протилежний процес — збільшення доходу на 45% з 120,8 млн. грн. до 175,1 млн. грн., що все ж таки менше ніж у 2005 році. Таким чином, по результатам 2007 року банк вжив необхідні заходи, щодо повернення в даний сектор ринку після недоліків в 2006 році.

Доходи у вигляді дивідендів, доход від участі в капіталі та інші доходи в досліджуваному періоді суттєво не впливали на загальний результат звіту про прибутки та збитки, тому ретельний їх аналіз здійснювати не будемо.

Таким чином, в досліджуваному періоді відбулось стабільне збільшення доходів банку від основних видів діяльності, а саме, від кредитування, комісійної та торговельної діяльності. В цілому доходи збільшились в 2006 році в порівнянні з 2005 роком на 498,3 млн. грн., в 2007 році в порівнянні з 2006 роком на 845,4 млн. грн., темпи зростання склали в 2006 році 171%, в 2007 році 170%, темпи приросту 71% та 70% відповідно. З погляду отримання банком доходів можна констатувати, що АКІБ «УкрСиббанк» — це стабільний прибутковий банк.

Щодо загальноадміністративних витрат, витрат на утримання персоналу та інших витрат, то в досліджуваному періоді в цілому відбулось їх суттєве збільшення. Так в 2006 році обсяг таких витрат збільшився на 208,2 млн. грн., а в 2007 році - на 451,0 млн. грн. Особливо це стосується витрат на утримання персоналу, де темпи зростання показника склали в 2006 році 147% та в 2007 році 187%, а темпи приросту 47% та 87% відповідно. При цьому значного розширення філій та відділень банку в цей період не відбувалось. Отже, кошти витрачались на збільшення існуючих штатів та виплату заробітної плати працівникам, тобто зарплата зростала більшими темпами ніж існуюча інфляція, що позитивно впливало на показники ділової активності банку.

Результатами комерційної діяльності банку в досліджуваному періоді були отриманий прибуток від операцій, витрати на податок на прибуток та чистий прибуток банку. Так в порівнянні з 2005 роком 2006 рік був для банку невдалим: прибуток від операцій скоротився на 134,3 млн. грн. або 22,3%, темпи зростання склали 78% та темпи приросту мінус 22%. Банк змушений був суттєво скоротити на 143,2 млн. грн. витрати на формування резервів, що призвело, хоч і незначного, але все ж таки росту чистого прибутку по результатам року. В 2007 році ситуація значно покращилась: в порівнянні з 2006 роком прибуток від операцій зріс на 344,4 млн. грн., темпи росту склали 173%, а темпи приросту 73%, був значно перевищений рівень 2005 року. Банк відновив обсяги витрат на формування нормативних резервів., які зросли на 215,9 млн. грн., а темпи зростання та приросту склали 157% та 57% відповідно.

Підсумовуючи горизонтальний аналіз прибутків банку, можна зробити висновок, що банк в 2007 році виправив негативні тенденції в розвитку та формуванні прибутків, які спостерігались в 2006 році в порівнянні з 2005 роком. Якщо в 2006 році зростання чистого прибутку склало 15,8 млн. грн., то в 2007 році таке зростання склало 130,0 млн. грн., при цьому темпи зростання склали 130% та 290% відповідно в 2006 та 2007 році. В досліджуваному періоді банк не допустив виникнення загальних збитків від комерційної діяльності.

Аналіз продовжимо вертикальним аналізом змін прибутків або збитків за допомогою складових балансового прибутку.

Результати розрахунків наведені в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 — Показники доходу банку АКІБ «УкрСиббанк» за період 2005;2007 рр

Статистичні дані, наведені в таблиці, дають змогу зробити висновки, що збільшення розмірів прибутку в 2006 та 2007 роках відбувалось за рахунок змін в структурі доходів. Динаміка питомої ваги складових доходів та витрат в досліджуваний період була такою. Зростало значення процентних доходів, як основного виду доходу банку, його питома вага збільшувалась з 42,8% в 2005 році до 55,1% в 2006 році і 64,9% в 2007 році. Отже, у керівництва банку є розуміння пріоритетності даного напрямку комерційної діяльності. Зростали також комісійні доходи: з 2005 по 2007 рік вони зросли в 2,5 рази, хоча в порівнянні з попередніми роками в 2007 році їх питома вага в загальному обсязі прибутків знизилась до 27,0%. Отже, обсяги збільшення комісійного доходу не достатні, необхідно розробляти заходи їх збільшення більш високими темпами. Торгівельний доход в структурі прибутків в 2007 році ще не досяг обсягів 2005 року, його питома вага в загальному обсязі прибутків із року в рік знижується з 26,0% в 2005 році до 10,0% в 2006 році і 8,6% в 2007 році, що свідчить про незадовільний рівень просування власних продуктів банку на банківському ринку.