Творчі спілки Рівненщини

План

Вступ

1. Спілка кобзарів

2. Рівненське фольклорно-етнографічне товариство

3. Творче об'єднання «Коляда»

4. Рівненська обласна асоціація композиторів Національної музичної спілки України

5. Рівненська обласна організація Національної спілки художників України

6. Рівненська обласна організація Національної спілки архітекторів

7. Рівненське обласне краєзнавче товариство Всеукраїнської спілки краєзнавців Висновок Список використаних джерел

Вступ

Творча спілка — добровільне об'єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту.

Основними напрямами діяльності творчої спілки є:

— розвиток національної культури та мистецтва, розроблення і втілення в життя культурно-мистецьких заходів, організація творчих конкурсів, виставок, авторських вечорів, прем'єр, фестивалів тощо;

— створення умов для творчої праці, підвищення професійного, наукового та загальнокультурного рівня членів творчої спілки, виховання творчої молоді, оволодіння нею досягненнями національної та загальнолюдської культури;

— пошук талантів серед молоді та сприяння їх творчому розвитку;

— видання газет, журналів, книг та іншої друкованої продукції, створення кінота відеофільмів з метою популяризації досягнень української та світової культури і мистецтва, творчого доробку членів спілок;

— турбота про правовий, соціальний та професійний захист членів творчої спілки;

— сприяння відродженню, розвиткові та популяризації народної творчості;

— постійна співпраця з педагогічними та науково-педагогічними колективами навчальних закладів;

— подання допомоги в навчально-виховній роботі педагогічним колективам у патріотичному, культурному та інтелектуальному розвитку дітей та молоді, у морально-етичному та естетичному вихованні;

— сприяння обміну культурними цінностями, співробітництво між діячами культури і мистецтва різних країн, національними і міжнародними організаціями культури та мистецтв;

— виховання поваги до історико-культурних цінностей, традицій українського та інших народів.

творчий спілка рівненський об'єднання

1. Спілка кобзарів

З давніх-давен в українців існувало три символи, що були невід'ємною частиною держави. Це калина, тризуб і бандура. Калина — символ вірності та чистоти, тризуб — сміливості, волі та незалежності, а бандура — вільної української душі, яка не могла в собі стримати жагучий порив дзвінкої чи сумної пісні. Навіть славні козаки, йдучи походом на турків, не забували взяти із собою цей інструмент. Бо що, як не бандура, підтримає на чужині тиху думу про рідний край? А кобзарі - сиві дідусі у полотняній одежині, що ходили від села до села, — завжди були бажаними гостями у кожній селянській хаті. Бо там, де звучала бандура, завжди було чути спів, і всі незгоди відходили ніби самі собою.

Кобзарське мистецтво, на яке за радянських часів було фактично накладено табу, не набагато розвинулося і за правління псевдоукраїнської влади, яка вже стала надбанням історії. Про це свідчить хоча б той факт, що Спілка кобзарів України, заснована ще у 80-ті роки, лише віднедавна набула статусу національної, а класи з гри на бандурі відчували нестачу найнеобхіднішого — якісних інструментів.

Хоча у наш час більшої популярності набули музичні напрямки, спрямовані на не надто вибагливого слухача, бандура все ж не здає своїх стійких позицій.

В місті Рівне існує унікальна Спілка кобзарів, створена у 1994 році. Її мета — пропаганда кобзарського мистецтва, адже воно, на думку багатьох видатних людей, найглибше розкриває щирість душі українця.

Засновником Спілки кобзарів на Рівненщині став унікальний творчий чоловік, викладач музичного училища по класу бандури, Анатолій Грицай.

Одним з найголовніших завдань Спілки є налагодження системного характеру збору і запису кобзарської спадщини, аудіо і відеозаписів виконавської манери кобзарів яким виповнилося понад 60 років. Цей спілчанський проект, крім наукового та практичного значення, має й виховну функцію, бо здійснюється за участю студентів-бандуристів музичних ВУЗів України.

Рівненська обласна організація НСКУ здійснює організаційну і творчу координацію зусиль для пропаганди і популяризації споконвічного кобзарського музикування засобами масової пропаганди — радіо, телебачення, участі у престижних державних акціях тощо.

Одним з дієвих заходів Спілки, спрямованих на пропаганду кобзарського мистецтва, є організація і участь у проведенні фестивалів, конкурсів, творчих вечорів провідних кобзарів і бандуристів.

НСКУ сприяє проведенню фестиваль кобзарського мистецтва ім. Костя Місевича на Рівненщині. З метою залучення кобзарської юні до музичного життя, започатковано проведення Всеукраїнського конкурсу юних бандуристів «Волинський кобзарик».

Пріоритетним напрямком Рівненської обласної організації НСКУ визнано видавничу діяльність.

Важливим аспектом діяльності Спілки є налагодження контактів та співпраця з близькою та далекою українською діаспорою. Колективними членами НСКУ є Детройтська капели бандуристів ім. Т. Г. Шевченка, капели бандуристів Краснодарського музично-педагогічного коледжу, канадської, аргентинської, німецької діаспори. Крім того.

Поряд з певними досягненнями Спілка відчуває труднощі у питаннях по виготовленню та реконструкції і реставрації традиційних музичних інструментів, підвищенні професійної майстерності кобзарів-лірників, проведенні науково-практичних конференцій, семінарів для керівників ансамблів та капел бандуристів, організації концертної діяльності.

2. Рівненське фольклорно-етнографічне товариство

Рівненське фольклорно-етнографічне товариство (Асоціація діячів фольклору Рівненського обласного відділення Національної музичної спілки) створено в 1996 році з метою координації зусиль окремих науковців та дослідників, організацій, установ, творчих спілок та об`єднань міста й області з питань вивчення, відродження, успадкування та пропаганди етнокультурної спадщини Рівненщини. Членами товариства є наукові працівники Обласного краєзнавчого музею, Обласного центру народної творчості, науковці з вищих та середніх навчальних закладів міста, керівники фольклорних колективів.

Основними завданнями Рівненського фольклорно-етнографічного товариства є:

· проведення експедиційно-пошукової та науково-дослідної роботи з фіксації пам`яток традиційної культури Рівненського Полісся та Волині;

· створення бази даних та упорядкування фольклорного архіву на основі сучасних технологій;

· відродження та популяризація традиційних свят і обрядів, організація та проведення фольклорних фестивалів і конкурсів;

· проведення семінарів та курсів підвищення кваліфікації керівників фольклорних колективів, виробничої практики студентів вищих навчальних закладів міста й області;

· всебічна підтримка діяльності фольклорних гуртів та виконавців традиційної музики;

· створення Проблемної лабораторії з питань дослідження етнокультурної спадщини Рівненського Полісся та успадкування традиційної манери виконання.

За роки, що минули від початку діяльності членами товариства проведено близько сорока експедицій у Володимирецький, Сарненський, Дубровицький, Рокитнівський, Березнівський, Костопільський, Зарічненський райони нашої області. Зафіксовано значну кількість пам`яток духовної й матеріальної культури Рівненського Полісся. Фонди товариства на сьогодні налічують 125 аудіокасет, 15 відеокасет, 1115 фотографій, 67 малюнків, колекцію народних костюмів, виробів народно-вжиткового мистецтва та предметів побуту поліщуків.

Членами товариства постійно проводиться робота по опрацюванню та упорядкуванню фольклорного архіву експедиційних матеріалів. На основі цієї роботи вийшли друком чотири випуски книги «Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся» (2001, 2002, 2003 рр.).

Члени рівненського фольклорно-етнографічного товариства беруть активну участь у підготовці та проведенні Міжнародного молодіжного фестивалю традиційної народної культури «Древлянські джерела» (м. Рівне), Міжнародного фестивалю дитячого фольклору «Котилася торба» (м. Кузнецовськ) та «Коляда» (м. Рівне).

3. Творче об'єднання «Коляда»

Рівненська міська громадська організація «Творче об'єднання «Коляда» зареєстроване 18 липня 1995 року. Голова: Федоришин Микола Васильович.

Основні напрямки діяльності:

§ організація та проведення культурно-мистецьких фестивалів, народних свят, концертів, виставок;

§ видавнича діяльність;

§ міждержавно-культурний обмін художніми колективами та окремими виконавцями.

Творче об'єднання «Коляда» організатор проведення:

1. Фестивалів: Слов’янського фольклорного фестивалю «Коляда» (у Рівному — 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, у Львові та Луцьку — 2000, у Житомирі - 2001, у Рівному — 2002, 2004); Міжнародного фестивалю духової музики «Сурми» (у Рівному — 1996, 1997, 1998, 1999); Всеукраїнського пісенного фестивалю «Повстанські ночі» (у Рівному — 1997); Всеукраїнського фестивалю кобзарського мистецтва ім. Костя Місевича (у м. Дубно — 2000, 2001);

2. Конференцій: Міжнародних науково-практичних конференцій «Проблеми успадкування зимових свят та обрядів» (у Рівному — 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2002, у Львові - 2000).

3. Виставок: образотворчого мистецтва «Йорданський хрест» у залі обласної організації Спілки художників України (у Рівному — 1998, 1999); персональної виставки скульптора Миколи Сівака у залі обласної організації Спілки художників України (у Рівному — 2003) та в художньому музеї (у Хмельницькому — 2003).

4. Творчих поїздок для участі у міжнародних фестивалях та конкурсах Рівненських художніх колективів у Польщі, Німеччині, Франції, Італії, Австрії, Туреччині, Македонії, Словаччині, Болгарії, Білорусі.

Об'єднання надає практичну допомогу в організації фестивалів української культури для діаспори в Польщі (1997;2003 рр.).

Видавнича діяльність:

§ Проблеми збереження різдвяно-новорічного фольклору: Матеріали і тези / Упоряд.: М. Федоришин, ред.: Я. Поліщук; Між нар. слов’ян. фольклор. фестиваль «Коляда». — Рівне, 1995. — 121с.

§ Проблеми успадкування зимових звичаїв та обрядів: Матеріали 3-ої Міжнар. наук. конф./ За ред. Я. Поліщука, П. Лобаса; Третій слов’яно фольклор. фестиваль «Коляда». — Рівне, 1997. — 94с.

§ Боротьба УПА за незалежність України: Матеріали і тези наук.-практ. конф., 13 жовт. 1997р. / Ред. і упоряд.: І.Пащук, відп. за вип.: М. Федоришин; Рівнен. крайова орг. НРУ, Рівнен. творче об-ня «Коляда», Рівнен. обл. краєзн. музей. — Рівне, 1997. — 31с.

§ Слов’янський фольклорний фестиваль «Коляда»: Зб. публікацій з регіональної, вітчизняної та зарубіжної преси / Упоряд.: М. Федоришин; Творче об-ня «Коляда». — Рівне, 2002. — 72с.

§ Федоришин М. Замок у Клевані. — 2-е вид., доп. — Клевань — Рівне, 2002. — 56с.

Фестиваль «Коляда» у 1997 році прийнято до міжнародної організації фестивалів фольклору та традиційних мистецтв, що діє при ЮНЕСКО (CIOFF).

4. Рівненська обласна асоціація композиторів Національної музичної спілки України

Рівненська обласна асоціація композиторів Національної музичної спілки України (в минулому обласна організація самодіяльних композиторів) була створена у 50-х роках минулого століття. Вперше навколо себе згуртував творців музики Дмитро Немченко (нині заслужений працівник культури України, заслужений діяч мистецтв Чечено-Інгушетії), з 1957 р. організацію очолив заслужений діяч мистецтв України Михайло Каганов, згодом кандидат мистецтвознавства, професор Михайло Лисенко-Дністровський, пізніше — заслужений діяч мистецтв України, професор Володимир Толканьов, з 1975 р. — відмінник освіти України, доцент, декан музично-педагогічного факультету Інституту мистецтв Рівненського гуманітарного університету Микола Корейчук.

Нині в асоціацію входить майже 40 авторів, які пишуть інструментальну та вокально-хорову музику.

Щорічно проводяться творчі звіти асоціації та індивідуальні звіти композиторів. Для популяризації їх творів велику роль відіграє радіо, телебачення, які зберігають у своїх фондах численні записи, що звучать у всіх куточках нашого краю та Україні.

Твори авторів друкувались у колективних альманахах, збірниках, журналах, місцевих часописах, композитори видали свої твори окремими збірниками — це «Моя родина — Україна» А. Андрухова, «Заспівай мені» М. Корейчука, «Жайворова пісня» М. Дацика, «Етюди для баяна» В. Корчаги, «Пісня джерельного краю» В. Горностая, «Сім струн» В. Толканьова, «Поклик вічного» Т. Леус, «Спинилась осінь в батьковім саду» Б. Столярчука зробили записи на аудіо-касети та компакт-диски.

5. Рівненська обласна організація Національної спілки художників України

Рівненська обласна організація Національної спілки художників України була створена в 1989 р., налічує 39 членів.

До цього у 1951 р. було організоване Товариство художників системи «Укоопхудожник», першим його головою був Володимир Ємельянов, у 1963 р. — створений Рівненський художньо-виробничий комбінат художнього фонду Спілки художників України, у 1972 р. була створена творча група РХВК при Львівській організації Спілки художників України. Першим головою спілки було обрано скульптора Володимира Пєтухова, активізував роботу організації живописець Костянтин Литвин, який згодом очолив її. З 1998 р. спілчанську організацію області очолив живописець Микола Ліханов, відповідальним секретарем є Володимир Ткачук.

6. Рівненська обласна організація Національної спілки архітекторів

Рівненська обласна організація Національної спілки архітекторів створена у 1974 році. Нині налічує 43 члени. Першим головою стала лауреат Державної премії України в галузі архітектури, доктор архітектури Орлянна Кузьмич, згодом організацію очолив заслужений архітектор України, лауреат Державної премії України в галузі архітектури, член-кореспондент академії архітектури Омелян Юрчук, з 1999р. — спілку очолює заслужений архітектор України, лауреат Державної премії України в галузі архітектури Микола Пасічник. Заступник голови — Валентин Дем`янов. Останнім часом активізувалась діяльність спілки, архітектори беруть активну участь в обласних та всеукраїнських конкурсах, в спорудженні та оздобленні важливих об`єктів міста і області. Зокрема «Бульвар Незалежності» (архітектори Орлянна Кузьмич, Микола Пасічник), «Покровський кафедральний собор» (архітектор Віктор Ковальчук), «Водно-зелений діаметр міста» (архітектори Орлянна Кузьмич, Володимир Драль, Микола Пасічник). В проекті забудови центру міста брали участь архітектори, члени спілки. Сьогодні в спілці активно працюють заслужені архітектори України Микола Пасічник, Микола Шолудько, Омелян Юрчук, троє її членів удостоєні Державної премії України в галузі архітектури — Орлянна Кузьмич, Микола Пасічник, Омелян Юрчук.

ДЕМ`ЯНОВА Валентина Петрівна н. 9.11.1960 р. у м. Рівне — архітектор. У 1985 р. закінчила Київський художній інститут. З 1992 р. — архітектор творчо-виробничої фірми «Рівнеархсервіс». Учасник проектів громадських, житлових, виробничих об`єктів у складі творчих колективів. Проекти: Свято-Петропавлівська церква по вул. Залізничній; Свято-Софіївська церква по вул. Ювілейній (всі - Рівне).

ДРАЛЬ Володимир Федорович (04.04.1934р., с. Терстьянка Краснянського р-ну Ряшевської обл. (Польща) — 07.04.1985p., м. Рівне) — архітектор. Заслужений архітектор України (1984), член Спілки архітекторів України. У 1959 р. закінчив Львівський політехнічний інститут, з того ж року — керівник групи управління головного архітектора м. Рівне, з 1976 р. — головний архітектор міста. Проекти — пам`ятник загиблим воїнам у роки війни (Здолбунів, 1963), будинок облвиконкому (1975).

КІНДРАТ Лариса Василівна н. 1.05.1952 р. у м. Рівне — архітектор. У 1977р. закінчила Львівський сільськогосподарський інститут. З 1978 р. — провідний архітектор інституту «Рівнеагропроект». Учасник конкурсів об`єднання «Украгропроект» (1979;1999). Розробляла проект гуртожитку Острозької академії (Острог, 1995), «Ексімбанк» (Рівне, 1996), АЗС по вул. Курчатова (Рівне, 1998). КУЗЬМИЧ Орлянна Іванівна (01.05.1944 р., м. Жовква Львівської області - 8.12.2001p., м. Рівне) — архітектор, лауреат Державної премії України (1990), член Національної спілки архітекторів України, доктор архітектури, професор, відмінник освіти України (1996). У 1967 р. закінчила Львівський політехнічний інститут, з 1994р. — завідувач кафедри міського будівництва і господарства Українського університету водного господарства та природокористування, член-кореспондент Української академії архітектури, академік Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності. Проекти: в`їзд у м. Рівне з Київського напрямку (1975), дитячий майданчик в парку ім. Т. Г. Шевченка (1981), автор 80 наукових праць, монографій, навчального посібника.

КУПРІЯНКО Тарас Миколайович н. 2.03.1964 р. у м. Рівне — архітектор. У 1986 р. закінчив Львівський сільськогосподарський інститут, з того ж року — архітектор інституту «Рівнеагропроект», з 1996 р. — МПП «Архнуво», з 1997р. — приватний підприємець. Проекти: середня школа у с. Шпанів Рівненського району, сільський клуб у с. Прислуч Березнівського району.

МЕЛЬНИК Олександр Євгенович н. 8.07.1971 р. у м. Рівне — архітектор, член Національної спілки журналістів України. У 1989 р. закінчив Рівненське сільське професійно-технічне училище № 1, у 1997 р. — Державний університет «Львівська політехніка». Головний архітектор м. Острог Рівненської області. Учасник конкурсів у Дюссельдорфі (Bauhaus-94) та Відні (на кращий проект розширення промислових цехів фірми «Velux» (1995), студентського конкурсу на кращий проект реконструкції пам`яток архітектури у Кракові (1996).

ПАСІЧНИК Микола Петрович н. 17.0.1951 р. у м. Рівне — архітектор, член Національної спілки архітекторів України, голова Рівненської міської організації Спілки архітекторів України (1990), заслужений архітектор України (1997), лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1990), нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (1983). У 1973 р. закінчив Львівський політехнічний інститут. З 1985 р. — головний архітектор м. Рівне, з 1998 р. — заступник міського голови м. Рівне. Автор проектів забудов та благоустрою міста Рівне.

РИЧКОВ Петро Анатолійович н. 29.09.1952 р. у с. Дворічна Харківської обл. — архітектор, член Національної спілки архітекторів України, доктор архітектури. У 1975 р. закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут. Нині професор кафедри архітектури Українського університету водного господарства та природокористування. Автор більше 80 публікацій в пресі з теорії та історії архітектури.

РУСАНЮК Галина Ростиславівна н. 24.04.1959 р. у м. Рівне — архітектор. У 1982 р. закінчила Львівський політехнічний інститут. З 1997 p. — архітектор Рівненської районної архітектури. Проекти: загальноосвітня школа с. Борове, дитячий будинок у с. Ясениничі Рівненського району.

ХАРВАТ Борис Іванович н. 3.04.1958 р. у м. Рівне — архітектор, член Національної спілки архітекторів України. У 1980р. закінчив Львівський політехнічний інститут. З 1983 р. — районний архітектор Острозького райвиконкому, з 1985 р. — головний архітектор Рівненської райдержадміністрації. Проекти: знаки «Рівненський район» на межі Дубенського, Костопільського, Гощанського районів.

ШОЛУДЬКО Микола Володимирович н. 23.11.1956 р. у с. Здовбиця Здолбунівського р-ну Рівненської обл. — архітектор. Заслужений архітектор України (2002), член Національної спілки архітекторів України, у 1978 р. закінчив Львівський політехнічний інститут. Нині головний архітектор Рівненської області. Проекти: дитяча музична школа № 2 (1983;1984), будинок Держбанку м. Рівне (1985).

ЮРЧУК Омелян Михайлович н. 07.10.1939 р. у м. Заставна Чернівецької обл. — архітектор. Заслужений архітектор України (1985), член Національної спілки архітекторів України, лауреат Державної премії України. Закінчив Чернівецьке училище, у 1967 р. — Львівський політехнічний інститут. З 1994 р. завідувач кафедри архітектури, доцент Українського університету водного господарства та природокористування, член-кореспондент Української академії архітектури. Проекти дизайну: муздрамтеатр, зал органної та камерної музики, облвідділення Національного банку України (всі - Рівне). Лауреат 7 конкурсів, 55 авторських робіт, має 18 наукових праць.

7. Рівненське обласне краєзнавче товариство Всеукраїнської спілки краєзнавців

Рівненське обласне краєзнавче товариство Всеукраїнської спілки краєзнавців займається виданням історико-краєзнавчих книг, організацією і проведенням науково-краєзнавчих конференцій, тематичних краєзнавчих читань тощо.

Громадська наукова пошуково-дослідницька організація створена 31 березня 1989 року. Займається виданням історико-краєзнавчих книг, організацією і проведенням науково-краєзнавчих конференцій, тематичних краєзнавчих читань, пошуково-дослідницькою роботою з історії рідного краю, бере участь у фольклорно-етнографічних експедиціях тощо. Підтримує тісні зв`язки з багатьма обласними і районними організаціями сусідніх областей і регіонів України. У підпорядкуванні має 16 міських і районних краєзнавчих організацій, понад 150 первинних осередків. При товаристві діє 9 громадських секцій за інтересами.

На 1 січня 2004 року налічує 254 члени Всеукраїнської спілки краєзнавців і почесних членів.

За роки існування видано уже майже 300 найменувань краєзнавчої літератури з історії Рівненщини, наукових і тематичних збірників з різних напрямів краєзнавства.

Членами товариства можуть бути всі бажаючі, які визнають статут ВСК і займаються дослідницько-пошуковою чи гуртковою роботою з історії рідного краю, друкуються у місцевих засобах масової інформації, виступають по телебаченню і радіо, беруть участь в організації і проведенні різних краєзнавчих заходів.

У Радивилівському районі на Рівненщині, який відомий Державним історико-меморіальним заповідником «Поле Берестецької битви», активно розвивається краєзнавчий рух. Новим імпульсом для цього послужило відкриття у 1967 році в селі Пляшевій музею «Козацькі могили». Головне свідчення роботи краєзнавців — пожвавлення роботи заповідника, а також районного історичного музею, створення краєзнавчих музеїв у загальноосвітньому ліцеї, ряді шкіл.

У районі чимало ентузіастів-краєзнавців, які давно й наполегливо вивчають минуле рідного краю. Наприклад, цінні реліквії зібрав 80-річний житель Добриводи, почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців Андрій Паничевний — тут і камінні знаряддя праці, нуклеуси, зуб мамонта, і знахідки більш пізніх епох, зокрема, козацькі шаблі, люльки тощо. Усі ці речі виявлені краєзнавцем або його приятелями під час обробітку городів, на земляних роботах при прокладанні доріг, газопроводів.

Колоритний етнографічний матеріал складає зібрання домашнього музею члена Всеукраїнської спілки краєзнавців Надії Мельник у селі Хотині. Тут предмети, які характеризують Волинь від часів кам’яного віку, зібрано чимало предметів глиняної кераміки, основна частина експозиції - це старовинні предмети, зібрані в старожилів села, в тому числі пов" язані з ткацтвом, гончарством. Краєзнавчі статті Надії Андріївни публікуються у пресі, наукових збірниках за підсумками конференцій з нагоди річниць Берестецької битви, в Інтернеті. Н. Мельник написала книжку про історію Хотина, яку хоч сьогодні можна випускати масовим тиражем, зараз працює над документальним матеріалом з історії сіл Полуничного і Гоноратки. Між іншим, біля Полуничного за її сприянням проведено певне археологічне вивчення поселення доби бронзи, а також Х — VІ століть до нашої ери та давньоруського городища.

За участю членів спілки відкриті краєзнавчі музеї в Радивилівському навчально-виховному комплексі «Школа № 1 — гімназія» (вчитель історії Юрій Арламовський), Немирівській, Пляшевській, Дружбівській, Іващуківській та інших школах.

Важливими віхами в краєзначій роботі районної організації спілки стали випущені у видавництвах масовими тиражами книги Максима Будька («Степань»), Георгія Лотоцького («Козацькі могили. Музейний літопис»), буклет про заповідник «Поле Берестецької битви» Леоніда Галабуза, об" ємний том «Національний пантеон „Козацькі могили“ (серед його авторів — Павло Лотоцький, заслужений працівник культури України, почесний член Рівненського краєзнавчого товариства). Вийшла й краєзнавча ілюстрована книжка „Радивилів“. В Інтернеті з’явився сайт „Радивилів — Радзивилів — Radyvyliv“, де значну частину займають краєзнавчі матеріали. Взагалі інтерес до веб-дизайну дозволив відкрити привабливо оформлені краєзнавчі сайти „Поле Бестецької битви“, „Козак“, „Радивилів. Краєзнавча книга“ та інші, в тому числі фотосайт із видами Радивилова 20 — 30-х років (автор знімків — краєзнавець Федір Бортник, який прожив 92 роки), із знімками старих захоронень на кладовищах у Бродах на Львівщині і в Радивилові, із видами пам» яток Почаєва, Кременця, Дубна, Демидівки, Бродів, з фоторозповідями про Тараканівський форт біля Дубна і місце паломництва християн — озеро святої Анни біля села Онишківці Дубенського району, про православні церкви Радивилівського району, серед яких є пам’ятки дерев’яного зодчества ХYI — XІХ століть (Пляшева, Хотин, Митниця, Довгалівка, Теслугів).

Висновок

Отже, творча спілка — добровільне об'єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту. На Рівненщині відомі такі творчі спілки: Спілка кобзарів, Рівненське фольклорно-етнографічне товариство, Творче об'єднання «Коляда», Рівненська обласна асоціація композиторів Національної музичної спілки України, Рівненська обласна організація Національної спілки художників України, Рівненська обласна організація Національної спілки архітекторів, Рівненське обласне краєзнавче товариство Всеукраїнської спілки краєзнавців.

Основними напрямами діяльності даних творчих спілок є:

— розвиток національної культури та мистецтва, розроблення і втілення в життя культурно-мистецьких заходів, організація творчих конкурсів, виставок, авторських вечорів, прем'єр, фестивалів тощо;

— створення умов для творчої праці, підвищення професійного, наукового та загальнокультурного рівня членів творчої спілки, виховання творчої молоді, оволодіння нею досягненнями національної та загальнолюдської культури;

— пошук талантів серед молоді та сприяння їх творчому розвитку;

— видання газет, журналів, книг та іншої друкованої продукції, створення кінота відеофільмів з метою популяризації досягнень української та світової культури і мистецтва, творчого доробку членів спілок;

— сприяння обміну культурними цінностями, співробітництво між діячами культури і мистецтва різних країн, національними і міжнародними організаціями культури та мистецтв;

— виховання поваги до історико-культурних цінностей, традицій українського та інших народів.

Список використаних джерел

1. Про професійних творчих працівників та творчі спілки: Закон України № 554/97-ВР, 07.10.1997// Урядовий кур'єр" від 13.11.97.

2. Коломис М. Відродження кобзарства починається з Рівненщини [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.slovo-unp.com/index.php?subaction=showfull&id=1 113 600 738&archive=1 114 193 460&start_from=&ucat=8&i=archive.

3. Крупеніна Л. В. Діяльність художнього об'єднання в культурному житті на межі XIX — XX століть / Крупеніна Л. В. // Вісник КНУКіМ: зб. наук. праць. Серія: Мистецтвознавство. — Вип. 8. — К., 2003. — С. 70−78.

4. Морозюк Н. Бандура — гордість світової культури [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.rakurs.rovno.ua/info.php?id=705

5. Національна спілка кобзарів України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://kobzari.org.ua.

6. Перший альманах Рівненської обласної організації Національної спілки художників [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://newyear.rivne1.tv/Info/?id=1696

7. Рівненська обласна організація Національної спілки художників України [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://rivne.com.ua/catalogue/info.php?id=421.

8. Спілці художників — 20 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.rakurs.rovno.ua/info.php?id=8634.

9. Творче об'єднання «Коляда» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.yellowpages.ua.

10. Творчі об'єднання та спілки [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.yellowpages.ua/ua/uk/index.php?company&p=31&ri=654.

11. Фестиваль Коляда [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.irp.rv.ua/news/festival-kolyada.