Формирование самостійності які у процесі вивчення теми фізики: Теплові явища

Формирование самостійності які у процесі вивчення теми фізики: «Теплові явища «.

Плотникова-Качева Е.Е., Скулов П.В.

Проблема активності і самостійності учнів — одне з корінних в дидактиці і шкільної практиці. Діяльність викладача немислима без опертя тих, кого він вчить. Формування самостійності учнів — одну з основних завдань шкільного навчання. Л. В. Жарова пише: «Самостійність — чудове властивість людини, результат виховання і самовиховання. Вона ж найважливіше умова самореалізації особистості, її творчих спромог » .

Еще із застосуванням давніх часів ідея самостійності які у навчанні відбувається на працях класиків педагогіки. Я. А. Коменский, А. Дистервег, К. Д. Ушинский і ще під знаком природосообразности розуміли відповідність виховання особливостям природи людини, законам його вічного саморозвитку. У деяких сучасних роботах природосообразность розглядають у поєднанні з такими категоріями: свідомість, активність, самостійність (Н.А. Сорокін); активність і самостійність (В.І. Загвязинский).

Но чому ж дуже багато людей несамостійних, які можуть своєчасно, не озираючись інших приймати необхідні рішення. Це питання знову і знову постає перед суспільством. Одні вважають, що учень пасивно сприймає все зовнішні впливу, отже потребує постійному управлінні, регламентації зі боку вчителя, який має діяти з допомогою розпорядження, жорсткого контролю. Прибічники іншого підходу, закликаючи враховувати інтереси своїх й потреби дитини, пропонують будувати навчання те щоб він почувався вільним, міг проявити активність, повну самостійність (Л. В. Жарова).

Поэтому мета дослідження — вивчити стан ж проблеми і запропонувати шляхи розв’язання.

В науці немає однозначного визначення самостійності. Самостійність визначають як властивості особистості, зумовлені наявними знаннями й комунікативними здібностями (Н.Г. Алексєєв), здатність діяти без допомоги з боку (Л. П. Аристова, Л. В. Жарова), відмінний з інших спосіб мислення та діяльності (В.А. Пузанів, С.І. Зинов'єв). Є роботи, у яких об'єднуються різні погляди даний питання (В.І. Орлов).

Мы, вважаємо, що самостійність є властивість особистості, яка виявляється у прагненні до незалежним, активним, творчим діям і вчинкам і підтримується відповідними вміннями і навички.

Стремление до самостійності є об'єктивної необхідністю і природною потребою людини. Тому вчителю, дуже важливо мати умінням, організувати діяльність із формуванню самостійності.

Понятие самостійної роботи у час має важливе місце у системі дидактичних понять. Нині існують різноманітні погляди даний питання. Одні вважають самостійну роботу формою організації діяльності, другі називають її методом навчання, треті розглядають самостійну роботу як види навчальної діяльності, не відносячи їх до тій, ні в іншу групі. Ми вважаємо, організація самостійної роботи є підставою дієвим методом навчання і виховання учнів і передбачає активні розумові дії школярів що з пошуком найбільш раціональних способів вирішення поставленого завдання. Через війну самостійної роботи учні набувають необхідні предметні знання, вміння, навички, знаходять здатність активно і самостійно й діяти.

Обобщая ідеї провідних методистів і дидактов (Б.П. Есипов, М. Н. Скаткин, В.П. Орєхов А.В. Усова) можна сказати, що характерною рисою самостійної роботи і те, що навчальна робота учнів здійснюється без безпосереднього участі вчителя, але під керівництвом й у певний час. Самостійна робота є нашого дослідження.

Формирование у учнів вміння самостійно працювати із навчальною літературою є частиною проблеми виховання самостійності активності, розвитку в школярів вміння самостійно отримувати й поглиблювати знання. Значне місце у системі засобів займає підручник. Питання організації процесу навчання з допомогою самостійної роботи з підручником завжди, були в центрі уваги. Цим займалися А. В. Усова, В. К. Буряк, Р. Д. Минькова, Н.А. Батьківщина, М. Я. Павлов, А. В. Муравйов, Е. А. Морозова, і ще. Предметом дослідження є самостійна роботу з підручником.

Учебник — це короткий звід наукових відомостей, доступних розумінню учнів даного віку він визначає обсяг, рівень добробуту й структуру мінімуму фізичних знань, сообщаемых учням. Фундаментальна обізнаність із ним на уроці має стати однією з важливих методів навчання. А ще націлений також методичний апарат підручника: шрифтові виділення з тексту, малюнки, фотографії і таблиці, запитання параграфу, система завдань і вправ, предметно — іменний покажчик, опис лабораторних робіт.

Существует дуже багато різних видів самостійних робіт з підручником. Упорядкування плану прочитаного, конспектирование, перебування формулювань, виконання завдань зі ходу оповідання розмови, складання тез, звернення до підручника для встановлення нового матеріалу під аналогічною пройденим, виконання завдань на порівняння досліджуваних явищ, роботу з ілюстративним матеріалом, підтвердження правильності відповіді якісні завдання із посиланням текст підручника тощо.

Формировать вміння і навички самостійної роботи з підручником, прищеплювати бажання з нею працювати важлива і непросте завдання, що стоїть перед учителем. На думку деяких видів самостійної роботи з підручником слабо відпрацьовані і описані у методичної літератури і тому рідко застосовувані в практичної діяльності, наприклад підтвердження правильності відповіді якісні завдання із посиланням текст підручника. Як свідчить досвід, цілеспрямована самостійна робота учнів під час уроків фізики дає позитивні результати буде лише тоді, коли добре продумано систему заходів для порушення школярі стійкого інтересу до досліджуваному матеріалу та розвитку цього інтересу. Тому у процесі дослідження і розробки цього виду самостійної роботи з підручником ми припустили, що така робота стане в нагоді учням, якщо внаслідок роботи з підручником учні зможуть знайти відповіді цікаві для них питання, то формування самостійності проходитиме ефективніше. Учні повинні вміти орієнтуватися у навколишньої дійсності, пояснювати явища і процеси, які у природі, і навіть отримувати самостійно відомості їхнього пояснення.

Новизна у тому, що нами проаналізовано різна навчально-методична література (збірники завдань, публікації у часописах Nature і газетах та інших.) і підібрані якісні завдання, у яких фізичні явища розглядаються у природі, побуті, виробництві й викликають інтерес в багатьох учнів. Завдання систематизовані і подано як збірника. До кожного завданню в підручнику знайдено відповідний текст, який безпосередньо чи опосередковано дозволяє дати у відповідь поставлене запитання. Дані про такі текстах підручника систематизовані і подано в методичному посібнику для вчителя. Отже, вчитель у своєю практичною діяльності кращого засвоєння, закріплення одного чи іншого теоретичного матеріалу наявного в підручнику може організувати діяльність коли він учні самі знайдуть у відповідь питання з допомогою підручника.

Пример.

Задача 1. Чому клімат островів поміркованішими за і рівніше, ніж клімат материків?

Ответ: У воді морів, і океанів міститься величезна кількість енергії, зм’якшуючої коливання температури повітря прибережній смуги.

Учебник А. В. Перышкин Н.А. Батьківщина Параграф 9 стр. 22 «вода має дуже високий питому теплоємність. „Таблиця 1 стор. 22 (с=4200 Дж/кг· со) стор. 19 “ …це отже, що з нагрівання води масою 1 кг на один градус потрібно кількість теплоти 4200 Дж. Кількість теплоти — це енергія, яку тіло отримує чи втрачає при теплопередаче ». Стор. 22 " …тому вода в морях і океанах, нагріваючись влітку, поглинає дуже багато теплоти… «.

В ході такий самостійної роботи учні набувають такі вміння і навички:

— встановлювати логічно і залежність між даними, що у підручнику.

— самостійно вивчати окрему тему підручника.

— виконувати завдання, використовуючи текст підручника.

— складати завдання, використовуючи текст підручника.

— грамотно, науковою мовою відповідати стосовно питань.

— орієнтуватися у тексті і довідковому матеріалі підручника.

Данный вид самостійної роботи з підручником сприяє виконання таких завдань навчання і виховання:

1) Сприяє вихованню самостійності пізнавальної активності в них були;

2) Дає можливість розширити область зв’язку теорії з практикою.

3) Розвиває інтерес до фізики.

4) Виробляє у учнів спостережливість, увагу, наполегливість, акуратність;

5) привчає учнів до свідомому праці.

При проведенні педагогічного експерименту виявили, що така вид самостійної роботи з підручником рідко використовується на уроці. Було виявлено, що з проведенні такий самостійної роботи учні з інтересом входять у роботу. Розроблені завдання виявилися їм посильними і пізнавальними. Вважаємо, що дана розробка цікава, із теоретичного і з практичної точок зору.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.