Вступ. 
Особливості реалізації міжпредметних зв’язків у школі для глухих дітей

В даний час, мабуть, немає необхідності доводити важливість міжпредметних зв’язків у процесі навчання. Вони сприяють кращому формуванню окремих понять всередині окремих предметів, груп і систем, так званих міжпредметних понять, тобто таких, повне уявлення про які неможливо дати учням на уроках якої-небудь однієї дисципліни.

Зв’язок між навчальними предметами є перш за все відображенням об'єктивно існуючої зв’язку між окремими науками і зв’язку наук з технікою, з практичною діяльністю людей.

Необхідність зв’язку між навчальними предметами диктується також дидактичними принципами навчання, виховними завданнями школи, зв’язком навчання з життям, підготовкою учнів до практичної діяльності.

Міжпредметні зв’язки в шкільному навчанні є конкретним виразом інтеграційних процесів, що відбуваються сьогодні в науці і в житті суспільства. Ці зв’язки грають важливу роль в підвищенні практичної і науково-теоретичної підготовки учнів, істотною особливістю якої є оволодіння школярами узагальненим характером пізнавальної діяльності.

Здійснення міжпредметних зв’язків допомагає формуванню в учнів цілісного уявлення про явища природи та взаємозв'язки між ними і тому робить знання практично більш значущими і застосовними, це допомагає учням ті знання і вміння, які вони придбали при вивченні одних предметів, використовувати при вивченні інших предметів, дає можливість застосовувати їх у конкретних ситуаціях. За допомогою багатосторонніх міжпредметних зв’язків не тільки на якісно новому рівні вирішуються завдання навчання, розвитку та виховання учнів, але також закладається фундамент для професійного самовизначення учнів шкіл-інтернатів для дітей звадами слуху. Саме тому міжпредметні зв’язки є важливою умовою і результатом комплексного підходу в навчанні і вихованні школярів.

Актуальність і значущість обраної нами теми дипломної роботи визначена необхідністю організації в процесі навчання глухих школярів використання міжпредметних зв’язків.

Реалізація міжпредметних зв’язків у навчанні сприяє наступності у формуванні понять на уроках різних дисциплін. Запровадження ефективних міжпредметних зв’язків — справа всіх вчителів. Кожен має право вносити до неї свій посильний доробок, розвинути світогляд учнів, їх мислення, пам’ять, уяву, здібності.

Завданням сучасної школи є розвиток особистості учня з вадами слуху, формування його світогляду. Це неможливо без встановлення зв’язків між предметами. Не зважаючи на те, що проблема міжпредметних зв’язків має давню історію, на сьогодні не існує єдиного підходу вчених щодо тлумачення та визначення цього поняття. Пошуки ефективних шляхів підвищення виховного рівня процесу навчання в школі все більше привертають увагу педагогів, вчених і практиків до проблеми міжпредметних зв’язків. У дослідженнях відомих вчених-педагогів (І. Д. Звєрєва, В. М. Коротова, М. М. Скаткін) міжпредметні зв’язки виступають як умова єдності навчання і виховання, засіб комплексного підходу до предметної системи навчання.

Проблема міжпредметних зв’язків цікавила педагогів ще в далекому минулому. Прогресивні педагоги — Я. А. Коменський, К. Д. Ушинський, Н. К. Крупська — підкреслювали необхідність взаємозв'язків між навчальними предметами для відображення цілісної картини природи «в голові учня», для створення істинної системи знань і правильного світорозуміння. 50].

Мета дослідження — розкрити особливості міжпредметні зв’язки у процесі навчання в школах для дітей з вадами слуху.

Об'єкт дослідження. Процес реалізації міжпредметних зв’язків у школі для глухих дітей.

Предмет дослідження. Міжпредметні зв’язки в школі для глухих дітей.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

• 1. Розкрити особливості використання міжпредметних зв’язків в процесі навчання дітей з вадами суху;
• 2. Проаналізувати ступінь розробленості даної проблеми в педагогічній теорії;
• 3. Розкрити міжпредметні зв’язки на спеціальних заняттях.

Методи: для вирішення поставлених завдань будуть використані такі методи:

• — аналіз та узагальнення науково-педагогічної та методичної літератури;
• — педагогічного спостереження.

Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (54 найменувань) та двох додатків. Загальний обсяг дипломної роботи 60 сторінки, із них 49 сторінок основного тексту.