Вибір
Выбор Гарипова Д. Г., студентка 5 курса У мене є кілька варіантів того, як розпочати це есе, всі вони зараз перед моїми очима; маю вибір, альтернативи, можливості… Прокручуючи у голові той чи іншого варіант, гадаю та про ситуацію іспиту по екзистенціальної психології, та про ступінь свободи, з якою можна висловлювати свої міркування, і стрункості стилю, і (що вже ніде правди діти) стосовно… Читати ще >
Вибір (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Выбор Гарипова Д. Г., студентка 5 курса У мене є кілька варіантів того, як розпочати це есе, всі вони зараз перед моїми очима; маю вибір, альтернативи, можливості… Прокручуючи у голові той чи іншого варіант, гадаю та про ситуацію іспиту по екзистенціальної психології, та про ступінь свободи, з якою можна висловлювати свої міркування, і стрункості стилю, і (що вже ніде правди діти) стосовно можливої реакції викладача. Я, як дитина, граю з формочками на свої рассыпающихся думок, мучуся не можу вибрати найкрасивішу і підходящу… І тоді у пам’яті спливає: «Вибір — не те, що Ви маєте зробити, бо, що ви вже робите». Холодний душ. Миттєво змінюється структура аналізу; він працює неоднозначним і різноплановим… дізнаюся у собі студента-психолога.
***
Итак, вибір. Це з ключових проблем екзистенціальної психології, яка розглядає природу людини цілком беспредпосылочно, яка виробляє відповідей, лише ставить питання. Проблема вибору є закономірно яка з такий філософії людини. Нас щось штовхає, щось тягне, ми, такі, є, вибираємо своє існування тут і він. Ми, такі, є, відносини із своїми проблемами і невдачами, вибираємо своє існування тут і він. Ми, такі, є, які з набором захисних механізмів і деструктивних імпульсів, вибираємо своє існування тут і він. Так… Трохи ніяково стає від фрази «вибір — те, що ви вже робите», від цього, що у кожен момент існування ти сам вибираєш, яким тобі бути, сам вибираєш це існування, хоча зовсім не завжди усвідомлюєш це. І тоді проявляється почуття відповідальності упродовж свого життя, яку можна перекласти і оточуючих, і долю, і характер чи темперамент. Не можна тут згадати Боса, який на те, всі наше існування у світі - одне велике можливість, і сподіваюся, що людина відповідає як свої можливості, які здійснює, але й ті, які здійснює. Відповідно до Босу, коло можливостей є різні сприйняття світу й різні щодо нього відносини, бо єдине, що ми виберемо, залежить від цінностей (Франкл).
Выбор безпосередньо пов’язані з відчуттям проживання життя: або живу (і тоді вже вибираю), або «життя мене живе» (і тоді вже теж вибираю цей ригидный спосіб існування, тільки неусвідомлено); або можу будь-якої миті стати іншим, або відтворюю стандартний набір реакцій (живу «плівці», по Бьюдженталю). І те й інше буде моїм вибором, але у чому їх корінна відмінність? На погляд, основним критерієм відмінності - ступінь усвідомленості, і самої факту вибору, і наявності безлічі можливостей. Але, у тому, щоб свідомо обирати здійснення себе, потрібна сміливість, потрібно «мужність бути» (по Тиллиху) чи «упертість духу» (по Франклу), щоб довідатися з тривогою, з усвідомленням того, що з можливостей є власне небуття. Якщо ж вибрати єдиний спосіб здійснення, не розуміючи того і приймаючи наявності інших можливостей, це означатиме, що вибрав спосіб звільнення від тривоги, від небуття шляхом звільнення від буття, що вибрав невроз (Тілліх).
Итак, вибір є завжди, те, що невід'ємно є у нашому житті, але давайте тоді виникає найцікавіше запитання: «Хто це вибирає?» Де то «місце», той «шматочок» особистості, що може робити глибинний екзистенційний вибір? Відповідь це питання добре сформульований в концепції Бьюдженталя. Аналізуючи проблему «Я», він виділяє I, Me, і Self. Me — те, що говоримо подумки, можна зробити фокусом своєї уваги; Self — те загальне, що є у Me. І це I — це процес відчуття себе, немов суб'єкта, це — джерело самовираження, це життєвість, збереження постійної можливості зміни. Р. Мэй, який передусім вплинув на погляди Бьюдженталя, також виділяв організуючу функцію, з допомогою якої нормальна людина співвідноситься з іншими. Завдяки цій функції людина знає, що відіграє ролі, це своєрідний центр, який Мей назвав Self. Становлення особистості Мей розглядав як більше усвідомлення чого Self. Проте за теоретичному рівні всі набагато зрозуміліше, ніж суб'єктивному, т.к. відчуття себе выбирающего який завжди вловлюється чітко, а частіше не вловлюється зовсім. Це безперервний процес, який постійно змінює свої характеристики.
***
Выбор, вибір, вибір… Один нескінченний вибір, пов’язані з самопізнанням, відповідальності, з тривогою, з цими цінностями, із буттям і небуттям і ще з дуже багато хто речами, про котрих тут не згадувалися. Ось і тепер, написавши роботу, також зробила вибір: здійснивши жодну з можливостей, я «вбила» й інші (могли бути гірше, а були і від). Нічого не скажеш, така «трагедія вибору» (Бьюдженталь), протягом якого відповідаю лише я.
Список литературы
Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.