Вміст макро та мікроелементів у сортименту капусти савойської (реферат)

Реферат на тему:

Вміст макро та мікроелементів у сортименту капусти савойської.

Актуальною проблемою сьогодення є збільшення виробництва та розширення сортименту овочевих культур за рахунок малопоширених видів капусти, поліпшення їх якості та впровадження у виробництво. Особливу увагу овочівників привертає маловідома капуста савойська. Вона потрапила в Росію із Західної Європи в ХVII ст., де її вирощували на той період у великій кількості [4,10]. В Україні цей вид капусти нині мало поширений [1].

Капуста савойська відіграє важливу роль у харчуванні людини. Крім добрих смакових якостей, вона має велике дієтичне і цілюще значення [3,6,7].

Установлено, що ця рослина володіє судинорозширюючими властивостями, сприяє поліпшенню кровообігу, ефективна при лікуванні виразки шлунку. Рекомендується вводити її в раціон дітей і людей літнього віку, а також хворих атеросклерозом, серцево-судинними захворюваннями та печінки [9].

Як відомо, біологічна цінність харчових продуктів визначається якістю і кількістю поживних речовин, зокрема мінеральних. Останні поряд з вітамінами входять до складу ферментів, які мають важливе значення в процесі життєдіяльності організмів [8]. Вони беруть участь в окислювально-відновних реакціях у рослин, впливають на синтез вуглеводів, білків, органічних і нуклеїнових кислот, вітамінів [9].

Нині в рослинах знайдено майже всі елементи періодичної системи Д.І. Менделєєва. Мінеральні речовини — це обов’язкові компоненти їжі людини і складова частина всіх тканин живого організму. Їжа людини має містити у вигляді мінеральних солей до 20 хімічних елементів. Оскільки солі постійно виводяться з організму, їх запас потрібно поповнювати [9].

Капуста савойська виділяється високим вмістом мінеральних речовин [9], а саме: калію, кальцію, натрію, заліза [3,6].

Залежно від кількості мінеральних солей в організмі їх прийнято ділити на макроі мікроелементи. Макроелементи (кальцій, калій, натрій, магній, фосфор та ін.) підтримують незмінний склад крові та артеріальний тиск. До мікроелементів, які містяться в організмі в тисячних частках відсотка, належать мідь, цинк, кобальт, марганець, йод та ін. [2]. Залізо займає проміжне місце. Нестача або надлишок мікроелементів у їжі призводять до порушення функцій різних систем організму [9].

Методика досліджень. Ураховуючи незначне розповсюдження капусти савойської в Україні (через недостатню інформованість населення), і важливе значення її в харчуванні людини, в Національному аграрному університеті проводили всебічне вивчення її сортименту. Досліди закладали в Київському науково-дослідному центрі Інституту овочівництва і баштанництва УААН відповідно до методичних вказівок «Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві» [5] на чорноземі опідзоленому легкопилуватосуглинковому, де вміст гумусу дорівнював 2,23%, рН 6,7−7. Сівбу проводили в другій декаді квітня. Розсаду висаджували у відкритий грунт на початку червня. Схема садіння — 70×50 см. Площа облікової ділянки в дослідах — 20 м². Ділянка трирядкова. Повторення варіантів триразове. Об'єктом досліджень був сортимент капусти савойської зарубіжної селекції: D’asti S Glоvanni з Італії, Чіфтейн савой, Абервілерс, Аубервіль, Сага F1 RS, Лангендейкер дауер з Нідерландів, Вертус з Німеччини. За контроль брали російський сорт Вертю 1340, занесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні (2004 р.).

Метою наших досліджень було визначення вмісту макроелементів (калію, натрію, кальцію, магнію, заліза) і мікроелементів (марганцю, нікелю, міді, цинку, свинцю) у капусті савойській з метою виділення кращих сортів і гібридів. Біохімічні аналізи здіснювали в лабораторії радіоекологічного моніторингу інституту агроекології та біотехнології атомноабсорбційним методом [ 2 ].

Результати досліджень. На підставі вивчення біохімічного складу різних за походженням та скоростиглістю сортів і гібридів встановлені значні сортові відмінності між зразками капусти савойської за вмістом і розподілом макрота мікроелементів, зумовлені адаптацією рослин у процесі росту і розвитку до умов зовнішнього середовища (табл. 1).

1. Вміст макроелементів у зразках капусти савойської.

Найвищий вміст калію мали сорти капусти савойської Аубервіль та Лангендейкер дауер — з Нідерландів, D’asti S Glоvanni — з Італії та Вертус — із Німеччини — відповідно 3666, 3263, 3257 і 3104 мг/кг сирої маси. У сорту Вертю 1340 (контроль) він становив 2997 мг/кг, у Абервілерс із Нідерландів — 2197 мг/кг. Проміжне місце за накопиченням цих елементів займали сорт Чіфтейн савой — 2472 мг/кг і гібрид Сага F1 RS з Нідерландів — 2535 мг/кг.

За найбільшим вмістом натрію виділився сорт Вертус — 135,8 мг/кг, у Лангендейкер дауер — 94,5 мг/кг. Найменшу кількість натрію зафіксовано у сортів Чіфтейн савой — 40,0 мг/кг, Абервілерс — 47,5 мг/кг і гібрида Сага F1 RS — 32,2 мг/кг. Проміжне місце за вмістом натрію займали сорти Вертю 1340 (контроль) — 76,3 мг/кг, Аубервіль — 71,1 мг/кг і D’asti S Glоvanni — 70,9 мг/кг.

За вмістом кальцію в капусті савойській вирізнялися сорти Аубервіль і D’asti S Glоvanni — відповідно 819 і 814 мг/кг. Висока здатність до його накопичення спостерігалась у сортів Лангендейкер дауер і Вертус — відповідно 741 і 739 мг/кг. Найнижчий вміст цього елемента мали гібрид Сага F1 RS — 388 мг/кг і сорт Абервілерс — 412 мг/кг. Проміжне значення цього показника відзначено у сортів Вертю 1340 (контроль) і Чіфтейн савой — відповідно 638 і 540 мг/кг.

Найвищий рівень магнію був у сортів D’asti S Glоvanni і Вертус — 224 і 211 мг/кг, а у сортів Лангендейкер дауер і Аубервіль — 193 і 198 мг/кг відповідно. Найменше магнію накопичувалось у головках капусти савойської сорту Абервілерс — 126 мг/кг і гібрида Сага F1 RS — 143 мг/кг. Проміжне місце займали сорти Вертю 1340 (контроль) — 174 мг/кг і Чіфтейн савой — 165 мг/кг.

Найбільшу кількість заліза виявлено у сортів D’asti S Glоvanni та Вертус — відповідно 8,9 і 8,6 мг/кг. Дещо нижчим цей показник був у сорту Аубервіль — 7,6 мг/кг. Найменше цього елемента було у сорту Абервілерс — 4,1 мг/кг. У сортів Вертю 1340 (контроль), Чіфтейн савой, Лангендейкер дауер і гібрида Сага F1 RS вміст заліза був на рівні 5,1−5,7 мг/кг.

На основі проведеного аналізу головок капусти савойської встановлено, що серед мікроелементів за накопиченням марганцю виділились сорти Аубервіль — 1,6 мг/кг і Лангендейкер дауер — 1,4 мг/кг (табл.2). Найнижчий вміст марганцю у головках капусти савойської спостерігався у сорту Абервілерс — 0,8 мг/кг. Проміжне значення цього показника мали сорти Вертю 1340 (контроль), D’asti S Glоvanni, Чіфтейн савой, Вертус і гібрид Сага F1 RS — 1,0−1,2 мг/кг.

2. Вміст мікроелементів у зразках капусти савойської, мг/кг сирої маси.

Найвищий вміст нікелю мав сорт Вертус — 0,30 мг/кг порівняно з контролем (Вертю 1340 — 0,24 мг/кг). Найменша кількість цього елемента була у сортів Абервілерс — 0,12 мг/кг, Чіфтейн савой — 0,16 мг/кг і гібрида Сага F1 RS — 0,12 мг/кг. Установлено, що проміжне місце за вмістом нікелю займали сорти Аубервіль, Лангендейкер дауер і D’asti S Glоvanni — 0,20−0,21 мг/кг.

Найбільшу кількість міді спостерігали у сортів Аубервіль і D’asti S Glоvanni — відповідно 0,33−0,30 мг/кг. Найнижчою вона була у сортів Абервілерс — 0,16 мг/кг і Вертю 1340 (контроль) — 0,17 мг/кг. Проміжні показники за вмістом міді отримані у сортів Чіфтейн савой, Вертус, Лангендейкер дауер і гібрида Сага F1 RS — 0,23−0,24 мг/кг.

За вмістом цинку виділились сорти Аубервіль і Лангендейкер дауер — 3,1 і 3,0 мг/кг. Дещо нижчу кількість його виявлено у сорту D’asti S Glоvanni — 2,7 мг/кг, найменше його було у сорту Абервілерс — 1,9 мг/кг. Середні значення цього показника мали сорти: Вертю 1340 (контроль), Чіфтейн савой, Вертус — відповідно 2,1- 2,4 і 2,5 мг/кг і гібрид Сага F1 RS — 2,1 мг/кг.

За отриманими даними аналізу, вміст свинцю був найвищий у сорту Аубервіль — 0,057 мг/кг. Найменше накопичувалось цього елемента у сортів Абервілерс — 0,035 мг/кг, Чіфтейн савой — 0,038 мг/кг і гібрида Сага F1 RS — 0,037 мг/кг. Проміжне місце за вмістом свинцю займали сорти D’asti S Glоvanni, Вертус, Лангендейкер дауер і Вертю 1340 (контроль) — відповідно 0,047- 0,049 мг/кг.

Висновок Установлено, що серед указаного сортименту капусти савойської за найвищим вмістом макроелементів (K, Na, Ca, Mg, Fe) і мікроелементів (Mn, Ni, Cu, Zn і Pb) виділились сорти: Аубервіль і Лангендейкер дауер з Нідерландів, D’asti S Glоvanni з Італії, Вертус з Німеччини.

Список літератури.

1. 1.Болотских А. С. Капуста. — Х.: ФОЛИО, 2002. — 310 с.

2. 2.ГОСТ 30 178−96. Сырье и продукты пищевые. Атомноабсорбционный метод определения токсических элементов, 1996.

3. 3.Кабанов Ф. И. Микроэлементы и растения. — М.: Просвещение, 1977. — 135 с.

4. 4.Каратаев Е. С., Советкина В. Е. Овощеводство. — Л.: Колос, 1975. — 281 с.

5. 5.Лизгунова Т. В., Джохадзе Т. И. Капуста краснокочанная, савойская и брюссельская. — Л.: Колос, 1971. — 84 с.

6. 6.Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві / За ред. Г. Л. Бондаренка. — Х.: Основа, 2001. — 366 с.

7. 7.Путырский И. Н. Капуста. — Ростов-на-Дону.: Феникс, 2004. — 93 с.

8. 8.Русанов Б. Г. Капуста. — С-Пб: ТерцияМ.: ЭКСМО, 2003. — 55 с.

9. 9.Стовбун А. Т., Яцюк М. Д. Изучение микроэлементного состава некоторых новых продуктов питания детей грудного возраста // Труды координационного совещания проблемной комиссии АН УССР от 22−23 февраля 1963 г. — К.: Наукова думка, 1964. — 307 с.

10. 10.Хаев М. К., Чижов С. Т., Сукорцева К. Д. и др. Овощеводство — М.: Сельхозгиз, 1940. — 431 с.

11. 11.Формазюк В. И. Энциклопедия пищевых лекарственных растений / Под ред. Н. П. Максютиной. — К.: Изд.-во А. С. К., 2003. — 786 с.