Удосконалення руху матеріального потоку методом Кларка-Райта

Зміст

• Вступ
• Теоретична частина
• Логістичний сервіс
• 2. Удосконалення руху матеріального потоку методом Кларка-Райта
• 2.1 Вибір маршруту руху матеріального потоку здійснюється з урахуванням багатьох факторів
• Розрахунок величини сумарного матеріального потоку на складі
• Розрахунок вартості вантажопереробки
• Розрахунок точки беззбитковості роботи складу
• Висновки
• Список використаної літератури

Вступ

В даний час логістика виступає як науковий напрямок, який відіграє провідну роль у раціоналізації та автоматизації виробництва. Ця наука охоплює питання забезпечення підприємства сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, організацію збуту і розподілу, тобто здійснює транспортування готової продукції. Логістика базується на кібернетиці, дослідженні операцій, теорії систем, економічної теорії, економіки галузі та ін.

Основною метою логістики є раціональне управління матеріальними потоками для задоволення попиту і доставки вантажів точно в строк. Парадигма логістики: потрібний товар потрібної якості в потрібному місці і в потрібний термін. Концепція логістики — побудова інтегрованих логістичних систем починаючи від етапу проектування до утилізації вторинної сировини і відходів.

Матеріальні потоки утворюються в результаті транспортування, складування і виконання інших матеріальних операцій із сировиною, напівфабрикатами і готовими виробами — починаючи від первинного джерела сировини до кінцевого споживача.

Сукупний матеріальний потік для всього підприємства оптової торгівлі визначається підсумовуванням матеріальних потоків, що протікають на окремих дільницях.

Вивчення матеріальних потоків є основою для оптимізації технологічних процесів виробництва, матеріально-технічного забезпечення, транспортування і збуту продукції, раціоналізації документообігу, проектування виробничих, складських і допоміжних приміщень, створення високоефективної комунікаційної інфраструктури та організаційних структур управління.

У сучасних умовах управління матеріальними потоками не може обмежитись тільки вузьким — власне кажучи, механічним — просуванням матеріальних ресурсів; концепція «адресного» матеріально-технічного постачання замінюється концепцією матеріально-технічного забезпечення.

Ефективне управління матеріальними потоками, з позицій комплексного підходу, представляє собою матеріально-технічне забезпечення, транспорт, виробництво, збут, яке є єдиним безперервним процесом. Суть логістичної концепції - розробка і впровадження інтегрованих систем, тобто таких систем синхронного управління матеріальними потоками, які ґрунтуються на принципах і методах раціонального управління.

Система управління матеріальними потоками, у рамках логістичного підходу, носить комплексний характер (принцип комплексності), в якій реалізується так званий «системний підхід» до руху матеріальних потоків.

Під системним підходом розуміється вивчення руху матеріальних потоків як єдиного цілого з позиції теорії систем. У цьому випадку предметом вивчення є «вхід» і «вихід» системи, її стан, мета, функції, завдання, обмеження, вплив зовнішнього середовища, внутрішні та зовнішні зв’язки, види забезпечення.

Метою функціонування керованої системи є надійне і стійке матеріально-технічне забезпечення на необхідному рівні при найменших витратах. Ця мета є тотожною з метою функціонування всієї системи, тобто ефективність управління матеріальними потоками проявляється в сфері виробництва.

Діяльність керуючої системи спрямована на досягнення мети керованої, а отже, всієї системи, що в загальному виді досягається своєчасною обробкою інформації, прийняттям управлінських рішень й їхньою реалізацією у вигляді Для ефективного функціонування всієї системи керування матеріальними потоками необхідно оперативно мати достовірну інформацію і адекватну модель керованого процесу, тобто, те чи інше відображення процесу керування матеріальними потоками. Саме тому дана робота є доцільною.

Об'єкт курсової роботи — управління матеріальним потоком, предмет — матеріальний потік.

Ціллю даної роботи є розробка плану проїзду та виграшів розвізних маршрутів.

Мета — забезпечення надійного і своєчасного виконання виробничих замовлень із мінімальними витратами.

Результати наведені на сітці маршрутів. Була розрахована вартість вантажопереробки на складі, точка беззбитковості роботи складу. У ході роботи був використаний метод удосконалення руху матеріальних потоків Кларка-Райта.

Теоретична частина

Логістичний сервіс

В умовах кризи економіки в нашій країні вівся і продовжує вестися пошук нових форм і методів керування для її оздоровлення. До них варто віднести в недалекому минулому досягнення кібернетики і комп’ютерної техніки; до них відносяться в даний час досягнення маркетингу і логістики.

Слово «логістика» походить від грецького слова «logistike», що означає мистецтво обчислювати, міркувати. Історія виникнення і розвитку практичної логістики іде далеко в минуле.

Логістику розглядають як сукупність дій для комплексного керування циркуляційними й інформаційними потоками в сфері економіки і як міждисциплінарну науку.

Фахівці вважають, що безперечно логістика виступає як науковий напрямок, а її найбільше радикально набудовані послідовники і пропагандисти вважають логістику новою наукою. Логістика, як наука, затверджують вони, займає ведучу роль у раціоналізації й автоматизації виробництва. Це наука про раціональну організацію виробництва і розподілу, що комплексно із системних позицій охоплює питання постачання підприємства сировиною, паливом, матеріалами, напівфабрикатами, про організацію збуту, розподіли і транспортування готової продукції.

В умовах «ринку покупця» продавець змушений будувати свою діяльність, виходячи з купівельного попиту. При цьому попит не обмежується попитом на товар. Покупець диктує свої умови також і в області складу і якості послуг, що робляться йому в процесі постачання цього товару.

Послуга, у загальному розумінні цього терміна, означає або дію, що приносить користь, допомогу іншому. Робота з надання послуг, тобто по задоволенню або нестатків називається сервісом.

Однак головний принцип сучасного сервісу складається в наступному: «Хто робить, той і обслуговує». Іншими словами, хто робить виріб, той організує і веде його сервіс.

Але конкурентному ринку сервіс є підсистемою маркетингової діяльності підприємства, що забезпечує комплекс послуг, зв’язаних зі збутом і експлуатацією споживачем виробів — машин і устаткування, побутової техніки, засобів транспорту і т.д.

Правильно орієнтований сервіс, що супроводжує виріб на всьому протязі його життєвого циклу в споживача, забезпечує постійну його готовність до нормального споживання і працездатність. Усе це пояснює важливість роботи з організації сервісу.

Природа логістичної діяльності припускає можливість надання споживачу матеріального потоку різноманітних логістичних послуг.

Логістичний сервіс нерозривно зв’язаний із процесом розподілу і являє собою комплекс послуг, що робляться в процесі постачання товарів.

Об'єктом логістичного сервісу є різні споживачі матеріального потоку. Здійснюється логістичний сервіс або сам постачальник, або експедиторською фірмою, що спеціалізується в області логістичного обслуговування.

Усі роботи в області логістичного обслуговування можна розділити на 3 основні групи:

— передпродажні, тобто роботи з формування системи логістичного обслуговування;

— роботи з надання логістичних послуг, здійснювані в процесі продажу товарів;

— післяпродажний логістичний сервіс.

До початку процесу реалізації робота в області логістичного сервісу містить у собі, в основному, визначення політики фірми в сфері надання послуг, а також їхнього планування.

До передпродажного сервісу відносяться консультування, що відповідає підготовка виробів, а у випадку передачі техніки в безкоштовну спробну експлуатацію — навчання персоналу покупця (чи його самого), демонстрація техніки в дії, забезпечення необхідною документацією. Після прибуття товару до місць продажу працівники служби сервісу усувають виниклі під час транспортування неполадки, монтують і регулюють устаткування, тобто приводять його в робочий стан. Передпродажний сервіс завжди безкоштовний.

У процесі реалізації товарів можуть виявлятися різноманітні логістичні послуги, наприклад:

— наявність товарних запасів на складі;

— виконання замовлення, у тому числі, підбор асортименту, упакування, формування вантажних одиниць і інші операції;

— забезпечення надійності доставки;

— надання інформації про проходження вантажів.

Післяпродажні послуги — це гарантійне обслуговування, зобов’язання по розгляду претензій покупців, обмін і т.д. Післяпродажний сервіс поділяється на гарантійний і післягарантійний по чисто формальній ознаці: «безкоштовно» (у першому випадку) чи за плату (у другому) виробляються передбачені чи сервісом переліком. Формальність тут виявляється в тім, що вартість роботи, запасних частин і матеріалів у гарантійний період входить у продажну чи ціну в інші (післягарантійні) послуги.

У гарантійний період виробник намагається взяти на себе всі роботи, від яких залежить тривала безвідмовна експлуатація виробу (машини, устаткування, побутові прилади), наприклад, консультації по будівельних питаннях, організація шефа-монтажу. Виробник навчає персонал покупця, контролює правильність експлуатації, працівники служби сервісу без спеціального виклику оглядають продану техніку і проводять усі необхідні профілактичні роботи, заміняють частини, що зламалися.

Післяпродажний післягарантійний сервіс проводиться за плату, а його обсяг і ціни визначаються умовами контракту на даний вид сервісу, прейскурантами й іншими подібними документами. Деякі види післяпродажного сервісу звуться технічного обслуговування (ТЕ). Як правило, це різного роду огляди, ремонти, перевірки в необхідних сполученнях, обумовлених часом, що пройшли з початку експлуатації виробу і (чи) останнього технічного обслуговування даного виду. Вхідні в ТЕ роботи визначаються і видом виробу.

У принципі, можливі наступні шість основних варіантів організації системи сервісу, причому усі вони мають свої достоїнства і недоліки:

— сервіс ведеться винятково персоналом виробника.

— сервіс здійснюється персоналом філій виготовлювач — підприємства-виготовлювача.

— для сервісу створюється консорціум виробників окремих видів устаткування, а також деталей і вузлів.

— сервіс доручається незалежній спеціалізованій фірмі.

— для виконання сервісних робіт залучають посередників (агентські фірми, дилери), що несуть повну відповідальність за якість і задоволення претензій по сервісі.

— роботи, що відносяться до ТЕ, доручаються персоналу підприємства-покупця.

Формування системи логістичного сервісу

Споживач при виборі постачальника бере до уваги можливість останнього в області логістичного сервісу, тобто на конкурентоспроможність постачальника впливає асортимент і якість пропонованих їм послуг. З одного боку, розширення сфери послуг сполучено з додатковими витратами.

Широка номенклатура логістичних послуг і значний діапазон, у якому може мінятися їхню якість, вплив послуг на конкурентоздатність фірми і величину витрат, а також ряд інших факторів підкреслюють необхідність для фірми мати точно визначену стратегію в області логістичного обслуговування споживачів.

Розглянемо послідовність дій, що дозволяють сформувати систему логістичного сервісу:

— сегментація споживчого ринку, тобто його поділ на конкретні групи споживачів, для кожної з який можуть знадобитися визначені послуги відповідно до особливостей споживання.

— визначення переліку найбільш значимих для покупців послуг.

— ранжирування послуг, що входять у складений перелік, зосередження уваги на найбільш значимих для покупців послугах.

— визначення стандартів послуг у розрізі окремих сегментів ринку.

— оцінка послуг, що робляться, установлення взаємозв'язку рівнем сервісу і вартістю послуг, що робляться, визначення рівня сервісу, необхідного для забезпечення конкурентоздатності компанії.

— установлення зворотного зв’язку з покупцями для забезпечення відповідності послуг потребам покупців.

Сегментація споживчого ринку може здійснюватися по географічному факторі, по характері чи сервісу по якій-небудь іншій ознаці. Вибір значимих для покупців послуг, їхнє ранжирування, визначення стандартів послуг можна здійснити, проводячи різні опитування. Оцінка послуг, що робляться, здійснюється різними способами.

Наприклад, рівень надійності постачання можна вимірити часток поставлених у термін партій. Ресурси компанії концентруються на наданні покупцям виявлених найбільш важливих для них послуг.

Показники якості

При здійсненні транспортного сервісу як необхідної «приналежності» логістики повинний бути виконаний її основний принцип — високий економічний ефект. Реалізація цього принципу досягається високою якістю обслуговування.

До ключових параметрів якості обслуговування споживачів відносяться:

— час від одержання замовлення до доставки;

— надійність і можливість доставки за вимогою;

— стабільність постачання;

— повнота і ступінь приступності виконання замовлення;

— зручність розміщення і підтвердження замовлення;

— об'єктивність цін і регулярність інформації про витрати на обслуговування;

— пропозиції про можливість надання кредитів;

— ефективність технології вантажопереробки на складах;

— якість упакування і виконання пакетних і контейнерних перевезень;

— надійність і гнучкість постачання;

— можливість вибору способу доставки.

Співвідношення значимостей окремих показників може мінятися. Наприклад, в умовах дефіциту платіжних засобів Україні високе значення мало надання кредитів. У той час у країнах з розвитий ринковою економікою найбільш значимим показником є надійність постачання.

Масові опитування клієнтури, проведені західними фахівцями, дають наступну картину ранжирування (по стовідсотковій шкалі) показників якості обслуговування: 100 пунктами оцінена надійність постачання; 60 — зручність аналізу, стабільність одержання інформації, високий рівень виконання прийнятих гарантій; 50 — зручність контактів у процесі обслуговування; 10 — можливість надання кредиту і т.д. Цикл обслуговування на підприємстві складається з трьох елементів: час від одержання замовлень до ухвалення рішення про його виконання, час комплектації замовлення і час доставки.

Виробники вимагають іноді дуже високих стандартів виконання послуг з боку служби сервісу. Наприклад, протягом тижня повинне бути виконано 95% отриманих від дилерів заявок на постачання. Замовлення дилерів повинні бути виконані з точністю до 99%. Клієнт повинний не пізніше чим через 3 години одержати запит про стан товару на транспорті, рівень утрат від ушкодження вантажів у шляху проходження не повинний перевищувати 1%.

Чіткість обслуговування споживачів характеризується часом від одержання замовлення до його виконання. Споживачі вважають, що краще виконати замовлення точно за 10 днів, чим час циклу буде коливатися від 3 до 30 днів. У залежності від різної тривалості періодів планованого постачання вважається припустимою наступна варіація часу доставки: для 8−10 тижнів ±25%; 4−8 тижнів ±10%; менш 4 тижнів ±1%. Деякі варіанти варіації змінюються також у залежності від рівня технічного прогресу окремих країн.

Вивчення психології споживачів у залежності від їхніх інтересів і схильностей за рубежем показало, що їх можна розділити на три групи:

— перші надають перевагу високій якості обслуговування.

— другі орієнтуються на високу швидкість, ефективність і мінімум ризику при продажі.

— треті делегують обслуговування процесів збуту і продажу посередникам.

Логістичне обслуговування

Служба сервісу охоплює весь логістичний ланцюг, створюючи своєрідну гармонію між її технологічними компонентами і суб'єктами, що використовують логістичну систему (ЛС). В економіці розвитих закордонних країн проблемам сервісу завжди придавалось першорядне значення. Високоорганізований сервіс, що є одним з важливих елементів сучасної логістики в умовах вільної ринкової економіки, — це істотна частина маркетингу.

Послуги, надані службами сервісу, дуже різноманітні і носять системний характер. Однак вони в істотному ступені зв’язані з експедиторською діяльністю при обслуговуванні матеріальних потоків розподілом продукції і доставки вантажів «точно в термін», безпосередньо з роботою транспорту. Служба сервісу бере активну участь у здійсненні горизонтальних економічних зв’язків між виробниками і споживачами продукції, включаючи транспорт і експедиційне обслуговування.

Експедиційна діяльність при обслуговуванні матеріальних потоків відрізняється великою розмаїтістю виконуваних послуг:

— комісування, підгрупування й упакування вантажів, документальне оформлення перевезень і розрахунки по тарифах за перевезення з транспортними підприємствами;

— розвантажувальний-вантажно-розвантажувальні і складські операції, що виконують як на регіональних розподільних складах, створюваних підприємствами, що випускають готову продукцію. Сучасні тенденції в області розподілу продукції полягають у тому, щоб розміщати складські об'єкти, на яких виконуються процедури комісування, безпосередньо в пунктів виробництва;

— передача інформації в просуванні матеріальних потоків від постачальника продукції до споживачів на усіх фазах транспортного процесу. У сучасній експедиторській діяльності застосовують ЕОМ.

Принципами логістики проголошуються пріоритети споживання, тому рівень і зміст сервісу, наданого клієнтурі, висувається в логістиці на передній план, а скорочення часу оперативного виконання замовлення затверджується головною метою логістики.

Проблема логістичного обслуговування включає 3 групи питань:

— технологія й організаційна структура обслуговування.

— показники якості обслуговування.

— доцільний рівень обслуговування і визначення оптимальної сфери обслуговування.

Експедиторські організації - це повноважні нейтральні посередники між відправниками, одержувачами і транспортом. Експедиція виділяється зі сфери виробництва і торгівлі і функціонує в якості третьої юридичної особи.

Розвиток індивідуальних вимог промисловості і торгівлі змушує підприємців прибігати до визначеного захисту і тоді виникає потреба звертатися до своєрідного маклера, посереднику й організатору. Тому за рубежем усі виробники пропонують свої товари ринку через посередників. Кожний з них прагне сформувати власний канал розподілу. При цьому підприємці вважають, що використання посередників, у тому числі взаємин із транспортними організаціями, представляє визначені вигоди. Різко зменшується число контрактів виробника з ймовірними покупцями товару

Дистриб’ютор скорочує число контрактів. Крім того, у багатьох виробників недостатньо ресурсів для здійснення прямого маркетингу. Звертання підприємця до посередників також порозумівається високою ефективністю посередницьких заходів для підвищення приступності товару на ринку збуту. Усе це обумовлює своєрідний ренесанс класичної експедиції.

В експедиторській діяльності необхідно ретельно враховувати ситуацію, коли перед її клієнтами коштує вибір, чи робити купувати, тому що від цього вибору залежать характер і масштаби сервісу. Від цього вибору залежить активність підприємницької діяльності. Останнім часом у зв’язку зі створенням загального ринку активізується міжнародна діяльність служби сервісу, що, також як і логістика, перетинає національні границі.

У сфері обслуговування функціонують як великі фірми — центри сервісу, оснащені сучасним електронним устаткуванням, так і невеликі частки експедиційні організації, що обслуговують невеликі підприємства за принципом кур'єрської служби в короткий час і з високим ступенем надійності.

У рамках логістичної системи при організації сервісу застосовують індивідуальний, децентралізований спосіб, коли кожне чи підприємство фірма здійснюють сервіс, транспортно-експедиційне обслуговування самостійно, і централізований, коли обслуговування здійснюється посередниками, спеціалізованими транспортно-експедиційними організаціями, могутніми центрами сервісу. Найбільш проста й економічна схема обслуговування — один виробник — один споживач. Така схема реалізується в обмежених секторах економіки. Частіше великі фірми і підприємства мають більш складні схеми реалізації збуту і постачань. Для кожного узагальненого виробника на макрорівні зважується задача ідентифікації величини торгових зон, сфер обслуговування. Іноді виділяють макро — і мікрорівні логістичного обслуговування.

При макрорівні для окремих компонентів логістичної діяльності. На макрорівні здійснюється ідентифікація сегментів і груп споживачів по географічних чи зонах характеру обслуговування.

При ідентифікації груп споживачів по торгових чи сегментах зонам у першу чергу керуються характером сервісу і географічним фактором. На підставі такого аналізу визначаються зони приступності логістичного обслуговування, здійснюється угруповання і визначається його рівень. При розподілі споживачів по торгових зонах керуються також обсягом і характером ділових операцій, платоспроможністю, потрібним рівнем обслуговування й інших факторів.

При визначенні оптимальних зон обслуговування — торгових сегментів, — крім класичних методів рішення виробничо-транспортних задач, застосовують евристичні підходи, наприклад, теорію нечітких безлічей.

Важливим критерієм, що дозволяє оцінити систему сервісу, як з позиції постачальника, так і з позиції одержувача послуг, є рівень логістичного обслуговування.

До основних принципів, що покладені в основу сучасного сервісу, відносяться:

— максимальна відповідність його вимогам споживачів і характеру споживаних виробів.

— нерозривний зв’язок сервісу з маркетингом, його основними принципами і задачами.

— гнучкість сервісу, його спрямованість на облік мінливих вимог ринку, споживачів, що обслуговуються продуктів.

— доставка виробу на місце експлуатації (споживання) таким чином, щоб звести до мінімуму імовірність його ушкодження в шляху.

— приведення виробу (техніки) у робочий стан на місці експлуатації (установка, монтаж) і демонстрація його покупцю в дії.

— забезпечення повної готовності виробу до експлуатації протягом усього терміну перебування його в споживача.

— оперативне постачання запасних частин і створення для цього необхідної мережі складів, тісний контакт із виготовлювачами запасних частин.

— збір і систематизація інформації про те, як експлуатується техніка споживачами (умови, тривалість, кваліфікація персоналу і т.д.) і які вони при цьому висловлюють зауваження, скарги, пропозиції.

— участь в удосконалюванні і модернізації споживаних виробів за результатами аналізу зазначеної вище інформації.

— Збір і систематизація інформації про те, як ведуть сервісну роботу конкуренти, які нововведення сервісу пропонують вони клієнтам.

— допомога службі маркетингу підприємства в аналізі й оцінці ринків, покупців і товару.

— формування постійної клієнтури ринку за принципом: «Ви купуєте наш товар і використовуєте його — ми робимо все інше» .

Сервіс підрозділяється на передпродажний і післяпродажний, а останній на гарантійний і післягарантійний.

Якість сервісу — є ключ до комерційного успіху. Світова практика виробила визначені правила організації ефективного сервісу, суть яких складається в наступному.

Сервіс повинний бути обіцяний покупцю. Інакше кажучи, текст з описом змісту сервісу, що робиться підприємством, повинний бути доведений до покупців даного сегмента ринку. Попередньо варто вивчити, який саме рівень сервісу покупці цього сегмента вважають відмінним.

Гарантії сервісу і його якостей повинні бути більш великими, чим очікує покупець. У цьому випадку вони викликають позитивні емоції і прагнення продовжувати контакт із джерелом таких емоцій. Будь-які, навіть скороминущі, контракти з покупцем повинні розвивати і закріплювати позитивну оцінку покупцем служби сервісу підприємства.

Персоналу служби сервісу варто ясно представляти, яке саме якість роботи від нього очікують. Для цього повинні бути розроблені стандарти обслуговування для кожного співробітника служби.

Під стандартами обслуговування розуміються правила роботи співробітників сервісного комплексу (центр-центру-сервіс-центра). Ці правила обов’язкові для виконання, щоб гарантувати висока якість усіх вироблених операцій і задовольняти вимоги споживачів.

З огляду на важливість сервісного обслуговування як знаряддя конкуренції, багато фірм засновують у себе значні відділи, що працюють зі скаргами і зауваженнями клієнтів, займаються питаннями кредитування, матеріально-технічного забезпечення, технічного обслуговування й інформації.

Висновок. Діяльність виробника будь-яких виробів, але особливо технічно складних, як виробничого, так і збутового призначення, приречена на невдачу, якщо не організований належним образом високоякісний сервіс.

Раніш сервіс був одним з найбільш відсталих сфер виробничо-збутової діяльності вітчизняних підприємств і об'єднань, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Унаслідок стійкості менталітету минулого років, що склався у виробничників в умовах дефіцитного ринку, у силу якого вони не цікавилися долею своїх виробів, що залишили заводську територію, організація необхідного сервісу являє собою складну задачу. Її рішення полегшується наявністю багатого світового досвіду сервісної діяльності, використовувати який з урахуванням специфіки російських умов настійно необхідно.

2. Удосконалення руху матеріального потоку методом Кларка-Райта

2.1 Вибір маршруту руху матеріального потоку здійснюється з урахуванням багатьох факторів

масивність перевезень

розмір перевезеної партії вантажу

розташування вантажовідправників та вантажоотримувачів

типу вантажопід'ємності рухомого складу

терміну доставки вантажу

умов здійснення підготовчо-навантажувально-розвантажувальних робіт

Важливим елементом руху матеріального потоку являється вибір маршруту руху автомобіля на транспортній сітці. Маршрут руху матеріального потоку повинен відповідати оптимальному закріпленню споживачів та постачальників.

В загальному вигляді задача маршруту руху матеріального потоку формується наступним чином:

Відомі розташування вантажовідправника і вантажоотримувача, дислокація парку рухомого складу, об'єм вивозу і завозу вантажу, характеристика транспортної сітки, та умов руху на ній.

Необхідно знайти задовольняючі визначення вимогам організації транспортного процесу в часі упорядкованого з великою кількістю пов’язаних пунктів (АТП, Вантаж-відпр., вантаж-отримувачі), що представляють собою маршрути, пр перевезенні на яких досягається максимальне значення певної цільової функції.

Для транспортного процесу, який складається з простих циклів перевезень, основним змістом задачі маршрутизації є виконання оптимального плану та повернення порожніх автомобілів.

На розвізних маршрутах, коли розмір завезених в і-тий пункт (і = 1,2,3,4,5) партії вантажів менше фактичного значення автомобіля (q_pi — розмір партії вантажу, g — вантажопід'ємність авто, г_g — фактичний коефіціент використання вантажопід'ємності при розвозі вантажу), задача маршрутизації руху матеріального потоку зводиться до визначення сукупності пунктів, які включаються в цикл перевезень та оптимальної послідовності об'їзду цих пунктів, якщо при цьому транспортний процес складається із розімкнених циклів перевезення і є в наявності декілька постачальників, які використовують однотипний рухомий склад.

Метод Кларка-Райта передбачає комплексне вирішення задачі маршрутизації перевезень, що виконується парком автомобілів різної вантажопід'ємності, при виконанні таких перевезень на розвізних маршрутах.

2. Використання цього методу для маршрутизації партіонних перевезень дозволяє одночасно визначити раціональні маршрути перевезень та ефективність рухомого складу для їх використання та його кількості.

Складаємо план замовлення на перевезення вантажу, керуючись наступними даними:

— вид вантажу, що перевозиться;

— відстань перевезення вантажу від вантажовідправника до вантажоотримувача;

— добовий обсяг перевезення, Рдоб в тонах або кілограмах;

В розмір партії вантажу, який завозиться до кожного вантажоотримувача визначається самостійно, виходячи із розміру середнього значення завезеної партії вантажу. При цьому виконується умова, що розмір партії вантажу може коливатися у межах 20 кг від значення середньої партії вантажу та буде різною для кожного з вантажоотримувачів.

Сума значень розмірів завезеної партії вантажу до всіх вантажоотримувачів повинна дорівнювати значенню добового обсягу перевезеного вантажу, який заданий в індивідуальному завданні. (додаток 1)

3. Побудова початкового плану проїзду між пунктом завозу вантажу та виграші від об'єднання маятникових маршрутів в розвізні.

За умови, що такий план складається із маятникових маршрутів на кожному із яких передбачається обслуговування одного споживача. Відсутність між пунктами завозу проставляється у правій колонці кожного рядка, що відповідає певному пункту завозу вантажу. Виграш від об'єднання двох маятникових маршрутів в один розвізний маршрут проставляється у лівій колонці кожного рядка, що відповідає певному пункту завозу вантажу.

Виграш визначається як різниця між сумами відстаней завозу в кожний пункт двох маятникових маршрутів, які об'єднуються в один розвізний маршрут (додаток 2).

4. Після виконання розрахунків та побудови початкового плану проїзду та виграшів, відповідний план переписується з внесенням тільки величини виграшу (додаток 3). Окрім цього в плані визначається індекс маршруту, який може відповідати одному із значень:

2 — маятниковий маршрут.

1 — першому або останньому пункту на розвізному маршруті.

0 — відповідає наявності пункту всередині розвізного маршруту.

На основі виграшів будуємо маршрути:

маршрутизація матеріальний потік рух

1. Ро — Р6 — Р14 — Р15 — Р18 — Р2 — Ро = 489+481+480+477+493= 2420

2. Ро — Р3 — Р7 — Р16 — Р20 — Р19 — Ро = 492+488+479+475+476= 2410

3. Ро — Р10 — Р5 — Р9 — Р11 — Р13 — Ро = 485+490+486+484+482= 2427

4. Ро — Р1 — Р8 — Р4 — Р12 — Р17 — Ро= 499+487+496+483+478= 2443

?2420+2410+2427+2443=9700

Відповідно до ваги вантажів, що перевозяться на всіх чотирьох маршрутах, вибираємо рефрижератор Isuzu NQR, допустима вантажопід`ємність якого 3 тони.

Згідно індивідуального завдання, вибираємо привила перевезень заданого виду вантажу з урахуванням умов виконання процесу перевезень та рухомого складу, що може бути використаним. Кожному виду вантажу відповідає свій клас вантажу — коефіцієнт використання вантажопід`ємності.

Відповідно до індивідуального завдання, клас нашого вантажу дорівнює 2. Згідно цього класу вантажу існують такі правила перевезення вантажу.

Правила перевезень свіжих фруктів, ягід, винограду та баштанних культур. [16]

1.1 Цим розділом Правил передбачаються умови перевезень свіжих фруктів, ягід, винограду та баштанних культур: — від сільгоспвиробників та заготівельників на підприємства торгівлі, харчування та в овочесховища; - із овочесховищ на підприємства торгівлі і харчування. Умови міжміських перевезень фруктів, ягід, винограду та баштанних культур передбачені Правилами перевезень швидкопсувних вантажів автомобільним транспортом у міжміському сполученні.

1.2 При перевезенні фруктів, ягід, винограду та баштанних культур Перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі зобов’язані вживати заходів по охороні їх від механічних пошкоджень, атмосферних опадів, впливу низьких і високих температур.

1.3 Фрукти, ягоди, виноград і баштанні культури перевозять в рефрижераторах, ізотермічних автомобілях, автомобілях-фургонах або автомобілях (автопоїздах) з бортовою платформою.

1.4 Рухомий склад для перевезень фруктів, ягід, винограду та баштанних культур Перевізники вибирають з урахуванням температури зовнішнього повітря і тривалості перевезення.

1.5 Рухомий склад, що надається Перевізниками для перевезень фруктів, ягід, винограду і баштанних культур, має бути чистим, без зайвих запахів, а з бортовою платформою також забезпечений брезентом і вірьовками.

1.6. Вантажовідправник повинен подавати фрукти, ягоди, виноград та баштанні культури, які належить перевезти, чистими, непошкодженими механічно, шкідниками та захворюваннями, однаковими за ступенем зрілості, упакованими у справну, чисту, суху, з гладкою внутрішньою поверхнею, без зайвих запахів тару.

1.7 У період масових заготівель і реалізації допускається доставка яблук, кавунів, динь, гарбузів і кабачків навалом.

1.8 Перевізники за Договором повинні нарощувати борти автомобілів і причепів до висоти 1,4 м від підлоги кузова.

1.9 При перевезенні кавунів і стійких сортів динь без тари на підлогу кузова Замовником кладеться підстилка з шару соломи заввишки не менше 10 см або рогожі, мати, брезент, мішковина тощо.

1.9 Висота навантаження кавунів повинна бути не більше 1,3 — 1,4 м. Дині складаються рядами, не більше 5 рядів. Кожний ряд прокладається шаром соломи або іншим пакувальним матеріалом.

1.10 Вантажовідправник повинен складати вантажні місця з фруктами, ягодами, виноградом і баштанними культурами в кузовах автомобілів щільними рядами без проміжків між ними.

1.11 При перевезенні фруктів у відкритих ящиках, не забитих кришками, між рядами ящиків прокладається дерев’яний щит за розміром кузова або декілька щитів відповідно меншого розміру.

1.12 Ящики укладаються так, щоб верхній ряд не виступав вище бортів кузова автомобіля більше ніж на половину своєї висоти. При потребі ящики перев’язуються вірьовкою та вкриваються брезентом.

1.13. Ягоди у легкій тарі при перевезенні укладаються в контейнери, клітки або скріплюються в паки. Приймання від вантажовідправників і здача вантажоодержувачам фруктів, ягід, винограду та баштанних культур здійснюються Перевізником за масою. При перевезенні у контейнерах або автомобілях-фургонах на адресу одного вантажоодержувача вантаж може відправлятися за пломбою вантажовідправника.

1.14. При перевезенні фруктів, ягід, винограду та баштанних культур в одному автомобілі декільком вантажоодержувачам вантажовідправник повинен розміщати їх у кузові так, щоб забезпечувалось вивантаження всього асортименту вантажів, адресованого кожному вантажоодержувачу, а також виписувати товарно-транспортні накладні кожному вантажоодержувачу.

Висновок:

Алгоритм Кларка-Райта передбачає комплексне вирішення задачі маршрутизації перевезень, що використовується парком автомобілів різної вантажопід`ємності при виконанні таких перевезень на розвізних маршрутах. За вихідними даними було побудовано 4 розвізних маршрути. Вантаж (яблука) перевозиться за допомогою автомобіля рефрижератор Isuzu NQR, 3 т. Зважаючи на те, що яблука належить до другого класу вантажу і мають коефіцієнт використання вантажопід'ємності - 0,85, фактична вантажопід'ємність дорівнює 2,5 т. Крім цього, в даному завданні розглянуто правила перевезення швидкопсувних вантажів автомобільним транспортом у міжміському сполученні.

Розрахунок величини сумарного матеріального потоку на складі

На складах підприємств оптової торгівлі матеріальні потоки розраховують, як правило, для окремих ділянок або операцій. При цьому визначають суму об'єму робіт на даній ділянці або за даною операцією. Сумарний матеріальний потік складу визначається додаванням матеріальних потоків, що проходять через окремі ділянки та між окремими ділянками. Величина сумарного матеріального потоку на складі залежить від того, яким шляхом іде вантаж на складі, які з ним виконуються операції. Маршрут визначається значенням факторів, які перелічені у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Фактори, які діють на маршрут матеріального потоку

Величина сумарного матеріального потоку на складі (Р) визначається складанням величин потоків, які згруповані за ознакою логістичної операції або за місцем виконання. При розрахунку сумарного потоку використовується поняття «група матеріального потоку», зміст якого залежить від конкретних ділянок складу або операцій.

Група матеріальних потоків — вантажі, що розглядаються в процесі внутрішньо складського переміщення. Переміщення вантажів (у нашому випадку — механізоване, в контейнерах або на піддонах) здійснюється з ділянки на ділянку, а сумарний матеріальний потік по даній групі (Р n) дорівнює сумі вихідних вантажних потоків всіх ділянок, без останнього:

Т (з ділянки розвантаження)

+ Т*А 1/100 (із приймальної експедиції)

+ Т*А2/100 (з ділянки приймання)

+ Т (із зони зберігання)

+ Т*А3/100 (з ділянки комплектування)

+ Т*А4/100 (з відправної експедиції)

= Р п. в, де Т — вантажообіг складу, т / рік; в дужках позначені відповідні ділянки складу, з яких виходить потік.

1. Група матеріальних потоків — вантажі, що розглядаються в процесі виконання операцій на ділянках розвантаження і навантаження.

Операції розвантаження та завантаження можуть виконуватися вручну або із застосуванням машин і механізмів.

Ручне розвантаження необхідна, якщо товар у транспортному засобі прибув від постачальника, не будучи покладеним на піддони. У цьому випадку, для того щоб вилучити товар з транспортного засобу і потім перемістити на один з подальших ділянок складу, його необхідно попередньо вручну укласти на піддони.

Вантажообіг при ручному розвантаженні і при механізованому:

Р_{р. р.} = Т*А₅/100 (1)

Р_{м. р.} = Т* (1-А₅/100) (2)

Ручна загрузка буде необхідна в тому випадку, якщо подане транспортний засіб не можна завантажити за допомогою засобів механізації. Тоді товар буде підвезений електронавантажувачем до борту транспортного засобу, а потім вручну в нього занурений.

Вантажопотік при ручному навантаженні і при механізованому:

Р_{р. н.} = Т*А₆/100 (3)

Вантаж з механічним навантаженням:

Р_{м. н.} = Т* (1-А₆/100) (4)

2. Група матеріальних потоків — вантажі, розглядаються в процесі ручної переробки при прийомі товарів:

Р_{п. р.} = Т*А₂/100 (5)

3. Група матеріальних потоків — вантажі, розглядаються в процесі ручної переробки при комплектації заказів покупця:

Р_{к. м.} = Т*А₃/100 (6)

4. Група матеріальних потоків — вантажі, що розглядаються в процесі виконання операцій в експедиціях.

Якщо вантаж поставлений в робочий час, то він відразу по міру розвантаження надходить на ділянку приймання або в зону зберігання. Якщо ж вантаж прибув у неробочий час (наприклад, в недільний день), то він розвантажується в експедиційне приміщення і лише в найближчий робочий день подається на ділянку приймання або в зону зберігання. отже, в приймальній експедиції з’являється нова операція, яка збільшує сукупний матеріальний потік на величину:

Р_{п. е.} = Т*А₁/100 (7)

Якщо на підприємстві оптової торгівлі є відправна експедиція, то в ній з’являється нова операція, яка збільшує сукупний матеріальний потік на величину:

Р_{о. е.} = Т*А₄/100 (8)

Разом операції в експедиціях збільшують сукупний матеріальний потік на Р_{е. к.} = Р_{п. е}+ Р_{о. е. (}9)

Весь що надійшов на склад товар, як зазначалося, так чи інакше зосереджується в місцях зберігання, де виконуються такі обов’язкові операції:

— укладка вантажу на зберігання;

— виїмка вантажу з місць зберігання.

Обсяг робіт за певний період по кожній з цих операцій дорівнює вантажообігу складу за цей же період (при умови збереження запасу на одному рівні).

Таким чином, мінімальний матеріальний потік в зоні зберігання дорівнює 2 х Т.

Якщо при зберіганні товару здійснюється перекладка запасів з верхніх на нижні яруси стелажів, то до сукупного матеріального потоку додається ще яка — то частина Т.

У процесі відбору частина вантажів може бути повернута в місця зберігання, що також збільшує сукупний матеріальний потік ще на деяку частку Т.

У результаті всіх операцій в зоні зберігання виникає група матеріальних потоків, величина якої дорівнює

Р_{з. б.} = Т*А₇ (10)

Сумарний матеріальний потік визначається за формулою:

Р = Р_{п. в} = Р_{п. г.,}+ Р_{р. р} + Р_{м. р} + Р_{р. н.} + Р_{м. н.} + Р_{п. р} + Р_{к. м} + Р_{п. е.} + Р_{о. е} + Р_{з. б (}11)

Розрахунок величин:

Т=5000

Р_{п. в.} =5000+ (5000*30/100) + (5000*30/100) +5000+ (5000*15/100) + (5000*60/100) =16 750

Р_{р. р.} = 5000*30/100 = 1500

Р_{м. р.} = 5000* (1−30/100) =3500

Р_{р. н.} = 5000*30/100 =1500

Р_{м. н.} = 5000* (1−30/100) =3500

Р_{п. р.} = 5000*30/100=1500

Р_{к. м.} = 5000*15/100=750

Р_{п. е.} = 5000*30/100=1500

Р_{в. е.} = 5000*60/100=3000

Р_{е. к.} = 1500+3000 = 4500

Р_{з. б.} = 5000*2,1 = 10 500

Р= 16 750 + 1500 + 3500 + 1500 + 3500 + 1500 + 750 + 4500 = 33 500

Таблиця 3.2

Розрахунок величин сумарного матеріального потоку та вартості вантажопереробки на складі

Висновок:

Величина сумарного матеріального потоку визначається складанням величин матеріальних потоків, згрупованих за ознакою логістичної операції, що виконується.

Отже, сумарний матеріальний потік становить 33 500 т/рік.

Розрахунок вартості вантажопереробки

Вартість вантажопереробки визначається:

— обсягом робіт з тієї чи іншої операції;

— питомою вартістю виконання тієї чи іншої операції.

Поопераційні обсяги робіт визначені при виконанні першого завдання. Питомі вартості виконання тієї чи іншої операції на складі представлені в табл.4.1 Ці дані дозволять представити загальну вартість вантажопереробки на складі в вигляді суми витрат на виконання окремих операцій.

Таблиця 4.1 Групи матеріальних потоків на складі

Вибір складу операцій з вантажем на складі можна здійснити на підставі критерію мінімуму витрат на вантажопереробку.

Максимально знизити складські витрати можна, направляючи товар із зони зберігання відразу в зону навантаження. але це означає відмову від операцій підбору асортименту на ділянці комплектування, а також від доставки товарів покупцям (операції в відправної експедиції). Однак слід мати на увазі, що, відмовляючись від надання послуг, підприємство здає позиції на ринку, а це також пов’язане з економічними втратами.

Пошук прийнятного компромісу можливий лише при налагодженій системі обліку витрат.

Сумарна вартість робіт з матеріальними потоками (вартість вантажопереробки — з вантаж) визначається за формулою

S_вант=S₁* Р_{п. г.} +S₂*Р_{е. к}+S₃* (Р_{п. р.} +Р_{к. м.)} +S₄*Р_{з. б.} +S₅* (Р_{р. р.} +Р_{р. н.)} +S₆* (Р_{м. р.} +Р_{м. н.)} (12)

S_вант=0,6*16 750+2*4500+5* (1500+750) +1*10 500+4* (1500+1500) +

+0,8* (3500+3500) = 58 400 у. д. о. /т

Висновок:

Вартість вантажопереробки визначається обсягом робіт за операціями і питомою вартістю виконання операцій. Максимально знизити складські витрати можна, направляю чи товар із зони зберігання відразу в зону навантаження. Але це означає відмову від операцій підбору асортименту на ділянці комплектування, а також від доставки товарів покупцям (операції у відправні експедиції). Однак слід мати на увазі, що, відмовляючись від надання послуг, підприємство здає позиції на ринку, а це також пов’язане з економічними втратами.

Вартість вантажопереробки з розрахунку за вихідними даними становить 58 400 у. д. о. /т.

Розрахунок точки беззбитковості роботи складу

Точкою беззбитковості (Тбу) називається мінімальний обсяг діяльності, тобто обсяг, нижче якого робота підприємства стає збитковою.

Розрахунок точки беззбитковості діяльності складу полягає у визначенні вантажообігу, при якому прибуток підприємства дорівнює нулю. Розрахунок мінімального вантажообігу дозволить вийти на мінімальні розміри складу, мінімально можливу кількість техніки, устаткування і персоналу.

Таблиця 5.1

Економічні показники роботи складу

Визначення точки беззбитковості роботи складу:

(13)

Висновок:

Точка беззбитковості діяльності складу, тобто той об'єм, нижче якого робота на складі стає збитковою, дорівнює 1610,13т/рік. Це означає, що ми визначили вантажообіг, при якому прибуток підприємства дорівнює нулю. Це дає нам можливість визначити мінімальний розмір складу, та мінімальну кількість техніки, обладнання та підприємства при яких робота не буде збитковою.

Висновки

Під матеріальним потоком з огляду на принципи логістики розуміють поєднання і зв’язки всіх процесів та операцій з добування, обробки та переробки, складування, транспортування та розподілу вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, у цехах та на виробничих ділянках. Будь-який потік реалізується на визначеному матеріальному носії, і з цієї точки зору усі потоки є матеріальними. Однак у господарській практиці матеріальні потоки розуміються у більш вузькому, але конкретному змісті, тобто як потоки матеріальних ресурсів, призначені для виробничого або кінцевого споживання. Значну роль відіграють матеріальні ресурси в суспільному виробництві. Стосовно виробництва виділяють зовнішні матеріальні потоки, що циркулюють у сфері обігу, і внутрішні - безпосередньо на підприємстві, тобто у сфері виробництва. Зовнішні матеріальні потоки реалізують потреби матеріально-технічного забезпечення виробництва чи іншої розумної діяльності людини.