Методи та технології інтерактивного навчання

КОНТРОЛЬНА РОБОТА.

з педагогіки.

Методи та технології інтерактивного навчання.

План.

1. Варіанти організації роботи груп.

1.1 Діалог.

1.2 Синтез думок.

1.3 Суспільний проект.

1.4 Пошук Інформації.

1.5 Коло Ідей.

1.5 Акваріум.

2. Фронтальні технології інтерактивного навчання.

2.1 Мікрофон.

2.2 Мозковий штурм.

2.3 Навчаючи—вчуся.

2.4 Ажурна пилка (робота в групах).

2.5 Аналіз ситуації.

1. Варіанти організації роботи груп.

Залежно від змісту й мети навчання можливі різні організації роботи груп.

1.1 Діалог.

Це спільний пошук групами узгодженого рішення, результатом якого € підсумковий текст, перелік ознак, схеми тощо. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу слід зосередити на сильних моментах у позиції інших.

Клас розділяють на 5−6 робочих груп і групу експертів із сильних учнів. Робочі групи отримують 5−10хвилиндля виконання завдання. Група експертів складає свій варіант виконання завдання, стежить за роботою груп І контролює час. По завершенні роботи представники від кожної робочої групи роблять на дошці або на аркушах записи. Потім по черзі надається слово одному доповідачеві від кожної групи. Експерти фіксують спільні погляди, а на завершення пропонують узагальнену відповідь на завдання. Групи обговорюють і доповнюють її. До зошитів занотовують остаточний варіант.

1.2 Синтез думок.

За метою та початковою фазою дуже нагадує попередній варіант групової роботи. Аде після об'єднання в групи й виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам. Ті доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, Із чим не погоджуються. Опрацьовані таким чином аркуші переда ють експертам, котрі зіставляють написане з власним варіантом, роблять загальний звіт, який обговорює весь клас.

1.3 Суспільний проект.

Має таку саму мету та принцип об'єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, мають різний зміст і висвітлюють проблему з різних боків. По завершенні роботи кожна група звітує і записує надошці певні положення. В результаті з відповідей представників груп складається спільний проект, який рецензує й доповнює група експертів.

1.4 Пошук Інформації.

Різновидом роботи в малих групах є командний пошук Інформації. Використовується з метою оживлення сухого, нецікавого матеріалу.

Для груп розробляють запитання, відповіді на які можна знайти в різних джерелах інформації. Ними можуть слугувати роздатковий матеріал, документи, довідкові видання, доступна інформація на комп’ютері, пам’ятки матеріальної культури та ін.

Учнів об'єднують у групи.

Кожна група отримує запитання з теми уроку. Визначають час на пошук та аналіз інформації. Наприкінці уроку заслуховують повідомлення від кожної групи, які потім повторюються або доповнюються всім класом.

1.5 Коло Ідей.

Метою є розв’язання гострих суперечливій питань, складання переліку Ідей і залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Застосовують, коли всі групи мають виконувати одне й те самезавдання, що складається з кількох питань (позицій). Питання групи представляють по черзі.

Коли малі групи завершили виконувати завдання й готові представити Інформацію, кожна з них по черзі озвучує лише один аспект обговорюваної проблеми. Вчитель по колу запитує всі групи по черзі, доки вичерпаються ідеї. Це дає змогу кожній групі розповісти про результати своєї роботи, уникаючи ситуації, коли група, що має виступати першою, викладає всю інформацію.

Я к варіант можна представляти по колу результати не тільки групової, а й індивідуальної роботи. Цей метод є ефективним у разі розв’язання проблемних питань. Для складання переліку думок можна запропонувати кожному учневі по черзі висловити одну усно або написати свою думку чи ідею на картці-індексі без імені. Учитель збирає усі картки й складає перелік зазначених у них ідей на дошці або починає дискусію, користуючись інформацією з карток.

1.5 Акваріум.

Форма діяльності учнів ефективна для розвитку спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати й аргументувати свою думку. Пропонується для учнів на етапі, коли вони мають певні навички групової роботи.

2. Фронтальні технології інтерактивного навчання.

Ці технології передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Одну з них ми розглянули: це«Коло ідей». Різновидом загально групового обговорення є технологія «Мікрофон».

2.1 Мікрофон.

Надає можливість кожному сказати щось швидко по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Організація роботи:.

1. Повідомте класу проблему.

2. Запропонуйте якийсь предмет (уявний мікрофон).

3. Надавайте учням слово по черзі, передаючи «мікрофон». Говорити має право лише той, у кого знаходиться символічний мікрофон.

4. Повідомлені відповіді не коментуються і не оцінюються.

5. Коли хтось висловлюється, інші не мають права щось говорити.

2.2 Мозковий штурм.

Мозковий штурм — це метод вирішення проблеми, коли всі учасники розмірковують над однією проблемою і «йдуть на неї в атаку». Мозковий штурм застосовують, коли треба мати кілька варіантів розв’язання проблеми.

Організація роботи:.

1. Визначте проблему, яку необхідно вирішити.

2. Приготуйте дошку або папір для занотування ідей, запишіть проблему у вигляді питання.

3. Оберіть ведучого, а також секретаря, який занотовує асі ідеї.

4. Нагадайте правила першого етапу.

* мета — зібрати якомога більше Ідей;

* кожен має право висловитися;

* пропозиції мають висловлюватися по черзі, конкретно і стисло;

* приймаються будь-які пропозиції, навіть неймовірні;

* не можна критикувати Й обговорювати висловлювання інших;

* розширення запропонованої ідеї заохочується;

* ведучий може сформулювати нову ідею для запису за згодою того, хто її запропонував.

5. Висловіть свої ідеї.

6. Занотуйте їх у порядку надходження. Не вносьте в Ідею жодних корективів.

7. Продовжуйте, доки будуть виникати нові ідеї (але не більше 10—15 хв.),.

8. На закінчення обговоріть І оцініть запропоновані ідеї.

2.3 Навчаючи—вчуся.

Використовується при ви вченні блоку інформації повторенні вивченого. Застосування цього методу дає змогу учням взяти участь у переданні своїх знань однокласникам, уяснити загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає певні питання й підвищує інтерес до навчання.

Організація роботи:.

1. Підготуйте картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня.

2. Роздайте кожному по одній картці.

3. Запропонуйте учням:

* протягом декількох хвилин ознайомитися з інформацією, що міститься на картці;

* після ознайомлення з матеріалом, уміщеним на картці, нехай учні ознайомлять зі своєю інформацією однокласників І одержать інформацію від них. Учень повинен одночасно говорити тільки з однією особою;* уважно слухати інформацію інших, запам’ятати якомога більше; якщо потрібно, робити записи;

* коли всі поділилися тим, що їм відомо, й отримали інформацію, хай вони розкажуть у класі, про шо довідалися від інших.

2.4 Ажурна пилка (робота в групах).

Вид діяльності, який дає змогу працювати разом, вивчати велику кількість матеріалу за короткий проміжок часу, а також допомагати один одному вчитися навчаючи.

Організація роботи:.

1. Добрати індивідуальний інформаційний матеріал для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали, вирізки з газет тощо).

2. Об'єднати учнів у групи (спочатку це будуть так звані домашні групи) і видати їм матеріал Із завданням.

3. Вивчити і обговорити у групах свій матеріал. У групі потрібно обрати головуючого, того, хто стежить за часом, та особу, яка ставить запитання, аби переконатися, що кожен розуміє зміст матеріалу.

4. По завершенні роботи домашніх груп запропонувати учням розійтися по інших групах, де вони виступатимуть експертами з окремої теми (своєї частини інформації). У кожній групі має бути представник із кожної домашньої групи.

5. Кожна експертна група має вислухати всіх представників домашніх груп і проаналізувати матеріал загалом, здійснивши його експертну оцінку за визначений час (можливо, й цілий урок).

6. По завершенні роботи запропонувати учням повернутися «додому». Кожен учень має поділитися інформацією, яку він отримав в експертній групі, із членами своєї домашньої групи. Учням слід намагатися донести інформацію якісно і є повному обсязі до членів своєї домашньої групи за визначений вчителем час. Завданням домашніх груп у цьому випадку буде остаточне узагальнення та корекція всієї інформації.

2.5 Аналіз ситуації.

Застосовується при вивчення гуманітарних дисциплін, коли потрібно аналізувати певні ситуації, випадки з життя: правові, історичні, моральні тощо, де стикаються інтереси людей, життєві погляди, позиції. Такі ситуації учні можуть аналізувати індивідуально, в парах, у групах або в загальному колі. Технологія навчає учнів ставити питання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі і другорядні обставини, аналізувати й виносити рішення.

Організація роботи:.

1. Приготуйте проблемну ситуацію, випадок, дилему, яку ви розглядатимете з учнями. Тут мають бути дві сторони конфлікту, позиції й інтереси яких суперечать одна одній. Ситуація повинна бути представлена таким чином, щоб зберігався баланс інтересів сторін (тобто кожна з них мала підстави для захисту своєї позиції).

2. Дайте ім'я герою дилеми, наділіть його характерними рисами реальної людини, які б допомогли іншим краще зрозуміти його сутність.

3. Зачитайте Історію з вашим героєм і додайте контекст, у якому він має зробити вибір.

4. Це може бути фраза «З одного боку… хоча з Іншого…».

5. Поставивши питання, яке потребує відповіді «так*чи «ні». Чи має герой дилеми вчиняти саме так? Отже, в дилемі має бути:

* загальний контекст, знайомство з вибором, то пропонується;

* наведення однаково сильних аргументів «за» і «проти»;

* пропозиція зробити чіткий вибір наприкінці.

Аналіз ситуації з учнями можна зробити, користуючись такими питаннями:

1. Якими є факти? Що відбулося? Де і коли? Хто є учасниками ситуації? Що ми про них знаємо? Які факти є важливими? Які Другорядними? Що в описі є фактами, а що думками, оцінками тощо?

2. У чому проблема ситуації? У чому полягає конфлікт? Яке питання нам треба вирішити, щоб розв’язати ситуацію? У чому полягають Інтереси кожної зі сторін? Чому вони суперечливі?

3. Якими можуть бути аргументи? Які аргументи можна навести на захист позиції кожної зі сторін? На які документи та інформацію ми можемо посилатися, обстоюючи ту чи іншу позицію?

4. У чому полягає рішення? Яким буде розв’язання ситуації? Чому саме таким? На що спираємося, обираючи таке рішення? Якими можуть бути наслідки такого рішення? Чи існують інші шляхи розв’язання? Як практично здійснити аналіз ситуації.

Література.

1. Журавлев В. И. Педагогика в системе наук о человеке. М., 1990.

2. Готт В. С. и др. Категории современной науки. М., 1984.

3. Кедров Б. М. Классификация наук. Прогноз К. Маркса о науке будущего. М., 1985.

4. Педагогика. Педагогическая энциклопедия. М., 1966., т. 3.