Флотаційні реагенти.
Збагачування вугілля
Камерні, у яких прямування пульпи відбувається послідовно з камери в камеру через переливні кишені (рис.); Безупинне зняття всього прошарку піни, що утворилася, без захоплення нижче розташованого прошарку пульпи; Прямоточні, у яких пульпа переходить із камери в камеру самопливом через отвори в перегородках (рис.); По характеру прямування пульпи флотаційні машини поділяють на: Достатню аерацію… Читати ще >
Флотаційні реагенти. Збагачування вугілля (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реагенти, застосовувані при флотації вугілля, поділяють на:
збирачі, призначення яких — збільшувати гідрофобність часток вугілля і забезпечувати швидке і тривке прилипання їх до бульок повітря. Найбільше часто уживані з них: гас, активований флотореагент АФ-2, ароматизовані аполярні реагенти ААР-1 і ААР-2.
Піноутворювачі, призначення яких — утворювати піну. До складу піноутворювачів входять поверхнево-активні речовини, що знижують поверхневий натяг води. Найбільш часто використовуються з них: мастило Х, пінореагент, реагент Т-66, кубові залишки виробництва бутілового спирту.
Реагенти для флотації вугілля можуть одночасно виконувати функції збирача і спінювача. Тоді в їхній склад входять неполярні і гетерополярні речовини.
Класифікація флотаційних машин
Ефективність флотаційного процесу багато в чому залежить від досконалості конструкцій машин і апаратів, у яких він здійснюється. З урахуванням особливостей флотації вугілля флотаційні машини повинні забезпечувати:
інтенсивне і рівномірне перемішування пульпи, щоб усі мінеральні частки в робочій зоні машини знаходилися в зваженому стані;
достатню аерацію (насичення) пульпи дрібними бульками повітря;
диспергування (здрібнювання) повітряних бульок із метою створення максимальної поверхні для прилипання часток;
створення спокійної зони для спливання мінералізованих бульок на поверхню пульпи й утворення стійкої піни;
безупинне зняття всього прошарку піни, що утворилася, без захоплення нижче розташованого прошарку пульпи;
безупинне видалення частини пульпи, що незфлотувалося;
безперервність дії;
зручність для ремонту й обслуговування;
мінімальна питома витрата електроенергії.
По засобу аерації пульпи флотаційні машини поділяють на:
механічні, у яких аерація і перемішування пульпи здійснюються імпелерами, ежекторами і насосами, що засмоктують повітря з атмосфери;
пневматичні, у яких аерація пульпи здійснюється безпосереднім запровадженням стиснутого повітря в пульпу за допомогою різноманітних механізмів (повітродувки, компресора);
пневмомеханічні (комбіновані), у яких аерація пульпи здійснюється механічним перемішуванням за допомогою імпелера й одночасної додаткової подачі повітря під тиском.
По характеру прямування пульпи флотаційні машини поділяють на:
камерні, у яких прямування пульпи відбувається послідовно з камери в камеру через переливні кишені (рис.);
прямоточні, у яких пульпа переходить із камери в камеру самопливом через отвори в перегородках (рис.);
комбіновані, що складаються з двокамерних секцій. Перша камера кожної секції працює як у камерній машині, друга, як у прямоточній (рис.).
У практиці флотації вугілля найбільше широке застосування одержали механічні флотаційні машини — камерні, прямоточні і комбіновані.
Рис. — Схема механічних флотаційних машин