Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС в Україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади

Надзвичайна ситуація — це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, що спричиняється аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призводить (може призвести) до загибелі людей чи значних матеріальних втрат.

Загальними ознаками НС вважаються:

• * наявність або загроза загибелі людей чи значне погіршення умов для їх життєдіяльності;
• * заподіяння економічних збитків;
• * істотне погіршення стану природного (або соціального) довкілля.

Рівень НС визначається фахівцями на основі аналізу трьох груп факторів: територіального поширення; розміру заподіяних (очікуваних) економічних збитків і людських втрат; класифікаційних ознак НС, що включають генезис НС (техногенні, природні, соціально-політичні, воєнні), а також масштаб НС (об'єктові, місцеві, регіональні та загальнодержавні).

Для боротьби з НС в Україні розроблена єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру (ЄДС НС), головною підсистемою якої є забезпечення пожежної безпеки (СЗПБ), що має свої територіальні державні структури і, перш за все, органи і підрозділи ДПО, від якості й ефективності роботи яких залежить стан СЗПБ.

Оскільки проектування організаційних структур пов’язано, окрім іншого, із «слабоструктурованими проблемами», їх розв’язання не обмежується застосуванням лише засобів математичного формалізму, а вимагає експертних оцінок. Разом з тим, найбільш придатним для поєднання методів формального і неформального аналізу структур управління визначається і захищається системно-цільовий підхід.