Класифікація заданого типу грунту

Тип ;

Підтип ;

Рід ;

Вид ;

Підвід ;

Різновидність ;

Розряд ;

Сільськогосподарське використання

Багато гірських грунтів відводять під пасовища, на деяких вирощують цінні сільськогосподарські культури — виноград, цитрусові, чай, плодові й технічні культури. Але через складний рельєф, малу потужність профілю, каменястість, вони, загалом, мало освоєні, особливо грунти лісових вертикальних областей. Для захисту цих грунтів необхідно регулювати вирубку лісу. Найбільш інтенсивно використовуються гірські буроземи, коричневі та дерново-чорноземні грунти при обов’язковому застосуванні протиерозійних заходів: терасування схилів, якщо їх крутизна перевищує 12°, залісненні відкритих ділянок.

Агромеліоративні заходи по збереженню і підвищенню родючості

Підзолісто — буроземні поверхнево — оглеєні грунти сформувалbся в передгір'ях Вулканічного хребта, гірськіх річкових долинах, вододільніх поверхнях Передкарпатської височини на вилугуваних лісів суглинках, що залягають на червоноколірній корі вівітрювання, піщано — галькових відкладах під дубовими и буковими лісамі в теплих и помірно теплих кліматичних умовах. Завдяк надмірній кількості опадів, Малій водопронікності ілювіального горизонту ці грунти періодічно перезволожуються, у них розвиваються глейові процеси. Верхня частина грунтового профілем бурувато — палева, нещільна. Вміст гумусу незначний — 2,6%, рН — 4,2−6,5. Грунти кіслі, малонасичені основами, бідні на поживні речовини, багаті на рухомий алюміній, їх повітряний режим несприятливим для рослин. Землі з цими грунтами потребують дренування, внесення органічніх добрив, вапнування, фосфорних и азотних добрив, багаторічних трав у сівозмінах.