Вплив норм висіву насіння та рівня азотного живлення на густоту продуктивного стеблостою різних сортів ярого пивоварного ячменю в умовах правобережног

Реферат на тему:

Вплив норм висіву насіння та рівня азотного живлення на густоту продуктивного стеблостою різних сортів ярого пивоварного ячменю в умовах правобережного лісостепу України В Україні ячмінь посідає друге місце після озимої пшениці як за площею посіву, так і за валовим збором зерна. Так, в середньому у 1990;1995 рр. його валовий збір становив 9,23 млн т (18,6% від збору зернових), а у 1996;2004 рр. — 11,6 млн т (29,0%). Проте досягнутий рівень виробництва не задовольняє потреб народного господарства у високоякісному продовольчому, фуражному та пивоварному зерні.

У зв’язку з цим виникла необхідність порівняльного вивчення нових перспективних районованих сортів ярого ячменю різної регіональної селекції для виявлення найбільш високопродуктивних з добрими пивоварними властивостями залежно від доз мінеральних добрив і норм висіву насіння.

Сорти пивоварного ячменю різної селекції є різноманітними екологічними біотипами культури. Для них характерна відносно неоднакова реакція на зміну умов зовнішнього середовища. Їх рослини відзначаються різними темпами росту і розвитку, варіабельністю морфологічних ознак, тривалістю й інтенсивністю фотосинтетичної діяльності, розвитком кореневої системи та іншими властивостями, які формуються також і під впливом технологічних заходів [2].

Агротехнічні прийоми відіграють суттєву роль у забезпеченні фізіологічних процесів рослин, від них певною мірою залежить польова схожість, повнота, дружність і своєчасність сходів, формування оптимальної густоти рослин, що в результаті позначається на продуктивності ячменю.

Оскільки високу урожайність зерна можна одержати на посівах як з малою (200 шт./м2), так і з великою (400 шт./м2) густотою рослин, то на перший план виходить такий показник як густота продуктивного стеблостою. Тому більша частина дослідників пов’язує вирішення проблеми формування високопродуктивних посівів, у першу чергу, із завданням створення на полі стеблостою рослин ячменю ярого оптимальної густоти.

Під оптимальним стеблостоєм розуміють таку кількість продуктивних стебел на одиниці площі, яка дає повне змикання рослин і дозволяє з найбільшою ефективністю використовувати площу живлення та освітлену поверхню листків, стебел, колосків для забезпечення найвищої продуктивності фотосинтезу і формування максимального врожаю в цих умовах [3, 4].

Ряд дослідників [1, 5] відмічають, що кількість продуктивних стебел перед збиранням на одиниці площі є одним з найважливіших показників, від якого залежить рівень врожайності.

Було вдосконалити окремі елементи технології вирощування сортів пивоварного ячменю, зокрема встановити оптимальну густоту продуктивного стеблостою залежно від рівня мінерального живлення і норм висіву насіння в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України на основі біологічних особливостей росту і розвитку рослин ячменю.

Дослідження проводили протягом 2003;2005 рр. у стаціонарному досліді кафедри рослинництва, в десятипільній сівозміні Агрономічної дослідної станції «Митниця» Національного аграрного університету (с. Пшеничне), яка розміщена у Правобережному Лісостепу України у 2002;2004 рр. Грунтовий покрив — чорнозем типовий малогумусний.

Для визначення адаптивних особливостей формування продуктивності використовувались сорти ячменя пивоварного селекції України — Оболонь, Цезар та закордонної селекції - Європрестиж, Роланд, Толар.

Схема досліду передбачала вивчення трьох норм висіву насіння: 3, 4 і 5 млн схожих насінин на гектар. На кожну норму висіву накладали 4 варіанти застосування мінеральних добрив: 1) без внесення добрив, 2) N30P60K60, 3) N60P60K60, 4) N90P60K60.

Підрахунки кількості продуктивних стебел ячменю ярого на 1 м² протягом трьох років досліджень показали, що цей показник в значною мірою залежить від біологічних особливостей сорту, норм висіву насіння та рівня мінерального живлення.

У сортів ячменю ярого Європрестиж і Роланд порівняно з іншими була більша кількість продуктивних стебел. Так, якщо у сорту Європрестиж залежно від норм висіву насіння і рівня мінерального живлення на 1 м² налічувалось від 427 до 746 шт. продуктивних стебел, то у сорту Оболонь (контроль) -374−721 шт.

До того ж кількість продуктивних стебел у сортів була в прямій залежності від норм висіву насіння — із збільшенням норм висіву зростала їх кількість на 1 >. Так, у сорту Європрестиж на варіантах без удобрення при нормі висіву 3,0 млн шт. схожих насінин/га формувалось 427 шт. продуктивних стебел, при 4,0 млн шт. схожих насінин — 537, а при 5,0 млн шт. — 632, що відповідно на 25,8 і 48,0% більше, ніж при нормі висіву 3 млн шт. схожих насінин/га.

Аналогічна закономірність щодо збільшення кількості продуктивних стебел залежно від норм висіву насіння відмічена і в інших досліджуваних сортів ячменю.

Значний вплив на формування продуктивних стебел ячменю ярого у рослин мав рівень мінерального живлення. Особливо відчутним було зростання цього показника при внесенні мінеральних добрив у нормі N90P60K60. Так, якщо у сорту Європрестиж на варіанті без удобрення залежно від норм висіву кількість продуктивних стебел на 1 м² становила 427−632 шт., то при внесенні N30P60K60 — 453−686 шт., або на 5,7−7,9% більше. При додатковому внесенні N60 на гектар кількість продуктивних стебел зростала на 18,1−21,5%. У сорту Оболонь (контроль) при збільшенні норм висіву з 3,0 до 4,0 млн шт. схожих насінин/га залежно від рівня мінерального живлення кількість продуктивних стебел зростала на 23,0−35,6%, при збільшенні норми висіву до 5,0 млн шт. схожих насінин/га — на 33,3−44,7%. Така ж закономірність спостерігається і у сортів Роланд, Цезар і Толар.

Отже, густота продуктивного стеблостою залежала від біологічних особливостей досліджуваних сортів, рівня мінерального живлення і норм висіву насіння. Внесення максимальної норми добрив порівняно з варіантами без добрив сприяло збільшенню кількості продуктивних стебел у середньому за сортами на 18,0−35,5%.

Список літератури:

1. 1.Белоножко М. А., Кусаинов Х. Х., Нугманов А. Б. Влияние норм высева и способов внесение удобрений на кормовые качества зерна ярового ячменя // Интенсивная технология выращивания кормовых культур. — К., 1990.-С.9−13.

2. 2.Грицай А. Д., Костромитин В. М. Сортовая агротехника ярового ячменя в Лесостепи // Сортовая агротехника зерновых культур. — К.: Урожай, 1989.-С. 228−234.

3. 3.Куперман Ф. М. Основные этапы развития и роста злаков. — В кн.: Этапы формирования органов плодоношения злаков. — М.: Издательство МГУ, 1955. С.113−117.

4. 4.Лихочвор В. В., Бомба М.І., Дубковецький С. В. і ін. Довідник з вирощування зернових та зернобобових культур.- Львів: Українські технології, 1999. — 408с.

5. 5.Пути стабилизации урожайности ярового ячменя и сокращение затрат на производство зерна / В. М. Плищенко, В. В. Швыдкий, С. П. Портуровская, Е. Б. Дорохина // Пути повышения урожайности сельскохозяйственных культур в современных условиях: Сб. науч. тр. / Ставроп. гос. с.х. акад., — Ставрополь, 1999. — С. 113−117,183−184.