Висновки. 
Великі Зондські острови

Велимкі Зомндські островим — група островів у складі Малайського архіпелагу. Разом з Малими Зондськими островами утворюють Зондський архіпелаг.

Великі Зондські острови відносяться до Азійської частини Євразії. Великі Зондські острови є межею між Тихим океаном (точніше одним з його морів, Південно-Китайським морем) та Індійським океаном. Загальною площею в 1,5 млн кмІ, Великі Зондські острови є найбільшою острівною групою світу (лише Гренландія за площею трохи їх перевершує).

Клімат на більшій частині території Індонезії екваторіальний, вологий, в окремих регіонах має ознаки субекваторіального. У рівнинних областях середньомісячний температурний показник становить близько 26 ⁰С, при цьому його сезонні коливання досить незначні - не більше 3⁰С. У горах при природному зниженні температури у міру зростання висоти над рівнем моря (порядку 1⁰С на 100 м) зберігається настільки ж невелика амплітуда середніх місячних температур, на висотах понад 1500 м трапляються заморозки.

Екваторіальні ліси характерні як для рівнинної, так і для гірської місцевості - до висоти приблизно 1500 м над рівнем моря, основними видами рослинності в них є фікуси, пальмові, деревні папороті, бамбукові. На великих висотах — до 2500−3000 м — поширені гірничо-тропічні ліси з переважанням вічнозелених широколистяних і хвойних порід, ще вище — чагарники і різні трави. У низовинних прибережних районах (на Калімантані і, в меншій мірі, на Суматрі) широко поширені мангрові зарості. На островах у південно-східній частині країни є також листопадні тропічні ліси і савани.

На території Великих Зондських островів є такі об'єкти природо-заповідного фонду: національні парки Бетунг Керіхун, Гунунг Палунг, Каян Ментараг (о. Каламантан); національні парки Уджуг-Кулон, Пулау Себіру, Балуран (о. Ява) та інші.