Порівняльна характеристика міжнародних принципів бухгалтерського обліку з принципами, які діють в Україні

Міністерство освіти і науки України

Академія митної служби України

Реферат

На тему:

«Порівняльна характеристика міжнародних принципів бухгалтерського обліку з принципами, які діють в Україні»

Роботу виконав

Студент гр. ЕО-10−3

Брижахін В. С.

Дніпропетровськ

План

1. Загальна характеристика міжнародної системи бухгалтерського обліку

2. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО)

3. Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку

4. Порівняння принципів обліку і звітності в Україні, ЄС та США

Висновки

Література

1. Загальна характеристика міжнародної системи бухгалтерського обліку

Одним із засобів міжнародного спілкування в умовах економічної інтеграції країн світу є бухгалтерський облік, який часто називають ще мовою бізнесу. Корпоративна інтернаціоналізація світової економіки спричинила потребу формування міжнародної системи бухгалтерського обліку, оскільки правила підготовки й публікації фінансової звітності суттєво відрізнялися в різних країнах. Наприклад, в США ці правила є досить деталізованими і їх дотримання вимагає значних трудових і фінансових затрат, а у Швейцарії ці стандарти носять загальний характер. Достатня поінформованість про фінансовий стан є важливою частиною конкурентної боротьби підприємств на світовому ринку. Тому основним завданням системи бухгалтерського обліку є надання необхідного інформаційного забезпечення для різних категорій користувачів.

Формування міжнародної системи бухгалтерського обліку відбувається у тісному взаємозв'язку і з врахуванням сучасного світового економічного розвитку та його основних закономірностей, характерних особливостей і тенденцій розвитку національних і міжнаціональних облікових систем.

Тепер динамічно розвивається співробітництво на основі міжнародних міжурядових організацій, які створюються у всіх сферах діяльності, в тому числі і в сфері бухгалтерського обліку та звітності, які останнім часом займаються в основному проблемами гармонізації економічних, соціальних і облікових відносин між країнами шляхом розробки міжнародних норм, правил і стандартів.

Система (від грецького — ціле) — це сукупність елементів, які знаходяться у взаємозв'язку один з одним і утворюють визначену цілісність, єдність.

Виходячи з цього, система бухгалтерського обліку — це визначений логічний комплекс, сформований на основі плану рахунків, який узагальнює процеси постачання, виробництва і реалізації, вирішує чітко визначену мету на мікроі макрорівні та забезпечує керівництво підприємства і його центри відповідальності необхідною інформацією на основі реалізації тактичних і стратегічних рішень.

Іншими словами, це інформаційна система про стан та зміни ресурсів підприємства, про характер і результати господарської діяльності.

Бухгалтерський облік має всі ознаки, які є характерними для системи:

сукупність упорядкованих елементів (елементи методу бухгалтерського обліку) та наявність зв’язків (включаючи зворотні) між ними;

дії (різні підрахунки, калькуляційні розрахунки, порівняння при застосуванні нормативів, аналіз показників тощо) збереження певної стійкості у заданих параметрах під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів;

визначені цілі її функціонування.

Маючи на вході неупорядковані дані, облікова система в процесі обробки цих даних перетворює їх на упорядковану на замовлення користувачів вихідну інформацію.

Відображаючи рух інформаційних потоків, система бухгалтерського обліку є досить динамічною і нерозривною із середовищем, в якому вона функціонує. Надаючи інформацію для ефективного управління, бухгалтерський облік розглядається як елемент системи вищого рівня — господарської інформаційної системи, яка генерує всю інформаційну базу. Одночасно облікова система розглядається як автономна система, яка покликана надавати необхідну інформацію про фактичний стан керованого об'єкта, а також про всі суттєві відхилення від заданих параметрів.

Принципи та правила організації системи бухгалтерського обліку змінюються відповідно до потреб суб'єкта господарювання та інших зацікавлених користувачів інформації. Бухгалтерський облік є з'єднуючою ланкою між господарсько-фінансовою діяльністю суб'єкта господарювання і особами, які використовують отриману у формі різних звітів інформацію для прийняття своєчасних і ефективних управлінських рішень.

Для більш повної характеристики облікової системи на національному і міжнаціональному рівнях використовується комплекс показників, основними з яких є:

Наявність і застосування системи бухгалтерських стандартів, які забезпечують одержання і використання достатньо повної інформації для прийняття рішень внутрішніми й зовнішніми користувачами. Національні бухгалтерські стандарти включають національний план рахунків, державні директиви, податкове законодавство й порядок здійснення капітальних інвестицій.

-> План рахунків бухгалтерського обліку, побудований за визначеним принципом (прибутковим, виробничим, доходним, затратним). План рахунків є визначальним в обліковій системі, відповідає її завданням і тісно пов’язаний з формами власності, методами формування цін, податковою політикою держави, способами визначення кінцевого фінансового результату тощо.

-> Система організації бухгалтерського обліку в межах підприємства, яка полягає у виборі форм і методів збору та подання зацікавленим сторонам інформації про діяльність господарюючого суб'єкта. При цьому для більшості облікових систем характерна наявність двох бухгалтерій: фінансової, яка є обов’язковою та вирішує проблеми взаємовідносин фірми з державою, банками, акціонерами, постачальниками і покупцями, тобто зовнішніми користувачами і управлінської (аналітичної) або допоміжної бухгалтерії, спрямованої на вирішення внутрішніх проблем, пов’язаних із підвищенням ефективності роботи в розрізі центрів відповідальності, центрів затрат, сегментів діяльності. Фінансовий облік повинен дати реальну картину фінансового стану підприємства та результатів його діяльності незалежно від правил та вимог податкового законодавства. Подання інформації зовнішнім користувачам здійснюється шляхом складання й опублікування фінансової звітності (баланс, звіт про прибутки і збитки, звіт про рух грошових коштів, звіт про зміни у власному капіталі, примітки).

Управлінська бухгалтерія не є обов’язковою для ведення і менш регламентованою на рівні національних облікових систем (хіба, що в плані рахунків може бути виділено один або два класи рахунків для ведення управлінського обліку, зокрема як у французькій, німецькій, українській і т.д.). Така бухгалтерія спрямована на вирішення внутрішніх проблем фірми, підготовку інформації для планування, контролю і прийнятті рішень на різних рівнях управління підприємством (центрів відповідальності, сегментів діяльності, ринків збуту тощо). На великих фірмах і корпораціях управлінська бухгалтерія забезпечує облік і аналіз доходів, витрат і прибутку по декількох десятках і сотнях центрів відповідальності Взаємозв'язок між цими двома видами бухгалтерії у різних облікових системах здійснюється за допомогою спеціальної системи рахунків: відображаючих., паралельних, переплетених, збірно-розподільчих.

Методологія визначення кінцевого фінансового результату діяльності підприємства. Для визначення прибутку підприємства можуть використовуватись від 1 до 4 методів, що пов’язано з розмірами фірми, наявністю однієї або двох бухгалтерій, фіскальними або управлінськими потребами, терміновістю одержання показників прибутку. Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) може бути розрахований: по підприємству в цілому шляхом співставлення доходів (за видами) і витрат (за елементами); в розрізі центрів відповідальності на підставі статей доходів і витрат; шляхом визнання змін, що відбулися в статтях активу і пасиву балансу; за зміною чистих активів упродовж звітного періоду з коригуванням отриманих результатів на витрати звітного періоду по власному господарству (цей метод використовують невеликі одноосібні та дрібносерійні підприємства, фермерські господарства).

Мета облікової системи, яка полягає у розрахунку та оцінці результатів діяльності підприємства в цілому і його структурних підрозділів з використанням визначеного показника або системи показників. В якості таких показників може бути використано: збільшення прибутку або доходу; максимізація прибутку, доходу; зниження собівартості; визначення створених резервів тощо. Досягається ця мета шляхом використання відповідних методичних прийомів, притаманних тій чи іншій обліковій системі.

Загальне поняття системи бухгалтерського обліку, яка сформувалась в процесі історичного розвитку суспільства, конкретизується такими ознаками:

— історичне місце облікової системи;

— методи нарахування амортизації та відображення в обліку;

— методи обліку й оцінки виробничих запасів;

— практика подання у звітах різної інформації;

— методи відображення іноземної валюти в обліку і звітності фірми;

— звітні форми і показники та їх регламентація;

— зовнішні способи контролю за діяльністю фірм.

Відмінності у національних облікових системах мають місце практично за всіма перерахованими ознаками, особливо це стосується порівняння систем бухгалтерського обліку зарубіжних країн з розвинутою ринковою економікою і тих, що розвиваються.

Шляхом розповсюдження основних принципів однієї або декількох національних систем на групу країн з різним рівнем регламентації обліку формувалися міжнаціональні системи бухгалтерського обліку (наприклад, англосаксонська і французька), які надалі переростали у міжрегіональні облікові системи (наприклад, Європейського Союзу, Організації африканської єдності). Одночасно відбувався процес створення міжнародної системи бухгалтерського обліку та інтегрування міжнаціональних та регіональних облікових систем у єдину міжнародну систему обліку і звітності.

2. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО)

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) були розроблені з метою гармонізації стандартів бухгалтерського обліку і облікових політик, які застосовуються в різних країнах, а також для досягнення можливості порівняння різних підприємств. Спершу МСБО були видані Комітетом з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО), наступником якого з 2001 р. є Рада з МСБО.

Нові стандарти, що видаються з 2001р., отримали назву Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). У 2001 р. на нараді Ради з МСБО була прийнята резолюція, яка встановлює, що попередні МСБО і визначення Комітету з тлумачень стандартів застосовуються до тих пір, доки вони не будуть вдосконалені або вилучені. Рада з МСБО може як вносити зміни і вилучати стандарти і тлумачення, випущені відповідно до попередньої конституції КМСБО, так і видавати нові стандарти і тлумачення до них.

КМСБО був створений у 1973 р. професійними бухгалтерськими організаціями з 10 країн для роботи з покращання та міжнародної гармонізації фінансової звітності. Розробка МСБО — це міжнародній процес, куди залучені представники бухгалтерської професії, ті, хто складає, і ті, хто використовує фінансову звітність, а також національні комітети з розробки стандартів бухгалтерського обліку країн-членів МФБ.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) необхідні і корисні для нефінансових менеджерів внаслідок багатьох причин.

Переваги використання фінансової звітності, складеної за МСБО:

o об'єктивність, зіставність та відповідність потребам користувачів фінансової звітності, складеної за МСБО;

o задоволення потреб користувачів фінансової звітності завдяки активному підходу Ради з МСБО до відстежування змін цих потреб;

o полегшення процесу гармонізації стандартів і, таким чином, підвищення зіставності і «прозорості» незалежно від країни або галузі;

o сприяння підвищенню довіри і зрозумілості серед іноземних користувачів;

o доступ до міжнародних ринків капіталу. Також необхідно враховувати такі фактори:

o в результаті глобалізації і розширення світових фінансових ринків зросла потреба в достовірній основі для визначення і порівняння фінансових результатів діяльності і фінансового стану підприємств, відображених у їхній фінансовій звітності;

o в червні 2000 р. Європейський Союз оголосив про свої плани щодо переходу всіх компаній країн-членів ЄС, зареєстрованих на фондових біржах, на МСБО при складанні консолідованої фінансової звітності з 2005 р.;

o усі країни СНД вже прийняли або МСБО без змін, або національні стандарти бухгалтерського обліку (П (С)БО в Україні), на основі МСБО;

o у січні 2003 р. Кабінет Міністрів України постановив, що починаючи з 2005 р., усі акціонерні компанії України зобов’язані складати фінансову звітність відповідно до МСБО.

У вересні 2002 р. членами Ради з МСБО були 156 професійних організацій з 114 країн, які є представниками більш, ніж 2,4 млн. бухгалтерів. Цілі Ради з МСБО:

o виходячи з інтересів суспільства, розвивати єдину систему обгрунтованих, зрозумілих стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються, які допомагають учасникам ринків капіталу та іншим користувачам у прийнятті економічних рішень на основі високоякісної, прозорої і зіставної інформації;

o сприяти застосуванню стандартів і суворому їх дотриманню;

— сприяти зближенню національних і Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для прийняття обґрунтованих рішень.

Рада з МСБО випустила «Концептуальну основу складання і подання фінансових звітів», на якій базуються МСБО.

" Концептуальна основа" є корисною для:

o тих, хто складає фінансові звіти — як у застосуванні чинних МСБО, так і при вирішенні питань, які ще недостатньо розкриті у МСФЗ;

o аудиторів — при формуванні думки відносно того, чи відповідають фінансові звіти вимогам МСБО;

o користувачам фінансових звітів — при тлумаченні інформації, яка міститься у фінансових звітах, складених за МСБО.

o «Концептуальна основа» включає ряд важливих питань, які будуть більш детально розглянуті в цій главі, зокрема:

o мету фінансових звітів, складених згідно з вимогами МСБО;

o якісні характеристики, що визначають корисність інформації, яка міститься у фінансових звітах;

o визначення елементів, з яких складаються фінансові звіти, а також способи іх визнання й оцінки.

Отже, МСБО розроблені згідно з «Концептуальною основою складання і подання фінансових звітів» .

Мета фінансових звітів, які відповідають вимогам МСБО Метою фінансових звітів загального призначення є надання інформації про фінансовий стан, результати діяльності та зміни у фінансовому стані підприємства, яка є корисною для широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень.

Фінансові звіти є структурованим фінансовим відображенням фінансового стану підприємства і операцій, що здійснюються ним. Фінансові звіти також демонструють результати того, як керівництво підприємства розпоряджається довіреними йому ресурсами.

Перелік потенційних користувачів фінансових звітів наведений нижче:

o акціонери;

o керівництво;

o працівники;

o позикодавці;

o постачальники;

o покупці;

o уряд;

o громадськість;

o аналітики/консультанти. Основні припущення МСБО:

А. У бухгалтерському обліку доходи і витрати:

1. Нараховуються (тобто відображаються в тому періоді, в якому вони були зароблені/понесені, а не тоді, коли отримані/сплачені грошові кошти).

2. Відповідають одні одним таким чином, що їх співвідношення можна визначити або зробити обґрунтоване припущення про таке співвідношення.

3. Відображаються у Звіті про прибутки та збитки в тому періоді, до якого вони фактично відносяться.

Б. Підприємство є безперервно функціонуючим і буде продовжувати свою діяльність в осяжному майбутньому.

Це, зокрема, означає, що інформація у Балансі і Звіті про прибутки та збитки подається виходячи з припущення, що підприємство не має ані наміру, ані потреби ліквідуватися або суттєво скоротити масштаби своєї діяльності.

3. Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку На основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) в Україні розроблено і діють національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку — П (С)БО. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку — нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечить міжнародним стандартам.

Реформування бухгалтерського обліку в Україні шляхом його гармонізації та стандартизації має свою історію.

За наказом Президента України «Про перехід України до загальноприйнятої у міжнародній практиці системі обліку та статистики» від 23 травня 1992 р. № 303 було розпочато роботу з удосконалення національної системи бухгалтерського обліку з використання міжнародних стандартів. Для забезпечення здійснення положень цього наказу Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про концепцію побудови національної статистики України та Державної програми переходу на міжнародну систему обліку та статистики» від 4 травня 1993р. № 326. Розроблена на основі положень наведених у концепції, державна програма переходу України на міжнародну систему обліку та статистики передбачала наближення первинного бухгалтерського та статистичного обліку та звітності.

Відповідно до програми робота здійснювалася за такими напрямками:

1. розробка загально методологічних основ реформування обліку і статистики;

2. становлення співробітництва та координації з міжнародними професійними організаціями, розробка спільних проектів відносно введення МСБО з урахуванням соціально-економічного розвитку України;

3. створення системи національних рахунків (СНР) та приведення їх у відповідність до рекомендацій ООН 1993 р.;

4. удосконалення форм бухгалтерського обліку;

5. підготовка законодавчих актів та нормативних документів згідно із завданнями програми;

6. розробка та затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та галузевих рекомендацій щодо ведення обліку витрат виробництва;

7. вивчення організації і методології бухгалтерського обліку, звітності та аудиту підприємств та банків з використання (МСБО) та комп’ютерів у країнах з розвинутою економікою;

8. розробка вітчизняних стандартів бухгалтерського обліку, звітності та аудиту, уніфікація форм первинної облікової документації.

У виконанні Державної програми реформування бухгалтерського обліку значною подією став перехід у 1997 — 1998рр. вітчизняної банківської системи на ведення бухгалтерського обліку та складання звітності відповідно до міжнародних стандартів, результаті чого професійне коло бухгалтерів та аудиторів істотно розширилося і набуло практичного досвіду реформування бухгалтерського обліку реформування бухгалтерського обліку та звітності у банках.

Першими виробничими структурами, що ввели елементи міжнародних принципів обліку та звітності, стали відкриті акціонерні товариства, підприємства емітенти та професійні учасники фондового ринку. Ці підприємства, починаючи з 1999 р., складають звітність за новими формами, які затверджені рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 27 січня 1998 р. № 11. Такі форми звітності складено відповідно до вимог МСБО.

У 1998 р. першим кроком до інтеграційних процесів входження у бухгалтерську практику було те, що Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України (ФПБАУ) здійснила переклад та видання книги «міжнародні стандарти бухгалтерського обліку». У 2001р. з дозволу КМСБО ця авторитетна громадська організація видала книгу «Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000», що стало значною подією щодо ознайомлення широкої бухгалтерської громадськості з МСБО.

З метою поглиблення розпочатою в 1992р. перебудови системи обліку й забезпечення єдиних сучасних методологічних принципів організації бухгалтерського обліку та його відповідності вимогам сучасної економіки та системи управління Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів» від 28 жовтня 1998р. № 1706.

Програмою передбачається, що реформування системи бухгалтерського обліку є складовою заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування. Програма також передбачає здійснення в 1999 — 2001 рр. переходу суб'єктів господарської діяльності до використання міжнародних стандартів фінансової звітності. Такий перехід відбувається в рамках реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію зі світовим економічним співтовариством, яка передбачає адаптацію законодавства України др. Законодавства розвинутих країн. Питаннями трансформації вітчизняної звітності у звітність згідно вимогам з вимогами МСБО займалися представництва найбільший міжнародних аудиторських фірм, таких як Arthur Anderson & Co, Price Waterhouse та інші.

Приведення національної системи бухгалтерського обліку у відповідність до вимог ринкової економіки і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку здійснюється за такими напрямками:

· законодавче закріплення принципів ведення бухгалтерського обліку шляхом прийняття спеціального Закону України;

· формування нормативної бази шляхом розробки нових положень (стандартів);

· методичне забезпечення діяльності бухгалтерських служб необхідними інструкціями .методичними вказівками, коментарями;

· кадрове забезпечення реформи шляхом підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів бухгалтерського обліку;

· міжнародне співробітництво через вступ і активну роботу в міжнародних спеціалізованих професійних організаціях.

У рамках виконання плану заходів Програми за 1999 — 2001 рр. у 1999 р. було прийнято Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», який передбачає регулювання бухгалтерського обліку в напрямку гармонізації з міжнародними стандартами фінансової звітності. Саме цей Закон встановив основні принципи бухгалтерського обліку .визнавши його дані базовими для складання будь-якої звітності, в якій містяться вартісні показники. З січня 2000 р., з моменту введення в дію Закону суб'єкти підприємницької діяльності мають змогу самостійно визначати облікову політику підприємств; обирати форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них; затверджувати правила документооброту і технологію обробки облікової інформації4 встановлювати межі та форми ведення обліку для внутрішніх потреб управління, включаючи ведення в окремій системі рахунків і регістрів обліку доходів, витрат, активів, зобов’язань у потрібному підприємству аспекті деталізації та регламентації управлінського обліку.

Наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30 листопада 1999 р. затверджено План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та інструкцію до його застосування. Новий План рахунків побудований за концепцією, коли назви і призначення рахунків і субрахунків збігаються з назвою і змістом показників Балансу і Звіту про фінансові результати, що дає змогу безпосередньо з рахунків і субрахунків нового Плану рахунків отримувати інформацію для складання фінансової звітності.

4. Порівняння принципів обліку і звітності в Україні, ЄС та США Таблиця 1 Порівняння принципів обліку і звітності в Україні, ЄС та США

облік стандарт звітність

Висновки Отже, з усього вищесказаного випливає загальний висновок стосовно необхідності перегляду й удосконалення переліку принципів обліку і звітності, встановлених в Україні на законодавчому рівні. Незважаючи на те, що національні положення бухгалтерського обліку складено згідно міжнародних стандартів, принципи обліку і звітності, які вони встановлюють більше відповідають принципам GAAP — а це не є позитивним. Адже не слід забувати про те, що наша держава за економічною й законодавчою системами, а також і за територіальним розміщенням все ж таки ближче до Європи, а не США, тому й впроваджувати в систему українського обліку необхідно саме досвід європейських країн, а точніше — вимоги міжнародних стандартів фінансової звітності.

Література

1. Вильямс Я. Справочник GAAP с комментариями. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 118 с.

2. Голов С. Міжнародні стандарти фінансової звітності: зміни та поширення// Бухгалтерський облік і аудит. — 2009. — № 9. — С. 43−45

3. П (С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 31 березня 1999 р. N 87

4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»