Шпаргалки по Історії

Шпаргалки по Истории.

Будучи залежною свого розвитку від соціально-економічних умов тієї чи іншої суспільного устрою і яв-ляясь революционирующим елементом продуктивних сил, техни-ка до того ж час сприяє зміни цих условий.

Рост продуктивних сил феодального середньовічного обще-ства проявився значним зростанням продуктивність праці у господарстві селянина, розширенні культивованої площі, поліпшенні обробки землі, підвищенні врожайності, распростра-нения технічних культур, виноробства, садівництва, огородниче-ства тощо.

На базі цього прогресу продуктивних сил йшло дальней-шее розвиток громадського поділу праці - відбувалося от-деление ремесла від землеробства, що призвело швидкого зростанню в 11−12 ст середньовічних міст як зосередження ремесла і торгівлі.

Хотя організація міського ремесла зберігала феодальний характер (дрібне виробництво, цехи зі своїми ієрархією), відносини власності в ньому суттєво відрізнялися від сформованих в с/г — виникла юридично визнана власність ремесленни-ка коштом виробництва (знаряддя праці, ремесел, материа-ла). Були забезпечені умови для щодо вільного раз-витія простого товарного виробництва.

Городское ремесло від початку орієнтоване на виробництво виробів ринку.

В селянське господарстві зі зростанням продуктивності праці хлібороба зростала маса додаткового продукту, частину доходів якого, не вилучена у селянина як ренти, при-сваивалась нею самою.

Переходом на грошову ренті забезпечувалася продаж кре-стьянином надлишку с/г своєї продукції ринку. У разі распро-странения грошової ренти поглиблювалася майнова дифференца-ция селянства, частину його змушена була підробляти наем-ным трудом.

Средневековое господарство побудоване з урахуванням дрібних кус-тарных виробництв ми інколи з поділом праці, і, зазвичай ручний ремісничої техніки. Пізніше, з її появою поділу праці, об'єднанням ремісників виникло мануфактурне про-изводство, притаманне початку капиталлистических отноше-ний.

Великие географічні відкриття (середина 15 — середина 17 ст) з’явилися подіями світового значення. Було встановлено контури населених материків (крім сівши. і власне сівба. західних бере-гов Америки і вост. берега Австралії, досліджували більшість земної поверхні. Великі географічні відкриття дали новий великий матеріал багатьом областей знання (ботаніки, зоології, етнографії та інших.). Європейці вперше познайомилися з низкою с/г культур (картопля, маїс, томати, тютюн), распро-странившихся її у Европе.

Великие географічні відкриття мали найбільші социаль-но-экономические наслідки. Відкриття нових торгових колій та нових країн сприяло з того що торгівля придбала миро-вой характер, сталося гігантське збільшення кількості нахо-дившихся у спілкуванні товарів. Це прискорило процес розкладання феодалізму та механізм виникнення капиталлистических взаємин у Зап. Європі. Колоніальна система, яка утворювалася за великими географічними відкриттями, стала однією з важелів первона-чального нагромадження капіталу; цьому сприяв наплив де-шевого американського золота і срібла до Європи, що викликав тут значне підвищення. Переміщення внаслідок ве-ликих географічних відкриттів торгових шляхів з Середземного моря в Атлантичний океан сприяло економічному упад-ку одних країн Європи (Італія, почасти Німеччини) і возвы-шению інших (Нідерланди, Англія). Росіяни географічні от-крытия сприяли колонізації Сибіру.

Важнейшие події 1-го столітнього періоду: в 1492−94 р. Х. Колумб відкрив Багамські Б. і М. Антильські острова (1492 р. — відкриття Америки); в 1497 — 99 Васко де Гама відкрив непрерыв-ный морський шлях з Західної Європи навколо Південної Америки в Ин-дию; в 1498 — 1502 Колумб, А. Веспучи та інших. мореплавці от-крыли все північне узбережжі Південної Америки і карибський берег Центральної Америки. У 1519−22 Ф. Магеллан — перше кругосвет-ное плавання. 1526−52 Ф. Писсаро, Д. Альмагро та інших. — Тихооке-анское узбережжі Ю. Америки, Анды.

2-й столітній період: Похід Єрмака в Зап. Сибір (1581−84), відкриття басейнів річок Лєна і Єнісей (1601) (І. Перфілов, Є. Хабаров). Експедиція Ф. Попова — З. Дежньова — Берингів протоку. У 1594 р. У. Бернау обійшов зап. берег про. Шпіцберген. 1609−48 — відкриття Великих озер в Сівши. Америці. Голландці У. Янезон, А. Тасман відкрили у 1606−44 рр. — зап. і юж. берега Австралії, Тасманию і Новий. Зеландию.

Основные ознаки капіталізму: панування товарно-грошових взаємин держави і приватної власності коштом произ-водства, наявність розвиненого громадського поділу праці, зростання усуспільнення виробництва, перетворення робочої сили товар, присвоєння створюваного працею найманих робітників приба-вочной стоимости.

Возникновение капіталізму було підготовлено громадським поділом праці та розвитком товарного господарства за надрах феодалізму. Розвиненому капіталізму передував період перво-начального накопичення капіталу. Розвиток товарного производст-ва та обміну що супроводжувалися диференціацією товаропроизводи-телей, служило основою її подальшого розвитку капіталізму.

Буржуазные революції прискорили процес зміни феодальних виробничих відносин капіталістичними. Створення соот-ветствующей матеріально-технічної бази (винахід парового двигуна, цілого ряду машин) означало твердження фабричної системи.

Классический шлях розвитку капіталізму — початкове нагромадження капіталу, проста корпорація, мануфактурне произ-водство, капіталістична фабрика — уражає наибольше-го числа зап. європейських країн, переважно Великобрита-нии і Нидерландов.

В інших країнах генезис капиталлистических відносин був прискорений впливом вже які були осередків розвиненого капитализ-ма (Німеччина, США).

Наприкінці 15−16 ст Нідерланди відбувалося розкладання феодальних відносин, йшов процес первісного нагромадження, зараждались капиталлистические отношения.

Они проникали в розвиненні держави Нідерландах рибальство, оре-ходство, суднобудування. Головним осередком капіталістичного про-изводства стали провінції Голландія та Зеландия. У Голландії капіталістичне підприємництво поширилося у мно-гих галузях. Сталися корінні зміни у структурі аграр-ных відносин. У економічно розвинених регіонах распространи-лась грошова рента, різновиди оренди, з’явився прошарок фермерів, які діяли господарство на підприємницької осно-ве.

Нидерландская буржуазна революція (1566−16 090) відкрила епоху буржуазних революцій у Європі. Результатом був повалення іспанського панування й освіту в Північних Нідерландах першої буржуазної республіки. Перемога буржуазної революції вы-звала Нідерланди швидкий економічний і культурне підйом. 7 північних нідерландських провінцій (Голландська республіка) протягом небагатьох десятиліть обігнали свого розвитку й інші європейські держави. Республіка стала «…об-разцовой капіталістичної країною 17 століття…» (Маркс До. і Енгельс Ф., Тв. 2 вид. Т. 23, з. 761). У дивовижній країні прогрессиро-вало мануфактурне виробництво — текстильне, кораблестрое-ние, мореплавство, рибальство. Найбільшим центром шерстяний промисловості став Лейден. Голландська суднобудівна про-мышленность придбала міжнародне значення. Торгові флоти в сірий. 17 в. майже двоє перевершував флоти Англії й Франції, разом узяті. Нідерланди, тіснячи португальців і іспанців, раз-вернули коллониальную експансію у Південно-Східній Азії. Важней-шим економічним центром країни був Амстердам, є центром що розвивається світового капіталістичного ринку, то-варного і стан грошового. Тут існували торгова і фондова біржі, 1609 грунтувався депозитний банк. Маючи своє гос-подствующее становище на світовому ринку, розвинені фінанси та морський могутність, буржуазна Республіка Сполучених Провин-ций зайняла у 17 в. чільне місце у ряді європейських держав. Згодом Голландія втратила лідируюче положение.

При підготовці цієї роботи було використані матеріали із російського сайту internet.