Інвестиції до реального сектора економіки

Инвестиции до реального сектора економіки.

Устойчивая позитивна динаміки виробництва та зростання внутрішнього і зовнішнього попиту змінили б ситуацію на інвестиційному секторі. Разом про те характер інвестиційної діяльності одна із найяскравіших свідчень суперечливості підсумків 2000 — 2001 років.

Рост інвестицій багато чому є наслідком сприятливих зовнішніх умов російських експортерів. Відповідно, у структурі інвестиційних витрат на відтворення основний капітал підвищується частка паливно-енергетичного і транспортного комплексів, і навіть пов’язаних галузей машинобудування і виробництва конструкційних материалов.

При зростанні інвестиційного попиту стало очевидним нездатність вітчизняного машинобудування наповнити ринок якісними матеріально-технічними ресурсами. Значимим чинником, які обмежують промислове зростання, стає недолік сучасного устаткування. Характерним для 2001 року заскочило розширення масштабів конкуруючого імпорту машин і устаткування, у своїй явно окреслилася тенденція придбання колишніх в вживанні технічних средств Учитывая низьку інвестиційну активність в ретроспективному періоді, масштаби інвестицій у основний капітал не відповідають реальним потребам відновлення і технологічної модернізації виробничого апарату, що негативно б'є по ефективності економіки. Проблема інвестиційного маневру на користь галузей, які виробляють товари та з вищим рівнем доданій вартості, здатних забезпечити конкурентоспроможність російської економіки залишилася нерешенной.

На динаміку інвестицій негативно впливало і збереження низького рівня доходів населення. Нинішній рівень внутрішнього платоспроможного попиту споживчому ринку обмежував можливості зростання виробництва товарів та послуг. З іншого боку, з кінця 2000 року в динаміку інвестиційної діяльності негативний вплив стало надавати уповільнення темпи зростання прибутку, прискорення темпів інфляції та значну підвищення і тарифів продукції і житлово-комунальні послуги природних монополій.

Повышение масштабів заощадження економіки загострило проблему трансформації накопичення. Основним джерелом інвестицій залишаються кошти підприємств. Відсутність структурних перетворень позбавила змоги нормалізувати взаємодія фінансову сферу і реального сектора. При вкрай повільних темпах реформування фінансового сектору економіки участь банківського капіталу кредитуванні реального сектора продовжує знижуватися.

Несмотря на відносно сприятливий поєднання кон’юнктури світових цін, і збереження ефекту девальвації, інвестиційний клімат 2000 — 2001 року ніхто не звертав зміни. За збереження високі валютні ризики та політичної нестабільності законодавчим полем, рівень втечі капіталу із Росії 2001 року, як показують розрахунки, що остаточно практично не снизился.

В умовах економічного зростання стала очевидною, що управління інвестиціями не узгоджується з динамічними процесами реструктуризації російської економіки. Недосконалість нормативно-правової бази на що гарантує захист прав власності, вдосконалення корпоративного управління, вирівнювання умов конкуренції, оптимізацію адміністративного регулювання та підвищення прозорості господарську діяльність є чинником, стримуючими рівень інвестиційної активності приватного вітчизняного і іноземного капіталу.

О. Изряднова.