Розділ 2. Трудові доручення дітям дошкільного віку: шлях до самовизначення і перспективи

Особливості проведення різних видів праці та форм організації праці дітей

трудова діяльність дошкільник виховання Праця дітей в дитячому садку різноманітна. Саме це і дає змогу підтримувати в них інтерес до діяльності, здійснювати їхнє всебічне виховання.

Самообслуговування спрямоване на догляд за собою (умивання, роздягання, прибирання постелі, підготовка робочого місця, та інше). Виховне значення цього виду трудової діяльності полягає насамперед в її життєвій необхідності. Через те, що дії щоденно повторюються, навички самообслуговування міцно засвоюються дітьми;самообслуговування починає усвідомлюватися як обовязок.

У молодшому дошкільному віці самообслуговування повязане з певними труднощами (недостатній розвиток мускулатури пальців, складність засвоєння послідовності дій, невміння планувати їх), що гальмує процес формування навичок іноді викликає у маляти небажання виконувати необхідні дії. Проте вже в цих дітей вихователь починає розвивати вміння обслуговувати себе, добиваючись акуратності й старанності виконання необхідних дій, самостійності, формує звичку до чистоти і охайності.

У середньому дошкільному віці діти достатньо самостійні в самообслуговуванні, тож цей вид праці стає їхнім постійним обовязком. Ускладнення виховних завдань виражається у підвищенні вимог до якості дій, до організованої поведінки в процесі догляду за собою, до часу затраченого на це. Вихователь формує у малюків прийоми взаємодопомоги, вчить їх, як звертатися за допомогою до товариша, як її подати подякувати за послуги.

У старшому дошкільному віці набуваються нові навички самообслуговування: прибирання постелі, догляд за волоссям, взуттям. Процеси, повязані з ним використовуються для вирішення складних завдань: формування у вихованців звички до охайності і чистоти, навичок поведінки серед ровесників.

Господарсько-побутова праця. Метою господарсько-побутової праці є підтримання чистоти і порядку в приміщенні, на інших територіях життєдіяльності дитини, допомога дорослим в організації режимних процесів. У молодшому дошкільному віці вихователь привчає дітей виконувати прості трудові дії з близьким у часі результатом (допомагати помічникові вихователя накривати на стіл; вихователю — у підготовці заняття, підтримувати порядок на столі під час заняття, після нього — прибирати матеріали, складати на місце іграшки).

У середньому дошкільному віці вихователь продовжує формувати у дітей інтерес і бажання виконувати завдання дорослих якісно, старанно, охоче. Зміст цієї праці удосконалюється за рахунок збільшення кількості, деталізації процесів. Передусім вихователь має допомогти дитині зясувати мету роботи, послідовність трудових дій (раціонально підготувати робоче місце, правильно виконувати посильні трудові дії з досягненням кінцевого результату, навести порядок на робочому столі, уміти працювати вдвох — втрьох).

У старшому дошкільному віці діти починають розуміти працю, як потрібну і серйозну справу, а інтерес до трудового процесу поєднувати з інтересом до його результатів. Значно складнішими стають для них трудові завдання. Праця в цьому віці все більше відокремлюється від гри, а епізодичні трудові доручення набувають для них значущості постійних обовязків. Перед педагогами відкриваються можливості для реалізації програмних завдань виховання позитивних взаємин (працювати дружно, узгоджено, допомагати один одному), формувати працелюбства, самостійності, активності.

У старших дошкільників поступово згасає інтерес до того виду праці, який стає звичним, повсякденним. Тому для відновлення інтересу до неї слід збагачувати їх елементами новизни (конкурс «Хто краще накриє стіл до обіду», колективні обговорення творчого виконання обовязків черговими у групі та інше).

Праця в природі. Особливість її полягає в тому, що діти мають справу не з предметами, а з обєктами живої природи, на городі, у квітнику, доглядають за тваринами. Основним її виховним завданням є вироблення у дітей інтересу, дбайливого ставлення до живої природи, формування вмінь і навичок з догляду за рослинами і тваринами, вміння правильно користуватися знаряддями праці.

Праця в природі є доступним дітям дошкільного віку видом продуктивної трудової діяльності. Кінцева мета (виростити квіти, овочі), її результати конкретні та зрозумілі, однак їх неможливо швидко досягти. Віддаленість результату вимагає від дитини тривалих фізичних і розумових зусиль, повсякденної клопіткої роботи, терпіння. Як правило, більшість дітей охоче працює з живими обєктами, радо доглядає за ними, пізнаючи світ живої природи, розкриваючи свої нові можливості, виховуючи в собі дбайливе ставлення до всього живого.

Ручна (художня) праця. Функціональною її метою для дітей є виготовлення виробів з паперу, картону, тканини: іграшок-саморобок, вітальних листівок, ялинкових прикрас, персонажів і декорацій лялькового театру, букетів із засушених рослин, килимків для ляльок, серветок. Виготовлення подарунків рідним і друзям справляє великий вплив на моральну свідомість дитини (привчає виявити увагу до оточуючих, працювати заради того, щоб зробити їм приємне). Така праця розвиває уяву, спостережливість, художнє мислення, естетичне чуття, конструктивні здібності, моторні навички дітей, формує корисні практичні навички, збагачує знаннями про властивості різних матеріалів. Її результати здебільшого викликають позитивні емоції, захоплення дорослих, що посилює ефект самопізнання, самоусвідомлення, самоствердження дитини, збуджують у ній здорове честолюбство. Нерідко вже з дошкільного віку дитина починає усвідомлювати свої здібності, талант, виношувати мрію на все життя.

Дуже важливу роль відіграє організація трудової діяльності дітей. Перше прилучення дітей до трудової діяльності відбувається у спільній із дорослими праці, у процесі якої вони опановують найпростіші трудові навички, що є передумовою переходу в недалекому майбутньому до самостійних форм організації трудової діяльності. Основними формами організації праці дітей дошкільного віку в дитячому садку є трудові доручення, чергування, колективна праця.

Трудові доручення за змістом та організацією структурою доручення є найдоступнішою формою організації дитячої праці. Сутність її полягає у покладанні на індивіда, групу певних обовязків, виконання певних завдань. Вони мають чітку спрямованість на результат. Залежно від критерії виокремлюють такі види доручень: за складністю — складні та прості; за тривалістю — короткочасні, епізодичні та тривалі; за характером організації дітей: індивідуальні та групові.

Молодшим дошкільникам вихователь дає прості доручення, які є епізодичними, короткочасними (покласти іграшку на місце, принести стілець). Починаючи з середнього дошкільного віку дітям доручають складніші і триваліші справи, які можуть бути повязані з проханням або звертанням до інших осіб, прибиранням і підтримання порядку в ігровому куточку, доглядом за тваринами в куточку живої природи.

Виконання доручень виховує у дошкільнят обовязковість, відповідальність, привчає їх до виявлення вольових зусиль щодо самоорганізації діяльності задля досягнення результату. Але для цього важливо щоб діти усвідомлювали доцільність, значущість для них загальної справи, конкретних доручень. Доручаючи дитині самостійну справу, педагог має враховувати відсутність соціального, трудового, комунікативного досвіду дитини, рекомендуючи у звязку з цим раціональні способи її виконання.

Виконання групових доручень привчає дітей до узгодження своїх дій, збагачує їх досвідом співробітництва, прищеплює гуманістичні почуття, виховує вміння бути уважним одне до одного, допомагати один одному.

Чергування. Ця форма доручення полягає у систематичному виконанні дитиною трудових обовязків стосовно своїх одногрупників. Чергування суттєво стимулюють розвиток дитини, адже вони вимагають немалих зусиль і напружень, що зумовлює її фізичне зміцнення, набуття знань про властивості та якості різних предметів, виробляє усвідомлення значущості своєї праці, навички роботи на конкретний результат. Вони є дієвим засобом виховання почуття відповідальності у дошкільників, формування самостійності, працелюбства, взаємодії у колективній роботі.

Наприкінці молодшого дошкільного віку вихователь починає залучати вихованців до виконання деяких обовязків чергових у їдальні, а починаючи з середнього дошкільного віку, діти чергують систематично в їдальні на заняттях у куточку природи.

З дорослішанням дошкільників поступово ускладнюються їхні доручення за змістом роботи, формами обєднання дітей, вимогами до самостійності і само організованості. Залежно від мети, яку переслідує педагог для чергувань обєднують дітей з однаковим рівнем трудових умінь, працелюбства, почуття відповідальності (для вдосконалення навичок взаємодії у колективній роботі) або з різним, але не дуже контрасним рівнем трудових умінь і самостійності (з метою вирівнювання розвитку). Спільна трудова діяльність дітей. Використання цієї форми організації трудової діяльності дітей можливе у старшому дошкільному віці. Вона може обєднувати всіх дітей групи і бути колективною (прибирання кімнати або майданчика, робота на клумбі). Колективній праці властиві спільна мета, відповідальність за результат, розподіл праці між учасниками, залежність їх один від одного.

Обєднання дітей для колективної праці є ефективним за наявності у них досвіду співробітництва, належного оволодіння навичками конкретних видів праці. Систематичність залучення дітей до трудової діяльності забезпечують різні її форми організації. Дослідники виокремлюють такі види колективної праці, як праця поруч, загальна і спільна праця.

Праця поруч — форма організації трудової діяльності, за якої діти незалежно один від одного, одночасно виконують індивідуальні завдання. У процесі роботи поруч виникає безпосереднє спілкування, яке часто спонукає дітей до надання допомоги одне одному, створює сприятливі умови для виховання доброзичливих стосунків. Цей спосіб організації трудової діяльності є проміжним етапом до колективної праці.

Загальна праця — форма організації колективної діяльності дітей, яку характеризують спільні мета і результат. Загалом трудовий процес розгортається як індивідуальний.

Спільна праця — складний різновид колективної діяльності, що передбачає досягнення спільного результату шляхом виконання послідовних трудових дій над певним обєктом, який переходить від одного учасника трудового процесу до іншого. Цей вид колективної праці використовують у старшому дошкільному віці, він потребує чіткої організації.