Контроль в комерційному банку, і його організація

Контроль в комерційному банку, і його организация

Внутрибанковский контроль та її виды

Важным напрямом банківську діяльність є організація внутрибанковского контролю. Загальні вимоги необхідність внутрішнього контролю у кредитної організації визначено федеральними законами «Про Центральному банку Російської Федерації», «Про банки та надійної банківської діяльності», «Про ринок цінних паперів». Внутрішньобанківський контроль характеризується як сукупність прийомів і методів, застосовуваних банком контролю проведених їм операцій. Проте внутрішній контроль не можна розглядати, як просту одноразову процедуру.

Внутренний контроль — постійно здійснюваний всіх рівнях банківську діяльність процес, який має здійснюватися у банку радою директорів, старшими посадовими особами, керівними посадовими працівниками і співробітників всіх рівнів управління. Внутрішньобанківський контроль дозволяє формувати систему, що забезпечує повну і якісну перевірку діяльності банку усім ділянках. Відповідальність за формування системи внутрішнього контролю доручається керівний склад працівників банку, однак цьому процесі може бути задіяний кожен банківський служащий.

Основное призначення системи внутрішнього контролю у банку залежить від проверке:

соблюдения чинного законодательства, соответствия діяльності кредитної організації плану її развития, достоверности, оперативності і повноти фінансової та управлінської информации, рациональности проведених заходів із підтримці ліквідності, рентабельності і стійкості банка.

Система внутрішнього контролю включає проведення власне контролю банківську діяльність, і навіть організацію моніторингу усім ділянках роботи банку, який у проведенні постійного контролю над роботою всіх підрозділів комерційного банки з метою оцінки результативності їх і розробки стратегічних планів з подальшому вдосконалення і розвитку банківського бізнесу. З отримані процесі проведення моніторингу результатів керівництво банку приймає рішення, реалізація яких має призвести до усунення наявних у діяльності банку недоліків, і нормалізації фінансового стану комерційного банка.

Эффективность організації системи внутрибанковского контролю залежить від створення низки зовнішніх і внутрішні чинники. До зовнішніх чинників слід віднести, передусім, наявність необхідної нормативної бази організації системи внутрішнього контролю. До внутрішнім чинникам належить наявність фахівців, здатних якісно, і оперативно оцінити сформовану у банку ситуацію і дати кваліфіковані рекомендації по мінімізації ризиків банківську діяльність. Для проведення внутрибанковского контролю у банку має бути створено спеціальний підрозділом Важливим чинником забезпечення ефективну систему внутрішнього контролю є створення банку системи виявлення і оцінивши банківських ризиків. І, нарешті, передумовою проведення якісного внутрішнього контролю служить наявність повною і достовірною інформації про стан справ як у самому банку, і у банках-конкурентах.

Действующая система внутрибанковского контролю включає поточний, наступний контроль в і організацію внутрішнього аудиту. Зупинимося докладніше на характеристиці кожного з видов.

Организация поточного контролю у банке

Текущий банківський контроль ввозяться процесі щоденного проведення банківських операцій кожному із дільниць роботи учетно-операционного апарату. Так, з організацією документообігу основним призначенням поточного контролю 1 полягає у перевірці законності операцій, дотриманні встановлених | правил їх здійснення релігійної і правильності оформлення документів. Велику увагу при організації поточного контролю відводиться проведенню перевірки регістрів аналітичного і синтетичного обліку при закритті операційного дня. Цим займаються відповідальні виконавці, бухгалтери операційного відділу, працівники, контролюючі їх роботу, і навіть начальники підрозділів банку, У процесі здійснення поточного внутрибанковского контролю вони керуються діючими нормативними документами і правилами проведення тих чи інших банківських операций.

Ответственные виконавці прийому від клієнтів денежно-расчетных документів здійснюють контроль правильності заповнення усіх реквізитів, перевіряють наявність коштів у розрахунковий рахунок організації. Подані до оплати документи перевіряються і з погляду законності чиненої операції. Фактично, на цьому етапі працівник банку визначає цільове призначення використання коштів клієнта. Велика відповідальність лягає на його бухгалтерського працівника при здійсненні різної форми безготівкових розрахунків, вибір яких клієнт робить самостійно разом із контрагентом. Завдання відповідального виконавця і контролера банку полягає у перевірці дотримання принципів організації безготівкових розрахунків. Наприклад, під час використання під час розрахунків платіжних вимог працівник банку перевіряє наявність товарно-транспортних документів, підтверджують відвантаження товарів, виконання робіт чи надання послуг. При відмову клієнта від акцепту тієї самої платіжного вимоги необхідно переконатися у його правомірності, правильності оформлення дотримання терміну, встановленого з цією процедури. Той самий ретельної перевірці зазнають і інших форм розрахунків, які застосовує клієнт у своїй платіжному обороті. Особливої уваги вимагає перевірка дотримання вимог при акредитивною, чекової і вексельної формах розрахунків. При недостатності чи відсутність коштів у розрахунковий рахунок клієнта на працівника банку лягає відповідальність за своєчасне оприбуткування розрахункових документів мають у картотеку № 2 та його оплату у міру надходження засобів у відповідність до встановленої законодавством черговістю платежей.

При зарахування коштів, що у адресу клієнта, відповідальний виконавець повинен переконатися у на копії надходження від платника документа підписи працівника банка-плательщика, тобто. перевірити справжність документа. Особливому контролю піддаються операції, пов’язані з безготівковими перерахуваннями коштів фізичних осіб в вклади. Це необхідно задля запобігання помилок в зарахування коштів власникам рахунків. Відкриття і віданні позичкового рахунки клієнта перевіряється правильність складання термінових зобов’язань на погашення кредиту та здійснюється повсякденний контролю над своєчасністю його погашения.

Отдельные види банківських операцій піддаються подвійному поточному контролю. Так, заяви видачу чеків і чекових книжок, акцепт платіжних доручень крім відповідального виконавця посвідчуються підписом контролера. Перевіряються і підписуються контролюючими працівниками все денежно-расчетные документи і запис у аналітичному обліку з рахунках військових і громадян, основним засобам банку, іншим матеріальних цінностей, стягненню штрафів з клієнтів за порушення правил проведення розрахункових операцій, за розрахунками з госпрозрахунковими підприємствами банку, із формування операційних прибутків і витрат банку] і т.д. Подвійного контролю потребують і операції з транзитам і поточним субсчетам, по лицьовим пенсійним рахунках, за рахунками державного бюджету, по позичковим рахунках індивідуальних позичальників. У окремих випадках у вирішенні банку контролюються в аналогічному порядку та інші операции.

Особое увагу звертається на організацію поточного контролю у процесі проведення операцій із готівкою. Значне місці тут відводиться попередньому контролю під час проведення видаткових касових операцій. І тут проведення контролю доручається трьох працівників кредитної організації, що у цієї операції: відповідального виконавця, контролера і касира. Завдання організації контролю у цьому ділянці зводиться до того що, щоб запобігти оплату неправильно оформлені документи без попередньої перевірки їх відповідальним виконавцем. Завдання контролера у проведенні перевірки правильності оформлення кожного витратного касового документа.

При отриманні клієнтом готівки по саме грошовому чеку контролюючий працівник повинен переконатися в наявності на чеку позначки про пред’явленні одержувачем коштів паспорти чи іншим документом, який засвідчує його особистість. З іншого боку, Л чеку чи расходном ордері мусить бути його розписка в отримання коштів. По прибутті грошового чека відбувається звірення підписи осіб, правомочних підписувати його, відбитку печатки клієнта зі своїми у відповідального музиканта, і контролера зразками, зазначеними у відповідній картці. Контролер і касир зіставляють також підпис відповідального виконавця з які є зразком. Ретельному контролю піддаються все видаткові касові документи і з боку касового работника.

За організацію поточного контролю відповідає головний бухгалтер банку. Він безпосередньо контролює правильність оформлення операцій із відкриттю розрахункових і поточних рахунків клієнтів, організує поточний контроль і щоденне стеження його проведенням усім ділянках учетно-операционной і касової роботи банку. До обов’язків головного бухгалтера і заступника входить здійснення контролю над внесенням виправлень в лицьові рахунки, відкриттям і закриттям рахунків, нарахуванням відсотків за ними, рухом бланків суворої звітності і квитанцій про зарахування готівки. Головний бухгалтер банку щодня проводить перевірку укладання касових операцій, повноту оприбуткування як инкассированных, і що надійшли до вечірню касу, правильність формування та зберігання всіх денежно-расчетных документів й іншої облікової документації. Щодня їм контролюється своєчасність і якість складання зведення оборотів банківського балансу за день.

Последующий контроль та засоби її проведения

В процесі проведення внутрибанковского контролю у банку важливе місце відводиться правильної організації наступного контролю, метою якого є систематична перевірка усіх напрямів учетно-операционной роботи у період після виконання банківських операцій. Можна виокремити такі завдання організації наступного контроля:

проверка постановки обліку, і документооборота, подтверждение правильності виконання працівниками учетно-операционного апарату покладених ними обязанностей проверка законності і правильності оформлення виконаних операций.

В кредитної організації роботу з проведенню наступного контролю очолюють головний бухгалтер, його заступники, а великих банках цим займаються спеціальні інспектори наступного контролю. Наступні перевірки проводяться за планами, які мають тематичний характері і складаються щокварталу. Можуть проводитися як комплексні перевірки, і перевірки, які заторкують лише окремі ділянки учетно-операционной роботи. Прикладом може служити проведення перевірки лише касових або тільки меморіальних документів за певний діяльність банку. У процесі проведення комплексної перевірки обстеження піддається обшир роботи тих чи інших відповідальних виконавців. Зазвичай плани наступних перевірок складаються в такий спосіб, щоб протягом кварталу у майбутньому порядку було проконтрольовані все ділянки учетно-операционной работы.

В ході здійснення наступного контролю у вибірковому порядку вивчаються документи, які піддавалися контролю із боку головного бухгалтера і його заступники. У процесі перевірки встановлюється законність операції, правильність їх оформлення і відображення в обліку. Після встановлення законності операції перевіряється правильність оформлення документів: дотримання форми бланка, наявність усіх реквізитів, бухгалтерські проводки, і навіть відповідність які є зразкам підписів, і відбитку печатки на документі. Звертається пильна увага на його присутність серед платіжних дорученнях, платіжних вимогах розрахункових чеках посилання номери і дати відвантажувальних документів, підтверджують факт відвантаження товарів, виконання робіт і надання послуг. При цьому вибірковому порядку може бути проведене звірення перших примірників платіжних документів з копіями, виходячи з яких робилися записи по кореспондентським счетам.

В порядку наступного контролю проводиться ревізія. Ділянки учетно-операционной роботи банку, котрі піддавалися ревізії чи обстеження, протягом наступних трьох місяців і дозволено не проверять.

Итоги проведених перевірок і ревізій розглядаються керівництвом комерційного банку, результатом чого є вироблення і реалізація заходів із усунення виявлених недоліків запобіганню появи надалі. Як правило, контроль з ліквідації недоліків, виявлених наступними періодичними перевірками, безпосередньо здійснює головний бухгалтер банка.

Общую відповідальність за стан обліку, організацію документообігу і функцію контролю в комерційному банку несе президент банку. У його обов’язки включається перевірка своєчасності складання щоденного банківського балансу, відрекомендовується йому на подпись.

Внутренний аудит: мети, завдання й особливості організації у банке

Помимо поточного і наступного контролю у кожному комерційному банку відповідно до чинним нормативних документів Лазня Росії має бути створена і ефективно функціонувати система внутрішнього аудиту. Внутрішній аудит можна розглядати, як систему заходів безпеки банку забезпечення захисту інтересів вкладників, збереження та досягнення конкретних успіхів у діяльності банка.

В умовах розвитку ринкових відносин, становлення дворівневої банківської системи, розширення мережі комерційних 6анков починає виявлятися конкуренція з-поміж них за приваблювання клієнтів, депозитів, міжбанківського кредиту та інших ресурсів. Успіх ведення банківської справи, стабільність банку, ступінь ділового довіри до нього з боку засновників, акціонерів і клієнтів багато в чому залежить від правильної організації управління його банківською діяльністю та кваліфікації кадрів. Комерційними інтересами банку визначається необхідність мати достовірну інформацію про стан справ в різних ділянках банківську діяльність для підтримки сталої роботи банку, дотримання інтересів засновників, акціонерів, клієнтів — і співробітників, коригування депозитно-ссудной політики, забезпечення схоронності грошей, цінностей і розбазарювання майна. Таку інформацію можна взяти з різних джерел, проте повинна бути старанно перевірено. З іншого боку, в комерційних банків, особливо мають розгалужену мережу філій, виникає потреба у організації внутрішньої попередньої перевірки своєї діяльності з метою запобігти можливих негативних фактів, які можна встановлено перевірками органів, здійснюють нагляд за комерційними банками (центральний банк, податкова інспекція, правоохоронні органы).

Наличие законодавчої бази для, практика повсякденної роботи з здійсненню контролю над ризиками банківську діяльність привели російські банки у процесі їх становлення та розвитку до усвідомлення потреби створення (у тому чи іншого формі) систем внутрішнього аудиту, Проте, банки або не мали чітких формалізованих орієнтирів для формування таких систем, а інспектори за Центральний банк РФ, перевіряючи той чи інший банк, не мали нормативно закріпленими критеріями з оцінки ефективності внутрибанковского контролю. Саме це стало підставою до ухвалення Центральним банком РФ 28 серпня 1997 р. Положення про організацію внутрішнього контролю у банках № 509. Для розвитку Основних напрямів 7 липня 1999 р. вийшли Вказівки Банку Росії «Про порядок здійснення внутрішнього контролю над відповідністю діяльності на фінансові ринки законодавству про фінансових ринках в кредитних організаціях» № 603-У і «Про порядок атестації комплаенс-контролеров кредитних організацій» № 604-У. Відповідно до цим Положенням визначалися цілі й завдання внутрішнього аудиту, функції, правничий та обов’язки відповідної служби, вимоги, які пред’являються її співробітникам, підходи для оцінювання Банком Росії стану внутрішнього контролю у банках.

Основной метою внутрішнього банківського аудиту є захист інтересів банку, його акціонерів і клієнтів шляхом контроль над дотриманням окремими службами і конкретними співробітниками законодавства, інших нормативних актів і стандартів професійної діяльності, врегулювання конфліктів інтересів, забезпечення належного рівня надійності і стійкості банку. Звідси випливають й захопити основні завдання внутрішнього аудиту. До значимим їх можна отнести:

проверку виконання банком вимог федерального законодавства і нормативних актів Банку России, определение й дотримання встановлених процедур та службових повноважень після ухвалення рішень, які зачіпають інтереси банку, власників і клиентов, принятие своєчасних і найефективніших рішень, вкладених у усунення виявлених недоліків, і порушень у діяльності банка, выполнение вимог щодо ефективному управлінню ризиками банківської деятельности, проверку схоронності активів банка, проверку правильності відображення операцій банку учете, контроль станом звітності, що дозволяє одержувати, необхідну інформацію про діяльності банку і пов’язаних із нею рисках, эффективное взаємодію Космосу з зовнішніми аудиторами, органами державного регулювання і надзора.

Таким чином, основним завданням внутрішнього банківського аудиту є мінімізація ризиків банківську діяльність. Внутрішній аудит організаційно то, можливо представлений як структурне підрозділ банку. Ця служба має особливий статус. Вона діє підставі статуту банку й положення службу внутрішнього аудиту. Для успішного рішення поставлених перед нею служба внутрішнього аудиту має мати досить широкі повноваження. Вона має мати право:

доступа до роботи із усіма документами банка, давать оцінку відповідності діянь П. Лазаренка та операцій, здійснюваних його співробітниками, чинним нормативно-правовим і внутрибанковским требованиям, привлечения на роботу співробітників структурних підрозділів банку і т.д.

Одновременно на службу внутрішнього аудиту покладаються певні обязанности:

1) здійснення постійного моніторингу ризиків банківської деятельности,.

2) розробка рекомендацій та вказівок з ліквідації виявлених порушень сну і здійснення контролю над їх исполнением,.

3) своєчасне інформування керівництва банку про перевищення припустимі норми ризику, про фактичних і мінуси можливих порушеннях і др.

Служба внутрішнього то, можливо підпорядкована безпосередньо керівнику банку або його засновнику. Її робота має будуватися по спеціально затвердженим правлінням банку планам, у яких обов’язково передбачається проведення перевірок філій, відділень і підрозділів комерційного банку. Плани перевірок повинні містити конкретний перелік які слід перевірити банківських операцій. Основними розділами програм перевірок, проведених службою внутрішнього аудиту, може бути следующие:

законность освіти банка, своевременность і правильність формування статутного капіталу, резервного та інших фондів банку, законність їх формирования, подтверждение достовірності й правильності відображення в обліку і звітності коштів, рахунків і депозитів у трилітрові банки та інших кредитних установах, депозитів клиентов, законность проведення та достовірність відображення в обліку і звітності розрахункових операций, законность і достовірність відображення в обліку і звітності операцій із кредитованию, правильность здійснення і «законність касових операций, правомерность і правильність здійснення зовнішньоекономічної діяльності комерційного банка, достоверность, правильність оформлення і відображення за рахунками бухгалтерського обліку операцій із цінними бумагами, проверка правильності проведення та відображення в обліку і звітності основних засобів банку та інших потребує матеріальних та нематеріальних активов, проверка повноти, правильності і достовірності відображення в обліку прибутків і витрат банка.

Один на рік банки у складі річного звіту зобов’язані представляти звіти про стані внутрішнього контролю у Банк Росії, який має право здійснювати при необхідності перевірки стану внутрішнього контролю та роботи служби внутрішнього контролю у банках.

Выводы

Банковская діяльність пов’язані з високим рівнем ризику, що передбачає необхідність здійснення самим банком постійного контролю над проведенням всіх банківських операций.

Внутрибанковский контроль — сукупність прийомів і методів, застосовуваних банком для проведених їм операций.

Действующая система внутрибанковского контролю включає поточний, наступний контроль в і організацію внутрішнього аудита.

Текущий банківський контроль ввозяться процесі щоденного проведення банківських операцій кожному із дільниць роботи учетно-операционного аппарата.

Целью наступного контролю є систематична перевірка усіх напрямів учетно-операционной роботи у період після виконання банківських операций.

Внутренний аудит — це система заходів безпеки банку забезпечення захисту національних інтересів вкладників, збереження та досягнення конкретних успіхів у діяльності банка,.

Термины і понятия

Система внутрішнього контролю.

Элементы системи внутрішнього контролю.

Текущий контроль.

Последующий контроль.

Направления поточного контролю.

Организация наступного контролю.

Внутренний аудит.

Цели і завдання внутрішнього аудита.

Вопросы для самостійної работы

1. Чим зумовлена необхідність виконання у трилітрові банки внутрішнього контроля?

2. Які завдання його организации?

3. Які є види внутрішнього контроля?

4. Охарактеризуйте особливості проведення поточного контроля.

5. Що таке наступний контроль?

6. На кого банку покладається відповідальність за організацію наступного контроля?

7. Що являє собою внутрішній аудит?

8. Охарактеризуйте мети, завдання й основних напрямів проведення внутрішнього аудита.