Масаж

РЕФЕРАТ на тему:

Масаж

Масаж — це комплекс різних за характером, напрямком і си­лою механічних рухів, які здійснюють виражений вплив на шкі­ру, тканини та на їх кровопостачання.

Якість мануального масажу є вищим підтвердженням кваліфі­кації косметика. Масаж за допомогою того чи іншого апарата є тільки доповненням до професійного мануального масажу, але не може його замінити.

Для оволодіння технікою масажу потрібна тривала підготов­ка, тільки тоді він буде результативним. Головне завдання при проведенні масажу — не завдати шкоди шкірі. Для цієї проце­дури необхідні абсолютний спокій, м’язи — розслаблені, очі - заплющені.

Техніки масажу постійно змінюються, вдосконалюються, роз­виваються. Сьогодні існує безліч методик виконання масажів, але загальновизнаними, класичними є три:

— класичний масаж (косметичний, по крему);

— пластичний масаж;

— масаж за Жаке.

Під час процедури масажу шкіра стає теплішою, рожевіє, збільшується приплив крові до шкіри і тканин, поліпшується від­тік лімфи, нормалізується салоі потовиділення. З поверхні шкі­ри механічно усуваються ороговілі залишки клітин — шкіра набу­ває свіжого вигляду. За допомогою механічного тиску сальні та потові залози звільнюються від секрету, підтримується обмін речовин і полегшується екскреція продуктів метаболізму тканин. Прискорення метаболізму тканин призводить до зменшення кіль­кості підшкірного жиру. Завдяки легкому впливу на мімічні м’язи масаж усуває втому і благотворно впливає на нервову систему. Регулярний масаж може виправити невеликі порушення крово­обігу, зменшити застій крові і тканинної рідиничерез нервові во­локна він здатний впливати й на інші органи.

До масажу слід підходити індивідуально, відповідно до стану шкіри клієнта, типу обличчя і тих цілей, яких треба досягти. Іс­нують, однак, і загальні правила.

1. Починати масаж треба з легких погладжувальних рухів до­лонями і пальцями. Спокійні рухи знімають напругу, а швидкі, енергійні рухи на початку масажу бувають неприємні.

2. Інтенсивність масажних рухів (як швидкості, так і тиску) спочатку потрібно поступово збільшувати, а до кінця сеансу зни­жувати.

3. Масажні рухи завжди мають бути спрямовані знизу вгору і від центру до периферії.

4. Під час масажу обидві руки працюють одночасно, то у по­вільнішому, то у швидшому темпі.

5. Масаж обличчя обов’язково поєднують з масажем шиї, де зморшки, як правило, утворюються раніше, ніж на обличчі. Одно­часно з масажем обличчя і шиї масажують зону коміра. Від ділян­ки шиї поступово переходять до обличчя, носа і вгору до чола.

6. Шкіру навколо очей масажують ніжно-ніжно. Протипоказання для проведення масажу: гноячкові ураження шкіри, виражена розацеа, екзема.

Класичний масаж проводять після очищення шкіри. Ця про­цедура допомагає клієнту розслабитися. Масажний засіб нано­ситься на обличчя у достатній кількості невеликими порціями і рівномірно розтирається легкими повільними рухами в напрямку знизу вгору і від центру до периферії. Для класичного масажу ви­користовуються олії і масажні креми (емульсії).

Класичний масаж складається з кількох послідовних етапів, що взаємно доповнюють один одного.

Перша фаза — погладжування. Це легкі погладжувальні ру­хи, призначені для підготовки шкіри до енергійнішого масажу. Погладжування знімає напругу з мімічних м’язів, створюючи відчуття спокою. Якщо не робиться масаж зони декольте, то починаємо з ділянки шиї, масажуючи її поперемінно легкими го­ризонтальними і вертикальними рухами всією площиною паль­ців і долонь (рис. 9.7). Потім переходимо до масажу м’язів, що підтримують голову, зовнішнього шийного м’яза і нижньої час­тини підборіддя.

На шиї рухи мають бути дуже ніжними. Продовжимо масаж обличчя (рис. 9.8, 1). Навколо рота, носа і брів роби­мо рухи, показані на рис. 9.8, 2. Щоб знову повторити цей рух, спускаємося легким додатко­вим рухом по краю обличчя до підборіддя. На рис. 9.8, 3 пока­зані масажні рухи в ділянці но­са і чола. Останній рух цієї фа­зи — масаж кругового м’яза ока: круговий рух подушечкою вказівного чи середнього паль­ця навколо ока. Рухи навколо очей повинні бути дуже ніж­ними. Усі рухи проводимо від­повідно до напрямку стрілок.

Друга фаза — ротаційна (обертальні рухи). Масаж по­діляється на кругове і точкове розтирання. Під круговим розтиранням маються на увазі обертальні рухи, проведені від центру обличчя до периферії так, немов ми малюємо часту спіраль (рис. 9.9). При точко­вому розтиранні палець обер­тається на одному місці, а по­тім злегка пересувається далі. Рухи мають бути повільними. Вони регулюють циркуляцію крові і лімфи, діючи як лім-фодренажний масаж. Ці рухи дуже добре впливають на гі-перемійовані (почервонілі) ді­лянки обличчя й ділянки не­великих набряків. Точкове розтирання ефективне при рубцях деяких видівбагато­разове застосування такого масажу протягом тривалого часу дає змогу домогтися розм’якшення і вирівнюван­ня рубцевої тканини. На шиї точкове розтирання не застосо­вується.

Рис. 9.7.

Погладжування ділянки шиї (1, 2) — м’язів, які підтримують голову (3), зовнішнього шийного м’яза і ниж­ньої частини підборіддя (4).

Рис. 9.8.

Масаж обличчя (/) — навколо рота, носа і брів (2) — носа та чола (3);

навколо ока (4).

Рис. 9.9. Ротаційна форма масажу:

1 — кругове розтирання;

2 — точкове розтирання.

Рис. 9.10.

Розминання, або глибоке розтирання (1,2).

Третя фаза — розминання (глибоке розтирання). Воно складається із серії рухів, за допомогою яких ми масажуємо подвійне підборіддя, обвислу шкіру обличчя, опущені кути­ки рота і яскраво виражені зморшки, головним чином — горизонтальні зморшки на чо­лі (рис. 9.10). На цьому етапі масажу відбувається видален­ня поверхневих ороговілих клітин (злущування), поліп­шується кровопостачання, прискорюються метаболічні процеси у шкірі. При розми­нанні тиск на шкіру відчутні­ший та інтенсивніший, швид­кість рухів збільшується. При цьому необхідно стежити за тим, щоб шкіра ні в якому ра­зі не розтягувалася. Щоб уникнути розтягування, роз­минання на шиї не роблятьне застосовують його тут ще й тому, що інтенсивніші рухи у біль­шості клієнтів викликають неприємні відчуття.

Четверта фаза — постукування (стакато). Воно здійснюється подушечками пальців, які по черзі, ритмічно і швидко опускають­ся на поверхню обличчя. Постукування має легкий тонізуючий вплив на м’язи обличчя, насамперед мімічні. Робити його треба обома руками по шиї і обличчю, не забуваючи і про легке посту­кування під нижніми повіками в ділянці зморшок утоми. Ця тех­ніка ефективна для масажу набряклих ділянок. Постукування можна здійснювати також і тильним боком пальців. Постукуван­ня подушечками, так зване стакато, менш інтенсивне. Оскільки його інтенсивність слабша, ніж постукування тильним боком пальців і долонь, проводити його треба перед щипками.

П’ята фаза — щипки: малі, середні і великі. Під щипками ма­ється на увазі швидке стискування шкіри двома чи трьома паль­цями по черзі лівою і правою рукою. Щипки застосовують голов­ним чином при масажі за Жаке, показаному при себореї шкіри. Руки діють ритмічно, по черзі, дуже швидко. Щипки посилюють прилив крові до шкіри, що призводить до поліпшення обміну ре;

човин, а також регулює діяльність сальних залоз. Відбувається часткове видалення жиру і його рівномірний розподіл по шкірі. Масаж здійснюється на підборідді, під підборіддям і на щоках. На чолі шкіра захоплюється незначно.

Шоста фаза — так звані «підхльости» — постукування тиль­ним боком пальців, почасти і долонь. При цьому досягається значний приплив крові, як і при великих щипках. «Підхльости» впливають на глибші шари шкіри, аж до підшкірної жирової кліт­ковини, у результаті чого прискорюється тканинний метаболізм і зменшується прошарок підшкірного жиру. Тому цей вид масажу проводиться там, де накопичується підшкірний жир, — під підбо­ріддям і на щоках. При цьому рухи не повинні бути швидкими і неприємними. Це вища фаза масажу, після якої настає заспокій­лива фаза.

Сьома фаза — вібрація. Це ніжне коливання руки і пальців, що заспокоює не тільки шкіру, а й усю нервову систему організму. На цій стадії відбувається розслаблення, релаксація. Коливальні рухи робляться обома руками одночасно від центру обличчя до периферії. На чолі, однак, приємнішими будуть поперемінні рухи від однієї скроні через центр чола до іншої скроні. Вібрація вва­жається одним із найважчих видів рухів при проведенні масажу.

Восьма фаза — завершаль­не погладжування (рис. 9.11), що повторює початкову фазу погладжування. Рухи мають бути спокійними, впевненими. Рука обходить усі заокруглен­ня обличчя, ніби моделюючи його. Масаж закінчується ко­ловими рухами на скронях. Радіус описуваних кіл посту­пово зменшується, поки не за­вершується точкою. Легким натисканням у ділянці скроне­вої ямки масаж закінчується.

Після масажу в клієнта має залишатися приємне відчуття. Жодну фазу не можна проводити так, щоб це було неприємно, а тим більше викликало біль. Тому навіть цей класичний масаж потрібно коригувати для кожної людини, з огляду на її індивіду­альні особливості.

Класичний масаж має займати не менш 15 хв і не більше 30 хв. При масажуванні зони декольте процедура триває 35−45 хв.

Пластичний масаж застосовується у випадках, коли клієнтові у віці після 40−45 років масаж проводиться вперше, при старіючій.

Рис. 9.11. Завершальне погладжування (1, 2).

шкірі обличчя з надлишковою кількістю жирової клітковини, низьким тургором шкіри.

Протипоказання ті самі, що й при класичному масажі.

Пластичний масаж справляє сильний вплив на тканини, у результа­ті чого поліпшуються лімфоі кровообіг, зміц­нюється м’язова ткани­на, підвищується тур­гор шкіри.

Пластичний масаж складається з погладжу-вальних, притискаючих, вібраційних і фіксую­чих рухів, виконуваних по масажних лініях (рис. 9.12). Рухи, в ос­новному, виконуються так само, як і в класич­ному масажі. Принци­пова відмінність поля­гає в розминаннях, які безупинно проводять по колу зворотно-пос-тупально, без зміщення шкіри. Виконують масаж із використанням тальку, обома руками одночасно, починаючи з обличчя і закінчуючи шиєю.

Тривалість процедури становить 10−15 хв, кількість сеан­сів — 10−15 через день або щодня.

Після зміцнення тканин можна перейти до класичного маса­жу чи поєднати елементи пластичного масажу з класичним. Плас­тичний масаж можна поєднувати й з іншими процедурами.

1. Погладжування виконують за основними масажними ліні­ями, починаючи зверху, і закінчують фіксацією наприкінці ліній.

2. Розминання — поверхневе виконують долонними поверхня­ми других — четвертих пальців. Уздовж кожної масажної лінії рухи виконують у вигляді кіл, спіралеподібне вписаних одне в ін­ше, закінчуючи фіксацією. Роблять усього по 6−8 кіл уздовж кож­ної лінії, повторюючи по 3 рази. Усі перехідні рухи виконують дрібними пунктирними натисканнями кінцевих фаланг пальців від місця фіксації до місця початку наступного руху. Розминання проводять за такими лініями:

— від середини підборіддя до мочки вуха;

• -.від кутика рота до козелка вуха;

Рис. 9.12. Пластичний масаж:

погладжування (1) — розминання (2) — розминан­ня м’язів шиї (З)', глибоке розминання м’язів обличчя (4) — стакато (5).

— від кореня носа до скроні (по нижньому краю кругового м’яза ока);

— по зовнішньому краю кругового м’яза ока через перенісся до середини чола і далі по надбрівній дузі до скроні (розминання кругового м’яза ока проводять легкими натисканнями);

— від середини чола до скроні (6−8 кіл).

Після розминання м’язів чола і фіксації в скроневих ямках тиснучими рухами, по поверхні щік спускаються до кута нижньої щелепи. Потім по верхньому краю нижньої щелепи підходять до середини підборіддя пунктирними натисканнями і виконують ру­хи 3−7.

3. Розминання м’язів шиї виконують:

— від підщелепної ділянки до мочки вуха;

— від кута нижньої щелепи по бічній поверхні шиї до ключи­ці, м’язів підключичної ділянки і грудей;

— від грудини передньо-бічною поверхнею шиї вгору до кута нижньої щелепи, закінчуючи фіксацією;

— після фіксації під мочкою вуха пунктирними натискання­ми переходять до середини підборіддя, звідки починають наступ­ний рух.

4. Глибоке розминання м’язів шиї й обличчя. Розминання ви­конують усіма долонними поверхнями пальців і частково доло­нею від середини підборіддя по тих же лініях, що і рух 3. Глибо­ке розминання, як і поверхневе, закінчують на підборідді.

5. Стакато — постукування. Коловий рух виконують кінчика­ми пальців по масажних лініях знизу вгору (від підборіддя), по­тім спускаються вниз, переходять на шию, груди і повертаються до середини підборіддя. Від середини підборіддя постукування проводять вгору випрямленими пальцями (не колами), спускаю­чись на груди.

6. Вібрація. Рух виконують усіма долонними поверхнями пальців від середини грудей у сторони:

— по бічній поверхні шиї від середини ключиці до мочки вуха;

— за основними масажними лініями, піднімаючись угору. Закінчують у скроневій ділянці.

7. Погладжуваннями закінчують масаж обличчя, клієнта підні­мають і переходять до масажу шиї.

Масаж за Жаке — один із видів лікувального масажу, техні­ка виконання якого принципово відрізняється від класичного та косметичного масажу із застосуванням крему.

Він був описаний на початку XX ст. Жаке і Леруа і складаєть­ся переважно з малих, середніх і великих щипків. При його вико­нанні використовують нейтральну пудру чи тальк, до яких мо­жуть бути додані дезінфікуючі елементи. Очищену шкіру злегка посипають рівномірним шаром тальку (у цей час клієнту варто заплющити очі і затримати дихання, щоб не вдихнути тальк), потім його розтирають погладжувальними рухами від центру до периферії, використовуючи елементи циркулярного і точкового розтирання. Малими щипками, проведеними по всій поверхні об­личчя, від центру до країв рухаємося вгору, не торкаючись лише шкіри навколо очей. Руки працюють поперемінне з лівого і з пра­вого боку обличчя.

Показання для проведення масажу за Жаке:

— себорея;

— вугрова хвороба;

— постакне;

— застійні явища.

Суть даного масажу полягає в активнішому впливі на глибо­кі шари шкіри, особливо на сальні залози, розташовані в дермі. Основною метою масажу за Жаке е витіснення секрету з проток сальних залоз. Рухи здійснюються за основними масажними ліні­ями з урахуванням місць залягання сальних залоз.

Основні прийоми лікувального масажу — погладжування, роз­минання, глибокі щипки, вібрація, а також глибокі щипки у по­єднанні з вібрацією (рис. 9.13). Посилити ефект від масажу мож­на, якщо попередньо провести теплову процедуру: вапоризацію або гарячий компрес. Перед масажем можна зробити поверхневий пілінг чи бросаж.

Виконувати масаж за Жаке доцільно після механічного очи­щення обличчя, дезінкрустації чи ультразвукового пілінгу.

Масаж складається з таких етапів:

— розминання м’язів чола;

— розминання м’язів носа;

— розминання та глибокі щипки щік і підборіддя;

— погладжування. Масаж триває 10−15 хв.

Масаж зони декольте. Масаж зони декольте найкраще поєд­нувати з масажем шиї та обличчя. Він починається з погладжу-вальних рухів від центру, тобто від грудинної кістки, через плечі і трапецієподібний м’яз до шийного відділу хребта. Погладжуван­ня проводимо всією площиною долоні і пальців обома руками од­ночасно. Потім переходимо до горизонтальних рухів по черзі від одного плеча до другого і далі до горизонтальних рухів на шиї (як уже було описано). Вертикальні рухи на шиї продовжуємо на зо­ні декольте. Потім робимо класичний масаж шкіри обличчя. До зони декольте повертаємося вже на етапі циркулярного розтиран­ня, рухаючися знову від центру до плечей обома руками одночас­но. Точкове розтирання робимо тільки на обличчі. Далі продовжуємо розминання і постукування в цій же зоні. Якщо щипки та інші рухи залишають у клієнта неприємне відчуття, обмежуємося вібрацією і подальшим погладжуванням.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. — М.: Медицина, 1980. — 288 с.

2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законо­давчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.

3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри лю­дини. — К.: Здоров’я, 1965. — 304 с.

4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина, 1974. — 224 с.

5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.: Косметика й медицина, 2003. — 224 с.

6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. — 176 с.

7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.

8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. — 416 с.

9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999;2000.

10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А. Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.

11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология: Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.

12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Космето­логия: Теория й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.

13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000;2004.

14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd At­las. — Urban&-Shwarzenberg, 1992. — 384 s.