Структура П (С) БО 10 «Дебіторська заборгованість», основні терміни та порівняльна характеристика з міжнародним стандартом фінансової звітності

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Методологія обліку, основні поняття та порядок розкриття інформації про дебіторську заборгованість у фінансовій звітності вивчає Положення бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», загальна структура якого наведено на Рис. 1.1. Визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод і може бути достовірно визначена її сума одночасно з визнанням… Читати ще >

Структура П (С) БО 10 «Дебіторська заборгованість», основні терміни та порівняльна характеристика з міжнародним стандартом фінансової звітності (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Дебітори — це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість — сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Структура П (С) БО 10 «Дебіторська заборгованість», основні терміни та порівняльна характеристика з міжнародним стандартом фінансової звітності.

Відповідно до П (С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову та поточну.

Довгострокова дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу. При цьому слід розуміти, що при віднесенні заборгованості до поточної або довгострокової до уваги береться не загальний очікуваний строк оплати згідно з договором, а очікуваний строк до погашення, який залишився з дати балансу.

До довгострокової дебіторської заборгованості відноситься:

· заборгованість орендаря за фінансовою орендою, яка відображається в балансі (Додаток 15) орендодавця;
· надання позик іншим підприємствам;
· надання позик фізичним особам;
· заборгованість, що виникає при надзвичайних подіях — пожежі, повені, крадіжці тощо.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», національні стандарти бухгалтерського обліку не повинні суперечити міжнародним. Але на відміну від українських П (С)БО, МСФЗ не предбачають єдиного стандарту, що регулює облік дебіторської заборгованості. Питання щодо обліку дебіторської заборгованості регулюється декількома міжнародними стандартами, серед яких:

· МСФЗ 1″ Подання фінансових звітів" ;
· МСФЗ 32 «Фінансові інструменти: розкриття та подання» ;
· МСФЗ 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка».

Розглянемо відмінності між національними та міжнародними стандартами.

Таблиця 1.1 Порівняльна характеристика П (С)БО та МСФЗ, що регулюють облік дебіторської заборгованості


Ознака.	П (С)БО.	Міжнародний стандарт фінансової звітності.
Визначення поняття.	Дебіторська заборгованість — сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату (П (С)БО 10).	Дебіторська заборгованість визначається як фінансовий актив (МСФЗ 32). Визначення дебіторської заборгованості не надається.
Ознака.	П (С)БО.	Міжнародний стандарт фінансової звітності.
Визначення поняття.	Фінансовий акт — це грошові кошти та їх еквіваленти; контрак, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства; контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вихідних умовах; інструмент власного капіталу іншого підприємства (П (С)БО 13). Дебіторська заборгованість, не призначена для перепродажу — це дебіторська заборгованість, що виникає внаслідок надання коштів, продажу інших активів, робіт, послуг безпосередньо боржникові та не є фінансовим активом, призначеним для перепродажу (П (С)БО 13).	Фінансовий актив — це будь-який актив, який є контрактним правом отримувати грошові кошти чи інший фінансовий актив від іншого підприємства (МСФЗ 32).
Визнання дебіторської заборгованості.	Визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод і може бути достовірно визначена її сума одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (П (С)БО 10).	Підприємству слід визнавати дебіторську заборгованість у балансі, коли воно стає стороною контрактних зобов’язань і внаслідок цього має юридичне право отримувати грошові або інші цінності (МСФЗ 39).
Оцінка дебіторської заборгованості.	При зарахуванні на баланс дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги оцінюються за первісною вартістю, а на дату балансу — за чистою реалізаційною вартістю (П (С)БО 10).	Під час первісного визнання фінансового активу слід оцінювати їх за собівартістю, яка є справедливою вартістю компенсації, наданої або отриманої за них. Після первісного визнання дебіторську заборгованість визнають за амортизованою собівартістю із застосуванням методу визначення за ефективною ставкою відсотка (МСФЗ 39).
Види дебіторської заборгованості.	Згідно з визначеннями, наведеними в П (С)БО 2 і П (С)БО 10, дебіторська заборгованість поділяється на поточну і довгострокову.	Дебіторська заборгованість поділяється на ініційовану підприємством та неініційовану. Ініційована дебіторська заборгованість означає її придбання підприємством як участі у позиці, наданій іншим позикодавцем за умови, що підприємство фінансує цю позику на дату, коли її ініціює цей інший позикодавець. Неініційована дебіторська заборгованість класифікується як утримувана до строку погашення, наявна для продажу або утримання для операцій (МСФЗ 39).
Ознака.	П (С)БО.	Міжнародний стандарт фінансової звітності.
Визначення сумнівної дебіторської заборгованості.	Безнадійна дебіторська заборгованість — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. Сумнівний борг — поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником (П (С)БО 10).	Визнання сумнівної дебіторської заборгованості відбувається в наступних випадках: · значні фінансові труднощі емітента · фактичний розрив контракту, наприклад, не виконання умов угоди або прострочена заборгованість щодо сплати відсотка або основної суми · надання позикодавцем боржникові пільгової позики, яку позикодавець не розглядав би за інших умов · висока імовірність банкрутства або іншої фінансової реорганізації підприємства · визнання збитку від зменшення корисності цього активу в попередньому звітному періоді · зникнення фінансового ринку для цього фінансового активу внаслідок фінансових труднощів (МСФЗ 39)
Розрахунок величини резервів сумнівних боргів.	Величина сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, за питомою вагою безнадійної заборгованості в чистому доході від реалізації продукції, товарів, послуг на умовах наступної оплати або на основі класифікації дебіторської заборгованості (П (С)БО 10).	В міжнародних стандартах методи розрахунку величини резерву сумнівних боргів не передбачається.
Розкриття інформації про дебіторську заборгованість у примітках до фінансової звітності.	· перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості · перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов’язаних сторін, з виділенням внутрішньо групового сальдо дебіторської заборгованості · склад і суми статті балансу «Інша дебіторська заборгованість» · метод визнання величини резерву сумнівних боргів · сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення · залишок резерву сумнівних боргів за кожною статтею поточної дебіторської заборгованості, його утворення та використання в звітному періоді (П (С)БО 10)	Аналіз дебіторської заборгованості: · покупців · інших членів групи · пов’язаних сторін · авансових платежів · інші суми (МСФЗ 1)

Таким чином, облік дебіторської заборгованості в Україні регулюється чітко визначеним нормативом — П (С)БО 10, положення якого в певній мірі відрізняються від запропонованих у міжнародних стандартах. Ці відмінності з першу чергу, національними та економічними особливостями, що складалися в Україні.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою