Змішане страхування життя

Змішане страхування життя Одним із найпопулярніших видів особистого страхування є змішане страхування життя. Воно дає змогу поєднувати в одному договорі і на одну особу страхування капіталу на випадок дожит­тя до закінчення строку страхування і страхування капіталу на випадок смерті від будь-якої причини. Отже, змішане страхуван­ня життя поєднує в собі два ризики, які суперечать один одному: з одного боку — дожиття до певної дати або події, а з іншого — смерть. Проте фактично може мати місце лише один ризик: лю­дина або доживе до кінця дії договору, або ні. Страхувальник, який укладає договір змішаного страхування життя, не тільки за­безпечує й створює накопичення. Він має впевненість у тому, що в будь-якому разі не втратить своїх внесків.

Умовами договору страхування може передбачатися відпові­дальність страховика і при втраті застрахованим здоров’я від на­слідків нещасного випадку. Включення до відповідальності стра­ховика відповідальності за наслідки нещасних випадків сприяє збільшенню тарифних ставок.

Як правило, у змішаному страхуванні життя страхувальник, який сплачує внески, і застрахований є однією й тією самою особою.

Договори змішаного страхування життя довгострокові й укла­даються на різні за тривалістю строки. Наприклад, в Україні, як показує практика, договори змішаного страхування життя мо­жуть укладатися на строк 3, 5, 10, 15 і 20 років. При укладенні договору страхування враховується вік застрахованого. Він ста­новить від 16 років. Водночас страхова компанія може встанови­ти і менший початковий вік вступу у страхування. У Росії, на­приклад, при укладенні договору страхування життя з умовою виплати страхової ренти страховикам пропонується встановлю­вати його не менш як 14 років.

Умови страхування обмежують і максимальний вік для укладен­ня договору страхування. Це обмеження також обумовлюється стра­ховою компанією, яка встановлює, наприклад, що договір змішано­го страхування життя може бути укладений страхувальником, перш ніж як йому виповниться 72 роки. Разом із обмеженням мінімальних і максимальних вікових меж прийому на страхування чітко встанов­люється і вік застрахованого на час закінчення дії договору страху­вання. Враховуючи, що мінімальний строк, на який укладаються до­говори страхування життя в Україні, як уже зазначалося, становить З роки, страхувальник, вік якого є максимальним за умовами страхо­вої компанії, може укласти договір лише на 3 роки. Скажімо, якщо за умовами страхування максимальний вік страхувальника при укладенні договору становить 72 роки, то на момент закінчення до­говору страхування йому не повинно бути більш як 75 років.

При укладенні договору страхування важливе значення має і стан здоров’я страхувальника, оскільки договори страхування, як правило, не укладаються з непрацюючими інвалідами І групи. Можуть бути передбачені й інші обмеження (стосовно інвалідів П групи, хворих онкологічними, тяжкими хронічними захворю­ваннями або на СНІД).

Для укладання договору страхування особа, яка має намір за­страхуватися, подає в страхову компанію заяву встановленої фор­ми. Страхувальникові надається право визначити особу (осіб), яка має право одержати страхову суму, якщо застрахований по­мер. Крім того, призначена страхувальником особа може бути ним замінена іншою до часу настання страхового випадку.

Страхова сума встановлюється при укладенні договору стра­хування страхувальником, але страхова компанія може обмежити її встановленням мінімальної страхової суми. Страхувальникові може бути надано право під час дії договору страхування за зго­дою страховика зменшити або збільшити розмір страхової суми. При цьому в договір страхування вносяться відповідні зміни.

Страховий внесок, який має бути сплачений страхувальником страховій компанії, залежить від розміру страхової суми і тариф­ної ставки, яка, в свою чергу, залежить від строку страхування і його варіанта (якщо страхова компанія пропонує страхувальни­кові можливість вибору), віку страхувальника, і має бути сплаче­ний за один раз, щорічно, щоквартально або щомісячно готівкою або безготівкове.

Дія договору страхування починається з того дня, коли стра­хувальник сплатив перший (одноразовий) внесок готівкою пра­цівникові страхової компанії або з дня надходження внеску на рахунок страховика в установі банку. У разі, якщо до строку, установленого в договорі страхування, страховий внесок (повніс­тю або у визначеній частці) не буде сплачений (не буде сплаче­ний повністю), договір страхування вважається недійсним і стра­хові внески, які надійшли, повертаються страхувальникові.

Факт укладення договору страхування засвідчується страхо­вим полісом (свідоцтвом). У страховому полісі вказуються строк дії договору страхування, його початок і закінчення, страхова сума, розмір страхового внеску, а також особа (особи), яка в разі смерті застрахованого має право одержати страхову суму (вигодонабувач).

За умовами договору страхування страхувальникові надається право достроково припинити договір страхування. У цьому разі страхувальник одержує викупну суму, яка залежить від розміру сплачених страхових внесків і строку дії договору страхування з урахуванням інвестиційного доходу. Водночас страхувальникові надається можливість поновити договір страхування, якщо вику­пна сума не була йому виплачена і договір страхування ще не за­кінчився.

При дожитті застрахованого до закінчення дії договору стра­хування страхова компанія виплачує йому обумовлену в договорі страхову суму. Виплати, які були пов’язані із наслідками нещас­них випадків підчас дії договору, не впливають на її розмір.

Якщо протягом дії договору застрахований помер, це також тягне за собою обов’язок страховика виплатити обумовлену в до­говорі суму. Але страхова компанія не несе відповідальності з виплати страхової суми, якщо смерть застрахованої особи стала­ся протягом перших 6 місяців дії договору від злоякісних пухлин або серцево-судинного захворювання. Страхова компанія не несе відповідальності і в тому випадку, коли смерть застрахованої осо­би є наслідком скоєння умисного злочину або пов’язана із керу­ванням ним транспортним засобом у стані алкогольного, нарко­тичного або токсичного сп’яніння, самогубства тощо. Випла­чувана в цьому випадку сума залежить від фактично сплаченого внесками періоду страхування на день смерті застрахованого.

Якщо договором страхування встановлено відповідальність страховика при пошкодженні організму страхувальником внаслі­док нещасного випадку, то виплата при цьому становить частину страхової суми, яка залежить від ступеня втрати здоров’я. Відсо­ток утрати здоров’я визначається за спеціальною таблицею, яка розробляється страховою компанією. Для підтвердження факту нещасного випадку і визначення його наслідків страхувальник має подати до страхової компанії довідку лікувальної установи. Повна страхова сума виплачується за 100%-вої втрати загальної працездатності від нещасного випадку.

При дожитті до закінчення строку страхування або при втраті здоров’я одержувачем страхової суми є застрахована особа або за її дорученням, оформленим у нотаріальному порядку, інша особа.

У випадках, коли застрахований помер до одержання страхо­вої суми за дожиттям, або у зв’язку із втратою здоров’я, страхова сума виплачується призначеній ним особі чи спадкоємцям, якщо вони не причетні до його смерті.

Умовами договору змішаного страхування життя може бути передбачене і право страхувальника на одержання позики в роз­мірі, що не перевищує викупної суми, яка обчислюється на під­ставі резерву, сформованого для виконання страховиком зо­бов'язань з виплати у зв’язку із страховим випадком дожиття і застрахованого до закінчення строку страхування, на момент видачі позики. В цьому разі визначається період, з якого така пози­ка може бути видана, наприклад, після одного року від початку дії договору страхування.

Для одержання страхової суми страхувальник має подати до страхової компанії заяву, страховий поліс та квитанцію про сплату останнього внеску, якщо він був сплачений готівкою. Крім того, відповідно до конкретного страхового випадку необхідно подати й інші документи.

У разі настання смерті страхувальника вигодонабувач або спадкоємець має подати до страхової компанії копію свідоцтва про смерть страхувальника, посвідчення своєї особи або свідоцт­во про спадщину. Виплата страхової суми здійснюється на основі заяви страхувальника (вигодонабувача, спадкоємця) і страхового акта у строки, визначені згідно з укладеним договором страху­вання, готівкою, поштовим переказом, чеком на одержання суми в банку, перерахуванням у вклад на ім'я одержувача.