Охорона праці в сталеплавильному виробництві

Зміст

• Вступ
• 1. Аналіз рівня травматизму та профзахворювань у металургійній галузі
• 2. Характеристика шкідливих і небезпечних факторів у сталеплавильному виробництві
• 3. Заходи щодо зменшення впливу шкідливих та небезпечних факторів у сталеплавильному виробництві
• 3.1 Загальні заходи щодо зниження рівня травматизму та профзахворювань
• 3.2 Спеціальні заходи щодо зниження рівня травматизму та профзахворювань
• Висновки
• Література
• Вступ
• Металургія — одна з найбільш важливих галузей промисловості. В Україні металургія є галуззю спеціалізації нашої країни в територіальному поділі праці країн СНД, Європи та світу в цілому. Металургійний комплекс — основа індустрії. Сучасний стан металургійної галузі характеризується низкою факторів, що обумовлюють незадовільний темп розвитку, а саме: недостатній обсяг сировинної бази, використання застарілих енергоємних технологій, зношеність основних засобів, низька якість продукції та підвищений рівень травматизму та профзахворювань.

Інтенсифікація металургійних процесів призводить до ускладнення зв’язків у системі людина — металургійний агрегат, зростанню навантаження на навколишнє природне середовище, збільшенню ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, травм та захворювань на виробництві. Забезпечення безпечної життєдіяльності в металургії залежить від спільного вирішення проблем екологічної та промислової безпеки, зниження впливу небезпечних і шкідливих факторів на людину .

• Сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі праці, називають умовами праці. Від їх умов залежить працездатність робітників та як наслідок ефективність роботи в усій галузі.
• Небезпека — стан техногенних умов, при якому людина і природне середовище піддаються з певним ступенем ймовірності дії небезпечних і шкідливих факторів. Безпека — такий стан техногенних умов, при якому з визначеною вірогідністю виключається небезпека. Дія негативних факторів техносфери призводить до зниження якості середовища проживання (міри відповідності параметрів середовища потребам людей і живих організмів), ефективності праці та відпочинку, тривалості життя, підвищенню рівня захворюваності, травматизму. Так, у металургійній промисловості України в умовах, що не відповідають санітарно — гігієнічним вимогам, більше 20% від числа всіх працівників, у тому числі в умовах запиленості та загазованості повітря робочої зони вище гранично допустимих концентрацій — 8,6%, підвищеного рівня шуму — 6,8% і т. д. Необхідний ретельний аналіз виробничого травматизму та профзахворювань задля вирішення цих проблем.

травматизм профзахворювання сталеплавильний шкідливий

• 1. Аналіз рівня травматизму та профзахворювань у металургійній галузі

Металургійна галузь посідає п’яте місце за рівнем травматизму по Україні.

Рис. 1. Галузева сегментація рівня травматизму за 9 місяців 2013 р.

У 2012 р. по Україні спостерігається зниження рівня виробничого травматизму порівняно з 2010 р. на 19%, що в абсолютному значенні складає 120 випадків (рис 2).

Рис. 2. Динаміка кількості виробничого травматизму у металургійній галузі

Кількість смертельних випадків у 2012 р. порівняно з 2010 р. зросла на 15%, що в абсолютному значенні складає 4 випадки (рим. 3) [2;3;4].

Рис. 3. Динаміка кількості випадків виробничого травматизму з смертельним у металургійній області

За 2012 рік рівень виробничого травматизму у металургійній галузі за віковою ознакою розподілився таким чином:

1) віком від 40 до 50 років — 26%;

2) віком від 30 до 40 років — 23%;

3) віком від 50 до 60 років — 22%;

4) віком від 20 до 30 років — 20%.

Найвищий рівень виробничого травматизму спостерігається серед працівників віком від 40 до 50 років, незважаючи на їх професіональний досвід, знання норм та правил охорони праці.

За рівнем профзахворювань по Україні металургія займає 2 місце (рис.4).

Рис. 4. Галузева сегментація рівня профзахворювань по Україні

Кількість профзахворювань у металургійній галузі протягом 6 років зростає. У 2012 р. порівняно з 2017 р. на 22%, що в абсолютному значенні складає 102 випадки (рис.5).

Рис. 5. Динаміка кількості профзахворювань у металургійній галузі

Кількість смертельних випадків профзахворювань також має позитивну тенденцію. У 2012 р. порівняно з 2007 р. зросла на 22%, що в абсолютному значенні складає 7 випадків (рис. 6).

Рис. 6. Динаміка смертельних випадків профзахворювань у металургійній галузі

Таблиця 1 Середній вік та середній стаж роботи хворих за основними формами професійної патології в Україні

Середній вік хворих професійними патологіями, серед котрих пневмконіоз, хронічний бронхіт, вібраційна хвороба, нейросенсорна приглухуватість, це 51 рік зі стажем роботи близько 18 років.

2. Характеристика шкідливих і небезпечних факторів у сталеплавильному виробництві

До основних шкідливих і небезпечних виробничих факторів у сталеплавильному виробництві належать:

1)підвищені надлишки тепла;

2)високий вміст пилу і шкідливих отруйних газів;

3) велика кількість рухомих механізмів та електрообладнання;

4)шум і вібрація.

Основними джерелами теплового (інфрачервоного) випромінювання у сталеплавильному виробництві є дугові електропечі, печі нагріву феросплавів, ковші і виливниці, наповнені розпеченим металом, поверхні міксера і ковшів з розплавленим чавуном, нагріті поверхні технологічного обладнання та кладки печей.

Таблиця 2 Нормування теплової радіації на виробництві

При відсутності засобів індивідуального захисту вплив теплового випромінювання може призвести до порушення водно — сольового обміну і зневоднення тканин, а також до теплового удару. Контакт з нагрітими виробами, іскри, бризки і викиди розплавлених матеріалів можуть стати причиною опіків.

І ступінь — еритема шкіри (еритематозна форма);

ІІ ступінь — поява на шкірі пухирів (бульозна форма).

ІІІ ступінь:

А — некроз поверхневих шарів шкіри;

Б — некроз усієї товщі шкіри;

ІV ступінь — значний некроз шкіри і глибше розміщених тканин, іноді обвуглювання різних ділянок тіла.

Дисперсний склад пилу сталеплавильних цехів залежить від технологічного режиму плавки, її періоду, марки сталі, що виплавляється, умов утворення аерозолів, конденсації та пори року.

За хімічним складом пил представлений оксидами:

1) заліза;

2) хрому;

3) марганцю;

4) магнію;

5) двоокисом кремнію містить домішки алюмінію, титану, вольфраму, ванадію, молібдену.

Технологічний процес також є джерелом інтенсивних викидів у повітря робочих зон виробничих ділянок цеху :

1) окису вуглецю;

2) окислів азоту;

3) двоокису сірки;

4) ціанідів і сполук селену.

Вплив на організм твердих та газоподібних токсичних речовин може стати причиною хронічних і професійних захворювань.

Виробниче середовище сталеплавильних цехів характеризується наявністю шуму. Джерелами його є дугова електропіч, робота електромостових кранів, процеси розвантаження і завантаження завалочної корзини, система газоочищення рівень звукового тиску залежить від стадії виплавки, дисперсності використовуваної шихти, газокисневого дуття, швидкості навантажувально — розвантажувальних робіт, кількості працюючих кранів і т.д. Вплив шуму на організм залежить від спектральної характеристики і рівня звукового тиску. Виробничі операції в цехах при роботі дугових електропечей, а також окремих машин і механізмів (електромостових кранів, стрічково — кидковихмульдозавалочной машин) супроводжуються загальною вібрацією. максимальні величини віброшвидкості спостерігаються на майданчику біля сталевипускного жолоба і на пультімайстра з випуску сталі, при закладці та обробці сталевипускного отвори, підготовці жолоба до зливання металу, його формуванні після випуску плавки.

3. Заходи щодо зменшення впливу шкідливих та небезпечних факторів у сталеплавильному виробництві

3.1 Загальні заходи щодо зниження рівня травматизму та профзахворювань

Для створення нормальних санітарно — гігієнічних умов праці в сталеплавильних цехах необхідно передбачити:

1) ефективну аерацію будівель;

2) облаштування вентиляційних і аспіраційних пристроїв, повітряне та повітряно — водяне душування робочих зон і робочих місць;

3) кондиціонування повітря;

4) захист від джерел тепловипромінювання, електричних, ектромагнітних і магнітнихполів, ультразвуку, шуму;

5) широке використання засобів колективного та індивідуального захисту;

6) нормальну освітленість;

7) систематичне і ретельне прибирання приміщень.

3.2 Спеціальні заходи щодо зниження рівня травматизму та профзахворювань

Електросталеплавильний цех

У пічному прольоті передбачають природну аерацію, установку вентиляторів на робочому майданчику, відсмоктування пічних газів через отвір в зведенні і іноді за допомогою парасольок, встановлюваних над піччю. Відсмоктування газів за допомогою парасольок менш ефективний, ніж через отвір у склепінні. Кількість шкідливих викидів можна скоротити, якщо при відсмоктуванні пічних газів підтримувати під склепінням тиск, рівний атмосферному; при цьому виключається підсмоктування повітря в піч і в відводяться і вибиваються газах будуть відсутні оксиди азоту та ціаніди. Для нових цехів рекомендується спорудження навколо печі кожуха, який ізолює цех від шуму і забезпечує уловлювання шкідливостей, що виділяються при плавці і випуску сталі; відводяться з кожуха гази піддають очищенню. Іншим варіантом локалізації виділення шкідливостей є спорудження між пічним та суміжними прольотами розділових стінок. Цей спосіб менш ефективний, так як не захищає від шкідливих персонал пічного прольоту.

Доменний цех

У будівлі ливарного двору передбачають природну аерацію, душирование робочих місць, припливну вентиляцію вбудованих приміщень. Необхідно передбачати знімні укриття над жолобами для чавуну і шлаку і укриття над місцями зливу чавуну і шлаку в ківш з відсмоктуванням від них газів і подальшої їх очищенням .

Важливим засобом зменшення впливу шкідливих речовин на ливарному дворі є розробка і застосування механізмів, які заміняють важка ручна праця та обладнання цих механізмів дистанційним управлінням, перспективне застосування роботів — маніпуляторів. Установки придоменої грануляції виділяють в атмосферу сірчистий ангідрид, сірководень, окис вуглецю, пил. Ці гази вловлюють, пропускаючи через скрубер, де сірчисті сполуки і пил поглинає подається в скрубер подщелачивають вода, після чого гази викидаються в атмосферу через високу трубу. Система шіхтоподачі є сильним джерелом пилу, у зв’язку з чим передбачають систему уловлювання, відведення та очищення газів з приміщень бункерних естакад, місць перевантаження матеріалів, конвеєрних галерей. У будівлі розливних машин, де виділяється тепло, пил і окис вуглецю, передбачають природну аерацію, відсмоктуючі парасолі над місцем сліва чавуну, душирование робочих місць. У депо ремонту ковшів, де виділяється пил при ламанні футеровки і оксиди азоту при сушінні ковшів, необхідно передбачати відсмоктуючі парасольки на відповідних місцях. У відділенні підготовки вогнетривких мас (Глином’ялки), де можливе сильне пилення, необхідна герметизація пристроїв для помелу, змішання, транспортування і перевантаження матеріалів та пристроїв витяжки з очищенням відсмоктуються газів від пилу.

Конвертений цех

У конвертерному і завантажувальному прольотах передбачається природна аерація за допомогою аераційних ліхтарів і припливна вентиляція окремих ділянок. При відборі проб і вимірах температури через горловину конвертера застосовують спеціальні візки з теплозахисними екранами і обдув спеціально встановлюються вентиляторами. Проблема уловлювання неорганізованих викидів поки не вирішена; розробляються проекти спеціального кожуха навколо конвертера, який дозволив би вловлювати неорганізовані викиди як при завантаженні конвертера, так і при випуску продуктів плавки. Систему подачі та завантаження сипучих матеріалів у конвертер зазвичай виконують з герметизацією місць пиленія, відсмоктуванням і очищенням газів від пилу. У Ковшова прольоті виділяється пил (при ламанні футеровки), тепло і NO2 при розігріві ковшів. У прольоті передбачають природну аерацію і установку витяжних парасольок над стендами для розігріву ковшів і ломки футеровки. У міксерйом і переливному відділеннях при зливі чавуну виділяються тепло і графітова пил. Над місцями зливу встановлюють парасолі систем уловлювання газів і їх очищення від пилу. Виділяються з міксера при його опаленні гази також містять багато графіту, для його уловлювання роблять щілинний відсмоктувач у горловини міксера (уловлюється графіт є цінною сировиною) .

Висновок

Науковою концепцією безпеки праці визнана аксіома про потенційну небезпеку будь виробничої діяльності людини, але в той же час доводиться технічна здійсненність ліквідації виробничої небезпеки або зниження шкідливості її матеріальних носіїв до допустимого рівня. Підраховано, що в світі 80% нещасних випадків обумовлені неправильними діями і поведінкою потерпілих, які порушили норми і правила з безпечного ведення робіт. Аналіз причин виробничого травматизму та профзахворювань металургійної галузі в Україні свідчить про ослаблення уваги роботодавців до реконструкції і модернізації виробництва, дотримання термінів проведення ремонту та заміни застарілого обладнання, застосування надійних систем попередження і локалізації аварій, обліку вимог норм і правил охорони праці при проектуванні обладнання та технологічних процесів .

Основи безпечних і нешкідливих взаємодії людини з середовищем проживання, правові та організаційні основи безпеки життєдіяльності, методи ідентифікації небезпечних та шкідливих факторів технічних систем, основи проектування захисної техніки і засобів підвищення безпеки та екологічності технічних систем, методи прогнозування та ліквідації надзвичайних ситуацій являють собою ті питанні котрі потребують розв’язання в умовах високого рівня виробничого травматизму та профзахворювань.

Література

1. Л. С. Стрижко, Е. П. Потоцкий, И. В. Бабайцев и др. Безопасность жизнедеятельности в металлургии: Учебник для вузов / Под ред. Стрижко Л. С. — М.: Металлургия, 1996. — 416 с.

2. Стан травматизму у 2010 р. за даними державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України [Електроний ресурс]. — Режим доступу: http://dnop.gov.ua/index.php/uk/operativna-informatsiya/travmatizm

3. Стан травматизму у 2011 р. за даними державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України [Електроний ресурс]. — Режим доступу: http://dnop.gov.ua/index.php/uk/operativna-informatsiya/travmatizm

4. Стан травматизму у 2012 р. за даними державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України [Електроний ресурс]. — Режим доступу: http://dnop.gov.ua/index.php/uk/operativna-informatsiya/travmatizm

5. Аналіз динаміки та стану виробничого травматизму у промисловості за перше півріччя 2012 року України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vchnu_tekh/2012₅/06lub.pdf

6. Основні тенденції формування професійної захворюваності в Україні (2001 — 2010 рр.) за даними Державної санітарно-епідеміологічної служби України повідомлення N 01.03/3540, 29.12.2011, Лист [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.48 598.0

7. Аналіз страхових нещасних випадків на виробництві та профзахворювань за 2012 рік за даними Фонду соціального страхуваннявід нещасних випадків на виробництвіта професійних захворювань України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.social.org.ua/view/3015

8. Охорона праці в сталеплавильному виробництві [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://emchezgia.ru/proektirovanie/11.5_Ohrana_truda_v_otdelenii_nepreryvnoi_razlivki.php