Захист від сонця (косметичні аспекти). УФ-промені і зір

РЕФЕРАТ на тему:

Захист від сонця (косметичні аспекти).

УФ-промені і зір Захист від сонця (косметичні аспекти) Сучасне суспільство, в основному, проінформовано про необ­хідність захищати шкіру від сонця і про небезпеку виникнення раку шкіри, але люди переконані, що все-таки від засмаги біль­ше користі, ніж шкоди, і що коли вже щось погане і станеться від надлишку сонячних променів, то тільки не з ними. Уявлення про здоров’я, зокрема і про дію сонячного випромінювання та методи захисту шкіри, сильно варіюють у людей різних груп і за­лежать від їхньої професії, віку і статі. Наприклад, молоді люди більше покладаються на сонцезахисну косметику, а старше поко­ління воліє закриватися від сонця одягом. Ці відмінності в мис­ленні необхідно враховувати в практиці косметолога-естетиста. Жінки більш стурбовані здоров’ям і здоровим способом життя, ніж чоловіки. Вони приділяють більше уваги профілактичним за­ходам. Проте жінки не поспішають відмовитися від наміру за­смагнути і попрощатися з уявленням про те, що засмага додає їм гарного здорового вигляду. Отже, хоч люди загалом більш-менш обізнані про небезпеку тривалого перебування на сонці і шкідли­вість засмаги, але багато хто ще вважає, що здоровим і привабливим є засмагле тіло, а закриватися від сонця одягом — це не-сучасно.

Високі дози УФ-випромінювання спричинюють розширення судин у шкірі людини й еритему (почервоніння). Мінімальну дозу опромінення, що викликає еритему, назвали мінімальною еритемною дозою, скорочено МЕД.

МЕД — це не постійна величина, вона залежить від індивіду­ума, кольору його шкіри, віку, від ділянки тіла і сезону. Меланоцити починають виробляти меланін залежно від дози УФ-опромі­нення. Відомо, що УФ-А-випромінювання викликає слабшу еритему і пігментацію, ніж УФ-В.

Існують два шляхи захисту від сонця: хімічні засоби, які по­глинають ультрафіолетові промені, і фізичні засоби, що відбива­ють чи розсіюють сонячне світло. Ефективність сонцезахисних засобів залежить від їхньої здатності до УФ-поглинання, концен­трації, хімічного складу і здатності залишатися на шкірі при купанні і потовиділенні.

Сонцезахисні засоби існують уже 60 років, їхня безпека й ефективність залежать від кількісного і якісного складу. Фізич­ний захист представлений в основному неорганічними сполуками: окисом цинку чи двоокисом титану у вигляді мікрочастинок роз­міром 10−100 нм, що відбивають і розсіюють УФ-промені. Суміш часток окису цинку і двоокису титану здатна відбивати випромі­нювання із широким спектром довжин хвиль. Ці речовини навіть у вигляді дрібніших часток не проникають у шкіру, хімічно інерт­ні, не викликають алергічних реакцій і починають діяти відразу ж після нанесення на шкіру.

Однак вони можуть знебарвлювати шкіру.

Типові хімічні УФ-В-фільтри — це октилтриазон, урокані-нова кислота, октилметоксицинамат, параамінобензойна кисло­та та ін.

У 1956 р. Шульц увів показник SPF (Sun protection factor — фактор сонячного захисту). Він визначається в такий спосіб: спи­ни добровольців опромінюють ультрафіолетом і визначають МЕД (мінімальну еритемну дозу) на захищеній і незахищеній шкірі. Потім визначається відношення МЕД на захищеній УФ-фільтрами шкірі до МЕД незахищеної шкіри після 24 годин опромінен­ня. Якщо сонцезахисний засіб збільшує вдвічі час появи еритеми, його індекс SPF — 2- якщо час подовжується в 15 разів, SPF-15.

За наступні 25 років цей показник міцно ввійшов у космето­логічну практику.

Нині переконання щодо об'єктивності SPF переглядається, то­му що виникнення еритеми в людей навіть з однаковим типом шкіри (за Фіцпатриком) відбувається через різні проміжки часу. Крім того, через 24 години можна оцінити тільки гостру дію сонячних променів і не можна адекватно оцінити їхню хронічну дію (імуносупресія, старіння шкіри, рак шкіри). Проте кращого показника, ніж SPF, не запропоновано.

SPF є середньою величиною, виведеною з біологічних тестів з типовими для таких тестів великими відхиленнями. Тому мож­на припустити, що частина споживачів захищена надмірно, а частина — недостатньо. Істотним моментом є товщина викорис­товуваного сонцезахисного засобу. У тестах наносять 2 мг/см2, а у реальних умовах — від 0,5 мг до 3 мг/см2 — це залежить від звичок користувача. Так що абсолютно точно розрахувати час дозволеного перебування на сонці неможливо. Дерматологи вва­жають, що значення SPF сонцезахисного засобу з урахуванням звичайного способу нанесення треба, як правило, поділяти на З чи 4.

Підводячи підсумок, можна наголосити: незалежно від того, яка погода надворі, виходячи з дому, захищайте свою шкіру від ультрафіолетового випромінювання і стежте, щоб ваші діти теж були захищені.

Доктор Вернер Фосс (Німеччина) пропонує такі рекомендації щодо захисту шкіри від УФ-випромінювання:

— носіть одяг із щільних натуральних тканин, який добре за­криває тіло (довгі рукави, довга спідниця чи штани);

— використовуйте одяг, де на етикетці зазначений SPF (фак­тор захисту), більший 40. Тести показали, що тканина блокує УФ-випромінювання значно ефективніше, ніж сонцезахисні філь­три у косметичних засобах;

— носіть капелюх із широкими крисами;

— намагайтеся триматися в тіні;

— на всі місця, не закриті одягом, перед виходом з будинку нанесіть сонцезахисні засоби;

— наносьте сонцезахисний засіб за 30 хвилин до виходу з при­міщення і повторно.

— після купання в морі чи річці.

— не застосовуйте сонцезахисні засоби для захисту шкіри дітей віком менше 6 місяців;

• -.якщо після нанесення сонцезахисного засобу з’явилися висипання.

• -.не використовуйте його повторно;

— уникайте сонцезахисних засобів, що містять параамінобензойну кислоту, якщо у вас підвищена чутливість до сульфаніла­мідів, тіазидів;

• -.захищайте очі сонцезахисними окулярами.

• -.УФ-промені згубно впливають на очі (рис. 1.11);

— не забувайте про фотосенсибілізуючі властивості деяких ме­дикаментів;

— не лежіть на піску, поверхнях білого кольору — вони відби­вають УФ-промені;

Рис. 1.11. Сонцезахисні окуляри.

— пам'ятайте, що факторами, які посилюють ризик негативних наслідків від впливу УФ-променів, є біла шкіра, світлі очі, світле волосся, схильність до утворення ластовиння, тенденція легко обго­ряти, тривале перебування на сон­ці протягом усього життя, а також обгоряння до пухирів у дитинстві чи юності.

Безпечної засмаги не буває, найкращий колір шкіри — нату­ральний.

Хотілося б відповісти ще на кілька практичних питань. Ми ре­комендуємо клієнтам починати з використання сонцезахисних за­собів з високим SPF, а потім, у міру загоряння, переходити на нижчі цифри. А коли це робити?

Має минути 8−10 днів, щоб меланін з’явився у поверхневому ша­рі шкіри і почав здійснювати свою природну фотопротекторну функцію. Таким чином, варто перечекати цей проміжок часу, перш ніж замінити засіб з високим індексом засобом з нижчим ін­дексом.

2. УФ-промені і зір Очі - життєво важливий і водночас дуже вразливий орган. Сьогодні є багато наукових повідомлень про те, що очі постій­но піддаються впливу УФ-променів найшкідливішої частини спектра, і відбувається це щодня зі світанку до заходу сонця. УФ-промені можуть не тільки викликати сильне запалення ро­гівки ока, а й прискорити процес старіння ока, який відбуваєть­ся невпинно.

У момент перебування на сонці всі тканини ока піддаються агресивному впливу ультрафіолетових променів.

Рогівка найбільш уразлива дії сонця. Ушкодження, що вини­кає на рогівці при її опіку, так званий фотокератит, має поверхне­вий характер і може викликати почервоніння очей, біль в очах, зниження гостроти зору (яке згодом минає).

Регулярне перебування на сонці викликає глибше і навіть незворотне ураження рогівки: ушкоджені ультрафіолетом клітини не встигають відновлюватися, рогівка втрачає прозорість, стає ка­ламутною.

Кришталик — основна оптична система — під впливом УФ-променів втрачає еластичність і, як наслідок, розвивається далекозорість. Крім того, він утрачає прозорість — розвивається катаракта.

Найважливіша частина ока — сітківка, її ураження загрожує зниженням гостроти зору.

Цілком очевидно, що захист очей, зорового апарата від впли­ву УФ-випромінювання — не примха, а нагальна потреба. Вар­то пам’ятати, що джерелом УФ-променів є не тільки сонце, а й екрани моніторів, копіювальна техніка, деякі освітлювальні при­лади.

Обов’язок косметолога — пояснити клієнтові необхідність но­сіння сонцезахисних окулярів або лінз.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. — М.: Медицина, 1980. — 288 с.

2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законо­давчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.

3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри лю­дини. — К.: Здоров’я, 1965. — 304 с.

4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина, 1974. — 224 с.

5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.: Косметика й медицина, 2003. — 224 с.

6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. — 176 с.

7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.

8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. — 416 с.

9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999;2000.

10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А. Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.

11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология: Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.

12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Космето­логия: Теория й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.

13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000;2004.

14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd At­las. — Urban&-Shwarzenberg, 1992. — 384 s.